53080

ТВОРЧІ ТА ПРОБЛЕМНІ ЗАВДАННЯ З ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Учні вивчають матеріал а потім їм пропонується відповісти на запитання: Якими морями та океанами омивається Південна Америка Які форми рельєфу переважають в Південній Америці Чому Південну Америку вважають найвологішим материком. У чому полягає особливість клімату Південної Америки Як вплинула надмірна вологість клімату на особливості розташування природних зон на материку Для розв’язання проблеми учням пропонують відповіді які не завжди були правильними тому такі завдання допомагає виконувати вчитель. З яким океаном...

Украинкский

2014-03-27

108 KB

26 чел.

Підготувала вчитель географії

Ащеулова Інна Петрівна

2011


Сьогоднішній день потребує від кожної людини зрозумілих знань, їх умілого практичного використання. Такого рівня знань можна досягти, лише навчившись добувати їх самостійно, постійно пізнавати оточуючий світ, вільно орієнтуватися в безмежному океані різноманітної сучасної інформації, швидко й вірно працювати з різними джерелами знань – складати план прочитаного, писати повідомлення, реферати, виконувати творчі та проблемні завдання.

У розв'язанні проблемних завдань можна виділити такі етапи:

  •  усвідомлення проблеми, виділення протиріч;
  •  формулювання гіпотези виходячи з даних умов;
  •  доведення гіпотези;
  •  загальний висновок.

Перший етап розв'язання проблеми – усвідомлення проблеми, виділення протиріч. На цьому етапі необхідно виконати такі дії: уважно прочитати (вислухати ) питання; відшукати умову і вимогу питання; визначити, що в умові і що потрібно знайти; згадати, що ви вже знаєте про цей об'єкт чи явище, які причинно-наслідкові зв'язки його пояснюють; зіставити раніше отримані знання і нову інформацію; виявити на основі такого зіставлення протиріччя, приховане питання.

На другому етапі – формулювання гіпотези. Необхідно висловити припущення про причини виникнення явища чи об'єкта, сформулювати гіпотезу.

Третій етап – доведення гіпотези. Треба поставити нове запитання, виходячи із припущень, висловлених в гіпотезі, відповісти на це запитання, по можливості перевірити відповідь.

Четвертий етап – загальний висновок. На цьому етапі з'ясувати, які нові знання ви отримали та що нового дізналися про причинно-наслідкові зв'язки які пояснюють те чи інше явище чи об'єкт.

Для того, щоб були реальні результати такого навчання, необхідна система завдань, які повторюються на кожному уроці.

Щоб досягти ефективності у використанні системи проблемних задач та завдань пошукового характеру, слід спиратися на методи, якими здійснюється проблемний підхід до вивчення географії. Розглянемо способи діяльності учителя та способи діяльності учня у процесі проблемного викладання географії.

Способи діяльності вчителя

За допомогою підручника, різних наочних посібників та інших засобів навчання учитель надає учням інформаційний матеріал з проблеми, групуючи його таким чином, що проблема послідовно з ним розвивається за допомогою спеціальних засобів, системи доказів та логічних міркувань(дедуктивних та індуктивних). Таким чином, учні доходять кінцевого висновку тим самим шляхом, що і кожен дослідник. Від початку дослідження проблеми і до завершення цього процесу здійснюється контроль за діяльністю учнів та оцінка їх знань і умінь.

Способи діяльності учнів

Завдання учня полягають у тому, щоб навчитися стежити за розповіддю учителя, робити висновки, тобто розв'язувати навчальні завдання. Творчість учня проявляється в умінні мислити.

Навчити мисленню, тобто застосуванню набутих знань, одне з головних завдань сучасної освіти.

Яким чином можна навчити учня мислити на уроках географії? Які педагогічні прийоми можуть допомогти вчителю навчити учня мисленню? На мою думку, в географії таких прийомів є кілька:

  •  Виділення істотних та другорядних ознак об'єкта або явища. Виділення істотних ознак - обов'язкова умова віднесення об'єкта до певного класу чи типу. Виділення другорядних ознак дасть змогу індивідуалізувати об'єкт, знайти риси, що характерні для нього.
  •  Встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Потребує, по-перше, виділення комплексу цих зв'язків, і по-друге – групування причин за видами цих зв'язків. Прикладом групування причин за видами зв'язків може бути зв'язок форм рельєфу з геологічною будовою території або типу клімату з широтою місцевості і віддаленістю від морських акваторій тощо.
  •  Встановлення міжпредметних зв'язків. Включає:
  •  Відтворення в пам'яті учнів знань з предмета, з якими встановлюється зв'язок;
  •  Вибір із цих знань саме тих, що потрібні для відповіді на поставлене питання;
  •  Встановлення конкретного зв'язку між явищем, що вивчається іншою наукою і географією.

● Встановлення просторових відносин. Наприклад, визначення географічних чи прямокутних координат пункту, визначення напрямів та відстаней визначення положення Сонця тощо.

Проблемний виклад навчального матеріалу передбачає, що вчитель, створивши проблему ситуацію, самостійно дає її кінцевий результат. Зрозуміло, що цей метод на перших порах навчання застосуванню алгоритмів може і навіть повинен застосовуватися як пізнавальний, оскільки показує шлях і алгоритм вирішення задач певного типу.

Проблемний метод навчання передбачає, що вирішенням проблеми (виходом із проблемної ситуації) керує вчитель шляхом постановки евристичних запитань чи навіть шляхом пропонування готового алгоритму, але з обов'язковою умовою – учні повинні самостійно висловлювати свої пропозиції, здогадки і варіанти рішень і поступово підходити до правильного розв'язання завдання.

Проблемне навчання - організація навчального процесу, що передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. Це веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових положень, розвиває творче мислення і здатність до самостійної діяльності.

Проблемна ситуація завжди базується на суперечності.

В основі проблемної задачі лежить дослідницький ( пошуковий) творчий  характер самостійної пізнавальної діяльності учнів. Проблемною задачею може бути завдання, спосіб виконання якого учневі заздалегідь невідомий, але в нього достатньо знань і вмінь для того, щоб самостійно відшукати результат і шлях виконання завдання розв’язуючи проблемні задачі з допомогою вчителя, учні вчаться поетапно. Спочатку допомагаю учням побачити проблему, пропоную поставити запитання до змісту матеріалу або висловити припущення на основі запропонованих фактів, потім учні мають самостійно скласти план доведення та зробити висновки з наявних фактів або скласти план перевірки зроблених висновків. Виходячи із загальної підготовки учнів класу, складну задачу можна розчленувати на кілька задач, іноді розв’язування кожної з них полегшить наближення учнів до виконання завдання. Іноді можна провести евристичну бесіду, що складається із серії взаємозв’язаних запитань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язування задачі. І в першому, і в другому випадках спрямовую учнів на пошуки способу розв’язування не цілісної задачі, а окремих її елементів, що в сукупності ведуть до розв’язування поставленої проблеми.

Алгоритм дій:

Постановка проблеми

Визначення шляхів її розв’язування

Вибір оптимального шляху

Розв’язування проблеми

Під час вивчення навчального матеріалу учням пропоную розв’язок проблемних завдань трьох видів. Перший з них - підготовчий, на якому учні готуються до розв’язування проблемних завдань. Сюди входить перевірка стану знань учнів, необхідних для розв’язання цих завдань. Для другого етапу – основного – характерним є проведення експериментальних уроків. Третій етап – контрольний, на якому перевіряється ефективність проведеної роботи.

Розглянемо це на прикладах.

Так, перший вид проблемного завдання характеризується тим, що учням ставлю інформаційні запитання, на які вони відповідають тільки частково, висновки робить учитель, пояснюючи те, на що учні не змогли відповісти. Обов’язково для відповіді на поставлені запитання використовується географічна карта або схема. Наприклад, під час вивчення теми Південна Америка. Географічне положення, берегова лінія, історія дослідження. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини. Учні вивчають матеріал, а потім їм пропонується відповісти на запитання: « Якими морями та океанами омивається Південна Америка?»,

« Які форми рельєфу переважають в Південній Америці?»,

« Чому Південну Америку вважають найвологішим материком?». На третє запитання учні не змогли дати відповіді, воно є проблемним. Щоб відповісти на поставлене запитання, учні знаходять повну відповідь у підручнику або їм допомагає вчитель.

Другий вид проблемної ситуації на уроках являє собою систему інформаційних та проблемних запитань. Тут проблема виникає під час вивчення теми « Чинники формування клімату Північної Америки». На одній і тій же географічній широті проміння Сонця падає під однаковим кутом і тому повинно однаково обігрівати Землю. Але, проаналізувавши кліматичну карту, ми бачимо, що в Північній Америці на 50 пн. ш. середня температура січня - -20 С, а в Західній Європі на цій же широті - -3 С. Чим пояснити цю невідповідність?

Так виникло протиріччя між відомими й новими фактами. Щоб розв’язати його, учні, досліджуючи кліматичну карту Північної Америки та Західної Європи, самостійно роблять висновки, що холодна Лабрадорська течія, айсберги, вкрита кригою Гренландія охолоджують Північну Америку. Тепла течія Гольфстрім і води Атлантичного океану впливають позитивно на клімат усієї Європи. Так було усунуто протиріччя, дітей зацікавило, виник інтерес до вирішення подібних ситуацій.

Третій вид проблемного завдання вимагає розв’язання протиріч між теоретичним завданням і практичною неможливістю його реалізації. Наприклад,

Вивчаючи внутрішню будову будь – якого материка, учні отримують запитання:

-« Як люди дізналися про внутрішню будову Землі?» теоретично можна пробурити свердловину до центру Землі й одержати відповідь. Але практично це здійснити неможливо. І все ж таки люди якось дізналися про це. Як саме?

- «Чи можна землетруси і виверження вулканів на материку пояснити з наукової точки зору?»

Вивчаючи тему «Клімат і кліматичні пояси Південної Америки» можна запропонувати таке проблемне питання: «У будь – якому куточку нашої планети погода змінюється впродовж року, від місяця й до місяця, і в різні роки вона не однакова. Проте, якщо придивитись до погоди, що спостерігається у певній місцевості протягом кількох десятків років, можна помітити притаманні цій місцевості характерні зміни погоди, а якщо є бажання, то й визначити найбільш типові її ознаки в цілому та для кожного сезону року. Таку багаторічну сукупність погодних умов, характерну для певної місцевості вчені називають кліматом. У чому полягає особливість клімату Південної Америки Як вплинула надмірна вологість клімату на особливості розташування природних зон на материку?

Для розв’язання проблеми учням пропонують відповіді, які не завжди були правильними, тому такі завдання допомагає виконувати вчитель. Створення проблемних ситуацій у процесі вивчення географії материків і океанів переслідує певні дидактичні цілі. Серед них можна виділити такі: привернення уваги до пізнавальних запитань і завдань, що мають пробудити в них пізнавальний інтерес до навчального матеріалу; висунення перед ними посильних утруднень, подолання яких активізує їх розумову діяльність; підведення учнів до усунення протиріч між проблемою, що виникає, та неможливістю її розв’язання.

Висвітлюючи тему « Євразія. Географічне положення, обриси берегів», можна поєднувати розповідь з елементами евристичної бесіди. Мета уроку – навчити учнів виділяти основні особливості в характеристиці морів, які впливають на погоду окремих частин материка; закріпити вміння здобувати знання за картами та працювати з контурною картою; виховувати бережливе ставлення до океанічних і морських багатств. Вивчення нового матеріалу здійснюється за допомогою евристичної бесіди. Учні відправляються в уявну подорож навколо Євразії картою за маршрутом Одеса – Лісабон – Мурманськ – Аден – Одеса. Подорожуючи картою учні наносять географічні об’єкти на контурну карту та дають відповідь на ряд запитань пов’язаних з особливостями географічних об’єктів ( тектонікою, глибиною, солоністю, температурним режимом).

Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними з іншої точки зору. Здивування - початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

Використання творчих завдань на уроках географії, педагогічними вимогами яких є доступність, зв’язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід’ємною частиною уроку. У процесі навчання, із метою розвитку творчої особистості, можна використовувати завдання чотирьох типів:

1) завдання на формування здібностей бачити протиріччя (проблеми): постановка проблемних питань до теми, розділу тексту і т. п.;

2) завдання спрямовані на самостійне оцінювання процесу, географічного об’єкту і т. п.;

3) завдання спрямовані на функціонування гіпотетичного мислення: формування гіпотези розв’язання певної проблеми;

4) завдання спрямовані на розвиток фантазії.

Застосування на уроках географії методів проблемного навчання в їх взаємозв’язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань, до творчої діяльності, коли всі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться.

Приклади творчих та проблемних завдань з фізичної географії

Творчі та проблемні завдання з географії материків та океанів

Океани

  1.  Визначте причини холодного клімату Північного Льодовитого океану.
  2.  Розкрийте спільні та відмінні риси природи Атлантичного і Індійського океанів.
  3.  Порівняйте географічне положення Атлантичного та Тихого океанів. Знайдіть спільні та відмінні риси.
  4.  З яким океаном органічний світ Індійського океану має багато спільного? Чому?

Африка

  1.  Чому внутрішні області Африки довгий час не були досліджені європейцями?
  2.  Які причини переважання в рельєфі Африки високих рівнин?
  3.  Які особливості географічного положення Африки найбільш впливають на кліматичні умови материка?
  4.  Поясніть які кліматичні пояси і чому поділяються на кліматичні області?
  5.  Які причини утворення пустелі Наміб на узбережжі океану?
  6.  Чому Африка є найжаркішим материком світу?
  7.  Від чого залежить розподіл внутрішніх вод материка на його території?
  8.  Чому в східній частині Африки багато озер?
  9.  Порівняйте природні умови саван та тропічних пустель. Що вони мають спільного, а у чому їх суттєва відмінність?
  10.  Чому більшість національних парків розташована у східній частині материка?

Австралія

  1.  Поясніть особливості розподілу кліматичних поясів на території Австралії.
  2.  Чому в тропічному поясі материка кількість опадів на заході та сході різна?
  3.  Чому в Австралії немає вулканів і льодовиків?
  4.  Чому Австралію називають найнижчим материком?
  5.  В якій природній зоні Австралії і чому найрізноманітніші природні умови?

Південна Америка

  1.  Поясніть, чому на р.Парана та притоках р. Оріноко є великі водоспади, а на Амазонці вони відсутні?
  2.  Чому клімат Південної Америки не такий жаркий, як в Африці та Австралії?
  3.  Що стало причиною виникнення гірської системи Анд на заході материка?
  4.  Чому більшість великих річок несе свої води в Атлантичний океан?
  5.  Чим зумовлене виникнення різних типів саван у Південній Америці?

Антарктида

  1.  Чому Антарктида є областю вічного холоду Землі?
  2.  Чому у вивченні Антарктиди й охороні її природи необхідне міжнародне співробітництво?
  3.  Антарктида – рекордсмен за кількістю сонячної радіації, що надходить у літній час. Чому тоді на материку найнижчі температури на Землі?
  4.  У чому полягає своєрідність органічного світу материка?
  5.  Чому на материку заборонено добувати корисні копалини?

Північна Америка

  1.  Які, на вашу думку, райони Північної Америки виділяються особливою різноманітністю корисних копалин? Чим це можна пояснити?
  2.  У січні в районі мису Мерчісон не обійтися без теплого одягу. Водночас на мисі Мар'ято можна ходити в шортах. Поясніть причини, що викликали таку відмінність у температурних умовах?
  3.  Якими річками Північної Америки найкраще подорожувати на човнах? Чому?
  4.  Чому на півострові Каліфорнія, який майже з усіх боків оточений водою, переважають пустелі?
  5.  Порівняйте режим та живлення р. Міссісіпі та р. Маккензі. Поясніть причини їх подібності та відмінності.

Євразія

  1.  Як величезні розміри Євразії впливають на формування природи материка?
  2.  Вкажіть головні закономірності в розташуванні родовищ корисних копалин Євразії.
  3.  Чому Великі озера Північної Америки, а також Ладозьке і Онезьке озера називають «близнюками»?
  4.  Чим відрізняється мусонний клімат різних поясів материка?
  5.  Доведіть залежність між походженням озерних улоговин Євразії та їхніми розмірами.
  6.  Які постійні вітри і як саме впливають на клімат Євразії?
  7.  Поясніть причину значного поширення пустельних природних комплексів в Азії?
  8.  Наведіть приклади впливу рельєфу на формування типів клімату Євразії.
  9.  Чому лісові природні зони охоплюють у Європі найбільші площі?
  10.  У чому подібність циркуляції атмосфери над Європою і Північною Америкою?

Творчі та проблемні завдання з фізичної географії України

  1.  Поясніть, чому географічне положення України вигідніше за географічне положення Молдови, Угорщини та Словаччини?
  2.  Чи всі зображення України в навчальному атласі є географічними картами?
  3.  Чому на географічних картах існують спотворення?
  4.  Як змінився б клімат України, якби Карпати « виросли» на один кілометр і «перемістилися» на місце Поліської низовини?
  5.  Як змінилася б територія України, якби рівень Світового океану підвищився б на 100 метрів?
  6.  Що має відбутися для того, щоб Крим з півострова перетворився на острів?
  7.  Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?

Відповідь.

Для довідки: частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.

З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;

якщо відрізок паралелі 60° у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;

однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм;

перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні.

─ Оскільки на фізичній карті України перетин меридіанів і паралелей має кут близько 90°, то спотворення кутів на ній невелике.

  1.  Яке значення для розвитку господарства має велика площа території України?

  1.  Чому Середземноморському рухливому поясу відповідає найскладніший рельєф (із великим перепадом висот)?

Відповідь.

Тому, що для цього поясу характерні дуже інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи земної кори, оскільки Середземноморський рухливий пояс − це ділянка стиснення між Африканською та Євразійською літосферними плитами. Ділянкам інтенсивного підняття сформувалися гірські складчасто-брилові споруди (наприклад, Кримська й Карпатська), а на ділянках інтенсивних опускань – передгірні прогини (Передкарпатський, Закарпатський, Індоло-Кубанський), улоговини морів (Чорного і Азовського).

  1.  Як вважають учені, останнє максимальне стиснення Землі закінчилося 2 млн. років тому. Які зміни у рельєфі України відбуватимуться в наступні 20 млн. років?

Відповідь.

Очевидно, що інтенсивність тектонічних рухів буде затухати і приблизно через 20 млн. років настане пік епохи відносного тектонічного спокою (очевидно, що Карпатські й Кримські гори перетворяться на пенеплени – майже рівнини).

  1.  Чим зумовлене поширення різновікових геологічних порід на території України?
  2.  Доведіть, що альпійське горотворення в межах України ще продовжується.
  3.  Чому четвертинні відклади поширені всюди на території України?
  4.  Чому в межах Українського щита потужність товщ осадових відкладень незначна?
  5.  Чому не всі геологічні відклади можна показати на геологічній карті для кожного конкретного району?
  6.  Чи існують закономірності поширення основних форм рельєфу і типів рельєфу в межах території України?
  7.  Чому родовища рудних та паливних корисних копалин знаходяться в різних місцях, з якими особливостями та географічними закономірностями це пов'язано?
  8.  Чим визначається характер атмосферної циркуляції та яким є її вплив на погодні умови в Україні?
  9.  Чи пов'язані кліматичні умови Кримських гір з їх положенням на межі помірного і субтропічного поясів?
  10.  Найбільші озера знаходяться в північній та південній частинах України. В чому причина цього явища?
  11.  Українські Карпати і Кримські гори відзначаються своєрідністю тваринного світу. Чим це зумовлено?
  12.  Поясніть, чому в Карпатах існує висотна поясність, але немає льодовиків?
  13.  Поясніть, чому спорудження на Дніпрі водосховищ призвело до підтоплення великих площ земель?
  14.  Чому площі природно-заповідного фонду України потрібно розширювати?
  15.  Чим відрізняється клімат Закарпатської низовини від клімату аналогічних широт України? Чому?
  16.  Чому по всій території України максимум опадів припадає на літо, а в Криму на – на зиму?
  17.  Як ви вважаєте, які саме природні умови могли стати причиною відсутності лісів на яйлах?
  18.  Чому в Україні найбільшу площу займають найродючіші грунти світу – чорноземи?

Географічні задачі, як один із видів творчих та проблемних завдань

Визначення висоти Сонця над горизонтом і географічної широти

Задача 1. Полуденна висота Сонця над горизонтом у пункті А, що розташований у Північній півкулі, 1 січня становить 36°53́. Чи може Сонце в цьому пункті знаходиться в зеніті, якщо 1 січня -23°07́?

Розв'язок. За формулою φ = 90° - ħ ± δ визначаємо географічну широту населеного пункту: 36°53́ = 90° - φ - 23°07́; звідси φ = 90° - 36°53́ - 23°07́;

φ = 30° пн.ш.

Відповідь. Сонце не може знаходитись в цьому пункті у зеніті, бо пункт А розташований на 30° пн.ш., тобто за межами тропіків.

Задача 2. На екваторі опівдні 23 вересня вертикально поставлена рейка не відкидає тіні. У цей самий час тінь від рейки, вертикально поставленої в пункті А, що знаходиться в Південній півкулі, дорівнює довжині рейки. На якій широті знаходиться пункт?

Розв'язок. Якщо довжина тіні від рейки і самої рейки однакові, то кут становитиме 45°, а оскільки це день осіннього рівнодення, то Сонце опівдні знаходиться в зеніті над екватором, звідси δ = 0°. За формулою ħ = 90° - φ визначаємо географічну широту точки А: φ = 90° - 45°; φ = 45°. Пункт знаходиться в Південній півкулі, тому широта буде південною.

Відповідь.45° пд.ш.

Визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником

Прослідкувавши за рухом Сонця по небосхилу в Північній півкулі протягом дня, можна зробити висновок, що приблизно о 6год ранку Сонце знаходиться на сході й азимут на орієнтири або предмети, які розташовані під Сонцем, буде становити 90°; о 12 год воно на півдні; о 18 год – на заході. Але влітку, коли стрілки годинників у нашій місцевості переводять на 1 годину вперед, Сонце знаходиться на сході о 7 год, на півдні – о 13 год, на заході – о 19, а на півночі – о 1 год. Знаючи це, ми можемо визначити сторони горизонту й азимут на орієнтири, що знаходяться під Сонцем у будь-який час, але при цьому слід враховувати, що Сонце в середньому переміщується на 15° за 1 год.

Задача 1. Визначте напрямок (азимут) на орієнтири, що знаходяться під Сонцем о 10 год 20хв за (літнім часом).

Розв'язок. 1) Нам відомо, що о 7 год Сонце знаходиться на сході, тому визначаємо час, протягом якого воно рухалося по небозводу:

10 год20 – 7год = 3 год 20хв;

2) Переводимо час, протягом якого Сонце рухалося по небосхилу (3 год 20 хв), у хвилини; це буде 200хв, і ділимо на 4 хв.

200хв: 4 хв = 50°

3) Визначаємо напрямок на Сонце о 10 год 20 хв: 90° + 50° = 140°.

Відповідь. Напрямок на орієнтири, що знаходяться під Сонцем о 10 год 20 хв, дорівнюватиме 140°.

Визначення часу сходу й заходу Сонця та тривалості дня

Задача 1. Горизонтальний кут, який був виміряний під час сходу Сонця, дорівнював 120°. Визначити, коли зійшло й зайшло Сонце, та тривалість дня.

Розв'язок. Точці сходу на горизонтальному крузі компаса як стороні відповідає кут величиною 90°, а точці заходу - 270°. Але точка, в якій зійшло Сонце, перемістилася на 30° на південь. Відомо, місцевий меридіан, напрямок якого на компасі збігається з напрямком північ – південь, ділить горизонтальний кут між точками сходу й заходу Сонця на дві рівні частини. Отже, Сонце зайде в точці не 270°, а на 30° південніше (270° - 30° = 240°), а кут між точками сходу й заходу Сонця дорівнюватиме 120 (240° -120° =120°)

А для того, щоб визначити час сходу й заходу Сонця та тривалість дня, потрібно горизонтальні кути поділити на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 15°/ год. Таким чином, час сходу Сонця становитиме 8 год (120°: 15°/ год = 8 год), а час заходу – 16 год

( 240°:15°/год = 16 год). Визначаємо тривалість дня:

16год – 8год = 8год.

Відповідь. Сонце зійшло о 8год, зайшло – о 16 год; тривалість дня 8 год.

Форма і розміри Землі

Задача 1. Визначте, яка точка лежить «під нами», на протилежному боці Землі?

Спосіб розв'язання. Встановивши точну широту і довготу пункту, відповідність якому необхідно знайти на протилежному боці Землі, потрібно пройти по визначеному меридіану в другу півкулю до перетину з паралельним колом тих же градусних позначень, що й визначена широта, тільки по другій бік від екватора. Наприклад, дана точка з координатами: 52°40́ пн.ш. і 40°сх.д. Продовженням цього меридіана в Західній півкулі буде меридіан 140°. Тому точка перетину його з паралельним колом в 52°40́ пд.ш. і буде пунктом, який ми визначаємо.

Задача 2.яка з відстаней більша: від екватора до Південного полярного кола чи від Північного полюсу до Північного тропіка?

Спосіб розв'язання. Відстані однакові. Відстань від екватора до Південного полярного кола становить 66,5°, так само відстань від Північного тропіка дорівнює 66,5° (90° - 23,5°).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59129. Типи економічних систем 35.5 KB
  Цілі: узагальнити та повторити знання з теми Типи економічних систем. Відпрацювати вміння застосовувати їх на практиці, порівнювати переваги й недоліки економічних систем, проводити економічний аналіз літературних творів.
59130. Складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим звязком. Кома між частинами складного речення 35.5 KB
  Мета: удосконалювати уміння та навички у визначенні граматичних основ у частинах складного речення правильному інтонуванні складних речень вживанні розділових знаків між частинами складних речень; розвивати логічне мислення увагу мовлення естетичні почуття; виховувати любов до прекрасного.
59132. Сценарій КВК. У вінок Кобзареві 38.5 KB
  Обирається склад журі. Журі оцінює. Слово надається журі за три конкурси. виступ Оцінює журі.
59133. Узагальнення вивченого про наголос, наголошені й ненаголошені голосні 36.5 KB
  Тому він підготував вам розминку Мозкова атака З чого складається наше мовлення Які ви знаєте речення за метою висловлювання З чого складається речення На що можемо поділити слова Який склад називається наголошеним Який звук називається наголошеним...
59136. Україна під час другої світової війни 75 KB
  Сьгодні православний світ відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці яка з давніх давен є покровителькою землі нашої але очевидно не випадково так співпало що в цей день наша країна відзначає ще одне величне та воїстину героїчне свято День визволення України...