52741

Диференційоване навчання в початковій школі

Доклад

Педагогика и дидактика

Працюючи в школі я впевнилась що особистісно–розвивальна спрямованість освіти реалізація якої є головним завданням сучасної школи неможлива без диференційованого навчання. Головне завдання вчителів початкової ланки – не забути жодної дитини дати можливість розкрити все краще закладене природою сім’єю школою. Враховуючи те що рівень готовності учнів до навчальної діяльності різний необхідно конструювати диференційовані завдання для школярів з різними навчальними можливостями. Такі завдання мають поєднувати навчальний процес усього...

Украинкский

2014-02-18

89.5 KB

100 чел.

Диференційоване навчання в початковій школі

З досвіду роботи

учителя початкових класів

ГЛАДИШЕВОЇ

ІРИНИ АНАТОЛІЇВНИ


Одним із основних завдань, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти, є орієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини, її розвиток.
 Я вважаю, що завдання сучасного вчителя — залучити учнів до активної та самостійної діяльності, перетворити їх на суб'єктів цієї діяльності. У вітчизняній дидактиці принцип диференціації розроблявся ще за часів К.Д. Ушинського, досліджувався В.О.Сухомлинським, Ю.К. Бабанським, Н.О. Менчинською. На сучасному етапі зазначену проблему визнають актуальною О.Я. Савченко, М.В. Богданович, С.П. Логачевська.

Працюючи в школі, я впевнилась, що особистісно–розвивальна спрямованість освіти, реалізація якої є головним завданням сучасної школи, неможлива без диференційованого навчання. Тому я обрала тему для роботи „Диференційоване навчання в звичайному класі початкової школи”, я використовую на уроках математики, мов та у позакласних заходах досвід С.П. Логачевської з організації навчального процесу на основі диференційованого підходу на всіх етапах засвоєння навчального матеріалу. Цей досвід показує, що в умовах внутрішньо класного диференційованого навчання при доборі відповідного навчального матеріалу можна прискорити розвиток учнів.

Головне завдання вчителів початкової ланки – «не забути» жодної дитини, дати можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою. Для цього вчитель повинен знати, чим живиться дитяча думка, щиро цікавитись кожним учнем як особистістю. Дуже важливо орієнтуватись не на клас взагалі. А бачити в дітях типове і особливе, прагнути не від випадку до випадку, а постійно-діючій системі використовувати індивідуальне навчання.

Диференціація передбачає врахування індивідуальних особливостей кожного учня в умовах групування дітей в межах одного класу. Кожен учень прагне досягти мети своїми зусиллями. Клас працює як одне ціле, і в той самий час кожен іде своєю стежиною. За такої форми є можливість підійти до найслабкіших, спокійно працювати з ними безпосередньо на уроці і, водночас, розвивати здібності сильних учнів. Адже ефективність уроку – це не кращі відповіді окремих учнів. А хороші знання всіх.

Враховуючи те, що рівень готовності учнів до навчальної діяльності різний, необхідно конструювати диференційовані завдання для школярів з різними навчальними можливостями. Такі завдання мають поєднувати навчальний процес усього класу з допомогою учням, які повільніше сприймають матеріал, і постійним удосконаленням сильніших учнів. Отже, основне призначення диференційованих завдань – забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи. Потрібна неоднакова кількість вправ і різнобічна допомога, щоб підвищити рівень засвоєння програми кожним учнем, бо темпи просування є дуже важливою характеристикою індивідуальних особливостей.

Ось чому дуже важливо дати дитині не тільки знання, а й способи їх здобуття. Взявши за основу своєї діяльності систему диференційованого підходу до учнів у процесі навчання, я впроваджую елементи цього методу через систему уроків, пристосовуючи до умов певного класу. Звичайно, починати працювати за цією темою було важко, дещо не вдавалось ( врахувати складність, кількість завдань, посильність для учнів певного класу, правильно розподілити час на уроці, забезпечити інтенсивну роботу, але не ставити собі за мету виконання всіх запланованих завдань перед усе, а добиватись, насамперед, результативності уроку). Суттєво змінилась підготовка до уроків і моя, і учнів. Мені треба детально продумати кожний етап уроку, визначити, які диференційовані завдання для кожної групи учнів можна використати з певної теми, щоб учні краще засвоїли навчальний матеріал, які методи і прийоми, форми роботи допоможуть в цьому. Підготовка учнів до уроку змінилася в тому, що вона стала більш різноманітною. Ефективно здійснювати диференційований підхід до навчальної діяльності школярів мені допомагають структурно – логічні схеми, розроблені С.П.Логачевською. Такі схеми пристосовані до різних етапів уроку. Ось основні з них:

Багаторазове пояснення на уроках математики, мов.

1етап

2етап

3етап

4етап

1в.

Працюють з учителем.

Виконай за зразком.

Виконай самостійно

Творча робота

Спільне завдання виконай самостійно

2в.

Працюють з учителем

Виконай за зразком

Виконай самостійно

Виконай самостійно

3в.

Працюють з учителем

Працюють з учителем

Виконай за зразком

При потребі – допомога вчителя

Закріплення на уроках математики, мов.

1етап

2етап

3етап

4етап

1в.

Основне завдання

Творче завдання

Цікаве завдання

Спільне завдання

3в. 

Міра допомоги

Основне завдання

Творче завдання

3в.

З учителем

Міра допомоги

Основне завдання

Самостійна робота над задачами

1етап.

2етап.

3етап.

4етап.

1в.

Колективний аналіз задачі

з підручника,

Самостійний запис у зоши-

тах розвя-заної задачі.

Самостійно розвязати подібну задачу.

Творче завдання

2в.

Огляд планшетів,

виділення варіантів.

Колект. розвязання подібної задачі.

Колект. аналіз

і самостійний

запис розвя-

зання подібної задачі

Самостійно розвязати

подібну задачу

Така організація роботи на уроці дає можливість учителю одночасно працювати з усіма учнями. Сильніші учні поглиблюють свої знання, допомагають слабшим, а слабші міцно засвоюють програмний матеріал. Завдання добираються такі, щоб і слабші відчували, що вони можуть самостійно добувати знання. Вихід на спільне завдання застерігає учнів від поспішного вибору варіантів, оскільки знання оцінюються в кінці даного виду роботи.

Диференціація навчальної роботи передбачає добре знання вчителем своїх учнів: рівня підготовки та розвитку кожного учня, його індивідуальних особливостей. На основі спостережень, результатів психологічних обстежень дітей обєдную в умовні групи. Причому, один і той же учень може бути в різних групах з різних навчальних предметів. Спочатку всі учні хочуть працювати в 1 варіанті, підсвідомо розуміючи, що той, хто виконає ці завдання, буде вважатися „сильнішим”. Але згодом діти вчаться правильно оцінювати свої можливості і працюють з тими завданнями, які їм під силу. Це допомагає виявити тих дітей, які невпевнені в своїх силах, бояться осоромитись, не впоравшись зі складним завданням. З цими дітьми працюю окремо, підтримуючи, допомагаю повірити у власні сили.

Найкраще проводити само розподіл дітей на групи. Нумерацію варіантів писати на дошці різними кольорами, а діти виставляють кольорову фішку на парту, що полегшує взаємозворотній звязок і контроль.

При перевірці досягнень учнів звертаю увагу на рівень засвоєння обов’язкового матеріалу. Але включаю завдання підвищеної складності. Кожен учень, опрацювавши обов’язків матеріал, має можливість проявити себе на підвищеному рівні.

Рівні засвоєння знань у різних учнів неоднакові, тому це треба враховувати при складання і доборі диференційованих завдань:

1. Репродуктивний рівень: уміння відтворювати ознаки понять, законів, репродукція відомих способів дій дозволяє вирішувати поставлені задачі за зразком, що не сприяє формуванню достатньо узагальнених і міцних зв’язків.

Для цих учнів включаю значний масив тренувальних вправ. Розвиток дітей, які досягли цього рівня, відбувається завдяки використанню завдань, що потребують посильної продуктивної роботи. До цієї групи входять завдання, що пропонувались на попередніх уроках учням, які досягли основного рівня.

2. Конструктивний рівень: міцно засвоєні алгоритми виконання завдань дозволяють використовувати одержані раніше знання в змінених ситуаціях, що сприяє встановленню одиничних зв’язків між глибокі узагальнення, застосовувати знання в нових ситуаціях.

3. Творчий рівень: міцно засвоєні основні положення дозволяють забезпечити високий рівень узагальнення знань. Встановити міжпредметні зв’язки, що, у свою чергу, сприяє творчому використанню одержаних знань в нових ситуаціях. Це дозволяє виявити нові причинно-наслідкові зв’язки, робити узагальнення і висновки. Від завдань попереднього рівня вони відрізняються збільшенням кількості логічних операцій у стандартних завданнях, а також виведенням нестандартних за формою подачі, способом рішення вправ.

Диференціація навчання здійснюється за допомогою чітко продуманої системи фронтальної, групової (парної) та індивідуальної форм роботи.

Різні способи і прийоми диференціації можна звести до таких:

диференціація за ступенем складності завдань і диференціація за ступенем самостійності учнів.

Диференціація за ступенем складності завдань – це добір різноманітних завдань, які можна класифікувати таким чином:

  •  завдання, які потребують різної глибини узагальнення і висновків;
  •  завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи;
  •  завдання репродуктивного і творчого характеру.

Диференціацію за ступенем складності я використовую не лише як засіб систематичного і послідовного розвитку мислення учнів, а й для формування позитивного ставлення до навчання. Для цього добираються завдання з нарощуванням ступеня складності. Поступове ускладнення завдань відкриває учням можливість перейти на більш високий рівень пізнавальної діяльності.

Диференціація за ступенем самостійності передбачає, що всім дітям пропонується завдання однакової складності, але при цьому диференціюється міра допомоги різним групам школярів, зокрема, кількість інформації про хід рішення можна дозувати від найбільш повної до найменш повної. Інформацію можна варіювати і за характером:

  •  конкретизації завдань;
  •  розвязання допоміжних завдань, що приводять до вирішення основного завдання;
  •  вказівка на прийом розвязання;
  •  навідні питання;
  •  наочне підкріплення.

У завданнях для першої групи зазначається лише мета, а шляхи її досягнення вони шукають самі. Учням другої групи дається підказка, на що слід звернути увагу, працюючи над завданням. З учнями третьої групи детально розбирається послідовність розумових операцій, необхідних для пошуку розв’язання. У завданнях з вказівками використовую різноманітні пам’ятки, зразки способу дій, опорні схеми, що відтворюють правила. Вони спрямовані на розвиток першого ступеня формування самостійності (наслідування, копіювання, перенесення за аналогією ) і разом з тим створюють умови до виконання завдань, які вимагають більш високого рівня пізнавальної активності і самостійності.

Робота над такими завданнями дає можливість учням оволодівати раціональними прийомами розумової діяльності. Поступово кількість необхідної інформації зменшується і учні працюють більш самостійно.

Сконструйовані диференційовані завдання використовуються на різних етапах уроку і для різних способів диференціації навчальної діяльності. Наприклад:

На етапі актуалізації опорних знань:

- Підготовка до вивчення нового матеріалу.Робота дворівневих груп.

На етапі вивчення нового матеріалу:

  •  Багаторазове пояснення.
  •  Поєднання фронтальної, парної та індивідуальної роботи.

На етапі закріплення:

- Зменшення міри допомоги слабшим учням і ускладнення завдань сильнішим учням.

На етапі сприйняття нового матеріалу, щоб вчасно допомогти слабкому учневі зрозуміти новий матеріал і вже на перших уроках засвоїти необхідний мінімум знань проводжу багаторазове пояснення з використанням зразка, з поступовим ускладненням завдань для сильніших і зменшенням міри допомоги слабшим учням. При такій формі роботи відпадає потреба в поділі дітей на групи. Вони визначаються самі в ході пояснення. Наприклад:

1етап. Завдання для всіх учнів, яке виконують разом з учителем.

2етап.Ті учні, які зрозуміли пояснення, далі працюють самостійно за зразком. Інші продовжують працювати з учителем.

3етап. Учні отримують завдання на закріплення нового матеріалу:

1в.( ті, які вже працювали за зразком )- ускладнене завдання;

2в.( хто зрозумів )Виконати завдання за зразком;

3в.( хто не зрозумів )Продовжують працювати з учителем.

4 етап. Спільне завдання.

Коли діти обізнані з різними видами завдань, можна використовувати поетапну диференціацію навчальної діяльності і під час закріплення.

Залежно від того, який матеріал вивчається у підручнику, намагаюся продумувати доповнення до основних вправ додатковими завданнями для різних груп дітей. Це найпростіший спосіб диференціації. Такі завдання необхідно пропонувати дітям завжди, бо не всі діти можуть одночасно виконати певну вправу через різний темп письма, різний темп мислення тощо. Таке додаткове завдання має бути невеликим за обсягом і відповідати темі і меті уроку, щоб учень міг вчасно закінчити його, поки інші учні класу виконують основне завдання. Також, додаткові завдання дають можливість повторити раніше вивчене, відпрацьовувати ті уміння, які зазначені як основні на кінець року.

До уроків намагаюсь підбирати різноманітні цікаві завдання, які активізують увагу учнів, примушують мислити. Так, на уроках я використовую завдання на кмітливість, на перенос знань та ін. Для цього зараз існує безліч посібників, які пропонують нам подібні завдання.

Надзвичайно актуальною в руслі реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання є диференціація домашнього завдання. При доборі завдань для виконання вдома треба зважати на прогалини, що є в учнів у знаннях, на суму їхніх знань і навичок, а також на індивідуальні психічні особливості дітей. Бо виконання того самого завдання у різних учнів забирає різну кількість часу. Тому сильнішим учням я намагаюсь пропонувати такі завдання, які не заводили б їх уперед, а поглиблювали їх знання, поліпшували їх. Коли ми надаємо дітям можливість вибору домашнього завдання, то, добираючи відповідний матеріал, слід прагнути охопити всі теоретичні питання, що розглядалися у класі (правила, способи виконання дій).

Найчастіше домашні завдання диференціюються за їх постановкою (формулюванням), так і за змістом. У першому випадку варто передбачити можливість групової діяльності, звільнення від роботи вдома (з метою заохочення). Також можна пропонувати дітям завдання на вибір, самостійне конструювання домашніх завдань, що дає можливість учням не перевантажуватись, усвідомити свої можливості, піднімати планку індивідуального росту.

Другий вид диференціювання – за змістом – полягає у правильному дозування обсягу роботи та рівня складності. Можна, скажімо, у зміст загального завдання вводити додаткову інформацію, щоб допомогти слабким і ускладнити завдання сильним. Або ж одним зменшувати обсяг завдання, іншим – збільшувати за рахунок творчої роботи. І, нарешті, різним типологічним групам пропонувати вправи, які помітно різняться за ступенем складності.

Коли ми надаємо дітям можливість вибору домашнього завдання, то, добираючи відповідний матеріал, слід прагнути охопити всі теоретичні питання, що розглядалися у класі (правила, способи виконання дій).

Для дитини молодшого шкільного віку найдоступнішим є вибір завдань за обсягом. Оцінивши свої можливості дитина обере для себе посильний варіант. Такий спосіб диференціації найпростіший.

Пропонуючи дітям завдання різного ступеня складності, обов’язково слід враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Таке диференціювання більш складне.

Коли учень добирає роботу простішу, аніж та, яку він у змозі виконати, треба порадити змінити завдання або ускладнити обране додатковими вимогами. І, навпаки, коли немає впевненості, що дитина впорається з роботою, їй слід допомогти конкретизацією завдання.

Дітям, які добре засвоюють навчальний матеріал на уроці, я пропоную завдання, які необхідні для наступного уроку

Цікавою формою виконання домашнього завдання є групові завдання. Для цього необхідно об’єднати школярів у групи по 2, 3 і 4 чоловіка, причому, щоб ця форма роботи мала позитивні результати, під час комплектування мікроколективів треба урахувати взаємну симпатію і прихильність дітей. Ще одна важлива вимога: об’єднувати слід дітей різного рівня готовності до роботи – високого і середнього; середнього і низького.

Розроблення і впровадження в навчальний процес початкової школи системи різнорівневих завдань сприяє підвищенню ефективності диференційованого навчання учнів, допомагає мені навчити кожного учня безпосередньо на даному уроці, спокійно працювати зі слабшими та розвивати здібності сильніших учнів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2893. Унифицированные базы и конструктивные элементы поршневых компрессоров 4.57 MB
  Унифицированные базы и конструктивные элементы поршневых компрессоров Цель: Ознакомить студентов с принципом создания поршневых компрессоров на унифицированных базах и изучить конструкции деталей компрессора с базовыми элементами. Унифицированные...
2894. Транзисторы. Устройство и принцип действия 232.01 KB
  Транзисторы 1. Устройство и принцип действия биполярного транзистора Транзистором называется преобразовательный полупроводниковый прибор, имеющий не менее трех выводов, предназначенный для усиления мощности электрического сигнала. Наиболее распростр...
2895. Фрагмент сети сотовой связи федерального стандарта в Вольно-Надеждинском районе Приморского края 3.78 MB
  В данном дипломном проекте произведен расчет сети сотовой связи стандарта GSM в заданном районе (Вольно-Надеждинский район Приморского края) в условиях ограниченного радиоресурса. Проведен расчет нагрузки от одного абонента, учитывая продолжительнос...
2896. Проект системы охранной сигнализации. 867 KB
  Своевременно полученная информация позволяет сводить последствия любых чрезвычайных происшествий к минимуму, а главное сохранять жизнь людей и их имущество. Эта задача решается с помощью систем обеспечения безопасности: систем пожарно-охранного...
2897. Схеми регенеративного підігріву живильної води 3.63 MB
  Схеми регенеративного підігріву живильної води Раніше, було показано, що регенеративний підігрів води підвищує ККД ПТУ. Це досягається тому, що тепло пари з відбору повертається у цикл для підігріву живильної води (регенерується), а не передаєт...
2898. Паризька мирна конференція 24.48 KB
  Паризька мирна конференція. Розглянути основні післявоєнні договори, розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії, виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії Обладнання: підручник, карта, дидакт...
2899. Контролінг на підприємстві 7.22 MB
  Сутність, завдання та функції контролінгу. Чинники виникнення контролінгу. Взаємозв'язок контролінгу з іншими функціями управління підприємством. Сутність контролінгу як функціонально відокремленого напрямку економічної роботи на підприємстві. Зародження та етапи розвитку контролінгу. Чинники виникнення контролінгу.
2900. Методы изучения генетики человека 117.5 KB
  Методы изучения генетики человека Учебно-образовательные цели: Генеалогический метод, близнецовый метод, популяционно-статистический метод, метод дерматоглифики и пальмоскопии, метод генетики соматических клеток, цитогенетический метод, биохими...
2901. Архивация данных. Назначение программ архивации. Создание архивных файлов 75.5 KB
  Архивация данных. Назначение программ архивации. Создание архивных файлов Задание 1. Заархивируйте текстовый файл и определите коэффициент сжатия. Найдите папку Урок 2. Архивация и скопируйте ее в свою рабочую папку. Далее все задания выполняй...