52796

Наша дума, наша пісня – не вмре, не загине

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Київ В сценарії висвітлено роль значення і невичерпну силу пісні в житті людини від прапрадівських часів до наших днів. Армійські маршові пісні. Стрілецькі пісні. Пісні про Велику Вітчизняну війну.

Украинкский

2014-02-18

57.5 KB

12 чел.

PAGE  6

Наша дума, наша пісня –

не вмре, не загине

Cценарій вечора відпочинку

2013

Автор: Дідиченко Алла Володимирівна, вчитель І категорії,

            школа №66, м. Київ

В сценарії висвітлено роль, значення і невичерпну силу пісні в житті людини від прапрадівських часів до наших днів. Він може бути використаний вчителями, вихователями, класними керівниками при проведенні виховних заходів.
ПЛАН

  1.  Вступне слово вчителя про історію українських пісень.
  2.  Висловлювання видатних людей  про українську пісню.
  3.  Обрядова пісенність.
  4.  Армійські маршові пісні.
  5.  Стрілецькі пісні.
  6.  Пісні про Велику Вітчизняну війну.
  7.  Пісні про тяжку жіночу долю.
  8.  Весільні пісні.
  9.  Жартівливі пісні, гумористичні та  сатиричні.
  10.  Пісні про кохання.
  11.  Пісні про любов до рідного краю.
  12.  Заключне слово вчителя.


Святково прикрашена зала. Посеред зали стоять два стола, котрі прикрашають вишиті рушники. На  сцені по обидві сторони висять  орнаментні плакати. На сцену виходить три дівчини одягнені в український одяг. В руках у однієї із них лежить на рушнику хліб та сіль.  Одночасно виходять на сцену сім учнів, які теж одягнені в український одяг.
 

 Дівчина, яка тримає хліб, говорить: «Запрошуємо всіх вас на свято української пісні».  Після цих слів, всі учасники, які стоять на сцені, починають співати пісню «Хай щастить, вам, люди добрі». Потім перший учасник починає говорити.

1-й ведучий:  Із прапрадідівських часів  до нас прийшли пісні… Багато століть лунають вони над нашою землею, як живий голос далеких предків. Скільки пісенних скарбів зберегла пам’ять українського народу, пронесла їх через криваві січі, життєві завірюхи і вважають, що тільки записано пісень понад двісті тисяч. Мабуть, жоден не зможе назвати такої їх кількості.

 Здається, що всю щедрість обдарування, всю красу і благородство душі, всю ніжність і ласку, весь високий і гордий політ думки  виражає саме  пісня.  Та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народів, співаків і поетів. Народні пісні володіють чудовою здатністю  полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання,  надихати у праці, овіювати радістю відпочинок, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили  в боротьбі. Без народної пісні взагалі немислиме повнокровне духовне життя трудової людини. До пісні звертаються колективно і поодинці,  і в будень, і в свято, старі й молоді. Звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях.

2-й ведучий: Сила пісні – невичерпна. Ще древні елліни створили надзвичайної поетичності міф про співака Орфея, який своїми  піснями приборкував диких звірів, змушував рухатись дерева і скелі. Про силу пісні можна  сказати й легендою нашого народу про живу воду, котра дарує людям безсмертя.  Пісні і є та жива вода.

Були часи, коли Україна втратила волю, навіть територіальну цілісність.  На зміну  одним колонізаторам приходять інші, одні – надовго, інші, як турки і татари – пограбувати і втекти. Та кожен намагався не тільки поневолити край, але й знищити будь-які ознаки національного життя  українського народу. Забороняли український друк, українську мову, українську пісню, народні звичаї та обряди – всю культуру народу.

Та народ вижив, відродився, на сторожі своєї волі народ  поставив пісню – вогняний сплав сили і мелодії.

Пісні і думи зміцнювали сили народу в часи лихоліть, будили надію на волю.  Пісня допомагала найкращим синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу проти гнобителів.  Тим-то ненавиділи пісню вороги, бо ж вона згуртовує, зміцнює народні сили.

Супроводжуючи народне життя у щоденному побуті, пісня обіймала весь багатогранний світ людини. Де тільки вона не побувала, в які схованки людської душі не проникала і все бачила, все чула, все переживала: і бентежилась, і розважалась, раділа і горювала, захоплювалась,  сміялась і плакала.

Виконуються обрядові пісні.

3-й ведучий: Найстарішою верствою української пісенності  є обрядова пісенність. Від самого свого виникнення вона перебувала в органічному зв’язку з язичницькими віруваннями, які своєрідно відображали залежність первісної людини від незрозумілих їй явищ природи.  Винятково багатими жанрами  календарно-обрядової  поезії є  велично-величальні за своїм характером пісні,  що в епоху християнства співали  під час святкування Різдва та Нового року – колядки та щедрівки. В народі  за  часів створення  цих пісень розрізняли  їх за часами виконання: колядки співалися перед Різдвом, щедрівки – проти Нового року... (дружини колядників вивчали пісні, а потім цілий тиждень разом з цимбалістом, із засвіченою зіркою від хати до хати ходили  й колядували господареві та членам його родини). Групи дівчат  співали щедрівки, вітаючи зі щедрим роком, вечором, бажаючи «добрим людям» здоров’я та добробуту.  Романтично піднесені колядки і щедрівки славили звичайну трудову людину, відволікали її думки від важких обставин життя.

Виконуються «Щедрівки».

Приходила весна – і назустріч їй лунали веснянки, сповнені світлого, радісного передчуття оновлення природи. У піснях цієї пори звучали трудові хліборобські мотиви, що славили землю і працю.

Відродження природи,  краса весни приворожували чуйні молоді серця, будили в них почуття кохання, викликали радості, а часом – і тихий смуток. Все це відчувалось у веснянках, що розлягалися над українським селом. Головною їх героїнею є дівчина, її життя, турботи, бажання та настрої оспівані  у найрізноманітніших ситуаціях. Безтурботне дівування, передчуття кохання, роздуми про  злих свекрів – все це мотиви весняної поезії.

Веснянки супроводжувались танцями, такими як «Подоляночка».

4-й ведучий:  За весною наставала русальна неділя, згодом – приходила петрівка з залицяльниками, переспівами дівочих та парубочих гуртів, з піснями, що відтворювали душевний стан і  хвилювання та переживання   дівчат  у чеканні шлюбу.

 Звучить пісня «Прилетіла зозуленька».

У розпалі літа відбувалося прадавнє свято – Купала, з вечірніми вогнищами біля річок та озер, з піснями  і танцями навколо уквітчаних дерев-  купайлиць, дівчата ворожили на вінках, кидаючи їх у воду.

Безпосередньо ж працю хлібороба супроводили косарські і жнивні пісні. В них відображалась хліборобська гордість плодами своєї праці,  мрія про добробут, любов до рідної землі. Жнивні пісні, ніби скупані в золотому промінні  літнього сонця. Навіть мотиви втоми женців від важкої праці під гарячим сонцем, втілені у світлих променях. Ці пісні в умовах експлуататорського ладу і тяжкого гніту зміцнювали сили трудової людини. Весь людський вік супроводять пісні.  Спочатку гойдається материнський спів над колисками малюків, потім дзвенять пісні  дівочими та парубочими голосами.

Нестримною повінню розливається спів на весіллях. У них і величання молодої та молодого, туга за безтурботним дівуванням та рідною сім’єю, тривога перед невідомим у чужій родині.

Виконується пісня «Горіла сосна».

Поряд – жартівливі пісні, без яких не може обійтися жодне весілля. Після одруження співається багато ліричних пісень, де знайдено відгомін: (багато ліричних пісень), сімейні радощі і нарікання на важку долю, розчарування супутником життя і журба за справжнім коханням та щастям.  Пісні про жіночу турботу, недолю – це основна тема родинно-побутової лірики минулого.

Виконується  сценка «Вечорниці» та  жартівлива пісня-гумореска «Від Києва до Лубен».

5-й ведучий: Розгорнемо літопис героїчної визвольної боротьби  українського народу. Століттями боронив він рідну землю від нападників. Пісня та душа завжди були нерозлучними супутниками  громадського життя, історії народу. У походах за рідну землю, за свободу перебували і співці-кобзарі, які своїми вільнолюбними  піснями  та думками підносили бойовий дух воєн.  У ХV-XVII  столітті турецько-татарські  орди постійними розбійницькими нападами плюндрували українські землі, полонили людей у рабство  - ці  лихоліття відклалися у численних піснях та думах, що з глибокою достовірністю відобразили жахливу добу. В них високо звучала ідея патріотизму.

 Виконується пісня «В Цареграді, на риночку».

Широко відобразили визвольну боротьбу  1648-1654 років і возз’єднання України з Росією народні пісні. Визволена від загарбників Україна символізується  в образах піднятої червоної калини. Багато віків вірними оборонцями Вітчизни були козаки. І героїчну біографію козацтва теж оспівував народ у своїх піснях та думах, таких як:

 «Засвистали козаченьки»,  «Що у лузі та ще й при березі», «Добрий вечір тобі,  зелена діброва».

Пісня була у кривавих січах, у походах по всіх дорогах рідної слави. Злітаючи з  кобзаревих вуст, під гомін кобзи,  оповідала вона про народних героїв: Байду і Дорошенка, Нечай Морозенка, Хмельницького і Кривоноса, Залізняка і Гонту, Довбуша і Кармелюка.

Пісня була спільницею  воїнів-повстанців, пісня боролася. І коли визвольний рух зазнав поразки, бо був стихійний, роз’єднаний, то шляхта люто розправилася  з його учасниками, не помилувавши й незрячих співаків.

Мандрувала пісня  із чумаками, валками,  із жовнірами і солдатами, із заробітчанами.  Вона відобразила всю неволю, всю важку долю трудової людини, водночас висловлюючи  її протест проти панщини та кріпацтва, проти солдатчини та жахливої експлуатації на цукрових заводах, ливарнях.

6-й ведучий: Пісня відіграла чималу роль у піднесенні свідомості робітників, у їх згуртуванні до боротьби.  Особлива роль належала революційним пісням: «Заповіт», «Вічний революціонер», «Революційний марш» та ін.

Українські пісні та думи набули широкої слави. Про мистецьку довершеність і красу їх говорить  увесь світ.  Високу оцінку нашій пісенності дали сотні діячів культури різних народів, серед них велетні російської та української  культури: Л.Толстой, М.Горький, письменник-реаліст М. Гоголь,  Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Рильський та інші.

Пісенність України – це слава народу, предмет його національної гордості. Та  як же не пишатися своєю пісенною  скарбницею, коли вона полонила багатьох велетнів світової літератури.

Звучать ліричні пісні: «Закувала зозуленька», «Ой, на горі білий камінь».

7-й ведучий: З найдавніших часів у народів питання шлюбу і сімейного життя, етичних відносин між закоханими, жінкою і чоловіком, подружжям та родичами, а особливо, питання моральних основ кохання, вважається справою не «приватною», а громадською. Особливо ці питання хвилюють українську народну громадськість.  Думка громадськості щодо цього виявилась  і виявляється в різноманітних формах, зокрема в піснях.  Саме цим пояснюється наявність незліченної кількості  чудових ліричних, побутових творів, у яких правдиво, з глибоким знанням життя відображені всі прояви людських почуттів.  Народні ліричні пісні в їх єдності складають прекрасний усний кодекс моралі  людей праці,  котрі завжди ставили людські почуття вище за будь-які  матеріальні розрахунки.  Гніву і суворого осуду сповнені пісні, в яких викриваються залишки антинародних поглядів на родину, сімейний побут та кохання.

Звучить пісня «Ой під вишнею».

Заключне слово вчителя: «Чарівна, ніжна і граціозна українська пісня. Скажу більше: в ній є щось таке, що хапає за серце, щось глибоке і задушевне», - писав російський укладач «Песни разных народов» - Микола Берг.

«Українська пісня – це справжня поезія  серця і почуття», - заявив відомий філолог-славіст, син хорватського народу – Ватрослав Ягич.

«Ніякий інший народ не виявив себе  в піснях так яскраво і гарно, як народ український», - говорив  Л. Толстой.  М. Горький висловлювався так: «Не можу не сказати про талановитий  і могутній український народ.  Цей народ надзвичайний, лагідний, дуже здібний. Я люблю чарівні мелодії української пісні, хвилюючу красу української музики». Таких свідчень безліч.  Народна пісня нерозривно існує з прикладним мистецтвом. Живе і розвивається українська пісенність, нині  вільного народу.

Наша пісня і наша думка – справді прекрасні. І тому, ще  довго-довго поети, письменники, вчені, молодь, увійшовши в чудовий світ пісенності, припадатимуть до її джерел і творитимуть  їй, в благоговійному  захопленні, гімни, хорали, симфонії і завжди буде звучати вона в живому виконанні, в побуті, на сцені та в безмежному ефірі.

Звучить пісня «Україно моя».

ВИКОРИСТАНА  ЛІТЕРАТУРА

  1.  Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1995.
  2.  Гордійчук М.Г. Українські народні пісні. – К.: 2005.
  3.  Збарацький М., Луків М. Збірник пісень «Калиновий вітер». –Чернігів, 1996                    
  4.  Луків М. Збірка поезій «Сади цвітуть під небесами», - К.: 1999.
  5.  Наумко В.І. Культура і побут населення України. – К., 2001.
  6.  Осташ І.І. Сто улюблених пісень. – К.: Музична Україна, 2001.
  7.  Пономарьов А. та ін. Українська минувшина.  – К., 1997.
  8.  Правдюк О.А.. Українські народні пісні. – К.: музична Україна, 2001.
  9.  Сингаївський М. Материна пісня – К.: 1992.
  10.  Таланчук О.М. Героїчний епос українського народу. – К., 2003.
  11.  Газети «Позакласний час», 2010-2012р.р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8447. Сократ и его философия 15.39 KB
  Сократ Сделав философию своей специальностью, он тем не менее не оставил после своей кончины философских произведений. Объясняется это просто: свои идеи Сократ предпочитал высказывать в устной форме ученикам, слушателям и оппонентам. То, что известн...
8448. Философское течение софистов 35 KB
  Философское течение софистов СОФИСТИКА (от греч. - мастерство, знание, мудрость) – философское течение, существовавшее в Древней Греции с сер. 5 до 1-й пол. 4 в. до н.э. и абсолютизировавшее относительность знаний. Так, Протагор, сам...
8449. Стоицизм как философское течение 17.47 KB
  Стоицизм В теории познания представители раннего стоицизма исходили из признания познаваемости мира. Источник познания они видели в ощущениях и восприятиях. На этой основе, по их мнению, формируются представления. Стоики полагали, что врожденных иде...
8450. Школа атомистов 14.86 KB
  Школа атомистов Атомизм был создан представителями досократического периода развития древнегреческой философии Левкиппом и его учеником Демокритом Абдерским. Согласно их учению, существуют только атомы и пустота. Атомы - мельчайшие неделимые, н...
8451. Наука в системе государственных приоритетов 17.43 KB
  Наука в системе государственных приоритетов Наука является производительной силой общества, активно влияет на развитие мирохозяйственных связей и эффективность общественного производства. Именно поэтому она занимает в системе государственных приорит...
8452. Организационные формы управления научным комплексом 16.16 KB
  Организационные формы управления научным комплексом Организационная структура управления научно-техническим комплексом - совокупность научных, научно-производственных и обслуживающих организаций, органов государственного управления научно-технически...
8453. Проблемы переходного процесса национальной экономик России и стран Восточной Европы 25.36 KB
  Проблемы переходного процесса национальной экономик России и стран Восточной Европы РБ находится в процессе перехода к гражданскому демократическому обществу со смешенной соц ориентированной экономикой. Прошедшие годы преобразований (особенно начало...
8454. Anatomy and physiology of CVS 17.05 KB
  Anatomy and physiology of CVS The heart is the main organ of the cardiovascular system and is located in the left side of the mediastinum. There are three layers in the heart: the epicardium, the myocardium and the endocardium. The epicardium covers...
8455. Имитационное моделирование однопроцессорной МИКС, имеющей неограниченную очередь 59.5 KB
  Имитационное моделирование однопроцессорной МИКС, имеющей неограниченную очередь Задание: Построить структуру модели, используя блоки GPSS Составить программу на ASSEMBLERE с заданием параметров, имен элементов системы и обяз...