52899

Еритроцити. Переливання крові

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку 1. Навчальна: Формування поняття про еритроцити як формені елементи крові; формування поняття про групи крові; формування поняття про взаємозвязок біологічних явищ з математичними діями. Тип уроку: урок засвоєння нових знань Форма уроку: уроклабораторія Обладнання: мікрокопи постійні мікропрепарати крові людини та жаби таблиця Групи крові Міжпредметний звязок: біологія тварин історія математика статистика географія фізика Технологічна карта уроку № Етап урока Форма реалізації Кінцевий...

Украинкский

2014-02-19

153 KB

2 чел.

Тема: Еритроцити. Переливання крові

Клас: 9

Мета уроку

1. Навчальна:

  1.  Формування поняття про еритроцити, як формені елементи крові;
  2.  формування поняття про групи крові;
  3.  формування поняття про взаємозв’язок біологічних явищ з математичними діями.

2. Розвивальна:

  1.  Розвиток логічного мислення;
  2.  розвиток вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків;
  3.  розвиток комунікативної компетентності;
  4.  розвиток вміння роботи з різними джерелами інформації;
  5.  розвиток вміння працювати з лабораторним обладнанням;
  6.  розвиток вміння розв’язання пропорцій, побудови графіків залежності.

3. Виховна:

  1.  формування інтересу до вивчення біології і математики;
  2.  формування здорового способу життя;
  3.  профорієнтація;
  4.  розширення кругозору учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма  уроку: урок-лабораторія

Обладнання: мікрокопи, постійні мікропрепарати крові людини та жаби, таблиця «Групи крові»

Міжпредметний зв’язок: біологія тварин, історія, математика, статистика, географія, фізика

Технологічна карта уроку

Етап урока

Форма реалізації

Кінцевий результат

1.

Організаційний момент

Привітання класу, перевірка наявності всього необхідного для урока

Налаштування класу на роботу

2.

Цільова установа та мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя

Формування в учнів мотиваційного поля

3.

Вхідний контроль

Робота з умовним кодом

Повторення основних характеристик крові людини, перевірка домашнього завдання

4.

Вивчення нового матеріалу

4.1.

Мотивація навчальної діяльності

Історична довідка

Створення проблемної ситуації для підвищення інтересу пізнання нового

4.2.

Практикум

Лабораторна робота

Вивчення будови еритроцитів людини та жаби, проведення порівняння

4.3.

Робота в лабораторіях

Складання спільного проекту

Вивчення ключових питань нової теми

5.

Первинне засвоєння набутих знань

Цифровий диктант

Перевірка вміння фільтрувати необхідну інформацію з поданого об’єму

6.

Заключний контроль

Розв’язок математичних задач, які дозволяють уявити масштабність вивчених питань

Розвиток вміння використовувати математичні навички при розв’язування біологічних задач

7.

Підведення підсумків уроку

Рефлексія

Перевірка емоційного настрою учнів наприкінці урока.

8.

Домашнє завдання

Робота з матеріалом параграфа, творче завдання на вибір учнів

Індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей учнів на уроці біології


Конспект уроку

1. Організаційний момент

2. Цільова установа та мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя

Довгий час за кров’ю визнавали могутню та виключно силу: з її допомогою скріпляли священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гипократ призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивна тканина нашого тіла. Рухливість крові – це найважливіша умова життєдіяльності організма. Як не можна представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини та тварини без руху крові по судинам.

З розвитком науки людський розум все глубже пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з вами в її таємниці і познайомимось ближче з Його Величністю Еритроцитом.

3. Вхідний контроль (самостійна робота)

3.1. Робота з умовним кодом

Завдання: випишіть номери тільки правильних  тверджень.

  1.  З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.
  2.  Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.
  3.  Кров належить до сполучної тканини.
  4.  Кров складається з плазми і формених елементів.
  5.  9%-ий розчин солей називають фізіологічним.
  6.  У плазмі домінує суха речовина.
  7.  Кров знищує віруси та мікроорганізми.
  8.  Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.
  9.  До кровотворчих органів відносяться серце та легені.
  10.  Сталість внутрішнього середовища – необхідна умова життя.

Код для перевірки роботи:

1+3+4+5+7+10=30=3+0=3

3.2. Розв’язування математичної задачі

Визначте масу крові у власному організмі, якщо відомо, що вона складає 1/3 маси тіла. Найдіть середньоарифметичне в парах.

(вчитель перевіряє правильність рішення)

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Історична довідка (зачитує вчитель)

А тепер – увага! Історичний факт!

Перенесемося у ХVІІ століття. Травень 1692 року. Річкою Іш, недалеко від міста Дельфта, пливе яхта з прапором російського царя Петра І  на кормі. Правитель держави російської пливе у Дельфт на зустріч з голандським дослідником Антонієм ван Левенгуком.

Зустріч відбулася. Левенгук продемонстрував мікроскоп власної конструкції і пояснив принцип його дії. А потім розповів про свої спостереження:

«Одного разу під час своїх дослідів я випадково порізав палець склом. Тоді я  вирішив розглянути кров під мікроскопом. Замість однорідної червоної рідини я побачив велику кількість якихось рожевих утворень, які нагадували кульки. В центрі вони були світлішими, ніж по краях. Виявляється, що  кров людини складається ось з таких рожевих кульок. А з чого тоді складається кров жаби? І кров цих тварин також містила рожеві тільця, але мали вони не кулеподібну, а овальну форму».

Левенгук вколов свій палець і продемонстрував Петру І кров під мікроскопом. Подивіться в мікрокоп і ви побачите те, що побачив російський цар у ХVІІ столітті.

4.2. Виконання лабораторної роботи №3.

Перед початком роботи з учнями проводиться інструктаж з ТБ «Правила роботи з мікроскопом»

Учні виконують лабораторну роботу за інструктивними картками.

Інструктивна картка

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета роботи: вивчити особливості будови еритроцитів крові, порівняти будову еритроцитів людини та жаби.

Обладнання: мікропрепарати крові людини та жаби, мікроскопи.

Хід роботи

1. Малюнок «Будова еритроцитів людини»

2. Малюнок «Будова еритроцитів жаби»

Висновок: Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика еритроцитів людини та жаби»

Ознаки

Еритроцити людини

Еритроцити жаби

Забарвлення

Форма

Розміри

Наявність ядра

4.3. Формулюровка проблемного питання:

Які зміни в обміні речовин пояснюють відмінності в еритроцитах людини та жаби?

4.4. Робота в лабораторіях

Для здійснення основної мети урока вчитель пропонує групам самостійно вивчити слідуючі питання.

1 лабораторія – «Цитологи»

Скориставшись матеріалом підручника заповніть паспортні дані еритроцита людини:

Назва форменого елемента

Забарвлення

Форма

Наявність ядра

Кількість в 1 мм3 крові

Речовина, що входить до складу

Місце утворення

Місце руйнування

Час існування

Основні функції

2 лабораторія – «Гематологи»

Скориставшись довідниковою літературою, розв’яжіть проблемну ситуацію:

«Кількість еритроцитів в крові людини визначається рівнем гемоглобіну в крові при сдачі аналізів (норма гемоглобіну для чоловіків 130-160 г/л, для жінок 124-144 г/л.) Який діагноз поставить лікар пацієнту, якщо у нього рівень гемоглобіну – 90 г/л. Пацієнт скаржиться на загальну слабкість, головний біль, різке похудіння. Поясніть причину цього захворювання. Які рекомендації щодо лікування можна надати хворому?»

3 лабораторія – «Спеціалісти станції переливання крові»

Скориставшись матеріалом підручника, зробіть аналіз таблиці «Групи крові». Поясніть механізм переливання крові. Заповніть схему «Резус-фактор»

4 лабораторія – « Дослідники»

Учні даної групи отримали випереджальне завдання.

Завдання: Проведіть соціальне опитування учнів свого класу та їх батьків щодо груп крові та резус-фактора. Побудуйте стовбчасту діаграму отриманих результатів. Зробіть висновки щодо розповсюдженості груп крові серед населення.

4.5. Захист напрацьованих результатів

Захист першої лабораторії

Анкета еритроцитів

Назва форменого елемента

еритроцит

Забарвлення

Червоне

Форма

Диск, увігнутий посередині, що збільшує площу його поверхні

Наявність ядра

-

Кількість в 1 мм3 крові

5,5 млн

Речовина, що входить до складу

Гемоглобін

Місце утворення

Червоний кістковий мозок

Місце руйнування

Печінка, селезенка

Час існування

120 діб

Основні функції

Транспорт кисню від легенів до всіх органів, транспорт вуглекислого газу від тканин до легенів

Захист другої лабораторії

Наявність в результатах цифри 90 свідчить про те, що у пацієнта в крові низький рівень гемоглобіну. Таке захворювання називається анемією. Наявність малої кількості еритроцитів веде до недостатнього транспортування кисня до клітин, особливо клітин мозку. Характерними ознаками анемії є: бліде обличчя і шкіра, загальна слабкість, похудіння, фізична та умова втома, серцебиття, головний біль.

Лікування повинно бути направленим на причину анемії.

Поради лікаря:

  •  вживати продукти насичені залізом, який є складовою частиною гемоглобіну (гранатовий сік, м’ясо, печінка, масло, вершки, молоко, горіхи, яблука);
  •  прогулянки на свіжому повітрі.

Захист третьої лабораторії

Імуногенетичні ознаки, які зумовлені специфічними антигенами, дозволяють поділити кров на групи. При розподілі крові на групи враховується вміст у формених елементах антигенів та антитіл. Наявність в крові антитіл та антигенів дозволяє поділити кров на 4 групи системи АВО. Ця система була відкрита в 1901 році австрійським вченим К.Ландштейнером.

Група крові

Комбінація

Відносна сумісність

Антигени

Антитіла плазми

донор

реціпієнт

0 (І)

-

α, β

І,ІІ, ІІІ, ІV

І

А (ІІ)

А

β

ІІ, ІV

І, ІІ

В (ІІІ)

В

α

ІІІ, ІV

І, ІІІ

АВ (IV)

АВ

-

ІV

І,ІІ, ІІІ, ІV

Окрім поділу крові на групи існує ще специфічний ген, який отримав назву «резус- фактор». 15% населення світу не мають специфічного гена в крові, тому є «резус-негативними», а вся остання частина населення є «резус-позитивними».

Захист четвертої лабораторії

Для виконання завдань дослідження нами було опитано 76 учнів та їх батьків. Результати опитування занесено в таблицю:

І група

ІІ група

ІІІ група

ІV група

0 (І) Rh+

%

0 (І) Rh-

%

А (ІІ) Rh+

%

А (ІІ) Rh-

%

В (ІІІ) Rh+

%

В (ІІІ) Rh-

%

АВ (IV) Rh+

%

АВ (IV) Rh-

%

25

33%

5

7%

18

24%

9

12%

10

13%

3

4%

4

5%

2

2%

За даними таблиці було побудовано діаграму:

Проаналізувавши  діаграму нами було сформульовано висновки:

  •  найбільш поширеною групою крові є перша;
  •  найменш поширеною є четверта група крові;
  •  Rh+ людей більше, ніж Rh-.

5. Первинне засвоєння отриманих знань – цифровий диктант

Завдання: З поданого переліку ознак виберіть тільки ті, що стосуються еритроцитів.

  1.  Форма вогнутого диска.
  2.  Цитоплазма не має забарвлення.
  3.  Ядро відсутнє.
  4.  Містять гемоглобін.
  5.  Підвищення рівня гемоглобіна – анемія.
  6.  Тривалість життя – 120 діб.
  7.  Четверту групу можна переливати в першу.
  8.  Rh- людей більше, ніж Rh+.
  9.  Основна функція – транспорт газів.
  10.  Має ядро.
  11.  Цитоплазма забарвлена у червоний колір.
  12.  Основна функція – захисна.
  13.  В 1 мм3 крові міститься 5-5,5 млн клітин.
  14.  Еритроцити людини менші за розміром, ніж у  жаби.

Умовний код: 1,3, 4, 6, 9, 11, 13, 14.

6. Заключний контроль

Розв’язування математичних задач

1. Визначте кількість гемоглобіна у вашій крові, якщо відомо, що 100 г крові містить в середньому 16,7 г гемоглобіну.

Розв’язок

Відомо, що на кров припадає 1/13 маси тіла. У підлітка (середня маса – 50 кг) –

3800 г крові. Для знаходження кількості гемоглобіна складаємо пропорцію:

100г крові – 16,7 г гемоглобіна

3800 г крові – Х

Х = 634,6 г

2. Загальна кількість гемоглобіну в крові людини 600-700 г. Яку кількість кисню він зможе зв’язати, якщо відомо, що 1 г гемоглобіна зв’язує 1,34 г кисня.

Розв’язок

1,34 г * 600 г = 804 г

1,34 г * 700 г = 938 г

Гемоглобін може зв’язати в середньому 804 – 938 г кисня.

3. Кількість еритроцитів / розрахунок на мм3/ в крові людини складає на рівні моря 5 млн, на висоті 1700 м над рівнем моря – 7 млн, на висоті 4400 м – 8 млн. Побудуйте відповідний графік і поясніть, чому зі збільшенням висоти в крові збільшується кількість еритроцитів?

Розв’язок

Відомо, що з висотою розріджується повітря, тобто воно має менший вміст кисня. І для того, щоб забезпечити організм достатньою кількістю газу, в крові людини збільшується кількість еритроцитів.

7. Рефлексія

Вчитель пропонує оцінити свою роботу на уроці рейтинговими картками:

червона – 10-12 б

зелена – 7-9 б

синя – 4-6 б

чорна – 1-3 б.

8. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

Завдання на вибір:

  •  скласти кросворд за темою «Формені елементи крові»
  •  підготувати шпаргалку за вивченою темою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30112. Хромосомная теория наследственности (Т. X. Морган и др.) 18.08 KB
  Хромосомная теория наследственности Т. Доказано что количество наследственных признаков организма значительно превышает число хромосом гаплоидного набора. Так в гаплоидном наборе классического объекта генетических исследований мухидрозофилы есть только четыре хромосомы но число наследственных признаков и соответственно генов которые их определяют несомненно значительно больше. Это означает что в каждой хромосоме находится много генов.
30113. Генетика пола, Искусственная регуляция пола 42.68 KB
  Генетика пола Пол это совокупность признаков и свойств организма определяющих его участие в размножении. Пол особи может определяться: а до оплодотворения яйцеклетки сперматозоидом прогамное определение пола; б в момент оплодотворения сингамное определение пола; в после оплодотворения эпигамное определение пола. У морского кольчатого червя бонеллия определение пола происходит в процессе онтогенеза: если личинка садится на дно из нее развивается самка а если...
30114. Цитоплазматическое наследование 12.96 KB
  Цитоплазматическое наследование: Для того чтобы та или иная структура могла выполнять роль материального носителя наследственности и обеспечивать количественные закономерности наследования как уже было сказано она должна обладать тремя основными свойствами: выполнять жизненно важные функции в метаболизме клетки обладать способностью к самовоспроизведению точно распределяться в дочерние клетки при делении. Так центриоли участвуют в образовании веретена при делении клетки пластиды обеспечивают некоторые синтетические процессы митохондрии...
30115. Взаимодействие генов 14.76 KB
  Полное доминирование заключается в том что в гетерозиготе полученной при скрещивании представителей чистых линий различающихся по одной пара альтернативных признаков один из двух аллелей не проявляет своего действия. В фенотипе 3 частей проявился доминантный признак а у 1 части рецессивный. При неполном доминировании гибриды первого поколения имеют фенотип укладывающийся в рамки проявления признака между исходными родителями и никогда их не достигающий т. признак может быть любым но не как у представителей чистых линий: меньше...
30116. Инструментальные материалы. Упрочняющая обработка 220 KB
  Инструментальными являются материалы, основное назначение которых - оснащение рабочей части инструментов. К ним относятся инструментальные углеродистые, легированные и быстрорежущие стали, твердые сплавы, минералокерамика, сверхтвердые материалы.
30117. Генные мутации 33.8 KB
  Генные мутации. По последствиям генных мутаций их классифицируют на нейтральные регуляторные и динамические а также на миссенс и нонсенсмутации. Нейтральная мутации молчащая мутация мутация не имеет фенотипического выражения например в результате вырожденности генетического кода. Динамические мутации мутации обусловленные увеличением числа тринуклеотидных повторов в функционально значимых частях гена.
30118. Хромосомные мутации и геномные мутации 16.53 KB
  Хромосомные мутации и геномные мутации. Различают два основных типа хромосомных мутаций: численные хромосомные мутации и структурные хромосомные мутации. В свою очередь численные мутации делятся на анэуплоидии когда мутации выражаются в утрате или появлении дополнительной одной либо нескольких хромосом и полиплоидии когда увеличивается число гаплоидных наборов хромосом. Потерю одной из хромосом называют моносомией а возникновение дополнительной хромосомы у любой пары хромосом трисомией.
30119. Модификационная (фенотипическая) изменчивость 16.63 KB
  Характеристика: обратимость изменения исчезают при смене специфических условий окружающей среды спровоцировавших их групповой характер изменения в фенотипе не наследуются наследуется норма реакции генотипа статистическая закономерность вариационных рядов затрагивает фенотип при этом не затрагивая сам генотип.По размаху нормы реакции узкая более характерна для качественных признаков широкая более характерна для количественных признаков 3.По длительности: есть лишь у особи или группы особей которые подверглись влиянию...
30120. Генетика популяций. Генетическая структура популяций и идеальная популяция 37.55 KB
  При описании систем скрещивания в идеальной популяции широко используется понятие панмиксии случайного свободного скрещивания при котором вероятность встречи гамет не зависит ни от генотипа ни от возраста скрещивающихся особей. Если исключить половой отбор то к панмиктической популяции применима концепция гаметного резервуара согласно которой в популяции в период размножения формируется гаметный резервуар генный пул включающий банк женских гамети банк...