52513

Збірник диктантів

Другое

Педагогика и дидактика

Написання складних займенників. Написання великої букви. Написання складних слів. Написання частки не з різними частинами мови.

Украинкский

2014-02-28

54.5 KB

7 чел.

Диктант – письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.

Ефективність диктанту полягає в тому, що він формує в учнів самостійність, уміння швидко вибирати єдино правильний варіант, оперативно застосовувати правило. Диктант дає змогу проводити тренування та контроль на великій кількості прикладів із мінімальними затратами часу, диференціювати процес навчання.

Запропоновані диктанти можуть бути використані вчителями української мови всіх типів шкіл. Тексти диктантів допоможуть школярам засвоїти базові правописні вміння й навички. Диктанти розраховані для учнів 5-9 класів, призначені для повторення, систематизації та узагальнення орфографічних правил, удосконалення правописних умінь та навичок.

Тексти диктантів можуть бути використані при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, повторенні, у процесі роботи над виправленням помилок, а також для перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів.

Форми перевірки диктантів можуть бути різними: самоперевірка (після диктанту учням пропонується правильний варіант), взаємоперевірка з наступним коментуванням, самоперевірка за допомогою інтерактивної дошки, перевірка учнями – асистентами та вчителем.


Ї
жак   5 кл.

В\осени у їжаків мало харчу. Поховалися в землю черв...яки, зникли прудкі ящірки, скрутилися у бур...яні змії та чорні вужі. Важко знаходити вужів і жаб. Ясної осі(нн,н)ьої днини ладнає собі дбайливий трударїжак тепле зимів'я. У\день і в\ночі тягає він у нору під верб'ям духм'яне сухе лист...я, чиєсь пір...я та м...який лісовий мох. Сер(йо,ьо)зно готуєт..ся він до зими.

Скоро заб...єт...ся їжак у своє кубло на всю довгу зиму. Настане зима, вкриє його нору гл(и,е)бокий сніговий замет. Ні\хто не\знайде його лігва, ні\хто не\ з...явит...ся і не\розбудить. До весняного сонечка всю зиму проспить їжак, і снитимуться йому лісові їжачі сни.

(3 календаря)

Осінь    5 кл.

Прийшла осінь і на берег (Д,д)ніпра. Вода в річці стала каламутна й не\привітна, несла пожовкле листя й сухі очеретини. На піщаних мілинах зб(и,е)ралися зграями дикі качки. Голуби л(е,и)тіли на поле, на жовту стерню. Зграї чорних дроздів лагодились до далекої мандрівки. А л(е,и)леки вже відлетіли, і на хаті у дя(д,т)ька Гайдебури чорніло на колесі їхнє порожнє гніздо. Рукав перетинала вже в(и,е)сока гребля, спішно закінчували білий будинок електростанції. Ва(ж,ш)кі земляні роботи було закінчено, а в білому будинку монтували устаткува(нн,н)я. На вулиці в с(е,и)лі встановлювали стовпи. Від них залізними нитками простяглися на всі боки дроти.

(За О.Донченком)

Зимова казка    6 кл.

Повітря стало холоднішим, тільки кружляють у веселому танку най/дрібніші сніжинки. Ніжні л(ьо,йо)дяні кр(и, е)сталики най/різноманітніших віз(е,и)рунків і розмірів кружляють у вихорі. Жодна не/схожа на свою сусідку: одна менша, друга більша, одна має складні візерунки, друга — ще складніші.

Один професор виявляв тільки за один день під час снігопаду від 8 до 30 різно/манітних форм. Є в природі сніжинки/крихітки, вони випадають в (А,а)нтарктиді, де найсильніші морози. Зустрічаються сніжинки/велетні, розміром з долоню. Та це велика рідкість. У переважній більшості сніжинки невеличкі. Найчастіше вони бувають у формі різних зірочок, пелюсток дивовижної квітки, орнаменту, стрілочок. Важко описати всю красу і багатство цих найтонших витворів природи. Про/те не/щодавно виявили, що сніжинка завжди шестигранна.

(За А.Волковою)


ОСІНЬ
Осін… на порозі        7 кл.

Осін уже торкнулася лісу. Ро(з,с)кішними червоними гніздами обвисає горобина, жаринами горить у без/листих кущах рясний свербиус; білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, забиваючи сумовиті повіви привялих трав і квітів. Восковим ніжним оксамитом уже під/бито знизу липовий лист; пожовтіли на ньому гострі зубчики, почорніли в суцвітті дрібні горішки насі(н,нн. В низинах трава припала до самої землі, обгортаючи головки девятисилу. Зацвітали крихітні, неначе виши(т,тт)я, блідо /червоні хрещики вересу. А у верховітті пливли, коливаючись, шуми: то зелені/зелені, осипані сонцем, то срібні, наче кожний листок став дукатом, то попелясто/сині... Завуркотів дикий голуб, на дубі озвалася, скрегочучи, сорока, і знову шуми: то стихають, як пісня, то роз/ростаються, не/мов повінь. Пролетів хазяйновитий, не/повороткий джміль, припав до блакитної квітки і не/задоволено загув... 

(За М. Стельмахом)

Зачарований ліс    7 кл.

Тиша оповила землювкриту снігом. Заколисаний хуртовинами... вдягнутий у теплу снігову шубу...спить ліс. Дрімають ялини й сосни, чітко виділяючись своїм темно\зеленим вбра(нн,н)ям на білизну снігу, очікують на тепло гаї і переліски. Мріють про весну опуше(н,нн)і білим хутром берези й осики... клени і липи... граби і дуби.

У\зимову пору відпочивають лісові рослини. Сховані під шаром снігу... вони готуються до весни і не\замерзають навіть у найлютіші морози. Ґрунт у лісі... прикритий листям... а потім снігом, може й зовсім не\замерзати або про\мерзнути лише на\невелику глибину. Земля і рослини вкриті снігом... наче мякою теплою ковдрою. Підстилка з опалого листя в/зимку поступово перегниває і виділяє тепло. Тому й вода в ґрунті не\замерзає.

(За А.Волковою)

Калина      8 кл.

Кістяне поле стелиться на/всібіч скатертиною ніжної озимини. Повертаєтесь до села... а у ваших руках кетяги калини. Світять вони вам по/серед білого дня і в полі Кістяному... й на сільській околиці, не/пригасають і тоді... коли ваш гурт ро(з,с)падається...бо починаєте ро(з,с)ходитись по хатах.

І ось уже настала зима. А ви не/забуваєте за калину, принесену з гаю через Кістяне поле. І коли заглянете в комірчину, де висять кетяги, то в сутінках сніжного дня побачите...припорошені пилом, горять вогники червоних ягід. Зірвете одну ягоду, другу, покуштуєте — і терпко... і гірко... і солодко! І чи йшли/б кудись...чи сиділи/б у школі на уроках, а весь час у/пам...ятку ота калина і весь час світить у ваші думки... і мрії червоним полум...ям.

(За Є.Гуцалом)

Передзимя          9 кл.

Глуха пора передзимя. У всьому відчувається якась тривога. Поруділа припала до землі лісова трава. Порожньо в лісі неначе в домі де ніхто не живе. Зовсім короткі настали дні не встигло як слід розвиднітися а вже темніє. Не/даремно кажуть що в листопаді світанок зі смерком зустрічаються. А ще передостанній календарний місяць називають сутінком року. Без/листа природа й затягнуте сірим пологом небо створюють враження постійної сутіні похмурості непривітності. І не тільки дні, а й ночі найтемніші в листопаді.

Усе живе вже підготувалося до зустрічі з холодом чимало звірів заснуло до весни у глибокий спокій впали дерева та кущі.

Віджила своє осінь уже в усьому виразно чується хода зими і в мерехтливому холодному передзвоні зоряного неба, і в різких повівах морозного вітру. Та ось розійшовся ранковий туман і на тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця. І зразу ж світлішає на душі. Ні, тепло не здається без бою холодові. Усі переміни довкола нас... результат протиборства. Такий закон природи.

А передзимя... пора хоч і не дуже привітна, але поетична.

За В. Геєм


Веселка
         9 кл.

Образ веселки в українській і світовій міфології повязаний із мотивами житя і смерті. Від цієї барвистої небесної дуги залежить якість і кількість живлющого дощу; саме вона веселка набирає для нього воду з річок.

Веселку називають небесним кільцем. У німців є легенда у якій розповідається про велетенського лебедя який плаває по морю тримаючи в дзьобі кільце. Коли він випустить кільце, світ загине. У давніх індійців литовців французівфінів веселка асоціювалась (із,з) луком бога/громовика.

Найчастіше веселку ототожнюють із гігантським змієм що випиває воду з криниць щоб потім повернути її на землю у вигляді зливи. На Закарпатті такого змія називають велетнем. Розповідають що він стереже воду.

Є легенда, що веселкаце шлях до неба величезний міст по якому сходять на землю янголи. Про це свідчить і її друга назва — райдуга, тобто райська дуга. За біблійною легендою, веселка це знак угоди між Богом і людьми. Після потопу Бог пообіцяв праведному Ною який урятувався з родиною що більше ніколи не насилатиме на землю такої страшної нищівної зливи. На згадку про це Господь створив веселку.

За В. Завадською


Орфограми та пунктограми

  1.  Головні та другорядні члени речення.
  2.  Вживання апострофа.
  3.  Буквосполучення йо, ьо.
  4.  Ненаголошені голосні е, и.
  5.  Правопис прислівників.
  6.  Написання складних займенників.
  7.  Правопис частки не з дієсловами.
  8.  ь знак у закінченнях дієслів.
  9.  Однорідні члени речення.

10. Написання великої букви.

11. Розділові знаки в складному реченні.

12. Розділові знаки в кінці речення.

13. Подвоєні букви.

14. Розділові знаки при дієприкметникових зворотах.

15. Написання складних слів.

16. Однорідні члени речення.

17. Написання частки не з різними частинами мови.

18. Написання прийменників з різними частинами мови.

19. Написання префіксів.

20. Порівняльний зворот.

21. Написання н та нн у словах.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24517. Способы реализации взаимных исключений путем запрещения прерываний, использования блокирующих переменных, системных вызовов 103.83 KB
  Поток при входе в критическую секцию запрещает все прерывания а при выходе из критической секции снова их разрешает. Это самый простой но и самый неэффективный способ так как опасно доверять управление системой пользовательскому потоку который может надолго занять процессор а при крахе потока в критической области крах потерпит вся система потому что прерывания никогда не будут разрешены. Для синхронизации потоков одного процесса программист может использовать глобальные блокирующие переменные к которым все потоки процесса имеют прямой...
24518. Назначение и использование семафоров 46.4 KB
  Пусть буферный пул состоит из N буферов каждый из которых может содержать одну запись рис. Для решения задачи введем три семафора: e число пустых буферов; f число заполненных буферов; b блокирующая переменная двоичный семафор используемый для обеспечения взаимного исключения при работе с разделяемыми данными в критической секции. Использование семафоров для синхронизации потоков Здесь операции Р и V имеют следующее содержание: Ре если есть свободные буферы то уменьшить их количество на 1 если нет то перейти в состояние...
24519. Взаимные блокировки процессов. Методы предотвращения, обнаружения и ликвидации тупиков 35.63 KB
  Методы предотвращения обнаружения и ликвидации тупиков. Тупиковые ситуации надо отличать от простых очередей хотя и те и другие возникают при совместном использовании ресурсов и внешне выглядят похоже: процесс приостанавливается и ждет освобождения ресурса. Проблема тупиков включает в себя решение следующих задач: предотвращение тупиков; распознавание тупиков; восстановление системы после тупиков. Другой более гибкий подход динамического предотвращения тупиков заключается в использовании определенных правил при назначении ресурсов процессам.
24520. Функции ОС по управлению памятью. Типы адресов. Преобразование адресов 40.26 KB
  Сама ОС обычно располагается в самых младших или старших адресах памяти. Функциями ОС по управлению памятью являются: отслеживание свободной и занятой памяти; выделение и освобождение памяти для процессов; вытеснение процессов из оперативной памяти на диск когда размеры основной памяти не достаточны для размещения в ней всех процессов и возвращение их в оперативную память когда в ней освобождается место; настройка адресов программы на конкретную область физической памяти. Программист при написании программы в общем случае обращается...
24521. Методы распределения памяти без использования диска (фиксированными, динамическими, перемещаемыми разделами) 83.87 KB
  Методы распределения памяти без использования диска фиксированными динамическими перемещаемыми разделами. Методы распределения памяти. Рассмотрим наиболее общие подходы к распределению памяти которые были характерны для разных периодов развития ОС. Классификация методов распределения памяти 5.
24522. Понятие виртуальной памяти, ее назначение. Свопинг 14.41 KB
  Понятие виртуальной памяти ее назначение. Понятие виртуальной памяти. Необходимым условием для того чтобы программа могла выполняться является ее нахождение в оперативной памяти. Уже давно пользователи столкнулись с проблемой размещения в памяти программ размер которых превышает имеющуюся в наличии свободную память.
24523. Страничное распределение оперативной памяти 90.7 KB
  В общем случае размер виртуального адресного пространства не является кратным размеру страницы поэтому последняя страница каждого процесса дополняется фиктивной областью. Чтобы упростить механизм преобразования адресов размер страницы обычно выбирается равным 2n: 512 1024 и т. Смежные виртуальные страницы не обязательно располагаются в смежных физических страницах. Запись таблицы называемая дескриптором страницы включает следующую информацию: номер физической страницы в которую загружена данная виртуальная страница; признак...
24524. Сегментное распределение оперативной памяти 30.45 KB
  Сегментное распределение оперативной памяти.Сегментное распределение памяти. Рассмотрим каким образом сегментное распределение памяти реализует эти возможности рис. Во время загрузки процесса система создает таблицу сегментов процесса аналогичную таблице страниц в которой для каждого сегмента указывается: начальный физический адрес сегмента в оперативной памяти; размер сегмента; права доступа; признак модификации; признак обращения к данному сегменту за последний интервал времени и т.
24525. Странично-сегментное распределение оперативной памяти 42.01 KB
  Каждый сегмент в свою очередь делится на виртуальные страницы которые нумеруются в пределах сегмента. Оперативная память делится на физические страницы. Перемещение данных между памятью и диском осуществляется не сегментами а страницами. При этом часть страниц процесса размещается в оперативной памяти а часть на диске.