52726

Пізнавальний інтерес

Научная статья

Педагогика и дидактика

Так справді нинішній стан навчання учнів молодшого шкільного вікузасвідчує що 80 дітей залишаються пасивними на уроці і ця пасивністьспостерігається упродовж багатьох років навчання в школі. При цьому навчально пізнавальна діяльність організовується так щоб діти шукали різницю між новими та вже отриманими знаннями приймають альтернативні рішення мають змогу зробити відкриття формулювали свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів навчальної співпраці. При цьому ситуативний інтерес який проявляється через позитивні...

Украинкский

2014-03-26

269.5 KB

3 чел.

Першокласник, який приходить до школи, хоче вчитися, мислити, спостерігати, творити. Куди ж дівається той запал в очах, нестримне бажання дитини знати, вміти після навчання в першому класі? За моїми спостереженнями, серед природних суб'єктивних факторів зниження рівня пізнавальної активності школярів зміна провідного типу діяльності), велике значення відіграють і наслідки деяких поширених педагогічних стереотипів. Серед них:

  •  дитина повинна хотіти знати;
  •  зацікавити школяра можна в більшій мірі змістом навчання;
  •  дитина повинна добре і «якісно» відповідати на запитання. ставити їх - це перевага учителя;
  •  якщо на уроці діти виявляють емоції або ставлять непередбачувані  запитання - це порушення дисципліни, а школярі «замало знають».

Так, справді, нинішній стан навчання учнів молодшого шкільного віку
засвідчує, що 80% дітей залишаються пасивними на уроці, і ця пасивність
спостерігається упродовж багатьох років навчання в школі. Вплинути на процес навчання в початковій ланці, підвищити ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня, за
 моїми спостереженнями, може система розвивального   навчання   і використання інтерактивних технологій.

Адже пріоритетними завданнями навчання в початковій школі на сучасному етапі мають бути не лише формування у школярів певної кількості загально -навчальних умінь і навичок, а й забезпечення розвитку пізнавальних інтересів дитини, подальшого її становлення, всебічного розвитку. Оскільки розвиток навчально-пізнавального інтересу дітей - складна психолого - педагогічна проблема, і її вирішення залежить у великій мірі від педагога. Тут повинна бути тісна співпраця вчителя з практичним психологом, батьками, щоб врахувати всі впливи зовнішніх факторів (Додаток №1,2).

За даними сучасних зарубіжних та вітчизняних педагогів, у молодшому шкільному віці можна сформувати новий тип ставлення до навчання, наприклад, інтерес до способу набуття знань (В. Давидов, В.Рєпкін, Н.Бібік), в той час коли у традиційному навчанні вважається достатнім сформований інтерес до змісту навчання. Варто зауважити, що орієнтація учнів на спосіб пізнання має безпосереднє відношення до оволодіння навичками XXI століття, зокрема, до готовності навчатися упродовж життя.

Разом з тим, можна констатувати, що як педагогічна проблема вона розглядалася, вивчалася, отримала своє обгрунтування у працях відомих педагогів Я. Коменського, К. Ушинського, С. Русової. У 80-х роках минулого століття була ґрунтовно досліджена у теоретико-експериментальних роботах Г. Щукіної, яка відокремила пізнавальний інтерес від загального, узагальнила педагогічні засоби його розвитку на різних етапах навчання. Серед українських педагогів цієї проблеми торкалися Н. Бібік, О. Киричук, О. Савченко. Рекомендації, які традиційно пропонували вчителю для розвитку пізнавального інтересу, загальновідомі: це створення відповідної атмосфери навчально-пізнавальної діяльності, налагодження навчального співробітництва, загальне спрямування змісту роботи на уроці від репродуктивних до завдань творчого змісту тощо. Однак, ці рецепти можуть не спрацювати, оскільки розвиток навчально-пізнавального інтересу складна психолого-педагогічна проблема, вирішення якої потребує не тільки дотримання настанов, а й розуміння механізмів розвитку цього феномену, в тому числі й вікових. Свого часу Г. Щукіна зробила висновок про те, що «пізнавальний інтерес у молодшому шкільному віці безпосередньо пов'язаний з результатами практичної діяльності, а не з процесом» . В той же час багато психологів (А. Маркова, Ю. Орлов, М. Матюхіна) вважали за необхідне паралельно з створенням умов для розвитку пізнавального інтересу цілеспрямовано впливати (формувати, відстежувати) на навчальну мотивацію молодших школярів. Все це дозволяє зробити висновок про те, що узагальнений навчально-пізнавальний інтерес не є вродженою якістю, а важливим утворенням особистості, яке формується у певних соціальних умовах.

Великі можливості для розвитку навчально-пізнавального інтересу надає нам психолого-педагогічна система розвивального навчання. Впровадження цієї технології на практиці не тільки забезпечує оволодіння учнями загальними способами дій, складним предметним матеріалом, а й забезпечує умови для формування молодшого школяра як особистості. Пізнавальний інтерес при цьому виступає як найважливіший мотив навчальної діяльності учня. Його розвиток у системі розвивального навчання досліджували В. Рєпкін, Н. Рєпкіна, О. Дусавицький. Зокрема, Г. Рєпкіна та Є. Заїка виділяють шість рівнів сформованості навчально-пізнавального інтересу (Див. додаток № 3).

Різноманітні засоби педагогічної діяльності, що забезпечують розвиток узагальненого навчально-пізнавального інтересу, передбачено системою розвивального навчання. Насамперед, це стосується забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя та учнів, організації навчального співробітництва на кількох рівнях: учитель-учень та учень-учень. Це дає можливість мені широко застосовувати інтерактивні методи, які створюють на уроці української мови навчальне середовище, що допомагає учням проявляти особистісні якості, розвивати світогляд, логічне та критичне мислення, зв'язне мовлення, виявити і реалізувати індивідуальні можливості (Див. додаток №4.) При цьому навчально - пізнавальна діяльність організовується так, щоб діти шукали різницю між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити відкриття, формулювали свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів навчальної співпраці.

Дитина помітно втягується в начальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «Я можу» зміцнює впевненість у собі та зумовлює потребу «Мені необхідно, цікаво і зовсім не страшно».

На думку психологів у молодших школярів добре розвинена фантазія, творча уява, вони розкуті у своїх висловлюваннях. Але якщо ці якості не розвивати цілеспрямовано, то вони гальмуються. Тому нам педагогам потрібно дбати про те, щоб школярам на уроках було насамперед цікаво. При цьому ситуативний інтерес, який проявляється через позитивні емоційні реакції з часом має проявлятися і в позитивній реакції на зміст навчання як фактичний, так і   теоретичний.   Задля   цього я впроваджую інтерактивні технології, щоб збагатити урок довірливим спілкуванням учня і вчителя, спонукає школярів задавати запитання щодо змісту нового матеріалу, активно включатися у виконання завдань. Наприклад, ще в першому класі, проводячи курс «Вступ дошкільного життя», навчаю дітей працювати в парах, у групах, висловлювати свою особисту думку, формую бажання вчитися. Практично весь навчальний процес першокласника проходить у формі гри, яка близька дитині.  Школярі дуже люблять виконувати рольові ігри, розігрувати ситуації за ролями, виконувати імітації. Така форма роботи спонукає дитину до дії, формує впевненість у собі, допомагає розкривати свій внутрішній світ. У такій атмосфері легко ввести в навчальний процес парну і групову роботу. На прикладі гри «Однорукий робот», дитина легко без пояснення засвоює правила роботи в парі.

Для роботи в парах використовую такі вправи: виконання певного завдання, обговорення змісту завдання, взяти один в одного інтерв'ю, визначити ставлення або думку партнера до того чи іншого питання, оцінити  роботу Один одного, дати відповідь на запитання вчителя, сформулювати підсумок з теми, що вивчається.

 Способом «граючись - навчаємось» вводжу у навчальний процес і групову роботу. Спочатку розподіл на групи проходить за моєю ініціативою . З часом, коли діти вже знають, що таке групова робота, розподіл по групах організовую: за бажанням (учні самі вибирають з ким вони б хотіли працювати); за лідером (призначаю лідерів, які формують свої групи); випадкова група (формується за принципом випадковості). У результаті школярі набувають вмінь працювати колективно, висловлювати і відстоювати власну думку, прислухатися до думки товариша.

Важливим засобом розвитку навчально-пізнавального інтересу молодших школярів  виступають  навчальні  завдання  життєвого  змісту, в яких дитина має   можливість  «бути у вчинку»  (І. Бех) на противагу штучно створеним проблемним ситуаціям. Змістом програми розвивального навчання передбачено теоретичне узагальнення матеріалу (тобто від конкретного – до абстрактного). Наприклад, інсценізація ситуацій спілкування, аналіз первинного і вторинного висловлювання, аналіз його умов, а згодом - побудова моделей, узагальнень тощо. Це ще один із засобів розвитку навчально-пізнавального інтересу школярів.

Варто відмітити нетиповий для традиційного навчання ще один засіб - це робота над помилками на уроках української мови, яка передбачає не просто їх виправлення, а з'ясування суті причин. При цьому перевага надається самостійному виявленню помилок, що формує позитивне ставлення до процесу роботи, включаючи саму помилку. У таких ситуаціях схвалюю, підтримую «розумну помилку», що є природнім результатом пошуку, самостійного дослідження учня. Тому мої вихованці мають достатній рівень знань. (Див. додаток №5 )

Можливість вибору складності завдань є, хоч і звичним, але досить ефективним засобом активізації навчально-пізнавального інтересу школярів. У розвивальному навчанні це широко практикується і напрацьовуються нові завдання з різним рівнем складності, нові прийоми (коли ця ідея переноситься на групову роботу). Для прикладу, діти самостійно обирають собі роль у загальному алгоритмі дії (один читає зміст завдання до вправи, інший - читає речення, наступний малює схему речення, четвертий - визначає орфограми).

Навчання саме по собі є складним і багатогранним процесом, адже потрібно враховувати потреби, бажання, інтереси, рівень готовності до роботи школяра. Якщо не рахуватися з цими факторами, то ефективність навчання не може бути високою.

Кожен урок з української мови - це сходинка до дорослішання, мандрівка в невідоме , яке зусиллями думками стане зрозумілішим. Саме на цих уроках навчаю школярів користуватися різними видами словників, що сприяє збагаченню словникового запасу, формує вміння і навички самостійної роботи.

Навчально - виховний процес на уроках української мови-організовую так що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають

альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництва.

На уроках української-мови використовую ігри - вправи, ігрові ситуації, навчально рольові ігри, що дає змогу школярам максимально виявити свої творчі здібності активізувати творчу діяльність, розвивати пізнавальний інтерес до навчання. (Див. додаток №6.)

Великим потенціалом для створення умови довірливого спілкування, розвитку пізнавального інтересу є «Ранкові зустрічі», де діти вчаться слухати і чути, висловлювати свою думку, аргументувати свій вибір.  

Для визначення рівня сформованості пізнавального інтересу була
використана методика В. Матвійчук. Результати діагностики потвердили, що рівень пізнавального інтересу зріс у порівнянні з попередніми роками (Див
додаток №7).
 

 В основі розвитку пізнавального інтересу до навчання лежить адаптованість дитини до середовища, яке її оточує. І це значною мірою залежить від нас дорослих. Тому працюючи з батьками ставлю-перед  собою мету, прагну донести до них, що 50% дитячого успіху в навчанні залежить від них самих. Така форма роботи з батьками, як збори - тренінги, ділова гра, відкриті уроки для батьків, змінює ставлення їх до дітей. Вони краще розуміють своїх синів і очок.Вчитель повинен пам'ятати, що виховати любов до знань лише на уроці неможливо. Його розум повинен освітлювати дитині шлях у невідоме завжди: і в години праці, і в години, коли діти разом із ним милуються карпатськими горами, синім чистим небом, чудовими краєвидами рідного краю, слухають спів солов'я, щебет пташок. Знання відкриваються перед дитиною, як велике багатство тоді, коли вчитель уміє щодня додати маленьку краплинку до розвитку її особистості. Щоб сформувати високоосвічену людину, творчу, з нестандартним мисленням, необхідно з початкової школи виховувати в неї любов до знань, любов до науки, до школи, прагнення постійно збагачувати знання.


Додаток
 №1

Проблема:

Пасивне відношення дітей до навчання

Мета:

Вплинути на процес навчання в початковій ланці, підвищити ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня.

Шляхи реалізації:

- навчати дітей за системою розвивальне навчання;

- впроваджувати інтерактивні методи  і форми навчання

Діяльність

Напрямок 1.

Організація навчально виховної  роботи з дітьми:

  •  уроки;
  •  ранкові зустрічі
  •  бесіди
  •  екскурсії
  •  свята

Мета.   Розвиток пізнавального інтересу молодшого школяра

Напрямок 2.

Організація роботи з батьківською громадою:

  •  батьківські збори
  •  бесіди, збори – практикуми
  •  консультації
  •  участь у навчально – виховній роботі

Мета..   Формування ставлення у батьків до власних дітей, як до індивідуальних особистостей


Додаток
 №2

Шляхи впливу на розвиток пізнавального

інтересу дитини.

 


Додаток №3

Рівні сформованості навчально - пізнавального інтересу

(за Г. Рєпкіною та Є. Заїкою)

Рівень

Назва

рівня

Основний

діагностичний признак

Додаткові

діагностичні признаки

1.

відсутність

інтересу

Відсутність      проявів

пізнавального інтересу

до      навчальної

діяльності,

конкретного вирішення

навчальних    завдань. Позитивна   емоційна реакція     у     таких школярів        може з'являтися як відгук на яскраве,            щось

незвичне,          ігрові ситуації      на  уроці,

ситуації, що дозволяють     проявити рухову активність.

Байдуже     або   негативне

ставлення     до  вирішення

будь-яких навчальних задач;

з     більшим  задоволенням

виконують   звичні   дії,  ніж

оволодівають новими.

2.

реакція      на

новизну

Позитивна  реакція   на

введення            нового,

фактичного,

практичного матеріалу,

але не теоретичного.

Учень   активізується,   задає

запитання,   які   стосуються

зовнішніх    особливостей

матеріалу,     конкретних

фактів;      включаються      у виконання     завдання,     але тривалий       час    активно самостійно   працювати    не може.

3.

допитливість

Позитивні           реакції

виникають   тільки   на

новий        теоретичний

матеріал,    але    не    на

способи         вирішення

задач

.Учень   активний,      часто

може    задавати   запитання

щодо  нового  фактичного  і

теоретичного матеріалу, але

інтерес   як         правило

нестійкий.

4.

ситуативний

пізнавальний

інтерес

Позитивні,    емоційних

реакцій     на  способи

вирішення      нової

Активно     включаються   в

процес     вирішення   нових

задач          намагаються

часткової   задачі,  яка

стоїть перед учнем, але

не системи задач.

запропонувати   власний,

невідомий    спосіб  їхнього  

розв'язання,     прагнуть довести все до кінця, після вирішення    задачі   інтерес пропадає.

5.

стійкий

Інтерес     стосується

загальний      спосіб

вирішення         цілої

системи   задач,  але в

межах    матеріалу, що

вивчається

Учень      з       бажанням

включається       у    процес

вирішення      задач,  може

достатньо  довго

зосереджуватися  на  цьому,

приймає    пропозиції  щодо уточнення       застосування цього способу до часткових задач, або можливості його застосування       в   нових умовах.

навчально-

пізнавальний

інтерес

6.

узагальнений

навчально-

пізнавальний

інтерес

Виникає і проявляється

він відносно незалежно

від   зовнішніх  вимог,

виходить      за  межі

програмового

матеріалу,

орієнтований на пошук

загальних    способів

вирішення  системи

задач.

Інтерес        є   постійною      

характеристикою

особистості      учня,   який

проявляє   без   стороннього

впливу творче ставлення до

нового способу, намагається

отримати       додаткову

інформацію,      проявляє

усвідомлену      вибірковість

інтересів.


Додаток №4

Використання інтерактивних технологій

на різних етапах уроку

Етапи уроку

Види методів

Мотивація дії

Незакінчені речення;

мікрофон;

мозковий штурм;

асоціативна павутинка;

робота в групах і парах;

ігрові ситуації

Формування контрольно-  оцінювальних  дій

Займи позицію;

акваріум;

навчаючи вчуся;

навчальна гра;

дискусія;

орфографічна естафета

Підбиття підсумків

Мікрофон;

мозковий штурм;

робота в парах;

дерево рішень;

займи позицію


Додаток №5

Рівень навчальних досягнень учнів з української мови

Пишуть диктант без помилок

Роблять 1 - 2 помилки

Списують текст з друкованого, теж без помилок

                                                                      


Додаток №6

Використання на уроках української мови ігор1

Мета використання

Назви ігор

Розвиток уваги

«Що чути?»

«Будь уважний!»

«Друкарська машина»

«Хто швидше?»

«Які звуки повторюються?»

«Хто уважніший?»

Розвиток уяви

«Що вам нагадує цей запис?» «Реклама»

Розвиток пам'яті

«Пошук асоціацій»

«Формування незвичних запитань про предмет» «Послідовні перетворення предметів» «Закінчи речення ...»

«Запам'ятай слова» «Античас» «Повтори навпаки»

Розвиток інтелекту і

«Складання речень»

творчого потенціалу

«Виділення зайвого слова» «Перелік заголовків до розповіді» «Скорочення розповіді»

І.Несух Ю. розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого та середнього шкільного віку //Психологічна газета - 2004 - №105 (9)

                                                                         


Додаток 7

Опитувальник

вивчення пізнавальної активності учнів 1

Інструкція:

Прочитайте наведені нижчі твердження . у аркуші відповідей запишіть номер запитання і букву варіанту  відповіді, яка вам підходить.

  1.  Тобі подобається виконувати:

а) легкі завдання,

б) важкі.

  1.  Тобі подобається, коли вчитель підказує хід виконання важкого завдання:

а) так;

б) ні.

  1.  По – твоєму перерви у школі повинні бути довші:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти коли небудь запізнювався на уроки:

а) так;

б) ні.

  1.  Тобі б хотілося, щоб після пояснення нового матеріалу вчитель відразу викликав тебе до дошки для виконання вправи:

а) так;

б) ні.

  1.  Тобі більше подобається виконувати навчальне завдання:

а) одним способом;

б) Шукати різні способи.

  1.  Зазвичай тобі хочеться вчитися в школі після хвороби:

а) так;

б) ні.

  1.  Тобі подобаються важкі контрольні роботи:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти завжди поводишся таким чином, що у вчителів не виникає приводу зробити тобі зауваження:

а) так;

б) ні.

  1.  Матвійчик В. Психолого педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми. // Психологічна газета – 2007 - №10

  1.  
    Ти сперечаєшся з товаришами під час обговорення в класі нового матеріалу?

а) так;

б) ні.

  1.  Ти вважаєш, що краще виконувати :

а) декілька невеликих завдань;

б) одне велике завдання.

  1.   По – твоєму, важко буває відтворити запитання вчителя, звернені до класу:

а) так;

б) ні.

  1.  Якби взагалі не ставили оцінок, по – твоєму діти , у вашому класі вчилися б гірше, ніж тепер?

а) так;

б) ні.

  1.  Чи було так, що ти прийшов у школу, не виконавши всіх уроків?

а) так;

б) ні.

  1.  Хотів би ти, щоб було менше уроків у школі з основних предметів:

а) так;

б) ні.

  1.  Тобі подобається виконувати важкі завдання:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти згадуєш вдома під час заняття іншою справою про те нове, що дізнався на уроках:

а) так;

б) ні.

  1.   Ти вважаєш, що підручники дуже товсті і їх краще зробити тоншими:

а) так;

б) ні.

  1.   Ти завжди виконуєш те , про що просить вчитель:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи користуєшся ти інколи словниками, щоб уточнити якесь запитання:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти часто розповідаєш батькам проте нове (цікаве) про що дізнаєшся на уроках:

а) так;

б) ні.

  1.  Деякі учні вважають, що треба оцінювати навчальні досягнення тільки 8 – 12 балами, а інших оцінок ставити не слід. Ти теж так вважаєш?

а) так;

б) ні.

  1.   Чи сниться тобі іноді те нове (цікаве), про що ти нещодавно дізнався на уроках:

а) так;

б) ні.

  1.  Якщо ти почав читати яку –  небудь книгу, то обов’язково дочитаєш її до кінця

а) так;

б) ні.

  1.  Хотів би ти, щоб не задавали домашніх завдань:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи буває так, що тобі інколи набридає дізнаватися про все нове й нове на уроках:

а) так;

б) ні.

  1.   Тобі важко було б висидіти підряд декілька уроків з одного і того ж основного предмету (наприклад з математики):

а) так;

б) ні.

  1.   Ти вважаєш, що дуже багато  часу витрачаєш на навчання:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти коли  - небудь користувався підказкою:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи часто буває так, що тобі здається, ніби вчитель дуже вже довго  не дає нового матеріалу на уроках: 

а) так;

б) ні.

  1.  Ти вважаєш, що треба задавати: 

а) так;

б) ні.

  1.  Тобі набридло б виконувати одне велике важке завдання два уроки поспіль:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи хотів би ти брати участь у роботі якого – небудь предметного гуртка:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти заздриш інколи тим учням, що вчаться краще за тебе:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи не здається тобі , що вчителі інколи помиляються на уроках?

а) так;

б) ні.

  1.  Чи хотів би ти замість навчання в школі займатися спортом:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи не здається тобі іноді, що ти міг би щось винайти:

а) так;

б) ні.

  1.  ти переглядаєш у шкільних підручниках матеріал, який в школі не проходили:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи радієш ти своїм успіхам у школі:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи читаєш ти інколи книжки, в яких детальніше розповідається про те ж саме, про що стисло викладено в підручниках:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи доводилося тобі під час літніх канікул читати, обо переглядати підручники наступного класу:

а) так;

б) ні.

  1.  Якби ти сам оцінював свої навчальні досягнення, у тебе оцінки були б:

а) кращі;

б) гірші.

  1.  Тобі приносить більше задоволення:

а) коли ти отримуєш правильну відповідь при розв’язанні задачі;

б) сам процес розв’язування задачі.

  1.   ти уважно слухаєш всі пояснення вчителя на уроці:

а) так;

б) ні.

  1.  По – твоєму потрібно сперечатися з учителем, коли ти з ним не згодний:

а) так;

б) ні.

  1.  Хотів би ти, щоб незавершений матеріал з математики, або мови вчитель продовжував пояснювати на наступному уроці, замість уроку фізичної культури або замість якої – небудь розваги:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти хотів би:

а) краще виконати легшу контрольну роботу і отримати високу оцінку;

б) почути пояснення нового матеріалу.

  1.   Чи подобається тобі, якщо тебе рідко викликають на уроках:

а) так;

б) ні.

  1.  Ти завжди підготовлений до початку занять:

а) так;

б) ні.

  1.  Хотів би ти, щоб час проведення канікул був триваліший:

а) так;

б) ні.

  1.  Коли ти займаєшся на уроці цікавим навчальним завданням, чи важко тебе відвернути якоюсь іншою цікавою, але сторонньою справою:

а) так;

б) ні.

  1.  Чи обговорюєш ти іноді з товаришами те нове, про що дізнався на уроках:

а) так;

б) ні.

Опитувальник складається з двох груп запитань:

І.група  - 42 запитання , спрямовані на вивчення пізнавальної активності;

ІІ група – 10 запитань – «шкала  нещирості».

Варіанти індивідуальних відповідей порівнюється із ключем. Кожен збіг відповіді з ключем нараховується 1 бал. Загальна сума отриманих балів порівнюється  з нормами відповідності до вікових груп. Віковий  діапазон опитувальника починається  з 9 років.

Ключ

Пізнавальна активність:

1б, 2б, 3б, 6б, 7а, 8а, 10а, 11б, 12б, 13б, 15б, 16б, 17а, 18б, 20а, 21а, 22б, 23а, 25б, 26б ,27б ,28б ,30а ,31б ,32б ,33а, 35а,37а,38а,40а,41а, 42б, 43б, 45а, 46а, 47б, 48б, 50б, 512а, 52а.

Шкала нещирості:

4б, 9а, 14б, 19а, 24б, 29б, 34б,39б,44а, 49а.

При збігу п’яти і більше відповідей з ключем  «шкали нещирості», результати вважаються недійсними.

Клас

                       Норми пізнавальної активності

3 -4

хлопчики

24 + / - 6

дівчатка

26 + / - 7

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78956. Природа и техника, законы их функционирования и развития 59 KB
  Природа и техника законы их функционирования и развития. Закон необходимое существенное устойчивое повторяющееся отношение связь между явлениями в природе и обществе. Это понятие закона родственно понятию сущности при данных условиях. Закономерность объективно существующая повторяющая существенная связь явлений проявляющаяся в виде тенденций.
78957. Инновации в традиционном и техногенном обществах 29.5 KB
  Инновации в традиционном и техногенном обществах Традиционные общества является исторически первыми. Данный тип общества возник в глубокой древности распространен он и сейчас. Некоторые традиционные общества были поглощены техногенными другие приобрели гибридные черты балансируя между техногенными и традиционными ориентациями. При характеристике традиционных типов общества очевиден тот факт что они обладая замедленным темпом развития придерживаются устойчивых стереотипов своего функционирования.
78958. Ценности классической, неклассической, постнеклассической науки 39.5 KB
  Существуют социальные и внутренние ценности. Социальные ценности делятся на материальные и духовные. удовлетворение своих материальных потребностей научные ценности истина добро зло итд Социальные ценности: частная собственность рыночная экономика деньги итд социальнополитические: свобода слова собраний критики различные права эстетические и философские ценности Внутри научные 1. Социальные и внутринаучные ценности диалектически связаны между собой.
78959. Социальная оценка техники 29 KB
  Социальная оценка техники Введение Узкий смысл понятия техники: под техникой понимается техническое устройство артефакт созданное человеком из элементов природы для решения конкретных культурных задач. Широкий смысл понятия техники: искусственный или организованный прием усиливающий улучшающий или облегчающий действие техника письма техника плавания техника вопросов и т. При изучении вопроса о последствия техники и технологии следует иметь в виду двойственный характер техники. Общая часть Проблемы негативных социальных и других...
78960. Техника и этика. Этика и профессиональная ответственность инженера 41 KB
  Это относится не только к использованию техники для целенаправленного уничтожения людей но также к повседневной эксплуатации инженернотехнических устройств. Проблемы негативных социальных и других последствий техники проблемы этического самоопределения инженера возникли с самого момента появления инженерной профессии. Однако сегодня человечество находится в принципиально новой ситуации когда невнимание к проблемам последствий внедрения новой техники и технологии может привести к необратимым негативным результатам для всей цивилизации и...
78961. Сущность и перспективы современной техногенной цивилизации 36.5 KB
  Сущность и перспективы современной техногенной цивилизации Мировая общечеловеческая цивилизация в нашем представлении не унифицированное о безличное сообщество людей сформировавшееся на базе западной экономической системы а многообразная общность сохраняющая самобытность и уникальность в составляющих ее рядах. Человечество обремененное духовным кризисом в конце второго тысячелетия оказалось перед лицом труднейшего выбора социокультурных ценностей которые должны составить ядро новой цивилизации. Чтобы ответить на эти вопросы...
78962. Особенности современного научно-технического прогресса 29.5 KB
  Возникновение машинного производства в конце 18 в. было подготовлено результатами предшествующего научно-технического творчества большой армии математиков, механиков, физиков, изобретателей, умельцев. Паровая машина Дж. Уатта явилась «плодом науки», а не только конструкторско-технической деятельности. Машинное производство, в свою очередь, открыло новые, практически неограниченные возможности для технологического применения науки
78963. Анализ форм правления и их роли в современном государстве 181 KB
  Узнать какой способ лежит в основе организации высших органов государственной власти; каким субъектом права осуществляется верховная власть; какова структура высших органов государственной власти; каким образом разграничена компетенция между высшими органами государственной власти...
78964. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови 203.5 KB
  Актуалізації в змісті навчального предмета усвідомленого сприйняття і розуміння школярами естетичних цінностей (краса, мир, мистецтво, природа); впровадження у навчально-виховний процес активних форм і методів (театралізація, твір віршів, створення ілюстрованих словників, музичні імпровізації, та ін.) художньо-естетичної діяльності...