52819

Екологічне виховання учнів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Вчителі початкових класів при викладанні предметів застосовують такі методи та методичні прийоми як: екологічне моделювання та прогнозування екологічні ігри розвязування екологічних задач. Ігрові форми діяльності: конкурси турніри аукціони на знання певної теми повязаної з природою вікторини пізнавальні та рольові ігри екологічні свята пізнавальні екскурсії з іграми забезпечують практичну діяльність учнів початкових класів і орієнтовані на вирішення реальних місцевих екологічних проблем. Протягом 5 років постійно з варіативу до...

Украинкский

2014-03-27

1.27 MB

8 чел.

Одним із стратегічних напрямків розвитку сучасної системи освіти у нашій країні є формування екологічної культури особистості, виховання у кожного школяра позитивного ставлення до навколишнього світу, бо, як зазначав ще В.О.Сухомлинський, "у дитини, яка вихована в умовах дефіциту спілкування з природою, розвивається емоційна глухота, агресивність у ставленні як до людей, так і до об’єктів природи". В умовах запровадження Концепції екологічної освіти, усвідомлюючи роль та значення екологічної освіти і виховання учнівської молоді, педагогічний колектив докладає певних зусиль пошуку шляхів формування безперервної екологічної освіти.

Екологічна освіта й виховання  молодших школярів здійснюється на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як «Ознайомлення з навколишнім», «Природознавство», «Я і Україна» та «Читання». Зміст чинних програм дає змогу сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння і навички, розкрити взаємозв'язки між неживою та живою природою, природою і людиною. Вчителі початкових класів при викладанні предметів застосовують такі методи та методичні прийоми, як: екологічне моделювання та прогнозування, екологічні ігри, розв’язування екологічних задач.

Учні із задоволенням моделюють ланцюги живлення та харчові мережі, природні угрупування, екологічний стан району, міста, сезонні картини природи. На прикладах художніх творів знайомляться з правилами екологічно грамотної поведінки у природі. Аналізуючи тексти, вирішують різні екологічні задачі, вибирають самостійно до неї варіанти поведінки, мотивують її.

Однак вчителі розуміють, що екологічне навчання та виховання на уроках не забезпечує в повній мірі формування у школярів бережливого ставлення до природи. Недостатнє знання природних компонентів та їх взаємозв'язків робить школярів байдужими і безвідповідальними щодо навколишнього середовища, рослинного і тваринного світу.

Необхідно, щоб діти вивчали природу не тільки за підручниками, а й шляхом безпосереднього контакту з нею. Тому велика роль у розв'язанні цього питання належить навчальним екскурсіям. Сухомлинський писав: "Так зване проблемне викладання і вивчення матеріалу починається в активній взаємодії з природою. Якщо я хочу, щоб мислення дітей було особливим, інтенсивним, щоб у них виникало багато запитань (а чим більше відкривається незрозумілого під час осягнення зрозумілого, тим допитливішою стає людина), ми ідемо з дітьми на ділянку, в сад,у теплицю і засукуємо рукава»

З цією метою вчителі зі своїми вихованцями виходять у природу: поруч з мікрорайоном школи шумить мішаний ліс, стеляться вдалечінь поля, манить до себе краса «Голубого озера», привертає увагу плавна течія місцевої річечки.

Ігрові форми діяльності: конкурси, турніри, аукціони (на знання певної теми, пов'язаної з природою), вікторини, пізнавальні та рольові ігри, екологічні свята, пізнавальні екскурсії з іграми забезпечують практичну діяльність учнів початкових класів і орієнтовані на вирішення реальних місцевих екологічних проблем. Вся ця робота надає можливість визначити коло учнів, які потребують поглиблених знань з екології, яким цікаво оволодівати стратегіями і технологіями взаємодії з природою, і які при переході до ланки старшої школи в рамках допрофільного навчання починають відвідувати факультативи, гуртки цього напрямку.

В старшій школі природоохоронна освіта і виховання здійснюються у процесі вивчення предметів природознавчого і гуманітарного профілів-біології, географії, хімії, історії. Протягом 5 років постійно з варіативу до навчальних планів школи включаються предмети екологічного спрямування, які направлені на формування екологічного мислення, екологічної культури особистості, яка складається з трьох взаємопов'язаних складових: екологічних знань, екологічних переконань та екологічної діяльності.

Це визначає форми і методи діяльності, спрямовані на накопичення екологічних знань, формування екологічних переконань та необхідних умінь в умовах ігрової, пропагандистської й трудової діяльності.

Накопичення екологічних знань здійснюється через дослідження учнями досвіду природоохоронної роботи. Учні школи обирають певну екологічну проблему, проводять анкетування, беруть інтерв'ю у зацікавлених людей, випускають екологічні газети, створюють відеофільми, презентації (наприклад, визначення екологічного стану приміщень школи,води, вивчення екологічної обстановки в місті, проблема твердих побутових відходів,екологічні проблеми викидів транспорту). Під час екологічних вечорів, екоекскурсій оволодівають знаннями про охорону рослин і тварин міста, району. Залучають до співпраці батьків, сусідів, друзів.

Встановлення екологічних переконань здійснюється через диспути, обговорення дискусії, конференції, утвердження власної позиції у класі і школі за допомогою конкретних справ, пов'язаних з екологією. Формується переконання, що до природи треба ставитися відповідально, берегти все живе; розв'язувати екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями, на основі знань законів природи.

Велика увага приділяється екологічній діяльності. Школа приймає участь у міських конкурсах «Чисте подвір’я», «Замість ялинки-зимовий букет», конкурсі-огляді екологічних бригад, шкільних конкурсах квіткових композицій, природоохоронного плакату, створення живих колекцій «Первоцвіти на шкільному подвір'ї», участь в акціях: «Ліси для нащадків», «Дах для птахів», «Операція «Первоцвіт», «Життя без сміття», «Посади своє дерево», «Чиста Україна - чиста Земля», «На захист Чорного моря», «Марш парків».

Певна річ, у формуванні екологічної культури учнівської молоді важливу роль відіграє насамперед робота по формуванню здорового способу життя. Цей процес ми розглядаємо насамперед як валеологічний компонент екологічної освіти і виховання. Бо саме активне засвоєння валеологічних знань у системі неперервної освіти дає можливість кожному суб’єкту всіх її ланок осягнути свою роль та завдання у справі формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачі особистого здоров’я, а також з істотною складовою формування належного ставлення до природного та суспільного середовища.

Ці засади викладені в Концепції розвитку школи, яка окреслює школу як «Адаптивний заклад в умовах збереження репродуктивного здоров’я». Кожна людина, визначаючи проблеми формування власного здорового способу життя, має усвідомити просту істину: ніхто не може зробити здоровим іншого; стати здоровим можна лише доклавши зусиль, навчившись цього особисто. Отже, в процесі здобуття здоров’я, отриманні інформації про нього, формування стійких навичок здорового способу життя та реалізації його принципів у повсякденному житті учень не повинен бути пасивним об’єктом.

Він повинен активно здобувати знання, усвідомлювати їх, на практиці (власним прикладом) доводити їх значущість – бути суб’єктом даного напрямку просвіти. Прикладом такої роботи може слугувати діяльність шкільної екологічної бригади «Здоров’ячок», мета якої є залучення учнів до пропагування ідей здорового способу життя та їх впровадження в практику. Неодноразово команда «Здоров’ячка» отримувала подяки за свою діяльність

З 2000 року в закладі працює шкільне лісництво. Його структура складається з трьох постів: «Пост збереження лісу», «Протипожежний пост», «Блакитний патруль». Юні лісівники здійснюють моніторинг стану лісу, природоохоронних об'єктів, фотографування, вивчення матеріалу про них, заповнення екологічних паспортів. Залучення дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ дає можливість сформувати адекватні уявлення і поняття, сформувати відповідальне ставлення до природи , бо без цього вирішення екологічних проблем неможливе, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.

Як наслідок, в школі з’явилась певна група учнів, у яких сформувались мотиви необхідності і бажання, прагнення та інтерес до пізнання об’єктів явищ природи і людини як природної істоти, розвинувся пізнавальний інтерес до природничих наук. На запит батьків та учнів у 2009-2010 навчальному році був сформований профільний природничий клас. Учні класу створюють проекти екологічного напрямку, презентації досліджень. 

Школа активно співпрацює з громадськими організаціями, зокрема з еколого-натуралістичним клубом “Орлан”, Дніпродзержинським лісництвом, Дитячим екологічним центром, Дніпродзержинським державним технічним університетом, кафедрою «Екології». Приймає участь у міських заходах з питань впровадження безперервної екологічної освіти.

Досвід школи з використання сучасних методів формування екологічної особистості був представлений на круглий стіл «Тенденції розвитку креативної особистості школярів в рамках інноваційно-освітньої моделі еколого-натуралістичного спрямування»,який проводило управління освіти і науки міської ради спільно з представниками Дніпродзержинського державного технічного університету.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26570. ОПРЕДЕЛЕНИЕ БАКТЕРИАЛЬНОЙ ЗАГРЯЗНЕННОСТИ МОЛОКА 3 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ БАКТЕРИАЛЬНОЙ ЗАГРЯЗНЕННОСТИ МОЛОКА. Бактериальная обсемененность это количество микроорганизмов в 1 см3 молока. Повышенная бактериальная обсемененность результат несоблюдения правил гигиены при производстве молока и его хранении. Технические условия для высшего сорта молока ориентировочное количество бактерий составляет до 300 тыс.
26571. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КИСЛОТНОСТИ МОЛОКА 4.16 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ КИСЛОТНОСТИ МОЛОКА. Определение кислотности молока и молочных продуктов проводится по ГОСТ 362492.Сущность метода состоит в титровании кислых солей: белков углекислого газа и других компонентов молока раствором щелочи в присутствии фенолфталеина. Кислотность молока является важнейшим биохимическим показателем который учитывается при продаже молоха государству.
26572. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА ЖИРА В МОЛОКЕ 3.66 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА ЖИРА В МОЛОКЕ.Определение состояния жира в молоке.Определение содержания жира в молоке. Уровень воды в водяной бане должен быть выше уровня столбика жира в жиромере.
26573. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МЕХАНИЧЕСКОЙ ЗАГРЯЗНЕННОСТИ МОЛОКА 1.49 KB
  Молоко тщательно перемешивают и быстро чтобы механические частицы не осели отбирают 250 мл и выливают в прибор. Для ускорения фильтрации холодное молоко предварительно подогревают до 2030С когда все молоко профильтруется снимают фильтр с сетки и накладывают на эталон степень чистоты молока определяют сравнивая со стандартным эталоном. К первой группе относится молоко при фильтрации которого на фильтре отсутствуют частицы механических примесей ко 2ой группе если на фильтре имеются отдельные частицы к 3ей если на фильтре имеется...
26574. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАТУРАЛЬНОСТИ МОЛОКА 2.63 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАТУРАЛЬНОСТИ МОЛОКА. При добавлении в молоко несвойственных ему веществ или изъятий составных частей например жира оно считается фальсифицированным. где хэто колво воды Доплотность цельного мол30АД1плот. при добав соды в мол реакция щелоч.
26575. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ БЕЛКОВ В МОЛОКЕ 5.58 KB
  В настоящее время широкое распространение получил рефрактометрический метод определения белка в сыром молоке. Метод основан на измерении показателей преломления молока и безбелковой молочной сыворотки полученной из того же образца молока разность между которыми прямо пропорциональна массовой доле белка в молоке. Комплект для измерения массовой доли белка рефрактометр со шкалой массовой доли белка в диапазоне 0 15 и ценой деления 01 ИРФ464 и водяная баня закрытого типа для флаконов центрифуга для определения массовой доли жира в...
26576. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СУХОВОГО ОСТАТКА МОЛОКА ЦЕЛЬНОГО И ОБЕЗЖИРЕННОГО 6.52 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ СУХОВОГО ОСТАТКА МОЛОКА ЦЕЛЬНОГО И ОБЕЗЖИРЕННОГО. Количество сухих веществ молока является показателем качества молока и его питательной ценности. В состав сухих веществ молока входят жир белок сахар минеральные вещества. Более постоянной величиной является сухой обезжиренный молочный остаток СОМО в состав которого входит белок сахар и соли молока.
26577. ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПЛОТНОСТИ МОЛОКА 5.19 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПЛОТНОСТИ МОЛОКА Определение плотности молока производят в соответствии с требованиями ГОСТ 362584. Плотностью молока называют отношение массы молока при температуре 20 к массе равного объема воды при температуре 4С температура воды с наибольшей плотностью. Плотность цельного коровьего молока колеблется в пределах 1027 1033 кг мЗ. Плотность молока часто для краткости выражают не полным числом а только цифрами следующими за десятыми долями в градусах плотности отбрасывая две первые цифры 10 так как они всегда постоянны...
26578. ОСМОТР ТУШ И ОРГАНОВ УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ В УБОЙНОМ ЦЕХЕ МЯСОКОМБИНАТА 4.74 KB
  ЛИВЕР подвешивают за кольца трахеи поворачивают средостением вскрывают бронхиальные и средостенные лимфоузлы прощупывают легкие разрезают легкие параллельно средостению отступя от него 1 см. Осматривают ПЕЧЕНЬ цвет размеры вскрывают портальные лимфоузлы разрезают печень вдоль 2 разрезами вскрывают желчные ходы. ПОЧКИ осматривают с поверхности прощупывают при необходимости вскрывают вскрывают почечные лимфоузлы. На мясокомбинатах скотобойнях и убойных пунктах лимфатические узлы туши вскрывают в том случае если к этому имеются...