52795

СТАНОВЛЕНННЯ ДУХОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Вибір соціальногуманістичного змісту життя диктує шляхи й засоби реалізації високого суспільного ідеалу – виховання вільної гармонійної духовноінтелектуальної високоморальної творчої особистості адаптованої до нових умов різнобічно розвиненої соціально зрілої яка успішно засвоює цінніснонормативний досвід попередніх поколінь людства й свого народу виробляючи свій власний досвід діяльності творчості спілкування. Де пролягає шлях до духовності учня Насамперед через духовність вчителя мудрого наставника який...

Украинкский

2014-03-26

32 KB

0 чел.

            СТАНОВЛЕНННЯ  ДУХОВНОСТІ   ОСОБИСТОСТІ

            ЗАПРОШУЄМО ДО ДИСКУСІЇ

     Хіба може дитина жити, не відаючи свого призначення в цьому світі?

Місія вчительства, науковців, працівників культури полягає не в розвінчуванні дитини, не в критиці, як в самоцілі, а в утвердженні добра, пошуках ефективних шляхів до одухотворення навчання, через пошуки високого смислу буття людини, через єднання науки й релігії.

     Вибір соціально-гуманістичного змісту життя диктує шляхи й засоби реалізації високого суспільного ідеалу – виховання вільної, гармонійної, духовно-інтелектуальної, високоморальної творчої особистості , адаптованої до нових умов, різнобічно розвиненої, соціально зрілої, яка успішно засвоює ціннісно-нормативний досвід попередніх поколінь людства й свого народу, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування.

     Де пролягає шлях до духовності учня? Насамперед, через духовність вчителя, мудрого наставника, який спрямовує свої творчі зусилля на плекання духовної особистості через забезпечення  дитині морального, психологічного здоров'я, через програму духовно-інтелектуального саморозвитку дитини, через виховання моральної культури, аксіологію юної особистості, через формування національної самосвідомості громадянина України, коли дитина тонко й болісно відчуває на собі всі негаразди й проблеми.

     Культурно-освітня соціалізація особистості передбачає таке «вростання» дитини в культуру, освіту, науку, щоб задовольнити свої потреби в гармонії зі спільними інтересами свого народу, усього цивілізованого людства, щоб навчитись підкоряти свої дії вчинки, наміри моральним, духовним вимогам культурного середовища, не стати «духовною калікою» (І.Г. Песталоцці).

    Становлення духовності особистості передбачає соціокультурний процес впливу суспільства на дитину, але, іншого боку, це є форма духовно-інтелектуальної активності особистості, яка вибірково, критично, творчо-перетворювально освоює нові суспільні ролі, цінності, осмислює духовно-інтелектуальний досвід попередніх поколінь в нових соціально-економічних духовно-інтелектуальних умовах.

   Як свідчать дослідження педагогів, психологів, соціологів, дитині все складніше «знаходити себе» як суб'єкта діяльності, творчості, життєтворчості, комунікації, як суб'єкта культурно-освітнього та духовно-інтелектуального простору.

 До педагогів приєднуються й ритори, представники інших гуманітарних наук, які діяльно, творчо розв'язують проблему формування духовності дитини, підростаючого покоління, Нині з'являються численні навчальні заклади нового типу, із прогресивними технологіями навчання, виховання креативної особистості, духовно-багатої й гармонійно розвиненої. В них працюють спеціалісти-новатори, ентузіасти-педагоги, які несуть слово правди, любові тим, кого вони виховують, - дітям України..

      Духовно-інтелектуальне становлення особистості – актуальна проблема юної демократичної України, яка творить своє майбутнє через оптимізацію розвитку особистості, через ґрунтовні міжпредметні зв'язки, через збереження  універсальних загальнолюдських та національних цінностей культури, освіти як надбання усього людства.

       Релігійність та патріотизм – головні джерела традиційного виховного ідеалу українця. На думку Г. Ващенка, саме педагог повинен навчити дітей взірцево служити Богові й Батьківщині. Духовна людина – це така, яка несе  

в собі вищу іскру Божества, розум і волю, прагнення  до небесного, яка усвідомлює свій зв'язок з духовним світом. Духовні ідеали, духовні орієнтири українського народу мають високі моральні, інтелектуальні, душевні якості. Це як світські, так і духовні особи, які осявають землю небесною красою свого внутрішнього образу, свого внутрішнього «я», яке гармонійно поєднується з вищими, есхатологічними цінностями людства.

     Часом духовні наставники досягали визнання як святі люди землі за свої духовні діяння, подвиги, ставали безсмертними в пам'яті людській. Преподобний отець Радонезький удостоєний великої честі вічної слави й любові. Про це йдеться  у «Слові похвальному» на смерть великого учителя. Великий духом учитель тут названий святим, який «доброчесностями усілякими прикрашений», «тихий, який лагідну натуру мав, смиренний і доброчесний, привітний і добросердий, утішальний, гостинний і миролюбний; він був отцям отець і вчителям вчитель». «Однаково він любив усіх і всім добро чинив… Він усіх разом рівно любив та шанував, не обираючи, не осуджуючи, не зважаючи на особу людини, ні над ким не підносячись угору, не осуджуючи, не обмовляючи, ні з гнівом, ні з лютістю, не з жорстокістю, ні з шалом; і зла він не тримав проти когось, але слово його в благодаті сіллю було розчинине з приємністю і з любов'ю».

    «Знать, од Бога і голос той, і ті слова ідуть меж люди…» (Т.Г. Шевченко).

   Кожну епоху розвитку людства визначає тип моральної свідомості, який виступає домінуючим для даного часу, певного народу, конкретних соціально-економічних умов. В усі часи людство надзвичайно обережно, делікатно ставилося до становлення духовності особистості, адже на міцному ґрунті духовності, моральності, культури зростає особистість відповідальна за думку, слово, вчинок.

     Нове  філософське-дидактичне осмислення проблеми становлення духовності особистості через знайдення істинної духовної самостійності творчої особистості, зростання типу моральної свідомості дитини в умовах формування ринкових відносин, вимагає інтеграції зусиль спеціалістів різних сфер гуманітарного знання – світської та духовної освіти.

     Нова, досить неоднозначна ситуація в суспільстві вимагає нових соціальних завдань, зокрема культурно-освітніх, з метою формування духовно-інтелектуальної творчої особистості, яка стоїть перед вибором шляху до щастя, до реалізації своїх потенцій в ім'я добра.

                                      

                                     Наталія Ковтун,

                                     вчитель-методист, відмінник освіти України,

                                    Одеської загальноосвітньої приватної IIII  

                                    cтупенів художньо-естетичного профілю

                                    школи «Костанді»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78973. Изменчивость научного знания как проблема философии науки. Представление о движущих силах развития научного знания. 45 KB
  Изменчивость научного знания как проблема философии науки. Представление о движущих силах развития научного знания. XX века в качестве оппозиции экстернализму подчеркивавшему фундаментальную роль социальных факторов как на этапе генезиса науки так и на всех последующих этапах развития научного знания. Последнему принадлежит наиболее значительная попытка обоснования правомерности интерналистской программы развития научного знания.
78974. Теоретический уровень научного познания и его методы 37 KB
  Теоретический уровень научного познания и его методы Теоретический уровень высший уровень научного познания включает факты добытые эмпирическим путем предшествующие развитию науки а также логические выводы добытые разумом человека. Абстрагирование Процесс познания всегда начинается с рассмотрения конкретных чувственно воспринимаемых предметов и явлений их внешних признаков свойств связей. является необходимым моментом процесса познания.
78975. Кумулятивистская и антикумулятивисткая модели развития науки, концепции Поппера, Куна, Лакатоса 30.5 KB
  Кумулятивистская и антикумулятивисткая модели развития науки концепции Поппера Куна Лакатоса. Концепция Куна Кун считает что развитие науки представляет поцесс поочередной смены двух периодов – нормальной науки и научной революции. Причем последние гораздо более редки в истории развития науки по сравнению с первыми. Характер концепции Куна определяется пониманием научного сообщества члены которого разделяют определенную парадигму приверженность к которой обуславливается положением его в данной социальной организации науки принципами...
78976. КОНЦЕПЦИЯ НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ Т.КУНА 40 KB
  История науки по Куну: Согласно книге Структура научных революций Т.Куна историю науки можно представить следующей схемой: 1 При переходе к зрелой науке на основе идей одной или нескольких научных школ возникает общепринятая парадигма; 2 одно из главных направлений деятельности нормальной науки – обнаружение и объяснение фактов как фактов подтверждающих парадигму; 3 при таком исследовании часть фактов трактуется как аномалии – факты противоречащие парадигме; 4 в период кризиса доверие к парадигме в известной степени подорвано но...
78978. Особенности становления и основные принципы неклассической науки 43 KB
  Планк квантавая теория Резенфорд планетарная модель атома Ренген ренгеновские лучи Все эти открытия разрушили картину мира. Основные принципы: Установка на невозможность описать мир сам по себе Установлено различие в организации и развитии 3х уровней мира: макро микро мега. Нет качественной однородности в мега микро и макромирах Вероятностный детерменизм Признавалась роль случайностей. Случайность – равноценный фактор необходимости Объект исследования не вещи а процессы Принципиально невозможно найти первокирпичик мира т.
78979. Понятие рациональности, научной рациональности. Виды и типы научной рациональности 48 KB
  Понятие рациональности научной рациональности. Виды и типы научной рациональности. В самой идее рациональности можно увидеть символ современной научно-технической цивилизации со всеми ее особенностями и противоречиями. Ее началом является некоторый тип активно-преобразовательного отношения человека к миру с которым и связывается как правило сама идея рациональности.
78980. Пространство и время в современной и классической картине мира 35 KB
  Пространство и время в современной и классической картине мира. Пространство есть форма координации сосуществующих объектов состояний материи. Пространство и время это всеобщие формы существования координации объектов. Пространство и время в классической картине мира.
78981. Философское значение синергетики 41 KB
  В своей классической работе Синергетика он отмечал что во многих дисциплинах от астрофизики до социологии мы часто наблюдаем как кооперация отдельных частей системы приводит к макроскопическим структурам или функциям. Синергетика в ее нынешнем состоянии фокусирует внимание на таких ситуациях в которых структуры или функции систем переживают драматические изменения на уровне макромасштабов. По мнению ученого существуют одни и те же принципы самоорганизации различных по своей природе систем от электронов до людей а значит речь должна...