53078

Перлини народної мудрості Жива газета для учнів 5 - 9 класів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Допоможемо вам поринути у світ фольклору ми – працівники редакції: я – головний редактор координатори – ведучі сторінок голоси та ілюстрації. Голос 1: Природа. Голос 2: Наука. Голос 3: Вади вдачі та поведінки.

Украинкский

2014-03-27

72 KB

5 чел.

Жива газета

для учнів 5 - 9 класів

« Перлини народної мудрості»

Мета: Виховання любові до рідного краю, Батьківщини, народу, українських традицій та

            звичаїв , моральних, духовних та історико – культурних цінностей, високої мовної

            культури, власної віри у духовні сили народу, його щасливе майбутнє. Розвиток навичок

            декламування художньо – поетичних творів та інсценізації.

Обладнання: карта України, державні символи, рушники, вишиванки, книги, альбоми,

                        плакати,ілюстрації, дитячі малюнки.

Музичне оформлення:  мелодії українських пісень.

Коментар: Для якісного проведення заходу слід провести підготовчу роботу. Клас ділиться на 5

                    груп ( за кількістю сторінок газети ). Кожна група веде пошукову роботу відповідно

                   до своєї теми та готує ілюстрації.

План проведення заходу:

1. Вступне слово вчителя.

2. Слово головного редактора газети.

3. Перша сторінка « Народ скаже, як завяже».

4. Друга сторінка « Наша погода мрійлива, як врода».

5. Третя сторінка « Загадаємо загадку».

6. Четверта сторінка « Скоро мовить скоромовка».

7. П’ята сторінка « Гумор і сатира людей оздоровили».

8. Заключне слово головного редактора газети.

Хід проведення заходу:

1. Народ – це не « юрба, що у світі населенням зветься».Це носій певної мови, культури, думок,

    світогляду, духовності. Народ багатий не стільки тоді, коли він на території своєї країни має

    силу корисних копалин, заводів, фабрик, розвинене сільське господарство; а тоді, коли

    квітнуть духовні надбання: живопис, музика, танець, пісня, література. Головне в цьому –

    слово, мова.                             

                                                          Солов’єм до нас співає,

                                                          Сонечком нам гріє,

                                                          Морем нам блакитним грає,

                                                          Лугом росним мріє,

                                                          Квітами пахтить у полі,

                                                          Горизонтом марить,

                                                          Світочем нашої долі

                                                          Сум і болі дарить.

                                                          Радістю наповнить серце,

                                                          Сміх у очі плине,

                                                          Міх дарунків, снів відерце,

                                                          Пісню гаєм кине.

                                                          В небі колесо веселки,

                                                          Дощик, сніг і вітер,

                                                          Іній, хмарки і тумани,

                                                          І дерева, й віти.

                                                          Все це мова наша рідна,

                                                          Все це її барви,

                                                          Все це мова українська,

                                                          Що летить за хмари.

2. Сьогодні вашій увазі пропонуємо спеціальний випуск живої газети « Перлини народної 

    мудрості», сторінки якої присвячено прислів’ям і приказкам, природним прикметам,

    загадкам, скоромовкам та усмішкам. Допоможемо вам поринути у світ фольклору ми –

    працівники редакції: я – головний редактор, координатори – ведучі сторінок, голоси та

    ілюстрації. Відкриваємо першу сторінку.

3. Координатор 1 – ї сторінки: « Народ скаже, як завяже». До неоціненних коштовностей

                                                       українського фольклору належать прислів’я та приказки – короткі

                                                       влучні вислови, які і художній формі типізують різні явища

                                                       життя. Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з

                                                       життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на

                                                       етику, мораль, історію, політику.У своїй сумі прислів’я та

                                                       приказки становлять начебто звід правил, якими людина має

                                                       користуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки

                                                       констатують факт, скоріше рекомендують чи застерігають,

                                                       схвалюють або засуджують – словом, повчають, бо за ними

                                                       стоїть авторитет поколінь.

   Голос 1: « Природа. Хліборобський календар». До завірюхи треба кожуха. Сонце в мішок

                    не зловить. Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би. Де оре сошка, там

                    хліба трошки. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти. Весна днем красна, а на хліб

                    пісна. Хто про землю дбає, тому вона й повертає. Не вродив мак – перебудемо й так.

                    Осінь всьому рахунок веде.

   Голос 2: « Наука. Розум. Праця. Досвід. Мораль». Вік живи – вік учись. Свій розум май і

                   людей питай. Сталь гартується в огні, а людина в труді. Добре діло – утіха , а ділові

                   не поміха. Хліб – сіль їж, а правду ріж. Слово – не полова, язик не помело. Чия

                   відвага, того й перевага. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе. Здоров’я  

                   всьому голова. Давні пригоди боронять від шкоди. Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї

                   лад. Всякий свого щастя коваль.

   Голос 3: « Вади вдачі та поведінки». Беруть завидки на чужі пожитки. Гречана каша сама

                   себе хвалить. Поганому виду нема стиду. Дід тільки за дугу, а баба вже на возі. В очі

                   лисицею, за очі – вовчицею. Я – не я, і хата не моя.Торохтить Солоха,як діжка з

                   горохом. З дурним каші не звариш. Хоч гірш, аби інше. Лякана ворона і куща

                   боїться. Сердите не буває сите. Вродилося ледащо нінащо.

4. Координатор 2 – ї сторінки: « Наша погода мрійлива, як врода». Основний зміст народних

                                                        прикмет – міркування про вплив явищ  природи на наслідки

                                                        трудової діяльності людини, висновки з господарського досвіду.

                                                        На основі спостережень за природою виробився досить стрункий

                                                        народний календар. За давнім звичаєм за орієнтир бралися

                                                        церковні свята. протягом століть люди навчилися спостерігати,

                                                        запам’ятовувати, лишати на повсякдень лише ті зразки, які

                                                        найточніше відповідали дійсності. Нині вже науково доведено,

                                                        що понад чотириста природних явищ можуть безпомилково

                                                        завбачити природні зміни.

   Голос 4: Кіт шкрябає підлогу на вітер і завірюху, дере стіну – на негоду, лежить черевцем

                   догори – на відлигу, згорнувся в клубок і вткнувся писком в лапки – на мороз. Місяць

                   на небі яскравий – до ясної погоди, блідий та ледь покритий туманом – на сніг.

                   Монотонно шумить зимовий ліс – на тепло. Сонце перед заходом червоніє – на вітер.

   Голос 5: Черемха зацвітає перед останніми весняними приморозками. Соловейко співав усю

                   ніч – перед погожим днем. Якщо веселку видно після дощу, але вона швидко зникає –

                   буде гарна погода, а коли « довго п’є воду» - на негоду. Мерехтять зорі – кілька днів

                   буде ясно і сухо.

   Голос 6: За добу до дощу на каштановому листі виступають « сльози» - легкі покрапини соку.

                   Опалий лист лягає долілиць – на теплу зиму і добрий наступний урожай. Спориш

                   довго восени не змінює свого кольору – на щедрий урожай зернових наступного року.

                   Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки б було снігу, він не вляжеться –

                   відлига його з’їсть. 

5. Координатор 3 – ї сторінки: « Загадаємо загадку». Багато спільного з прислів’ями,

                                                        приказками та прикметами мають загадки. Їх об’єднує

                                                        насамперед метафоричність, що грунтується на спостереженнях

                                                        над природою та побутом, а також стислість та чіткість викладу.

                                                        Загадки мають свою специфіку, суть її полягає в тому, що в

                                                        загадках у завуальованій алегоричній формі зашифровано якийсь

                                                        предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення.

                                                        Загадки – це стислі твори,  в основі яких лежить метафоричне

                                                        запитання. Для того, щоб дати відповідь, потрібно вміти

                                                        зіставити життєві явища на основі їхньої подібності чи

                                                        спорідненості. Умінню відгадувати загадки в давні часи

                                                        надавалося дуже великого значення – воно було мірилом

                                                        мудрості і розуму.

   Голос 7: 1) Вийшла звідкись гарна дівка,

                        На ній стрічка семицвітка,

                        А де з річки воду брала,

                        Там коромисло зламала.           ( Веселка )

                   2) На порозі молода

                       Пишні коси розпліта.

                       У зеленії хустинки

                       Золоті хова зернинки.                ( Кукурудза )

                  3) У вінку зеленолистім,

                      У червоному намисті,

                      Видивляється у воду

                      На свою хорошу вроду.              ( Калина )

   Голос 8: 4)  - Вона червона?

                         - Ні, чорна.

                         - Чому ж вона біла?

                         - Тому що зелена.                     ( Смородина, порічки )

                   5) Сам вечірньої години

                      Заховався в кущ калини, -

                      Та на дудочку одну

                      Грає пісню чарівну.                    ( Соловей )

   Голос 9: 6) Вірно людям я служу,

                        Їм дерева стережу.

                        Дзьоб міцний і гострий маю,

                        Шкідників ним здобуваю.        ( Дятел )

                    7) Коло бабусі

                        Сидить дід у кожусі.

                        Проти печі гріється,

                        Без водички миється.                ( Кіт )

6. Координатор 4 – ї сторінки: « Скоро мовить скоромовка». Своєрідним фольклорним

                                                        жанром є скоромовки. Їхня цінність полягає не в смисловому

                                                        навантаженні чи оригінальних засобах художнього вираження,

                                                        а в такому підборі та розстановці слів, вимова яких вимагає  

                                                        певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної

                                                        артикуляції, що підвищує культуру усного мовлення.

   Голос 10: 1) Босий хлопець сіно косить,

                          Роса росить ноги босі.

                      2) В домі Дими дим.

                          Ой ходім туди, ходім

                          Рятувати Димин дім.

                      3) У садочку барвінок,

                          На барвінку – втічок,

                          Заберемо втічок,

                          Вирвемо барвінок.

                      4) Хитру сороку

                          Впіймати морока.

                          А на сорок сорок

                          Сорок морок..

   Голос 11: 5) Летів горобець,

                          Сів на хлівець,

                          А ішов стрілець,

                          То утік горобець.

                      6) Надворі трава,

                          На траві дрова,

                          Не рубай дрова,

                          Бо трава здорова.

                      7) Не клюй, курку, крупку,

                          Не кури, коте, люльку.

                      8) Пиляв Пилип поліна з лип,

                          Притупив пилку Пилип.

   Голос 12: 9) Раз – дрова, два – дрова, три – дрова.

                     10) Серед корчів цей корч найкорчакуватіший.

                     11) Ішли жінки з базару, розбалакалися про покришки і про покришенята.

                     12) Ковпак на ковпаку, під ковпаком ковпак.

7. Координатор 5 – ї сторінки: « Гумор і сатира людей оздоровили». Сміх – це ознака

                                                        духовного здоров’я. Він же водночас є виявом високого духу,

                                                        життєвого оптимізму, критичного розуму й тонкої

                                                        спостережливості, загалом – талановитості народу.Анекдот – це

                                                        коротеньке оповідання чи сценка про комічні події, пригоди,

                                                        ситуації, людську поведінку або вчинок.Жарт – лаконічна

                                                        мініатюра з серйозним, глибоким підтекстом. Невичерпні мовні

                                                        й фольклорні скарби  смішного відіграли важливу роль у

                                                        становленні української національної літератури, театру, музики.

   Голос 13: « Добрі робітниці»      - Що наші дівчата роблять?

                       - Шиють та співають.

                       - А мати?

                       - Порють та плачуть.

                     « Навчив батько»      - Тату, а що таке вівця? Хлопці на вулиці казали на барана

                                                              « вівця».

                                                           - Як би тобі пояснити? Вівця – це теж баран, але вівця – мама,

                        а баран – тато.

   

   Голос 14: « Хто кого тягне»      Мати до малого хлопчика:

                       - Перестань тягнути кота за хвіст!

                                                             - А я його зовсім не тягну.

                                                             - Але ж я бачу!

                                                             - То він тягне. Я тільки тримаю.

                     « Забувся»      Галя: І як це мама здогадалася, що и не умивався?

                                               Івась: Я забувся намочити мило.

   Голос 15: « Лист»       - Що ти робиш, доню?

     - Пишу листа Марійці.

     - Але ж ти не вмієш писати!

     - Це нічого, Марійка ж не вміє читати.

                      « Зачиталась»  - Мамусю, як називається та станція, з якої ми щойно вирушили? –

                                                     питає маленька донечка.

             - Не знаю, і не заважай мені. Бачиш – я читаю.

             - Жаль, що не знаєш. А наш Петрик там зійшов з поїзда.

8. Ми перегорнули останню сторінку нашої живої газети. Маємо надію, що наша робота вам

    сподобалась, і ви почерпнули щось корисне для себе. І якщо це так, то колись ми

    запропонуємо вам знайомство з народною казкою, піснею і танцем ( оскільки ж наша газета

    жива ). Та ще з багатством душі українців.         

                                                                                        Що є в світі наймиліше, як люба родина.

                                                                                        Що є в світі найдорожче? Наша Україна.

                                                                                        Всі її поля безкраї та високі гори,

                                                                                        Всі луги ліси зелені та блакитне море.

                                                                                        Ми пишаємося нею, дуже її любим,

                                                                                        Її вроду мальовничу від душі голубим.

                                                                                        Її мова, її пісня ген по світу лине.

                                                                                        Наша рідна Україна – світова перлина.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81721. Образ странствующего героя в произведениях отечественной литературы 31.91 KB
  И на пути к заветной цели к миллиону и своему винокуренному заводику Ч. Он на этом пути не успокоится пока не завоюет миллион а с ним и власть над миром мертвых душ. определяет 2 пути для России: светлый и трагический. – символ однообразного кружения сбившейся с прямого пути души русского человека.
81722. Философская лирика Ф. И. Тютчева. Чтение наизусть и разбор одного стихотворения 34.14 KB
  В поэзии Тютчева мир одухотворен очеловечен пребывает в вечном движении и развитии. Тютчев утверждает: Не то что мните вы природа: Не слепок не бездушный лик В ней есть душа в ней есть свобода В ней есть любовь в ней есть язык.
81723. Женские образы и средства их воплощения в романе М. Шолохова «Тихий Дон» 33.27 KB
  Мелеховский двор – на самом краю хутора любовь героя удивительна небывала необычна для хутора – будто видели они как прокофий вечерами когда вянут зори на руках носил жену до Татарского ажник кургана. Роман Тихий Дон это роман о мире человеческих страстей в центре которого любовь Аксиньи и Григория. Героям предстоит пройти через ужасы войны через разлуку и многие тяжкие грехи взять на себя но свою любовь они пронесут через всю жизнь потому что без их любви жизнь теряет смысл. Эта любовь трагична не только для Григория и...
81724. Тема русского бунта в произведениях отечественной литературе 32.18 KB
  Дубровский Глава 6 Пожар в Кистеневке эпизод Эпизод – начало стихийного крестьянского бунта возникшего от страстного желания крепостных Дубровских отомстить за барина и нежелания служить новому хозяину – Кирилле Троекурову которому по решению суда переходило имение Дубровских. Глава 7 появились разбойники и распространили ужас по всем окрестностям Грабительства одно другого замечательнее следовали одно за другим. Рассказывали о нем чудеса; имя Дубровского было во всех устах все были уверены что он а никто другой...
81725. Природа и любовь в поэзии А. А. Фета 38.59 KB
  Ктото учит маленьких несмышленышей делающих первый в жизни шаг твердо стоять на ногах с трудом произносить первые слова. Нас восхищают слова поэта выражающие его огромную любовь к своей родине к ее необъятным просторам к ее тихим уголкам: Какое дикое ущелье Ко мне навстречу ключ бежит Он в дол спешит на новоселье. Травы цветы деревья болотца ручейки перелески зори грозы облака во всем открывает чародей слова живую душу всем поверяет свои заветные думы. Итак мир природы для Тютчева был тем неисчерпаемым источником...
81726. Путь исканий Григория Мелехова в романе М. Шолохова «Тихий Дон». Смысл финала шолоховской эпопеи 32.97 KB
  Герои Шолохова – люди простые но незаурядные а Григорий не только храбр до отчаяния честен и совестлив. Влияние Чубатого Предчувствие беды ранение Григорий и его дети желание конца войны На стороне большевиков. 6 Разговор с Петром Злоба к большевикам Ссора с отцом изза награбленного Самовольный отъезд домой Красные у Мелеховых Пьянство мысли о смерти Григорий убивает матросов Разговор с дедом Гришакой и с Натальей Встреча с Аксиньей Книга четвертая ч. 7 Григорий в семье.
81727. Образ «маленького человека» и его воплощение в произведениях отечественной классики 19 века 31.14 KB
  Тема маленького человека впервые была затронута в творчестве А. обратился к теме бесправного безмерно униженного и забитого маленького человека живущего своей внутренней жизнью в условиях грубо попирающих достоинство человека. И чтобы их раздобыть он идет на преступление под влиянием выдуманной теории о необыкновенных личностях Созданные писателем образы маленьких людей проникнуты духом протеста против социальной несправедливости против унижения человека и верой в его высокое призвание.
81728. Герои и тематика лирики Н. А. Некрасова 33.13 KB
  Особенно трудным для Н оказался конец 60 гг нравственный компромисс на который он пошел во имя спасения журнала вызвал упреки со всех сторон реакционная публика уличала поэта в корыстолюбии а духовные единомышленники в отступничестве Тяжелые переживания Н отразились в цикле так называемых покаянных стихов Ликует враг 1866 Умру я скоро 1867. Зачем меня на части рвете 1867 Однако эти стихи не вписываются в однозначное определение покаянных в них звучит мужественный голос поэта исполненный сложной внутренней борьбы не...
81729. Тема борьбы добра и зла в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» 31.92 KB
  В романе слово черт употребляется около 60 раз. В романе подробно и образно описано окружение сатаны присутствует дьявольская атрибутика оборотни его свита ведьмы боров как верховое животное ведьмы разлагающиеся трупы гробы черная месса в которой искажается перевертывается Божественная литургия Он лишает людей голов разума. В романе нет героев способных подняться на духовную борьбу против него.