52989

ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИКИ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Модель випускника готового до самоосвіти Засоби організації самоосвітньої діяльності учнів Пам’ятки раціональної організації навчальної роботи школяра як розв’язати задачу як здійснити перевірку розв’язків задачі робота з підручником фізики складання плану відповіді з фізики як скласти конспект як готувати доповідь реферат як працювати з додатковою літературою як готувати домашнє завдання як виконувати письмову домашню роботу Зразки тестів та контрольних робіт для перевірки навчальних досягнень...

Украинкский

2014-02-20

103 KB

36 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Факультет підвищення кваліфікації              

Відділ природничих дисциплін                                       

 

КУРСОВА РОБОТА

ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ

УЧНІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИКИ                                                              

                        

                      Слухача курсів «Впровадження    інтерактивних методів      у     викладання фізики та астрономії» за

очно-дистанційною формою навчання 

Р. В. Передєєвої учителя фізики 

Часовоярської загальноосвітньої школи

IIII ступенів №15

Артемівської міської ради, Донецької обл..

                                                                           

                               Керівник: методист з фізики ВПД

                       Охріменко Ніна Анатоліївна

                                     

   

Артемівськ-2012

 


Анотація

Передєєва Р.В. Формування самоосвітньої компетентності учнів засобами фізики: Курсова робота. – Артемівськ, Донецький облІППО, 2012.

У даній роботі розкриті проблема формування самоосвітньої компетентності учнів засобами фізики і надані пам’ятки раціональної організації навчальної роботи учнів.

Особливу увагу приділено розробці алгоритмів з організації самоосвітньої діяльності учнів.

Наведені приклади тестових завдань для учнів 10 класу.

При виконанні роботи використано 10 джерел інформації.


Аннотация

Передеева Р.В. Формирование самообразовательной компетентности учащихся способами физики: Курсовая работа. – Артемовск, Донецкий облИППО, 2012.

В данной работе раскрыты проблема формирования самообразовательной компетентности учащихся способами физики и наданы памятки рациональной организации учебной работи учеников.

Особленное внимание уделяется разработке алгоритмов по организации самообразовательной деятельности учащихся.

Приводятся примеры тестових завданий для учников 10 класса.

При выполнении работы использовано 10 источников информации.


З М І С Т

  1.  Вступ

  1.  Модель випускника готового до самоосвіти

  1.  Засоби організації самоосвітньої діяльності учнів

  1.  Пам’ятки раціональної організації навчальної роботи школяра

  •  як розв’язати задачу
    •  як здійснити перевірку розв’язків задачі
    •  робота з підручником фізики
    •  складання плану відповіді з фізики
    •  як скласти конспект
    •  як готувати доповідь, реферат
    •  як працювати з додатковою літературою
    •  як готувати домашнє завдання
    •  як виконувати письмову домашню роботу

  1.  Зразки тестів та контрольних робіт для перевірки навчальних досягнень учнів з фізики, 10 клас.

  1.  Література


ВСТУП

Наша держава зараз переживає етап переходу до високо технологічного інформаційного суспільства. Як сказано в Національній Доктрині розвитку освіти, «Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утверджено пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу …»

Це гостро ставить питання підготовки учнів до дорослого життя, тому національна система освіти наголошує на впровадження компетентнісно орієнтованого підходу, зміщує акценти з накопичених знань на формування в учнів здатності до швидкого і постійного оновлення знань, уміння застосовувати знання на практиці, готовності до безперервної освіти і самоосвіти, уміння успішно реалізовувати себе в професійній та соціальній сферах.

Розвиток науки, постійне збільшення обсягу інформації, підвищення вимог до будь-якого професіонала щодо його професійної майстерності вимагають систематично й наполегливо займатися самоосвітою. Школа є саме тією ланкою де формується самоосвітня компетентність особистості, таму назріла необхідність розробки такої технології підготовки школярів до самоосвіти, яка б забезпечувала успішно самоосвітню діяльність кожного учня.

Традиційні цілі шкільної освіти у вигляді знань, умінь, навичок сьогодні є недостатніми, адже сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично вирішувати різноманітні професійні та життєві проблеми, спроможних до самореалізації у різноманітних сферах власної життєдіяльності тощо. А це залежить від тих додаткових якостей, які зараз ми називаємо компетентностями. Введення цих понять у педагогічну практику сучасної школи пов’язано зі змінами змісту та методами навчання.

Компетентнісний підхід означає спрямованість навчально-виховного процесу на формування у школярів ключових і предметних компетентностей, які є необхідними для діяльності в сучасному суспільстві.

У середині 90-х років Радою Європи був прийнятий список компетентностей, якими повинні володіти всі випускники освітніх закладів. В окремий спосіб діяльності виділено «Здатність вчитися протягом життя». Отже, самоосвітня компетентність є однією з ключових, що формуються в процесі навчання й виховання школярів.

Самоосвіту розглядаємо як цілеспрямовану, вільну та самостійну пізнавальну діяльність, спрямовану на задоволення інтересів, потреб людини в пізнанні навколишнього світу і себе самої в ньому.

Самоосвіта – складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальні цілі й завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи з надбання знань та самооцінює і вдосконалює її результати.

Ефективність самоосвіти залежить від інтелектуального розвитку особистості, від настанов на пізнавальну діяльність, від ставлення до знань, від вольових та інших якостей людини, від її підготовленості до самоосвітнього процесу, тобто від рівня сформованості загально навчальних умінь (інформаційних, пізнавальних, організаційних). Самоосвіта має індивідуальні та групові форми, останні сприяють формуванню вмінь та навичок сумісної інтелектуальної діяльності. Важливу роль у цьому процесі відіграє комунікативна компетентність людини що займається самоосвітою.

Зміст самоосвіти школярів частіше за все пов'язаний з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, задоволенням пізнавальних інтересів у процесі позакласної та позашкільної діяльності. Практика показує, що у процесі самоосвіти учні мають утруднення, які помітно знижають інтенсивність самоосвітньої роботи, ведуть до згасання інтересу до неї. Ці утруднення пов’язані з відсутністю у школярів умінь та навичок самостійної розумової праці, невмінням систематизувати отриману інформацію та співвідносити її зі своїми прогалинами в знаннях основ наук. Тому досить висока результативність самоосвіти практично неможлива без умінь навчати себе.

Результатом системного підходу до формування самоосвітньої компетентності учнів буде особистість, здатна цілісно здійснювати самоосвітній процес.

Модель випускника, готового до самоосвіти

  •  розуміти свої потреби на основі самопізнання, вміння критично оцінити свої достоїнства та недоліки;
  •  прагнути до самореалізації, саморозвитку, постійного самовдосконалення, самокорекції, самовиховання, самоосвіти;
  •  мати розгорнуті вміння самоорганізації;
  •  вміти правильно поставити мету самоосвіти;
  •  мати сформовані загально навчальні вміння та навички самостійного здобування, обробки інформації та застосування знань;
  •  знаходити інформації, яка потрібна, у різних джерелах; засвоювати інформацію та логічно її переробляти;
  •  знаходити помилки в отриманій інформації й вносити пропозиції щодо виправлення;
  •  складати план виступу, повідомлення, пропонувати форм його викладання, адекватну змісту;
  •  збирати й систематизувати довгий час тематичну інформацію;
  •  вміти творчо використовувати отримані знання на практиці.

Динаміці сьогодення відповідає випускник, який уміє здійснювати самоосвітній процес, а не лише отримувати освіту. Як створити умови для виведення дитини на шлях саморозвитку, самоосвіти? Як забезпечити цей процес потрібним інструментарієм? Що потрібно розвивати в особистості дитини, щоб її самоосвітня діяльність носила успішних характер, була б бажаною для неї? На ці та інші питання можна дати відповідь учитель, який має відповідну теоретичну підготовку відносно процесу самоосвіти, сам приймає її цінності, вміє виділити пріоритетні завдання в організації самоосвітньої діяльності й під них проектувати навчальний процес.

Вважаю, що вчитель, який ставить перед собою завдання з формування в учнів потреби в самоосвіті, може досягти успіху лише за таких умов:

урахування всіх особливостей формування потреби в самоосвіті;

відповідної психологічної та педагогічної підготовки вчителя;

знання особливостей розвитку кожного учня, його можливостей мотивації інтересів;

досконалого володіння предмету;

систематичного ознайомлення з науково-технічним і культурним життям.

Функція навчання в системі особистісно-зорієнтованої освіти полягає, насамперед, у створенні необхідних умов для розвитку особистості. На перший план виходить завдання – допомогти кожному учневі удосконалювати свої індивідуальні здібності з урахуванням того досвіду пізнання якого він набув. У цьому випадку основним є розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня, визначення педагогічних умов, необхідних для їх задоволення.

Чим більше позитивних придбань буде,наприклад, у молодшого школяра, тим легше він упорається з майбутніми труднощами підліткового віку. Не втратити час, допомогти повністю розкритися індивідуальним здібностям у найбільш сприятливий для цього момент – завдання і батьків і вчителів.


ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМООСВІТНЬОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ   УЧНІВ.

Одним із ефективних засобів формування навчально – пізнавальних умінь є пам`ятки, інструктивні приписи, що допомагають учням здійснювати розумової навчальної операції, які складаються з певних елементів.

Застосування пам`яток допомагає переходу від емпіричного до теоретичного рівня навчання умінню вчитися, озброює узагальненими знаннями про розумові дії, що входять до складу інтелектуального прийому, сприяє переносу цього прийому з однієї навчальної ситуації в іншу.

Пам`ятка вводиться або одночасно з визначенням, що розкриває сутність навчально-пізнавального процесу навчання, коли це визначення вже учнями засвоєне. Всі пам`ятки повинні бути якомога коротшими, складатися з уже відомих учням питань, являти собою взаємопов’язані ланки певної системи. Тексти  пам`яток містяться на плакатах (планшетах), а також роздруковуються або переписуються учнями в спеціальний зошит, щоб мати можливість користуватися ними при виконанні домашніх завдань.

Від школярів не вимагають заучування пам`яток: їх безпосереднє запам`ятовування досягається шляхом використання в навчальному процесі.  

Самоосвіта виникає тоді, коли учень на основі знань і вмінь, отриманих у процесі навчання, виявляє недостатність наявних знань для вирішення певної проблеми. Отже, створити саме такі ситуації, що спонукають учнів до самостійного пошуку знань, розвивають його ініціативу звернення до додаткових джерел пізнавальної інформації, формують його самостійність. Діяльність школярів переходить на рівень самоорганізації та саморегуляції.


Пам`ятки раціональної організації

навчальної роботи

школяра

                                         

                                         Як розв’язати задачу.

  1.  Уважно прочитайте задачу, подумайте, про що йдеться в ній; з`ясуйте незрозумілі слова і вирази.
  2.  Записати умову задачі у скороченому вигляді.
  3.  Виділіть у задачі відомі й невідомі величини, виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках.
  4.  Виразити всі необхідні для розв’язку величин в одиницях СІ.
  5.  Подумайте, що означає кожне число, який зв’язок між числами.
  6.  Ця  задача проста чи складна? Якщо складна, то спробуйте намітити план розв’язання.
  7.  Якщо план не вдалося скласти, то випишіть числові данні задачі або зробіть короткий запис; пригадайте, яку подібну задачу розв’язували раніше; розв’яжіть частину задачі; чи не можна тепер знайти відповідь на основне питання.
  8.  Розв’яжіть задачу.
  9.  Перевірте розв’язок, користуючись методом розмінностей.
  10.  Оцініть одержаний результат та його реальність.
  11.  Запишіть відповідь.

Як здійснити перевірку розв`язків задачі.

  1.  Перевірити правильність запису умови.

  1.  Перевірити хід розв’язування, чи правильно використаний прийом розв’язування задачі, основні формули.

  1.  Перевірити правильність записів і малюнків (якщо необхідно).

  1.  Перевірити розрахунки.

  1.  Дослідити розв’язання, розглянути окремі випадки.

  1.  Розкрити коротко хід розв’язування задачі.

  1.  Оцінити одержаний результат та його реальність.

               


Робота з підручником фізики.

     1. Знайти завдання за заголовками.

     2. Обдумати заголовок (тобто дайте відповідь на питання: Про що йдеться? Про що я дізнаюсь? Що я вже знаю про це?).

     3. Прочитати зміст пункту (параграфа).

     4. Виділити всі незрозумілі слова й вирази та з`ясувати їх значення (у підручнику, довіднику, в учителя, батьків, товаришів).

     5. Задати в процесі читання питання й відповісти на них (Про що йдеться? Що мені відомо про це? Що саме про це повідомляється? Чим це можна пояснити? Як це співвідноситься з тим, що я вже знаю? Що з цього я отримаю? Де все це можна використати?).

     6. Виділити (виписати, підкреслити) основні поняття.

     7. Виділити основні формули чи правила, означення.

     8. Вивчити визначення понять.

     9. Вивчити правила.

    10. Розібрати конкретні приклади в тексті й придумати свої.

    11. Скласти схеми, таблиці, алгоритми.

    12. Запам’ятати  матеріал, використовуючи прийоми запам’ятовування (переказ за планом, малюнками, схемою, мнемонічні прийоми, повторення важких місць).

    13. Відповісти на конкретні  питання в тексті.

    14. Придумати й задати собі такі питання.


Складання плану відповіді з фізики.

  1.  Виділіть поняття, яким потрібно дати визначення.

  1.  Виділіть правила, які потрібно сформувати.

  1.  Виділіть означення, правила, на які потрібно посилатися при поясненні.

  1.  Продумайте записи на дошці під час відповіді.

  1.  Покажіть, де і як застосовується правило.

  1.  Зробіть висновок.


Як скласти конспект.

  1.  Прочитайте текст, розділіть його на основні смислові частини, виділіть головні думки.

  1.  Якщо складається план-конспект, сформулюйте його пункти, підпункти, визначте, що саме слід включити в план-конспект для розкриття кожного з них.

  1.  Найбільш суттєві положення (тези) послідовно й  коротко викладіть своїми словами чи у вигляді цитат.

  1.  У конспект включаються й докази, що обґрунтовують основні положення, конкретні факти, приклади.

  1.  Окремі слова пишіть скорочено, виписуйте лише ключові слова, застосовуйте умовні позначки.

  1.  Робіть широкі поля: це дасть змогу доповнювати конспект.

  1.  Застосовуйте різні способи підкреслювання, використовуйте олівці та ручки різного кольору.


Як готувати доповідь, реферат.

  1.  Продумайте тему, у загальних рисах визначте її зміст, складіть план.

  1.  Складіть список літератури; читаючи її, виписуйте все, що потрібно включаючи в роботу.

  1.  Опрацюйте план, проти кожного пункту позначте, з якої книги слід взяти матеріал.

  1.  У вступі до роботи розкрийте значення теми.

  1.  Послідовно розкрийте всі передбачені планом питання, обґрунтуйте, підкріпіть приклади, фактами.

  1.  Висловіть своє власне ставлення до теми.

  1.  Пишіть грамотно, стисло, не припускайтеся повторів.

  1.  Точно вкажіть, звідки взяті наведені в тексті цитати й факти.

  1.  У кінці роботи зробіть узагальнюючі висновки.

  1.  Самокритично прочитайте роботу, відкоригуйте, перепишіть начисто.


Як працювати з додатковою літературою.

  1.  Для ознайомлення в загальних рамках зі змістом книги необхідно:

а) прочитати титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік;

б) прочитати титульну анотацію (коротку інформацію про книгу),     розміщену на зворотному боці титульної сторінки;

в) уважно ознайомитися зі змістом, розміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки;

г) прочитати передмову чи вступ.

  1.  Під час читання звернути увагу на:

а) назву окремих розділів, частин, параграфів тощо;

б) вдумливо ставитися до слів і словосполучень, що виділені різними                                                                                    

шрифтами (пунктиром, курсивом тощо);

в) з`ясувати значення незрозумілих слів з допомогою словників та

енциклопедій;

г) звернути увагу на зноски (помічаються зірочкою або цифрою) і

відразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

  1.  Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

а) розділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них головне;

б) скласти план (простий, складний),  тематичні виписки, тези або конспект.


Як готувати домашні завдання?

  1.  Приступайте до роботи тільки після відпочинку.
  2.  Готуйте уроки «сьогодні на сьогодні»: це краща профілактика забування.
  3.  Починайте роботу з настановою запам’ятати надовго.
  4.  Уході виконання домашнього завдання чергуйте предмети різних циклів.
  5.  Постійно контролюйте якість виконаного завдання.

Як виконувати письмову домашню роботу.

  1.  Прочитати завдання, осмислити його.
  2.  Подумати, які правила і прийоми слід застосувати для його виконання, користуючись, якщо потрібно, попередньою письмовою роботою, загальними й спеціальними прийомами розв’язання задач.
  3.  Якщо потрібно, виконати завдання повністю або частково на чернетці.
  4.  Перевірити тим чи іншим способом розв’язання задач.
  5.  Записати виконані завдання в зошит, додержуючись правил ведення зошита з фізики.


Тест по теме «Тепловые двигатели»

І вариант

1.Указать механизмы, которые являються неотъемлемыми частями любого теплового двигателя:

А)турбина;

Б)холодильник;

В)поршень;

Г)нагреватель.

2.Тепловый двигатель от нагревателя получает количество теплоты Q1, отдает холодильнику Q2, выполняет работу А. Тогда КПД определяется по формуле:

А) Q1/ Q2;

Б) Q2/ Q1;

В)Аі/ Q1;

Г) Q2/А.

3.Как можно увеличить КПД идеальной тепловой машины?

А)Увеличить температуру холодильника;

Б) Увеличить температуру холодильника и уменшить температуру нагревателя;

В) Уменшить температуру нагревателя.

Г) Увеличить температуру нагревателя и уменшить температуру холодильника.

4.Чему равно КПД теплового двигателя, который получает от нагревателя 18 МДж теплоты, а отдает холодильнику 7,2 МДж?

А) 40%;

Б)50%;

В)60%;

Г)30%.

Тест по теме «Тепловые двигатели»

ІІ вариант

1.Указать механизмы, которые являються неотъемлемыми частями любого теплового двигателя:

А) нагреватель;

Б)холодильник;

В)поршень;

Г) турбина.

2.Тепловый двигатель от нагревателя получает количество теплоты Q1, отдает холодильнику Q2, выполняет работу А. Тогда КПД определяется по формуле:

А) Q2/ Q1;

Б) Q1/ Q2;

В) Q2/А;

Г) Аі/ Q1.

3.Как можно увеличить КПД идеальной тепловой машины?

А) Уменшить температуру нагревателя;

Б) Увеличить температуру холодильника и уменшить температуру нагревателя;

В) Увеличить температуру холодильника;

Г) Увеличить температуру нагревателя и уменшить температуру холодильника.

4.Чему равно КПД теплового двигателя, который получает от нагревателя 12 МДж теплоты, а отдает холодильнику 6 МДж?

А) 40%;

Б)50%;

В)60%;

Г)30%.

Література

  1.  Концепція державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 20-15 р. (сайт МОН).

  1.  О.В.Овчарук. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. (освіта України. №60-61 від 14 серпня 2006 р.)

  1.  Під редакцією О.В.Овчарук. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. (К.К.І.С.,  2004 р.).
  2.  Інформаційно-методичний лист про вивчення фізики у загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році. (сайт МОН).

  1.  А.Хуторской. Ключевые компетентности как компонент личностно ориентированной парадигмы образования. (Народное образование, №2, 2003 р.).

  1.  Т.В.Волобуєва. Розвиток творчої компетентності школярів. (Харків, Основа 2005 р.).

  1.  В.Д.Шарко. Сучасний урок. (К, 2006 р.).

  1.  Р.Ребрик. Система обліку навчальних досягнень учнів. (Фізика, 2010, №5).

  1.  О.Ляшенко. Зміст фізичної освіти: яким йому бути? (Фізика та астрономія в школі, №6, 2009 р.).

  1.  В.Манякін. Дидактика та методика навчання фізики. (Фізика та астрономія в школі. 2010, №2).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60893. Подорожуючи Францією 523.5 KB
  Entendez –vous les coups de fusil? C’ect l’hiver de 1792. La France est en guerre avec l’Autriche. Dans quelques jours l’armeé française quitte la ville, elle va lutter contre l’ennemi.
60897. Лінійні алгортми. Побудова блок – схеми алгоритму 44.5 KB
  Багаторядкове поле редагування Memo. Розв‘язок: c = ; Блок – схема Багаторядкове поле Memo. Компонента Memo знаходиться на закладці Stndrd. Приберіть із багаторядкового поля рерагування слово Memo1.
60898. Моделирование пистолета. Полигональное моделирование 484.5 KB
  Начнём с установки нашего изображения. Зайдите в Material Editor (кнопка M), выберите один материал, зайдите в свиток Map, в Diffuse color выберите карту Bitmap и поставьте это изображение.
60899. Полигональное моделирование. Общие сведения 1.04 MB
  Полигональное моделирование является одним из основных способов моделирования. При полигональном моделировании изменяют форму объекта, непосредственно воздействуя на его составляющие.
60900. ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВИЙ ПІДХІД 1.13 MB
  Одним із пріоритетних завдань вищої педагогічної школи постає питання підготовки активних висококваліфікованих професійно грамотних вчителів здатних творчо мислити і працювати в сучасній школі.
60901. О ФОРМИРОВАНИИ ПРАВИЛЬНОГО ОТНОШЕНИЯ К СЕМЕЙНЫМ ЦЕННОСТЯМ У ПОДРОСТКОВ НА УРОКАХ И ВО ВНЕУРОЧНОЕ ВРЕМЯ 41 KB
  И тема семьи тема возрождения духовно-нравственных семейных ценностей стала на сегодняшний день одной из самых актуальных. Я считаю что это вполне объяснимо: ребятам этого класса по 15-16 лет буквально через несколько лет...