52791

Наш край у 1960-1980-ті роки. Дудчани: на вістрі часу і подій

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Випереджувальне завдання: підготувати звіт груп про соціологічне опитування мешканців села Дудчани ХІД УРОКУ І. А що думають пересічні громадяни нашої країни зокрема села про ті часи ІІІ. Вивчення нового матеріалу Звіт про соціологічне опитування мешканців села Дудчани 1 група. У процесі облаштування ділянки біля Будинку культури та насадженні липової алеї в честь загиблих у Велику Вітчизняну війну односельчан брали участь жителі села учні школи та вчителі.

Украинкский

2014-02-18

77.5 KB

5 чел.

Тема.  Наш край у 1960-1980-ті роки. Дудчани: на вістрі часу і подій

Мета: охарактеризувати події, що відбувалися в селі Дудчани в 1960-1980-ті роки, показати здобутки і втрати за цей період; допомогти учням набути відчуття єдності зі своїм оточенням, народом, продовжити поглиблювати історичну пам’ять про минуле рідного краю; допомогти виробити власні погляди на ту чи іншу подію; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.   

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: інтерактивна дошка, книга «Історія міст і сіл СРСР», Запорожець В. «Взгляд сквозь годы».

Випереджувальне завдання: підготувати звіт груп про соціологічне опитування мешканців села Дудчани

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Період 1964-1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій» або «золоті часи». Ці назви не зовсім точно відображають процеси, що відбувалися в другій половині 1960-х – першій половині  1980-х рр.., але відображають загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. Ті часи характеризуються досягненням відносної соціальної та матеріальної стабільності, непоганим, порівняно з попередніми періодами, життєвим рівнем населенням. А що думають пересічні громадяни нашої країни, зокрема села, про ті часи?

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1.  Звіт про соціологічне опитування мешканців села Дудчани

1 група. Освіта

Освіта в 1964-1982 рр.                                     

   Освіта була обов'язковою для всіх дітей. Навчатись ішли з 7 років.  Знання здобували 6 днів на тиждень. У селі були дві школи – восьмирічна та середня, у яких навчалися 540 учнів та працювало 65 педагогів. Були відкриті вечірні школи, учнями яких були люди, що не отримали базової належної освіти, а закінчили лише декілька класів, у них навчалося 75 учнів. Функціонувала музична школа, у якій навчалось 25 учнів. Вони оволодівали грою на фортепіано, акордеоні, баяні та гітарі.

   Оскільки школи були новобудовами, то шкільне приміщення було новим та гарним. За допомогою колгоспу «Червонофлотець» класи та кабінети були оснащені всім необхідним, сучасним на той час обладнанням. Створені фізичний, хімічний, математичний, біологічний, історичний, російський, український кабінети. Зокрема, у фізичних та хімічних були телевізори, магнітофони, програвачі та все потрібне лабораторне обладнання. У спортивному залі знаходилося все необхідне для фізичного розвитку дітей: м'ячі, мати, скакалки, канати. У їдальнях харчування було безкоштовним. У меню обов'язково входило молоко, м'ясо, масло.

   У школі працювала бібліотека, яка налічувала понад 5 тис. екземплярів книжок,
2 тис. з них – підручники. Але більшу частину підручників учням доводилось купувати самостійно.

   Щодо навчальної програми, то вона була набагато легшою, ніж сьогодні у школах. Уроки історії відомі тим, що в кожному параграфі прославлялась Комуністична партія, здобутки її діяльності та ім'я вождя – Володимира Леніна. Поданий у підручниках матеріал та розповіді вчителя грунтувалися на всемогутності людини, існування Бога заперечувалось.

    Комуністична партія пропагувала свою ідею дітям ще з дитинства. Усі учні школи мали статус жовтеняти, піонера, комсомольця, залежно від віку. Дітки молодших класів були жовтенятами. Вони носили зірочки на грудях із зображенням маленького В.І.Леніна. Школярів середньої ланки називали піонерами, носили червоні шовкові галстуки. Кожному з них видавалася особиста книжка, де були записані закони та особисті обіцянки піонера. Учні старших класів були комсомольцями, на грудях носили комсомольський значок, на якому зображений В.Ленін. До речі, вступ до ВЛКСМ був урочистою подією, до нього готувалися заздалегідь, вивчали комсомольський статут, ознайомлювалися з політикою КПРС.

У школах працювали предметні гуртки, технічної творчості, хоровий, спортивний. Серед учнів нашої школи дуже популярною була військово-спортивна гра «Зірниця».

Юннати розводили кроликів, овець. Також на літніх канікулах – шовкопрядів. Це було дуже цікаво і захопливо. Перші гроно–яйця цієї комахи учням дали на станції юних натуралістів у м. Херсоні, а далі вони вже вирощували самі. Із яєць народжувалась гусениця, яка починала дуже багато їсти листя шовковиці і швидко збільшувалась у розмірах. Гусениці довжиною 10-11 см. і товщиною як великий палець руки. Колір зеленуватий, з різними відтінками і жовтим, блакитним, рожевим, салатовим, червоним і навіть чорним. На спині в два ряди шпичаки гострі. За весну-осінь школярі вирощували два покоління шовкопрядів. Після інтенсивного споживання їжі шовкопряд ставав млявішим, а потім залазив на сухі гілочки, які залишали діти, і починав замотувати себе в кокон і затихав. Тоді юннати збирали їх з гілочок і відправляли на станцію юних натуралістів. Які ж із коконів були нитки ніжні, шовковисті! Здавали по п'ять мішків за літо, це багато. Галю Вакуленко, як старосту гуртка юннатів, Херсонська станція юних натуралістів нагородила путівкою в м. Київ. До речі, саме цими спогадами про це цікаве заняття з нами і поділилася вона, Коваль Галина Захарівна – колишня вчителька біології.

    У школі діяли піонерська та комсомольська організації. У піонерській організації проводилися такі тижні: техніки, виробництва, науки, театру, музики, дитячого кіно, конкурс піонерської пісні. Функціонувала піонерська організація тимурівців. Вони допомагали одиноким старим людям: прибирали в кімнатах, носили воду, працювали в садку. Піонерська дружина у восьмирічній школі носила ім'я Уляни Громової, а в десятирічній – Івана Кожедуба, а потім Мінігалі Губайдуліна. Комсомольська організація щомісячно проводила вечори та конференції на такі теми: «Що таке чесність?», «Справжня дружба».

   Школярі їздили на екскурсії, які були в основному безкоштовними. Учні побували у Криму, у заповіднику Асканія-Нова, Києві, Кам'янцю-Подільському, Шепетівці, Миколаєві, Москві, Ленінграді, Башкирії, Краснодоні, у Прибалтійських республіках.

  Школа, співпрацюючи з колгоспом, на високому рівні організовувала літні табори праці й відпочинку. Учні жили у наметах далеко від дому за селом наодинці з природою. Це було незабутньо. Зранку, коли сонечко ще тільки вставало, на декілька годин їх везли на поле, де вони допомагали колгоспу в обробітку землі – виполювали бур'ян. Після цього ж починався відпочинок: купалися в річці, яка була поряд з їхнім табором, ловили вдосталь раків (їх було дуже багато, хлопці приносили відрами) та ласували ними. Увечері, коли вже було темно, при зорях, розпалювали вогнище та влаштовували концерти: співали пісні під акомпонемент гітари, читали вірші. Поряд з ними завжди були вчителі.

Див. додаток №1 Презентація «Освіта в 1964-1985 рр.»

2 група. Дозвілля

Соціальне опитування “Дозвілля дудчанців у 60-80-ті рр”

Свідчення надали:

Кучів (Крупич) Ольга Степанівна, 1958 р.н.

Кучів Володимир Дмитрович, 1957 р.н.

Шульга (Чупіль) Оксана Антонівна, 1963 р.н.

Шульга Анатолій Володимирович, 1957 р.н.

Христич (Коваль) Наталя Іванівна, 1973 р.н.

Христич Микола Іванович, 1966 р.н.

Коваль (Крупич) Анна Федорівна, 1933 р.н.

Село було гарне і впорядковане. Асфальтувалися дороги, забезпечувалося нічне освітлення всіх вулиць і парку.

Щоденно, крім понеділка, в клубі демонстрували кінофільми. Було два сеанси: дитячий (денний, в 17:00) – 5-10 коп., дорослий (вечірній, 20:00) – 20 коп., з журналом – 30 коп., якщо показували одразу дві серії (переважно індійські фільми) – 40 коп. Великою радістю для молоді було те, коли кіномеханік Брюхно Анатолій  «дядя Толя» дозволяв бути присутніми у кінобудці і заглядати у віконце, звідки було видно і кіноекран, й увесь зал.

У 1973 році у селі побудований Будинок культури із залом на 600 місць. Навколо нього проводили оновлення зелених насаджень. У процесі облаштування ділянки біля Будинку культури та насадженні липової алеї в честь загиблих у Велику Вітчизняну війну односельчан брали участь жителі села, учні школи та вчителі.

У Будинку культури працювали гуртки художньої самодіяльності. Традиційними стали нові радянські обряди: урочисті проводи юнаків  у Радянську Армію та ветеранів на заслужений відпочинок, комсомольські весілля, урочиста реєстрація новонароджених, посвячення молоді в колгоспники. Директором Будинку культури  був   М. Г. Кабак, а художнім керівником – А. Голуб. Були організовані ансамбль «Журавка», хоровий колектив «Дудчанський Червонофлотець» та сільський аматорський колектив троїстих музик «Скрипаль». Творчість останніх дуже любили на селі, їх часто запрошували на весілля та інші урочистості.

У цей час був створений перший у районі вокальний ансамбль «ДЕМА», до якого входили Ткач Віктор, Торчанський Віктор, Стеценко Микола, Цегельник Анатолій, Колісниченко Анатолій. Працював духовий оркестр під керівництвом Петра Григоровича Муса.

Щорічно влаштовувалися вечори трудової і бойової слави, свята врожаю, працювали чотири бібліотеки, книжковий фонд яких складав 28.5 тис. екземплярів. Їх відвідувало близько 2.2 тис. читачів. У 1981 році жителі села виписали 3.5 тис екземплярів періодичних видань.

У селі було багато організованих місць для дозвілля дітей і дорослих. Був чудовий сільський стадіон, на високому спортивному рівні була футбольна команда «Сокіл», тренером якої гравець команди Ю.Давиденко. Також діяла молодіжна жіноча команда з волейболу, тренером - В.С.Місоєдов.

Дудчанці мали два гарних пляжі, де були встановлені сонцезахисні «грибочки» та інші водні забави. Продавалося морозиво, яке вироблялося у Дудчанах  на власному молокопункті. На березі водосховища великою популярністю користувалися катамарани, човнами, які давали змогу відпочиваючим споглядати за чудовими пейзажами з будь-якої із сторін річки.

До затоки заходили два пароплави, один з яких ішов на Херсон, а інший – до Києва. Але цей вид транспорту не був дуже актуальним, оскільки існувала автомагістраль, яка проходила через побудовану на затоці дамбу.

Свято шанували дудчанці пам’ять тих, хто боронив рідну Вітчизну від фашистів. Щороку, на святкування Дня Перемоги, в Дудчани з усіх кінців Союзу  з’їжджалися рідні загиблих за визволення села. В 1973 році було встановлено меморіальний знак на місці  загибелі Мінігалі Губайдулліна, який своїм тілом закрив амбразуру ворожого дзоту при визволенні села у 1944 році.

У цей же день при в’їзді в село був відкритий пам’ятник Мінігалі. Під час цієї події були присутні майже всі мешканці Дудчан та учасники бойових дій, які захищали свою малу батьківщину від ворожих військ.

Див. додаток №2 презентація «Дозвілля дудчанців у 60-80-ті роки»

3 група. Зайнятість і рівень життя

                Зайнятість та життєвий рівень населення                                                                                                                                                                                                                                            

 На території села Дудчани функціонував найбільший колгосп у Нововоронцовському  районі - «Червонофлотець» (у 1951р. три колгоспи села злилися в один). За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, Президія  Верховної Ради Української РСР в 1966р. нагородила колгосп «Червонофлотець» Почесною грамотою. Велику групу його трудівників відзначено орденами і медалями. Орденом Леніна нагороджено голову  колгоспу Ю.О.Оксамитну.

Свого часу колгосп очолювали С.Наумович, О.Чорний, а з 1975 р. його незмінним головою став В.І.Литовченко. Провідною галуззю виробництва було землеробство, яке давало 71,9% всієї валової продукції.

Найбільшу площу орних земель відводилось під озиму пшеницю  (40%), ячмінь, кукурудзу на зерно та силос.

Середня врожайність зернових культур становила 26 ц/га. Також вирощувались технічні культури(соняшник 13% рицина 3%), картопля, овочі, баштанні культури, та цукрові буряки (12,3%) площа зрошувальних земель – 2000 га

Сади і виноградники  займали 290  га. і давали колгоспові валової продукції на 56000 крб.

У нас існував цех по переробці продукції виноградарства.

Населення було зайняте і у тваринництві. Зокрема, у колгоспі працювало  два молочно-тваринницьких комплекси з поголів’ям 1000 корів. Надій молока на одну корову становив 1500 л/рік. На тваринницькому комплексі запроваджено автоматизацію – автопоїлки, апарати мехдоїння, механізована роздача кормів та прибирання приміщень.

Крім цього, поголів’я овець становило 5000, свиней - 2000.  Побудовано новий птахокомплекс, що налічував 56 000 курей.

Працювало 5 механізованих загонів, які мали 40 тракторів, 10 зернових, 5 кукурудзозбиральних та 8 силосувальних комбайнів. Побудовані і працювали колгоспний млин, олійниця, пекарня, автогараж, кузня.

Середня заробітна плата працівників сільського господарства становила 200-250 крб. Наприклад, доярка К.Ф. Присташ отримувала за рік  2500 крб,  механізатор  Сторчак М. Г.- 2 400 крб.

Робота  організувалась на принципах соціалістичних змагань.

 Щорічно працівники господарства безкоштовно оздоровлювались у санаторіях, профілакторіях. 

За підсумками року передовики виробництва отримували премії, різні цінні подарунки, грамоти. Усім колгоспникам, щороку виплачувались 13 зарплата, вони забезпечувались безкоштовно продукцією; 200 кг борошна, 500 кг фуражу,
1500-2000 кг пшениці. Вже традицією стало святкування дня Першого снопа та Дня колгоспника, де влаштовувалися різні спортивні змагання, конкурси.

Жителі села працювали не тільки в колгоспі, адже на території  Дудчан медичне обслуговування забезпечували 3 ФАПи, пологовий будинок, будинок для літніх людей (вони мали спеціальну машину швидкої допомоги), працювали пошта, лазня, 7 магазинів, автостанція, 2 бібліотеки, Будинок культури.         

Працювало 30 вуличних комітетів, добровільна дружина (20 чоловік), жіноча рада, які забезпечували спокій і порядок у селі, вирішували різні соціальні питання.

У Дудчанах працював дитячий садок на 100 чоловік. Багато дудчанців працювало на будівництві. Молоді спеціалісти гарантовано мали роботу та житло. 

Див. додаток №2 презентація «Зайнятість населення села Дудчани у 60-80-ті роки»

  1.  Прийом «Репліка» («Це цікаво»).

- Опрацьовуючи соціологічні дослідження та літературу, чи не натрапили ви на матеріали, які радили б іншим групам використати при підготовці до написання есе, рефератів, складання вікторин?

IV. Підсумок уроку

  1.  Прийом «Моя думка»
  •  Період 1965-1985 рр. – «застійні» чи «золоті часи»?

V. Домашнє завдання

1. Написати есе на тему «Наш край у 1965-1985 рр.»

2. Тест за матеріалами краєзнавчої вікторини

3. Підготуватися до підсумкового заняття за схемою:

  •  Ми з вами вивчили..
  •  Свого часу дану тему вивчали так …
  •  Документальні матеріали, опрацьовані за темою, показують, що …
  •  Очевидці подій свідчать …
  •  А що думаєш ти?

PAGE  8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8791. Технология ISDN (Integrated Services Digital Network) 82.5 KB
  ISDN ТехнологияISDN (Integrated Services Digita Network) - цифровая сеть с интеграцией услуг явилась результатом развития идеи оцифровки телефонных сетей общего пользования вплоть до потребителя, которому весь спектр усл...
8792. H.323 –один из наиболее популярных протоколов для реализации мультимедийных приложений в IP сетях 89.5 KB
  H.323 H.323 -один из наиболее популярных протоколов для реализации мультимедийных приложений в IP сетях. Протокол относится к т.н. зонтичный протоколам, которые охватывают целое направление и оставляют детализацию конкретных решений за уточняющ...
8793. UNIX/Linux - одна из первых сетевых операционных систем 120 KB
  UNIX/Linux. UNIX - одна из первых сетевых операционных систем. Датой возникновения UNIX можно считать 1969 г., когда MTI (Massachusetts Institute of Technology - Массачусетский технологический институт), BellLabs и GeneralElectric разраб...
8794. Мультимедийные службы. IP-телефония, Internet-вещание (-радио), конференции 125.5 KB
  Мультимедийные службы IP-телефония, Internet-вещание (-радио), конференции - далеко неполный перечень популярных мультимедийных сетевых служб и приложений. Первые опыты передачи голоса по сети Internet относятся к 1983 г. (Кембридж, Массачусетс...
8795. Ethernet/IEEE 802.3 128 KB
  Ethernet Ethernet/IEEE 802.3 (от лат. luminiferous ether - светоносный эфир)- самая популярная технология LAN с методом доступа CSMA/CD. Технология была создана в 70-х гг. доктором Робертом Меткалфом (RobertMetcalfe) как часть ...
8796. Технология ATM (Asynchronous Transfer Mode - асинхронный режим передачи) 199.5 KB
  ATM ТехнологияATM (Asynchronous Transfer Mode - асинхронный режим передачи)позиционируется как универсальный сетевой транспорт для локальных и глобальных компьютерных сетей (полумагистральная). Иногда для обозначение АТМ ис...
8797. Международные организации. Модель OSI 408.5 KB
  Международные организации. Модель OSI. Глобальность охвата и интернациональный характер развития компьютерных сетей делает роль международных организаций в вопросах стандартизации определяющей. При этом, в большинстве случаев, принимаемые стандарты ...
8798. История развития компьютерных сетей. Роль компьютерных сетей в современном мире 1.21 MB
  Эволюция компьютерных сетей началась в 50-х годах прошлого века. Развитие компьютерных сетей сопряжено с развитием вычислительной техники и телекоммуникаций. Компьютерные сети могут рассматриваться как средство передачи информации на большие расстоя...
8799. Назначение компьютерных сетей 18.79 KB
  Компьютерные сети - это системы компьютеров, объединенных каналами передачи данных, обеспечивающие эффективное предоставление различных информационно-вычислительных услуг пользователям посредством реализации удобного и надежного доступа к ресур...