52982

Круглий стіл «Фізика за чайним столом»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчитель: Ми з вами часто стикаємося з багатьма звичними речами але знаємо про них мало а деколи навіть не можемо відповісти на найпростіші запитання про фізичні явища які з цими предметами пов’язані. Але учні також один одному можуть ставити питання які їх цікавлять Вчитель: Перед вами на столі стоять блискучі самовари. 1 Вчитель: А чому у самовара ручки дерев’яні або пластмасові Учень: Дерево або пластмаса – поганий провідник тепла порівняно з металом. Вчитель: Ви помітили що підставивши чашки або склянки до носика самовара вони...

Украинкский

2014-02-20

106.5 KB

8 чел.

Круглий стіл «Фізика за чайним столом»

Для учнів 8-х класів

І.М.Мельник, учитель фізики та астрономії

Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11

Мета: удосконалювати вміння учнів застосовувати здобуті знання у нестандартних ситуаціях, сприймати та осмислювати інформацію в інтерактивному середовищі; розвивати логічне мислення, уміння розв’язувати проблемні завдання, аналізувати думку іншого і доводити власну, робити висновки. Розвивати інтерес учнів до вивчення фізики.

Наочне оформлення: плакат «Фізика за чайним столом», плакат «Меню».

Обладнання: демонстраційний стіл, 10 столів, стільці для учасників та глядачів.

Реквізити та аксесуари: скатертини, серветки, чашки, склянки, тарілки, ложки, ножі, самовари, чайники, заварники, пляшки з водою, банки, електрична плитка; продукти харчування: чай, цукор, хліб, булочки, печиво, цукерки, варення, мед, молоко.

Хід заходу

І. Організаційна частина.

Посередині кімнати стоять столи у вигляді кола, накриті білими скатертинами. На столах розміщені самовари, склянки, чашки, тарілки, у спеціальних посудинах цукор та солодощі, нарізаний хліб. (Мал.1) Чергові гостинно запрошують усіх, хто бажає, увійти та присісти до столу. Коли всі учасники зайняли свої місця, розпочалася бесіда. ЇЇ розпочав учитель

ІІ. Вступ: мотивація та повідомлення теми, мети і завдань зустрічі.

Вчитель: Ми з вами часто стикаємося з багатьма звичними речами, але знаємо про них мало, а деколи навіть не можемо відповісти на найпростіші запитання про фізичні явища, які з цими предметами пов’язані. Зверніть увагу на стіл. Тут немає незнайомих вам речей. У присутніх виникає запитання: «А до чого ж тут фізика?» Але після того, як ви помітили карточки з написами: «чому співає самовар?», «чому булькає вода, що виливається?», «чому чайники блискучі», стає зрозумілим призначення цієї кімнати. Такі картки розміщені всюди: на ложці в склянці, на тарілці з хлібом, чайнику, на посудині з молоком та інших предметах. І про кожен з них можна скласти десятки запитань. Деякі написані на картках, і я пропоную вам на них відповісти. За кожну правильну відповідь учень отримує 3 бали, за неповну – 2 бали, за доповнення – 1 бал. Ну що ж, почнімо!

ІІІ. Основна частина.

Протягом заходу помічники-офіціанти постійно слідкують за порядком, допомагають учителю, демонструють деякі завдання. Учитель,спілкуючись із учнями, ставить їм запитання. Якщо відповіді учнів не правильні або не повні, учитель аналізує і дає правильну відповідь. Але учні також один одному можуть ставити питання, які їх цікавлять

Вчитель: Перед вами на столі стоять блискучі самовари. Наші батьки, дідусі і бабусі використовували їх для приготування дуже смачного духмяного чаю. Раніше для нагрівання води в самоварах використовували дрова фруктових дерев або вугілля, тому чай, напевно, і був такий приємний на смак. Великі родини традиційно збиралися за одним столом біля самовара, спілкувалися, співали пісні, пили чай. Прислухайтесь, самовар починає «співати». Напевно, вода зараз закипить. Чому самовар «співає» перед тим, як в ньому закипить вода?

Учень: Вода, що дотикається до труби самовара, перетворюється на пару, яка утворює в воді маленькі бульбашки. Ці легкі бульбашки виштовхуються вгору, де температура нижча. Пара в бульбашках охолоджується, стискається, і стінки бульбашок під тиском навколишньої води з легким тріском лопаються. Тому з’являється шум, який ми чуємо перед кипінням.

Офіціанти наливають усім присутнім чай

Мал. 1

Вчитель: А чому у самовара ручки дерев’яні або пластмасові?

Учень: Дерево (або пластмаса) – поганий провідник тепла порівняно з металом. Якщо б ручки самовара  були металевими, вони б, коли вода в самоварі закипіла, нагрілися так, що до них неможливо б було доторкнутися.

Вчитель: Ви помітили, що, підставивши чашки або склянки до носика самовара, вони заповнюються по-різному. Чому перші чашки наповнюються швидше, ніж потім, коли води в самоварі стає трішки менше?

Учень: Вода витікає з крана під впливом тиску рідини на бокові стінки самовара. Чим менше води в посудині, тим менший тиск рідини, що знаходиться біля крана, і тим з меншою силою вода витікає з посудини.

Вчитель: Вмикати самовар без води не можна. Чому самовар розпаюється, коли його починають нагрівати, забувши налити води?

Учень: Вся кількість теплоти, що повинна йти на нагрівання води, йде на нагрівання металевих частин самовара. Завдяки цьому місця, спаяні легкоплавким оловом, розпаюються.

Вчитель: Сьогодні рідко побачиш у наших домогосподарок на кухні самовари. Їх давно замінили чайники різних видів. Коли вода в чайнику кипить, кришка починає підстрибувати. Чому?

Учень: Пружність пари в чайнику з киплячою водою досягає такої величини, що здатна подолати вагу кришки чайника. Тому кришка піднімається і випускає пару. Це явище підстрибування періодично повторюється.

Офіціанти демонструють кришки чайників

Вчитель: Зверніть увагу, у кришці чайника є отвір. Чи збільшиться цей отвір, якщо вода в чайнику починає кипіти?

Учень: Отвір на кришці чайника збільшується, тому що він під час нагрівання металевих предметів збільшується так само, як і матеріал, що їх оточує.

Вчитель: А чому чайники, самовари і навіть каструлі роблять блискучими?

Учень: Блискуча поверхня випускає менше теплових променів. Тому в чайниках та самоварах з такою поверхнею вода швидше нагрівається і повільніше охолоджується.

Вчитель: Зверніть увагу на склянки, з яких ви п’єте чай. Вони різні. Склянки часто тріскаються, якщо в них налити дуже гарячу воду. Яка склянка найчастіше тріскає - гранчаста чи гладка?

Учень: Гранчасті склянки мають більш товстіші стінки, ніж гладкі. Склянки з товстими стінками під час наливання в них гарячої води тріскаються частіше, тому що внутрішня і зовнішня сторона їх стінок розширюється нерівномірно.

Вчитель: А чому в чайних склянках дно роблять товщим, ніж стінки?

Учень: Дно в склянках робиться товстим для того, щоб склянки були більш стійкими.

Вчитель: Перед тим як налити гарячу воду або окріп у склянку, я кладу ложку. Навіщо я це роблю?

Учень: Металеві ложки, особливо срібні, - гарні провідники тепла, поглинають певну кількість теплоти, яка повинна передаватися склу. Тому склянки з ложкою нагріваються не так швидко і сильно.

Вчитель: Покладіть у свої чашки грудочки цукру. Прислухайтесь, чому розчинення в чаї цукру супроводжується легким шипінням?

Учень: Вода, проникаючи в капіляри цукру, виштовхує з них повітря, бульбашки якого, збільшуючись в об'ємі від нагрівання, піднімаються вгору під дією виштовхувальної сили і лопаються, створюючи своєрідне шипіння.

Вчитель: Кожен з нас, напевно, міркував про те, чому чай так легко вливається в наш рот, особливо коли ми п’ємо з повної склянки чи чашки?

Учень: Доторкнувшись губами до чаю і втягнувши глибоким диханням повітря з ротової порожнини, ми досягнемо того, що рідина під дією зовнішнього атмосферного тиску почне переміщуватися туди, де тиск менший, тобто порожнину рота.

Вчитель: Щоб швидше охолодити гарячий чай, ми наливаємо його у блюдце Чому з повної склянки так важко налити чай у блюдце, не розливши його на стіл?

Учень: Скло має властивість змочування водою. Тому рідина на початку виливання зі склянки насамперед потече по склу і частково розіллється, не потрапивши на тарілку. Якщо скло змазати маслом (перестане змочуватись рідиною), то вода, не розливаючись, потрапить  у блюдце.

Вчитель: Також, щоб охолодити чай, на нього дують. Чому?

Учень: Коли ми дуємо на гарячу воду, то повітря над нею весь час змінюється, випаровування здійснюється інтенсивніше і вода охолоджується швидше.

Вчитель: Чому чай у чашці, як правило, охолоджується швидше, ніж у склянці?

Учень: Чашки мають більший діаметр, ніж склянки. Випаровування рідини в чашках відбувається з більшої поверхні і рідина охолоджується швидше.

Вчитель: Пригощайтесь смачним варенням та медом. Однією з ознак готовності варення є рівномірне розміщення ягід у сиропі. Як це пояснити?

Учень: Не просочені сиропом ягоди мають меншу густину, ніж сироп, тому плавають зверху посудини. Коли молекули сиропу дифундують по всьому об'єму ягоди, густина вирівнюється і ягоди розміщуються рівномірно по посудині.

Офіціанти наливають мед у тарілки

Вчитель: Чому тонка цівка меду, який виливається з посудини, у момент розриву на кінці збирається в кульку, що переміщується вгору?

Учень: Під дією сили поверхневого натягу зменшується поверхня цівки, а найменша поверхня - це куля(сфера).

Вчитель: Яка вода - сира чи кип’ячена, швидше закипить, якщо перед нагріванням їх температура була однаковою?

Учень: Раніше закипить сира вода, тому що вона містить повітря, яке прискорює процес кипіння. Вода, з якої під час кипіння вийшло повітря, закипить пізніше.

Вчитель: Перед тим як запарити в чайнику для заварки чай, його споліскують окропом. Чому?

Учень: Під час споліскування заварника окропом він нагрівається і вода, яку наливають удруге, буде більш гарячою, що спонукає до кращого запарювання чаю.

Вчитель: Що слід наливати у склянку раніше: заварку чи окріп? Чи має це значення?

Учень: У принципі все одно, проте температура заварки завжди нижча, ніж окропу, тому безпечніше спочатку налити заварку.

Вчитель: Ви вже знайомі з процесом випаровування. А чи можна побачити пару?

Учень: Пару побачити не можна, тому що вона прозора і тому невидима. Білий туман, який виходить з носика чайника – не пара (хоча так називають у побуті), а вода у вигляді дрібних водяних краплинок, які, як пилинки, рухаються в повітрі і роблять пару непрозорою.

Вчитель: Дехто з нас любить пити чай з молоком. А чому молоко кисне?

Учень: Винні в цьому маленькі грибки(схожі на дріжджі), які є в повітрі. Потрапивши в молоко, вони перетворюють молочний білок в молочну кислоту, тому воно скисає. Щоб цього уникнути, молоко необхідно кип’ятити – грибки гинуть.

Вчитель: На столах у тарілках лежать шматочки хлібу. Пам’ятаю, що в дитинстві, коли мама просила купити хліб, я, не дійшовши до дому, з’їдала смачну хлібну шкоринку. Чому у печеного хліба утворюється шкоринка?

Учень: У муці є крохмаль. Коли печуть хліб, від великої температури крохмаль на поверхні перетворюється в декстрин – клей, який і склеює  окремі крохмальні зерна в рум’яну шкоринку.

Вчитель: Зверніть увагу на те, що на тарілках є не лише свіжий хліб, але й черствий. А чому хліб черствіє?

Учень: Якщо мішечок з мукою гарно промити, весь крохмаль вийде і в мішечку залишиться туга грудка – клейковина. Через деякий час вона робиться твердою і крихкою, як скло. Хліб черствіє тому, що частина рідини випаровується, а клейковина твердіє.

Вчитель: Погодьтесь, який смачний свіжий хліб! Скажіть, будь ласка, а чому хлібна м’якоть вся в дірочках?

Учень: Коли в тісто кладуть дріжджі, у ньому з’являється велика кількість бульбашок вуглекислого газу, який змушує тісто розширюватися. В печі з високою температурою клейковина стає рихлою і не може утримувати вуглекислий газ, який виходить на зовні. Кожна дірочка в хлібині – це слід від бульбашки вуглекислого газу.

Офіціанти нарізають ще декілька шматочків хліба

Вчитель: Як ви вважаєте, чому гострим ножем легше різати, ніж тупим?

Учень: Гострий ніж передає тиск руки на меншу площу предмета, що розрізають. Тиск від цього збільшується і легше руйнує матеріал.

Вчитель: У кутку нашої кімнати стоїть ще один стіл з електроприладами, каструлями, банками, пляшками… Якщо ввімкнути електроплитку або електрочайник, їх спіраль швидко нагрівається і навіть розжарюється до червоного кольору. Чому провід, що підєднаний до приладу, не нагрівається?

Учень: Провід, що пропускає електричний струм, має маленький опір. Спіраль електричного приладу виготовлена зі спеціального сплаву, який має великий питомий опір. Подолання цього опору викликає виділення великої кількості тепла, що і розжарює спіраль.

Офіціанти демонструють каструлі, чайники та самовари

Вчитель: Чим довше користуватися чайником, тим все повільніше закипає в ньому вода. Чим це пояснити?

Учень: Внаслідок довгого користування чайник покривається зсередини шаром солей, що знижує його теплопровідність.

Вчитель: Загляньте в середину цього посуду. Чому в каструлях не виникає такого накипу, як в чайнику чи самоварі?

Учень: В каструлях також з’являється шар накипу, але він порівняно нетовстий. Солі, що виділяються під час кипіння води, осідають переважно на продуктах, які варяться. А тонкий шар накипу, що виникає на стінках посудини, легко і швидко очищується, тому що каструлі частіше миють зсередини.

Вчитель: На плитці стоять два чайники: сферичної і циліндричної форми. Який чайник закипить швидше?

Учень: Сфера – тіло з найменшою поверхнею, отже, у сферичного чайника поверхня нагрівання менша, ніж у циліндричного, тому вода в ньому закипить пізніше.

Вчитель: У якому посуді їжа підгоряє швидше - в мідному чи чавунному?

Учень: Теплопровідність міді у вісім разів більша, ніж у чавуні. Тому їжа в мідному посуді підгорить швидше, ніж у чавунному.

Вчитель: Ваші батьки готують різноманітні смачні овочеві салати. А чому овочі необхідно варити в закритій посудині?

Учень: Коли каструля закрита кришкою, то до овочів, що варяться, потрапляє менше кисню, який викликає розчинення вітаміну С. Тому в овочах, що варяться в закритій посудині, зберігаються необхідні вітаміни.

Вчитель: Для смаку ми додаємо в страви сіль. Чому під час додавання в воду солі температура води знижується?

Учень: Сіль, потрапляючи у воду, починає розчинятися. Цей процес протікає з поглинанням тепла, яке відбирається у води. Тому температура утвореного розчину знижується.

Вчитель: Чому не обпікає рук вийняте з окропу яйце?

Учень: Вийняте з окропу яйце вологе і гаряче. Вода, що випаровується з поверхні яйця, охолоджує шкаралупу, і рука не відчуває жару. Але це відбувається лише в перші секунди доти, доки яйце не обсохне. Після чого висока температура буде відчутною.

Вчитель: Якщо банку або пляшку з холодною водою внести в теплу кімнату, на стінках з’являється роса. Чому?

Учень: На холодних стінках конденсується водяна пара, яка є в теплому повітрі кімнати.

Вчитель: Чому під час відкривання пляшки з газованою водою спостерігається великий потік піни і навіть рідини?

Учень: Оскільки у пляшці тиск газу був більший від атмосферного, а при відкриванні корка відбувається вирівнювання тиску. При цьому інтенсивний потік газу захоплює частину рідини.

Офіціанти відкривають пляшку і наливають воду в склянки

Вчитель: Прислухайтесь, як виливається вода з пляшки. Чому вода булькає?

Учень: Коли рідина виливається з пляшки, то в середині пляшки тиск повітря знижується. Тому повітря на зовні, що знаходиться під нормальним атмосферним тиском, періодично уривається в середину. Це й викликає булькання води.

ІV. Підсумки заходу.

Вчитель: Під час чаювання з фізикою ми ще раз переконалися в тому, що в будь-кому предметі, явищі, процесі присутня фізика. Фізика навколо нас! Сподіваюся, що після нашої сьогоднішньої зустрічі ви ще з більшим бажанням будете здобувати знання і будете продовжувати вивчати таку складну і таку цікаву науку про природу, щоб краще пізнавати світ.

V. Домашнє завдання кмітливим:

  1.  Чи залежить швидкість охолодження чаю від того, коли в нього кинуто цукор: одразу ж чи перед тим, як пити?
  2.  У якому чайнику вода закипить швидше: з гладеньким чи шорстким дном (за однакових умов)?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27237. Дайте порівняльну характеристику основних ринкових структур (моделей ринку) 18.7 KB
  Під яку з цих ринкових класифікацій підлягає: комунальне господарство міста метрополітен кабельне TV районна лікарня комерційний банк кав’ярня перукарня Характерні риси основних типів ринку Чиста конкуренція Монополія Монополістична конкуренція Олігополія Кількість фірм Дуже багато Одна Багато Декілька Тип продукту Однорідний Унікальний немає замінювачів Диференційо ваний Однорідний або стандартизов Контроль за ціною Відсутній Значний Деякий Обмежений взаємозалежи Умови входу і виходу Дуже легкі Заблоковано Досить легкі Істотні...
27238. Охарактеризуйте досконалу (чисту) конкуренцію. В чому полягає специфіка ціноутворення в умовах досконалої конкуренції 14.55 KB
  У другому випадку мінімізує збитки якщо виробляє продукцію. У третьому фірма мінімізує збитки якщо закриває підприємство. Фірма мінімізує свої збитки коли виробляє обсяг продукції за якого загальні витрати перевищують загальний виторг на мінімальну величину. Якщо загальний виторг не перевищує загальних змінних витрат за будьякого обсягу виробництва фірма мінімізує збитки призупинивши виробництво продукту.
27239. Поясніть формування загального (TR), середнього (AR) та граничного (MR) доходу і відобразіть їх графічно 118.37 KB
  Звичайний дохід фірми формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності.Капітальний дохід – це дохід фірми від перепродажу виробничих фондів землі майна та фінансових активів.Дивідендний дохід – це дохід від акцій інших фірм яким володіє фірма. Основним видом доходу фірми є звичайний дохід.
27240. Обґрунтуйте теоретично, алгебраїчно та графічно правило граничного випуску і правило закриття. Охарактеризуйте механізм їх дії на ринку досконалої конкуренції 39.34 KB
  конкурентної фірми для монополії існують також умова беззбитковості коли і умова закриття коли . Тому правило граничного випускуMR = MC яке ми визначили для конкурентної фірми є універсальною не обхідною умовою максимізації прибутку для всіх типів ринкових структур. Як і для конкурентної фірми для монополії існує закриття .З’ясувавши таким чином як зростає доход конкурентної фірми по мірі продажу додаткової одиниці товару можна перейти до розгляду того якими є умови визначення конкурентною фірмою обсягу пропозиції її продукції що...
27241. Виведіть рівновагу конкурентної фірми в короткому періоді при загальному та граничному підходах. За яких умов конкурентна фірма максимізує прибуток 33.33 KB
  Максимізація прибуткуконкурентною фірмою Мета фірми максимізація прибутку. Максимізація прибутку це максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами: ТК ТС. Передбачається що фірма враховує зміни величини витрат у процесі випуску продукції і вибирає той його обсяг який дасть максимум прибутку що і буде відповідати максимальній різниці ТR ТС. Основні підходидо визначеннямаксимізаціі прибутку Сукупнийаналіз використовує зіставлення сукупних величин.
27242. Проаналізуйте наступні варіанти вибору конкурентною фірмою оптимального випуску та оптимальної ціни: а) максимізації прибутку; б) мінімізації збитків; в) випадок незбитковості 32.41 KB
  Якщо ціна не менше від середніх змінних витрат Р =АVС то фірма повинна виробляти оптимальний рівень випуску. графік Максимізації прибутку конкурентною фірмою Максимізація прибутку досягається коли відрізок між TR і ТС найбільший відрізок АВ TR TC обсяг випуску Q. Точки С і D – точки критичного обсягу випуску продукції коли ТС = TR.
27243. Виведіть рівновагу на ринку досконалої конкуренції в довгому періоді. Яка умова цієї рівноваги? Як співвідносяться досконала конкуренція та ефективність 31.98 KB
  Вільний вхід і вихід з галузі; 5. Якщо умови діяльності несприятливі для фірми то вона може піти з ринку галузіДосконала конкуренція припускає рівний доступ всіх фірм до ресурсів у тому числі і до технологічної інформації. Тому в довгостроковому періоді кожна фірма може вибрати і реалізувати найефектніший варіант виробництва внаслідок чого криві загальних витрат всіх фірм однієї галузі буде ідентичний і можна говорити що в довгостроковому періоді галузь складається з однакових або типових фірм. Довгострокова крива галузі в цьому...
27244. Охарактеризуйте ознаки і причини існування монополії. Визначте ціну і обсяг виробництва в умовах чистої монополії 15.67 KB
  Визначте ціну і обсяг виробництва в умовах чистої монополії Економічна монополія є найпоширенішою. Коли монополіст вирішує підвищите ціну продукту йому нема чого турбуватися про конкурентів які знизивши ціну можуть захопити більшу частину ринку. Але це не означає що монополіст може призначати ціну яку він захоче. Призначаючи ціну нижче ціниконкуруючих фірм той або інший продавець може розраховувати на деякийзбільшення обсягу продажів.