52477

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича Мета уроку. утворення ГалицькоВолинської держави 1199-1205 рр. визначати поняття і терміни: ГалицькоВолинська держава громадянська війна самодержавство; давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу; показувати на карті територію держави утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав; називати історичні писемні джерела що стосуються утворення ГалицькоВолинської держави зокрема періоду правління Романа...

Украинкский

2014-02-15

87.5 KB

10 чел.

Урок 1

Тема. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича

Мета уроку. Навчити учнів:

  •  називати дати подій та події за датами:

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави

1199–1205 рр. – князювання Романа Мстиславича

1238 р. – утвердження Данила Романовича в Галичі

1201–1264 рр. – роки життя Данила Романовича.

  •  визначати поняття і терміни: Галицько-Волинська держава, громадянська війна, самодержавство;
  •  давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу;
  •  показувати на карті територію держави, утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав;
  •  називати історичні (писемні) джерела, що стосуються утворення Галицько-Волинської держави, зокрема, періоду правління Романа Мстиславича.

Розвивати уміння та навички семикласників:

  •  визначати особливості утворення Галицько-Волинської держави;
  •  оперувати хронологічними даними під час розв’язання (вирішення) відповідних задач (завдань);
  •  застосовувати у мовленні поняття і терміни;
  •  з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки стосовно зростання впливу і ролі боярства Галицько-Волинського князівства;
  •  порівнювати основні етапи діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича;
  •  опрацювати найвідоміші уривки Галицько-Волинського літопису.

Виховувати та формувати ставлення до історичних діячів та значення утворення Галицько-Волинської держави.

Тип уроку. Урок засвоєння нового навчального матеріалу.

Обладнання. Атлас з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006; контурні карти з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006; карта «Галицько-Волинська держава в кін. ХІІ – п. п. ХІІІ століть»; маркери, ватман; різнорівневі завдання; додаткова інформація (інформаційні картки).

Література.

Смолій В. А. Історія України: Підр. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 117-124;

Власов В. С. Історія України: Підруч. для 7-го кл. загально освіт. навч. закл. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 116-121;

Власов В. С. Робочий зошит з історії України для 7 класу: тематично-діагностичні вправи для контролю предметних компетенцій учнів. – К.: Ґенеза, 2007. – С. 53-55.

Епіграф уроку. «Був він державцем всієї Руської землі»... Галицько-Волинський літопис

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

Прочитайте фрагмент із Галицько-Волинського літопису:

«Був він державцем всієї Руської землі... кидався був на поганих, як той лев… і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

«Вільний мікрофон»

Які риси характеру людини перераховує літописець? (Сміливість, хоробрість, відчайдушність)

Учитель. Справді, сміливість, хоробрість притаманні князеві Роману Мстиславичу, який був творцем Галицько-Волинського князівства – держави, що впродовж століття розвивала державотворчі традиції Київської Русі. Сьогодні ми з вами ознайомимося з подіями, які призвели до її утворення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

На цьому етапі уроку учні заповнюють тільки першу колонку.

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

  •  988 р. – заснування Володимира Волинського;
  •  1141 р. – Галич столиця князівства;
  •  князь, бродники;
  •  Роман Мстиславович, Ярослав Осмомисл;
  •  Галичина і Волинь – окремі князівства;

«Повість минулих літ»

  •  Які роки стали доленосними для князівств?
  •  Які терміни і поняття вивчимо?
  •  Які князі були тут володарями?
  •  Про які нові землі йтиме мова?
  •  Про нові історичні джерела?
  •  1199 р.; 1199-1205 рр.; 1201-1264 рр.;
  •  «самодержавство», Галицько-Волинська держава;
  •  Роман Мстиславич, Данило Романович;
  •  територію Галицько-Волинської держави;
  •  Галицько-Волинський літопис

  •  988 р. – було хрещення русі і заснування Володимира Волинського;
  •  князь – володар; бровники – люди Північного Причорномор’я;
  •  Ярослав Осмомисл був кращим за інших князів Галичини;
  •  між Галичиною і Волинню жвава торгівля;
  •  «ПМЛ» дає опис землям Галичини
  •  Що відбулося в ті роки, що і на теренах інших князівств?
  •  Чи вживаються попередні терміни і в цій темі?
  •  Порівняти діяльність попередніх князів з тими, що вивчимо
  •  Як змінювалася територія утвореної держави і що цьому сприяло?
  •  Як аналізувати нові історичні джерела?
  •  1199 р. – князювання Рюрика в Києві;
  •  громадянська війна – смута;
  •  діяльність Романа Мстиславича була більш корисною за попередніх князів;
  •  територія держави збільшилась за рахунок об’єднання князівств;
  •  Галицько-Волинський літопис дає характеристику Роману Мстиславичу і Данилу Галицькому

ІV. Оголошення, представлення мети та очікування результатів

Тема уроку записана на дошці, а очікувані результати учні формулюють за допомогою вищезгаданого методу, заповнюючи другу колонку, при цьому вчитель корегує дії учнів – вказує на очікувані результати, які поставлені метою уроку, але при цьому не записує їх до колонки «Хочемо дізнатися». Це краще зробити на окремому ватмані, поряд з учнівськими прогнозами. Обов’язково наголосити, що наприкінці уроку буде перевірено, про що учні дізналися і чи співпадають ці знання з очікуваними результатами.

V. Вивчення нового матеріалу

  1.  «Низка слів наперед»

Учитель називає школярам вирази або короткий перелік слів із п. 1 (підр. В. Смолія та В. Степанкова – С. 117-118), а вони опрацювавши текст, складають речення. Слова бажано записати на дошці або на окремому аркуші паперу і роздати учням.

Перелік слів. Галич, Роман Мстиславич, об’єднання, Волинь, 1199 р., володар, Південно-Західна Русь, боярство, одноосібна влада, Галицько-Волинський літопис називає його «самодержцем всієї Русі», Князь Роман підтримував стосунки з Візантією, Угорщиною та Польщею. У 1205 р. загинув біля м. Завихвоста (покажіть на карті територію цієї держави, назвіть її сусідів, покажіть на карті).

  1.  «Коротше – ще коротше»

Учитель пропонує учням прочитати п. 2 (підр. той же). Після цього вони повинні висловити основну думку одним реченням, а пізніше одним словом.

Речення. Після смерті Романа Мстиславича галицьке боярство спричинило міжусобиці, які призвели до захоплення та розчленування держави.

Слово. Смута; міжусобиці; поділ; війна (громадянська).

  1.  «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням опрацювати п. 3 (підр. той же) і відповісти на запитання, які записує на дошці. В ході читання учні відповідають на запитання, а учитель вибирає їх, до тих пір, поки дошка не стане чистою.

Запитання на дошці

  •  Що стало причиною масових виступів населення Галичини проти іноземців? (Спроби запровадити католицизм)
  •  Хто в 1218 оволодів Галичем? (Мстислав Удатний).
  •  Які події сприяли зміцненню становища Данила? (Одруження з донькою Мстислава)
  •  Які землі Данило відібрав у поляків? Покажіть їх на карті. (Берестейщину, волості за Західним Бугом).
  •  Де перебував Данило у 1223? (На р. Калці, де відбулася битва русичів з монголами).
  •  Яким чином було зміцнено армію Данила? (Створенням регулярної піхоти)
  •  Які наслідки мала битва під Дорогочином? (Данило розгромив ворога та заволодів Перемишлем)
  •  У якому році Данило утвердився у Галичі? (1238р.)
  •  Які риси характеру притаманні Данилу? (Хоробрість, мудрість, наполегливість)

VІ. Осмислення нових знань і умінь

  1.  «Калейдоскоп подій» (письмово)

Це завдання виконує учень на дошці, а решта – в зошитах. До дат доберіть події:

1. 1205 р.  А. Роки життя Данила Галицького (1 – Б)

2. 1199 р.  Б. Смерть Романа Мстиславича (2 – В)

3. 1238 р.  В. Утворення галицько-Волинської держави (3 – Г)

4. 1201 – 1264 рр. Г. Утвердження Данила в Галичі (4 – А)

  1.  «Розшифруй поняття або термін» (усно)

Громадянська війна – збройна боротьба за владу в державі із залученням до неї різних прошарків населення.

Самодержавство – форма правління з необмеженою владою однієї особи.

Галицько-Волинська держава – держава, яка утворилася внаслідок об’єднання Галичини на Волині.

  1.  «Історична картографія» (усно)

Скориставшись картою в підручнику (той же. –С. 119), дайте відповіді на запитання:

  •  Землі яких князівств входили до складу держави Романа Мстиславича? (Галицьке, Волинське, Переяславське, Київське)
  •  З якими країнами межували кордони держави на заході та півночі? (Польща, Угорщина – на заході, Литва – на півночі)
  •  Яке з міст, позначених на карті, було найзахіднішим? (Сянок)
    1.  «Історичне джерело» (усно)

Учитель зачитує учням літописні уривки, а вони повинні відібрати ті, що стосуються Романа Мстиславича (* – правильна відповідь).

А. «Був державцем всієї Руської землі».*

Б. «Високо сидиш ти на своїм золото кованім престолі».

В. «Ревно наслідував предка свого Мономаха».*

Г. «За ним же Україна багато потужила».

Д. «Вікопомний самодержець всієї Русі».*

VІІ. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях.

  1.  «Порушена послідовність»

Учні з низки фактів, подій обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність, але ті факти та події, що стосуються даної теми.

А. Смерть Романа Мстиславича.

Б. Утвердження Данила в Галичі.

В. Об’єднання Галицького та Волинського князівств в одну державу.

Г. Князь Олег здійснив похід на Візантію.

* – правильна відповідь:

1 – В.

2 – А.

3 – Б.

Г – не стосується даної теми.

  1.  «Пошук аналогій»

Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене і обґрунтувати свій вибір.

Галицько-Волинська держава – Київська Русь (обидві держави).

Самодержавство – імперія (необмеженість влади).

Громадянська війна – Пелопонеська війна (бо в Греції воювали греки проти греків – Афіни і Спарта).

  1.  «Кола Вена»

Учитель пропонує учням намалювати три кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються школярі вписують індивідуально – неповторні ознаки історичних фактів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих історичних фактів. У даному випадку учитель пропонує порівняти князів Данила та Романа Мстиславича.

Роман Мстиславич

Данило Романович

  •  об’єднав під своєю владою Південно-Західну Русь;
  •  хотів запобігти міжусобицям;
  •  загинув у бою
  •  воювали з галицьким боярством;
  •  об’єднали землі князівств;
  •  активна зовнішня політика;
  •  утверджували одноосібну владу
  •  вигнаний боярами;
  •  шукав союзників;
  •  брав участь у битві з монголами;
  •  переміг німецьких рицарів

VІІІ. Підведення підсумків уроку

Учитель повертає учнів до методу «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися». Учні заповнюють останню колонку.

«Вислови думку»

Одним реченням учні висловлюють думку про князів: Романа та Данила, а також формулюють власне ставлення до них.

На мою думку обидва князі заслуговують на повагу, тому що вони боролися за зміцнення своєї держави та дбали про її єдність.

Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.

ІХ. Домашнє завдання:

Основне.

Опрацювати § 20

Виконати завдання 1, 2, 3, (контурні карти з історії України. 7 кл. – К.: Інститут передових технологій, 2006. – С. 12.

На вибір.

Опрацювавши джерело № 1 (С. 123, підр. той же), намалювати портрет Романа Мстиславича або написати про нього замітку до газети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29494. ОБЩЕСТВЕННОЕ МНЕНИЕ НА ПЕРЕЛОМЕ ЭПОХ: ОЖИДАНИЯ, ОПАСЕНИЯ, РАМКИ (К социологии политического перехода) 147.5 KB
  Сама сложность такого перехода давно может считаться некой отечественной традицией: персонализация верховной власти при неразвитости формальных политических институтов в России неизменно в течении нескольких столетий приводила к тому что смена первых лиц означала смену политических эпох стилей и механизмов господства состава и роли определенных групп влияния и т. Очевидно при этом что соблюдение конституционных рамок и видимая бесконфликтность даже фактическое отсутствие конкуренции обеспечены смещением решающих политических и...
29495. Элита и «масса» в общественном мнении: проблема социальной элиты 76 KB
  Принято выделять элиты по их профессиональному месту по роду их занятий в обществе и соответственно говорить об интеллектуальных политических военных экономических культурных и т. Эта категория элиты действует преимущественно через системы и средства массовой информации. Поэтому кстати численность публичной элиты ограничена немногими десятками лиц это определяется возможностями самого поля массового внимания или фигурально выражаясь размерами подиума.
29496. КОМПЛЕКСЫ ОБЩЕСТВЕННОГО МНЕНИЯ (Статистика и социология в изучении общественного мнения) 174 KB
  При таком статистическом подходе существуют проблемы измерения общественного мнения но нет вопроса о его структуре и функциях2. но и так сказать изнутри в смысле самого языка общественного мнения символы стереотипы комплексы значений и средств выражения. Понятно что отечественный опыт последних лет питает сомнения и разочарования в отношении эффективности любых демократических институтов в том числе и общественного мнения в нынешнем российском обществе.
29497. ЧЕЛОВЕК, ТОЛПА И МАССА В ОБЩЕСТВЕННОМ МНЕНИИ 104.5 KB
  В частности это относится к пугающему одних и ободряющему других в зависимости от позиции представлению о всемогуществе масскоммуникативного влияния на массовую аудиторию на массового человека. В конечном счете это приводит к одной из граней извечной проблемы общественного человека: как и насколько может и желает человек поддаваться давлению коммуникативных средств массового поражения. О генезисе массового общества С.
29498. ВОЗВРАЩАЯСЬ К ПРОБЛЕМЕ СОЦИАЛЬНОЙ ЭЛИТЫ 141.5 KB
  Но каждое время то есть каждая социальная ситуация выбирает поддерживает пестует продвигает подходящий для нее тип человека. Если на поверхности советской системы находился человек послушнокарьерный то с ее распадом на переднем плане в политической жизни бизнесе медиа социальнонаучной сфере и около них оказался человек ловкий ориентированный на ближайший успех и не связанный ни ценностными ни социальногрупповыми рамками ответственности. Массовый человек ориентируется практически не на те звездные образцы политкумиров...
29499. «СРЕДНИЙ ЧЕЛОВЕК»: ФИКЦИЯ ИЛИ РЕАЛЬНОСТЬ 102 KB
  В соответствии с такой исследовательской ориентацией предметом рассмотрения прежде всего становится человек как респондент массового исследования а лишь затем возникает проблема социальногрупповой типологии. в рамках исследовательской программы Советский человек. Средний показатель I высшая 1 1 1 1 1 1 1 II 1 1 1 1 1 1 1 III 3 4 3 2 3 3 3 IV 6 5 6 4 7 6 5 V 21 20 24 21 19 19 20 VI 17 11 15 14 13 13 12 VII 18 13 14 16 16 15 15 VIII 12 16 15 15 16 18 15 IX 9 11 10 10 10 10 9 X низшая 8 17 13 16 15 14 14 Средний статус 626 697 675...
29500. ИНДИКАТОРЫ И ПАРАДИГМЫ КУЛЬТУРЫ В ОБЩЕСТВЕННОМ МНЕНИИ 109 KB
  Нужен какойто переход к теоретическому уровню анализа построению работоспособных гипотез и моделей культуры или как было предложено Т. Исходное предположение состоит в том что получаемые исследователями в массовых опросах глубоких интервью статистике данные относятся к состоянию видимых терминалов скрытого от невооруженного глаза сложного и в определенном смысле целостного механизма культуры. Перемены социальные и культурные: разные шкалы времени Понятно что все феномены и процессы культуры могут существовать реально только в...
29501. ФЕНОМЕН ВЛАСТИ В ОБЩЕСТВЕННОМ МНЕНИИ: ПАРАДОКСЫ И СТЕРЕОТИПЫ ВОСПРИЯТИЯ 123.5 KB
  При этом за пределами внимания остаются особенности представлений о природе и функциях власти присущие массовому сознанию современного общества. Необходимые разграничения В нашем общественном мнении обычно слабо различаются механизмы и функции власти структура властных институтов роли и действия конкретных лиц наделенных властью. Многочисленные опросные данные относительно доверия к социальным институтам регулярно публикуемые в журнале Мониторинг показывают существенные различия в отношении населения к власти федерального центра и...
29502. ИНДЕКСЫ СОЦИАЛЬНЫХ НАСТРОЕНИЙ В «НОРМЕ» И В КРИЗИСЕ 164 KB
  В последнее время большую международную известность приобрел индекс потребительских настроений который в нашей стране разрабатывается группой ИПНРоссия на основе регулярных мониторинговых исследований ВЦИОМ; его результаты широко освещаются в периодической печати в том числе в журнале Мониторинге общественного мнения2. По аналогичным методикам могут быть построены как частные так и сводный индексы социальных настроений и установок. По своей методологической природе любой сконструированный индекс величина искусственно полученная в...