52503

Диференціація – умова успішного навчання

Доклад

Педагогика и дидактика

Виконувати диференційовані завдання систематично майже на кожному уроці уникаючи стандарту. Добирати завдання з поступовим ускладненням для сильніших і зменшувати міру допомоги для слабших учнів. Диференціацію бажано застосовувати під час фронтальної роботи коли учні розвязують загальні навчальні завдання. Добирати варіативні завдання що полегшують роботу вчителя і учнів в перевірці цих завдань.

Украинкский

2014-02-16

95.5 KB

4 чел.

Диференціація – умова успішного навчання

  Багаторічний досвід роботи в школі дає мені підстави стверджувати, що всіх дітей навчити однаково неможливо, бо добре відомо, що всі люди різні. Діти приходять в школу з різними задатками, які з роками розвиваються в різноманітні здібності, нахилами та вподобаннями. Місія вчителя – не загубити жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою. Для цього вчитель повинен знати кожного свого учня, цікавитись ним, як особистістю, організувати роботу учнів на уроці так, щоб кожному учневі були створені сприятливі умови для виховання й навчання, залежно від його розумових здібностей, фізичного здоров’я  та рівня  розвитку. І саме, диференціація  як принцип навчання передбачає таку організацію роботи на уроці. Вона дає можливість знизити навантаження на учнів і підвищити мотивацію навчання, прискорити розвиток дитини добором відповідного навчального матеріалу та організацією виконання учнями самостійної роботи, необхідної для засвоєння даного матеріалу.  

   Диференціація навчання – це створення таких умов, за яких кожен учень міг би повноцінно оволодівати змістом навчального матеріалу, гармонійно розвивався відповідно до своїх індивідуальних можливостей, схильностей, інтересів, формувався б як індивід з його специфічними особливостями. Застосування диференціації навчання залежить, насамперед, від великого бажання вчителя навчити кожного учня, незалежно від його розумових здібностей,  безпосередньо на кожному уроці.

 Вчителям, які зацікавилися практичним застосуванням  диференціації навчального процесу, раджу поставити перед собою певну сукупність вимог:

  •  Досконало вивчити кожного учня, постійно вести за ним психолого-педагогічні спостереження.
    •  Чітко визначити на якому етапі потрібна диференціація.
    •  Визначити, яку диференціацію буде використовувати учитель: за ступенем складності, за мірою самостійності, за обсягом роботи.
    •  Об’єднувати дітей в групи довільно; групи не мають бути постійними; дозволяти їм самим обирати собі посильний вид роботи.
    •  Виконувати диференційовані завдання систематично, майже на кожному уроці, уникаючи стандарту.
    •  Диференціація має проходити через різні етапи уроку.
    •  Уміло використовувати міри заохочення, розподіляти увагу при одночасній роботі кількох груп.
    •  Передбачати дозування часу, різних видів роботи.
    •  Добирати завдання з поступовим ускладненням для сильніших і зменшувати міру допомоги для слабших учнів.
    •  Диференціацію бажано  застосовувати під час фронтальної роботи, коли учні розв’язують загальні навчальні завдання.
    •  Поєднання парної, групової, індивідуальної роботи.
    •  Добирати варіативні завдання, що полегшують роботу вчителя і учнів в перевірці цих завдань.
    •  Процес засвоєння слід супроводжувати постійним контролем якості знань, умінь, навичок через самоперевірку, взаємодопомогу з наступною взаємооцінкою, самооцінкою.

Для мене найважливішим є правильний, безболісний поділ дітей на групи.

Практично роблю так:

  1.  Даю право дитині самовизначитися.
  2.  Робочі групи формую за результатами виконання певного завдання зростаючої складності.
  3.  Поділ учнів на групи здійснюю сама, не натякаючи на кмітливість, здібності їх, а даю назву підгрупам, які вони сприймають з піднесеним настроєм, як гру.

  Отже, поділ дітей на групи роблю мимовільно, відповідно до їх здібностей, умінь і навичок виконання завдань. Мої групи в класі змінні. Учні мають можливість в будь-який час перейти в іншу групу, відчуваючи свої сили при виконанні певних завдань. Таким чином я не втрачаю жодного учня, розвиваючи їх творчі здібності. Підбираючи завдання для кожної з груп, я розподіляю їх за певними ознаками:

Зміст завдання даю однаковий, але для високого рівня:

  •  збільшую обсяг роботи;
  •  ускладнюю способи розв’язання завдань;
  •  зменшую час на виконання даного завдання.

Даю спільне завдання для всіх груп, але для середнього рівня пропоную:

  •  зразок виконання завдань;
  •  пам’ятку, таблицю;
  •  схеми-опори, план розв’язання.

Різні за складністю завдання різним групам

Підбираючи завдання для учнів, враховую:

  •  різну підготовку та фізичний стан кожної дитини;
  •  ступінь активності мислення учнів;
  •  самостійність їх суджень;
  •  уміння логічно аргументувати ті чи інші положення, тлумачення;
  •  уміння оцінити й узагальнити факти та явища.

Практичне застосування диференціації

в навчальному процесі

 Застосування елементів диференціації починаю в 1 класі. Це дає мені змогу привчати дітей до самостійності, виробляти уміння працювати не відволікаючись. Поступове ускладнення завдань для сильних дітей є поштовхом до інтенсивної відповідальної роботи. Більш повне застосування диференціації проводиться в 2 класі. Найскладніше – привчити дітей працювати тільки за своїм варіантом, не відволікаючись ні на що інше. Але після двох-трьох тренувальних уроків усе стає на свої місця.

 Я творчо опрацювала досвід роботи С.П. Логачевської та її послідовників і виробила свої підходи до диференціації навчання, пристосовуючись до умов свого класу. Наприклад, відмовилась від планшетів, які широко використовує Світлана Панасівна, розробила свої картки з рідної мови і математики по диференціації з різних тем, не перевіряю всі роботи з виконаними завданнями, а покладаюсь на чесність дітей. Готуючись до уроків, продумую, де, на якому етапі можна застосувати диференціацію навчання. Провідну роль віддаю методу самостійної роботи учнів на уроці.

І етап. Перевірка домашнього завдання

  Оскільки домашнє завдання учням задаю диференційовано, то і перевірку проводжу диференційовано. Розпочинаю з фронтальної перевірки з метою вилучення тих учнів, що його не виконали. Як правило, вони не вивчають і його теоретичну частину. Для цих учнів організовую виконання хоч частини домашнього завдання найнижчого рівня і повторення навчального матеріалу підручника з допомогою вчителя, поки проводжу перевірку якості виконання домашнього завдання з учнями інших груп. Якщо домашнє завдання виявилося для дітей складним, то проводжу диференційовану перевірку якості його виконання кожною групою окремо.

ІІ етап. Засвоєння нових знань

  Для опанування нового матеріалу застосовую способи і прийоми диференціації навчання, які допомагають мені успішно організувати навчальну діяльність на даному етапі. Рівень засвоєння у школярів різний. Тому при поясненні нової теми забезпечую індивідуальний темп просування дитини вперед. Це спосіб багаторазового пояснення. Дану роботу проводжу за  схемою:

І етап

Пояснення вчителя

ІІ етап

Високий рівень

Виконання за зразком

Достатній і середній рівень

Робота під керівництвом учителя:

1. Пояснення.

2. Виконання за зразком з коментуванням.

ІІІ етап

Високий рівень

Виконання самостійно

Достатній рівень

Виконання за зразком.

Середній рівень

Робота, керована учителем:

1. Пояснення.

2. Виконання вправи за зразком.

IV етап

Високий рівень

Творче завдання

Достатній рівень

Виконання самостійно

Середній рівень

1.Виконання за зразком.

2. Самостійна робота.

V етап

Спільне завдання

ІІІ. Закріплення знань. Узагальнення та систематизація

  На етапі закріплення прийоми диференціюю у відповідності з ускладненням їх змісту і мірою допомоги. Основним методом роботи на даному етапі уроку є метод керованої самостійної роботи.

Відповідно працюю за такою схемою:

І етап

Високий рівень

Основне завдання.

Достатній рівень

Міра допомоги

Середній рівень

Робота з учителем

Перевірка

ІІ етап

Творче завдання

Основне завдання

Міра допомоги

Перевірка

ІІІ етап

Творче завдання на вищому рівні складності

Творче завдання

Основне завдання

Перевірка

IV етап

Спільне завдання

  Щоб урізноманітнити роботу на даному етапі закріплення знань, я залучаю встигаючих дітей до консультування більш слабких учнів. З цією метою використовую прийоми, які можна представити за такою схемою:

І етап

Вибір консультантів

ІІ етап

  1.  Високий і достатній рівень - виконують завдання самостійно
  2.  Середній рівень – працюють з консультантами

ІІІ етап

  1.  Самостійне виконання завдань учнями, яким надавалась допомога
  2.  Перевірка всіх завдань

  Отже, застосування диференціації навчання на уроках дає можливість засвоєння навчального матеріалу всіма учнями класу.

 Диференціацію планую за ступенем складності, за мірою самостійності, за обсягом роботи.

І. Диференціація за ступенем складності

  Так, використовуючи диференціацію за ступенем складності навчального матеріалу, підбираю різноманітні завдання, які вимагають від учнів узагальнення, виведення висновків, творчості. При цьому навіть в учнів з самим низьким рівнем розвивається мислення, позитивне ставлення до виконання посильних завдань, стимулюється бажання працювати, підвищується самооцінка. Для такої диференціації добираю завдання з нарощуванням ступеня складності. Це дає моїм учням можливість перейти на більш високий рівень діяльності. Завдання пропоную на картках або на дошці. Легші завдання позначаю синім кольором, складніші – червоним. Діти самі вибирають посильні завдання. Це дає їм змогу оцінити свої можливості.

Фрагмент уроку рідної мови з використанням

диференціації за ступенем складності

Тема:  Вправи на визначення роду і числа прикметника за іменником

Мета: Розвивати і удосконалювати вміння визначати рід і число прикметника у зв’язку з іменником

І. Колективна робота

 Завдання: Виконати вправу з підручника. Визначити рід і число прикметників.

ІІ. Перевірка виконаного завдання

ІІІ. Самостійно обрати посильний варіант роботи

  1.  Вправа. Випишіть з перших трьох речень виділені прикметники з іменниками. У дужках позначте рід прикметника. Користуйтесь зразком.
  2.  Вправа. До даних словосполучень доберіть протилежні за значенням і запишіть. Визначте рід, число, закінчення прикметників.
  3.  Робота з учителем. Назвати предметні малюнки, дібрати до них прикметники, визначити їх рід і число.

IV. Перевірка всіх завдань

V. Робота у парах

1-й варіант: виписати з орфографічного словника 2-3 іменники різного роду, дібрати до них прикметники, визначити рід і число. Скласти і записати речення з одним словосполученням за схемою:

            І__  __  _  __ .

2-й варіант: виписати з ІІ частини вправи словосполучення іменників з прикметниками, визначити рід і число прикметників.

3-й варіант: до даних словосполучень дібрати протилежні за значенням, визначити рід, закінчення.

VI. Взаємоперевірка, доповідь про виконане завдання

VII. Спільне завдання

Однакове завдання на дошці для всіх:  

  1.  Виконай самостійно, стань консультантом.
  2.  Використай допомогу учителя або консультанта.

ІІ. Диференціація за мірою самостійності

 Використовуючи диференціацію за ступенем самостійності, пропоную своїм учням завдання однакової складності, надаю групам необхідну допомогу, дозуючи час на його виконання. Сильна група працює самостійно, середній групі даю підказку у вигляді плану роботи, пам’ятки, зразка-міркування; а з третьою групою детально розбираю всі необхідні операції. При такій роботі завдання однієї групи через певний час виконують учні іншої групи, тобто слабкі учні підтягуються до рівня сильніших. Вправи підбираю такі, щоб усі діти могли одночасно їх закінчити. В Чарівному віконечку написані додаткові завдання для тих, хто першим впорався з роботою.

Фрагмент уроку рідної мови з використанням  

диференціації за ступенем самостійності

Тема: Написання слів з ненаголошеними [e], [u], які перевіряються наголосом.

Мета: Розвивати в учнів уміння перевіряти наголосом написання ненаголошених [e], [u].

І. Фронтальна робота

 Робота з учителем:

  1.  Виведення правила
  2.  Складання алгоритму перевірки слів з ненаголошеними [e], [u].

І етап

Високий рівень – Самостійне виконання вправи з підручника.

Достатній рівень – Вправа з підручника. Виконай за зразком.

Середній рівень - Вправа з підручника. Робота з учителем.

ІІ етап

Високий рівень – Творче завдання. До виділених слів підібрати спільнокореневі слова. Визначити в них корінь і закінчення.

Достатній рівень. Самостійне виконання вправи з підручника.

Середній рівень. Виконання вправи за зразком.

ІІІ етап

Високий рівень – Продовжити текст за поданим початком.

Достатній рівень – Подані словосполучення записати у множині. Вставити пропущені букви.

Середній рівень – До даних слів підібрати перевірні слова. Вставить пропущені букви.

ІV етап

Спільне завдання для всіх учнів

 Звуко-буквений аналіз 2 слів з ненаголошеними [e]  [u].

ІІ. Робота у парах

 Робота за картками.

 Виписати слова, встановляючи пропущені букви (взаємоперевірка).

ІІІ. Спеціальне завдання. Гра Хто не помилився?

Зачитую групу слів з ненаголошеними звуками. Діти сигнальними картками показують необхідну літеру. Фіксую правильні відповіді. Виграє той, хто не помилився.

ІІІ. Диференціація за обсягом роботи

Інколи використовую найпростіший спосіб диференціації – доповнення основних завдань додатковими для різних груп дітей. Таку роботу пропоную тоді, коли весь клас виконує загальне завдання і учні неодночасно їх закінчують через різний темп письма, рівень мислення. Але завдання підбираю невеликі за обсягом, які б відповідали темі уроку, щоб сильніші учені могли закінчити його, поки інші виконують основне завдання.

Фрагмент уроку рідної мови з використанням диференціація за обсягом роботи

Тема: Чергування голосних і приголосних звуків у коренях слів

Мета: Розвивати уміння учнів змінювати слова або добирати спільнокореневі, щоб відбувалося чергування приголосних або голосних у коренях слова.

І. Колективна робота

Завдання для всіх учнів

  •  Утворити словосполучення. Підкреслити чергування приголосних і голосних звуків у коренях слів.

 Додаткові завдання

  •  Замініть слова за зразком. Підкресліть  чергування голосних у коренях.
  •  Складіть з 2 словосполученнями речення. Підкресліть граматичну основу.

IІ. Перевірка виконаних завдань

ІІІ. Робота в парах (картки)

  •  Замініть слова так, щоб відбулося чергування приголосних в корені               [к] – [ц] – [ч];   [х] – [с’] – [ш];  [г] – [з’] – [ж].
  •  Дібрати спільнокореневі слова, у яких відбувалася б зміна звука [о] – [і].

IV. Творча робота

 Завдання. Впишіть у прислів’я пропущені слова.

Високий рівень – самостійно і пояснити їх значення;

Достатній рівень – за зразком;

Середній рівень – використовуючи слова з довідок.

  Значну увагу приділяю диференційованому підходу до домашніх завдань учнів. Часто пропоную використати фотографію уроку. Це план його в картках, знаках. Дивлячись на нього, діти бачать весь хід уроку. При їх активності і бажанні вони можуть братися за виконання додаткових вправ. Ця робота – частина їх домашнього завдання. Виконавши його в класі, учень зменшує обсяг своєї домашньої роботи. Це стимулює працю учнів.

  Використовуючи групову роботу на уроках, часто парти розставляю так, щоб учні могли сидіти обличчям до обличчя. Це дає їм змогу обмінюватися думками, радитись. Ініціаторами на уроці є учні, а я лише допомагаю, створюю сприятливі умови для їх роботи. Учні обирають самі рівень складності завдань. Об’єднуються вони в групи  за інтересами з допомогою кольорових карток.  За таких умов навчання для моїх дітей – це радісний і захоплюючий процес, який допомагає формувати у них критичне мислення, здатність виробити власний погляд, активну життєву позицію.

Отже, перевагами диференціації на уроках в початкових класах є:

  1.  Створення ситуації успіху для кожного школяра.
  2.  Попередження неуспішності.
  3.  Активний розвиток творчих здібностей.

 Підготувати і провести уроки на високому рівні з використанням диференціації навчання в початкових класах дуже непросто. Для цього треба багато знати і вміти, дуже хотіти, відповідально ставитись до своїх учительських обов’язків, а найбільше - вийти на новий рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще від сьогоднішнього починається з відповідальної підготовки вчителя.

  Метод диференціації дає помітні результати. На таких уроках матеріал засвоюється глибоко і надовго. Цей метод уже довів свою життєздатність, і я вірю, що багато вчителів, працюючи за ним, переконались в його перевагах.

Святченко Ольга Миколаївна,

вчитель-методист початкових класів Костянтинівської спеціалізованої

школи І-ІІІ ступенів Смілянського району Черкаської області


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25936. Устройство защитного отключения (УЗО). Назначение, схема подключения 53 KB
  Устройство защитного отключения УЗО. Устройство защитного отключения УЗО; более точное название: Устройство защитного отключения управляемое дифференциальным остаточным током сокр. УЗО−Д механический коммутационный аппарат или совокупность элементов которые при достижении превышении дифференциальным током заданного значения при определённых условиях эксплуатации должны вызвать размыкание контактов. Основная задача УЗО защита человека от поражения электрическим током и от возникновения пожара вызванного утечкой тока через...
25937. Конструкция и принцип действия воздушных выключателей. Достоинства и недостатки. Условия выбора. Сравнение с другими высоковольтными выключателями 27.5 KB
  Воздушные выключатели обладают высокими техническими характеристиками. Сетевые выключатели на напряжение 6кВ и выше применяемыев электрических сетях и предназначенные для пропуска и коммутации тока в нормальных условиях работы цепи и в условиях КЗ. Генераторные выключатели на напряжение 624 кВ предназначенные для пропуска и коммутации токов в нормальных условиях а также в пусковых режимах и при КЗ. Выключатели для электротермических установок с напряжениями 6220 кВ предназначенные для работы как в нормальных так и в аварийных режимах 4.
25938. Конструкция и принцип действия элегазовых выключателей. Достоинства и недостатки. Условия выбора. Сравнение с другими высоковольтными выключателями 23 KB
  В элегазовых выключателях гашение дуги происходит так же как и в воздушных выключателях при интенсивнои охлаждении дуги потоком газа. В элегазовых дугогасительных устройствах в отличие о воздушных при гашении дуги истечение газа через сопло происходит не в атмосферу а в замкнутый объем камеры заполненный элегазом при небольшом избыточном давлении. По способу гашения дуги в элегазе различают следующие ДУ: с системой продольного дутья в которую предварительно сжатый воздух поступает из резервуара с относительно высоким давлением элегаза ДУ...
25939. Выключатели нагрузки. Назначение, конструктивное исполнение и принцип действия выключателей нагрузки. Условия выбора 21 KB
  Выключатели нагрузки. Назначение конструктивное исполнение и принцип действия выключателей нагрузки. Выключатели нагрузки используются для оперативного соединения и разъединения цепи. Выключатель нагрузки обеспечивает двухкратное включение нормированного для него тока включения на короткое замыкание без повреждений препятствующих его дальнейшей работе в нормальном и эксплуатационном режиме.
25940. Расчет деревянных, металлических, железобетонных перекрытий 1.07 MB
  Орел 2011 Расчет деревянного перекрытия Подобрать сечение деревянной балки для перекрытия жилого дома.Предварительно принимаем собственный вес одного метра балки qnбалки=025кН м;f=1.1 qбалки= qnбалки f=0.Собираем нагрузку на погонный метр балки с учетом её собственного веса: qn=qnперекрытияlгр qnбалки=18140275=277кН м; q= qперекрытияlгр qбалки=234120275=3083кН м.
25941. СБОРНО-МОНОЛИТНЫЕ КОНСТРУКЦИИ 26.5 KB
  СБОРНОМОНОЛИТНЫЕ КОНСТРУКЦИИ конструкции состоящие из заранее изготовленных на заводах отд. Наибольшее распространение получили сборномонолитные конструкции со сборными элементами из железобетона см. Железобетонные конструкции . арматуру конструкции и иногда используются в качестве формы опалубки для монолитного бетона; их целесообразно делать предвари тсльно напряженными.
25942. Здания и сооружения из монолитного железобетона 31 KB
  Монолитные конструкции несущего остова здания представляют собой неразрезные элементы наружных и внутренних несущих стен колонн ригелей и перекрытий жестко связанных между собой в пространственную систему работающую под нагрузкой как единое целое. Здания из монолитного железобетона разделяются на монолитные и сборномонолитные и выполняются по следующим конструктивным схемам: монолитные несущие и ограждающие конструкции; монолитный каркас колонны и перекрытия наружные и внутренние стены сборные или каменных материалов; монолитные...
25943. Больше пролетные покрытия – плоскостные покрытия 68.5 KB
  Плоскостными покрытиями называют конструкции работающие только в одной вертикальной плоскости проходящей через опоры; к ним относятся балки фермы рамы арки; к ним следует отнести и те конструкции которые можно разрезать вертикальными плоскостями вдоль пролета на отдельные элементы причем каждый элемент независимо от другого будет тоже работать как плоскостной. К распорным плоскостным покрытиям относят своды арки рамы.
25944. Большепролетные покрытия - пространственные конструкции 561 KB
  Большепролетные покрытия пространственные конструкции. Все конструктивные системы покрытия можно рассматривать с двух позиций которые имеют особое влияние на архитектурный облик всего сооружения. В отличие от плоскостных пространственные покрытия работают одновременно в двух или нескольких направлениях К ним относятся: перекрестные системы оболочки складки висячие покрытия пневматические конструкции и др. Пространственные покрытия выполняют из плоскостных элементов монолитно связанных между собой и работающих как цельная конструкция...