52739

Формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів на уроках читання

Научная статья

Педагогика и дидактика

Розвиток мовленнєвокомунікативних умінь та навичок учнів на нетрадиційних уроках читання. Формування зв’язного мовлення та навичок міжособистісного спілкування у процесі роботи з художнім текстом Уроки читання має великі можливості для реалізації мети розвитку комунікативної культури дітей. На уроках читання та позакласного читання учні вчаться усвідомлювати фактичний зміст твору переказувати прочитане виділяти основних персонажів обговорювати оповідання та стисло висловлювати своє ставлення до нього.

Украинкский

2014-03-26

165 KB

12 чел.

Формування комунікативно-мовленнєвих умінь

і навичок молодших школярів на уроках читання

(Із досвіду роботи)                                                                    

Формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів - це одна із найважливіших проблем педагогіки. Вона була стержнем багатьох педагогічних теорій минулого (Я. А. Коменського, Й. Г. Песталоцці, Ф. Дістерверга, В.Сухомлинського, К.Д.Ушинського). 

Основна ідея досвіду. Комунікативне мовлення  – це діяльність, яка передбачає використання мови з метою спілкування, пізнання, впливу на інших людей; воно забезпечує успішне міжособистісне спілкування дітей,  уміння належним чином вирішувати конфліктні ситуації.

 Формування комунікативно-мовленнєвих умінь є одним з аспектів розвитку собистості учня, яка характеризується знаннями, вміннями і навичками, необхідними для розуміння чужих та побудови власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних ситуаціям спілкування.

Формування комунікативних умінь молодшого школяра сприяє становленню комунікативного ядра особистості, розвитку умінь адаптуватися у різних життєвих ситуаціях, бути контактним у різних соціальних групах.

Мої завдання

  •  Вчити дітей змістовно, зв’язно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки, чітко і переконливо обгрунтовувати свою думку.
  •  Вчити школярів критично мислити, наводити аргументи, сприймати і розуміти чуже мовлення, визнавати право іншого думати інакше, зіставляти свою думку з різними поглядами на речі і у разі переконливості аргументів погоджуватися з ними.
  •  Розвивати діалогічне мовлення школярів.
  •  Удосконалювати етику мовленнєвого спілкування.
  •  Постійно збагачувати словниковий запас учнів.

Шляхи реалізації проблеми

  •  Формування зв’язного мовлення та навичок міжособистісного спілкування у процесі роботи з художнім текстом.
  •  Розвиток мовленнєво-комунікативних умінь та навичок учнів на  нетрадиційних уроках читання.
  •  Використання сучасних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток комунікативно-мовленнєвих навичок.
  •  Розвиток діалогічного мовлення школярів як складової комунікативної компетентності молодших школярів.
  •  Комунікативне переказування текстів з орієнтацією на слухача.
  •  Формування комунікативних здібностей та позитивного міжособистісного спілкування  дітей у процесі виконання ігрових комунікативних завдань.

Формування зв’язного мовлення та навичок міжособистісного спілкування у процесі роботи з художнім текстом

Уроки читання має великі можливості для реалізації мети розвитку комунікативної культури дітей.

На уроках читання та позакласного читання учні вчаться усвідомлювати фактичний зміст твору, переказувати прочитане, виділяти основних персонажів, обговорювати оповідання та стисло висловлювати своє ставлення до нього.

  Основним прийомом роботи над художнім твором, яким я користуюсь на уроках читання, є багаторазове звертання до тексту, перечитування його кожен раз з новим завданням. Вибіркове читання має місце на всіх етапах уроку: під час бесіди за змістом; у ході складання характеристики дійових осіб; складання словесних малюнків; порівняння фактів на початку твору і в кінці; під час обговорення ілюстрацій; прислів'їв до текстів. Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане, сприяє розвитку навичок звязного мовлення.

Під час роботи над текстом твору я пропоную вправи на формування суджень: зіставлення і порівняння вчинків дійових осіб; складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без них; знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета; складання порівняльної характеристики дійових осіб; знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість і т.д.; читання найкрасивішого місця в оповідання чи вірші (найсмішнішого, найнапруженішого моментів і т.д.).

Вправи, завдання такого характеру вчать дитину висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вчать дитину вибирати правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. При цьому, діти, оцінюючи інших, вчаться оцінювати й себе, а також, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навички міжособистісного спілкування.

Нетрадиційні форми занять

З метою створення умов для розвитку мовленнєво-комунікативних навичок учнів я використовую наступні нетрадиційні уроки читання.

Урок-звіт  ( проводжу, як правило, після канікул).

План до уроку

  •  Які книги ти прочитав на канікулах?
  •  Про що нове, цікаве дізнався? Яку книгу порекомендуєш товаришам?
  •  Підготуй з друзями інсценівку, вікторину тощо.

Структура уроку-звіту

  •  Групові виступи дітей за планом.
  •  Виступ учителя, який знайомить дітей з новою книгою.
  •  Колективна літературна гра.

2. Усний журнал. Театралізована вистава з емблемою, музичною заставкою, «обкладинкою», «сторінками».

3.  Урок-КВК. Мета: вчити дітей ставити запитання та давати відповіді не лише за сюжетом, а й за розумінням прочитаного. Урок проходить з елементами змагання, інсценізації. Тому необхідна попередня підготовка учнів та вчителя у підборі питань і завдань.

4. Урок-семінар. Мета: визначити глибину сприймання одного твору різними учнями класу. До уроку всі учні читають одну і ту ж книгу. Обирається журі, головуючий, доповідач,  учні, які пишуть відгуки на прочитану книгу.

Оголошується тема уроку, учні читають підготовлені відгуки. Інші учні висловлюють свої міркування щодо прослуханого і задають запитання.

5. Урок-мозаїка. Мета: залучення учнів до різноманітних видів діяльності з інформацією, що готується до уроку. Кожен учень отримує завдання, яке відповідає його індивідуальним здібностям. Завдання мають бути різноманітними як за змістом, так і за формою. Це може бути театралізована сценка-мініатюра з обраної теми, опитування учнів, демонстрація слайд-фільму і опитування учнів, слайд-вікторина, виступи учнів про роль даної теми в житті.

6. Урок-екскурсія до бібліотеки. Поштовхом до зацікавлення дітей книгою стають екскурсії до сільської бібліотеки із залученням дітей до активної участі у літературних заходах, які там проводяться (зустрічі з письменниками, презентації книг, книжкові виставки, ранки, конкурси, колективні читання книг тощо).

Використання технологій розвитку критичного мислення, спрямованих на формування

комунікативно-мовленнєвих навичок учнів

Важливим своїм завданням вважаю навчити учнів самостійно мислити, аргументувати свою думку, визнавати право іншого думати інакше, зіставляти свою думку з різними поглядами на речі і у разі переконливості аргументів погоджуватися з ними. Іншими словами розвивати в учнів критичне (що передусім означає самостійне) мислення.

На активних заняттях за технологією розвитку критичного мислення учні  запитують, творять, вирішують, інтерпретують та дебатують за змістом твору. Такі уроки дають надзвичайно великі можливості для розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок дітей. 

На уроках читання та позакласного читання за технологією розвитку критичного мислення найчастіше застосовую наступні методи.

Припущення на основі запропонованих слів. Цей метод застосовується  під час актуалізації для того, щоб налаштувати учнів на сприйняття художнього тексту, який вони будуть читати або слухати на уроці. Учні в парах або малих групах спільно складають певну історію, використовуючи кілька слів, узятих із твору.

Спрямоване слухання та обмірковування. Учні слухають твір, який їм читає вчитель, і роблять припущення стосовно того, про що буде йти мова в тексті далі. Учитель просить школярів час від часу звіряти свої припущення з текстом твору і висловлювати нові припущення.

Спрямоване читання. Метод дозволяє спрямовувати учнів при самостійному читанні («про себе») за допомогою запитань рівня розуміння. Читаючи твір по кілька абзаців, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читання відбувається  із зупинками та обговоренням прочитаного.

Карта персонажів. Завдання, при виконанні якого застосовується графічний організатор – для того, щоб допомогти учням проаналізувати головних персонажів. Цей метод допомагає школярам записати риси героїв і графічно зобразити їх з метою порівняння та протиставлення.

Семантична карта. Завдання, при виконанні якого застосовується графічний організатор – для того, щоб побачити, які в учнів є асоціації стосовно ключового поняття художнього твору.

Дошка запитань. Місце, де учні записують свої запитання щодо  прочитаного твору.

Залиште останнє слово за мною. Метод обговорення, при якому учні по черзі коментують ту цитату, яку вони вибрали в тексті.

Обміркуйте – Об’єднайтесь у пари – Обміняйтесь думками. Методика, що передбачає формулювання певного запитання для всього класу: спочатку  учні обмірковують власні відповіді самостійно, потім зі своїм сусідом по парті порівнюють свої відповіді, учитель вибірково викликає кілька пар і просить їх поділитися своїми відповідями з усім класом.

РОФТ. Цей метод використовується зазвичай на фазі консолідації. У ході виконання цього завдання учням необхідно продумати чотири елементи: роль (хто пише?), аудиторія (хто одержувач?), формат (яка форма?), тема (про що це?). 

Дебати. Цей метод дає можливість учням попрактикуватися у тому, як робити твердження та захищати їх аргументами в умовах, коли інші висувають свої твердження.

Використання цих та інших методів активного навчання дозволяє відійти від традиційного проведення уроків читання та позакласного читання в молодших класах та спияє вихованню активного, свідомого, критично мислячого читача.

Розвиток діалогічного мовлення

Невід'ємною складовою комунікативної компетентності молодших школярів є розвинене діалогічне мовлення, яке передбачає не тільки збагачення словникового запасу учня формами мовного етикету, образними словами тощо, а й уміле варіювання інтонацією відповідно до мовленнєвої ситуації.

На уроках читання часто даю завдання своїм учням скласти діалог у парах про прочитану книгу, переглянутий мультик,  вихідний день, цікаву екскурсію, шкільну проблему тощо.

Часто пропоную учням підготувати та розіграти діалог на основі прочитаного твору. Важливим моментом вважаю обговорення дітьми діалогів, формулювання ними порад щодо усунення недоліків у діалогічному мовленні.

Фрагмент уроку «Вірші-діалоги.

Марійка Підгірянка. «Розмова про сонце»

І. Актуалізація опорних знань

Учитель. Діти, наш урок ми розпочнемо з читання невеличкого уривку з відомої української народної казки. Ваше завдання – впізнати героїв і запам’ятати, про що вони будуть розмовляти.

1. Читання вчителем уривку із казки «Лисичка-сестричка та вовк-панібрат»

     — Здорова була!

— Здоров!

— А що це ти робиш?

— Рибку їм.

— Дай же й мені!

— Отак! Я скільки морочилась, ловила та й віддам йому? Піди, сам собі налови!

— Та як же я наловлю, коли не вмію? Хоч навчи, як її ловити!

— Та як же ловити? Піди до ополонки, встроми хвоста в ополонку і сиди тихенько та й приказуй: «Ловися, рибко, велика й маленька!» То вона й наловиться.

— Спасибі за науку!

2. Бесіда з класом

  •  Чи впізнали ви героїв казки? Хто вони?(Вовк та лисичка)
  •  Коротко сформулюйте, про що вони розмовляють? Хто  запитує? (Вовк) Хто відповідає? (Лисичка)
  •  Як називається розмова двох або більше людей? (Діалог)

3. Завдання

Попрацюйте в парах. Розподіліть ролі лисички-сестрички та вовчика-панібрата і спробуйте відтворити діалог, який ви тільки-но прослухали.

(Дві пари демонструють діалог героїв).

Дуже важливо залучати дітей до обговорення діалогів, у ході якого запропонувати учням висловити своє враження, сформулювати поради, відзначити позитивне.  Як правило, закінчую діалог подібним обговоренням.

  •  Чи сподобався вам почутий діалог?
  •  Хто краще зміг утілитися в роль?
  •  Які поради ви хотіли б дати своїм товаришам?

На етапі підготовки до сприйняття художніх творів пропоную учням скласти діалог про ключові поняття тих творів, які розглядатимуться на уроці.

Наприклад, на уроці за темою «Зображення явищ природи у віршах-діалогах Т.Коломієць «Вітрисько», В.Лучука «Жолудь», Є.Гуцало «Без дороги ходить дощ» даю завдання дітям скласти діалоги:  І ряд – про вітер, ІІ ряд – про жолудь, ІІІ ряд – про дощ.

Крім регулярного застосування завдань, що пропонують скласти діалог на основі прочитаного твору, обговорити з однокласниками ту чи іншу проблему, використовую матеріали, які пояснюють особливості діалогічного мовлення, пропонують мовний матеріал для складання реплік діалогу, тобто підбираю певні ситуативні завдання. Наприклад.

Ситуація „Чия мама найкраща” Дві дівчинки сперечалися, чия мама найкраща.

Завдання. Складіть діалог, який міг би відбутися між подружками, за поданим планом

План

У кожної людини є мама.

Волосся моєї матусі.

Обличчя.

Очі.

Ніс.

Вуста.

Руки.

Постава.

Моя мама - найкраща у світі.

Ситуація "Розмова по телефону"

Після бесіди, в ході якої  ознайомлюю учнів з культурою телефонної розмови (тон розмови, початок, закінчення), проводжу розігрування телефонної розмови на основі такої мовленнєвої ситуації: "Уяви, що твого однокласника не було в школі. Зателефонуй йому, поцікався, що сталося". Пропоную дітям розіграти декілька варіантів ситуації слухавку бере: а) мама однокласника; б) його брат, з яким ти знайомий; в) сам однокласник

Ситуація „Знайшли їжачка”

Дві подруги, повертаючись з лісу, побачили їжачка. Оленка зраділа й поклала його в кошик, щоб віднести додому. Катруся зупинила подругу й щось сказала. Оленка витягла їжачка з кошика і відпустила.

Завдання. Як ви гадаєте, яка розмова відбулася між дівчатками? Відновіть цю розмову.

Ситуація „Велосипед”

Сергійко хвалився Артемові, що батьки йому до дня народження подарували велосипед. Побудуйте діалог між хлопцями. Інтонацією передайте радість Сергійка і бажання Артема мати такий же велосипед.

Ситуація „Розбита ваза”

Даринка ненароком розбила вазу. Вона дуже хвилювалася, що скаже мама, коли повернеться з роботи.

Завдання. Побудуйте діалог між мамою і дочкою. Інтонацією передайте хвилювання Даринки.

Ситуація „У кінотеатрі”

Зимового недільного ранку дві подруги пішли до кінотеатру на дитячий сеанс. Коли погасло світло, дівчатка побачили, що екран їм заступає хлопчик, який не зняв свою хутряну шапку і щохвилини підскакував та коментував написане на екрані.

Завдання. Як би ви ввічливо нагадали хлопчикові про правила поведінки у кінотеатрі.

Комунікативне переказування текстів з орієнтацією на слухача

Комунікативне переказування текстів з орієнтацією на слухача сприяє активному і цілеспрямованому збагаченню та удосконаленню мовлення учнів, формування комунікативних навичок. Тому роботі з переказами приділяю велику увагу.

Наприклад, після слухання казки "Вовк та семеро козенят" пропоную учневі уявити себе маленьким козеням, яке сховалося за піч, і розповісти "козі" про те, що трапилося, поки її не було вдома.

 Для переказу прочитаного тексту про Україну пропоную школярам уявити, що "приїхали друзі з іншої країни, які хочуть дізнатися про нашу Батьківщину". Один з учнів розповідає про Україну, а всі інші "гості" слухають його та ставлять запитання.

Щоб забезпечити наявність слухача, організовую переказування "в парі". Наприклад, пропоную дітям уявити, що мама попросила розповісти казочку перед сном маленькому братику або сестричці: половина дітей виконують роль "старшої дитини" - переказують прослуханий текст, їхні сусіди грають роль "молодшого братика або сестрички" - слухають їх.

Розповідати казку чи оповідання можна також мамі або бабусі "по телефону" (іграшковому), казковому гостю уроку. Таке переказування "в парі" має дуже високу продуктивність, оскільки за короткий проміжок часу повправлятися в говорінні має змогу половина учнів.

Формування комунікативних здібностей та позитивного міжособистісного спілкування  дітей у процесі виконання ігрових комунікативних завдань

У міжособистісному спілкуванні відбувається найбільш природний і невимушений розвиток взаємовідносин. Спілкування з ровесниками емоційно насичене, нестандартне, вільне, ініціативне. В спілкуванні з однолітками дитина вчиться самовиражається вступає у різноманітні стосунки. Дуже важливо, щоб діти навчилися будувати свої стосунки зі своїми ровесниками. Але цьому, на жаль, часто заважають такі негативні риси особистості як замкненість, сором’язливість, невпевненість у собі, що супроводжуються неадекватно заниженою самооцінкою

Гра – добрий діагностичний показник взаємовідносин дітей у класі, вправляє у вираженні доброзичливого ставлення до ровесників, вчить виявляти і приймати знаки уваги.

Регулярно пропоную своїм учням спеціальні ігрові комунікативні завдання на основі ситуативних вправ, спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів.

  •  Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом

Пропоную учням спочатку намалювати те, що вони бачили, ідучи дорогою до школи, а потім, з опорою на свій малюнок, розказати про це однокласникам.

  •  Висловлювання "ланцюжком"

Цей вид вправ є особливо корисним у процесі формування загально-мовленнєвих умінь за аналогією до зразка вчителя. Окрім того, під час виконання такої вправи учні вчаться слухати співрозмовника, не перебиваючи його. Пропоную учням розказати про себе за початком, який задаю сама. Наприклад: "Моя мама радіє, коли я...". "Я найбільше люблю... (що робити)?" "Мені весело (у мене гарний настрій), коли...". Щоб підвищити активність, пропоную учням гру "Естафета", під час якої кожний після побудови висловлювання передає "естафету" (це може бути клубочок ниток, м'ячик і т.д.) іншому.

  •  Інсценізація прослуханих чи колективно складених казок, оповідань.
  •  Розігрування мовленнєвих ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої). Після розгляду малюнка пропоную дітям здогадатися, про що "говорять" герої, зображені на ньому, та озвучити в парі їхню розмову-діалог.
  •  Розігрування дітьми уявних (за словесним описом) мовленнєвих ситуацій.
  •  Ігри-перевтілення. Наприклад, гра „ Я  - лебідка”.

На початку гри пропоную дітям уявити себе птахом, тобто увійти в образ і за допомогою тексту – опори скласти твір:

Я (яка?) _____________лебідка.

Мені подобається (що?) ____________________________________________

Я не люблю ______________________________________________________

Світ навколо мене дуже ____________________________________________

Мене оточують (які?) _______ (хто?) _________________________________

Вони (що роблять?)________________________________________________

Я дивлюсь на (що?)___________ і мені стає (як?)   ______________________

Питання відіграють роль стимулів для творчої розповіді про себе – лебідку, дають поштовх для власного фантазування, розвитку творчого потенціалу.

  •  Психологічні ігри

Дуже полюбляють мої учні  грати у гру «Дзеркало».

Ця гра забезпечує психологічний комфорт при невербальному спілкуванні дітей, створює атмосферу довіри та відвертості, бажання співпрацювати, наслідувати партнера.  Дитина грає з ровесником. Вона дивиться в «дзеркало», яке повторює всі її рухи й жести. «Дзеркалом» є партнер  по грі. Гра корисна для пасивних, не впевнених у собі дітей. Вона допомагає розкритися, почуватися розкутіше, невимушено, а також побачити себе ніби збоку.

Сприяє поліпшенню комунікативних навичок дітей, розвитку доброзичливих міжособистісних стосунків гри «Літаки». Суть гри полягає в тому, що на сконстуйованих власними руками паперових літаках діти пишуть побажання, хто кому хоче. Воно має стосуватися конкретної особи. По команді діти «запускають» літаки адресатам. Дуже приємно дитині отримати літачок із гарними словами і добрими побажаннями.

Результативність роботи. На сьогодні учні мого класу почуваються одним колективом, між ними склалися товариські взаємини, вони відчувають задоволення від спілкування, уважно ставляться один до одного. Вони гарно навчаються, дуже активні на уроках, люблять обговорювати різні теми, виявляючи при цьому ввічливість, толерантність та взаємоповагу. Діти навчилися належним чином вирішувати конфліктні ситуації, готові долати труднощі, із задоволенням займаються спільною діяльністю.

Отже, виховання комунікативно-мовленнєвої культури школярів є надзвичайно дієвим способом згуртування учнівського колективу, формування комунікабельної, життєво активної особистості.

Синиця Олена Василівна, вчитель початкових класів Тернівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області 

PAGE  13


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47006. ТЕОРИЯ ПОДОБИЯ В ПРИМЕНЕНИИ К ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОМУ УРАВНЕНИЮ ТЕПЛОПРОВОДНОСТИ 43.9 KB
  Считаем также что начальная температура тела одинакова и не зависит от координат т.4 где α – коэффициент теплоотдачи от тела к омывающей среде Tw температура стенки тела . С другой стороны плотность теплового потока у стенки тела равна: ∂T ∂ϑ qw = −λ = −λ 4.5 ∂n ∂n w w где λ коэффициент теплопроводности тела ∂T производная температуры в теле по нормали к поверхности.
47009. СКРЫТЫЕ (УСЛОВНЫЕ) БАЗЫ 44.26 KB
  Применение условных скрытых баз при проектировании тем более удобно что позволяет исключить из расчетов неизбежные погрешности реальных поверхностей снижающие точность базирования. При базировании деталей собираемых узлов и обрабатываемых заготовок в подавляющем большинстве случаев используются материальные поверхности явные базы по ГОСТ 21495 76 однако и в этом случае для повышения точности базирования иногда применяются условные скрытые базы материализуемые различными устройствами отвесы коллиматоры центрирующие...
47010. Эластичность спроса и предложения. Финансовая устойчивость страховых компаний и ее составляющие 45.47 KB
  Эластичность - степень реакции одной экономической величины на изменение другой. Эластичность показывает, на сколько процентов изменяется одна переменная экономическая величина при изменении другой...
47011. Морфологическая категория лица и числа глагола 44.5 KB
  Формы лица выражают отнесенность действия к говорящему формы 1 лица к собеседнику формы 2 лица или к лицу которое не является ни говорящим ни собеседником а также к неодушевленному предмету формы 3 лица. Формы 1 и 2 л. В качестве производителя действия равно выступает как лицо формы 1 2 3 л. так и предмет формы 3 л.