53096

Шкільна бібліотека у формуванні інформаційної компетентності на уроках географії

Научная статья

Педагогика и дидактика

Географічне сприйняття інформації ЗМІ – це активна діяльність що протікає у взаємозв’язку з різними психічними процесами: мисленням мовленням почуттям волею. З огляду на незначну кількість навчальних годин з географії в 6 –х класах 2 години на тиждень і загальне навчальне перевантаження учнів в 6х класах важливу роль у формуванні інформаційної компетентності школярів відіграє шкільна бібліотека схема 2 Складаючи тематичне планування включаю ЗМІ в навчальний процес так щоб протягом однієї теми здійснювалася періодична робота з...

Украинкский

2014-03-27

86 KB

4 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


Інформаційна компетентність

Компетентність діалогу

Комп’ютерна компетентність

Компетентність роботи із засобами масової інформації (ЗМІ)

Культура роботи з дидактичними (навчальними) джерелами інформації

Шкільна бібліотека

у формуванні інформаційної компетентності

на уроках географії

Етап І – презентація ЗМІ з географії  (вересень-жовтень)

- друковані видання;

- інтернет - ресурси ;

- електронні варіанти журналів і газет

Етап ІІ – вивчення прийомів роботи зі ЗМІ

(листопад-грудень)

  •  вивчення специфіки наукових, науково-популярних і художніх текстів;

-  пошук інформації – вивчення – аналіз – створення інформаційного продукту (доповіді, реферати)

тап ІІІ (січень-березень)

  •  організація тематичних бесід за матеріалами ЗМІ;
  •  урок-діалог – обговорення поглядів на актуальну для географічної науки проблему

Етап ІУ (квітень-травень)

- самостійна робота з одним із джерел ЗМІ (аналіз різних  позицій ЗМІ)

Традиційні. При вивченні  теми: «Атмосфера»

  1.  Фронтальне опитування.
  2.  Випереджальне читання.
  3.  Пошук матеріалу за заданою темою під час уроку.
  4.  Усний журнал.
  5.  Складання плану відповіді.
  6.  Систематизація зібраних даних у вигляді таблиці.
  7.  Малюнки, схеми процесів і явищ природи.

Інтерактивні при вивченні теми: «Гідросфера»

  1.  «Мікрофон».
  2.  «Телеміст».
  3.  «Репортаж з місця події».
  4.  «Інтерв’ю з героями».
  5.  Складання екологічних, географічних задач з використанням матеріалів місцевих газет.
  6.  Проведення самостійних досліджень.
  7.  Написання есе, віршів з теми.  

  1.  

Касабуцька Ганна Василівна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Шосткинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1

«Формування інформаційної компетентності школярів у шкільному курсі «Загальна географія»

(З досвіду роботи «Географія 6 клас»)

В сучасних умовах, коли вже склалося інформаційне суспільство, а інформація стала однією з провідних категорій філософії разом з протяжністю і рухом, формування інформаційної компетентності підростаючого покоління стає об'єктивною потребою.

В умовах широкого розвитку засобів масової інформації (радіомовлення,телебачення, періодична преса), надзвичайної доступності науково-популярних книг і журналів, загальної грамотності школа втратила монопольну роль у поширенні знань. І щоб школа могла виграти в цьому змаганні, зберегти свою привабливість для учнів, необхідно докорінно міняти сформовану технологію шкільного навчання, будувати викладання так, щоб знання не подавалися в готовому вигляді, а здобувалися учнями в ході творчо спрямованої мотивованої діяльності. Саме в школі учні отримують початкові поняття загальної компетентності (поінформованості в будь-якому питанні). Конфуцій відзначав, що люди відрізняються не стільки характером, який вони мають від природи, скільки культурою, якої навчилися. Культура інформаційного суспільства ґрунтується на роботі з інформацією, головною стає робота, спрямована на її отримання, опрацювання, зберігання, перетворення й використання.

Найважливішою складовою інформаційної компетентності людини є вміння вибирати й формулювати цілі, здійснювати постановку завдань, будувати й аналізувати інформаційні моделі досліджуваних процесі і явищ за допомогою автоматизованих інформаційних систем, інтерпретувати отримані результати; передбачати наслідки прийнятих рішень і робити відповідні висновки; використовувати для аналізу досліджуваних процесів і явищ бази даних, знання, системи штучного інтелекту та інші сучасні інформаційні технології. При цьому важливими є вміння впорядковувати, систематизувати, структурувати дані та знання, розуміти сутність інформаційного моделювання, способів викладу даних і знань.

На схемі 1  виділено поняття «інформаційна компетентність».

Сьогодні засобами масової інформації впливають на духовний потенціал усього суспільства. Усі засоби масової інформації умовно можна поділити на групи.

  •  Радіо
  •  Музичні радіопрограми.
  •  Радіоінтерв’ю за участю географів різних спеціальностей.
  •  Тематичні радіопрограми з різних географічних тем.
  •  Радіовипуски новин країни та світу.
  •  Друковані видання
  •  Географічні статті в газетах і журналах.
  •  Наукова література.
  •  Науково-популярна література.
  •  Довідкова література.
  •  Карти й атласи.
  •  Набори листівок про рослини, тварин, країни й народи.
  •  Репродукції картин із зображенням географічних явищ і об’єктів.
  •  Кіно і телебачення
  •  Документальні телефільми про дику природу.
  •  National geografical canal.
  •  Ток-шоу «знавців» у різних галузях географії.
  •  Навчально-освітні програми за курсами шкільної географії.
  •  Художні фільми про видатних учених-географів, першовідкривачів і мандрівників.
  •  Телепрограми про подорожі.
  •  Телевипуски новин.
  •  Трансляція міжнародних наукових з’їздів, конференцій тощо.

Географічне наукове сприйняття пов’язане з об’єктивної реальністю й узагальнює  властиві об’єкту різноманітні ознаки, відбиваючи їх в органічному співвідношенні. Сприйняття спирається на різні дані, на все те, що сприймається нашими органами чуття в різноманітті відтінків, форм, кольорів, звуків.

Географічне сприйняття інформації ЗМІ – це активна діяльність, що протікає у взаємозв’язку з різними психічними процесами: мисленням, мовленням, почуттям, волею.

З огляду на незначну кількість навчальних годин з географії в 6 –х класах (2 години на тиждень) і загальне навчальне перевантаження учнів в 6-х класах важливу роль у формуванні інформаційної компетентності школярів відіграє шкільна бібліотека (схема 2)

Складаючи тематичне планування, включаю ЗМІ в навчальний процес так, щоб протягом однієї теми здійснювалася періодична робота з матеріалами газет і журналів. Отже, кожен етап складається з двох уроків у бібліотеці й двох у класі. У процесі навчання можна й потрібно використовувати різноманітні друковані видання, вибираючи з газетних видань статті про соціально-економічні процеси й природу. Усе це дозволить активізувати інтерес учнів до друкованих видань. Установлено, що ЗМІ мають величезний інформаційний, дидактичний і психолого-мотиваційний потенціал, що дозволяє розширити межі змістовної й процесуально-діяльнісної структури навчально-виховного процесу.

 

Схема 2 Роль шкільної бібліотеки у формуванні інформаційної компетентності

Прийоми навчальної діяльності з використанням ЗМІ

Роботу вчителя в цьому напрямі можуть покращити як традиційні, так і інтерактивні прийоми.

Відомо, що однією з основних умов повноцінного й глибокого наукового пізнання є захоплення. Важлива роль у сприйнятті матеріалів ЗМІ належить асоціаціям. Викликати повноцінне сприйняття можуть лише об’єкти, цілком зрозумілі й доступні учням. В уяві учнів сприймане обов’язково поєднується з попереднім досвідом. Важливу роль у цьому випадку відіграють самостійні судження учнів про побачене й почуте.

Прийоми навчальної діяльності з використанням ЗМІ

З огляду на вікові особливості психіки учнів спробуємо з’ясувати, як відбувається пізнання досліджуваного матеріалу з використанням ЗМІ. Під час вивчення географії наявне безпосереднє сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу та їхніх образів через художні описи в різних публікаціях, ілюстрації та демонстрації картин, кінофільмів, відеофільмів, теле– й радіопередач тощо. Саме невміння виховувати в учнях здатність до повноцінного сприйняття матеріалів ЗМІ призводить до втрати інтересу учнів до уроків і досліджуваного на них матеріалу. Саме на цій основі часом виникають «смислові бар’єри» між учителем і підлітками.

Від повноти сприйняття інформації ЗМІ залежить ступінь впливу географічного матеріалу на розум і почуття учнів. Більш повне і змістовне сприйняття будить емоційну пам'ять, пронизує думки й почуття підлітків, хвилює їх, завдяки чому створені географічні уявлення довше утримуються в пам’яті. Для використання творчого потенціалу не лише дітей, але й їхніх батьків використовується завдання – взяти інтерв’ю в «героя», тобто у своїх мам і тат.  

Важливою передумовою географічного виховання є наявність достатньої кількості пов’язаних з життям матеріалів, поданих у ЗМІ, однак лише вона не може повністю забезпечити належного сприйняття. Необхідні такі способи її передачі учням, що створюють взаємодію мислення й почуттів у процесі пізнання, не лише дають почуття естетичної насолоди, але й активізують таку розумову діяльність: логічне мислення, аналіз, узагальнення, уява й моделювання.

Умови, що сприяють вихованню гармонійно розвиненої особистості школяра внаслідок використання ЗМІ у вивченні географії.

  •  Багатство нової інформації, глибина змісту географічного об’єкта;
  •  наукова вірогідність і обґрунтованість матеріалу;
  •  зв’язок із життя;
  •  нове в науці, техніці, мистецтві;
  •  висування гіпотез, постановка проблем, що хвилюють суспільство;
  •  показ величі подвигу;
  •  виявлення піднесеного в природних явищах.

Використання різних видів мистецтва в ЗМІ

  •  Літературного жанру;
  •  образотворчого мистецтва;
  •  мистецтва кіно;
  •  телепередач;
  •  преси;
  •  радіопередач;
  •  музики та інших видів мистецтва

Використовує мову узагальнений прийом ознайомлення з умовними джерелами географічних знань при вивченні теми: «Джерела географічних знань, методи географічних досліджень»

  •  З’ясувати, чим є джерело знань за формою.
  •  Визначити, як відбито в ньому навколишнє середовище.
  •  Визначити способи отримання знань із цього джерела.

Отже, можливості засобів масової інформації виховувати учнів містяться як у змісті досліджуваного матеріалу, так і в способах його передачі учням: у системі різноманітних форм і прийомів роботи, організації пізнавальної діяльності школярів, створеному мажорному тоні навчання, глибокій ерудиції фахівців різних напрямків, залучених до роботи ЗМІ, у їх духовному багатстві, умінні передати глядачам (слухачам) своє ставлення до повідомлюваного матеріалу.

Культура діалогу в процесі навчання географії

У зв’язку з розвитком інформаційних технологій і розширенням меж комунікативного простору роль діалогового спілкування безупинно зростає. Уміння вести діалог стає невід’ємною частиною стилю ділового спілкування. Тому вивчення його особливостей утрачає вузько прикладний характер і стає об’єктом уваги багатьох наук, зокрема психології, соціолінгвістики, культурології, риторики, мовознавства. Культура ділового спілкування є складовою інформаційної культури особистості.

Ділове спілкування – це процес мовленнєвої взаємодії двох або кількох осіб, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, розв’язання конкретної проблеми або реалізацією певної мети. У навчальному процесі до ділового спілкування зараховують форми усного мовленнєвого спілкування, діалог, полілог.

Діалог – це універсальний засіб навчання, що дозволив здійснити перехід від монологу вчителя до діалогу з учнями. На уроці-діалозі при вивченні теми «Рух води в світовому океані» вчитель виступає в ролі «диригента»: намагається навчити учнів правильно говорити, висловлювати свою думку, слухати думку інших, коректно сперечатися, аргументовано доводити свою точку зору.

Більш складною формою мовленнєвого спілкування є полілог. Його перевага полягає в тому, що в обговоренні беруть участь усі учні класу. Можливі різні способи включення  полілогу в навчальну діяльність. Так, на уроці «Охорона оточуючого середовища» розглядаючи проблему аварії на Чорнобильській АЕС, можна провести рольову гру. Учні об’єднуються в малі групи (екологи, географи, енергетики-економісти, місцеві жителі), кожна з яких у мові полілогу виділяє репліки: істинні, помилкові, сумнівні. Якщо думки груп збігаються, колективно обговорюються сумнівні висловлювання. Якщо ні, виникає ситуація суперечки. Формування культури діалогового спілкування є складним і тривалим процесом, який, безумовно, має розпочатися в школі. Установлено, що 66 % інформації учні отримують у результаті спілкування з однолітками в класі. Взаємне інформування в процесі уроку формує комунікативні якості особистості, учні набувають навичок мовленнєвого етикету, учаться сприймати мовлення співрозмовника, тобто усвідомлювати його зміст. Культура спілкування допомагає майбутнім випускникам швидко адаптуватися в новому житті, вільно орієнтуватися в комунікативному просторі. У процесі діалогового спілкування відбувається саморозкриття особистості учня, а це головна умова формування інформаційної культури сучасного школяра.

Рішення проблеми формування у школярів інформаційної компетентності в науково-теоретичному плані просувається значно краще, ніж на практиці. В науці визначені поняття “інформаційна компетентність”, “комп'ютерна компетентність”, “інформаційна письменність” і т.п.; суть і зміст, структура і критерії, умови і чинники, психологічні механізми формування інформаційної компетентності у школярів. Разом з тим, на практиці виникає немало проблем з формуванням інформаційної компетентності учнів у зв'язку з невеликим набором методичної літератури, включаючи методичні рекомендації за результатами наукових досліджень.

У зв'язку з цим, більшість школярів не володіє методами роботи з інформацією (прийом, усвідомлення, переробка, класифікація, ухвалення і т.п.), в мережі Інтернет, а також включення їх в інформаційну діяльність. Результат - невисокий рівень у більшості школярів інформаційної і комп'ютерної письменності, компетентності, умінь використовувати інформацію в конкретній діяльності.

Здійснення такого навчання доступно кожному вчителеві, який любить і знає свій предмет, ураховує психологічні особливості й вікові пізнавальні можливості школярів. Воно передбачає побудову навчально-виховної роботи з географії із використанням інформаційних джерел (ЗМІ, Інтернет) й має будуватися як складова частина в загальній системі освіти й виховання учнів середньої школи.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Акуленко, В.Л. Формування ІКТ-компетентності вчителя-предметника в системі підвищення кваліфікації [Текст]/В. Л. Акуленко// Застосування нових технологій у освіті: Матеріали XV Міжнародні. конф., 29-30 червня 2004 р., г.Троіцк Московської обл.: Изд-во "Тровант", 2004. - С.344-346.
  2.  Зайцева, О.Б. Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів засобами інноваційних технологій [Текст]: Автореф. дис.... канд. пед. наук. / О. Б. Зайцева.- Брянськ, 2002. - 19 с.
  3.  Семенов, А.Л. Роль інформаційних технологій в загальну середню освіту [Текст]/А. Л. Семенов. - М.: Изд-во МІПКРО, 2000. - 12 с.
  4.  Таїрова, Н.Ю. Розвиток інформаційно-дослідницької компетентності викладача педагогічного університету: Автореф. дис.... канд. пед. наук / Н. Ю. Таїрова. - Калінград, 2001. - 19 с.
  5.  Хуторський, А.В. Дидактична евристика. Теорія і технологія креативного навчання. [Текст]/А. В. Хуторський. - М-: Изд-во МГУ, 2003. - 416 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68675. Технического обслуживания локомотива ТО-2 134.57 KB
  При ТО-2 не реже одного раза в двое суток проверяют состояние основного оборудования и ходовых частей электровоза и устраняют выявленные при осмотре неисправности. Кроме того, выполняют работы, записанные локомотивными бригадами в журнале технического состояния электровоза...
68676. Анализ предметной области и разработка технического задания для разработки распределенной информационной системы «Магазин компьютерной техники» 452 KB
  Анализ предметной области это первый шаг этапа системного анализа с которого начинается разработка программной системы. Концептуальная модель применяется для структурирования предметной области с учетом информационных интересов пользователей системы.
68678. Система борьбы с организованной преступностью 364 KB
  Цель данного исследования – рассмотреть теоретические основы противодействия организованной преступности проблемы возникающие в борьбе с организованной преступностью. Объект исследования – Объектом исследования является организованная преступная деятельность, а также социально-правовые механизмы государственного реагирования на нее.
68679. Технология продукции общественного питания: Методические указания 46.47 KB
  Данные методические указания предназначены для организации учебно-исследовательских действий по выполнению выпускной квалификационной работы. В них отражены цель и задача выпускной квалификационной работы требования к её выполнению и оформлению структуре и содержанию состав и последовательность...
68680. Ұйым стратегиясының қалыптасуы және оны жүзеге асыру жолдары 56 KB
  Стратегиялық жоспарлау басқару шешімін қабылдауға қакерлер алдына бірлесіп жұмыс істесуі нәтижесінде жеткен жетістіктері үшін көтерме сыйлық берілітіндігі ескеріледі сондайақ олардың арасындағы кекілжіңге даудамайға дер кезінде тосқауыл қойылады.
68682. Обробка справ для наступного зберігання 65.61 KB
  Документи підприємств, що відклалися в діловодстві, надалі або залишаються на тривале зберігання, або зберігаються короткі терміни і потім виділяються до знищення. Для зберігання справ у великих установах, організаціях, на підприємствах існують відомчі архіви, «Основними правилами роботи відомчих архівів»...