52343

Фантазія і творчість у роботі архітекторів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: Розширити уявлення про дизайн, ознайомити з наукою біонікою та показати її значення в житті людей. Спонукати до пізнання законів природи, пошуку біонічних форм. Навчити створювати контурні замальовки спрощених природних форм.

Украинкский

2014-02-14

4.35 MB

8 чел.

Конспект уроку з   Образотворчого мистецтва у 7 класі.

Тема:   Фантазія і творчість у роботі архітекторів.

Біоніка. Створення ескізу архітектурної споруди на основі природного аналога.

Підготувала: Федюк Ольга Олександрівна

Вчитель образотворчого мистецтва  вищої категорії

Богородчанської ЗОШ  I-III ст. №1  Івано- Франківської обл.

Тема уроку:

  Фантазія і творчість у роботі архітекторів.  Біоніка.  Створення ескізу архітектурної споруди   на  основі природного аналога 

 Мета уроку: Розширити уявлення про дизайн, ознайомити з наукою біонікою та показати її значення в житті людей. Спонукати до пізнання законів природи, пошуку біонічних форм. Навчити створювати контурні замальовки спрощених природних форм. Розвивати фантазію, уяву, творчу думку, акуратність в роботі, увагу, зорове сприйняття. 

 Матеріали та пристрої: альбом, кольорові олівці, фломастери, гелеві ручки, лінійка.


Хід уроку:

  1.    Організаційний момент.    Готовність учнів і матеріалів до уроку. 

   2.   Повторення вивченого матеріалу. (ММП)  Візуальні питання:                                                                                                                                          1. Назвати види архітектури за призначенням.  (Додаток 1.  )                                                                                                                                                          2.Які елементи архітектури використовуються у спорудженні  будівель?  (Додаток 2.)                                                                                                                                                            3. Що таке дизайн?

   3.  Мотивація навчальної діяльності. 

Більшість споруд, які ми бачимо, мають прямокутні форми стін, вікон, дверей, дахів. Житлові, промислові, громадські будівлі з такими формами для нас прості і звичні. Проте, людину все більше цікавлять природні форми і їх гармонійність. Гармонію природи ми можемо відтворити різноманітними міцними, пластичними, сучасними матеріалами в техніці, архітектурі, скульптурі, декоративно-ужитковому мистецтві. Зокрема в архітектурі-це поява біонічних споруд, з якими ми ближче познайомимось.

   4.  Тема і мета уроку. (ММП)  

  Вчитель.   Біоніка – це наука про використання знань,  конструкцій і форм, принципів  і технологічних процесів    живої природи в техніці і будівництві.   Академіки характеризують цю науку як цілеспрямовані пошуки в «живій» природі «зразків» для створення технічних засобів.        

   На протязі багатьох століть люди вивчали, досліджували і копіювали живу природу. Вона у процесі свого розвитку  прагне до всебічної економії енергії, будівельного матеріалу і часу, до витриманої пропорційності і конструктивності. Це знаходить відображення в предметах першої необхідності та в житлі, які створені людьми на основі природних аналогів. Використовуючи відношення «золотого перетину», яке люди підмітили у природі, ми можемо будувати  міцні,  красиві, функціональні споруди. Подивіться на споруди, конструкцію яких підказала природа: будинки -мушлі, будинки-кукурудзи, будинки у формі равлика, листка і бутона квітки.( Додаток 3.А,Б,В )

 Біологічні споруди – надійні, економічні, здатні до самоналагодження.

   Зразки біонічних витворів:

1)  Японські суднобудівники створили корабель-копію кита. Він на 25 % швидше рухається від інших. 

2)   Російські інженери створили автомобіль-снігохід, який рухається як пінгвін. Ця машина при масі 1300 кг. Має швидкість 50 км/год.

3)   Інженер О.Теребльов (Рос.) створив «підземохід», який рухається як кріт.

4)   Розміщення квартир в багатоповерхівках ідентичне розміщенню кукурудзяного насіння на качані.

5)   По формі листків рослин  конструктори створили «складчасті» конструкції дахів. 

Архітектори не зразу будують біонічний будинок. Це клопіткий процес, який вимагає спостереження, точних математичних розрахунків, знання будівельних технологій та якості будівельних  матеріалів. Основні методи дизайнерської біоніки.       

         1) Дослідження живих організмів.

       2) Відбір необхідних і корисних функцій живої  природи. Створення ескізу. 

       3) Знаходження методів і способів технічного  моделювання біологічних процесів. 

       4) Моделювання нових об’єктів.

       5) Розробка технічного зразка.

  Створені нові форми – це синтез природних форм і   вироблених прогресом науки і техніки засобів. (Додаток 3. Г.Д.Е.Є)

В біонічних спорудах природні кольори, які архітектори відтворюють, підкреслюють гармонічність споруд із природою. Питання до учнів:

1.Які форми рослин чи тварин вам подобаються і чому?

2. Чи цікавились ви будовою тіл тварин(жука, риби…)?

3. Які гармонійні природні форми ви зустрічали вивчаючи природознавство і біологію в школі?

Живучи в природному середовищі діти бачать і відчувають гармонію. У красі квітки, структурі розлогого дерева, витонченості тіла медузи та інших живих формах ми можемо побачити споруди в яких у майбутньому могли б жити. Тому сьогодні ви (учні) творчо попрацюєте над ескізом.

   5.  Творча робота учнів:  Створити ескіз біонічної споруди взявши за основу форму, рухи, будову частин організмів тварин чи рослин. Кольорову гаму передати фломастерами, олівцями, гелевими ручками.  (робота учнів супроводжується музикою) (Додаток 4.)

  6.Демонстрація учнівських робіт з методичного фонду. (ММП)    (Додаток 5. )

   7. Актуалізація набутих знань. «Крісло архітектора».  Учні, які справились із завданням скоріше, по одному сідають в крісло «Архітектора» і демонструють свої роботи. Інші учні класу задають питання архітектору щодо правильності втілення його біонічної ідеї. 

  8. Оцінювання робіт.(ММП) ( Додаток 6. )

Кращі ідеї оцінюються високим балом і наліпкою «Найкращий на уроці!», учні які старались - наліпкою  «За творчість», та діти, які намагались відтворити свої ідеї, але були не акуратні у роботі – наліпкою «За старання». 

   9. Домашнє завдання: Принести матеріали для наступного уроку. 


Додаток 1. Види архітектури за призначенням.
( Культова. Громадська. Промислова. Житлова)


Додаток 2. Архітектурні елементи і види. (
Фасад. Колона. Портал. Фронтон. Арка.)


Додаток 3. А.Біонічні споруди.


Додаток. 3.Б.

Додаток 3.В.  


Додаток 3. Г.Процес створення біонічної споруди-жука та її макет.  Архітектор Федюк М.Є.
Додаток 3. Д. Процес створення біонічної архітектури.

Додаток 3. Архітектурний проект будинку-птаха  архітектора Федюк М.Є.


Додаток 3. Д. «Птах над озером».

Додаток 3. Е. Макети  біонічної архітектури. Архітектор Федюк М.Є.


Додаток 3. Є.Біонічна архітектура в забудові сучасного міста. Архітектор Федюк М.Є.
Додаток 4. Підбір кольорової гами.


Додаток 5. Зразки учнівських робіт з методичного фонду.  


Додаток 6. Оцінювання робіт.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79035. Мировоззренческие понятия пантеизма и деизма и их значение для становления научной картины мира (в философии Н.Кузанского, Д.Бруно, Б.Спинозы и французских просветителей 18-го века) 43.5 KB
  Николай Кузанский внёс вклад в развитие представлений, прокладывавших дорогу натурфилософии и пантеистическим тенденциям XVI в. В отличие от современных ему итальянских гуманистов
79036. Философия познания Ф.Бэкона и ее значение для превращения преднауки в науку 42 KB
  Родоначальником нового подхода к науке является знаменитый английский политический деятель философматериалист и один из основоположников науки Фрэнсис Бэкон 1561 1626. Бэкон дал философское обоснование нового взгляда на цель и предназначение науки разработал основные принципы индуктивного метода исследования. Бэконовский афоризм Знание сила в течение трех веков является символом науки. Бэкон предпринимает Великое восстановление наук в книге оставшейся не законченной и фиксирует возникновение науки как триединого целого система...
79037. Философия познания Р.Декарта и ее значение для превращения преднауки в науку 35 KB
  В основе философии Декарта дуализм души и тела мыслящей и протяженной субстанции. Общая причина движения по Декарту Бог который сотворил материю движение и покой. В учении о познании Декарт родоначальник рационализма и сторонник учения о врожденных идеях.
79038. Становление классической науки (XVII век) 35.5 KB
  Становление классической науки XVII век. также научная революция Этап становления классической науки относится к XVII. Этап становления классической науки связан прежде всего с деятельностью таких мыслителей как Г. При этом предметом науки являются законы общие положения обладающие абсолютностью и безусловной значимостью для всех.
79039. Развитие естествознания в XVII - XIX веках 34.5 KB
  Хорошо известно что идея развития пробила себе дорогу в естествознании уже в конце XVIII в. Однако конкретная форма идеи развития в естествознании того времени форма механистического эволюционизма была еще крайне несовершенна. рассматривали развитие как механический круговорот в котором происходит интеграция систем из некоторых простейших элементов и последующий распад их на эти же элементы причем каждый цикл развития завершается возвращением к исходному пункту. Правда дальнейшее проникновение идеи развития в естественные науки все...
79040. Натурфилософия как предшественник и антипод научного знания о природе. Преодоление натурфилософии (XIX в) 45 KB
  Преодоление натурфилософии XIX в. Натурфилософская и позитивистская и диалектическая концепции взаимосвязи философии и науки. явилась по существу первой исторической формой философии вообще. Сосуществования философии и науки как самостоятельных и во многом различающихся по предметам средствам методам и функциям форм познавательной и ориентировочной деятельности человека был сформулирован ряд концепций об их взаимоотношении.
79041. Достижения социально-гуманитарного знания в XVII - XIX веках 35 KB
  Достижения социальногуманитарного знания в XVII XIX вв. В решении проблемы о соотношении социальногуманитарного и естественнонаучного познания исторически сложились и существуют две альтернативные позиции: натурализм и антинатурализм. Данный подход казался безупречным в качестве метода научного познания и использовался для объяснения всех явлений в контексте имеющегося тогда знания. Но принцип редукционизма продолжал существовать в смысловом поле научного познания.
79042. Философия познания И.Канта и ее значение для развития науки XVIII - XIX веках 36.5 KB
  Философия познания И. В рамках этого течения была переосмыслена и заново сформулирована проблема отношения субъекта и объекта разработан диалектический метод познания и преобразования действительности. Основной период критический ознаменовался созданием трех главных произведений: Критика чистого разума 1781 Кри тика практического разума 1788 и Критика способности суждения 1790 В свете философии науки и техники наибольший интерес представляет первое из этих произведений поскольку именно в нем исследуется процесс...
79043. Система и метод Г.Гегеля и их значение для развития науки XIX века 56.5 KB
  Его диалектический метод ГЕГЕЛЬ Hegel Георг Вильгельм Фридрих 17701831 немецкий философ создавший на объективно-идеалистической основе систематическую теорию диалектики. Что Гегель понимал под свободой Свобода–это осознанная необходимость. Хотя Гегель и утверждает что спекулятивный метод и его правила дедуцируются самим движением мысли а не предпосылаются его системе но на деле подобная дедукция возможна только в сфере спекулятивного мышления приемы которого должны быть известны заранее. Гегель считает что разум должен не...