53114

ВІК І ПОШИРЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД. ЗМІНА ПРИРОДНИХ УМОВ ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВЩИНИ У РІЗНІ ЕРИ. ГЕОЛОГІЧНА КАРТА ПОЛТАВЩИНИ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Унаочнення: підручник геохронологічна таблиця географічний атлас Полтавська область зразки мінералогічної колекції скам’янілостей описи відслонень гірських порід. Як визначається абсолютний і відносний вік гірських порід 3. До магматичних та метаморфічних порід протерозою приурочені поклади чорних та кольорових металів і нерудної сировини у південній частині області.

Украинкский

2014-02-22

394 KB

2 чел.

Червонозаводська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

РОЗРОБКА УРОКУ З ТЕМИ:

ВІК І ПОШИРЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД. ЗМІНА ПРИРОДНИХ УМОВ ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВЩИНИ У РІЗНІ ЕРИ. ГЕОЛОГІЧНА КАРТА ПОЛТАВЩИНИ

Підготувала:

Ющенко Ірина Володимирівна,

учитель географії Червонозоводської ЗОШ І-ІІІ ступенів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 Ознайомлення з геологічними особливостями території є невід’ємною складовою навчання географії та краєзнавства, оскільки дає можливість пояснити історичні  закономірності змін, що відбуваються в природі і пов’язані зі складом та динамікою земної кори.

На уроках географії розглядаються основні моменти мінералогії, петрографії, геотектоніки та історичної геології. Але обмежений час на вивчення та закріплення і значна складність матеріалу для сприйняття учнями 6-8 класів призводять до механічного запам’ятовування, поверхневого розуміння та неможливості застосування набутих знань на практиці.                         Враховуючи те, що не знаючи закономірностей розвитку земної кори,  історії її еволюції, неможливо пояснити зміст ґрунтотвірчих процесів, ерозії ґрунтів, визначити ресурси підземних вод та поширення в земній корі корисних копалин, вважаю доцільним під час уроку  з даної теми повторити основи геохронології, історію розвитку Землі; особливості проявів геологічних процесів на території Полтавщини розглядати  у процесі виконання навчальної практичної роботи (аналіз тематичної карти та заповнення таблиці  «Геохронологія Полтавщини», заготовку для якої учні  виконують  вдома).                              

Людина, що не знає геології, подібна сліпому.

Вона сприймає тільки зовнішні форми, а не суть явищ.

Вона бачить, але не розуміє.

В.А. Обручев

Мета: ознайомити учнів з головними етапами геологічної історії формування території Полтавщини, особливостями природних умов у різні часи; закріпити навички аналізу геологічної карти, опису геологічних профілів та відслонень; формувати науковий світогляд про будову Землі.

Унаочнення: підручник, геохронологічна таблиця, географічний атлас «Полтавська область», зразки мінералогічної колекції, скам’янілостей, описи відслонень гірських порід.

Опорні та базові поняття: гірська порода, тектонічні структури, антропоген, палеогеографія, лес.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент      

Визначення основних етапів роботи на уроці, постановка мети, навчальних та виховних завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Методичний прийом «Інтелект-розминка»

1.Що вивчає геологія?

2. Як визначається абсолютний і відносний вік гірських порід?

3. Що таке геохронологічна шкала?

4. Назвіть ери в історії Землі, вкажіть як перекладаються їх назви.

5. Що вивчає палеогеографія?

 ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів 

   У сучасному розумінні геологія - це комплексна наука про будову, склад, історію розвитку Землі  і процесів, що відбуваються у її глибинах та на поверхні. Основним предметом вивчення геології є земна кора.   Полтавщина має значні можливості для проведення геологічних спостережень, адже її територія складалася під впливом горотворчих процесів, вулканізму, трансгресій давніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій моря і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду. До того ж, наша область – регіон інтенсивного землеробства на родючих чорноземах та регіон активного видобутку багатьох видів мінерально-сировинних ресурсів. Тому поглиблене практичне вивчення геологічних можливостей території  сприятиме не тільки  кращому розумінню минулого та сучасного природи рідного краю, а й, можливо, відіграє  певну роль у виборі вашої майбутньої професії.

        ІV. Вивчення нового матеріалу 

Методичні  прийоми  «Географічний практикум» та «Домашня заготовка»

( слухаючи розповідь вчителя та аналізуючи геологічну карту області, учні заповнюють таблицю за домашньою заготовкою)

  Архейська ера тривала від моменту виникнення Землі до появи на ній перших ознак життя. Активний магматизм, розривні та коливальні рухи земної кори призвели до утворення глибокометаморфізованих  гнейсів, гранітів, сланців. У протерозої малорухливі ділянки платформи повільно опускалися  та піднімалися, відбувався наступ моря. До магматичних та метаморфічних порід протерозою  приурочені поклади чорних та кольорових металів  і нерудної сировини у південній частині області.

Головною рисою палеозойської ери  було розширення платформ і скорочення геосинкліналей. Морські трансгресії змінювалися регресіями, що призводило до потужного накопичення осадових відкладів у воді та на суші (вапняк, сіль, гіпс, пісковики, глини), у яких збереглися залишки організмів.

Методичний прийом «Здивую всіх» (вчитель пропонує дітям розглянути зразки скам’янілостей із шкільної колекції)  

 У тріасовий  період мезозойської  ери на Землі переважали континентальні умови. На території сучасної Полтавщини  в цей час утворювалися переважно пісковики та глини, в яких сформувалися запаси природного газу. Свідченням  наступу  юрського моря  та його поступового обміління є потужні товщі морських піщано-глинистих порід. Тектонічні коливання в крейдовий період зумовили утворення акумулятивної рівнини, складеної пісковиками та глинами, які розриваються соляними діапірами.                                

Методичний прийом «Картографічна лабораторія» (учні аналізують карту «Геологічні пам’ятки Полтавщини», відмічають місцезнаходження соляно-купольних структур).

Ера нового життя (кайнозой) характеризувалася наступом палеогенового моря, нагромадженням морських відкладів. У неогені море поступово міліло, режим ставав континентальнішим. Тому відклади цього часу представлені пісками з вапняковими вкрапленнями та прошарками глин.

Ознайомлення зі зразками колекції корисних копалин Лохвицького району.

У четвертинному періоді основними геологічними подіями були коливальні рухи поверхні та ритмічні зміни клімату. Чергування антропогенових зледенінь та періодів міжльодовиковя призвело до утворення і значного поширення по території лесових порід та викопних (похованих) грунтів.

Усі геологічні утворення, крім антропогенових, називають корінними породами. Це підкреслює те, що четвертинні відклади – свіжі, нещільні, мають малу потужність, строкатий мінеральний і хімічний склад.

На території Полтавської області і зараз тривають тектонічні процеси: коливання земної кори, повільне підняття території, що впливає на характер сучасних рельєфоутворюючих процесів.

                        Таблиця «Геохронологія Полтавщини»

Ера

Період

Геологічні події

Гірські породи

Місцезнаходження відслонень

Використання

Кайнозой

Антропо-

ген

Тектонічні коливні рухи і ритмічні зміни клімату

а)Льодовикові та водно-льдовикові (суглинки, супіски, піски)

б) г.Пивиха

в) леси, лесовидні суглинки і супіски

а)південний захід

б)гляціодислокації в)північний схід

Ґрунтоутворюючі породи, сировина для будматеріалів

Неоген

Регресія моря, континентальний режим

Трансгресія моря

Глини

По всій території

Гончарні глини, сировина для виробництва цегли і черепиці

Палеоген

ДДЗ

УКЩ   

ерозія

Пісковики, глини

Буре вугілля(не розробляється), будівельні матеріали

Мезозой

Крейда

Акумулятивна рівнина,

УКЩ

Піски, глини, соляні діапіри

Підземні прісні води

Юра

Підняття морського дна, поступове обміління моря

Морські піщано-глинисті відклади, пісковики, гіпси, ангідрити

Газ, марганець, мінеральні води

Тріас

Континентальний режим

Грубоуламкові пісковики, глини

Газ

Палеозой

Перм

Утворення морської лагуни

Пісковики, глини, доломіти, гіпс, сіль,вапняк, мергелі

Нафта, газ

Карбон

Трансгресія і регресія моря

Вапняки, сланці, пісковики

Вугілля, нафта,газ

Девон

Вулканізм, трансгресія моря

Вапняки, пісковики, сіль

Центральна частина області

Нафта,газ

Протерозой

ДДЗ

УКЩ    

Трансгресія моря

Граніти, сланці, гнейси,залізисті кварцити

Кременчуцький, Кобеляцький райони

Будівельні  матеріали(бутовий камінь, щебінь); залізні, марганцеві, молібденові, вольфрамові, алюмінієві руди

Архей

ДДЗ

УКЩ

Амфіболіти, епідіабази, гнейси,сланці,

гранодіорити

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Методичний прийом «Картографічна лабораторія» (аналіз  геологічної карти Полтавської області та геологічного профілю території («Полтавська область:географічний атлас:Моя мала Батьківщина», 2004 рік)

2. Ознайомлення з описом відслонення гірських порід, виконаним учнями школи під час туристичного походу.

3. Методичний прийом «Асоціації» (оскільки хронологічна послідовність періодів запам’ятовується дітьми важко, вчитель пропонує учням, попрацювавши у групах, скласти лічилочку-підказку. Можна запропонувати виконати це завдання вдома (за бажанням).

                               Варіант лічилочки-підказки, складений ученицею школи

                                                 (читається знизу   вгору)

Четвертинний

Чудовище

Неогеновий

Настоящее

Палеогеновий

Позавтракать

Крейдовий (меловой)

Может

Юрський

Юра

Тріасовий

Тобой

Пермський

По-громче

Камяновугільний

Кричи

Девонський

Динозавров

Силурійський

Среди

Ордовицький

Окажешся

Кембрійський

Когда

VІ. Підсумки  уроку

Методичний прийом «Мікрофон» (учні розповідають, що найбільше запам’яталося, що стало відкриттям?)

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку, проаналізувати геологічну карту області; скласти лічилочку-підказку (за бажанням).

       

                                                                                                          Додаток 1

                                                                                                     Додаток 2

Цифрами позначені:

474 - Ісачківський горб

475 - Лиса гора (миргородська)

476 - Опорний розріз антропогену в с. В'язівок

477 - Лиса гора (шишацька)

478 - Бугова гора

479 - Міоценові пісковики в с. Михайлівка

480 - Рудоносні піски в с. Кунцеве

481 - Гора Пивиха

482 - Викопна фауна в с. Гуньки

483 - Скеля Гранітний Репер в м. Кременчук

484 - Відслонення архею в с. Кам'яні Потоки

485 - Архейські граніти в с. Келеберда

                                                                                                       Додаток 3

                                                                                                                        Додаток 4

Зразок опису відслонення гірських порід

                                                                                                                  

Вивчаючи відслонення гірських порід насамперед необхідно встановити його точне місцезнаходження відносно об’єктів, що практично не змінюють свого розташування. Позначити відслонення пунсоном та порядковим номером на карті чи плані місцевості, замалювати у польовому щоденнику, використовуючи загальноприйняті геологічні позначення, сфотографувати. Визначити за допомогою вимірювальних приладів чи окомірно розміри оголення. Якомога точніше охарактеризувати кожен горизонт гірських порід (згори донизу), вказуючи потужність, назву та властивості, включення, реакцію з соляною кислотою. Як зразки відбирають проби свіжої породи, на яких чітко видно структуру  та колір. Наявні скам’янілості зберігають окремо. Відібрані зразки підписують, нумерують і зберігають для подальшої камеральної обробки.     

МАРШРУТ № 3

ОПИС ВІДСЛОНЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Маршрут  м. Червонозаводське – с. Сенча

На південній околиці с. Сенчі на відстані 500 м від автомобільного шляху Лохвиця – Лубни та на відстані 300 м від місця газорозробки спостерігаємо відслонення гірських порід, яке утворилося внаслідок прокладання ділянки дороги, що з'єднала газопромисел із автошляхом. Висота відслонення у найвищому місці – близько 20 метрів, по окраїнах – 1,5-2 м. Видима частина становить 9 метрів. Нижня частина відслонення засипана продуктами руйнування гірських порід. Довжина відслонення – 140 м.

1. Ґрунт – 1м

2. Темно-бурий суглинок (перехідний шар від ґрунту до породи) – 0,8м, - перехід поступовий, розмитий. (Зразок № 1)

3. Суглинок бурий – 2,5 м. (Зразок № 2)

4. Глина палевого кольору – 2 м. (Зразок № 3)

5. Глина коричнево-цегельного кольору – 0,3 м. (Зразки № 4,6)

6. Глина жовто-сіра – 1,5 м. (Зразок № 5)

Зразок 1

Суглинок темно-бурого  кольору з охристо-жовтими розводами, пористий, крихкий. Спостерігаються органогенні включення (корені та рештки рослин, ходи землерийних тварин).

Зразок 2

Суглинок бурого кольору, високопористий, не дуже щільний, однорідний. Має органогенні включення (коріння вищих рослин). У межах горизонту спостерігається багато гнізд птахів.

Додаток 5

Спрощений визначник мінералів

         

М'які мінерали (залишається слід від нігтя)

1. З металовидним блиском, залишає слід на руках (графіт)

2. З жирним блиском, мильний на дотик (тальк)

3. Матовий блиск, землистий, при намоканні пластичний (каолін)

4. Скляний блиск:

а) жовтий зернистий (сірка)

б) білий, сірий, рожевий, пластинчастий, волокнистий (гіпс).

Мінерали середньої твердості

1. Із скляним або перламутровим блиском:

а) білий, безколірний, солоний на смак (галіт)

б) чорний, розщеплюється на пластинки (біотит)

в) світлий, розщеплюється на окремі листочки  (мусковіт)

г) закипає під дією соляної кислоти (кальцит).

Тверді мінерали (залишають слід на склі)

1. З металевим або матовим блиском:

а) червоний, рожевий, зернистий або землистий (кіновар, ртутна руда)

б) кубічні, золотисті кристали, риска чорна (пірит)

в) чорний, риска чорна (магнетит)

г) риска жовто-бура (лімоніт)

д) риска вишнево-бура, реагує з HCl (гематит).

2. З жирним, шовковистим блиском:

а) риска зеленувата, зернистий колір зелений або червоний (рогова обманка).

3. Із скляним блиском:

а) безбарвний, білий, сірий, темно-зелений на зламі раковистий (кварц)

б) темно-зелений, чорний з темносинім блиском на грані (лабрадор).

4. З матовим блиском:

а) реагує з HCl (лазурит).

(Мінерали з більшою твердістю в природі зустрічаються рідше, тому до визначника не включені)

Використана література

Борголов И.Б. Курс геологи.-М.: Агропромиздат,1989

Булава Л.М. Географія рідного краю. Посібник для учнів,1995

Короновский Н.В. Основы геологи.- М.:Высш.школа,1991

Соловьев А.И. Словарь- справочник по физической географии.- М.:Просвещение,1983

Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. За ред.. К.О.Маца/ Полтава: Полтавський літератор,1998

Полтавська область:географічний атлас:Моя мала Батьківщина, 2004


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66759. ВЛИЯНИЕ ЗАГРЯЗНЕНИЯ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА НА ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ г. ЧИТА (ЗАБАЙКАЛЬСКИЙ КРАЙ) 6.2 MB
  По качеству атмосферного воздуха г. Чита относится к числу наиболее загрязненных городов России. За период с 2005 по 2010 гг. уровень загрязнения воздушного бассейна оценивался, как «чрезвычайно высокий» и «очень высокий». Среднегодовые концентрации превышают ПДКсс по...
66761. Оптимизация диагностики и лечения внутрибрюшных кровотечений в неотложной абдоминальной хирургии 2.8 MB
  Тяжелые и профузные ВБК требуют выполнения неотложного оперативного вмешательства и восполнения острой кровопотери путем переливания излившейся в брюшную полость крови. В этой связи важным является изучение биохимических и микробиологических свойств крови излившейся в брюшной полость в зависимости от локализации повреждения и сроков нахождения крови в брюшной полости.
66762. ИНФАНТЕЛИЗМ, КАК КЛИНИЧЕСКИЙ СИНДРОМ СТРУКТУРЫ ЛИЧНОСТИ 304.5 KB
  При работе с детьми с задержкой психического развития следует избегать очевидной ловушки – сведения коррекционной работы к применению определенного набора методов. Простое увеличение количества применяемых методик и техник не спасает положения, это тот случай, когда количество не переходит в качество
66763. ГРАЖДАНСКО - ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ДОГОВОРА АРЕНДЫ ЗЕМЕЛЬНЫХ УЧАСТКОВ В РОССИИ 1.07 MB
  Выявить особенности и проблемы гражданско-правового регулирования договора аренды земельных участков в России, а также сформулировать предложения по совершенствованию законодательства в исследуемой сфере
66764. Оптимизация минерального питания в семеноводстве различных сортов лука репчатого (Allium cepa L.) 6.74 MB
  В связи с изменением климата а также обновлением сортов лука репчатого требуется разработка систем применения удобрений отвечающих требованиям сорта. В связи с этим можно сделать вывод что выявление сортовых особенностей применения минеральных макро и микроудобрений...