53096

Шкільна бібліотека у формуванні інформаційної компетентності на уроках географії

Научная статья

Педагогика и дидактика

Географічне сприйняття інформації ЗМІ – це активна діяльність що протікає у взаємозв’язку з різними психічними процесами: мисленням мовленням почуттям волею. З огляду на незначну кількість навчальних годин з географії в 6 –х класах 2 години на тиждень і загальне навчальне перевантаження учнів в 6х класах важливу роль у формуванні інформаційної компетентності школярів відіграє шкільна бібліотека схема 2 Складаючи тематичне планування включаю ЗМІ в навчальний процес так щоб протягом однієї теми здійснювалася періодична робота з...

Украинкский

2014-03-27

86 KB

4 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


Інформаційна компетентність

Компетентність діалогу

Комп’ютерна компетентність

Компетентність роботи із засобами масової інформації (ЗМІ)

Культура роботи з дидактичними (навчальними) джерелами інформації

Шкільна бібліотека

у формуванні інформаційної компетентності

на уроках географії

Етап І – презентація ЗМІ з географії  (вересень-жовтень)

- друковані видання;

- інтернет - ресурси ;

- електронні варіанти журналів і газет

Етап ІІ – вивчення прийомів роботи зі ЗМІ

(листопад-грудень)

  •  вивчення специфіки наукових, науково-популярних і художніх текстів;

-  пошук інформації – вивчення – аналіз – створення інформаційного продукту (доповіді, реферати)

тап ІІІ (січень-березень)

  •  організація тематичних бесід за матеріалами ЗМІ;
  •  урок-діалог – обговорення поглядів на актуальну для географічної науки проблему

Етап ІУ (квітень-травень)

- самостійна робота з одним із джерел ЗМІ (аналіз різних  позицій ЗМІ)

Традиційні. При вивченні  теми: «Атмосфера»

  1.  Фронтальне опитування.
  2.  Випереджальне читання.
  3.  Пошук матеріалу за заданою темою під час уроку.
  4.  Усний журнал.
  5.  Складання плану відповіді.
  6.  Систематизація зібраних даних у вигляді таблиці.
  7.  Малюнки, схеми процесів і явищ природи.

Інтерактивні при вивченні теми: «Гідросфера»

  1.  «Мікрофон».
  2.  «Телеміст».
  3.  «Репортаж з місця події».
  4.  «Інтерв’ю з героями».
  5.  Складання екологічних, географічних задач з використанням матеріалів місцевих газет.
  6.  Проведення самостійних досліджень.
  7.  Написання есе, віршів з теми.  

  1.  

Касабуцька Ганна Василівна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Шосткинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1

«Формування інформаційної компетентності школярів у шкільному курсі «Загальна географія»

(З досвіду роботи «Географія 6 клас»)

В сучасних умовах, коли вже склалося інформаційне суспільство, а інформація стала однією з провідних категорій філософії разом з протяжністю і рухом, формування інформаційної компетентності підростаючого покоління стає об'єктивною потребою.

В умовах широкого розвитку засобів масової інформації (радіомовлення,телебачення, періодична преса), надзвичайної доступності науково-популярних книг і журналів, загальної грамотності школа втратила монопольну роль у поширенні знань. І щоб школа могла виграти в цьому змаганні, зберегти свою привабливість для учнів, необхідно докорінно міняти сформовану технологію шкільного навчання, будувати викладання так, щоб знання не подавалися в готовому вигляді, а здобувалися учнями в ході творчо спрямованої мотивованої діяльності. Саме в школі учні отримують початкові поняття загальної компетентності (поінформованості в будь-якому питанні). Конфуцій відзначав, що люди відрізняються не стільки характером, який вони мають від природи, скільки культурою, якої навчилися. Культура інформаційного суспільства ґрунтується на роботі з інформацією, головною стає робота, спрямована на її отримання, опрацювання, зберігання, перетворення й використання.

Найважливішою складовою інформаційної компетентності людини є вміння вибирати й формулювати цілі, здійснювати постановку завдань, будувати й аналізувати інформаційні моделі досліджуваних процесі і явищ за допомогою автоматизованих інформаційних систем, інтерпретувати отримані результати; передбачати наслідки прийнятих рішень і робити відповідні висновки; використовувати для аналізу досліджуваних процесів і явищ бази даних, знання, системи штучного інтелекту та інші сучасні інформаційні технології. При цьому важливими є вміння впорядковувати, систематизувати, структурувати дані та знання, розуміти сутність інформаційного моделювання, способів викладу даних і знань.

На схемі 1  виділено поняття «інформаційна компетентність».

Сьогодні засобами масової інформації впливають на духовний потенціал усього суспільства. Усі засоби масової інформації умовно можна поділити на групи.

  •  Радіо
  •  Музичні радіопрограми.
  •  Радіоінтерв’ю за участю географів різних спеціальностей.
  •  Тематичні радіопрограми з різних географічних тем.
  •  Радіовипуски новин країни та світу.
  •  Друковані видання
  •  Географічні статті в газетах і журналах.
  •  Наукова література.
  •  Науково-популярна література.
  •  Довідкова література.
  •  Карти й атласи.
  •  Набори листівок про рослини, тварин, країни й народи.
  •  Репродукції картин із зображенням географічних явищ і об’єктів.
  •  Кіно і телебачення
  •  Документальні телефільми про дику природу.
  •  National geografical canal.
  •  Ток-шоу «знавців» у різних галузях географії.
  •  Навчально-освітні програми за курсами шкільної географії.
  •  Художні фільми про видатних учених-географів, першовідкривачів і мандрівників.
  •  Телепрограми про подорожі.
  •  Телевипуски новин.
  •  Трансляція міжнародних наукових з’їздів, конференцій тощо.

Географічне наукове сприйняття пов’язане з об’єктивної реальністю й узагальнює  властиві об’єкту різноманітні ознаки, відбиваючи їх в органічному співвідношенні. Сприйняття спирається на різні дані, на все те, що сприймається нашими органами чуття в різноманітті відтінків, форм, кольорів, звуків.

Географічне сприйняття інформації ЗМІ – це активна діяльність, що протікає у взаємозв’язку з різними психічними процесами: мисленням, мовленням, почуттям, волею.

З огляду на незначну кількість навчальних годин з географії в 6 –х класах (2 години на тиждень) і загальне навчальне перевантаження учнів в 6-х класах важливу роль у формуванні інформаційної компетентності школярів відіграє шкільна бібліотека (схема 2)

Складаючи тематичне планування, включаю ЗМІ в навчальний процес так, щоб протягом однієї теми здійснювалася періодична робота з матеріалами газет і журналів. Отже, кожен етап складається з двох уроків у бібліотеці й двох у класі. У процесі навчання можна й потрібно використовувати різноманітні друковані видання, вибираючи з газетних видань статті про соціально-економічні процеси й природу. Усе це дозволить активізувати інтерес учнів до друкованих видань. Установлено, що ЗМІ мають величезний інформаційний, дидактичний і психолого-мотиваційний потенціал, що дозволяє розширити межі змістовної й процесуально-діяльнісної структури навчально-виховного процесу.

 

Схема 2 Роль шкільної бібліотеки у формуванні інформаційної компетентності

Прийоми навчальної діяльності з використанням ЗМІ

Роботу вчителя в цьому напрямі можуть покращити як традиційні, так і інтерактивні прийоми.

Відомо, що однією з основних умов повноцінного й глибокого наукового пізнання є захоплення. Важлива роль у сприйнятті матеріалів ЗМІ належить асоціаціям. Викликати повноцінне сприйняття можуть лише об’єкти, цілком зрозумілі й доступні учням. В уяві учнів сприймане обов’язково поєднується з попереднім досвідом. Важливу роль у цьому випадку відіграють самостійні судження учнів про побачене й почуте.

Прийоми навчальної діяльності з використанням ЗМІ

З огляду на вікові особливості психіки учнів спробуємо з’ясувати, як відбувається пізнання досліджуваного матеріалу з використанням ЗМІ. Під час вивчення географії наявне безпосереднє сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу та їхніх образів через художні описи в різних публікаціях, ілюстрації та демонстрації картин, кінофільмів, відеофільмів, теле– й радіопередач тощо. Саме невміння виховувати в учнях здатність до повноцінного сприйняття матеріалів ЗМІ призводить до втрати інтересу учнів до уроків і досліджуваного на них матеріалу. Саме на цій основі часом виникають «смислові бар’єри» між учителем і підлітками.

Від повноти сприйняття інформації ЗМІ залежить ступінь впливу географічного матеріалу на розум і почуття учнів. Більш повне і змістовне сприйняття будить емоційну пам'ять, пронизує думки й почуття підлітків, хвилює їх, завдяки чому створені географічні уявлення довше утримуються в пам’яті. Для використання творчого потенціалу не лише дітей, але й їхніх батьків використовується завдання – взяти інтерв’ю в «героя», тобто у своїх мам і тат.  

Важливою передумовою географічного виховання є наявність достатньої кількості пов’язаних з життям матеріалів, поданих у ЗМІ, однак лише вона не може повністю забезпечити належного сприйняття. Необхідні такі способи її передачі учням, що створюють взаємодію мислення й почуттів у процесі пізнання, не лише дають почуття естетичної насолоди, але й активізують таку розумову діяльність: логічне мислення, аналіз, узагальнення, уява й моделювання.

Умови, що сприяють вихованню гармонійно розвиненої особистості школяра внаслідок використання ЗМІ у вивченні географії.

  •  Багатство нової інформації, глибина змісту географічного об’єкта;
  •  наукова вірогідність і обґрунтованість матеріалу;
  •  зв’язок із життя;
  •  нове в науці, техніці, мистецтві;
  •  висування гіпотез, постановка проблем, що хвилюють суспільство;
  •  показ величі подвигу;
  •  виявлення піднесеного в природних явищах.

Використання різних видів мистецтва в ЗМІ

  •  Літературного жанру;
  •  образотворчого мистецтва;
  •  мистецтва кіно;
  •  телепередач;
  •  преси;
  •  радіопередач;
  •  музики та інших видів мистецтва

Використовує мову узагальнений прийом ознайомлення з умовними джерелами географічних знань при вивченні теми: «Джерела географічних знань, методи географічних досліджень»

  •  З’ясувати, чим є джерело знань за формою.
  •  Визначити, як відбито в ньому навколишнє середовище.
  •  Визначити способи отримання знань із цього джерела.

Отже, можливості засобів масової інформації виховувати учнів містяться як у змісті досліджуваного матеріалу, так і в способах його передачі учням: у системі різноманітних форм і прийомів роботи, організації пізнавальної діяльності школярів, створеному мажорному тоні навчання, глибокій ерудиції фахівців різних напрямків, залучених до роботи ЗМІ, у їх духовному багатстві, умінні передати глядачам (слухачам) своє ставлення до повідомлюваного матеріалу.

Культура діалогу в процесі навчання географії

У зв’язку з розвитком інформаційних технологій і розширенням меж комунікативного простору роль діалогового спілкування безупинно зростає. Уміння вести діалог стає невід’ємною частиною стилю ділового спілкування. Тому вивчення його особливостей утрачає вузько прикладний характер і стає об’єктом уваги багатьох наук, зокрема психології, соціолінгвістики, культурології, риторики, мовознавства. Культура ділового спілкування є складовою інформаційної культури особистості.

Ділове спілкування – це процес мовленнєвої взаємодії двох або кількох осіб, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, розв’язання конкретної проблеми або реалізацією певної мети. У навчальному процесі до ділового спілкування зараховують форми усного мовленнєвого спілкування, діалог, полілог.

Діалог – це універсальний засіб навчання, що дозволив здійснити перехід від монологу вчителя до діалогу з учнями. На уроці-діалозі при вивченні теми «Рух води в світовому океані» вчитель виступає в ролі «диригента»: намагається навчити учнів правильно говорити, висловлювати свою думку, слухати думку інших, коректно сперечатися, аргументовано доводити свою точку зору.

Більш складною формою мовленнєвого спілкування є полілог. Його перевага полягає в тому, що в обговоренні беруть участь усі учні класу. Можливі різні способи включення  полілогу в навчальну діяльність. Так, на уроці «Охорона оточуючого середовища» розглядаючи проблему аварії на Чорнобильській АЕС, можна провести рольову гру. Учні об’єднуються в малі групи (екологи, географи, енергетики-економісти, місцеві жителі), кожна з яких у мові полілогу виділяє репліки: істинні, помилкові, сумнівні. Якщо думки груп збігаються, колективно обговорюються сумнівні висловлювання. Якщо ні, виникає ситуація суперечки. Формування культури діалогового спілкування є складним і тривалим процесом, який, безумовно, має розпочатися в школі. Установлено, що 66 % інформації учні отримують у результаті спілкування з однолітками в класі. Взаємне інформування в процесі уроку формує комунікативні якості особистості, учні набувають навичок мовленнєвого етикету, учаться сприймати мовлення співрозмовника, тобто усвідомлювати його зміст. Культура спілкування допомагає майбутнім випускникам швидко адаптуватися в новому житті, вільно орієнтуватися в комунікативному просторі. У процесі діалогового спілкування відбувається саморозкриття особистості учня, а це головна умова формування інформаційної культури сучасного школяра.

Рішення проблеми формування у школярів інформаційної компетентності в науково-теоретичному плані просувається значно краще, ніж на практиці. В науці визначені поняття “інформаційна компетентність”, “комп'ютерна компетентність”, “інформаційна письменність” і т.п.; суть і зміст, структура і критерії, умови і чинники, психологічні механізми формування інформаційної компетентності у школярів. Разом з тим, на практиці виникає немало проблем з формуванням інформаційної компетентності учнів у зв'язку з невеликим набором методичної літератури, включаючи методичні рекомендації за результатами наукових досліджень.

У зв'язку з цим, більшість школярів не володіє методами роботи з інформацією (прийом, усвідомлення, переробка, класифікація, ухвалення і т.п.), в мережі Інтернет, а також включення їх в інформаційну діяльність. Результат - невисокий рівень у більшості школярів інформаційної і комп'ютерної письменності, компетентності, умінь використовувати інформацію в конкретній діяльності.

Здійснення такого навчання доступно кожному вчителеві, який любить і знає свій предмет, ураховує психологічні особливості й вікові пізнавальні можливості школярів. Воно передбачає побудову навчально-виховної роботи з географії із використанням інформаційних джерел (ЗМІ, Інтернет) й має будуватися як складова частина в загальній системі освіти й виховання учнів середньої школи.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Акуленко, В.Л. Формування ІКТ-компетентності вчителя-предметника в системі підвищення кваліфікації [Текст]/В. Л. Акуленко// Застосування нових технологій у освіті: Матеріали XV Міжнародні. конф., 29-30 червня 2004 р., г.Троіцк Московської обл.: Изд-во "Тровант", 2004. - С.344-346.
  2.  Зайцева, О.Б. Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів засобами інноваційних технологій [Текст]: Автореф. дис.... канд. пед. наук. / О. Б. Зайцева.- Брянськ, 2002. - 19 с.
  3.  Семенов, А.Л. Роль інформаційних технологій в загальну середню освіту [Текст]/А. Л. Семенов. - М.: Изд-во МІПКРО, 2000. - 12 с.
  4.  Таїрова, Н.Ю. Розвиток інформаційно-дослідницької компетентності викладача педагогічного університету: Автореф. дис.... канд. пед. наук / Н. Ю. Таїрова. - Калінград, 2001. - 19 с.
  5.  Хуторський, А.В. Дидактична евристика. Теорія і технологія креативного навчання. [Текст]/А. В. Хуторський. - М-: Изд-во МГУ, 2003. - 416 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19290. TCP/IP как основа межсетевых коммуникаций 227 KB
  Лекция 6 TCP/IP как основа межсетевых коммуникаций Структура TCP/IP TCP/IP TCP/IP это обширное семейство протоколов которые могут использоваться в гетерогенных сетях UNIX NetWare Windows NT обеспечивая при этом маршрутизацию. TCP/IP основан на модели открытых систем и состо...
19291. Формирование IP- адресов 681 KB
  Лекция 7 Формирование IP адресов Адреса IP Семейство протоколов TCP/IP используют 32 разрядную схему адресации которая для каждого узла определяет не только его собственный адрес но и адрес сети в которой этот узел находится. Перемещение компьютеров из одной сети в ...
19292. Определение имен узлов DNS 2.69 MB
  Лекция 8 Определение имен узлов DNS Правила именования Каждый узел в Интернет имеет свой собственный уникальный адрес. Эти уникальные адреса дают возможность связываться с любым другим адресом и посылать ему сообщение. Однако человеку обычно трудно запомнить эт...
19293. Протоколы аутентификации 165 KB
  Лекция 9 Протоколы аутентификации Аутентификация пользователя применяется для обеспечения того что в сеть будет допущен только авторизованный пользователь также как и к специальным ресурсам внутри сети. Методы используемые для аутентификации пользователя это
19294. Антивирусная защита 162 KB
  Лекция 10 Антивирусная защита Существует класс программ которые были изначально написаны с целью уничтожения данных на чужом компьютере похищения чужой информации несанкционированного использования чужих ресурсов и т. п. или же приобрели такие свойства вследствие ...
19295. Служба директорий Active Directory 3.58 MB
  Лекция 11 Служба директорий Active Directory Для централизованного управления большими сетями охватывающими несколько миллионов пользователей и компьютеров и быстрого доступа к ресурсам Windows 2003 использует службу каталогов Active Directory. Под каталогом в данном случае понима...
19296. Пользователи и группы 6.31 MB
  Лекция 12 Пользователи и группы Группы Windows 2003/XP Основным инструментом для управления возможностями пользователей в Windows 2003 является понятие группы. Под группой понимается набор учетных записей пользователей. Использование групп упрощает управление ресурсами сист...
19297. Файловые системы Windows XP Professional/Server 2003 303.5 KB
  Лекция 13 Файловые системы Windows XP Professional/Server 2003 Файловая система является одним из самых важных компонентов сетевой операционной системы. В первую очередь сеть создается для разделения данных и от того каким образом организованы эти данные зависят и произво...