52357

«Бонапартистський переворот» 1851 р. і встановлення Другої імперії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

МЕТА: Визначити особливості розвитку Франції в період Другої імперії. атлас сигнальні картки картки для індивідуальної роботи схема Результати плебісциту у Франції в період Другої імперії картка з основними положеннями Конституції 1852 р. брошура Останній монарх Франції портрет Наполеона ІІІ. Охарактеризувати Червневе повстання у Франції 1848 р.

Украинкский

2014-02-15

66.5 KB

3 чел.

ТЕМА: « Бонапартистський переворот» 1851 р. і встановлення Другої імперії.

МЕТА:

  •  Визначити особливості розвитку Франції в період Другої імперії.
  •  Удосконалювати навички учнів в колективному обговоренні теми, у визначенні та аргументуванні власної життєвої позиції з питань, що розглядаються, в роботі з усіма відомими джерелами знань.
  •  Формувати в учнів активну громадянську позицію.

ТИП УРОКУ: комбінований з елементами рольової гри з використанням технології інтерактивного навчання «Займи позицію».

ОБЛАДНАННЯ: Карта «Європа з 1815 по 1949 рр.», атлас, сигнальні картки, картки для індивідуальної роботи, схема «Результати плебісциту у Франції в період Другої імперії», картка з основними положеннями Конституції 1852 р., брошура «Останній монарх Франції», портрет Наполеона ІІІ.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

  1.  Робота по картках

Картка № 1.  Охарактеризувати Червневе повстання у Франції 1848 р.

Картка № 2. Охарактеризувати перші реформи Тимчасового уряду у Франції.

Картка № 3. Охарактеризувати Конституцію Другої Республіки.

  1.  Робота біля дошки.

Схематично зобразити склад опозиції у Франції.

Опозиція

3. Усне фронтальне опитування.

- В якій країні вперше спалахнула в 1848 р. нова революція?

- Які були причини для розгортання революційних подій?

- Яким шляхом і за допомогою чого опозиція хотіла змінити становище у Франції?

- В результаті яких подій була встановлена Друга Республіка у Франції?

- Які верстви населення були незадоволені Другою Республікою й тому підтримали Луї Наполеона Бонапарта під час президентських виборів?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Діти, незабаром ви закінчите школу, і перед вами відкриються життєві перспективи. Дехто з вас мріють стати телеведучими, журналістами, кореспондентами, юристами, політологами, економістами… Сьогодні на уроці у вас з'явиться можливість доторкнутися до своєї мрії. Ми з вами спробуємо розглянути питання нашого уроку за допомогою рольової гри. Уявіть, що ви перебуваєте в телестудії, де присутні історики, політологи, депутати, юристи, бібліографи. Всі вони беруть участь у ток - шоу «Бумеранг» і ви, як глядачі, є теж учасниками цього   дійства.


  1.  Оголошення теми та завдань уроку.

Отже, увага! Прямий ефір

(Звучить «Марсельєза»)

Вчитель: Любовь святая к Отчизне

Веди нас, поддерживай нас

Свобода – тебе наши жизни

Сражайся в наших рядах!

Пока победы нашей знамя

Над головами не взойдет

Противник твой грозный падет

Триумфом твоим, нашей славой!.

Ведуча. В ефірі історико-публіцистична передача «Бумеранг»  І з вами – її ведуча……. Добрий день.

Тема нашої з вами сьогодні зустрічі присвячена Бонапартистському перевороту 1851 р. і встановленню Другої імперії. Питання, які ми з вами будемо сьогодні розглядати ось такі.

План уроку.

1) Друга імперія у Франції.

2) Завершення промислової революції у Франції.

3) Зовнішня політика Другої імперії.

У нас сьогодні в гостях:

Бібліограф Наполеона ІІІ – Крошка Антон Євгенійович

Історик  - Овдієнко Олександр Юрійович

Політолог – Сергієнко Аліна Олександрівна

Депутат «Жиронди» - Бойко Ігор Владиславович

Економіст – Дульська Анна Володимирівна

Міністр закордонних справ Франції – Корнілова Валерія Андріївна.

Вчитель: Як ви гадаєте, навіщо ми вивчатимемо цю тему? Де знання цього уроку ми зможемо використати в майбутньому?

Ведуча. Перш ніж розглядати нашу тему у мене є питання до шановної аудиторії.

? Чи внесла позитивні зміни у розвиток Франції Друга імперія?

(учні показують сигнальні картки «так» - блакитна картка, «ні» - червона, «не знаю» - сіра, а лічильна група у складі трьох учнів рахують під час показу карток і записують кожен свій результат на аркуші, що знаходиться на дошці)

Ну що ж як бачимо більшість глядацької аудиторії вважають, що …. Спробуємо за допомогою нашої з вами дискусії довести або спростувати їхню точку зору.

Отже, з кого почалося встановлення Другої імперії у Франції? Слово надається бібліографі Наполеона ІІІ Крошці Антону Євгенійовичу.

Бібліограф. Наполеон ІІІ Бонапарт, повне ім'я Шарль Луї Наполеон Бонапарт народився 20 квітня 1808 р. – помер 9 січня 1873 р. – президент Французької республіки з 20 грудня 1848 р. по 1 грудня 1852 р., імператор французів з 1 грудня 1852 р. по 4 вересня 1870 р. (з 2 вересня перебував у полоні). Племінник Наполеона І, після низки змов з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом як президент республіки (1848 р.) Зробивши переворот у 1851 р. і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим і ще через рік проголосив себе імператором Другої імперії.

Після десяти років досить жорсткого контролю, Друга імперія, що стала втіленням ідеології бонапартизму, перейшла до деякої демократизації (1860-ті роки), що супроводжувалося розвитком французької економіки і промисловості. Через кілька місяців після прийняття ліберальної конституції 1870 р., яка повернула права парламенту, кінець правлінню Наполеона поклала Франко-прусська війна, в ході якої імператор потрапив у німецький полон і до Франції так і не повернувся. Наполеон ІІІ був останнім монархом Франції.

Більш детальну інформацію про життя Наполеона ІІІ я виклав у брошурі «Останній монарх Франції», яку дарую вам.

Запитання із залу. Мене, як людину, яка слідкує за всіма політичними подіями, що відбуваються у світі цікавить, як саме Луї Бонапарт прийшов до влади?

Ведуча Дякуємо за запитання І я гадаю, що відповідь на нього нам дасть історик Олександр Юрійович, прошу.

Історик. На виборах 10 грудня 1848 р. впевнено переміг Луї Наполеон Бонапарт, племінник Наполеона І. Це стало можливим унаслідок масового невдоволення і озлоблення селян проти республіки та завдяки широкому впровадженню в селянському середовищі легенди про те, що Наполеон І захищав інтереси селян. Французькі селяни, найменш освічена і найчисельніша частка населення країни, вірили, що «племінник свого дядька» захистить їх інтереси, позбавить від податків і гніту лихварів. За нього голосували і маса дрібних, середніх буржуа, і багато орлеаністів, які розраховували, що президент розчистить шлях до відновлення Липневої монархії.

Ведуча Але ж приходячи до влади Наполеон не приховував свої наміри відновити імперію.

Політолог. Здобувши перемогу на президентських виборах 1848р., Луї Наполеон не приховував своїх намірів відновити імперію. На посаді президента він скасував 45% -й податок, забезпечивши цим підтримку своїх намірів селянами та дрібними власниками. Участь у придушенні повстання в Римі й відновленні світської влади Папи Римського забезпечила йому підтримку католицької церкви.

У 1851 р. Луї Наполеон звернувся до законодавчих зборів із проханням скасувати статтю Конституції, за якою президент може обиратися на свою посаду вдруге лише після чотирирічної перерви, але отримав відмову. Після цього 2 грудня 1851 р. він здійснив державний переворот. Спираючись на підтримку армії, Луї Наполеон установив контроль над столицею та розпустив Законодавчі збори. Він придушив повстання республіканців, яке спалахнуло в Парижі наказав заарештувати й відправити на каторгу багатьох своїх противників.

21 грудня відбувся плебісцит (усенародне голосування), за яким переважна, більшість французів схвалила дії Луї Наполеона. Через рік, у річницю коронації Наполеона І, 2грудня 1852 р. Луї Наполеона було проголошено імператором Наполеоном III (сина Наполеона І, який помер у віці 21 року, бонапартисти вважали Наполеоном II). Ця подія в історії Франції вважається завершенням періоду Другої республіки та встановленням Другої імперії, яка існувала до вересня 1870 р.

(показ схеми «Результати голосування»)

Запитання із залу. Як саме після цих подій змінився державний устрій у Франції?

Ведуча. Гадаю, що відповідь на це запитання може дати депутат «жиронди» Ігор Владиславович Бойко.

Депутат «Жиронди». Державний устрій Другої імперії визначався новою Конституцією 1852 р. (пауза в ході якої учні працюють з документом) Реальна влада в країні за нею належала імператору, а повноваження парламенту обмежувалися. Він тепер складався з трьох палат: Законодавчого корпусу, який обирався, але не мав законодавчої ініціативи, Сенату та Державної ради, що призначалися імператором. Закони за проектами, запропонованими імператором, розробляла Державна рада. Уряду не існувало, міністрів призначав і звільняв імператор.

Влада за часів Другої імперії всіляко обмежувала опозицію та намагалася контролювати політичне життя. Нагляд за газетами та журналами здійснювала поліція, діяла цензура. За найдрібніші порушення видання закривалися. Фактично ліквідувавши свободу віросповідання, Наполеон III повернув початкові й середні школи під контроль католицької церкви. В'язниці були переповнені прибічниками республіки. Чимало з них були вимушені залишити країну. У Франції було заборонено проводити будь-які масові заходи — мітинги, демонстрації тощо. Це спонукало противників Другої імперії до організації таємних змов. На Наполеона III було вчинено кілька замахів.

Однак переважну більшість французів відносна стабільність, порядок і пов'язане з цим економічне піднесення влаштовували.

У другій половині 60-х рр. XIX ст. Наполеон III здійснив заходи, спрямовані на лібералізацію Другої імперії. У 1866 р. Законодавчому корпусу надавали право вимагати звіт міністрів і контролювати державні фінанси. Новий закон про пресу послабив її залежність від контролю держави. Наполеон ІІІ запропонував внести зміни до Конституції, за якими уряд мав стати відповідальним перед Законодавчим корпусом, а останній — отримати право створення власних законопроектів. На плебісциті в травні 1870 р. більшість французів підтримала ці зміни.

(в ході розповіді йде робота з документом)

Вчитель:? Чи можна вважати, що конституція відновлювала монархію?

Ведуча. Так чи внесла позитивні зміни у розвиток Франції Друга імперія?

(Йде голосування, результати якого записуються на дошці)

Запитання із залу. Ви говорите, Ігор Владиславович, що у Франції стабілізувалося економічне становище, а за допомогою чого це відбулося?

Ведуча. Думаю, що на ваше питання вичерпну відповідь дасть Анна Володимирівна.

Економіст. На період Другої імперії припадає завершення у Франції промислової революції. Кількість парових машин, які використовувалися на фабриках і заводах у 1852—1869 рр., зросла з 6 до 26,2 тис. Виплавка чавуну й видобуток кам'яного вугілля збільшилися втричі. Особливо швидкими були темпи розвитку легкої промисловості, зорієнтованої на задоволення потреб населення. Загальний обсяг промислової продукції в 50— 60-х рр. XIX ст. збільшився вдвічі, а обсяг зовнішньої торгівлі — утричі.

З'явилося багато нових банків. Одним зі світових фінансових центрів стала Паризька фондова біржа. У країні швидкими темпами споруджувалися залізниці. Економічне пожвавлення сприяло зменшенню безробіття, покращенню матеріального становища робітників. Однак умови їх праці залишалися важкими. Робочий день тривав 14—16 годин, використовувалася праця жінок, дітей, підлітків. У Франції продовжував діяти закон 1791 р., який забороняв робітничі союзи та страйки.

У 1855 р. в Парижі відбулася Всесвітня промислова виставка, на стендах якої були представлені найновіші досягнення промисловості країни.

Ця і наступна (1867 р.) виставки в столиці Франції стали демонстрацією
високого рівня розвитку економіки країни в період Другої імперії.

Одним із результатів завершення промислової революції у Франції стало збільшення кількості населення міст. Унаслідок цього зменшилася політична вага селянства, що підтримувало Наполеона III, і зросла роль міщан, які йому не довіряли.

Ведуча. Чи внесла, все ж таки, позитивні зміни у розвиток Франції Друга імперія?

(Йде голосування, результати якого записуються на дошці)

Запитання із залу. Ось ви говорите про внутрішню ситуацію у Франції, але ж відомо, що Наполеон ІІІ мав грандіозні плани і у зовнішній політиці.

Міністр закордонних справ Франції. Дозвольте я дам відповідь на це запитання.

Авантюрні рішення, які часто приймав Наполеон III, призвели до суперечливого характеру зовнішньої політики Другої імперії. З одного боку, у цей період збільшилися колоніальні володіння Франції, з іншого — погіршилися її відносини з більшістю європейських країн.

Наполеон був прибічником повернення Франції в ті кордони, що існували до 1815 р., і здійснював плани щодо об'єднання Європи на чолі з Францією. Перешкодою для цього він уважав Росію. Франція взяла участь у Кримській війні 1853—1856 рр., у якій Росія зазнала поразки. Через це зменшився вплив Росії на європейські справи. Однак у 1856—1857 рр. Наполеон III пішов на зближення з Росією, розраховуючи на її підтримку в діях проти Великої Британії. У цей час британсько-французьке суперництво у Європі та колоніях значно загострилося.

Після Кримської війни Наполеон III втрутився в італійські справи. За право приєднати Ніццу та Савойю він на боці Сардинського королівства оголосив війну Австрійській імперії. Однак після двох перемог над австрійцями імператор зрадив своїх італійських союзників, уклав мир з австрійцями та відправив французькі війська до Рима, захищати Папу. Італійська авантюра Наполеона III викликала загальне незадоволення у Франції.

Друга імперія вела активну колоніальну політику. Разом із Великою Британією вона брала участь у другій «опіумній війні» 1856 —1860 рр. у Китаї. У 1858 р. Франція колонізувала частину Південного В'єтнаму, а в 1863 р. встановила протекторат над Камбоджею.

Черговою авантюрою Наполеоне III стало втручання в національно-визвольну боротьбу в Мексиці проти іспанського панування. Коли Іспанія втратила владу над Мексикою, він спрямував туди французький корпус, щоб за його підтримки зробити новим правителем свого родича, австрійського ерцгерцога Максиміліана. У 1867 р. за вимогою США французькі війська залишили Мексику, а самого Максиміліана мексиканські республіканці позбавили влади й розстріляли.

У 1863 р. Наполеон III надав дипломатичну підтримку польському повстанню, що призвело до погіршення відносин із Росією. Колоніальні авантюри погіршили відносини імператора з Великою Британією, спроби перешкодити об'єднанню Німеччини та Італії — із Пруссією та італійськими державами. 

IV. Закріплення нових знань.

Ведуча. Дякуємо всім нашим гостям за цікаву бесіду. Отже ми бачимо, що стан у Франції був дуже серйозним. І я повертаюся до запитання, яке звучало і на початку нашої розмови і в ході співбесіди

? Чи внесла позитивні зміни у розвиток Франції Друга імперія?

(Йде голосування, результати якого записуються на дошці)

Вчитель. Хто змінив свою точку зору? Чому?

Чому ви впевнені, що «НІ»?

Чому ви впевнені, що «ТАК»?

V. Підсумок уроку.

1. Оцінювання учнів

2. Заключне слово вчителя.

У Ж. Дюффона є чудові слова: «Збирайте факти! Вони примушують думати!» Фактів сьогодні я гадаю, було наведено досить для того, щоб замислитися над тим, що відбувалося раніше і, що може статися в майбутньому. Тому…

VI. Домашнє завдання.

… домашнє завдання для вас буде  пошук шляхів виходу із ситуації, яка склалася у Франції *. Параграф 9 п. 2, вивчити терміни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40794. Методы определения коэффициента облученности 1.08 MB
  Методы определения коэффициента облученности При расчете потоков результирующего излучения необходимо располагать данными о коэффициентах облученности. Используя свойства замыкаемости потоков излучения 1471 можно записать . Вычитая из 14122 почленно 1411914121 найдем соотношение для определения взаимных поверхностей излучения 14123 14124 14125 Анализируя 1412314125 сформулируем такое правило: В замкнутой системе состоящей из трех невогнутых тел средняя взаимная...
40795. Явление резонанса. Частотные характеристики 65.71 KB
  Частотные характеристики Резонансом называется такой режим работы цепи включающей в себя индуктивные и емкостные элементы при котором ее входное сопротивление входная проводимость вещественно. Следствием этого является совпадение по фазе тока на входе цепи с входным напряжением. Резонанс в цепи с последовательно соединенными элементамирезонанс напряжений Для цепи на рис. В цепи преобладает индуктивность т.
40796. Характеристическое сопротивление и коэффициент распространения симметричного четырехполюсника 96.65 KB
  Для записи уравнений четырехполюсника выделим в произвольной схеме ветвь с единственным источником энергии и любую другую ветвь с некоторым сопротивлением см. Учитывая что в соответствии с принципом взаимности видно что коэффициенты четырехполюсника связаны между собой соотношением Уравнения 3 и 4 представляют собой основные уравнения четырехполюсника;...
40797. Электрические фильтры 65.69 KB
  Качество фильтра считается тем выше чем ярче выражены его фильтрующие свойства т. Классификация фильтров Название фильтра Диапазон пропускаемых частот Низкочастотный фильтр фильтр нижних частот Высокочастотный фильтр фильтр верхних частот Полосовой фильтр полоснопропускающий фильтр Режекторный фильтр полоснозадерживающий фильтр и где В соответствии с материалом изложенным в предыдущей лекции если фильтр имеет нагрузку сопротивление которой при всех частотах равно характеристическому то напряжения и соответственно токи на...
40798. Линейные электрические цепи при несинусоидальных периодических токах 64.74 KB
  Линейные электрические цепи при несинусоидальных периодических токах. Причины возникновения несинусоидальных напряжений и токов могут быть обусловлены или несинусоидальностью источника питания или и наличием в цепи хотя бы одного нелинейного элемента. Кроме того в основе появления несинусоидальных токов могут лежать элементы с периодически изменяющимися параметрами. Характеристики несинусоидальных величин Для характеристики несинусоидальных периодических переменных служат следующие величины и коэффициенты приведены на примере...
40799. Переходные процессы в линейных электрических цепях с сосредоточенными параметрами 66.4 KB
  Для цепей с заданными постоянными или периодическими напряжениями токами источников принужденная составляющая определяется путем расчета стационарного режима работы схемы после коммутации любым из рассмотренных ранее методов расчета линейных электрических цепей. общее решение уравнения 2 имеет вид 4 Соотношение 4 показывает что при классическом методе расчета послекоммутационный процесс рассматривается как наложение друг на друга двух режимов принужденного наступающего как бы сразу после коммутации и свободного имеющего...
40800. Способы составления характеристического уравнения 81.02 KB
  Характеристическое уравнение составляется для цепи после коммутации. путем исключения из системы уравнений описывающих электромагнитное состояние цепи на основании первого и второго законов Кирхгофа всех неизвестных величин кроме одной относительно которой и записывается уравнение 2; путем использования выражения для входного сопротивления цепи на синусоидальном токе; на основе выражения главного определителя. Согласно первому способу в предыдущей лекции было получено дифференциальное уравнение относительно напряжения на...
40801. Переходные процессы в цепи с одним накопителем энергии и произвольным числом резисторов 81.22 KB
  Переходные процессы в цепи с одним накопителем энергии и произвольным числом резисторов. Общий подход к расчету переходных процессов в таких цепях основан на применении теоремы об активном двухполюснике: ветвь содержащую накопитель выделяют из цепи а оставшуюся часть схемы рассматривают как активный двухполюсник А эквивалентный генератор см. Совершенно очевидно что постоянная времени здесь для цепей с индуктивным элементом определяется как: и с емкостным как: где входное сопротивление цепи по отношению к зажимам 12 подключения...
40802. Расчет переходных процессов с использованием интеграла Дюамеля 64.54 KB
  Метод переменных состояния Уравнения элекромагнитного состояния это система уравнений определяющих режим работы состояние электрической цепи. Метод переменных состояния основывается на упорядоченном составлении и решении системы дифференциальных уравнений первого порядка которые разрешены относительно производных т. Количество переменных состояния а следовательно число уравнений состояния равно числу независимых накопителей энергии. К уравнениям состояния выдвигаются два основных требования: независимость уравнений; возможность...