52737

Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів – це проблема до якої все частіше звертається сучасна педагогічна наука. Провівши огляд та аналіз літератури з теми Створення ситуації успіху на уроках стверджую що обрана тема є актуальною для освіти залишається лише допомогти дитині в період формування її особистості ні в якому разі не позбавляти школяра чекання завтрашньої радості віри у свої можливості...

Украинкский

2014-03-26

378.5 KB

157 чел.

    

        « Ти  можеш!» - повинен  нагадувати  вчитель  учню.

         «Він  може!» - повинен  нагадувати  колектив.

         «Я  можу!» - повинен  повірити  в  себе  учень.

                                                                                   В.Шаталов
      Актуальність.
Створення  ситуації  успіху  в  навчальній  діяльності   школярів – це  проблема, до  якої  все  частіше  звертається  сучасна  педагогічна  наука. Ця  проблема  зацікавила  і  мене. Працюючи  вже  не  один   рік  у  школі, я  зрозуміла, що  однією  з  важливих  цілей  навчання  є  розвиток  особистості  кожної  дитини. А  це  можливо, якщо  навчання  і  виховання  сприятиме  розвитку  дитини,  приноситиме  їй  радість  пізнання, викликатиме  у  неї  інтерес  до  навчання.

      Провівши  огляд  та  аналіз  літератури  з  теми  «Створення  ситуації  успіху  на  уроках», стверджую, що  обрана  тема  є  актуальною  для  освіти,  залишається  лише  допомогти  дитині  в  період  формування  її  особистості, ні  в  якому  разі  не  позбавляти  школяра  чекання  завтрашньої  радості, віри  у  свої  можливості, сподівань  на  позитивні  перспективи  у  майбутньому.  Отже, актуальність  педагогічної  технології  «Створення  ситуації  успіху»  полягає  в  тому, що  її  використання  сприяє:

  •  підвищенню  результативності;
  •  зростанню  продуктивності  уроку;
  •  розкриттю  творчих  здібностей;
  •  стимулюванню  до  самовдосконалення;
  •  усвідомленню   впевненості  майбутнього  фахівця  у  професійній  компетентності;
  •  внутрішньому  задоволенню   навчальною  діяльністю.        

      Актуальність  даної  теми  посилюється  ще  й  необхідністю  подолати  уніфікований, унітарний  підхід  до  навчально-виховного  процесу, враховуючи  натомість  інноваційні  ідеї, національні  традиції  української  методичної  науки  і  педагогічної  практики  як  минулого, так  і  сучасного, досвід  зарубіжних  колег.

        Теоретична  основа.  Перші  методики  створення  ситуації  успіху  були  розроблені  та  використані  у  шкільній  педагогіці. На  те, що  саме  успіх  підтримує  інтерес  дитини  до  навчання, вказував  знаний  педагог  минулого  К. Ушинський. Учений  вважав, що  бажання  навчатися  з’являється  лише  тоді, коли  є  натхнення, яке  народжується  від  успіху  в  оволодінні  знаннями. К. Ушинський  прийшов  до  висновку, що  тільки  успіх  підтримує  інтерес  учня  до  навчання. Дитина, яка  ніколи  не  пізнала  радості  праці  у  навчанні, не  пережила  гордості  від  того, що  труднощі  подолані, втрачає  бажання, інтерес  вчитися.

     Інший  відомий  педагог В. Сухомлинський стверджував, що  методи, які  застосовуються  у  навчальній  діяльності, мають  викликати  в  дитини  інтерес  до  пізнання  навколишнього  світу, а  навчальний  заклад  має  стати  школою  радощів: радощів  пізнання, радощів  творчості, радощів  спілкування. Це  визначає  головний  сенс  діяльності  вчителя: створити  кожному  учневі  ситуацію  успіху.

     Г. Цукерман  вважає, що  створення  ситуації  успіху  призводить  до  співпраці  вчителів  та  учнів. На  такій  же  позиції  стоїть  доктор  педагогічних  наук І. Харламов, який  зазначає, що  сформувати  потяг  учня  до  навчання  можливо  лише  доброзичливими  відносинами  між учителем  та  учнем, що  ґрунтуються  на  повазі  та  вимогливості; а  дати  дитині  можливість  почуватись  упевнено, укріпити  відчуття  власної  гідності  допоможе  ситуація  успіху.

     Дослідженням  цього  питання  займається  і  відомий  педагог  С. Смирнов. Він  приділяє  значну  увагу  створенню  доброзичливої  атмосфери  та  взаємодопомоги  під  час  виконання  навчальних  та  інших  завдань, справедливому  рівноцінному  відношенню  до  всіх  учнів  і  оцінюванню  успіхів  у  навчальній  діяльності.

     Психологи  часто  звертаються  до  емоційного  аспекту  успіху, впливу  його  переживання  на  подальшу  діяльність  (Л. Венгер,   К. Ізард, В. Леві, М. Лісіна, А. Люблінська, В. Мухіна), говорячи  про  успіх  як  своєрідний  поштовх  до  наступних  дій, пошуків  у  виконуваній  діяльності. Переживання  неуспіху, навпаки, гальмує  бажання  дитини  займатись  цією  діяльністю. Вплив  емоцій  успіху  на  становлення  особистості  доведений  багатьма  вченими, серед  яких, зокрема, Г. Бреслав, В. Вілюнас, М. Лісіна.

      Створенню  ситуації  успіху  приділяє  значну  увагу  російський  учений  О. Бєлкін. Він  створив  умовний  поділ  школярів на  групи  (надійні, впевнені, невпевнені, зневірені). В основі  цього  поділу  лежить  їх  ставлення  до  навчання, відповідність  результатів  витраченим  зусиллям, характер  очікування. Вчений  переконаний  у  тому, що  дитину  не  можна  позбавляти  віри  у  себе, адже  тоді  важко  сподіватись  на  її  «світле  майбутнє». Одне  необережне  слово, один  незважений  крок  учителя  здатен  зламати  дитину  так, що  потім  не  допоможуть  ніякі  виховні  засоби. Уникнути  цього  допоможуть  рекомендації, зазначені   в  книзі  А. Бєлкіна  «Ситуація успіху. Як  її  створити?»

     Багато  наших  сучасників  висловлюють  думку  про  те, що  учень  тоді  тягнеться  до  знань, коли  переважає  потреба  в  навчанні, коли  ним  рухають  здорові  мотиви  та  інтерес, підкріплені  успіхом. Всі  науковці  відзначають, що  успіх  у  навчанні – єдине  джерело  внутрішніх  сил  учня, що  народжує  енергію  для  подолання  труднощів  і  бажання  вчитися.

    Висновки  цих  досліджень  є  вагомими  для  розуміння  складного  процесу взаємодії   «учитель – учень»  і  дають  змогу  швидше  запровадити  досягнення  науки  в  практику.

     На  сучасному  етапі  розвитку  педагогічної  науки  та  практики  роль  учителя  полягає  в  тому, що  він  повинен  створити  такі  умови, в  яких  учень  зможе  мислити, а значить, і  творити. Тому  педагог  має  бути  на  уроці  і  психологом, і  актором, і  режисером  одночасно.

Новизна  і  практична  значущість.  Може  виникнути  запитання – а  чи  не  є  створення  ситуації  успіху  даниною  сучасності? Загальновідомим  є  факт, що  визначальною  ознакою  життєвої  філософії  сучасного  суспільства  є  прагнення  успіху.  А  це  прагнення  живе  у  кожній  дитині. Тому процес  навчання  та  виховання  відіграє  велику  роль  у  досягненні  успіху. Результати  досліджень  показали, що  ця  технологія підвищує ефективність  засвоєння  матеріалу, інтенсифікує процес  навчання, стимулює інтерес  учнів  як  до  знань, так  і  до  процесу  їх  отримання.

    У  своїй практичній  діяльності  доводжу, що  створена  на  уроці  ситуація  успіху:

  •  змінює  в  позитивний  бік  стиль  життя  дитини;
  •  стає  точкою  відліку  для  змін  у  взаєминах  з  оточуючими;
  •  дає  поштовх  для  дальшого  руху  вгору  сходинками  розвитку  особистості;
  •  підвищує  життєву  стійкість, здатність  до  протидії;
  •  загартовує  характер;
  •  відкриває  приховані  можливості  особистості;
  •  стимулює інтерес  до  навчального  процесу;
  •  надихає до творчої  праці;
  •  розвиває  пізнавальні  здібності;  
  •  допомагає особистості  пізнати  себе, самовизначитись  та  самореалізуватись;
  •  впливає на  результативність;

      Завдання  вчителя  полягає  в  тому, щоб  видалити  зі  змісту, засобів, форм і методів  навчання  все, що  заважає  кожному  школяреві  пережити  почуття  успіху; озброїти  учнів  засобами  досягнення  успіху  в  різних  шкільних  ситуаціях.

      Шляхи  реалізації  проблеми. Я  зрозуміла, що   в  основі  педагогічної  технології  «Створення  ситуації  успіху»  лежить  особистісно  орієнтований  підхід  до  процесу  навчання  та  виховання. Тому, ретельно  готуючись  до  уроків, враховую  не  тільки  своєрідність  кожного  класного  колективу, але  й  психологію, вікові  особливості, потенційні  можливості  кожного  учня, знаходжу  і  стараюсь  реалізувати  на  уроках  такі  методичні  прийоми, які  дають  учням  відчуття  самостійності  і  творчої  участі  в  процесі  вивчення  предмета. Намагаюся  зробити  кожен  урок  особливим, не  схожим  на  попередній. Усе  залежить  від  особистості  вчителя, рівня  його  майстерності.

     У  процесі  пошуків  шляхів  створення  ситуації  успіху  переконалася, що  використання  інноваційних  технологій  на  уроках  набагато  збільшує  пізнавальну  активність  та  самостійність  учнів, мотивує  потребу  самовдосконалення. Елементи  інноваційних  технологій  використовую  на  кожному  уроці, бо  вважаю, що  це  справа  потрібна, цікава  і  перспективна. Моїй  учням  подобається  працювати  в  експертних  та  перехресних  групах, у  парах, проявляючи  себе  в  таких  видах  діяльності, як  інтелектуальна  розминка, інформаційний пропуск, інтерв’ювання, «Редакційний  кошик», «Коло  ідей»,  «Мікрофон»,  «Дерево  рішень», «Займи  позицію»…   З  цікавістю  школярі  працюють  над  створенням  різних  типів  проектів:

  •  інформаційних   («Життєвий  і  творчий  шлях  Лесі  Українки», «Другорядні  члени  речення»);
  •  дослідницьких  («Яке  слово-«чемпіон»  серед  учнівських  сленгізмів?»);
  •  творчих  («Найсмачніша  частина  мови»).

      Дають  позитивні  результати  для  створення  ситуації  успіху  уроки  узагальнення  й  систематизації  знань. Їх  особливість  полягає  в  тому, що  учні  не  тільки  оперують  уже  відомими  поняттями  (правилами),  фактами, але  відкривають  для  себе  нові  зв’язки  між  ними, системність  мовних  одиниць. Ситуація  успіху  забезпечується  також  і  тим, що  учні  протягом  уроку  мають  можливість  самі  обирати  завдання, оцінювати  себе  за  листами  контролю, звертатися  до  вчителя  як  до  консультанта.

    Щоб  зацікавити  дітей  володіти  різними  розумовими  операціями  на  таких  уроках,  використовую  нестандартні  форми  їх  проведення. Це  уроки-творчі  звіти, уроки-аукціони, уроки-програми  передач, уроки-практикуми, уроки-ярмарки, уроки-подорожі, уроки-КВК, уроки-дослідження  та  інші.

   Беручи  до  уваги  педагогічну  технологію  «Створення  ситуації  успіху»  за  А. Бєлкіним, визначила  для  себе  головні  вектори, які, на  мій  погляд, є  неодмінними  складовими  створення  ситуації  успіху  на  уроці.

     1. Створення  емоційно-актуального  фону  уроку  та  формування  психологічної  установки  на  діяльність.  Установка – одна  із  найвагоміших  рушійних  сил  уроку.  Починаю  із забезпечення  емоційної  готовності, з  формування  психологічної  установки – проблемного  питання, комунікативної  розминки, обміну  побажаннями  тощо. У  разі  виникнення  негативної  установки  учні  намагаються  уникнути  спілкування  і  взаємодії  з  учителем, на  уроці  панує  байдужість. Тому  цьому  приділяю  велику  увагу. Наприклад, вступне  слово  вчителя  на  уроці  літератури: « Цей  твір  читало  не  одне  покоління. Кожне  шукало  і  знаходило  в  ньому  свої  проблеми. Мені  теж  доводилось  чути  від  ваших  ровесників  чимало  цікавих  думок, суджень. А  яким  же  постав  цей  твір  перед  вами, чим  цікаві  герої, які  проблеми  є  актуальними  сьогодні, які  висновки  з  прочитаного  зробите  ви? Сподіваюсь  наше  спілкування  буде  цікавим  і  приємним  як  для  вас, так  і  для  мене».

    2.Чітке  формулювання  теми  уроку

      Тема  уроку  може  містити  певну  проблему  й  визначати  його цілі, завдання, тип  та

структуру. Наприклад:

  •  «Пророцтво  майбутнього  у  творчості  Т. Г. Шевченка»;
  •  «Мудрість  життя  і  творчості  Григорія  Сковороди»;
  •  «Глибини  українського  правопису»
  •  «Як  народжується  фразеологізм?» …

Уже  саме  формулювання  теми  викликає  багато  запитань, спонукає  до  роздумів, пошуку,

дослідження.

     3.Визначення  цілей  та  завдань, спрямованих  на  розвиток  пізнавальних  та  творчих  здібностей  учнів

                                                          У  школі  діти  не  готуються  до  життя -  вони  живуть.

                                                                                                                                    А. Франс

     При  визначенні  цілей  уроку  враховую  те, що  є, на  мою  думку,найголовнішою  умовою  оновлення  навчально-виховного  процесу. Це  гуманістичність. Тому  стараюся  оперувати  словами  «спонукати», «сприяти», «допомогти», «забезпечити»  тощо  (замість  звичних  «навчити», «розвивати», «формувати», «виховувати»).

     4.Мотивація

                                      У  кого  немає  цілі, той  не  знаходить  радості  ні  в  якому  занятті.

                                                                                                                                            Г. Лессінг

      Мета  цього  етапу  уроку – сфокусувати  увагу  на  проблемі  й викликати  інтерес  до  теми. Учень  повинен  усвідомлювати, що  і  для  чого  він  робитиме  на  уроці. Це  може  бути  коротка  розповідь  учителя, бесіда, демонстрування  наочності, проблемна  ситуація  тощо.

         Після  підбиття  підсумків  цього  етапу  представляю  тему  уроку. Можна,  навпаки, оголосивши  тему, дати  можливість  учням  самостійно  зясувати, для  чого  їм  потрібно  вивчати  той  чи  інший  матеріал. Ще  ефективніше  спрацьовує  фраза:»Допоможіть  мені, будь  ласка, зясувати,  для  чого  вам  потрібно вивчати …». Іноді  вичерпну  відповідь  на  це  запитання  отримую  наприкінці  уроку, після  вивчення  теми, отримання  нових  знань, вироблення  вмінь  і  навичок.

     5.Ефективність  методів, за  допомогою  яких  реалізуються  цілі  уроку

      Перед  людиною  три  шляхи  до  пізнання: шлях  мислення – найбільш  благородний,   

                                                                                                  шлях  наслідування - найбільш  легкий  і  

                                                                                                 шлях  особистого  досвіду – найбільш  важкий.

                                                                                                                                                Конфуцій  

    Основні  правила, якими  керуюсь  при  доборі  методів  і прийомів:

  •  Спрямовую  зусилля  на  те, щоб   кожна  дитина  була  повноцінним,творчим  суб’єктом  діяльності, відчувала  свою  самодостатність  і  неповторність.
  •  Довіряю  учням, стимулюю  ініціативність, створюю  ситуацію  успіху  для  кожного  вихованця.
  •  Виконую  роль  консультанта, порадника.
  •  Не  навчаю, а  створюю  ситуації
  •  Дивую  учнів, адже  ніщо  так  не  стимулює  роботу  мозку, як  цікаве, незвичайне.
  •  Не  забуваю: ніщо  так  не  запам’ятовує  учень, як  помилку  вчителя. Помиляюсь  (особливо  при  вивченні  складної  теми)  (Див. додаток  №1)

      6.Підбиття  підсумків, оцінювання  результатів  уроку

Рефлексія – найважливіший  етап  особистісно  орієнтованого  уроку. Учні  запитують,

інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють  та  поширюють  набуті  знання, роблять  огляд  ідей, що  були  відкриті  ними. Найчастіше  на  цьому  етапі  використовую  методи  «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене  речення».

      7. Домашнє  завдання

      В  умовах  особистісно  орієнтованого  навчання  дотримуюсь  таких  вимог:

  •  Домашнє  завдання  поєдную  зі  змістом, цілями  та  завданнями  уроку.
  •  Обов’язковими  є  вибіркові  та  індивідуальні  завдання.
  •  Не  перевантажую  учнів.
  •  Керуюсь  принципом  доступності.

          У  своїй  роботі  стараюсь  дотримуватися  педагогічного  кредо: справжній  педагог  повинен  любити  те, чого  навчає, і  тих, кого  навчає.  Створюю  доброзичливу, творчу   атмосферу  співпраці  вчителя  і  учня, де  вони  є  першовідкривачами  всіх  таємниць  світу, а  вчитель – мудрим  спрямовувачем  їхніх  творчих  пошуків.

  Аналіз  результативності. Після  спостережень  за   навчальним  процесом  я  отримала  результати, які   відобразила  в   «Діаграмі  навчання»  (Див. додаток № 2  )

     Отже, з  «Діаграми  навчання»  видно, що  найнижчих  результатів  можна  досягти  за  умов  пасивного  засвоєння  навчального  матеріалу  (лекція, читання), а  найвищих  - активного  (дискусійні  групи, практика  через  дію, навчання  інших  чи  негайне  застосування).

      Таким  чином, за  результатами  спостережень  можу  зробити  висновок:

  •  Створення  ситуації  успіху  сприяє  зростанню  активності  учнів  на  уроці, що  робить  навчання  особистісно  орієнтованим; зявляється  інтерес  до  предмета.
  •  Розвиваються  вміння  аргументувати  свою  думку, аналізувати  мовні  явища та художній  твір, висловлюватись  логічно  і  зв’язно, вдосконалюються  мовленнєві  й  читацькі  вміння  та  навички.
  •  Учні  вчаться  використовувати  різноманітну  довідкову  літературу.
  •  Активізується  участь  школярів  у  різних  конкурсах  (призери  районних  конкурсів, обласних – Стефурак  Наталія, Грабчук  Марина, Злочанська  Вікторія).
  •  Зявляється  впевненість  під  час  виступів, захисту  проектів.
  •  На  районних  олімпіадах  з  української  мови  та  літератури  учні  займали  призові  місця  (Михайлова  Галина, Кіцнак  Ілона).

     Але  найважливішим  показником  результативності  роботи, на  мою  думку, є використання  учнями  власного  потенціалу  в  житті, бо  «покликання  допомагає  визволити  в  собі  людину – але  треба  ще, аби  людина  могла  дати  волю  своєму  покликанню»  (А. де  Сент-Екзюпері).  

     Спроба  узагальнити  матеріал  педагогічної  технології  «Створення  ситуації  успіху» дозволяє  зробити  висновок, що  ця  проблема  зоорієнтована  на  формування  успішного  випускника  школи, яка  вимальовується  у  «Моделі  успішного  випускника  школи». (Див. додаток  № 3)


    Додаток  1

                  Методи, за  допомогою  яких  реалізуються  цілі  уроку

     Враховуючи  вікові  особливості  дітей, намагаюся  не  просто примусити  їх  працювати, а  відшукати  шляхи  їх  зацікавленості. Так, при  опрацюванні  правопису  слів  іншомовного  походження, знаючи, що  учні  вивчають  англійську  мову, ніби між  іншим  кажу, що  з  англійською  мовою    українці  знайомі  ще  з  дитинства. Для  п’ятикласників  таке  повідомлення  сенсаційне. Підсилюється  враження, коли  називаю  десяток  слів  англійського  походження.

      Безліч  несподіванок  створюю  при  вивченні  частин  мови. Наприклад, на  одному  з  уроків, де  вивчається  займенник, можна  запропонувати  таке  завдання: скласти  речення  з  самих  займенників. Для  учнів  завдання  важке. Вони  роблять  висновок, що  такого  речення  скласти  неможливо. Але  тут  пропоную  записати: я ніколи  й  нікому, ніде  й  нічого, але  якщо  я  де-небудь, коли-небудь й  що-небудь, то  що  тут  такого. Таке  речення – цікава  несподіванка.

     Акцентую  увагу  на  тому, що  навчання  рідної  мови  повинно  бути  тісно  пов’язано  з  практичною  спрямованістю, на  яку  орієнтують  концепції  мовної  освіти,  чинні  програми  з  української  мови. Треба  створити  такі  умови  на  уроці, які  б  сприяли  бажанню  дітей  висловлюватися, взаємодіяти  із  співрозмовником. Цю  проблему  вирішую  за  допомогою  ситуативних  завдань. Саме  вони  стимулюють  мислення  учнів, підвищують  розумову  активність  і  розширюють  можливості  практичного  застосування  своїх  навичок. На  уроках  в  5,6 класах  використовую  такі  ситуативні  завдання:

  •  Написати  замітку  в  газету, в  якій  поділіться  враженнями  від  виставки  квітів. Передайте  своє  захоплення  красою  і  розмаїттям  рослин.
  •  Розказати, уявивши  себе  в  ролі  вчителя,  про  правила  вживання  апострофа. Яким  типом  і  стилем  мовлення  ви  скористались?
  •  Ви – ведучий  телепрограми  «Найрозумніший». Продумати  ряд  запитань  про  частини  мови.
  •  Описати, якою  уявляєте  школу  майбутнього.
  •  Перевтілитись  у  явища  природи, предмети  і  висловити  власні  враження.
  •  Я – осінній  листочок …, я  відчуваю …
  •  Я – прозора  хмаринка …, я  бачу …
  •  Я – дитяча  іграшка…, я  люблю …
  •  Я – казка…, я  чую …

        Результат  такої  роботи – оригінальні  твори. Використання  ситуативних  завдань  дає  можливість  вивчати  мову  з  інтересом, творчо  і  ефективно.

        Уроки  літератури  є  уроками  роздумів, примирення  та  порозумінь  між  поколіннями, бо  саме  література  покликана  сприяти  відродженню  національних  традицій, усвідомленню  українського  народного  характеру, менталітету. Учень  виявляє  творчу  активність, самостійність, пізнавальний  інтерес. А  це  відбувається, якщо  відсутня  критика, елемент  обов’язку, стресова  ситуація. Тому  використовую  у  роботі  такі  методи  і  форми  навчання, які  спрямовані  на  розвиток  критичності,  допитливості, винахідливості, самостійності.

       Наприклад, при  вивченні  біографії  письменника часто   використовую  такий  метод   роботи: 1-й  учень  готує  повідомлення-життєпис; 2-й – спогади  сучасників, оцінка  критиків; 3-й – характеристика  історичної  доби. Клас  виступає  не  пасивним  спостерігачем, а  активним  співрозмовником: 1  учень – портрет  з  уяви; 2 – риси  характеру  (психолог); 3 – інтерв’ю  з  уявним  митцем  (журналіст).

      Вивчаючи  поезію, попередньо  учні  об’єднуються  у  групи. Ролі  розподіляють  самі  за  планом: виразне  читання  поезії, усна  характеристика  твору, представлення  портфоліо  (назва  збірки, тематичні  лінії, образи, сюжети, символи), літературознавчий  словничок, творча  робота  (мініатюра). На  уроці   кожна  група  захищає  свої  напрацювання.

     При  вивченні  драматичних  творів  оригінальними  є  театралізовані  сцени. Режисери-школярі  самі  розподіляють  ролі, обирають  акторів; під  час  міні-вистави  визначають  тему, ідею.

     Вважаю, що  важливе  місце  на  уроці  займає  постановка  проблемних  питань. Використовую  захист  цитати-характеристики, практикую  письмові  завдання-мікророздуми, пропоную  зіставити

вчинки  героїв, дати  порівняльну  характеристику, дослідити, чи  актуальний  твір  сьогодні. Значну  увагу  приділяю  використанню  наочності  на  уроці.


                         Додаток  2

         

  •  Слухання – 5 %
  •  Читання – 10 %
  •  Вербальне  сприйняття – 20 %
  •  Демонстрування – 30 %
  •  Демонстрування  з  поясненням – 40 %
  •  Групові  дискусії – 50 %
  •  Вправи. Самостійне, активне  навчання – 70 %
  •  Навчання  інших, негайне  застосування – 90 %


Додаток  3

                         Модель  успішного  випускника  школи


Література

  1.  Белкин  А.С. Ситуация  успеха. Как  ее  создать: книга  для  учителя.- М.: Просвещение, 1991.-176 с.
  2.  Бех  І. Д. Педагогіка  успіху: виховні  втрати  та  їх  подолання / І. Д. Бех // Педагогіка  і  психологія. – 2004. - №4. – С.5-15.
  3.  Біл  Ньюмен. 10  фантастичних  засобів  добитися  успіху. – 2007. – 112 с.
  4.  Волкова  Н. П. Педагогіка: навч. посіб. Вид. 2-е, перероб., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.

           7.   Гришина  Т. В. Освітня  технологія  як  професійний  пріоритет  учителя. – Х.: вид. група

                 «Основа», 2003.

           8.   Десятченко  Н. Моделі  сучасних  уроків// Завуч, - 2002 – № 35.

           9.   Енциклопедія  педагогічних  технологій  та  інновацій / Н.П.Наволокова. – Х.: група

                 «Основа», 2011. – 176 с.                                                                                                 

          10.  Єрмаков  І. Г. Педагогіка  життєтворчості: орієнтири  для  ХХІ  століття, кроки  до  компе-

                  тентності  та  інтеграції  в  суспільство / Єрмаков  І. Г. // Наук.-метод.  збірник. – К.:

                  Контекст, 2000.

         11.   Єфімова  І. «Педагогічна  технологія  «Створення  ситуації  успіху»  інтерактивні  методи

    перевірки  знань / І. Єфімова  // Укр.  мова  і  літ.  в  школі. – 2009. - №20. – 22 с.

         12.   Лутошкін  Л.М. Емоційне  життя  дитячого  колективу. – М.: Знание, 1996.

  1.    Мистецтво  життєтворчості. Т. 2. – К., 1997. – С. 89-100

         14.   Наволокова  Н. П. Практична  педагогіка. 99  схем  і  таблиць/ Н.П. Наволокова,

                  В. М. Андрєєва. – Х.: Вид. група  «Основа», 2010. – 117 с.

 15.   Настільна  книга  педагога. Посібник  для  тих, хто  хоче  бути  вчителем-майстром /  

          Упорядники: Андрєєва  В. М., Григораці  В. В., - Х.: вид. група «Основа», 2006.

         17.   Освітні  технології: навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, О.М.Любарська  та   ін.; за  ред..  

                  О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004.- 256 с.

        18.   Селевко  Г.К. Сучасні  освітні  технології: Навч. посіб. – М.: Народна   освіта, 1998.

        19.   Сиротенко  Г. О. Сучасний  урок: інтерактивні  технології  навчання. – Х.: вид. група

                 «Основа», 2003.

        20.   Сиротенко  Г. О. Шляхи  оновлення  освіти. Науково-методичний  аспект: Інформаційно-

                 методичний  збірник. – Х.: вид. група  «Основа», 2003.

        21.   Ситченко  А.Л. Педагогічні  технології  на  уроках  літератури // Дивослово. – 2002. - №10.

        22.   Сухомлинський  В. А. Сердце  отдаю  детям/ В.А.Сухомлинський. – К.: Рад. шк.,  1988. –

                 272 с.

        23.   Ткачук  Л. Педагогічні  технології  створення  ситуації  успіху  в  навчанні молодших

                 школярів / Лариса  Ткачук // Школа. – 2006. - №6. – С. 37-39

        24.   Токмань  Г. Сучасні  навчальні  технології  та методи  на уроках  української  літератури //

                 Дивослово. – 2002. - №10.

        25.   Ушинський  К. Д. Избранные  педагогические  сочинения. М.: Педагогика, 1974. – 569 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18461. ИСТОЧНИКИ ПРАВА 84.52 KB
  ТЕМА 6. ИСТОЧНИКИ ПРАВА 6.1. Понятие источника права. Виды источников права 6.2. Понятие и виды законов. Конституция конституционные и обыкновенные законы 6.3. Подзаконные нормативные акты 6.4. Действие нормативного акта во времени в пространстве и по кругу лиц ...
18462. СИСТЕМА ПРАВА 38.6 KB
  ТЕМА 7. СИСТЕМА ПРАВА Контрольные вопросы Темы рефератов Система права это объективное обусловленное системой общественных отношений внутреннее строение национального права заключающееся в разделении единых по своей социальной сущности и назначению в...
18463. ПРАВООТНОШЕНИЯ. Понятие и виды правоотношений 110.67 KB
  ТЕМА 8. ПРАВООТНОШЕНИЯ 8.1. Понятие и виды правоотношений 8.2. Содержание правоотношения 8.3. Юридические факты Контрольные вопросы Темы рефератов 8.1. Понятие и виды правоотношений В процессе реализации права возникают правоотношения урегулирован
18465. ПРАВОНАРУШЕНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ 87.49 KB
  ТЕМА 9. ПРАВОНАРУШЕНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ 9.1. Понятие правонарушения 9.2. Состав правонарушения 9.3. Виды правонарушений 9.4. Понятие юридической ответственности Контрольные вопросы Темы рефератов 9.1. Понятие правонарушения Правонаруш...
18466. ЗАКОННОСТЬ И ПРАВОПОРЯДОК 41.62 KB
  ТЕМА 10. ЗАКОННОСТЬ И ПРАВОПОРЯДОК 10.1. Понятие законности и ее принципы 10.2. Правопорядок Контрольные вопросы Контрольные вопросы Темы рефератов Нормативные акты и правовая литература 10.1. Понятие законности и ее принципы Законность представля...
18467. ПРАВОТВОРЧЕСТВО. Законодательная техника 74.35 KB
  ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧЕСТВО 11.1. Понятие правотворчества и его принципы 11.2. Виды правотворческой деятельности в Российской Федерации 11.3. Основные стадии правотворческого процесса 11.4. Законодательная техника Контрольные вопросы Темы рефератов Пост...
18468. СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА 62.92 KB
  ТЕМА 12. СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА 12.1. Понятие систематизации законодательства 12.2. Учет нормативных актов 12.3. Инкорпорация законодательства 12.4. Консолидация законодательства 12.5. Кодификация законодательства Контрольные вопросы Темы рефер...