531

Облік товарів у виробництві

Реферат

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Поняття, класифікація та оцінка товарів. Бухгалтерське відображення, операцій, пов'язаних з рухом товарів. Порядок списання товарів при їх вибутті. Торговельні, збутові підприємства на рахунку 28.

Украинкский

2013-01-06

78.5 KB

97 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Бухгалтерського Обліку і Аудиту

Реферат на тему :

Облік товарів у виробництві

Виконав:

Студент 36 групи ФЕФ

Статинчук Віталій

Перевірила

Єніна Олена Миколаївна

ОДЕСА 2011 РІК


ПЛАН:

1.Вступ

2. Поняття, класифікація та оцінка товарів

3. Особливості обліку наявності товарів

4. Бухгалтерське відображення, операцій, пов'язаних з рухом товарів

5. Висновок

Список Літератури


1.Вступ

Товарами є матеріальні цінності, які придбані (отримані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Товаром називається річ, яка призначена для продажу або обміну на інші цінності. Товари формують запаси торговельних підприємств.

Під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результати послуг, сама здатність до праці, земля та її надра – все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником цієї споживчої вартості.

У вузькому розумінні під товаром розуміють продукт праці, що призначений для обміну або продажу.

В громадському харчуванні товар – це придбані для подальшого продажу чи переробки продукти, сировина. Наприклад, товари, придбані для подальшого продажу, які не підлягають подальшій кулінарній обробці: хліб і хлібобулочні вироби, вартість яких не включається до вартості обіду чи блюда; кондитерські вироби; цигарки, тютюн, сірники тощо.

Взаємозамінні товари – група товарів, які подібні за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким чином, що покупець дійсно замінює або готовий замінити їх в процесі споживання (у тому числі й виробничого).


2. Поняття, класифікація та оцінка товарів

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид). Підприємства торгівлі, постачання та збуту придбавають товари для їх подальшого продажу. Причому в обліку товари можуть відображатися за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості, або ціни продажу).

Наприклад, оцінка за цінами продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотка торговельної націнки. Цей метод застосовують підприємства, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) ціною реалізованих товарів і сумою торгової націнки, визначеною за середнім відсотком. Середній відсоток торгової націнки обчислюється шляхом ділення суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Залежно від методу оцінки товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде відрізнятися (за умови, що вибуття відбувається у різні звітні періоди). У зв'язку з цим фінансовий результат від реалізації одних і тих самих товарів, але при застосуванні різних методів оцінки буде різним.


3. Особливості обліку наявності товарів

Для обліку товарів в Плані рахунків застосовується рахунок 28 "Товари", що належить до другого класу рахунків. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.

На рахунку 28 "Товари" здійснюється облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торговельні, заготівельні підприємства, а також підприємства громадського харчування.

На промислових підприємствах рахунок 28 застосовується для обліку товарів, придбаних для продажу, або у випадках, коли вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, виготовленої на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню окремо.

Торговельні, збутові підприємства на рахунку 28 ведуть також облік купівельної тари і тари власного виробництва (за винятком інвентарної тари, яка використовується для виробничих або господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси").

До рахунку 28 відкриваються наступні субрахунки :


№ субрахунку

Назва субрахунку

Характеристика

281

Товари на складі

На цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо

282

Товари в торгівлі

На субрахунку ведеться облік наявності та руху товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, лотках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування та ін.)

283

Товари на комісії

На субрахунку ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають переходу права власності на ці товари до оплати їх вартості. При цьому аналітичний облік ведеться по видах товарів і по підприємству (особі) – комісіонеру

284

Тара під товарами

На субрахунку ведеться облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, що встановлюються керівником підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між ціною придбання і середніми обліковими цінами на тару відносяться на субрахунок 285 "Торгова націнка"

285

Торгова націнка

На субрахунку торговельні, збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між купівельною і продажною (роздрібною) вартістю товарів. По кредиту субрахунку 285 відображається збільшення суми торгової націнки, по дебету –зменшення (списання). Списання за рахунок суми торгової націнки на реалізовані товари відображаються по дебету субрахунку 285 і кредиту субрахунків 281 і 282. При цьому до звітності включається згорнуте по всіх субрахунках сальдо рахунка 28


По дебету субрахунків 281-284 відображається надходження товарів (тари) і збільшення їх вартості, а по кредиту – зменшення товарів.

Субрахунок 285 є контрактивним (пасивним), регулюючим; по кредиту даного субрахунку відображається нарахування торгової націнки, по дебету – її списання.

Рух непродовольчих товарів господарюючого суб'єкта оформлюється наступними документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або завіреною постачальником копією сертифікату відповідності на товар (якщо він підлягає обов'язковій сертифікації).

На всі продовольчі товари господарюючий суб'єкт повинен мати товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, документи, що підтверджують відповідність якості товару вимогам нормативних документів. Для імпортних товарів – сертифікати, викладені на українській (російській) мовах або на мові країни-експортера. Вони повинні бути завірені печаткою постачальника.

Порядок документального оформлення надходження та відпуску товарів аналогічний виробничим запасам та готовій продукції.

Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведеться за місцями їх Продажу (відділами, секціями, кіосками тощо) і торговельним підприємством в цілому.

Аналітичний облік запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру – номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій – на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта – знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі затрати на придбання, обробку та інші затрати, що виникли під час їх доставки до місця знаходження і доведення їх до необхідного стану.


4. Бухгалтерське відображення, операцій, пов'язаних з рухом товарів

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок їх придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного капіталу, безоплатного надходження, виявлення в результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари в момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.

В момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю, і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел їх надходження наведений у П(С)БО 9.

ПРИКЛАД

Торговельне підприємство здійснює оптовий продаж товару. На початок звітного періоду на складі значився залишок товару в сумі 50000 грн. Сума транспортних витрат, що відноситься до залишку товару, склала 1000 грн. Протягом звітного періоду підприємство придбало товар вартістю 120000 грн. (у тому числі ПДВ – 20000 грн). Для доставки товару підприємство скористалось послугами АТП. Вартість послуг з доставки товару склала 2400 грн. (у тому числі ПДВ – 400 грн.). Вартість придбаного товару і транспортних послуг оплачено. Собівартість проданого протягом звітного періоду товару склала 130000 грн.

Необхідно визначити собівартість проданого товару з урахуванням транспортних витрат, розрахувати суму ТЗВ, що припадає на залишок товару. Відобразити у бухгалтерському обліку формування вартості товару склала 130000 грн.

Для цього суму транспортних витрат підприємство відображає на окремому субрахунку 286 рахунку 28 "Товари" і списує в результаті розрахунку на собівартість реалізованих товарів. Розподіл сум ТЗВ здійснюється за методом середнього відсотка (визначення середнього відсотка ТЗВ, що припадає на всю вартість товару протягом звітного періоду, за допомогою якого обчислюється сума ТЗВ, що припадає на реалізований товар.

В регістрах бухгалтерського обліку наведена у прикладі операція буде відображена таким чином :

Для визначення середнього відсотка ТЗВ (% ТЗВ) використовується наступна формула:

% ТЗВ = ((С-до Дт 286 + Оборот Дт 286) : (С-до Дт 281 + Оборот Дт 281)) ×
× 100%

де  С-до по д-ту pax. 286 – залишок транспортних витрат на початок звітного періоду, грн.;

Оборот по дебету pax. 286 – сума транспортних витрат, понесених потягом звітного періоду, грн.;

С-до по д-ту pax. 281 – залишок товару на складі на початок звітного періоду, грн.;

Оборот по дебету pax. 281 – вартість товару придбаного протягом звітного періоду, грн.;

Сума ТЗВ, що підлягає списанню на собівартість реалізованого товару, визначається за наступною формулою:

Кт 286 = (Дт 902 × % ТЗВ) : 100 %,

що списується на собівартість реалізованого товару;

де,  Кт 286 – сума ТЗВ, грн.:

Дт 902 – собівартість реалізованого товару, грн.;

% ТЗВ – середній відсоток транспортних витрат, %

Використовуючи дані прикладу, визначимо середній відсоток ТЗВ:

% ТЗВ = (1000 грн. + 2000 грн.) : (50000 грн. + 100000 грн.) × 100% = 2%

Знаючи середній відсоток транспортних витрат, визначимо суму транспортних витрат, що включається до собівартості реалізованих товарів:

Кт 286 = (130000 грн. × 2%) : 100 % = 2600 грн.

Визначаємо суму транспортних витрат, що відноситься до залишку товару:

Сальдо Дт 286 = (1000 грн. + 2000 грн.) – 2600 грн. = 400 грн.

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

Отримано товар від постачальника

281 "Товари на складі"

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

100000

2

Відображено суму податкового кредиту, що відноситься до одержаних товарів

641 "Розрахунки за податками"

631" Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

20000

3

Відображено транспортні витрати

286 "Транспортно-заготівельні витрати"

631" Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

2000

4

Відображено суму податкового кредиту, що відноситься до транспортних витрат

641 "Розрахунки за податками"

631" Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

400

5

Оплачено вартість товарів і вартість транспортних послуг

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

311 "Поточні рахунки в національній валюті"

122400

6

Списано на собівартість реалізації:

– собівартість проданого товару

– суму транспортних витрат

902 "Собівартість реалізованих товарів"

281 "Товари на складі"

286 "Транспортно-заготівельні витрати"

130000 2600


5.Висновок

Отже, товарами є матеріальні цінності, які придбані (отримані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид).

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості, або ціни продажу).

Для обліку товарів в Плані рахунків застосовується рахунок 28 "Товари", що належить до другого класу рахунків. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.

На рахунку 28 "Товари" здійснюється облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торговельні, заготівельні підприємства, а також підприємства громадського харчування.

На промислових підприємствах рахунок 28 застосовується для обліку товарів, придбаних для продажу, або у випадках, коли вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, виготовленої на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню окремо.

Торговельні, збутові підприємства на рахунку 28 ведуть також облік купівельної тари і тари власного виробництва (за винятком інвентарної тари, яка використовується для виробничих або господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси").

Рух непродовольчих товарів господарюючого суб'єкта оформлюється наступними документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або завіреною постачальником копією сертифікату відповідності на товар (якщо він підлягає обов'язковій сертифікації).

Аналітичний облік товарів в бухгалтерії здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведеться за місцями їх Продажу (відділами, секціями, кіосками тощо) і торговельним підприємством в цілому.

Аналітичний облік запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника.

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок їх придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного капіталу, безоплатного надходження, виявлення в результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари в момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.


Список Літератури :

  1.  Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч. 1: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/ 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2007. – 512 с.
  2.  Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". / Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир: ЖГП, 2000. – 640 с.
  3.  Карев В. Міжнародний облік – передовий облік. Якщо ми не будемо вчитись у розвинутих країн, ми безнадійно відстанемо. // Галицькі контракти. – 2009. – № 46. – С. 25-26.
  4.  Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебное пособие / 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 635 с.
  5.  Коршунов В.І. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах: Монографія. – X.: Основа, 2003. – 226 с.
  6.  Лучко М.Р. Бухгалтерський облік в управлінні бізнесом. Зарубіжний досвід. – К.: "Облікінформ", 2006. – 144 с.
  7.  Малишкін О.І Фінансова звітність підприємства: Міжнародні та національні стандарти: Навчальний посібник. / 2-е вид., доп. та виправ. – Суми: Видавництво "Університетська книга", 2005. – 158 с.
  8.  Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000. / Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2006. – 1272 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28913. Радикальная социально-экономическая модернизация 43.5 KB
  Конкурентный рынок мог утвердиться только на базе частной собственности поэтому необходимо было приватизировать передать в частную собственность значительную часть предприятий ограничить роль государства как хозяйствующего субъекта. Следующим этапом реформ стала приватизация государственных предприятий. Согласно ей было проведено акционирование государственных предприятий 51 акций распределялись между работниками предприятий а остальные поступали в открытую продажу: каждому россиянину выдавался приватизационный чек ваучер стоимостью...
28914. Основные направления внешней политики России в новой геополитической ситуации (1991–2002 гг.) 43.5 KB
  Провозглашалась невозможность решения международных проблем силовыми методами. Универсальным способом решения международных вопросов объявлялся баланс интересов приоритет общечеловеческих ценностей над классовыми. Конструктивное решение международных проблем возможно только путем мирных переговоров путем учета законных национальных интересов всех стран мира. В этих условиях неимоверно возрастает роль ООН в решении международных проблем.
28915. Февральская революция 1917 г. и свержение самодержавия 38.5 KB
  Специфика исторического процесса в России спрессовала во времени и пространстве фундаментальные проблемы общественного преобразования разных эпох. Особую остроту и зрелость революционной ситуации в России к началу 1917 г. Заявив что судьбу политического строя в России должно решать Учредительное собрание. Самодержавие в России окончательно пало.
28916. Россия от февраля до октября 1917 г. Альтернативы развития страны 43.5 KB
  В ходе февральской революции в России сложилось двоевластие: временное правительство – орган диктатуры буржуазии и помещиков; советы рабочих солдатских депутатов – орган власти трудящихся. Возникает вторая альтернатива: установление жесткой диктаторской власти опирающейся на военщину. В конце августаначале сентября Петроградский и Московский Советы приняли резолюцию о взятии всей полноты власти. В ответ была предпринята попытка усиления центральной власти.
28917. Гражданская война в России (1918-1920 гг.) 42.5 KB
  Гражданская война в России 19181920 гг. €œСоюз защиты Родины и свободы€ под руководством эсера Савинкова €œСоюз освобождения России€ объединивший кадетов меньшевиков эсеров. На юге России и Северном Кавказе – генералы Алексеев и Корнилов начали формировать Добровольческую армию ставшую основой белого движения. Страны Антанты подписали соглашение о непризнании Брестского мира и будущем разделе России на сферы влияния.
28918. Формирование однопартийного политического режима (1917-1940 гг.) 39.5 KB
  Это привело к подчинению государственных структур партии. Этот процесс шел параллельно с тенденцией превращения диктатуры пролетариата в диктатуру партии. В условиях однопартийной системы Советы превратились в придаток партии. Советы же оказываются лишь рычагом в руках партии для управления государством.
28919. Социально-экономическая политика советского государства (1921-1941 гг.) 41.5 KB
  Речь шла о необходимости превращения СССР из страны ввозящий машины и оборудование в страну производящую их. На рубеже 2030 годов руководство страны приняло курс на форсирование индустриального развития. Руководство страны решило выдвинуть лозунг – догнать и перегнать в кратчайшие сроки в техникоэкономическом отношении передовые капиталистические страны. За ним стояло желание в кратчайшие сроки любой ценой ликвидировать отсталость страны и построить новое общество.
28920. НАЦИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА СОВЕТСКОГО ГОСУДАРСТВА. ОБРАЗОВАНИЕ СССР 23 KB
  ОБРАЗОВАНИЕ СССР После Октябрьской революции и победы большевиков одним из первых декретов новой власти стала Декларация прав народов России провозглашавшая равенство и суверенность всех народов их право на самоопределение вплоть до отделения и образования самостоятельных государств свободное развитие всех национальных меньшинств. После Гражданской войны начался процесс объединительного движения которое привело к образованию новой российской государственности – СССР. съезд полномочных представителей данных республик I съезд Советов Союза...
28921. Культурное строительство в СССР (1921-1941 гг.) 40.5 KB
  Советский период это сложное и противоречивое явление в развитии не только нашей истории но и культуры. Отличительной особенностью советского периода истории культуры является огромная роль в ее развитии партии и государства. Государство взяло на себя финансирование всех отраслей культуры: образование материальнотехническое обеспечение все виды искусства установив строжайшую цензуру над литературой театром кинематографом учебными заведениями и т. В спецхранилищах оказались произведения писателей художников и других представителей...