52694

Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів

Доклад

Педагогика и дидактика

Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів В останні десятирічча в центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться вивчення особливостей і можливостей людини умов цілеспрямованої дії на розвиток її творчого потенціалу створення повноцінного навчаючого і розвиваючого середовища. Вона допомагая сформувати в учнів життєво важливі основи технологічних знань і вмінь залучити їх до різних видів практичної діяльності з...

Украинкский

2014-02-17

78.5 KB

0 чел.

                                                                         Доклад 

керівника РМО вчителів французької мови Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Авдюшкіної Н.І. на засіданні РМО

з теми   «Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів»

  1.Суть та структура проектно-технологтчної діяльності учнів

    В останні десятирічча в центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться вивчення  особливостей і можливостей  людини ,умов цілеспрямованої дії на розвиток її творчого потенціалу, створення повноцінного навчаючого і розвиваючого середовища. Саме на це спрямована освітня галузь технологія. Вона допомагая сформувати в учнів життєво важливі основи технологічних знань і вмінь, залучити їх до різних видів практичної діяльності з урахуванням економічної, нкологічної і підприємницької доцільності, соціального досвіду; а також покликана сформувати в школярів досвід самостійної практичної діяльності.

     Найбільш ефективно ці задачі можуть бути вирішені шляхом вікорістання в навчанні сучасних педагогічних і технологічних систем ,які базуються на засадах проектно-технологічної діяльності, що забезпечує одночасній розвиток навчання і виховання учнів шляхом їх в активну творчу діяльність.

   Суть поняття «проектно-технологічна діяльність» пов’язана з такими науковими поняттями і категоріями як «діяльності», «технологія», «проект», що мають різноплановий характер.

   Поняття про «технологічну діяльність школярів» знаходить свій зміст на стику двох основоположних гуманітарних дисциплін – педагогічної і психологічної науки. Навчання проектно-технологічної діяльності передбачає врахування як основних закономірностей педагогічного процесу, так і її психологічного смісту.

  Розглянемо основні складові поняття проектно-технологічної діяльності.

  Базовим поняттям є «технологія і проект». Найбільш розповсюдженим є твердження, що слово «технологія» походить від грецького «TECHNE» - мистецтва, майстерність, уміння і «logos» - навчання, наука. Таким чином під технологією розумієтьсянаука про майстерність, способи взаємодії людини, знаряд і предметів праці.

  Раніше термін технологія вживався тільки стосовно до виборочних процесів. Так у словнику «науково-технологічний прогрес» технологія визначення «сукупність процесів, правил, навичок застосованих при виготовленні якого-небудь виду продукції в сфері виробничоїї діяльності.

  Технологія відіграла важливу роль у розвитку всіх цивілізацій, але не зважаючи на це, об’єктом теоретичного аналізу вона стала відносно недавно. У сучасних умовах, коли технологія проникає в усі галузі виробничої і не виробничої сфери економіки, вона пронизує усі форми життєдіяльності людини (навчальну, професійну, дозвільну, управлінську, комунікативну, ігрову діяльність). А отже є підстави стверджувати, що технологія є багатоаспектним і повинна вивчатися  філософськими .психологічними , економічними ,педагогічними й іншими науками.

   З філософскої точки зору технологія розглдається як наука про способи перетворення речовини,енергії і інформаціі за планом за інтересах людини.

 «технологія»- це ідеологія змін і творчості.Зараз технології стають найважливіших фактором політичного,соціально-економічного  і культурного розвитку суспільства і поліпшення на цій основі якості життя людей. Техніка і спосіб виробництва за своїм походженням культури, тому «технологія» - це культурологічне поняття, пов’язане з творчим мисленням і творчою перетворюючою діяльністю людини.

    Оскільки для розуміння сутності визначення терміну «технологія» в наступному випадку надзвичайно важливе розуміння поняття «технологічна культура». Розглянемо її більш детально.

    Так, в дослідженнях В.Д.Симоненка в основі поняття технологічної культури лежить перетворююча діяльність людини, у якій виявляються його знання, уміння і творчі здібності. Перетворююча діяльність сьогодні проникає в усі сфери людського життя і діяльності – від промисловості і сільського господарства до медицини і педагогіки, дозвілля і керування [90].

    Технологічну культуру можна розглядати в соціальному (широкому) і особистісному (вузькому) планах. У соціальному плані технологічна культура – це рівень розвитку життя суспільства на основі доцільної й ефективної перетворювальної діяльності людей, сукупність досягнутих технологій у матеріальному і духовному виробництві.

    В особистісному плані технологічна культура – це рівень оволодіння людиною сучасними способами пізнання і перетворення себе і навколишнього світу.

    Технологічна культура визначає місце людини в природі і суспільстві, рамки його втручання в природні процеси, формує відповідне бачення світу і проявляється в технологічному світопізнанні. Під технологічним світопізнанням ми розуміємо систему технологічних поглядів на природу, суспільство, людину і його мислення. В його основі лежить глобальне, планетарне світобачення, що представляє собою єдність біосфери, соціосфери, техносфери.

    Отже, технологічна культура – рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, що виражається в сукупності досягнутих технологій матеріального і духовного виробництва і дозволяє йому ефективно приймати участь в сучасних технологічних процесах на основі гармонічної взаємодії з природою, суспільством і технологічним середовищем.

    Термін «проект» (projectio) у перекладі з латинської означає – кинутий вперед задум. Термін «проект» застосовується в різних галузях науки, а отже має кілька визначень.

    Перш ніж говори про проект для більш кращого розуміння цього поняття звернемося до словників.

    Так під проектом в українському радянському енциклопедичному словнику розуміють як сукупність документальних матеріалів для зведення майбутньої будівлі або архітектурного комплексу. Також є і інше трактування – це прототип, ідеальний образ передбачуваного або можливого обєкта, стан: в деяких випадках – план, задум для якої-небудь дії.

    А ось, наприклад, у словнику польської мови під проектом розуміють як запланований план діяльності, дій: ідея, думка: також ескіз чогось, наприклад будинку, конструкції, заміру.

    Натомість словник психології проектом називає ціль, яку планується досягнути.

За К.М.Канторі проект-це прояв творчої активності людської свідомості,’’через який у культурі здійснюється діяльнісний перехід від небуття до буття’’.Автор надає величезного значення проекту, як специфічній формі свідомості, що конституює всякий трудовий процесс.

Термін ’’проект ’’ прийшов у гуманітарне знання із технічних наук,і, внаслідок чого, його зміст випробовує значний вплив з цієї сторонни. До цих пір в більшості випадків поняття ’’проект ’’розглядається  як  ’’технічний проект’’.

Проект є складовою проєктування, що розглядається, як створення проекту (прототипу,прообразу),передбачуваного або можливого об’єкту стану.Проектування – це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційній, перетворюючої, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформолювати думку про те, що проектування в якості творчої, інноваційної діяльності завжди націлене на створення виробів і послуг, що володіють об’єктовною і суб’єктивною новизною і мають особистісну та суспільну значимість. У загальних рисах проектування полягає в аналізі проектної ситуації (збиранні й уточнені інформації), синтезі (пошуку) та оцінці рішень.

Цінність проектування полягає в тому, що сааме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи,виховує прагнення до створення нового або існуючого, Але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, загально-цінні мотиви вибору професії і працелюбність.При цьому необхідно пам’ятати, що потрібно особливу увагу приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процессу, слідкувати, щоб вони доводили свої наміри,особливо в праці, до кінця.

Крім того під час роботи над проектом у школярів розвиваються пізнавальні навички, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, активно розвиваються комунікативні здібності, навички лідерів та здатність до спільної роботи в групі, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв’язків.

Основний зміст проектування полягає в констроюванні сукупності дій та засобів, що дозволяють розв’язати поставлені завдання та проблеми, досягти визначних цілей. Ці дії та засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об’єкта та їх кількісних показників, як сукупність конкретних заходів, які забеспечують реалізацію запроектованих показників та якісних характеристик майбутнього об’єкта.

Проектування в якості творчої, інноваційної діялльності завжди націлене на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукиу.Діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Виготовляючи виріб, учень закріплює знання з математики, фізики, креслення, основ підприємницької діяльності та інших предметів, засвоює принципи набутих умінь та навичок у виконанні технологічних, економічних, міні маркетингових та інших операцій.

В учнів повинна виробитись і закріпитись звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї,виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і умінь вибирати  найбільш вдалий технологічний, економічний спосіб  виготовлення об’єкта  проектної  діяльності, який відповідав би вимогам дизайну . Під час виконання різноманітних виробів , тобто проектів максимально зв’язаних  з життєвими ситуаціями, с найкращий спосіб привчання до самостійної   праці, стимулює пізнавальний, емоційний  Моторний розвиток, враховує потреби дітей в залежності індивідуальних та виховних особливостей, зацікавлення здібності учнів, дає можливості індевідуалізаціі  та диференціації навчання , розвиває творче мислення, зміцнює в учнів візуальну мотивацію, інтегрує шкільні та позашкільні знання.

          Останнім часом уявлення про суть проектування, про сферу його застосування суттєво змінилися . Донедавна проектування пов’язувалося переважно з інженерною діяльністю в галузях машино будування приладобудування , архітектури і розумілось як підготовчий етап виробничої діяльності. Сьогодні проектування розглядається як особливий вид діяльності який відрізняється від власне наукової та виробничої, а сфера його застосування охоплює всі ланки соціального організму, включає і систему освіті.

         Аналіз літературних джерел, а саме праць Н.В. Матяш, В. Т. Симоненко дає  змогу твердити , що науковці, здебільшого розглядують процес, створюються  і виготовляється вибір  ( Послуг) як проектування. Отже , під проектуванням в у загальному значенні необхідно розуміти обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта  або якісно нового стану існуючого проекту-прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об’єкта , стану чи процесу в єдності зі шляхами його досягнення.

         Проектування в цілому як соціальна категорія, хоч і стоїть в одному ряду з такими поняттями , як прогнозування, планування, конструювання, створювання програм ( Програмування), Моделювання, на думку О.М. Коберника має свої   суттєві відмінності є найбільш загальним комплекс , інтегративним феноменом (51).

        Для досягнення мети проектування необхідне комплексне забезпечення умов для здійснення таких взаємопов’язаних  цілей проектування:

  •  Соціально-економічна ефективність;
  •  Соціальна інтегрованість;
  •  Соціально-організаційна керованість;
  •  Суспільна активність.

   Далі визначається коло актуальних проблем, від розв’язання яких  залежить досягнення кожної цілі, і на цій основі визначаються конкретні задачі розробки проекту полягає в конструюванні сукупності засобів, що дозволяють розв’язати поставлені та проблеми, досягти визначних цілей.

Ці засоби фікусуються у двох формах: як система параметрів проектованого об’єкта та їх кулькусть показників; як сукупність конкретних заходів, які забезпечують реалізацію проектованих показників та якісних характеристик майбутнього об’єкта.

  За своїм змістом виділяються різноманітні види проектування: проектування як прцес розробки не окремих предметів (об’єктів), а цілих систем; проектування як співучасть, як включення суспільства у процес, прийняття рішень; проектування як творчість, потенціно властива кожному: потреби в соціально-професійному  самовизначенні), художньо-естетичні (задоволення потреби в красі), духовні (задоволення потреби в самопізнанні ,самореалізаціі і самовдоканаленні).

Проектно-технологічна діяльність виконує твору ,перетворюючу ,дослідницьку ,економічну ,технологічну функціі.

Зміст проектно-технологічної діяльності складає проведення дослідницьких підготовчих операцій ,конструювання майбутнього вибору ,практичне виготовлення виробу ,оцінку і захист об’єкта діяльності.

За змісто проекти поділяються на: інтелектуальні ,матеріальні ,екологічні ,комплексні.

Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:

-дослідницкі , в основі яких знаходиться дослідження певних соціально-економічних явищ та процессів;

-творчі , їх результатом є спільне створення художніх творів ,видовищних заходів тощо;

-ігрові (імітаційні) ,в яких учасники проекту виконують визначені ролі;

-інформаційні ,що полягають у зборі та аналізі інформаціі про певний об’єкт;

-практичні ,орієнтовані на безпосереднє провадження у практику

   Психологічна структура проектно-технологічної діяльності являє собою взаємозв’язоквнутрішніх і зовнішніх умов на основі психологічних механізмів інтеріоризаціі(засвоєння способів перетворення) і екстереорізація (породження зовнішніх дій)

  Результатом проектно-технологічної діяльності є визначений виріб ,продукт (послуга) і розвиток особистості школяра  , а також і його розвиток  творчого потенціалу.

  Дослідники (Л.М.Іляєва ,В.Д.Симоненко ,О.М.Коберник) виділяють три етапи проектно-технологічної діяльності: організаційно-підготовчий ,технологічний ,заключний.До етапів виконання творчих проектів ми більш детально звернемося пізніше.

  У проектно-технологічній діяльності використовуються різноманітні методи: вербальні і невербальні ,механічні ,хімічні ,біологічні ,енергетичні ,інформаційні та ін.

  Засобоми здійсненя проектно-технологічної діяльності є використання різних інструментів ,пристосувань ,машин ,механізмів ,автоматичних пристоїв та ін.

  Предметом діяльності називається те ,з чим людина має справу ,на що спрямована. Це можуть бути речовини ,матеріали ,інформація ,енергія ,живі істоти ,люди.

  Таким чином , пректно-технологічна діяльність як основна дидактична одиниця сприяє:

-у формуванні навиків самостійної орієнтаціі в науковій ,навчально-методичній і довідниковій літературі;

-у формуванні творче системне мислення ,технологічну культуру і етику; 

- підсиленню уяви, що являється потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності.

- психічному розвитку дітей;

- успішній адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов життя;

- реалізації особистісно-орієнтовної парадигми трудової підготовки учнів;

- забезпеченню цілісності педагогічного процесу, здійсненню цілісного розвитку, єдності навчання і виховання учнів;

- підготовці школярів до адекватного професійного самовизначення;

- формуванню потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

2. Характеристика основних етапів проектно-технологічної діяльності

       На нашу думку проектно-технологічна діяльність, як система в загальному складається  таких основних елементів (етапів), які взаємозв’язані між собою і розкривають послідовність розроблення та виконання проекту: організаційно-підготовчій, конструкторський, технологічний та заключний етапи.

        На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель при цьому стає дійсно організатором дитячого життя. Його завдання полягають у тому, що він має побудувати план роботи, запропонувати такі об’єкти проектування, які є цікавими і посильними, підтримати, допомогти кожному учневі у вирішені тієї чи іншої проблеми в цілому, зокрема, у виборі раціональної ідеї, оптимального варіанту та технології виготовлення даного об’єкту.

        Діяльність суб’єктів під час проектно-технологічної діяльності (вчителя й учнів) здійснюється в наступній послідовності: аналіз вихідної позиції і визначення цілей і задач навчання; планувати роботи, добір змісту і засобів досягнення цілей; виконання необхідних операцій, організація роботи, контроль, корекція; аналіз і оцінка результатів навчання. За такою структурою повинна будуватися і діяльність вчителя, і діяльність учнів.

        Функції вчителя трудового навчання в процесі виконання учнями творчих проектів безперечно зазнає великих змін, при цьому він має здійснювати: консультування, допомогу у підборі проектів; спостереження за ходом роботи учнів; надання допомоги окремим учням і стимулювання їхньої навчально-трудової діяльності; підтримку робочої обстановки в класі; нормування праці школярів; аналіз і узагальнення роботи окремих учнів; оцінку проектно-технологічної діяльності на кожному етапі.

        Кожна з перерахованих функцій вчителя має своє особливе значення, так як не виконання хоч однієї з них приведе, певною мірою, до не виконання

основних цілей проектно-технологічної діяльності і освітньої області «Технології» в цілому.

Психолого-педагогічний аналіз даного виду діяльності, обґрунтування змісту творчих проектів праці дозволяє розробити модель проектно-технологічної діяльності школярів (мал. 1.).

Малюнок 1



Проектно-технологічна
                                                                                         діяльність учнів

Організаційно-підготовчий

онструкторський етап

Технологічний етап

Заключний етап

Пошук проблеми. Усвідомлення проблемної сфери. Вироблення ідей та варіантів. Формування параметрів і граничних вимог. Вибір оптимального варіанту та обґрунтування. Аналіз майбутньої діяльності.

Складання ескізу. Добір матеріалів. Вибір інструментів, обладнання. Вибір технологій обробки деталей, їх з’єднання, оздоблення. Організація робочого місця. Економічне та екологічне обґрунтування. Маркетингові дослідження.

Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом. Самоконтроль своєї діяльності. Дотримування технології, трудової дисципліни, культури праці. Контроль якості.

Корегування виконаного виробу порівняно з запланованим. Випробування проекту. Оформлення. Самооцінка проекту. Аналіз підсумків. Захист проекту.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21380. Аппаратура передающего тракта: устройство и работа фидерного тракта ГА-230 49.71 KB
  В состав АФС Р 330Б входят : передающая логопериодическая антенна ГА 480; передающая ненаправленная антенна ГА 482; приемо пеленгаторная антенна Эдкока Комолова Т 251; направленная антенна РРС Р 415В Z образная ДБ 11; ненаправленная антенна РРС ДБ12; штыревая антенна АШ 4 р станции Р 173; штыревая антенна АШ 4 УПП Т 210. Передающая логопериодическая антенна ГА 480 предназначена для излучения р сигнала помехи в пространство с вертикальной поляризацией и используется при работе АСП на стоянке....
21381. Система электропитания станции. Средства связи 619.06 KB
  Наименование Назначение Приёмопередатчик: В него входят: Блок 3 Блок 4М Блок 7 Блок 9 Блок 10 Блок 11 Блок 12М Блок 13 Монтажный комплект антенного устройства Комплект запасных частей Кабель ВЧ Кабель НЧ Эксплуатационная документация Блок приёма Синтезатор частот Запоминающее устройство Перестраиваемый фильтр Усилитель мощности Антенносогласующее устройство Возбудитель Блок питания Устройство и работа радиостанции и её составных частей Структурная схема радиостанции Структурная схема радиостанции приведена на...
21382. Назначение, состав, тактико-технические характеристики АСП Р-934У 19.15 KB
  Диапазон рабочих частот 100000 399999 МГц. Станция в режиме ПОИСК позволяет производить: ручное обнаружение сигналов с любым видом модуляции во диапазоне частот; автоматическое обнаружение и сортировку сигналов по заранее заданному виду модуляции НС во всем диапазоне; визуальнослуховой анализ обнаруженных сигналов; ручное включение и выключение помехи на любой сигнал; автоматическое включение и выключение помехи на частоте обнаруженного сигнала для которого совпадает заданный вид модуляции с...
21383. Пост управления АШ-100 АСП Р-934У 62.58 KB
  Состав: АШ304 приемное АФУ предназначенное для приема электромагнитных волн и подачи их на приемные устройства поста управления; АШ401 приемное устройство плавного диапазона на базе Р313М2 предназначено для автоматического и ручного поиска сигналов; АШ400А панорамный анализатор обзора предназначен для визуального контроля за разведуемым участком диапазона частот; АШ403 датчик кода частоты предназначен для автоматического считывания частоты настройки АШ401 и формирования кода этой частоты для микропроцессора; Микропроцессор...
21384. Приемное устройство обнаружения 116.44 KB
  1 кГц; режим АВТОМАТ. 10 кГц. Технические характеристики Разрешающая способность прибора: в режиме ПОНОРАМА: 1МГц в поддиапазоне 300 кГц в секторе; в полосе анализа 250 кГц 8 кГц; в полосе анализа 1 МГц 30 кГц; в полосе анализа 50 кГц 3 кГц. Время анализа: в пределах поддиапазона 1 сек; в пределах сектора 03 сек; в полосах обзора 1 МГц 250 кГц 50 кГц 30 мс.
21385. Приемное устройство обнаружения. Приемник дискретный АШ404 57 KB
  Приемное устройство обнаружения предназначено для автоматической настройки на заданную частоту определения вида модуляции и спектрального анализа сигнала. Прибор АШ 404 предназначен для автоматической настройки на разведанную частоту ее усиления и уточнения определения вида модуляции принимаемого сигнала и формирования усиленной 1ПЧ необходимой для работы анализатора спектра. Прибор позволяет автоматически определять вид модуляции принимаемого сигнала. Блок приемного устройства производит селекцию усиление принимаемого сигнала и его...
21386. Передающее устройство ВГ-020 37.25 KB
  Диапазон частот передатчика 100 400 МГц. Мощность на выходе передатчика не менее 1000 Вт. Время перестройки передатчика на любую частоту 2 мс. Потребляемая мощность передатчика не более 16 кВт без системы охлаждения.
21387. Система электропитания станции. Меры безопасности при работе на станции помех 58.25 KB
  Устройство и принцип работы АСП Р 934У Занятие №6Система электропитания станции. Меры безопасности при работе на станции помех Вопрос№1 Назначение технические характеристики состав устройство и принцип работы системы электропитания. Система электропитания станции предназначена для обеспечения питанием аппаратуры изделия защиты цепей питания от коротких замыканий и перегрузок коммутации цепей а также защиты обслуживающего персонала от поражения электрическим током. Технические характеристики Система электропитания обеспечивает...
21388. ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ И ДРУГИЕ ВЕЩНЫЕ ПРАВА 23.75 KB
  наиболее крупные структурные подразделения отдельной отрасли права Это совокупность ГП норм регулирующих отношения собственности Содержание этих норм направленных на регулирование отношений собственности все цело определяются специфическими особенностями Частные имущественные отношения собственности отличаются от других ЧИО ПОНЯТИЕ ОТНОШЕНИЙ СОБСТВЕННОСТИ Собственность как экономическая категория Большинство экономистов и юристов давно поняли что собственность это не вещь и не отношение к вещи а это отношения которые складываются между...