52417

Додавання та віднімання раціональних чисел

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: організувати діяльність учнів для повторення дій з раціональними числами, звичайними та десятковими дробами; створити умови для розвитку функціонального мислення ( зв’язок між числом та буквою); показати мовний зв’язок; підготувати учнів до темататичного оцінювання; розвивати комунікативні здібності, вміння вести діалог; виховувати інтерес до природи та оточуючий нас рослинний та тваринний світ.

Украинкский

2014-02-15

86 KB

4 чел.

Тема:   Додавання та віднімання раціональних чисел.

Мета: організувати діяльність учнів для повторення дій з раціональними числами, звичайними та десятковими дробами; створити умови для розвитку функціонального мислення ( зв’язок між числом та буквою); показати  мовний зв’язок; підготувати учнів до темататичного оцінювання; розвивати комунікативні здібності, вміння вести діалог; виховувати  інтерес  до природи та оточуючий нас рослинний та тваринний світ.

Тип уроку: повторення та систематизації знань, умінь та навичок.

Обладнання:  малюнок дерева з яблуками (на дошці), малюнки комах, термометра, рослин; картки для учнів із завданнями

Хід уроку

І. Організація класу. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.  (3  хвилини)

Вчитель: сьогодні у нас незвичайний урок – це подорож до краіни  Раціональних Чисел. Нам необхідно буде зробити декілька зупинок  та подолати на своєму шляху різні перешкоди.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу (35 хвилин)

Перша зупинка  

«СПОЧАТКУ ПРИГОДАЙМО» ( Гра-опитування. Пропонується учням вийти до дошки, «зірвати» одне яблуко, на якому написано питання, на яке треба дати відповідь, знайти відповідний приклад і порахувати його.) - усно

  •  Правила додавання чисел із різними знаками.
  •  Правила додавання чисел  з однаковими знаками.
  •  Правила віднімання раціональних чисел.
  •  

Правила віднімання та додавання десяткових чисел з однаковими знаменниками.

-2+16 -2+1\2

-222+(-6)                          -1\5-(-1\5)

-38-79 -9+(-2\7)

Друга зупинка

Задача.  Борошняні комахи витримують температуру -19 градусів, а жуки –древоточці  на 1,4 градусів нижче. Яку температуру вони витримують? - усно

                                                                           

                         Борошняна комаха                        Древоточець

Третя зупинка

Задача.  Гілки смородини витримують температуру -195 градусів, а після загартовування -  на 58 градусів нижче. Яку температуру зможе витримати смородина?  - усно

Четверта зупинка (письмово)

«Історична»

Відгадайте слово, яке зашифровано:

-21-(-19)=           відповідна буква         и          к          в        е      а         р

-46 – 30 =                      6,7     -9,2      -7,6    -2      -2       -2

-5,6-(-3,1)=                                              

-25,7+32,4=

-5,5-3,7  =

-3 + 4\9 =

(СЛОВО: ЕВРИКА)

Додатковий матеріал (до уроку готує учень)

Більше як дві тисячі років тому у Сіракузах (Греція) жив цар Гієрон. Він повелів своєму ювелірові зробити йому золоту корону. Він виконав наказ, але цар Гієрон запідозрив, що ювелір підмішав у золото-срібло та зобов’язав перевірити це математику Архімеду.

Довго, але без успіху він міркував над розвязанням  цієї задачі.

Він звернув увагу на те, що, коли він занурюється у ванну, його тіло стає легшим. Архімед  зрозумів!!! Зовсім голий з криком: ЕВРИКА”(я знайшов!) він прибіг до царя.

Так був відкритий дуже важливий закон фізики. А Архімед   довів, що в короні частина золота була замінена сріблом. 

П`ята  зупинка (письмово)

«ЛІТЕРАТУРНА»

Чому ми так говоримо?

Цей вислів зашифрований  прикладами. Розв’яжіть   їх, замініть   відповіді

буквами й отримаєте вислів. Він написаний  російською мовою.

-20+9,7=  24-27=  0+1\3=

63-100= -10,3+15,6= 58-95=

-12+11,5=  0-3= -10+10,5=

-0,2-1= 108-102,7=

28-22,7=

-5,2+7,2=

2

-3

5,3

-1,2

1/2

-0,5

-37

-10,3

1/3

я

к

а

р

с

т

и

х

л

(Вислів: ”ХИТРАЯ   КАК ЛИСА’’)

Доповідь учня:  

Цей вислів  із китайської  казочки.

Якось піймав тигр лисицю, а вона хитра, махнула  хвостиком, підняла до верха носик та й каже:’’Не посмієш мене зїсти! Я посланець повелителя лісу!’’

Тигр подивився на маленьку лисичку й не повірив.

-Не віриш? Ходімо зі мною до лісу й побачиш,  як мене всі звірі бояться.

Тигр погодився. Лисиця поважно йшла попереду, а тигр позаду. Усі звірі, побачивши тигра,  тікали, а  лисичка тільки вище задирала носика.

-Ну що? Побачив, як  мене всі звірі бояться!

(Ця казка була складена  дві тисячі років тому.)

Шоста зупинка (письмово)

    Зупинка рівнянь

-3+Х=8                -7+Х=-46        -6,5-Х=9

Сьома зупинка (усно)

«ВІДПОЧИВАЛЬНА»

Складіть за дві хвилини якомога більше слів зі слова АРИФМЕТИКА

1. метка

2. миф

3. рак

4. кара

5. метр

6.

7.

8.

ІІІ.  Підсумок уроку. Оцінювання учнів (3 хвилини)

ОСЬ І ДОБІГЛА  КІНЦЯ НАША ПОДОРОЖ. МИ З ВАМИ ПОВТОРИЛИ ПРАВИЛА, ВОДНОЧАС  ЗАСТОСУВАЛИ  ЇХ ДЛЯ РОЗВ`ЯЗУВАННЯ РІЗНИХ ЗАДАЧ. ВІТАЮ ВСІХ, ХТО УСПІШНО ПОДОЛАВ ПЕРЕШКОДИ.

1. ЩО ВАМ СПОДОБАЛОСЯ НА УРОЦІ?

2. ЯКІ ЗАВДАННЯ ВИЯВИЛИСЯ ДЛЯ ВАС СКЛАДНИМИ?

3. НАД  ЧИМ  ВАМ  ПОТРІБНО ПОПРАЦЮВАТИ?

ІV.  Домашнє завдання (4 хвилини)

- Повторити теоретичний матеріал.

- Виконати дворівневе завдання (на вибір)

   РІВЕНЬ А: № 147(4-6 ), 152(4-6)

   РІВЕНЬ Б: № 159(1, 3, 5,7).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28615. Структурные типы данных (массивы, записи, множества) 21.26 KB
  Массив - это структура данных, доступ к элементам которой осуществляется по номеру (илииндексу). Все элементы массива имеют одинаковый тип.
28616. Подпрограмма 21.26 KB
  Функции Другой вид подпрограммыфункцияоформляется аналогично процедуре. Отличительные особенности функции: она имеет только один результат выполнения но может иметь несколько входных параметров; результат обозначается именем функции и передаётся в основную программу. Функция оформляется в следующем виде: Function имя функции формальные параметры: тип: тип значения функции; Var . Вызов функции можно делать непосредственно внутри выражения.
28617. В программе на языке FPC 12.55 KB
  Если локальное и глобальное имя совпадают то в подпрограмме локальное имя блокирует глобальное. Формат доступа к глобальному имени: имя программы . глобальное имя .
28618. Процедурные типы 15.45 KB
  Для объявления процедурного типа используется заголовок процедуры функции в котором опускается ее имя например: type Prod = Procedure a b c: Real; var d: Real; Proc2 = Procedure var a b ; РгосЗ = Procedure; Func1 = Function: String; Func2 = Function var s: String: Real; Как видно из приведенных примеров существует два процедурных типа: типпроцедура и типфункция. Вычисление и печать значений этих функций реализуются в процедуре PRINTFUNC которой в качестве параметров передаются номер позиции N на экране куда будет...
28619. Процедуры с ближним и дальним адресом вызова 21.13 KB
  Возможность создавать опережающее описание для процедур позволяет решить следующую проблему: предположим в некоторой программе Вы используете две процедуры с именами Proc1 и Proc2 причем процедура Proc1 использует вложенную процедуру Proc2 а процедура Proc2 в свою очередь использует процедуру Proc1. Поскольку Вы не можете использовать не объявленную ранее процедуру то у Вас возникает проблема связанная с необходимостью развязать зацикленные друг на друга процедуры Proc1 и Proc2. Использование директивы Forward при объявлении процедуры...
28620. Описание и вызов процедур и функций 18.23 KB
  Формат описания процедуры имеет вид: procedure имя процедуры формальные параметры; раздел описаний процедуры begin исполняемая часть процедуры end; Формат описания функции: function имя функции формальные параметры:тип результата; раздел описаний функции begin исполняемая часть функции end; Формальные параметры в заголовке процедур и функций записываются в виде: var имя праметра: имя типа и отделяются друг от друга точкой с запятой. Вызов функции в Турбо Паскаль может производиться аналогичным способом кроме того имеется возможность...
28623. Работа со строками Delphi 26.31 KB
  С помощью операции конкатенации одна строка присоединяется к другой:var S S1 S2: String;begin S:=S1S2;end; Результирующая строка S будет суммой двух слагаемых строк. Длина строки то есть количество символов в строке возвращается встроенной функцией function LengthS: String: Integer; Delphi работает со строками типа String в котором длина строки записывается в начале строки перед первым символом. То есть если:S:='Строка типа String';то S[1] символ 'С' S[2] символ 'т' последний символ в строке S[LengthS] равный 'g'....