53203

Розвиток обдарованості ігровими методами

Научная статья

Педагогика и дидактика

Кожній групі даються вислови значення яких учасники мають пояснити: світла голова І група не пером пишуть а розумом ІІ група. Виграє та група яка зуміє краще аргументувати свою позицію. Слід також систематизувати ці аналоги за групами відповідно до певної ознаки.

Украинкский

2014-03-29

477 KB

1 чел.

Учені з різних країн працюють над проблемою обдарованості. Як відомо, люди відрізняються один від одного своїми здібностями. Що ж таке здібності?  Вони являють собою синтез властивостей особистості, який забезпечує успішне виконання діяльності й виявляється у швидкості оволодіння знаннями, уміннями, навичками. «Виділяються два рівні розвитку здібностей: репродуктивний і продуктивний (творчий). Репродуктивний рівень розвитку здібностей хараткеризується тим, що людина легко засвоює знання, без особливих зусиль оволодіває новою діяльністю. Досягаючи високих результатів у діяльності, вона, однак, не вносить у неї нічого нового, діє за сталим зразком. Продуктивний рівень розвитку здібностей характеризується тим, що людина винаходить, раціоналізує, творить у процесі діяльності» (Е.Воронцова).

До продуктивного рівня розвитку здібностей учені-психологи (С.Рубенштейн, Б.Теплова) відносять інтелектуальні здібності, які фіксують за:

  •  розумінням і структуруванням початкової інформації;
  •  постановкою задачі;
  •  пошуком і конструюванням рішень;
  •  прогнозуванням рішень, гіпотезами.

Що ж робити, якщо дитина не належить до інтелектуального типу обдарованості? Відповідь проста: розвивати інтелектуальні здібності в процесі навчання. Це природньо, тому що кожній дитині (як учню середньої ланки, так і старшої) притаманна пізнавальна потреба. Це означає, що вчитель має можливість на уроках розвивати різні типи інтелекту:

  •  лінгвістичний (ігри зі словами, аналіз текстів тощо);
  •  логічно-математичний (ігри та вправи на логічне мислення, експерименти типу «А що було б, якби…», пошук логічних помилок у реченнях, текстах тощо);
  •  просторовий (вправи типу «Уявіть, що…»);
  •  музичний (прослуховування музики й аналіз народно-пісенної творчості, інформаційні хвилинки типу «Народна  піснярка – Маруся Чурай», «І.П.Котляревський і М.Лисенко»; творчі роботи типу «Музика дощу»  та ін.);
  •  міжособистісний (групові ігри, робота в парах та ін.);
  •  внутрішньоособистісний (твори-медитації, твори-міркування тощо).

Перед учителем стоїть завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення й саморозвитку. Для цього процес навчання має бути сконструйований із максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Ігрові технології – один із найефективніших засобів навчання. Вони створюють на уроці атмосферу активної зацікавленості, пожвавлюють процес засвоєння, закріплення й узагальнення знань, умінь і навичок, мають зазвичай прикладний характер, що сприяє розвитку основних життєвих компетентностей школярів.

Використання ігрових елементів на уроках української мови й літератури великою мірою забезпечує його проведення відповідно до найсучасніших загальнопедагогічних, психологічних і дидактичних вимог, адже гра виховує вікові та індивідуальні особливості учнів, у яскраві тони забарвлює емоційне тло уроку, формує пізнавальну самостійність, активність й інтереси дітей, витворює унікальну єдність словесних, наочних і практичних методів навчання, дає змогу раціонально використовувати час (Нісімчук А. та інш. Сучасні педагогічні технології. – К.: Вид.центр «Просвіта», 2000. – с. 84-85).

Як свідчать психолого-педагогічні дослідження останніх років, у середньому за допомогою гри учні засвоюють навчальну інформацію на 70% (у той час як лекція – на 5%). Відомо, що діти, які постійно перебувають у систематичній, інтенсивній, різноманітній ігровій діяльності, мають вищий рівень інтелекту порівняно зі своїми однолітками, які працюють в умовах одноманітного стандарту. (Гин Л.. Приёмы педагогической техники. – М.: Вита-пресс, 1999. – с. 73.).

Російський психолог Л.Виготський висунув теорію (ще в 30-х роках минулого століття) «соціальної адаптації розвитку особистості», за якою дитина формується через соціальне середовище, і саме ігрова діяльність допомагає їй персонізуватися, пробуджує інтелектуальні, духовні й душевні сили. Ігрові елементи на уроках як мови, так і літератури покликані пожвавити  пізнавальні можливості школярів, збудити постійне прагнення збагачувати свій інтелектуальний набуток у лінгвістичній та літературній царинах.

Філософи стверджують, що «гра – це особлива форма дитячого життя, вироблена суспільством для управління розвитком дітей; у цьому плані вона є особливим дитячим творінням, розглядається як один із видів діяльності» (С.Л.Рубінштейн, Д.Б.Ельконін). У теоретичній літературі гра розглядається як:

- особистісне ставлення до оточуючого світу;

- собистісна діяльність учня;

- діяльність, у ході якої відбувається розвиток психіки;

- діяльність, у процесі якої формується інтелект.

Особливість навчальної гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для школярів і не потребує ніяких способів насильства над особистістю.

Усі ці елементи розвивають інтелектуальну сферу школяра, формують творчу особистість.

Задачі, які вирішуються в процесі гри:

  •  збагачення чуттєво-емоційного досвіду;
    •  розвиток мислення школяра в плані усвідомлення свого «Я» у світі природи й людей;
    •  розвиток загальної культури;
    •  формування мовної, літературної, мовленнєвої та полікультурної компетенції.

Основою будь-якої гри має бути пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми. Пізнавальний бік змісту гри завжди повинен чітко висовуватися на перший план. Лише за цієї умови гра буде виконувати свою роль в інтелектуальному розвитку школярів і вихованні їхнього інтересу до вивчення мови та літератури.

Для того, щоб глибше усвідомити роль гри на уроці, слід зрозуміти механізм роботи нашого мозку. Його робота відрізняється від роботи відеомагнітофона чи плеєра. Інформація, яка поступає до нього, не просто записується, а й аналізується, обробляється. Наш мозок постійно ставить запитання типу:

  •  Чи отримував я таку інформацію раніше?
    •  Чого стосується ця інформація?
    •  Як я можу цю інформацію застосувати?

Отже, наш мозок схожий на комп’ютер, а ми – його користувачі. Щоб комп’ютер працював, його треба увімкнути. Значить, пов’язати те, що викладається, з тим, що вже відомо, і проаналізувати результат. Гра якраз і сприяє правильному програмному забезпеченню, коли учнівський мозок-комп’ютер  має можливість перевірити інформацію, узагальнити її, пояснити комусь для того, щоб зберегти в банку пам’яті.

До використання навчальної гри слід підходити дуже вдумливо й обережно. Найбільш продуктивні вони на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок.  Саме на цих заняттях навчальні ігри потрапляють на благодатний ґрунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає можливість учителеві для проектування ігрових ситуацій.

Серед педагогічних ігор особливе місце займають інтелектуальні ігри. Саме їх проведення під час уроку вдосконалює його, перетворює в «спільну дію» вчителя й учнів, стимулює активність наших вихованців. У ході інтелектуальної гри формуються елементарні операції розумової діяльності:

  •  аналіз;
  •  синтез;
  •  порівняння;
  •  узагальнення;
  •  виділення суттєвого.

Підвищенню ефективності навчання мови та літератури, розвитку інтелекту школярів сприяють:

  •  лінгвоестафети; аналітичні ігри;
    •  ігри-дуели;
    •  мовні та літературні естафети;
    •  мовні та літературні лото;
    •  рольові ігри;
    •  ігрові проекти;
    •  мовні та літературні мозаїки;
    •  «Словограї»;
    •  ігри «Чомучки»;
    •  інтелектуальні розминки;
    •  ігри типу «Шерлок Холмс», «Зроби з мухи слона», «Поле чудес», «Правописний тоталізатор», «Сейф знань».

Безумовно, кожному вчителеві на власному досвіді доводилося переконуватися, що «гра – найбільш емоційна форма здобуття знань, вона дає дитині радість, створює стабільну ситуацію успіху і водночас щонайповніше забезпечує інтелектуальний розвиток» (Федоренко В.Л.. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Харків.:Видавнича група «Основа», 2008.).

Отже, дитяча «гра – зарядка для мозку» (Микола Река), вона «має бути засобом усебічного розвитку, зокрема розвитку інтелектуального» (В.Сухомлинський), і «як елемент культурної спадщини народу, ігрова форма вияву активності слугувала й досі слугує задоволенню потреб і дорослих, і дітей у відпочинку, розвагах, пізнанні світу, фізичному загартуванні» (В.Струманський).

Граючись, ми пізнаємо світ. Усе наше життя – це ігрове поле, де нам доводиться постійно грати в ігри – дитячі, спортивні, розважальні, навчальні тощо. І саме тому інтелектуальні ігри займають важливе місце в розвитку особистості кожної дитини. В основі цих ігор – «обов’язкова умова: бути уважним, а також мислити логічно й філософськи. Розвинута увага й здатність помічати деталі є ознаками високого інтелекту. Уважну людину, яка вміє логічно мислити, ми сприймаємо як розумну. А якщо це так важливо для життєдіяльності й самоствердження людини, то ці властивості, безумовно, треба прагнути розвивати, і чим раніше, тим краще», – стверджує науковий співробітник Інституту педагогіки В.Аристов.

Постає питання: як це робити?

Інтелектуальні ігри є найефективнішим способом розвитку уважності й логічного мислення. Їх слід сприймати як психологічну модель розвитку інтелектуальних здібностей людини, а насамперед уваги, що завжди знаходиться в епіцентрі розумової діяльності.

Психологи стверджують, що молодшим школярам не властиво розмірковувати. Однак кожен етап інтелектуальної гри змушує їх робити дисперсний аналіз ситуацій, виробляючи в них навички самостійного мислення: асоціаціями, категоріями – «схемами, а не окремими варіантами» (М.Ботвинник), що поступово переростають у філософське мислення.

Розвиток інтелектуальних здібностей ефективніший тоді, коли це дуже цікаво, коли є можливість періодично самому отримати «психологічну цукерку» у вигляді виграшу. Спочатку нам цікаво те, що ми граємось, а потім граємося тому, що цікаво. Схвильований розум підсвідомо прагне ігрової самореалізації, змінюючи мотиваційну сферу ігрового процесу.

Граючись в інтелектуальні ігри, діти здійснюють пошук закономірностей, так званих імплікативних форм судження (якщо – то). Нагромадження ж великої кількості стереотипів ситуацій допомагає учням мислити швидше. Розмаїття ситуації розвиває творче, евристичне мислення, і не тільки під час гри. Воно переносить набутий ігровий досвід на життєві ситуації, моделюючи процеси поведінки людей, тобто формується життєтворча компетенція (компетентність життєздійснення). Перехід думок у такий спосіб із однієї сфери діяльності в іншу наповнює психологічним змістом творчі механізми нашого мислення.

Усі знають гасло «Знання – сила!» Тому чим більше в підвалинах дитячої підсвідомості буде готових схем, програм, відпрацьованих методик, ігрових ситуацій і комбінацій, стереотипів та еталонів, тим вищим буде рівень інтелектуальної акредитації особистості. Переключаючись на нові види ігор, учні підсвідомо вступають у велику кількість нових асоціативних зв’язків.

Інтелектуальні ігри хороші тим, що розвивають у школярів-гравців не тільки пам’ять, стійку увагу, уважність, спостережливість; образне, логічне, творче й філософське мислення, швидкість мислення, а й упевненість, витримку, толерантність та інші особистісні якості. Гравець щоразу, спускаючись у глибини аналізу якоїсь ситуації, факту, процесу, обов’язково знайде там для себе щось цікаве, цінне – «золото» й «алмази», це доводить його до внутршнього осяяння, без якого немає розвитку особистості.

Китайці говорять: «Якщо ти не гребеш, тебе зносить». Тому, тренуючи інтелект наших учнів, ми, учителі, фактично подовжуємо їм життя. Адже статистика свідчить: розумні люди живуть довше. Таким чином, інтелектуальні ігри – це не розвага, а чудовий психотренінг розвитку здібностей, емоційно-особистісної сфери, характеру, лідерських рис; це «золотий ключик», що відкриває простір для розвитку інтелекту нації.

Одним із різновидів інтелектуальних ігор є розвивальні ігри, які моделюють творчий процес і сприяють розвитку інтелектуальних рис, а саме: уміння знаходити закономірності, класифікувати й систематизувати матеріал, здібності до комбінування, уміння знаходити помилки й недоліки; просторове уявлення; здатність передбачати наслідки власних дій.

Обов’язковою умовою для розвитку інтелектуальних здібностей школярів на уроках української мови та літератури є підвищення стимулюючого змісту навчального матеріалу. Зміст повинен відповідати вимогам, сформульованим у принципах навчання. Слід використовувати ті методи, які створюють ситуацію новизни, актуальності й допомагають учням у процесі вирішення проблем долати труднощі, розв’язувати протиріччя, отримувати нові елементи знань, засоби оперування ними. Тільки в такий спосіб школярі зможуть оволодіти методами пізнання.

Розвиваючи інтелектуальні здібності учнів, слід завжди пам’ятати, що навчання (у даному випадку інтелектуальні ігри) має спиратися на інтереси, мотиви й бажання школярів.

Безумовно, у розробці уроків учитель обов’язково має враховувати не тільки зміст навчального матеріалу, а й вікові сособливості учнів, рівень їхньої підготовленості, пізнавальної самостійності. Для цього необхідно:

  •  використовувати у своїй роботі систему пошуку інтелектуально розвинених дітей;
    •  виявляти інтелектуальні здібності за такими параметрами:
      •  характеристика уваги;
      •  особливості мислення;
      •  характеристика пам’яті;
      •  особоливості темпераменту;
        •  цілеспрямовано й диференційовано працювати з кожною дитиною;
        •  використовувати на уроках мотиваційні установки, які орієнтують учнів на навчання «хочу все знати», а не «хай мене навчать»;
        •  використовувати на уроках завдання (вправи) пошукового характеру;
        •  поєднувати навчальні знання з науково-інтелектуальним навчанням: науковим пошуком істини, спостереженням над мовно-літературними явищами, їх синтезом і аналізом;
        •  формувати вміння й навички розкривати зв’язки між явищами й сутністю, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати й узагальнювати.

Кожен учитель має пам’ятати, що розвивати інтелект дитини – це значить розвивати її інтелектуально-логічні й інтелектуально-евристичні здібності, тобто:

  •  пізнавальний інтерес;
    •  ерудицію;
      •  нестандартне мислення;
      •  здатність до абстрагування;
      •  діалектичне бачення;
      •  багату лексику.

Працюючи з дітьми, не можна забувати також, що «той, кому притаманна уява без ерудиції, має крила, але не має ніг» (Жозеф Жубер, есеїст).


Додаток

Інтелектуальні ігри на уроках української мови

ГРА «Аналітики»

Методична цінність гри виявляється в тому, що вона сприяє розвитку уваги, умінню аналізувати текст, виявляти фактичні неточності.

Правила гри: знайти помилки в запропонованому тексті.

ТРАВЕНЬ

У лісі ще багато снігу. Він сховався під кущами та деревами, і сонцю важко його там дістати.

Сонце встає пізно, а лягає рано. Але гріє вже добре, у зимових шубах і пір’ячках трішки жарко.

Але в лісі вже весело, не те що взимку.

Скрізь почалося лісове свято. Синичці теж весело. Розцвіли конвалії, волошки, хризантеми. Давно прилетіли та весело співають журавлі, лебеді, шпаки, голуби, солов’ї, дрозди і зяблики.

Хороше та весело в травневому лісі.

Помилки:

  1.  У травні вже немає снігу.
  2.  У травні сонце встає рано, лягає пізно.
  3.  Волошки цвітуть улітку, а хризантеми – восени.
  4.  Журавлі, голуби, лебеді – непівчі птахи, вони не співають.

Виграє той, хто швидко й правильно відшукає помилки в деформованому тексті.

ГРА «Зроби з мухи слона»

Методична цінність виявляється в пожвавленні розумової активності школярів; підвищується емоційний тонус уроку; стимулюється інтерес до навчання; розвивається увага, зосередженість, спостережливість; виробляється швидка реакція.

Правила гри: дається 2 висхідні слова – початкове й кінцеве; треба дібрати слова так, щоб поступова зміна літер привела від початкового слова до кінцевого.

Приклад: рука …. нога (рука – рута – рота – нота - нога)

Виграє той, хто швидко й правильно побудує ряд слів.

ГРА «Креативщики»

Методична цінність виявляється в розвитку креативності й аналітико-синтетичних функцій мислення.

Правила гри: клас ділиться на групи. Кожній групі даються вислови, значення яких учасники мають пояснити: світла голова (І група), «не пером пишуть, а розумом» (ІІ група). Виграє та група, яка зуміє краще аргументувати свою позицію.

ГРА «Складання речень»

Методична цінність виявляється в розвитку здібності швидко встановлювати логічні зв’язки між звичайними предметами.

Правила гри: учитель (або учні) вибирають навмання три слова, не пов’язані за змістом. Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі три слова (відмінок можна змінювати). Виграє той, хто правильно складе більше речень.

ГРА «Аналіз і синтез»

Методична цінність виявляється в підвищенні рівня поінформованості, розвиткові вміння узагальнювати чи синтезувати різні поняття.

Правила гри: клас ділиться на команди, кожна з яких отримує завдання поєднати подані в цьому рядку слова одним загальним поняттям.

І команда: борщ, каша, гуляш, к..сіль - ….

ІІ команда: ластівка, чайка, орел, л..л..ка - ….

ІІІ команда: Дніпро, Волга, Дон,..есна - ….

Виграє та команда, яка правильно узагальнить поняття (знайде узагальнююче слово) і пояснить написання слів, у яких пропущено букви.

ГРА «Пошук аналогів»

Методична цінність виявляється у формуванні здібності класифікувати предмети та явища за їх ознаками.

Правила гри: називається якийсь предмет чи явище. Необхідно підшукати якомога більше аналогів, тобто інших предметів чи явищ, схожих із заданим за різними суттєвими ознаками. Слід також систематизувати ці аналоги за групами відповідно до певної ознаки. Переможцем стане той, хто назве найбільшу кількість груп аналогів. Наприклад: сивина – довжина, глибина, ….

ГРА «Пошук протилежних предметів»

Методична цінність виявляється у формуванні вміння вдосконалювати операції порівняння понять за рівнем відмінності.

Правила гри: клас ділиться на групи, кожна з яких отримує ряд певних слів, до яких слід дібрати слова з протилежним значенням, тобто антоніми. Виграє та група, яка швидко й правильно впорається із завданням.

Інтелектуальні ігри на уроках української літератури

ГРА «Паспортний стіл»

Методична цінність виявляється у формуванні вмінь і навичок систематизувати й узагальнювати.

Правила гри: клас ділиться на чотири-п’ять груп. І-IV групи отримують напівзаповнений бланк із необхідними для заповнення графами. Члени групи вносять необхідні факти в «Паспорт твору» й здають його V групі – «Патрулю», що перевіряє «документ». Виграє та група, яка не допустить помилок у заповненні «Паспорта». Після перевірки «Патрулем» «документ» вручається авторові твору. Автор призначається заздалегідь і після вручення «Паспорта» проголошує промову-подяку (актуальність, значення твору тощо) й нагороджує переможців.

Паспорт твору:

Автор

Назва

Час написання

Жанр

Побудова

Тема

Образи

Художні засоби

Ідея

Підтекст

ГРА «Складання букета»

(до теми «Художньо-стильові напрями й течії

в літературі»)

Методична цінність виявляється у формуванні вмінь і навичок аналізувати, синтезувати й узагальнювати.

Правила гри: клас ділиться на групи (3-4, 4-5 залежно від кількості учасників). Кожна група отримує набір пелюсток від квітки (колір пелюсток у кожної команди різний). На пелюстках написані заздалегідь ознаки всіх стилів (набір однаковий для всіх). Учасники обирають лише ті пелюстки, з яких можна умовно сконструювати квітку, у центрі якої назва стилю або напряму. По закінченні роботи учасники компонують «букет»: кожна група ставить свою квітку (квіти) у вазу під назвою «Художньо-стильові напрямки й течії».

Перевірка правильності виконання. Зі зворотнього боку пелюсток заздалегідь поставлено номер: правильний набір номерів – квітка зібрана правильно (відібрані пелюстки є ознаками даного стилю або течії).

Переможе та команда-група аналітиків, яка правильно збере свій «букет із квітів».

Гра «Дерево життя»

(до теми «М.Рильський. Мотиви пошуків душевної рівноваги,

краси в житті та в душі»)

Методична цінність полягає в розвитку самоосвітньої діяльності, розвиткові дослідницьких якостей особистості учнів.

Правила гри.

Клас ділиться на групи. Кожна група отримує примірник автобіографічної розповіді М.Рильського «Із давніх літ».

Завдання: Прочитати, побудувати «Дерево життя» М.Рильського, яке висвітлює «грані світу природи, що оточує поета». Наприклад, «стоголосе поле», біла гречка, …

Виграє та група, яка якнайточніше відобразить зв’язок: М.Рильський – природа.

Рольова гра «Інтерв’ю»

Методична цінність виявляється у виробленні соціальної компетентності учасників гри. Учні отримують можливість визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри», виконання «ролі». Гра допомагає навчатися через досвід і почуття.

Правила гри.

Учні класу об’єднуються в пари. І-ий виконує роль кореспондента, ІІ – письменника (літературознавця, критика).

За процесом бесіди спостерігає група «слухачів-аналітиків», які й оцінюють «інтерв’ю» творчих груп-пар.

Гру доцільно проводити на початку уроку в якості перевірки домашнього завдання або після самостійної роботи з підручником чи текстом художнього твору.

Гра «Восьминіжки»

(за романом І.Багряного «Тигролови»)

Методична цінність виявляється в тому, що за її допомогою тренується увага, зосередженість, формується вміння швидко аналізувати одночасно кілька аспектів художнього твору, розвиваються пошуково-дослідницькі навички.

Правила гри.

Учні поділяються на кілька груп-команд, кожна з яких має «приростити щупальця»-характеристики до «голови восьминога» (досліджуване питання). Це можуть бути або цитати, або «вільні» відповіді.

Виграє та група-команда, яка швидше виконає завдання.

«Голови восьминогів»:

  1.  Україна Григорія Многогрішного.
  2.  Український світ Сірків.
  3.  Григорій Многогрішний – «дух, який живе в кожній людині».
  4.  Дем’ян Гнатович Многогрішний – гетьман Лівобережної України.
  5.  Майор ОГПУ-НКВД Медвин – втілення могутності, сили й гонору своєї «пролетарської держави».
  6.  «Козача кров» Наталки Сірко.

На допомогу вчителю:

Гра «П’ятихвилинка»

Методична цінність. Ігри «П’ятихвилинки» розвивають у школярів асоціативне мислення, комунікативні здібності (компетенції); формують уміння аналізувати, узагальнено мислити, синтезувати отриману інформацію.

Ігри такого роду доцільніше проводити після прочитання твору на початку уроку в якості перевірки знань.

Гра «П’ятихвилинка» (Творчість Миколи Хвильового. Аналіз новели «Я (Романтика)».)

Правила гри: Учні розподіляються по групах, кожна з яких отримує певне завдання.

Групи «Дослідники» повинні:

1 група: Установити зв’язок між «Я» й доктором Тагабатом.

2 група: Установити зв’язок між «Я» й дегенератом.

3 група: Установити зв’язок між «Я» й Андрюшею.

4 група: Установити зв’язок між «Я» й матір’ю.

5 група («Аналітики»): Пояснити, чому «чорний трибунал» у новелі складається з чотирьох осіб, адже відомо, що будь-який судовий орган містить непарну кількість осіб.

Виграє та група, яка за 5 хвилин правильно виконає своє завдання (спираючись на текст) й аргументує відповідь.

Матеріал для вчителя:

«Я» як особистість не існує

«Я» - сума характерів інших героїв

Гра «П’ятихвилинка»

Завдання групам:

І група («Пошуковці»): Знайти в тексті цитати, що розкривають образ-символ «гроза».

ІІ група («Пошуковці»): Знайти в тексті новели цитати, що розкривають образ-символ «перламутровий ранок».

ІІІ група («Пошуковці»):  Знайти в тексті цитати, що розкривають образ-символ «ніч».

ІV група («Пошуковці»):  Знайти в тексті цитати, що розкривають образ-символ «місяць».

V група («Пошуковці»): Знайти в тексті цитати, що розкривають образ-символ «дорога».

VІ група («Пошуковці»): Знайти в тексті цитати, що розкривають образ-символ «степ».

VІІ група («Аналітики»): Пояснити символічне наповнення образів-символів у новелі «Я (Романтика)».

Виграє та група-команда, яка зможе за 5 хвилин правильно виконати завдання й пояснити свій вибір.

Гра «П’ятихвилинка» (В.Стус. Життя й творчість)

Завдання групам: Утворити «асоціативне ґроно».

І група: Побудувати ланцюжок-ґроно, який можна пов’язати зі словом «зоря» в поезіях В.Стуса.

ІІ група: Побудувати ланцюжок-ґроно, який можна асоціювати зі словом «Україна» в поезіях В.Стуса.

ІІІ група: Побудувати ланцюжок-ґроно, який асоціюється зі словом «доля».

ІV група: Побудувати ланцюжок-ґроно, який асоціюється зі словом «круговерть» у поезіях В.Стуса.

V група: На основі кредо добра В.Стуса «Жити так, аби голуби сідали на плечі» побудувати ланцюжок-ґроно, що асоціюється зі словом «голуб» у творчості В.Стуса.

Виграє та група-команда, яка швидко й правильно побудує «ґроно асоціацій» і зуміє аргументовано пояснити свій вибір.

На допомогу вчителю:

Інтелектуальні завдання

для самостійної роботи вдома.

Робота з текстом

Завдання такого типу розраховані на самостійне здобуття учнями інформації з певної теми й пропонуються вчителем як домашні.

Такого роду дослідницька діяльність сприяє формуванню пошукових здібностей, прилучає дітей до роботи з різними джерелами інформації, пожвавлює розумову діяльність.

Виконані вдома завдання пропонується подавати у вигляді міні-доповідей, що сприяє формуванню мовленнєвих умінь і навичок – розвиткові комунікативної компетентності школярів.

Тема: «Українська драматургія 1920-1930-х рр. ХХ ст.. Зв’язок із театром Леся Курбаса»

Текст 1. На початку ………… ХХ ст. в Україні діяло ….. професійні театри. У ….. в …… році функціонував………………………………......, очолюваний О.Загаровим, ………………………………………………………. під керівництвом Панаса ……………… й ……………………………………... Леся Курбаса. У …….. році організувався……………………………………... в Катеринославі, у …….. році – у …………... Державним театром ім.І.Франка на той час керував ……………...

Довідка для вчителя: Гнат Юра, Саксаганський; Вінниця, Київ; 74; початок 20; 1918р., 1919р., 1920р.; Державний народний театр, Державний драматичний театр, Державний театр ім.Т.Шевченка; «Молодий театр».

Текст 2. Чимало для розвитку українського театру зробив Лесь Курбас. Він був засновником спочатку ………………. (….. – 1926), а потім філософського (1926 - …..) театру. У виставах свого філософського театру «Березіль» (місто ………) Л.Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини в усіх його суперечностях.

«Березільці» знайшли свого драматурга. Ним став …………….. Першою його п’єсою, що побачила світло рампи на сцені театру «Березіль», стала …………………………………..

Велике значення для розвитку театрального мистецтва мала співпраця Леся Курбаса з художником ……………………………… (1884 - 1962).

Довідка для вчителя: політичного, 1922, 1933, Харків, М.Куліш, «Комуна в степах», Вадим Меллер.

Текст 3. П’єси «………………….», «……………………», «………………...», на жаль, не знайшли розуміння в критики. Проти нього були висунуті звинувачення у викривленні оптимістичної радянської дійсності.

Л.Курбас не поступився своїми переконаннями, тому його було наклепницьки обмовлено, звільнено з посади керівника «Березілю» й заарештовано в ……. Курбаса вислали на будівництво Біломоро-…………. каналу на Медвежу ……….., потім відправили на ……………. 19… року після повторного суду його було розстріляно в урочищі …………..,, а в 195.. році посмертно реабілітовано. І лише в 19… році Кабінетом Міністрів України (постанова № 367) скасовано постанову Ради Народних Комісарів УРСР від 17.12.1933р.  «Про позбавлення Л.Курбаса звання ……………..».

Довідка для вчителя: «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса», Москві, Балтійського, Гору, Соловки, 1937, Сандормох, 1957, 1991, народного артиста УРСР.


Рольова гра «Будівничі»

(аналіз поезій М.Рильського «Солодкий світ!», «Молюсь і вірю»)

Методична цінність виявляється у формуванні вмінь аналізу й синтезу, розвиткові пошуково-дослідницьких якостей.

Правила гри.

Клас розбивається на групи (за бажанням учнів): «Спостерігачі», «Пошуковці», «Ілюстратори», «Протоколісти», «Шукачі скарбів». Кожна група отримує своє завдання.

«Спостерігачі»: Дослідити рух сюжету: визначити композицію вірша.

«Пошуковці»: Визначити ключові образи твору.

«Ілюстратори»: Визначити, які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка).

«Протоколісти»: Визначити віршування: види рими, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи.

«Шукачі скарбів»: Виокремити зорові й слухові образи, художні деталі.

Завдання краще виконати у вигляді «асоціативного куща», «дерева пізнання», «чудотворних намистинок» тощо.

Учасникам пропонується також власна форма виконання роботи.

Виграє той, чия презентація виявиться точною, повною й презентабельною.

Гра в асоціації

до теми: «П.Тичина: Феномен «кларнетизму»

Методична цінність виявляється в розвитку логічно-просторового мислення.

Правила гри.

Учасники І й ІІ груп добирають поняття-асоціації до назви збірки П.Тичини «Сонячні кларнети». Виграє той, хто добере більше слів-асоціацій.

Учасники ІІІ й IV груп добирають назви поезій, що асоціюються з поняттями звуки – полотна – барви (зі збірки «Сонячні кларнети»). Виграє той, хто добере більше назв.

Матеріал для вчителя:

І-ІІ групи:

«Сонячні кларнети» ← музика – сонце – життя – радість – розквіт – щастя, живопис – природа – рух – звук – ритм – спів – любов – таємниця – краса…

ІІІ-IV групи:

Звуки – полотна – барви

«Хор лісових дзвіночків»

«Ви знаєте, як липа шелестить»

«Гаї шумлять…»

«А я у гай ходила…»

«О панно Інно…»

«Арфами, арфами…»

«По блакитному степу»

«Одчиняйте двері»»

V група коментує вислів А.Ніковського з книжки В.Стуса «Феномен доби»: «З духу музики народилася ця лірика».

Гра «Човен»

Методична цінність виявляється у формуванні вмінь аргументувати свої думки, співставляти й порівнювати, у розвиткові творчої уяви.

Правила гри.

Учасники об’єднуються в групи. Кожна придумує назву (тематика морська). Учням пропонується провести бесіду з елементами дискусії «Чим саме поезія Є.Плужника «Ніч…, а човен – як срібний птах!..» споріднюється з поезіями поетів-романтиків?»

Для цього кожна група повинна якомога повніше «заповнити» човен веслярами-поетами-романтиками, позначивши при цьому їхні поезії, що перегукуються з даною поезією Є.Плужника.

Орієнтовна схема-малюнок (для вчителя)

Виграє та група, яка згадає (відшукає) якомога більше поетів-романтиків та їх поезій, із якими споріднений вірш Є.Плужника.

Гра «Асоціативна комбінаторика»

(до теми «П.Тичина «Пам’яті тридцяти»)

Методична цінність виявляється в розвитку творчих здібностей, мислення, сприяє кращому засвоєнню законів логіки.

Правила гри.

Учні отримують 4 типи завдань. Вирішують, із яким будуть працювати. Таким чином утворюється 4 групи-команди, що досліджують кожна своє завдання.

На роботу в групах відводиться 5-7 хвилин, після чого кожна команда захищає своє дослідження.

Виграє та група, яка точніше виконає завдання й представить результат дослідження.

Завдання для команд:

- Побудувати ряд понять, які асоціюються з висловлюванням «Людські діяння вічні: ніщо не минає безслідно» на зразок:

 Життя – смерть, … - …, … - …, … - ….

- Побудувати ряд понять, які асоціюються з висловлюванням «Новий заповіт», «Слава святих», «Боже, покарай» - таке наближення до вічності ще більше підкреслює філософію буття, …, …, …, …, …, ….

- Підбрати ряд понять, які можуть символізувати:

 - життя, щастя, радість;

 - нещасливе майбутнє;

 - зраду.

- Побудувати асоціативний ряд до поняття «кривавий шлях». Наприклад, смерть - … - ….

Гра «Бажання»

(до вивчення теми «Авангардні тенденції у творчості Михайла Семенка. Вірш «Бажання»)

Методична цінність полягає в розвитку творчої уяви, у формуванні аналітичних здібностей.

Правила гри.

Учні отримують завдання на основі риторичних питань М.Семенка «Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?» створити уявну картинку «перевертання світу» за власним бажанням.

Час, відведений для роботи, - 5-7 хвилин.

Після закінчення роботи «моделі бажань» учасники гри представляють на розгляд журі (3 учні).

Перемагає той, у кого «модель бажання» найцікавіша, найфантастичніша.

Гра може служити основою для подальшої роботи над змістом поезії М.Семенка «Бажання».

Гра-асоціація «Веселка»

(до теми «М.Зеров. Цикл сонетів, пов’язаних з улюбленим містом поета Києвом»)

Методична цінність виявляється в розвитку асоціативно-логічного мислення, формуванні вмінь і навичок порівняння й зіставлення предметів.

Правила гри.

Учасники отримують завдання скласти «кольоровий ряд» - «Веселку», що асоціюється зі словом «Київ».

На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Учасники демонструють кожен свою «Веселку».

Виграє той, чиї асоціації співпадають із асоціаціями М.Зерова.

На допомогу вчителю:

Кольори М.Зерова: гора зелена, золотом цвяхована блакить, синій усміх ставка, жовте дно западистої балки…

Асоціаціїї можна порекомендувати учасникам оформити у вигляді веселки.


Аналітичні вправи

на уроках української літератури до теми

«Українська проза у 20-30-х р.р. ХХ ст.»

Методична цінність гри виявляється в тому, що вона сприяє розвиткові уваги, умінню аналізувати текст, виявляти фактичні помилки в деформованих текстах. Вправа дає можливість учителю в індивідуальній або груповій формах перевірити знання учнів із теми.

Завдання до тексту:

Знайти фактичні помилки, аргументувати їх.

Вправа 1. «Новелістика Григорія Косинки»

Поряд із романами й повістями продовжувала розвиватися новелістика, яскравим представником якої був Г.Косинка. Його  твори поступово набували романтичної виразності, хоч і не втрачали ознак експресіоністичної стилістики. Основний мотив, осмислений письменником, - драма українських міст, зумовлена Великою Вітчизняною війною. Тема досить типова для тогочасної поезії.

Помилки.

  1.  Г.Косинка – реаліст.
  2.  Г.Косинка – імпресіоніст.
  3.  Мотив – драма українського села.
  4.  Період – громадянська війна.
  5.  Тема села типова для тогочасної прози.

Вправа 2. «Микола Хвильовий. Новела «Я (Романтика)»

М.Хвильовий присвятив новелу «Я (Романтика)» «Intermezzo» М.Коцюбинського.

Твір опубліковано вперше в 1928 році в збірці «Гарт».

Новела має лірико-філософський зачин, що вводить читача в складний психологічний світ. Вона умовно ділиться на 4 частини – 4 різні фронтові ситуації, 4 різні душевні стани героя.

Помилки.

  1.  Новелу присвячено «Цвітові яблуні».
  2.  Опубліковано в 1924 році.
  3.  «Гарт» - це альманах.
  4.  Збірка називається «Осінь».
  5.  Зачин лірико-романтичний.
  6.  Збірка ділиться на 3 частини – 3 фронтові ситуації, 3 різні душевні стани героя.

Вправа 3. «Микола Хвильовий. Біографія»

У недавно опублікованій автобіографії читаємо: «З фронту я приїхав у Сумський повіт і там на селі почав енергійно організовувати спілки робітників. Я так енергійно працював, що й незчувся, як недалеко загуділи німецькі гармати. З кінця 1918 року я втік із Полтави й організував повстанський загін, що боровся проти гетьманських загонів на Харківщині. Цей же загін виступив і проти частин батька Махна. У цьому ж році загоном куреня імені Залізняка мене приговорено до розстрілу…».

Помилки.

  1.  З фронту повернувся в Богодухівський повіт.
  2.  Організовував спілки незаможних селян.
  3.  Утік із Харкова.
  4.  Боровся проти гетьманських загонів на Полтавщині.
  5.  Виступав і проти частин С.Петлюри.
  6.  Загін куреня імені Гонти.

Вправа 4. «Григорій Косинка – український новеліст»

Олекса Новицький згадував: «Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й привітну, як і його душа. Там, пам’ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й учителя М.Коцюбинського – поруч із «Тарасом Бульбою» М.Гоголя, над перекладом якого працював Г.Косинка. Стоять ті самі каштани, а його немає між нас… Сіяють ті самі зорі над Києвом, але він їх не бачить…»

Твори молодого новеліста Г.Косинки були причиною його арешту, а згодом і розстрілу.

Письменника не стало 18 грудня 1838 року. Доробок одного з фундаторів неоромантизму в новій українській літературі складає низка дивовижних творів. Обдарований учень В.Винниченка й М.Коцюбинського «гарно списав» події революції та пожовтневого міста в Україні.

Помилки.

  1.  Улюблений письменник і вчитель - В.Стефаник.
  2.  Перекладав «Мертві душі».
  3.  Помер у 1934 році.
  4.  Один із фундаторів імпресіонізму.
  5.  Описав події громадянської війни.
  6.  Тема – життя українського села.

Вправа 5. «Ю.Яновський. Роман у новелах «Вершники»

Сам Ю.Яновський назвав себе поетом, який інколи пише прозу. Його роман «Вершники» складається з шести композиційно й сюжетно непов’язаних новел. Наявна хронологічна послідовність у розгортанні подій. Автор використовує кінематографічний прийом монтажу «кадрів», має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели. Головний мотив – розпад людського роду, що почався з громадянською війною. Автор показує виняткових героїв у виняткових обставинах.

Помилки.

  1.  Складається з 8 новел.
  2.  Новели композиційно й сюжетно пов’язані.
  3.  Хронологічна послідовність відсутня.
  4.  Розпад людського роду після революції.

Вправа 6. «Валер’ян Підмогильний»

Благодатним для В.Підмогильного було спілкування з друзями по перу – членами літературної організації «Марс», яка пізніше стала називатися «Ланкою».

Перша книга письменника-романтика – «Твори, том І» - змусила заговорити про себе.

Друга збірка повістей «Військовий літун» з’являється в Харкові. Пізніше вона  вийде під назвою «Третя революція». У 1926 році окремим виданням побачило світ оповідання В.Підмогильного «Проблема хліба».

Помилки.

  1.  Перша назва літературної організації «Ланка», пізніше – «Марс».
  2.  «Військовий літун» - збірка оповідань.
  3.  Збірка «Військовий літун» з’явилася в Києві.
  4.  Збірка «Військовий літун» вийде пізніше під назвою «Проблема хліба».
  5.  «Третя революція» - повість, що вийшла окремим виданням.
  6.  В.Підмогильний – модерніст (неоромантик).

Вправа 7. «В.Підмогильний. Роман «Місто»

«Місто» - соціально-побутовий роман. В.Підмогильний описав у творі міську українську молодь, що бажала «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.

Твір орієнтований не на народницьку прозу ХІХ ст., а на європейський роман к.ХІХ-поч.ХХ ст. та вітчизняну прозу Агантела Кримського, В.Стефаника.

Роман опублікований уперше в Києві в 1930 році.

Дослідники творчості В.Підмогильного вважають, що прототипом головного героя Корнія Дізіка був друг письменника В.Стефаник.

Помилки.

  1.  Жанр – урбаністичний роман.
  2.  Описано сільську молодь.
  3.  Твір орієнтований на прозу А.Кримського та В.Винниченка.
  4.  Перша публікація – 1928 рік, Харків.
  5.  Головний герой роману – Степан Радченко.
  6.  Прототипом С.Радченка вважається Є.Плужник.

Вправа 8. «Сміхотворець Остап Вишня»

Народився Остап Вишня (Григорій Михайлович Стрілець) у 1899 році на Харківщині.

Псевдонімом «Остап Вишня» уперше підписався під гуморескою «Чудака, їй-богу!»

Письменник проводив велику громадську роботу. Він брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Марс».

1930 року видатний гуморист був незаконно репресований і зміг повернутися до літературної праці лише в 1945 році. Першим твором, що знаменував повернення письменника стала гумореска «Моя автобіографія».

До останніх днів життя (помер у 1965 році) він віддавав талант і натхнення своїм читачам.

Помилки.

  1.  Г.М.Стрілець – справжнє прізвище Г.Косинки.
  2.  Остап Вишня – це Павло Михайлович Губенко.
  3.  Народився в 1889 році.
  4.  «Чудака, їй-богу!» - фейлетон.
  5.  Був членом літоб’єднання «Плуг» і «Гарт».
  6.  Репресовано письменника в 1934 році.
  7.  Повернувся до літературної праці в 1944 році.
  8.  Після повернення написав «Зенітку».
  9.  Помер у 1956 році.


Гра допомагає визначати:

уміння вигравати

уміння програвати

уміння комбінувати

уміння міркувати

уміння аналізувати

рівні інтелектуальних здібностей

збудити думку учня

допомогти зосередитись

допомогти виділити головне в темі

спрямувати увагу на самостійну діяльність

розвивати

логічне мислення

Гра має:

виховувати кмітливість

формувати

вміння самоаналізу

- об’єднання знань у категорії та системи

- поглиблення засвоєних знань

організація пізнавальної діяльності учнів

- збільшення обсягу понять і уявлень, якими володіють учні

- розвиток компетенції продуктивної творчої діяльності

Цілі

використання ігор:

- інтелектуальний розвиток школярів

наснага віри

нова Україна

справедливість

Бог

істина

скалок болю

вічна мати

Зоря

«другий кінець моєї душі» - мати

«квола воля» - Андрюша

«Я»

«сторож моєї душі» - дегенерат

«мій звірячий інстинкт» - доктор Тагабат


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83908. Операции на мочевом пузыре и предстательной железе. Особенности техники выполнения 51.45 KB
  Операции на мочевом пузыре Высокое сечение мочевого пузыря. Высокое сечение пузыря производят по поводу камней пузыря опухолей предстательной железы. Прошивают пузырь двумя швами за которые пузырь удерживают и вскрывают ножом стенку пузыря. Края раны пузыря разводят внутренность пузыря ощупывают пальцем и осматривают.
83909. Хирургическая анатомия забрюшинного пространства 50.29 KB
  У наружного края почки забрюшинная фасция делится на задний и передний листки. Жировая капсула почки околопочечная клетчатка покрывает почку со всех сторон равномерным слоем книзу продолжается в околомочеточниковую клетчатку. Над жировой капсулой почки сверху расположен фасциальноклетчаточный футляр надпочечника. изолированный от жировой капсулы почки и образованный расщеплением предпочечной фасции.
83910. Оперативные доступы к почкам и мочеточникам. Доступ к почечной артерии. Операции на почке и мочеточнике. Показания, техника выполнения 54.18 KB
  Доступ к почечной артерии. Доступ позволяет подойти к мочеточнику на всём его протяжении и к общей подвздошной артерии. Доступ к почечной артерии На почечной артерии выполняют следующие оперативные вмешательства: эндартерэктомию резекцию суженного сегмента почечной артерии обходное постоянное шунтирование почечной артерии дистальнее места окклюзии с помощью сосудистых протезов. Наиболее рационально при осуществлении доступа к почечной артерии использовать срединную лапаротомию и торакофренолюмботомию.
83911. Паранефральная блокада. Показания, техника выполнения. Нефроптоз 50.22 KB
  Осложнения: повреждение паренхимы почки и введение новокаина под собственную капсулу; повреждение сосудов почки; проникновение иглы в просвет восходящей или нисходящей ободочной кишок. Нефроптоз Нефроптоз – патологическая подвижность почки проявляющаяся смещением органа за пределы своего анатомического ложа. При нефроптозе IIIII степени осложненном нарушением гемодинамики уродинамики хроническим болевым синдромом пиелонефритом нефролитиазом гипертензией гидронефрозом требуется хирургическая тактика – проведение нефропексии...
83912. Современные технологии в хирургии 49.88 KB
  С конца 80х годов 20 века эти операции выполняют под контролем видеомонитора. В первую очередь эндохирургия охватывает операции на органах брюшной и грудной полостей лапароскопические и торакоскопические вмешательства. Минимально инвазивная хирургия область хирургии позволяющая проводить радикальные операции с минимальным повреждением структуры здоровых тканей и минимальным нарушением их функций. К минимально инвазивной хирургии относят эндоскопические операции выполняемые через естественные физиологические отверстия удаление полипов...
83913. Основы трансплантологии 52.47 KB
  Пути преодоления peкции отторжения Подбор наиболее совместимого по антигенным свойствам донора. Подавление реакиии отторжения. Подавление реакции отторжения возможно также с помощью антилимфоцитарного глобулина который оказывает супрессивное действие на лимфоциты играющие ключевую роль в реакции отторжения. Пациенты с пересаженными органами вынуждены принимать препараты пожизненно Хирургический путь борьбы с реакцией отторжения.
83914. Известные отечественные хирурги: Шевкуненко, Оппель, Греков и другие. Их вклад в развитие хирургии 53.31 KB
  Их вклад в развитие хирургии. Автор 50 научных трудов в том числе первого отечественного капитального руководства по оперативной хирургии в трех томах и руководства по топографической анатомии. Под его редакцией вышел Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией 1951 переведённый на многие иностранные языки. Греков добился благодаря своим научным работам в области абдоминальной хирургии.
83915. Известные зарубежные хирурги: Бильрот, Кохер и другие. Развитие хирургии путём совершенствования оперативной хирургии 50.61 KB
  Развитие хирургии путём совершенствования оперативной хирургии. Бильрота связан ряд важных достижений хирургии в частности: первая эзофагэктомия первая ларингэктомия и что особо значимо первая успешная гастрэктомия по поводу рака желудка. Кроме того разработал ряд хирургических инструментов применяемых в хирургии в наши дни. Им опубликованы работы посвященные вопросам клинической хирургии в том числе костному туберкулезу и другим заболеваниям костей разработаны новые методы хирургических операций артротомия по Фолькману клиновидная...
83916. Н.И. Пирогов - вклад в развитие хирургии и топографической анатомии 46.6 KB
  Пирогов вклад в развитие хирургии и топографической анатомии. Пирогов – основоположник топографической анатомии. Пирогов занял место профессора госпитальной хирургической клиники Медико – хирургической академии СПб где с первых же дней стал читать знаменитый курс лекций по топографической анатомии он организовал анатомический институт в котором объединил практическую описательную и патологическую анатомию. Пирогов оформил все основные положения созданной им науки – топографической анатомии – в монументальном труде Полный курс анатомии...