52747

Люди перестають мислити, коли перестають читати. Інтерактивне навчання

Научная статья

Педагогика и дидактика

На сучасному етапі навчання літератури значну роль відведено вихованню вдумливого читача людини з розвиненим критичним мисленням здатної оцінювати себе і навколишній світ що не можливо без формування базових якостей особистості розвитку її активного начала. Над проблемою Критичне мислення як засіб розвитку творчої особистості учня в процесі соціалізації працюю з 2007 року. У дзеркалі соціології читання відображає наші цінності та погляди стереотипи свідомості та алгоритми мислення реакцію на своє оновлення та духовне...

Украинкский

2014-03-26

3.76 MB

8 чел.

Критичне мислення як засіб творчої особистості учня в процесі соціалізації.

Досвід роботи

вчителя Коротичанського ліцею Харківської районної ради

спеціаліста вищої категорії

Погожих Ольги Вікторівни.

Люди перестають мислити, коли перестають читати.

                                      Дідро

 Інтерактивне навчання – це постійна активна взаємодія всіх учнів. Його мета – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність та інтелектуальну спроможність.

   На сучасному етапі навчання літератури значну роль відведено вихованню вдумливого читача - людини з розвиненим критичним мисленням, здатної

оцінювати себе і навколишній світ, що не можливо без формування базових якостей особистості, розвитку її активного начала.

   Ефективність уроку світової літератури залежить від створення комплексу вправ і завдань, що апелюють до різних видів пам'яті і сприйняття. Також слід урахувати й елемент зацікавленості, що впливає на ефективність  інформації.

  Над проблемою «Критичне мислення як засіб розвитку творчої особистості учня в процесі соціалізації» працюю з 2007 року.

  Мета досвіду:навчити учня критично мислити - означає якнайкраще підготувати

його до самостійного життя.

   А коли учитель спілкується з учнями на уроці за законами творчості – це є

філософія освіти.

  У дзеркалі соціології читання відображає наші цінності та погляди, стереотипи свідомості та алгоритми мислення, реакцію на своє оновлення та духовне

відродження.

 Протягом останніх п’яти років я проводжу декілька моніторингів:

1.Моніторинг навчальних досягнень учнів зі світової літератури.

2.Моніторинг проблеми читання творів світової літератури

сучасними школярами.

2.1.Показники читацьких інтересів старшокласників.

2.2 Показники мотивів звернення старшокласників до художнього твору.

 

 І можу з впевненістю сказати, що методична система ЧПКМ(читання та письмо

для розвитку критичного мислення) пропонує концептуальну базу, що привчає

учнів до критичного аналізу, формування власної думки та

критичного розмірковування про хід свого мислення.

  Я будую урок літератури таким чином, щоб мати якомога більший

вплив на формування естетичних смаків учнів не лише мистецтвом слова,

а й мистецтвом зображення, прослуховування. Залучаю до виконання цього

завдання всі можливі засоби: аудіо та відео посібники , ілюстрації до творів;  

пропоную учням створити власні малюнки до текстів.(Додаток1-2)

З багатьох прийомів, що сприяють поглибленому прочитанню художнього

тексту , формуванню креативного мислення, учні часто для роботи

обирають каліграму.(Додаток 3-4)

   В своїй роботі використовую роботу у групах та парах, тобто навчання з

елементами взаємонавчання, коли, виконуючи на уроці спільні завдання, учні

вчаться спілкуватися, критично мислити, ухвалювати обдумані рішення.

Робота в парах дає можливість подумати, обмінятися

ідеями з партнером, що формує навички

спілкування висловлювання думок, уміння вести

дискусію. Працюючи в парах, учні беруть

інтерв’ю, аналізують текст, оцінюють.

В парах ( репортер і письменник ) є ефективнішим, якщо учні використовують

цілий репертуар стратегій мислення. Саме за допомогою цих стратегій у

ситуації значущого навчання вони усвідомлюють процес навчання. Процес

навчання і кричного мислення ефективні, коли учні дають змогу застосовувати

асвоєні знання до реальних життєвих завдань.

На початковому етапі впровадження інтерактивних технологій у навчальний

процес з п’ятикласниками відпрацьовую роботу в парах, яка є першим

кроком до застосування більш складних прийомів роботи в групах.

Робота в групах передбачає розподіл ролей та спільне

розв’язання проблем, які поставив учитель.

Такі види діяльності дають змогу включити в процес

активного навчання кожного учня, який відчуватиме

свою самодостатність, зможе зробити свій внесок у спільну роботу.

Цю технологію використовую для досягнення будь-якої дидактичної мети:

актуалізації опорних знань, мотивації навчальної діяльності, засвоєння нових знань, перевірки знань, підбиття підсумків уроку(рефлексія).

Як у парній роботі так і в роботі з учнями всього класу застосовую  прийоми: 

       «Мозкова атака», „Рольова гра”         

На уроках світової літератури використовую систему ЧПКМ

(читання та письмо для розвитку критичного мислення), яка

ґрунтується на трирівневій моделі навчання:

І. Актуалізація (очікування, окреслення мети)

ІІ. Усвідомлення(змістово-пошукова діяльність, системно-

узагальнююча діяльність)

ІІІ. Рефлексія ( міркування)

  Вчитель має широкий вибір методів, які слугують одній меті – допомогти

учням згадати попередні знання щодо теми уроку, збудити їхню

цікавість та сформувати мету навчання.

На стадії  актуалізації (евокації) я використовую:

- стратегію ЗХВ(Знаю. Хочу знати. Вивчив.)

       Знаю

Хочу знати

Вивчив

За цією стратегією учні працюють  протягом всього уроку.

-      кубування

Психологи стверджують, що найприроднішим видом діяльності є гра.

Кубування — приклад ігрової методики. До стратегії „кубування” я вдаюсь

на різних етапах уроку. Так в 11 класі при вивчені теми „Постмодернізм”

проводжу цю стратегію на стадії актуалізації.

Дуже важливо „кубування” застосовувати для того, щоб вже добре відомо учням.

1. Опиши це.        

2. Порівняй це.

3.Підбери асоціації.

4. Проаналізуй (з чого складається)

5.Як його використати.

6. Що в ньому доброго й поганого: «за» і «проти».

Грані кубика:

1.Постмодернізм.Передумови виникнення епохи.

2. Естетичні принципи постмодернізму. Постмодернізм та інші епохи.

3. Характерні риси постмодернізму.

4. Різновиди, течії постмодернізму.

5. Постмодернізм та різні види мистецтва.

6. Вплив постмодернізму на розвиток культури: «за» і «проти».

- тести (Додаток 5)

             -гронування ( асоціативний кущ)

Наприклад ,під час роботи  в 9 класі над повістю Вольтера «Простак» учні склали

таке гроно:

прямий   наївний      нехитрий   відвертий   простий

безпосередній           Простак          природний

довірливий        простодушний      порядний.

Стратегію „гронування” використовую з метою навчити учнів вільно мислити на задану тему. Наш мозок має принцип роботи, що можна умовно назвати „нелінійна

форма—потік свідомості”. На різних етапах можна використовувати цю стратегію. Після закінчення гронування з'ясовую, як учні можуть використати це „гроно” у наступній роботі над текстом. Учні на початку вивчення теми встановлюють рівень власних знань , доповнюючи „асоціативний кущ” новими поняттями, встановлюючи нові зв'язки.

керована діяльність – читання з передбаченням.

Під час вивчення в 7 класі балади  Ф.Шиллера « Рукавичка»  розподіляю роботу

на два етапи.

Перший етап творчий. Для його реалізації вибираються опорні слова з тексту. Складається твір –мініатюра зі словами король, рицар, рукавичка,лев, тигр,

Леопарди.

Для реалізації другого етапу роботи текст ділиться на кілька фрагментів.

Зачитується перший фрагмент тексту, після чого пропоную заповнити таблицю за

змістом балади.

Що станеться?

( Передбачення)

Опори

( Слова, словосполучення, що запам’ятались)

Що сталося

(Сюжет)

Далі учням пропонується наступний фрагмент і так до кінця тексту.

На стадії усвідомлення змісту звертаюсь до стратегій:

сітка Елвермана

Вивчаючи твір Л. Толстого «Анна Кареніна» в 10 класі пропоную учням проблемне запитання.

      ТАК

Чи винен Каренін у трагедії дружини?

  НІ

У моделі АУР - рефлексія є тією фазою процесу навчання, на якій учні звертаються

до вивченого раніше і виконують повні дії з ним.

Учням на стадії рефлексії  учням пропоную:

- карусель

На уроці в 10 класі під час вивчення повісті О.Бальзака  «Гобсек»

стратегію використовую як підсумок зробленого й зрозумілого на уроці. Д

ати відповіді на запитання:

- Чиї долі і як саме зруйнували гроші в повісті «Гобсек»?

- Чи вважаєте ви Гобсека щасливою людиною?

- Чи можемо назвати повість «Гобсек» актуальною в наш час?

- запитання до автора

- кола Вена.

Під час вивчення роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара» критичне

мислення розвивається шляхом зіставлення образів Соні Мармеладової

та Раскольнікова

                                     Злочинці

                                   Сильні особистості

                                   Співчуття до бідних

                                  Прагнення справедливості.

- сенкан

Під час роботи над темою «Гомер- основоположник  європейської літератури» у

8 класі  учні склали сенкан:

Гомер

Стародавній, легендарний

Розповідав, мандрував, творив

Створив легендарні «Іліаду» та «Одіссею»

Співець

Головною ідеєю курсу „ЧПКМ” є думка, що для того, щоб мислити

критично учні потребують цікавої і важливої інформації.

Тому я застосовую стратегії ЧПКМ на уроках розвитку писемного

мовлення, де письмові роботи є потужним інструментом для розвитку

критичного мислення.

А завдання вчителя я вбачаю в тому, щоб створити в класі відповідну

навчальну атмосферу, яка б сприяла розвитку критичного мислення і письма.

Перш ніж почати урок з творчою писемною діяльністю, даю учням

можливість зрозуміти, що являє собою письмовий твір.

  Отже,стратегії ЧПКМ допомагають створювати вдумливе читацьке

середовище, надаючи можливість для реагування на прочитане ,а також

формуючи любов до літератури.


                                                                                                                              
Додаток 1

М.Булгаков «Майстер та Маргарита» робота учениці 11 класу Махній Тетяни

                                                                         Додаток 2

К.Кіплінг «Мауглі» робота учениці 5 класу Кулик Анни


Додаток 3

Борис Пастернак «Заметіль» робота учениці 11 класу Худякової Наталії

Додаток 4

Гарсіа Лорка «Гітара» робота учня 11класу Чуйка Артема

                                                                                                                      Додаток 5

Тести

Роберт Льюїс Стівенсон «Вересковий мед»

1. З'ясуйте, хто такі пикти:

а) індіанці, які з давнини боролися проти європейців;

б) народ, що жив на території стародавньої Шотландії і чинив запеклий опір завойовникам;

в) слов'янські племена.

2. Визначте, що таке верес:

а) дерево;

б) трава;

в) кущ.

3. Історичною основою балади «Вересковий мед» став:

а) епізод із життя Р.-Л. Стівенсона;

б) міф;

в) боротьба пиктів проти іноземних загарбників.

4. Поясніть вчинок старого пикта:

а) йому було соромно перед сином;

б) він хотів врятувати синові життя;

в) він не вірив, що син збереже таємницю.

5. Основні події балади відбуваються:

а) на крутому березі моря;

б) у лісі;

в) у широкому полі.

6. У тексті балади постійно повторюється колір:

а) синій (колір неба й моря);

б) жовтий (колір сонця);

в) червоний (колір квіток вереса).

7. Позицію автора виражає:

а) король;

б) син;

в) старий батько.

8. Визначте експозицію (зачин) у баладі:

а) захоплення території пиктів загарбниками, знищення маленького
народу;

б) оспівування верескового напою, характеру і звичаїв пиктів;

в) король прагне дізнатися про секрет верескового напою.

9. Визначте кульмінацію балади:

а) пропозиція короля;

б) батько кидає виклик ворогам, готовий померти, але не підкоритися;

в) смерть сина старого пикта.

10. З'ясуйте, яка ідея утверджується в образах останніх пиктів:

а) боротьба за незалежність, любов до Вітчизни;

б) засудження раболіпства перед загарбниками;

в) зв'язок із природою.

11. Образ короля уособлює:

а) мудрість;

б) милосердя;

в) насильство.

12. У баладі Р.-Л. Стівенсона вереск є символом:

а) мудрої природи;

б) родинних зв'язків;

в) любові до рідної землі, свободи, незалежності.