52477

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича Мета уроку. –утворення ГалицькоВолинської держави 1199-1205 рр. визначати поняття і терміни: ГалицькоВолинська держава громадянська війна самодержавство; давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу; показувати на карті територію держави утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав; називати історичні писемні джерела що стосуються утворення ГалицькоВолинської держави зокрема періоду правління Романа...

Украинкский

2014-02-15

87.5 KB

10 чел.

Урок 1

Тема. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича

Мета уроку. Навчити учнів:

  •  називати дати подій та події за датами:

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави

1199–1205 рр. – князювання Романа Мстиславича

1238 р. – утвердження Данила Романовича в Галичі

1201–1264 рр. – роки життя Данила Романовича.

  •  визначати поняття і терміни: Галицько-Волинська держава, громадянська війна, самодержавство;
  •  давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу;
  •  показувати на карті територію держави, утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав;
  •  називати історичні (писемні) джерела, що стосуються утворення Галицько-Волинської держави, зокрема, періоду правління Романа Мстиславича.

Розвивати уміння та навички семикласників:

  •  визначати особливості утворення Галицько-Волинської держави;
  •  оперувати хронологічними даними під час розв’язання (вирішення) відповідних задач (завдань);
  •  застосовувати у мовленні поняття і терміни;
  •  з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки стосовно зростання впливу і ролі боярства Галицько-Волинського князівства;
  •  порівнювати основні етапи діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича;
  •  опрацювати найвідоміші уривки Галицько-Волинського літопису.

Виховувати та формувати ставлення до історичних діячів та значення утворення Галицько-Волинської держави.

Тип уроку. Урок засвоєння нового навчального матеріалу.

Обладнання. Атлас з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006; контурні карти з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006; карта «Галицько-Волинська держава в кін. ХІІ – п. п. ХІІІ століть»; маркери, ватман; різнорівневі завдання; додаткова інформація (інформаційні картки).

Література.

Смолій В. А. Історія України: Підр. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 117-124;

Власов В. С. Історія України: Підруч. для 7-го кл. загально освіт. навч. закл. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 116-121;

Власов В. С. Робочий зошит з історії України для 7 класу: тематично-діагностичні вправи для контролю предметних компетенцій учнів. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 53-55.

Епіграф уроку. «Був він державцем всієї Руської землі»... Галицько-Волинський літопис

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

Прочитайте фрагмент із Галицько-Волинського літопису:

«Був він державцем всієї Руської землі... кидався був на поганих, як той лев… і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

«Вільний мікрофон»

Які риси характеру людини перераховує літописець? (Сміливість, хоробрість, відчайдушність)

Учитель. Справді, сміливість, хоробрість притаманні князеві Роману Мстиславичу, який був творцем Галицько-Волинського князівства – держави, що впродовж століття розвивала державотворчі традиції Київської Русі. Сьогодні ми з вами ознайомимося з подіями, які призвели до її утворення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

На цьому етапі уроку учні заповнюють тільки першу колонку.

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

  •  988 р. – заснування Володимира Волинського;
  •  1141 р. – Галич столиця князівства;
  •  князь, бродники;
  •  Роман Мстиславович, Ярослав Осмомисл;
  •  Галичина і Волинь – окремі князівства;

«Повість минулих літ»

  •  Які роки стали доленосними для князівств?
  •  Які терміни і поняття вивчимо?
  •  Які князі були тут володарями?
  •  Про які нові землі йтиме мова?
  •  Про нові історичні джерела?
  •  1199 р.; 1199-1205 рр.; 1201-1264 рр.;
  •  «самодержавство», Галицько-Волинська держава;
  •  Роман Мстиславич, Данило Романович;
  •  територію Галицько-Волинської держави;
  •  Галицько-Волинський літопис

  •  988 р. – було хрещення русі і заснування Володимира Волинського;
  •  князь – володар; бровники – люди Північного Причорномор’я;
  •  Ярослав Осмомисл був кращим за інших князів Галичини;
  •  між Галичиною і Волинню жвава торгівля;
  •  «ПМЛ» дає опис землям Галичини
  •  Що відбулося в ті роки, що і на теренах інших князівств?
  •  Чи вживаються попередні терміни і в цій темі?
  •  Порівняти діяльність попередніх князів з тими, що вивчимо
  •  Як змінювалася територія утвореної держави і що цьому сприяло?
  •  Як аналізувати нові історичні джерела?
  •  1199 р. – князювання Рюрика в Києві;
  •  громадянська війна – смута;
  •  діяльність Романа Мстиславича була більш корисною за попередніх князів;
  •  територія держави збільшилась за рахунок об’єднання князівств;
  •  Галицько-Волинський літопис дає характеристику Роману Мстиславичу і Данилу Галицькому

ІV. Оголошення, представлення мети та очікування результатів

Тема уроку записана на дошці, а очікувані результати учні формулюють за допомогою вищезгаданого методу, заповнюючи другу колонку, при цьому вчитель корегує дії учнів – вказує на очікувані результати, які поставлені метою уроку, але при цьому не записує їх до колонки «Хочемо дізнатися». Це краще зробити на окремому ватмані, поряд з учнівськими прогнозами. Обов’язково наголосити, що наприкінці уроку буде перевірено, про що учні дізналися і чи співпадають ці знання з очікуваними результатами.

V. Вивчення нового матеріалу

  1.  «Низка слів наперед»

Учитель називає школярам вирази або короткий перелік слів із п. 1 (підр. В. Смолія та В. Степанкова – С. 117-118), а вони опрацювавши текст, складають речення. Слова бажано записати на дошці або на окремому аркуші паперу і роздати учням.

Перелік слів. Галич, Роман Мстиславич, об’єднання, Волинь, 1199 р., володар, Південно-Західна Русь, боярство, одноосібна влада, Галицько-Волинський літопис називає його «самодержцем всієї Русі», Князь Роман підтримував стосунки з Візантією, Угорщиною та Польщею. У 1205 р. загинув біля м. Завихвоста (покажіть на карті територію цієї держави, назвіть її сусідів, покажіть на карті).

  1.  «Коротше – ще коротше»

Учитель пропонує учням прочитати п. 2 (підр. той же). Після цього вони повинні висловити основну думку одним реченням, а пізніше одним словом.

Речення. Після смерті Романа Мстиславича галицьке боярство спричинило міжусобиці, які призвели до захоплення та розчленування держави.

Слово. Смута; міжусобиці; поділ; війна (громадянська).

  1.  «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням опрацювати п. 3 (підр. той же) і відповісти на запитання, які записує на дошці. В ході читання учні відповідають на запитання, а учитель вибирає їх, до тих пір, поки дошка не стане чистою.

Запитання на дошці

  •  Що стало причиною масових виступів населення Галичини проти іноземців? (Спроби запровадити католицизм)
  •  Хто в 1218 оволодів Галичем? (Мстислав Удатний).
  •  Які події сприяли зміцненню становища Данила? (Одруження з донькою Мстислава)
  •  Які землі Данило відібрав у поляків? Покажіть їх на карті. (Берестейщину, волості за Західним Бугом).
  •  Де перебував Данило у 1223? (На р. Калці, де відбулася битва русичів з монголами).
  •  Яким чином було зміцнено армію Данила? (Створенням регулярної піхоти)
  •  Які наслідки мала битва під Дорогочином? (Данило розгромив ворога та заволодів Перемишлем)
  •  У якому році Данило утвердився у Галичі? (1238р.)
  •  Які риси характеру притаманні Данилу? (Хоробрість, мудрість, наполегливість)

VІ. Осмислення нових знань і умінь

  1.  «Калейдоскоп подій» (письмово)

Це завдання виконує учень на дошці, а решта – в зошитах. До дат доберіть події:

1. 1205 р.  А. Роки життя Данила Галицького (1 – Б)

2. 1199 р.  Б. Смерть Романа Мстиславича (2 – В)

3. 1238 р.  В. Утворення галицько-Волинської держави (3 – Г)

4. 1201 – 1264 рр. Г. Утвердження Данила в Галичі (4 – А)

  1.  «Розшифруй поняття або термін» (усно)

Громадянська війна – збройна боротьба за владу в державі із залученням до неї різних прошарків населення.

Самодержавство – форма правління з необмеженою владою однієї особи.

Галицько-Волинська держава – держава, яка утворилася внаслідок об’єднання Галичини на Волині.

  1.  «Історична картографія» (усно)

Скориставшись картою в підручнику (той же. –С. 119), дайте відповіді на запитання:

  •  Землі яких князівств входили до складу держави Романа Мстиславича? (Галицьке, Волинське, Переяславське, Київське)
  •  З якими країнами межували кордони держави на заході та півночі? (Польща, Угорщина – на заході, Литва – на півночі)
  •  Яке з міст, позначених на карті, було найзахіднішим? (Сянок)
    1.  «Історичне джерело» (усно)

Учитель зачитує учням літописні уривки, а вони повинні відібрати ті, що стосуються Романа Мстиславича (* – правильна відповідь).

А. «Був державцем всієї Руської землі».*

Б. «Високо сидиш ти на своїм золото кованім престолі».

В. «Ревно наслідував предка свого Мономаха».*

Г. «За ним же Україна багато потужила».

Д. «Вікопомний самодержець всієї Русі».*

VІІ. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях.

  1.  «Порушена послідовність»

Учні з низки фактів, подій обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність, але ті факти та події, що стосуються даної теми.

А. Смерть Романа Мстиславича.

Б. Утвердження Данила в Галичі.

В. Об’єднання Галицького та Волинського князівств в одну державу.

Г. Князь Олег здійснив похід на Візантію.

* – правильна відповідь:

1 – В.

2 – А.

3 – Б.

Г – не стосується даної теми.

  1.  «Пошук аналогій»

Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене і обґрунтувати свій вибір.

Галицько-Волинська держава – Київська Русь (обидві держави).

Самодержавство – імперія (необмеженість влади).

Громадянська війна – Пелопонеська війна (бо в Греції воювали греки проти греків – Афіни і Спарта).

  1.  «Кола Вена»

Учитель пропонує учням намалювати три кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються школярі вписують індивідуально – неповторні ознаки історичних фактів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих історичних фактів. У даному випадку учитель пропонує порівняти князів Данила та Романа Мстиславича.

Роман Мстиславич

Данило Романович

  •  об’єднав під своєю владою Південно-Західну Русь;
  •  хотів запобігти міжусобицям;
  •  загинув у бою
  •  воювали з галицьким боярством;
  •  об’єднали землі князівств;
  •  активна зовнішня політика;
  •  утверджували одноосібну владу
  •  вигнаний боярами;
  •  шукав союзників;
  •  брав участь у битві з монголами;
  •  переміг німецьких рицарів

VІІІ. Підведення підсумків уроку

Учитель повертає учнів до методу «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися». Учні заповнюють останню колонку.

«Вислови думку»

Одним реченням учні висловлюють думку про князів: Романа та Данила, а також формулюють власне ставлення до них.

На мою думку обидва князі заслуговують на повагу, тому що вони боролися за зміцнення своєї держави та дбали про її єдність.

Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.

ІХ. Домашнє завдання:

Основне.

Опрацювати § 20

Виконати завдання 1, 2, 3, (контурні карти з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006. – С. 12.

На вибір.

Опрацювавши джерело № 1 (С. 123, підр. той же), намалювати портрет Романа Мстиславича або написати про нього замітку до газети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75317. Понятие “феодализма” в западноевропейской историографии 39.5 KB
  Понятие феодализма в западноевропейской историографии. Понимание феодализма в историографии XVIII в. Главными чертами феодализма некоторые из них считали политическую раздробленность и как следствие ее господство в средние века папской теократии. в определении сущности феодализма недалеко ушли от историков эпохи Просвещения хотя в отличие от них оценивали феодализм как положительное историческое явление: реакционные романтики потому что видели в нем свой политический идеал...
75318. Проблема генезиса феодализма в отечественной и зарубежной историографии 46.5 KB
  Проблема генезиса феодализма в отечественной и зарубежной историографии. Проблема генезиса феодализма и связанный с нею вопрос о путях складывания феодально зависимого крестьянства представляет трудность и с источниковедческой и с теоретической точек зрения. В советской историографии становление феодализма рассматривалось в первую очередь в аспекте вскрытия сдвигов в производительных силах в отношениях собственности...
75319. Образование государства и возникновение писаного права у франков 38.5 KB
  Образование государства и возникновение писаного права у франков. В исторических памятниках имя франков появилось начиная с III в. Франки распадались на две большие ветви приморских или салических франков от латинского слова slum что значит море живших у устья Рейна и прибрежных или рипуарских франков от латинского слова rip что значит берег живших южнее по берегам Рейна и Мааса. Из вождей франков известен Меровей при котором франки сражались против Аттилы на Каталаунских полях 451 г.
75320. Рост крупного землевладения и ослабление центральной власти у франков при преемниках Хлодвига. Объединение страны майордомами Австразии 33.5 KB
  После смерти Хлодвига началось дробление королевства. намечается обособление самостоятельных политических единиц в составе Франкского королевства: Нейстрии СевероЗападной Галлии с центром в Париже; Австразии северовосточной части Франкского королевства включавшей исконные франкские области по обоим берегам Рейна и Мааса; Бургундии территории бывшего королевства бургундов. В Нейстрии которая к моменту франкского завоевания была сильно романизована галлоримляне составлявшие и после завоевания большинство населения раньше чем в...
75321. Франция в IX-XI веках 39.5 KB
  В начале этого периода в стране имелось еще много крестьян не находившихся в какойлибо зависимости от частных лиц и подчинявшихся непосредственно короне. Вместе с тем возрастало число крестьян находившихся в личнонаследственной зависимости сервов и колонов а также жителей иммунитетных территорий. В результате все жители округи будь они в личной либо поземельной зависимости от данного или какогонибудь другого феодала или нет становились его людьми в судебноадминистративном отношении. Для по земельно и лично зависимых крестьян...
75322. Англия в XI-XII вв. Завершение феодализации английского общества 47 KB
  в Англии в основном уже господствовали феодальные порядки но процесс феодализации еще не завершился. Вильгельм со своим войском на больших ладьях переплыл ЛаМанш и высадился на юге Англии в бухте Павенси. Во главе последнего выступил избранный советом мудрых новый король Англии Гарольд. Герцог Нормандский же двинулся к Лондону захватил его и стал королем Англии под именем Вильгельма I Завоевателя.
75323. Особенности социально-экономического развития Италии в конце V- сер. XI веков 51 KB
  Особенности социальноэкономического развития Италии в конце V сер. Подвластное лангобардам коренное население Италии оставалось в сфере действия римского права. империи но не принесло Италии политического единства. Карл Великий изменил территориальноадминистративное деление своих владений в Италии: вместо герцогств были образованы 20 графств отданных в управление представителям франкской знати.
75324. Основные черты феодального строя в Западной Европе к концу XI века 32 KB
  Господствует феодальная земельная собственность в вид вотчины в сочетании с мелким индивидуальным крестьянским хозяйством. Основная масса крестьян находится уже в той или иной форме зависимости. На раннем этапе развития феодализма господствовало натуральное хозяйство; обмен был незначителен торговые связи не развиты; У лично зависимых крестьян особенно в крупных поместьях преобладала отработочная рента. Широко распространяется также натуральный оброк с крестьян находившихся в более легкой зависимости.
75325. Население и внешний вид средневековых городов. Борьба городов с сеньорами 36 KB
  В Западной Европе средневековые города раньше всего появились в Италии Венеция Генуя Пиза Неаполь Амальфи и др. Крестьяне бежавшие от своих господ или уходившие в города на условиях выплаты господину оброка становясь горожанами постепенно освобождались отличной зависимости феодалу. Лишь в дальнейшем в городах появились купцы новый общественный слой сферой деятельности которого являлось уже не производство а только обмен товаров. В отличие от странствующих купцов существовавших в феодальном обществе в предшествующий период и...