52725

Створення умов для самореалізації особистості кожного учня на уроках математики

Доклад

Педагогика и дидактика

Досягти освітньої мети означає озброїти учнів максимумом знань з основ алгебри та геометрії; сприяти формуванню математичних навичок; ознайомити їх з доступними методами сучасної науки математики; показати її місце в суспільнокорисній діяльності. Практичноприкладні цілі передбачають формування в учнів умінь і навичок повязувати теорію з практикою: розвязувати задачі виробничого і життєвого характеру математично осмислювати навколишні явища тощо. Учитель не лише має можливість а і зобовязаний активно формувати в учнів науковий...

Украинкский

2014-02-18

75.5 KB

8 чел.

Створення умов для самореалізації особистості кожного учня на уроках математики

Математика – одна з абстрактних наук за характером її понять, теорій, методів, засобів, за багатоступеневістю абстракцій. Разом з тим, вона є однією з найконкретніших наук за багатством її інтепритації, ілюстрації, застосовувань на практиці, за можливостями її викладання.

Шкільний курс – це педагогічно відібрана і досконально вивчена система математичних понять, аксіом, теорем, задач, теорій, ідей і методів та форм роботи.

Навчання математики передбачає освітні, практично-прикладні та виховні цілі.

Досягти освітньої мети – означає озброїти учнів максимумом знань, з основ алгебри та геометрії; сприяти формуванню математичних навичок; ознайомити їх з доступними методами сучасної науки математики; показати її місце в суспільно-корисній діяльності. Важливо також підготувати випускників до успішного навчання у вищих навчальних закладах та свідомого застосування знань на виробництві.

Практично-прикладні цілі передбачають формування в учнів умінь і навичок пов’язувати теорію з практикою: розвязувати задачі виробничого і життєвого характеру, математично осмислювати навколишні явища тощо.

Вивчення математики при належній організації навчального процесу сприяє вихованню різносторонньої особистості. Учитель не лише має можливість, а і зобовязаний активно формувати в учнів науковий світогляд; сприяти вихованню логічного творчого мислення і культури мовлення.

Сила й краса математики повністю виявляється лише при гармонійному поєднанні всіх трьох цілей навчання.

Успіх роботи вчителя математики залежить від багатьох взаємно пов’язаних  факторів, зокрема й від того, якою мірою він враховує вікові особливості учнів, природу їх психіки та аспекти, що стимулюють діяльність учнів (зацікавленість, усвідомлення обов’язку; близьких і далеких цілей тощо).

Ефективність навчання і виховання обумовлюється дієвістю методів навчання та активізацією пізнавальної діяльності учнів.

Уява учнів розвивається як на основі споглядання (а потім відтворення) просторових форм і відношень, так і на основі сприйнятих та осмислених об’єктів-символів (схем, формул, таблиць тощо).

Щодо організації навчального процесу, то на уроках слід урізноманітнювати форми, прийоми і методи роботи, не лише формально, але й метою залучення до співпраці учнів різних рівнів сприйняття навчального матеріалу. Для цього вчитель створює відповідний «психологічний мікроклімат», у тому числі, і для тих учнів, для кого вивчення математики складає певні труднощі. Він повинен переконувати учнів у важливості, необхідності, привабливості і можливості грунтовного вивчення математики; надихати в них віру в свої сили; в успіхи на перспективу.

На мій погляд, одним з таких методів є робота з картками. Так при вивченні теми «Множення звичайних дробів», учні,  з вразливою психікою, працювали з картками дуже ефективно. Таким чином, виконання індивідуального завдання стає конкретним успіхом для кожного учня.

Урок 1 «Множення звичайних дробів»

Це сприяє об’єктивному оцінюванню кожного учня, дає можливість розкрити істинні знання, перевірити вміння і навички всіх, без виключення, учнів класу.

Особливий акцент варто зробити на уточненні типових помилок, щоб учень уникав їх при розвязуванні самостійних і контрольних робіт. Картки повинні відображати механізм розкриття вивчених правил.

Для цього на другому уроці по вивченню даної теми роздається інший блок запланованих карток.

Урок 2 «Множення звичайних дробів»

Така робота повинна проводитися систематично. А правильне формування мети й виокремлення завдань уроку сприяють методично грамотній мотивації навчального процесу, підбору різноманітних форм і видів роботи, що сприяють розкриттю індивідуальних здібностей, нахилів учнів, розвиткові талановитої й обдарованої молоді. Переконана, що неодмінною умовою ефективної роботи на уроці за використанням будь-яких найсучасніших прийомів і методів педагогічної науки є створення ситуації успіху.

В процесі навчання учні беруть участь у багатьох видах діяльності. При цьому слід розрізняти в кожному з цих видів робіт зовнішню практичну сторону і внутрішню, психологічну. Отже, коли учні в класі разом розв’язують задачу чи вправу, то з зовнішньої, практичної сторони всі вони приймають участь в одній і тій самій діяльності, а ось з психологічної сторони діяльність учнів може бути абсолютно різною, з точки зору характер діяльності визначається мотивом, який повністю виражає можливості учня.

Так при вивчені теми «Площі фігур. Застосування  тригонометричних функцій до знаходження площ», під час перевірки домашнього завдання були роздані картки, на яких завдання були різнорівневі. Учні про це знають. Тому кожен може вибрати собі відповідний рівень. Не впевнені в собі починають з рівня С.


Пізніше, враховуючи свої можливості переходять до рівня В.

А далі – рівень А. Це сприяє формуванню міцних навичок з математики та їх реалізації у повсякденному житті. Отже, діяльність учня співпадає з об’єктивною метою, тобто коли учень свідомо ставить перед собою мету навчитися розв’язувати подібні задачі.

Самостійність, вміння відповідати за себе, вміння приймати дитиною, і по можливості, правильних рішень – це одна із рис, яку можна розвивати на уроках математики. Однією з актуальних і широких методичних проблем є навчання учнів свідомого творчого підходу до розвязання вправ і задач.

В наш вік науково-технічного прогресу, де на кожному кроці допомагають машини, які роздруковують, я, за допомогою них, вирішила проблему самостійного виконання контрольних робіт. Рівнева система завдань дає можливість визначити реальну якість знань учня, рівень його вмінь і практичних навичок. Так при виконанні контрольних робіт за темою: «Системи лінійних рівнянь» пропоную завдання кількох варіантів, з урахуванням різних рівнів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.