52749

Формування у молодших школярів мотивації до навчання

Доклад

Педагогика и дидактика

Проблема розвитку мотивації навчання в останній час стає все більш актуальною. свідчать що основи мотивації навчання закладаються у початковій школі тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери учнів. Зусилля практиків та науковців сьогодні спрямовані на дослідження певних організаційних форм та змістових компонентів навчальної діяльності за яких відбувається посилення мотивації навчання що оптимізує весь навчальновиховний процес.

Украинкский

2014-02-18

48.5 KB

9 чел.

Формування у молодших школярів мотивації до навчання 

Навчання — це зміна здивування розумінням.

                                                                   В.Кротов

Актуальність дослідження.    Проблема розвитку мотивації навчання в останній час стає все більш актуальною. Реформа, неперервність сучасної освіти вимагають від людини самостійного підвищення свого професійного та культурного рівня, здатності ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку, вміння неперервно та постійно навчатися.

  Принцип гуманізації сучасної школи передбачає створення умов для творчого розвитку та самореалізації кожної особистості, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти. Однак це неможливо, якщо з дитинства не прищеплювати бажання вчитися та знаходити задоволення в процесі пізнання.

 Дослідження українських вчених М.І.Алексєєвої, Б.Ф.Баєва, Г.О.Балла, Н.О.Бойко, М.Й.Боришевського, Ю.З.Гільбуха, С.У.Гончаренко, О.К.Дусавицького, та ін. свідчать, що основи мотивації навчання закладаються у початковій школі, тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери учнів. Зусилля практиків та науковців сьогодні спрямовані на дослідження певних організаційних форм та змістових компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається посилення мотивації навчання, що оптимізує весь навчально-виховний процес. Український психолог І. Бех, досліджуючи проблему виховання вольової сфери як рішучої дії поведінки, підкреслює її зв'язок з мотивами, бажаннями та потребами, що передбачає розвиток таких особистісних якостей як ініціативність, активність і відповідальність.

       Таким чином, соціальна значущість проблеми обумовлює актуальність теми  дослідження „Формування у молодших школярів мотивації до навчання ”.

Об’єкт дослідження – мотиваційна сфера дитини. Предмет дослідження – позитивні мотиви в навчанні молодших школярів.

 Мета: через врахування психологічних особливостей учнів, з допомогою новітніх технологій та інтерактивних методик теоретично обґрунтувати і практично впровадити систему спеціальних психолого-педагогічних засобів впливу на мотиваційну сферу молодших школярів.

Завданнями дослідження є:

  •  Сприяти швидкому включенню учнів у навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність.
  •  Підтримувати діяльність на високому продуктивному рівні.
  •  Формувати в учнів здатність ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку.
  •  Формувати вміння неперервно та постійно навчатися.
  •  Виявити специфіку педагогічного впливу на мотивацію до навчання молодших школярів (додаток Б).

  Новизна даного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному доведенні ефективності впливу новітніх технологій та інтерактивних методик на мотивацію навчання молодших школярів.

Практичне значення полягає у тому, що визначені особливості мотиваційної сфери молодших школярів та її зміни, що відбуваються під впливом новітніх педагогічних технологій, методів та прийомів, можуть слугувати основою для подальшої оптимізації процесу навчання в початковій школі як при традиційній, так і при інноваційних формах навчання (додаток Г, Д). Теоретично обґрунтована та практично перевірена модель діяльності вчителя з впливу мотивації молодших школярів до навчання може бути використана вчителями для дослідження мотиваційної сфери учнів початкової школи (додаток А).

З досвіду реалізації теми дослідження

Авторами теорії мотиваційної діяльності є американські психологи    А. Маслоу та Ф. Герцберг. Так, А. Маслоу вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру і включають п'ять рівнів: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, соціальні потреби, потреби в повазі та потреби в самовираженні. Теорія особистості А. Маслоу є джерелом гуманістичного виховання і широко використовується у педагогіці для розв'язання питань виховання обдарованих дітей.

До осмислення поняття «мотивація» зверталися представники різних гуманітарних наук: філософії, психології, педагогіки (Б. Ананьєв, Л.Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, В. Давидов, Е. Ільїн, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Маркова, В. Матюхіна, С. Рубінштейн).

У педагогічних дослідженнях (В. Князь, І. Нілов, К. Овчаренко, З. Файчак) аналізується залежність розвитку інтересу від змін, що відбуваються у мотиваційній сфері (додаток Н).

На зв'язок мотивації та інтересу вказує у своєму дослідженні Т. Кротова. Вона зазначає, що поняття «інтерес» є похідним від стану мотивації, тобто спрямованість мотиваційної сфери є основою, джерелом, а інтерес – наслідком та інтегральним проявом тих процесів, які відбуваються в ній і спрямовані на задоволення певної потреби.

Педагогічна практика свідчить, що відсутність інтересу до навчання, небажання дитини ходити до школи сьогодні є однією з найактуальніших, найгостріших проблем Мова йде про відсутність у дитини внутрішнього інтересу до предмета пізнання, наявність якого автоматично забезпечує успішне навчання і знімає проблему негативного ставлення до освіти.

Відповідно до психологічної  формули «інтерес – стимул - реакція на стимул – мотив дії – сама дія», позбавивши дитину стимулу, не варто чекати від неї успішного вирішення навчальних завдань.

Є.Ільїн під мотивом навчальної діяльності розуміє всі фактори, що обумовлюють виявлення навчальної активності: мотиви, мета, настанови, почуття обов’язку, інтереси.

Г. Розенфельд визначає такі категорії (фактори) мотивації навчання:

  1.  Навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмета викладання.
  2.  Навчання без особистих інтересів та користі.
  3.  Навчання для соціальної ідентифікації.
  4.  Навчання заради успіху або страху невдач.
  5.  Навчання з примусу або під тиском.
  6.  Навчання, що ґрунтується на поняттях і моральних зобовязаннях або загальноприйнятих нормах.
  7.  Навчання для досягнення мети у повсякденному житті.
  8.  Навчання, що ґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях.
  9.  Зовнішні фактори: заохочення, похвал, покарання

Переваги внутрішніх навчальних мотивів:

1. Позитивний вплив на вирішення творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму вирішення (евристичний метод).

2. Емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань, що викликають позитивні емоції і ґрунтуються насамперед на внутрішьому інтересі.

3. Підвищення самоповаги дитини, її самооцінки.

Найзначущим,  найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення людини до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання. Інтерес – збудження – це відчуття захопленості, зачарованості, допитливості. У дитини, що відчуває інтерес, виникає бажання досліджувати, втручатися, розширювати досвід шляхом отримання нової інформації і глибокого вивчення  об’єкта, що викликав цей інтерес. Існують різні механізми формування інтересу до навчання (додаток В)

Для того, щоб діяльність приносила задоволення і насолоду, треба, щоб об’єктивне значення діяльності та її особистісна суть співпадали: якщо діяльність направлена на формування певних цінностей дитини, то саме ці цінності і повинні бути основним мотивом її  діяльності.

Інтерес - перша умова мотивації до навчання. Він  проявляється у направленості уваги, думок, міркувань; потреба – у бажаннях, волі, захопленнях. Потреба викликає бажання володіння предметом, інтерес – ознайомленням з ним. Інтерес – мотив, який діє в силу своєї усвідомленої значущості і емоціональної привабливості.

Викликати інтерес допомагають проблемні завдання, «незвичайні» новини, практичні, максимально наближені до повсякденного життя учнів вправи, досліди, задачі тощо. Звичайно у нагоді стають такі сучасні можливості, як використання відео фрагментів, обговорення проблеми учнями в чаті, музичні сугестопедичні хвилинки, слайд шоу, створення фільму тощо.  Ситуацію захоплення створюю через знайомство «книгою рекордів», організацію візиту несподіваного гостя, планую так звану раптову зміну теми уроку або виду діяльності, зйомку репортажу «Мене надзвичайно вразило…» (додатки Ж, З, М)

Спираючись на теоретичний матеріал та свій практичний досвід, був зроблений висновок, що педагог не повинен домінувати на уроці, а навпаки, має стати з перших кроків вивчення предметів рівноправним партнером, другом, помічником. Учні повинні не тільки сприймати і відчувати матеріал, а вміти з перших уроків висловлювати своє ставлення до нього, отримувати задоволення від своєї здатності розуміти ситуацію, не боятися припуститися помилок та відчувати доброзичливість і справедливість, повинні вміти критично мислити, навчитись правильно сприймати похвалу і критику, допомогу вчителя і однокласників, відчувати власний успіх (додаток К, Л).

Урок – це не тільки організаційна, а й педагогічна форма процесу і виховання. Особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання лежить в основі педагогічної технології „Створення ситуації успіху”. Ситуація успіху – це психічний стан задоволення наслідком виконавця справи.

Віковою особливістю молодших школярів є загальна недостатність волі: учень молодшого шкільного віку ще не вміє тривалий час досягати поставленої мети, цілеспрямовано долати труднощі і перешкоди. Він у разі невдачі може втратити віру у свої сили і можливості. Тому в своїй педагогічній діяльності я вважаю необхідним створювати ситуацію успіху для кожного учня, цим самим допомагаю дитині подолати сумнів, напругу в складних ситуаціях, невпевненість у власних силах тощо. Створення ситуації успіху є частиною особистісно орієнтованої технології.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Об'єктивна успішність діяльності дитини - це успіх зовнішній, бо якість результату оцінюється тими, хто поряд. Усвідомлення ситуації успіху самим же учнем, розуміння її значущості виникає у суб'єкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного бар’єру та інших труднощів.

Хочу відзначити, що навіть інколи пережита дитиною ситуація успіху може залишити надзвичайне емоційне враження в її душі, різко змінити на позитивне її життя.

Побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно вчителю буває важко тоді, коли цього не розуміють і не бачать їх батьки, так як дитині потрібно мати психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому знання заходів цієї педагогічної технології вміння застосовувати в житті важливе як для вчителя, так і для батьків. Система роботи з батьками, сім'ями учнів є багатогранною і містить значну кількість різноманітних заходів, які передбачають індивідуальні, групові, колективні та диференційовані форми загальнопросвітницької, педагогічної, психологічної та багатьох інших видів діяльності. Сім'я несе відповідальність за навчання і виховання дітей: саме батьки, зобов'язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, зміцнення фізичної освіти тощо. Сім'я — це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки дитини.

Завжди пам’ятаю, що нормою педагогічної діяльності повинно стати ставлення до дитини, як до рівного але при цьому  кожен учитель повинен бути цікавим як особистість - непередбачуваним, загадковим, особливим.

Компетентний і вимогливий педагог, який насправді любить дітей, досягає найкращих результатів, і його найбільше поважають учні. Діяльність вчителя це  чіткі норми вимог - максимальна допомога учням у їхній праці - справедливе оцінювання кінцевого результату і все це ґрунтується виключно на позитивному ставленні учителя до дітей.

ВИСНОВКИ:

  1.  Навчання, яке ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішнішим, тому що при наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь-яких зовнішніх підкріплень. Водночас переважання зовнішньої мотивації сприяє зниженню пізнавальної активності. Тому досить часто при зникненні зовнішніх стимулів дитина втрачає інтерес до навчання.
  2.  Школярі, яких приваблює насамперед інтерес до самого процесу навчання, схильні обирати складніші завдання, що позитивно впливає на розвиток їхніх пізнавальних процесів.
  3.  Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруження, зменшенню спонтанності, що справляє пригнічуючу дію на креативність дитини, тоді як наявність внутрішніх мотивацій сприяє виявленню безпосередності, оригінальності, зростанню креативності, розвитку творчості..


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69616. Измерение и оценка состояния работ 473.5 KB
  Контроль процесса. Этапы контроля. Разработка основного плана. Измерение хода работы. Сравнение плана с фактом. Принятие мер. Мониторинг времени выполнения работ. Интегрированная система стоимость/график. Сметная стоимость работ (bcws).
69617. Информационные технологии в управлении 679.5 KB
  В части календарно-ресурсного планирования СУП должна обеспечить следующие возможности: формирование структуры декомпозиции работ WBSструктуры требуемой степени детализации; формирование календарного плана содержащего продолжительность...
69618. Основные понятия управления проектам 162.5 KB
  Разработка технического задания. Расстановка приоритетов исполнения проекта. Структурирование работ по этапам, схема разбиения работ по этапам (СРРПЭ). Схема организационной структуры (СОС). Кодирование СРРПЭ для информационной системы.
69619. Разработка сетевого графика 374 KB
  Сетевой график отражает операции проекта которые необходимо выполнить логическую последовательность и взаимозависимость этих операций и время начала и окончания самой продолжительной цепочки операций критический путь.
69620. Планирование ресурсов 535.5 KB
  Матрица ответственности rm для проекта управляемого компьютером ленточного конвейера. Управление трудовыми ресурсами проекта и менеджмент человеческих ресурсов проекта. Интегрированная культура команды проекта.
69621. Управление временем выполнения проекта 374 KB
  Процедура сокращения времени. Косвенные издержки проекта. Прямые издержки проекта. Сокращение времени выполнения проекта. Построение графика стоимости времени выполнения проекта. Определение операций для сокращения времени их выполнения. Сценарии управления отклонениями.
69622. Формування матриці альтернатив, використання похідних критеріїв вибору 143 KB
  Мета: набути навиків у проведенні аналізів варіантів рішень та формуванні матриці альтернатив. Завдання Сформувати матрицю рішень відповідно до поставленої задачі. Задача №1 Завод випускає тонізуючий напій у 40-літрових бочках. Витрати на виробництво одного літра напою складають...
69624. Вирішення ЗПР за схемою «дерева рішень» 136.5 KB
  Мета: навчитись складати дерево цілей визначати найбільшу ефективність правильно вибирати рішення відносно дерева цілей. При виконанні індивідуального завдання необхідно: скласти дерево яке охоплює усі можливі варіанти подій; визначити найбільш ефективну послідовність дій...