52381

Будова речовини. Атоми та молекули. Взаємодія молекул. Явище дифузії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: вдосконалити уявлення та знання учнів про атоми та молекули та взаємодію; сформувати знання учнів про явище дифузії та дослідити залежність швидкості процесу дифузії від температури; формувати в учнів науковий світогляд інтерес до фізики розвивати уяву учнів спонукати їх до самовдосконалення та самореалізації. Учитель фізики. Формування нових знань Учитель фізики. Учитель фізики.

Украинкский

2014-02-15

74 KB

3 чел.

Тема. Будова речовини. Атоми та молекули. Взаємодія молекул. Явище дифузії.

Мета:

вдосконалити уявлення та знання учнів про атоми та молекули, та взаємодію;

сформувати знання учнів про явище дифузії та дослідити залежність швидкості процесу дифузії від температури;

формувати в учнів науковий світогляд, інтерес до фізики, розвивати уяву учнів, спонукати їх до самовдосконалення та самореалізації.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; бінарний.

Обладнання та реактиви: пам'ятки два учнів, набори для фронтального експерименту (стаканчики з чистою водою, розчини цукру, солі); склянки, вода, розчини: натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, амоній гідроксиду; калій перманат, фенолфталеїн.

Хід уроку

І Організація класу.

Добрий день. Давайте разом з вами пригадаємо приємне, посміхнемося і розпочнемо наш урок.

(Слайд1.)

II. Актуалізація опорних знань учнів

Співбесіда учителя й учнів:

• Що вивчає фізика? (Наука про природу, яка вивчає найзагальніші закономірності явищ природи, властивості та будову матерії, закони її )

Назвіть. об'єкти матеріального світу. (Будинок, парта, планета, автомобіль.)

Як називається будь-який об'єкт природи? (Тіло.)

3 чого складаються тіла? (З речовини.)

3 чого складаються речовини? (З молекул)

Вчитель: Про будову речовини ви говорили і на уроках природознавства в 5-му класі, ознайомилися на уроках хімії, а тому я сподіваюся, що зараз ми пригадаємо з вами.

  •  Що називається молекулою?
  •  Що називається атомом? (атоми – найдрібніша хімічна неподільна частина речовини, носії її властивості, молекула – мікрочастинка речовини, яка складається з атомів і здатна до самостійного існування.)
  •  Що більше молекула чи атом? Чому? (більше молекули, бо вони складаються з атомів)

III. Створення проблемної ситуації

Учитель. Діти, а ви вірите, що справді існують молекули й атоми? Хто з вас бачив мікрочастинки речовини, хто готовий аргументовано довести, що справді речовини складаються з атомів та молекул? (Діти здивовані й навіть розгублені запитанням учителя.)

Учитель фізики. Шановні мої друзі, я звертаю вашу увагу на девіз нашого уроку: «У всьому хочу я дійти до глибини, до суті» (Б. Пастернак).

(Слайд 2)

Відкрийте зошити і запишіть число і тему уроку.

(Слайд 3)

Мета уроку переконатися, що існують мікрочастинки речовини, які для нас невидимі. Сьогодні на уроці ми дослідимо характер поведінки цих частинок у тілах (речовинах).

IV. Формування нових знань

Учитель фізики. Діти, на ваших столах стоять стаканчики з рідиною. На перший погляд рідини однакові і здається, що це чиста вода. Скуштуймо, чи справді це так. (Діти куштують і розповідають, що в одному стаканчику вода солодка, а в іншому солона, ще в іншому кислувата.) Поясніть чому різні смаки води в стаканах різні. Тобто в стаканчиках крім води є частинки солі, цукру, лимонної кислоти. Ви їх бачити. А який можна зробити нашого дослідження.

Учень. Існують такі частинки речовини, які ми не бачимо, тобто речовина складається з мікрочастинок. 

Учитель фізики. Варто наголосити, що питання про будову речовини цікавило людей давно. До наших днів дійшли висновки, сформульовані ще давніми вченими: Демокрітом, Лукрецієм. Думки давньогрецького ученого Демократа висловлені римським поетом. Близько 2 000 років тому в Стародавньому Римі була написана оригінальна поема Лукреція Кара «Про природу речей».

(Слайд 4,5)

Вчитель фізики. Давайте прослухаємо частину цієї поеми.

Учень.

...Вислухай те, що скажу, і ти сам, безперечно,

повіриш,

Що існують тіла, котрих ми не бачимо.

Вітер, по-перше, морські хвилі ганяє,

Руйнує величезні судна і розносить небесні

хмари,

       Або ж мчиться полем шаленим вихором,

      Схиляючи міцні стовбури і неприступні гірські

вершини.

       Ліс падає, трясучись у пориві: так налітаючи,

       Вітер, бушуючи, з ревом проноситься й з громом.

Отже, вітри — це тіла, але нами невидимі зовсім.

Вчитель фізики: Звучними віршами автор розповідав про погляди грецького філософа Демокріта на світ, який вважав, що тіла лише здаються суцільними, а насправді складаються з найдрібніших частинок — атомів, що з грецької означає «неподільні». Проте ця здогадка вченого була надовго забута. Понад тисячу років панувало помилкове вчення Арістотеля, яке заперечувало існування атомів. Тільки в 1647 р. француз П'єр Гасенді висунув ідею, що всі речовини складаються з атомів — неподільних частинок.

Вчитель хімії: Значно пізніше розвиток цього вчення продовжили англієць Е. Резерфорд, французи Марія та П'єр Кюрі та інші. Послухаймо цікаві історії про їх життя.

Учень:

Еранст Резерфорд

Резерфорд народився в Новій Зеландії 1871 р. Його батько був фермером, вирощував льон, а мати — вчителька. У сім'ї було 12 дітей, але тільки одного з них — четвертого — доля наділила так щедро.

Майбутній учений закінчив початкову школу з рекордною кількістю балів: 580 із 600 можливих, і як кращий учень отримав премію у 50 фунтів стерлінгів для продовження навчання. Потім Резерфорд на відмінно закінчив університет і вирушив у Кембридж — науковий центр Англії.

Досліджуючи природу а, променів, висунув ідею планетарної моделі атома. Ученому присуджено Нобелівську премію з фізики за 1908 р. Він отримав титул барона і став лордом, повідь про вченого буде неповною, якщо не сказати про його учнів. Учні оточували Резерфорда протягом усього життя, це були молоді талановиті фізики з різи их країн світу.

Учень.

Марія і П'єр Кюрі

Марія Склодовська-Кюрі народилася 7 листопада 1867 р. у сім'ї вчителя російської гімназії. У 16 років закінчила гімназію із золотою медаллю. Через відсутність грошей не змогла продовжити навчання, працювала репетитором, але не втратила своєї мрії про подальше навчання.

Пізніше збувається мрія Марії, вона вступила до Сорбонни — знаменитого Паризького університету. У 26 років закінчила фізичний факультет, її визнали кращою у випуску, а через рік отримала диплом математичного факультету (була другою у випуску за успішністю).

1894 р. відбулося весілля молодого професора пари іької Школи промислової фізики та хімії П'єра Кюрі і Марії Скадовської. Утворився дивовижний союз двох люблячих сердець, що мали спільні життєві, культурні та наукові інтереси.

Спільна робота над пошуком нових радіоактивних речовин проходила в жахливих умовах: у сараї без підлоги, з дахом, який протікав. Вони вдвох переносили мішки з відходами радіоактивної руди, помішували киплячу рідину. І через 48 місяців роботи знайдено новий хімічний елемент, який у мільйон разів активніший за уран — радій.

Подружжя Кюрі займаються радіоактивністю, відкривають нові елементи Полоній та Радій. А 1903 р. отримують Нобелівську премію з фізики.

Подружжя Кюрі в зеніті слави; кошти від Нобелівської премії дають змогу покращити матеріалне становище сім і, швидко ростуть дочки Ірен та Єва.

Але зовсім несподівано приходить страшне нещастя. 1906 p., переходячи вулицю, під колесами вантажної підводи гине П'єр Кюрі.

Після трагічної смерті чоловіка Марія Кюрі будує Інститут радію в Парижі, створює міжнародну школу з фізики та хімії. 1911 р.ютримує ще одну Нобелівську премію вже з хімії. До цього часу це єдиний випадок, коли одна людина ставала двічі Нобелівським лауреатом. Щодо Марії Кюрі, то можна навести багато прикладів, де вона була першою.

Справу подружжя Кюрі продовжили їхні учні, а також дочка Ірен та зять Фредерік Жоліо.

Учень.

Нільс Бор

Нільс Бор народився в сім'ї професора фізіології Копенгагенського університету.

Після успішного закінчення університету працював у Манчестері у Е.Резерфорда. Висунув оригінальні ідеї щодо пояснення існування атомів. 1922 р. отримав Нобелівську премію за дослідження атомів та атомного випромінювання.

Багато зробив для розвитку фізики в Данії, створив інститут теоретичної фізики. Бор був прекрасним організатором, умів підбирати людей, організувати наукову роботу на найвищому рівні. Проводив дослідження направлені на мирне використання атома, часто виступав на конференціях, зібраннях, відвідав багато країн.

Вчитель хімії: ну а зараз спробуємо об’єднати теоретичні знання з практичними навичками.

Пропоную до вашої уваги кіно фрагмент про моделі атома.

(Фільм.)

(Слайд 6,7,8)

А тепер давайте спробуємо змоделювати будову атомів елементів другого періоду. Кожен ряд отримує своє завдання: Ве, В, С.

На кружечках, які будуть протонами, поставте «+»,електрони знак «-».

Завдання:

Змоделюйте атом хімічного елементу за періодичною системою.

Перевірка виконання завдання на дошці.

Вчитель хімії: Який висновок про будову атома можна зробити?

Учень: Атом складається з позитивно зарядженого ядра, що містить протони та нейтрони, та негативно зарядженого електрона.

Вчитель фізики: А зараз ми ознайомимося з одним з цікавим явищем, яке дуже поширене в природі. Розпочнемо з дослідів.

  1.  у рідинах

склянка зі слабим розчином NaON (натрій гідроксиду) по стінкам капається 1-2 краплі ф/ф. після зміни забарвлення по протилежній стінці додається 2-3 краплі NCl (хлоридної кислоти).

Учитель фізики. Поясніть побачене явище, охарактеризуйте його. А тепер пропоную вам скористатися підручником сторінку 69 і дайте визначення даному явищу.

Учень. Явище взаємо проникнення частинок однієї речовини у проміжки між частинками іншої внаслідок хаотичного безперервного руху частинок речовин називається дифузією.

Учень. Дифузія – це явище взаємопроникнення частинок речовини в іншу, обумовлене, рухом частинок.

Учитель фізики: Ми спостерігали дифузію в якому агрегатному стані (рідкому). А чи характерна вона для газоподібного стану ? Дослідимо на досліді.

  1.  У газах:

Одну склянку змочимо концентрованою хлоридною кислотою, другу – нашатирним спиртом. Сполучаємо 2 склянки отворами.

Вчитель фізики: Поясніть побачене явище і охарактеризуйте його.

Учень. Ми спостерігали, що дифузія характерна і для газів.

Учитель фізики: Ми спостерігали дифузію в рідинах та газах. А чи характерна дифузія для різних агрегатних станів речовин? Дослідимо на досліді.

  1.  рідина + кристалічні речовини.

У склянку, з водою додати кілька кристалів калій пер манату.

 Вчитель фізики: Поясніть побачене явище, охарактеризуйте його.

Учень. Ми спостерігали, що дифузія характерна для рідин і твердих тіл.

Учитель фізики. Тож прошу ще раз згадати, про що свідчить явище дифузії. Та зробіть висновок побаченому явищу.

Учень. Явище дифузії свідчить про безперервний хаотичний рух мікрочастинок речовини.

Вчитель фізики. Тепер ми дослідимо характер взаємодії мікрочастинок речовини. Для цього проведемо досліди.

  1.  На ваших столах лежить смужки паперу. Спробуйте їх з’єднати. Що не вдається?
  2.  Візьміть дерев’яні брусочки і спробуйте їх стиснути. Важко? Не вдається?
  3.  Яким чином можна з'єднати дві смужки паперу чи два дерев'яні бруски? Так. За допомогою клею. (Демонструється склеювання смужок паперу.) Який висновок можна зробити.

Учень. Частинки речовини взаємодіють одна з одною: взаємно притягаються та взаємно відштовхуються.

Учитель фізики. Ми вже згадували сьогодні на уроці, що явище дифузії часто спостерігається в повсякденному житті. Пропоную вам прокоментувати цитати з літературних творів з точки зору фізики:

(Слайд 8,9)

«Я люблю, як буває, восени пахне яблуками у хаті». (А. Малишко.)

«Тиха вода береги ламає». (Народна мудрість.)

«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра». (Г. Тютюнник.)

Поширення запахів у повітрі, змішування ґрунту з водою в річці, поширення червоного кольору крові по воді, втрата кольору речей з часом — це все приклади дифузії.

Вчитель фізики. На наш урок прийшли телеграми від сім`ї.

Вчитель зачитує телеграми

Влітку ми з мамою засолюємо та маринуємо огірки та помідори, а взимку вся сім`я їх із задоволенням смакує. А ще я підфарбовую своє волосся і зараз воно сяє модним відтінком

Наталка

Щоранку я користуюся якісним дезодорантом, щоб дівчаткам було приємне зі мною спілкуватися.

Миколка

Ще не зайшовши в квартиру, я можу вгадати, що готує мама на обід чи пекла пиріжки сусідка. А на роботі я виконую зварювання металу.

Тато

Я підсинюю постільну білизну, але не перу одночасно світлі речі й ті, що линяють.

Мама.

V. Підсумки уроку та домашнє завдання

Учитель фізики. Наш урок добігає кінця. Ми дійшли з вами до суті, до глибини теорії про будову речовини. Тож підіб'ємо підсумки нашого уроку. Кожний з вас мас пам'ятку «Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини. Давайте прочитаємо її пункти.

(Учні по черзі зачитують.)

(Слайд 11)

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії

  1.  Усі речовини складаються з крихітних частинок — атомів і молекул.
  2.  . Атом складається з позитивно зарядженого ядра, що містить протони та нейтронів, негативно заряджених електронів

(Слайд 12)

  1.  Явище дифузії свідчить про безперервний хаотичний рух мікрочастинок речовини.

Дифузією називають взаємне проникнення частинок однієї речовини в іншу, обумовлене хаотичним рухом молекул

  1.  Частинки речовини взаємодіють між за рахунок сил притягання та відштовхування.

Вчитель фізики. Що нового стосовно цієї теорії ви дізналися на уроці. (3,4)

Учитель фізики. Вдома вам необхідно буде дописати наукові обґрунтування до кожного з трьох пунктів і навести свої приклади дифузії, а для цього ви попрацюєте з підручником, почитаєте додаткову літературу, поспілкуєтеся з членами сім'ї, друзями. Записуємо завдання додому: § 12.

Виставлення оцінок.(коментування оцінок)

Урок завершено. На все добре!

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28875. «Смутное время» в России. Эволюция государственности в XVII в. 37.5 KB
  Смутное время в России. На какоето время государство оказалось ничьим и это привело к кризису послужившему началом так называемого Смутного Времени. Многие из богатых людей в это время отпускают на волю свою челядь чтобы не кормить ее и это увеличивает толпы бездомных и голодных. В это время в Польше против царя Бориса выступил молодой человек который назвал себя царевичем Дмитрием сыном Ивана Грозного и заявил о своем намерении идти на Москву добывать себе прародительский престол.
28876. Внешняя политика России XVI–XVII веков. 28 KB
  Внешняя политика России XVIXVII веков. позволили России проводить активную внешнюю политику. предопределило включение в состав России всего Среднего Поволжья с его многонациональным населением. В1556 году русскими войсками была взята Астрахань и к России присоединились нижневолжские земли.
28877. Пётр I Вели́кий 33.5 KB
  Одним из главных достижений Петра стало решение поставленной в XVI веке задачи: расширение территорий России в Прибалтийском регионе после победы в Великой Северной войне что позволило ему принять в 1721 году титул первого императора Российской империи. Военная реформа Петра I и реформы органов управления. Военная реформа была первоочередным преобразовательным делом Петра. Заслугой Петра является создание регулярной российской армии.
28878. Внешняя политика Петра I. Провозглашение России империей 31.5 KB
  Провозглашение России империей. Разрешение этих задач было необходимо для обеспечения внешней безопасности России на юге и на западе. Ее преобладание тяжело сказывалось на государствах близких к Балтийскому морю: на Дании Польше России. У России Ингрию и Карелию.
28879. Эпоха дворцовых переворотов и укрепление позиций дворянства 31.5 KB
  В отечественной истории являлось эпохой дворцовых переворотов напрямую связанных с реформами Петра I. Меньшиков Толстой и другие под прикрытием гвардии добилась провозглашения вдовы Петра Екатерины I 1725 1727 гг. В период царствования малолетнего Петра II 17271730 гг. На трон была провозглашена племянница Петра I вдовствующая герцогиня Курляндская Анна Ивановна 17301740 гг.
28880. Внутренняя политика эпохи «просвещенного абсолютизма» Екатерины II 29 KB
  Созыв Комиссии был обусловлен необходимостью кодификации законов т. В дебатах депутатов Уложенной комиссии находит выражение острая борьба трех основных направлений по проблемам модернизации общественного устройства России: консерваторов умеренных и реформаторов. Третья наиболее последовательная и радикальная группа не имея возможности выступать открыто сформировалась за пределами Уложенной комиссии. под предлогом начавшейся русскотурецкой войны Екатерина прервала заседания Комиссии чтобы больше их не возобновлять.
28881. Внешняя политика России во второй половине XVIII века 27.5 KB
  Внешняя политика России во второй половине XVIII века. была приведена чрезвычайно энергично со стороны России. В ответ на попытки Турции вернуть отошедшие к России территории русские войска в 178З г. к России отошло побережье Черного моря от Южного Буга до Днестра.
28882. Основные тенденции мирового развития в первой половине XIX века 23.5 KB
  Основные тенденции мирового развития в первой половине XIX века: 1 Мир развивался под влиянием промышленной революции; Промышленная революция переход от ручного труда к машинному. Причины пром. Новшества пром. промть автоматич.
28883. Попытки модернизации государственного строя в России в первой половине XIX в. 34.5 KB
  Попытки модернизации государственного строя в России в первой половине XIX в. который одним из первых в России осознал необходимость реформ. Сперанского автора всеобъемлющей системы обновления государственного управления в России. Сперанский завершил разработку Введения к уложению государственных законов предполагавшего превращение России из самодержавного государства в конституционное имеющее законодательные преграды на пути возрождения деспотизма.