52694

Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів

Доклад

Педагогика и дидактика

Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів В останні десятирічча в центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться вивчення особливостей і можливостей людини умов цілеспрямованої дії на розвиток її творчого потенціалу створення повноцінного навчаючого і розвиваючого середовища. Вона допомагая сформувати в учнів життєво важливі основи технологічних знань і вмінь залучити їх до різних видів практичної діяльності з...

Украинкский

2014-02-17

78.5 KB

0 чел.

                                                                         Доклад 

керівника РМО вчителів французької мови Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Авдюшкіної Н.І. на засіданні РМО

з теми   «Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів»

  1.Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів

    В останні десятирічча в центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться вивчення  особливостей і можливостей  людини ,умов цілеспрямованої дії на розвиток її творчого потенціалу, створення повноцінного навчаючого і розвиваючого середовища. Саме на це спрямована освітня галузь технологія. Вона допомагая сформувати в учнів життєво важливі основи технологічних знань і вмінь, залучити їх до різних видів практичної діяльності з урахуванням економічної, нкологічної і підприємницької доцільності, соціального досвіду; а також покликана сформувати в школярів досвід самостійної практичної діяльності.

     Найбільш ефективно ці задачі можуть бути вирішені шляхом вікорістання в навчанні сучасних педагогічних і технологічних систем ,які базуються на засадах проектно-технологічної діяльності, що забезпечує одночасній розвиток навчання і виховання учнів шляхом їх в активну творчу діяльність.

   Суть поняття «проектно-технологічна діяльність» пов’язана з такими науковими поняттями і категоріями як «діяльності», «технологія», «проект», що мають різноплановий характер.

   Поняття про «технологічну діяльність школярів» знаходить свій зміст на стику двох основоположних гуманітарних дисциплін – педагогічної і психологічної науки. Навчання проектно-технологічної діяльності передбачає врахування як основних закономірностей педагогічного процесу, так і її психологічного смісту.

  Розглянемо основні складові поняття проектно-технологічної діяльності.

  Базовим поняттям є «технологія і проект». Найбільш розповсюдженим є твердження, що слово «технологія» походить від грецького «TECHNE» - мистецтва, майстерність, уміння і «logos» - навчання, наука. Таким чином під технологією розумієтьсянаука про майстерність, способи взаємодії людини, знаряд і предметів праці.

  Раніше термін технологія вживався тільки стосовно до виборочних процесів. Так у словнику «науково-технологічний прогрес» технологія визначення «сукупність процесів, правил, навичок застосованих при виготовленні якого-небудь виду продукції в сфері виробничоїї діяльності.

  Технологія відіграла важливу роль у розвитку всіх цивілізацій, але не зважаючи на це, об’єктом теоретичного аналізу вона стала відносно недавно. У сучасних умовах, коли технологія проникає в усі галузі виробничої і не виробничої сфери економіки, вона пронизує усі форми життєдіяльності людини (навчальну, професійну, дозвільну, управлінську, комунікативну, ігрову діяльність). А отже є підстави стверджувати, що технологія є багатоаспектним і повинна вивчатися  філософськими .психологічними , економічними ,педагогічними й іншими науками.

   З філософскої точки зору технологія розглдається як наука про способи перетворення речовини,енергії і інформаціі за планом за інтересах людини.

 «технологія»- це ідеологія змін і творчості.Зараз технології стають найважливіших фактором політичного,соціально-економічного  і культурного розвитку суспільства і поліпшення на цій основі якості життя людей. Техніка і спосіб виробництва за своїм походженням культури, тому «технологія» - це культурологічне поняття, пов’язане з творчим мисленням і творчою перетворюючою діяльністю людини.

    Оскільки для розуміння сутності визначення терміну «технологія» в наступному випадку надзвичайно важливе розуміння поняття «технологічна культура». Розглянемо її більш детально.

    Так, в дослідженнях В.Д.Симоненка в основі поняття технологічної культури лежить перетворююча діяльність людини, у якій виявляються його знання, уміння і творчі здібності. Перетворююча діяльність сьогодні проникає в усі сфери людського життя і діяльності – від промисловості і сільського господарства до медицини і педагогіки, дозвілля і керування [90].

    Технологічну культуру можна розглядати в соціальному (широкому) і особистісному (вузькому) планах. У соціальному плані технологічна культура – це рівень розвитку життя суспільства на основі доцільної й ефективної перетворювальної діяльності людей, сукупність досягнутих технологій у матеріальному і духовному виробництві.

    В особистісному плані технологічна культура – це рівень оволодіння людиною сучасними способами пізнання і перетворення себе і навколишнього світу.

    Технологічна культура визначає місце людини в природі і суспільстві, рамки його втручання в природні процеси, формує відповідне бачення світу і проявляється в технологічному світопізнанні. Під технологічним світопізнанням ми розуміємо систему технологічних поглядів на природу, суспільство, людину і його мислення. В його основі лежить глобальне, планетарне світобачення, що представляє собою єдність біосфери, соціосфери, техносфери.

    Отже, технологічна культура – рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, що виражається в сукупності досягнутих технологій матеріального і духовного виробництва і дозволяє йому ефективно приймати участь в сучасних технологічних процесах на основі гармонічної взаємодії з природою, суспільством і технологічним середовищем.

    Термін «проект» (projectio) у перекладі з латинської означає – кинутий вперед задум. Термін «проект» застосовується в різних галузях науки, а отже має кілька визначень.

    Перш ніж говори про проект для більш кращого розуміння цього поняття звернемося до словників.

    Так під проектом в українському радянському енциклопедичному словнику розуміють як сукупність документальних матеріалів для зведення майбутньої будівлі або архітектурного комплексу. Також є і інше трактування – це прототип, ідеальний образ передбачуваного або можливого обєкта, стан: в деяких випадках – план, задум для якої-небудь дії.

    А ось, наприклад, у словнику польської мови під проектом розуміють як запланований план діяльності, дій: ідея, думка: також ескіз чогось, наприклад будинку, конструкції, заміру.

    Натомість словник психології проектом називає ціль, яку планується досягнути.

За К.М.Канторі проект-це прояв творчої активності людської свідомості,’’через який у культурі здійснюється діяльнісний перехід від небуття до буття’’.Автор надає величезного значення проекту, як специфічній формі свідомості, що конституює всякий трудовий процесс.

Термін ’’проект ’’ прийшов у гуманітарне знання із технічних наук,і, внаслідок чого, його зміст випробовує значний вплив з цієї сторонни. До цих пір в більшості випадків поняття ’’проект ’’розглядається  як  ’’технічний проект’’.

Проект є складовою проєктування, що розглядається, як створення проекту (прототипу,прообразу),передбачуваного або можливого об’єкту стану.Проектування – це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційній, перетворюючої, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформолювати думку про те, що проектування в якості творчої, інноваційної діяльності завжди націлене на створення виробів і послуг, що володіють об’єктовною і суб’єктивною новизною і мають особистісну та суспільну значимість. У загальних рисах проектування полягає в аналізі проектної ситуації (збиранні й уточнені інформації), синтезі (пошуку) та оцінці рішень.

Цінність проектування полягає в тому, що сааме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи,виховує прагнення до створення нового або існуючого, Але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, загально-цінні мотиви вибору професії і працелюбність.При цьому необхідно пам’ятати, що потрібно особливу увагу приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процессу, слідкувати, щоб вони доводили свої наміри,особливо в праці, до кінця.

Крім того під час роботи над проектом у школярів розвиваються пізнавальні навички, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, активно розвиваються комунікативні здібності, навички лідерів та здатність до спільної роботи в групі, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв’язків.

Основний зміст проектування полягає в констроюванні сукупності дій та засобів, що дозволяють розв’язати поставлені завдання та проблеми, досягти визначних цілей. Ці дії та засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об’єкта та їх кількісних показників, як сукупність конкретних заходів, які забеспечують реалізацію запроектованих показників та якісних характеристик майбутнього об’єкта.

Проектування в якості творчої, інноваційної діялльності завжди націлене на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукиу.Діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Виготовляючи виріб, учень закріплює знання з математики, фізики, креслення, основ підприємницької діяльності та інших предметів, засвоює принципи набутих умінь та навичок у виконанні технологічних, економічних, міні маркетингових та інших операцій.

В учнів повинна виробитись і закріпитись звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї,виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і умінь вибирати  найбільш вдалий технологічний, економічний спосіб  виготовлення об’єкта  проектної  діяльності, який відповідав би вимогам дизайну . Під час виконання різноманітних виробів , тобто проектів максимально зв’язаних  з життєвими ситуаціями, с найкращий спосіб привчання до самостійної   праці, стимулює пізнавальний, емоційний  Моторний розвиток, враховує потреби дітей в залежності індивідуальних та виховних особливостей, зацікавлення здібності учнів, дає можливості індевідуалізаціі  та диференціації навчання , розвиває творче мислення, зміцнює в учнів візуальну мотивацію, інтегрує шкільні та позашкільні знання.

          Останнім часом уявлення про суть проектування, про сферу його застосування суттєво змінилися . Донедавна проектування пов’язувалося переважно з інженерною діяльністю в галузях машино будування приладобудування , архітектури і розумілось як підготовчий етап виробничої діяльності. Сьогодні проектування розглядається як особливий вид діяльності який відрізняється від власне наукової та виробничої, а сфера його застосування охоплює всі ланки соціального організму, включає і систему освіті.

         Аналіз літературних джерел, а саме праць Н.В. Матяш, В. Т. Симоненко дає  змогу твердити , що науковці, здебільшого розглядують процес, створюються  і виготовляється вибір  ( Послуг) як проектування. Отже , під проектуванням в у загальному значенні необхідно розуміти обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта  або якісно нового стану існуючого проекту-прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об’єкта , стану чи процесу в єдності зі шляхами його досягнення.

         Проектування в цілому як соціальна категорія, хоч і стоїть в одному ряду з такими поняттями , як прогнозування, планування, конструювання, створювання програм ( Програмування), Моделювання, на думку О.М. Коберника має свої   суттєві відмінності є найбільш загальним комплекс , інтегративним феноменом (51).

        Для досягнення мети проектування необхідне комплексне забезпечення умов для здійснення таких взаємопов’язаних  цілей проектування:

  •  Соціально-економічна ефективність;
  •  Соціальна інтегрованість;
  •  Соціально-організаційна керованість;
  •  Суспільна активність.

   Далі визначається коло актуальних проблем, від розв’язання яких  залежить досягнення кожної цілі, і на цій основі визначаються конкретні задачі розробки проекту полягає в конструюванні сукупності засобів, що дозволяють розв’язати поставлені та проблеми, досягти визначних цілей.

Ці засоби фікусуються у двох формах: як система параметрів проектованого об’єкта та їх кулькусть показників; як сукупність конкретних заходів, які забезпечують реалізацію проектованих показників та якісних характеристик майбутнього об’єкта.

  За своїм змістом виділяються різноманітні види проектування: проектування як прцес розробки не окремих предметів (об’єктів), а цілих систем; проектування як співучасть, як включення суспільства у процес, прийняття рішень; проектування як творчість, потенціно властива кожному: потреби в соціально-професійному  самовизначенні), художньо-естетичні (задоволення потреби в красі), духовні (задоволення потреби в самопізнанні ,самореалізаціі і самовдоканаленні).

Проектно-технологічна діяльність виконує твору ,перетворюючу ,дослідницьку ,економічну ,технологічну функціі.

Зміст проектно-технологічної діяльності складає проведення дослідницьких підготовчих операцій ,конструювання майбутнього вибору ,практичне виготовлення виробу ,оцінку і захист об’єкта діяльності.

За змісто проекти поділяються на: інтелектуальні ,матеріальні ,екологічні ,комплексні.

Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:

-дослідницкі , в основі яких знаходиться дослідження певних соціально-економічних явищ та процессів;

-творчі , їх результатом є спільне створення художніх творів ,видовищних заходів тощо;

-ігрові (імітаційні) ,в яких учасники проекту виконують визначені ролі;

-інформаційні ,що полягають у зборі та аналізі інформаціі про певний об’єкт;

-практичні ,орієнтовані на безпосереднє провадження у практику

   Психологічна структура проектно-технологічної діяльності являє собою взаємозв’язоквнутрішніх і зовнішніх умов на основі психологічних механізмів інтеріоризаціі(засвоєння способів перетворення) і екстереорізація (породження зовнішніх дій)

  Результатом проектно-технологічної діяльності є визначений виріб ,продукт (послуга) і розвиток особистості школяра  , а також і його розвиток  творчого потенціалу.

  Дослідники (Л.М.Іляєва ,В.Д.Симоненко ,О.М.Коберник) виділяють три етапи проектно-технологічної діяльності: організаційно-підготовчий ,технологічний ,заключний.До етапів виконання творчих проектів ми більш детально звернемося пізніше.

  У проектно-технологічній діяльності використовуються різноманітні методи: вербальні і невербальні ,механічні ,хімічні ,біологічні ,енергетичні ,інформаційні та ін.

  Засобоми здійсненя проектно-технологічної діяльності є використання різних інструментів ,пристосувань ,машин ,механізмів ,автоматичних пристоїв та ін.

  Предметом діяльності називається те ,з чим людина має справу ,на що спрямована. Це можуть бути речовини ,матеріали ,інформація ,енергія ,живі істоти ,люди.

  Таким чином , пректно-технологічна діяльність як основна дидактична одиниця сприяє:

-у формуванні навиків самостійної орієнтаціі в науковій ,навчально-методичній і довідниковій літературі;

-у формуванні творче системне мислення ,технологічну культуру і етику; 

- підсиленню уяви, що являється потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності.

- психічному розвитку дітей;

- успішній адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов життя;

- реалізації особистісно-орієнтовної парадигми трудової підготовки учнів;

- забезпеченню цілісності педагогічного процесу, здійсненню цілісного розвитку, єдності навчання і виховання учнів;

- підготовці школярів до адекватного професійного самовизначення;

- формуванню потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

2. Характеристика основних етапів проектно-технологічної діяльності

       На нашу думку проектно-технологічна діяльність, як система в загальному складається  таких основних елементів (етапів), які взаємозв’язані між собою і розкривають послідовність розроблення та виконання проекту: організаційно-підготовчій, конструкторський, технологічний та заключний етапи.

        На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель при цьому стає дійсно організатором дитячого життя. Його завдання полягають у тому, що він має побудувати план роботи, запропонувати такі об’єкти проектування, які є цікавими і посильними, підтримати, допомогти кожному учневі у вирішені тієї чи іншої проблеми в цілому, зокрема, у виборі раціональної ідеї, оптимального варіанту та технології виготовлення даного об’єкту.

        Діяльність суб’єктів під час проектно-технологічної діяльності (вчителя й учнів) здійснюється в наступній послідовності: аналіз вихідної позиції і визначення цілей і задач навчання; планувати роботи, добір змісту і засобів досягнення цілей; виконання необхідних операцій, організація роботи, контроль, корекція; аналіз і оцінка результатів навчання. За такою структурою повинна будуватися і діяльність вчителя, і діяльність учнів.

        Функції вчителя трудового навчання в процесі виконання учнями творчих проектів безперечно зазнає великих змін, при цьому він має здійснювати: консультування, допомогу у підборі проектів; спостереження за ходом роботи учнів; надання допомоги окремим учням і стимулювання їхньої навчально-трудової діяльності; підтримку робочої обстановки в класі; нормування праці школярів; аналіз і узагальнення роботи окремих учнів; оцінку проектно-технологічної діяльності на кожному етапі.

        Кожна з перерахованих функцій вчителя має своє особливе значення, так як не виконання хоч однієї з них приведе, певною мірою, до не виконання

основних цілей проектно-технологічної діяльності і освітньої області «Технології» в цілому.

Психолого-педагогічний аналіз даного виду діяльності, обґрунтування змісту творчих проектів праці дозволяє розробити модель проектно-технологічної діяльності школярів (мал. 1.).

Малюнок 1



Проектно-технологічна
                                                                                         діяльність учнів

Організаційно-підготовчий

онструкторський етап

Технологічний етап

Заключний етап

Пошук проблеми. Усвідомлення проблемної сфери. Вироблення ідей та варіантів. Формування параметрів і граничних вимог. Вибір оптимального варіанту та обґрунтування. Аналіз майбутньої діяльності.

Складання ескізу. Добір матеріалів. Вибір інструментів, обладнання. Вибір технологій обробки деталей, їх з’єднання, оздоблення. Організація робочого місця. Економічне та екологічне обґрунтування. Маркетингові дослідження.

Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом. Самоконтроль своєї діяльності. Дотримування технології, трудової дисципліни, культури праці. Контроль якості.

Корегування виконаного виробу порівняно з запланованим. Випробування проекту. Оформлення. Самооцінка проекту. Аналіз підсумків. Захист проекту.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8280. Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин 47.5 KB
  Тема уроку. Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин. Мета: Актуалізувати знання ліцеїстів з питання правовідносини, поглибити їх з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів розвивати вміння аналізувати...
8281. Теорії виникнення держави. Історичні типи держав 48.5 KB
  Тема №. 2. Теорії виникнення держави. Історичні типи держав. Мета уроку: Ознайомлення учнів з теорією виникнення держави та історичними типами держав розвивати в учнів здатність застосовувати отримані знання на практиці виховання в ліцеїстів право...
8282. Перегляд воєнних договорів у двадцятих роках 44 KB
  Тема. Перегляд воєнних договорів у двадцятих роках. Мета: розглянути спроби повоєнного переділу світу у 20-х роках розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої іст...
8283. Радянсько-польська війна та її наслідки для України 66.5 KB
  Радянсько-польська війна та її наслідки для України Скориставшись слабкістю своїх сусідів на сході, польські війська на кінець 1919 р. окупували майже всю Білорусію, Західну Волинь. У квітні 1920 р. між представниками польського уряду та Петлюри бул...
8284. Доба Воєнного комунізму 69 KB
  Доба Воєнного комунізму Засади Заміна приватної власності на соціалістичну Зростання ролі держави в управлінні економікою: а) централізований контроль і управління б) заміна дрібних підприємств крупними в) запровадження єдиного планування. На...
8285. Характеристика планів військово-політичних сил, учасники війни 351.27 KB
  Зазнавши нищівної поразки у війні, в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися, майже через двадцять місяців після падіння Російської. Намагаючись збудувати в Східній Галичині на руїнах імперії українську державу й долаючи запеклий опір, західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їх співвітчизники на сході...
8286. Особливості переселення та життя давніх пленен які проживали на території України 24.13 KB
  Мета уроку: показати причини й особливості переселення давніх племен, розглянути особливості життя давніх народів, формувати вміння аналізувати розвиток культурницьких процесів та вплив на давніх