53250

Греко-перські війни

Конспект урока

Педагогика и дидактика

А Марафонська битва. Б Битва при Фермопілах. В Саламінська битва. А Марафонська битва.

Английский

2014-02-24

2.01 MB

5 чел.

Тема уроку: Греко-перські війни

Мета: визначити головні причини та розглянути головні події греко-персидських воєн; сформувати уявлення про стратегію й тактику воюючих держав; розвивати  анвики роботи з історичними документами; через питання причинно-наслідкового характеру розвивати вміння аналітично мислити,  вміння робити нескладні висновки, давати моральну оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між державами; формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства; через метод роботи у групах розвивати комунікативну взаємодію, соціальну активність, емпатійність та диверегентність,  виховувати в учнів уміння знаходити вихід із складних ситуацій, соціальну коректність, гнучкість та креативність мислення, повагу і толерантне ставлення до вибору і позиції інших.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: 1. Підручник: Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія стародавнього світу. К., 2006;

2. Карта „Греко – перські війни” та  Атлас з історії Стародавнього Світу.

3.Мультимедійна презентація  Microsoft PowerPoint на тему: „Греко-перські війни”, проектор.

4. Картки з творчими завданнями для груп та додатковою інформацією.

Основні поняття: марафонський біг, стратеги, гопліти, фаланга, трієра, геронти, афінський морський союз, контрибуція.

Структура уроку

І. Вступне слово учителя. Повідомлення теми та мети уроку. Ознайомлення учнів з порядком роботи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Причини греко-перських війн.

2.Основні битви.

А) Марафонська битва.

Б) Битва при Фермопілах.

В) Саламінська битва.

3.Перший Афінський морський союз.

ІV. Підсумки уроку та оголошення оцінок
V. Оголошення домашнього завдання.

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово учителя. Повідомлення теми, мети та плану  уроку. Ознайомлення учнів з порядком роботи.

Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо тему „Греко-перські війни” . Розглядаючи дану тему ми повинні вирішити такі завдання:

  1.  Визначити, що стало причиною греко-перських війн.
  2.  Визначити яку стратегію та тактику обрали воюючі сторони.
  3.  Розглянути та проаналізувати головні події греко-перських війн.
  4.  Визначити  наслідки війн для Стародавньої Греції 

Вчитель наголошує, що нову тему діти будуть вивчати за таким планом :

1. Причини греко-перських війн.

2.Основні битви.

А) Марафонська битва.

Б) Битва при Фермопілах.

В) Саламінська битва.

3.Перший Афінський морський союз.

Сьогодні ви працюватимете у таких чотирьох групах:

І група: „Марафонці”,

ІІ група „Спартанці”,

ІІІ група „Історики”,

ІV група „Стратеги”.

Кожна група отримає багато цікавих завдань та додаткової інформації і повинна буде представити для інших груп результати своєї роботи.

Перш ніж ми приступимо до вивчення нової теми, давайте з вами повторимо, що ви дізнались про Персію на минулих уроках.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Запитання на повторення.

  1.  Давайте пригадаємо хто та коли обєднав перські племена у єдину державу?
  2.  Які сусідні держави підкорили перси у VІ ст. до н.е.?
  3.  За якого правителя Перське царство досягало своєї найбільшої могутності?

Робота з атласом.

  1.  Знайдіть на карті  територію Перського царства на початку V ст. до н.е.
  2.  Визначте які території Іонічної Греції потрапили до складу Перського царства на початку V ст. до н.е.?

   Таким чином ми з вами пригадали, що Перське царство досягало своєї найбільшої могутності за правління царя Дарія І. Його кордони простягалися від річки Інд на сході до Середземного моря на заході.

ІІІ. ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

    Вчитель пропонує учням самостійно визначити причини греко - перських воєн у V ст. до н.е. Якщо учні не можуть самостійно визначити причини, то вчитель вказує на те, що наприкінці VI ст. до н. е. перси захопили береги та частину фракійського узбережжя, внаслідок чого припинилися торгові відносини Еллади з колоніями на берегах Понту Евксинського. Фінікійські купці, піддані перського царя, заволоділи всією торгівлею в Егейському морі. Для закріплення економічного панування персів на берегах Середземномор'я необхідно було підкорити еллінів, які жили на Балканському півострові. Загарбницькі плани володарів Перської держави підштовхнули їх до завоювання Еллади.

Таким чином серед головних причин греко-перських воєн слід виділити такі :

  1.  Підкорення Персією грецьких міста та островів  у Малій Азії.
  2.  Порушення торгових звязків Грекії.
  3.  Загроза захоплення всієї Греції.

Вчитель просить дітей записати причини у зошит.

Розглядаючи друге питання діти працюють у  4-х групах. На виконання завдання  доцільно виділити 8 – 10  хвилин .

Вчитель роздає кожній групі завдання на карточках. Слід зазаначити, що на даному етапі дуже важливо чітко сформувати питання для кожної групи. Вчитель також повинен наголосити, що працюючи в групах, діти  повинні  відразу визначити координатора, який буде керувати роботою групи. Координатор визначає, хто буде відповідати  на поставленні питання. Це може бути як один учень, так і декілька. Головне - чітко і послідовно давати відповіді на поставленні питання.

Завдання для І групи - „Марафонців” :

1.Опрацюйте текст на ст.158 „Марафонська битва” та додаткову інформацію про хід Марафонської битви.

2. Визначте коли відбулося перше вторгнення персів у Грецію та

яку мету ставили перси перед вторгненням у Грецію?

3.Які поліси не бажали коритися Персії?

4.Використавши додаткову інформацію на карточці ( Додаток 1), складіть розповідь:”Хід марафонської битви”. Під час  розповіді необхідно використа схему, яка буде на слайді. Пояснити значення понять фаланга”, „гопліти”.

5.Висловіть свою думку на питання: „Чому грекам удалося перемогти?

Завдання для ІІ групи - Спартанців”:

  1.  Опрацюйте текст на ст.159- 160 „Вторгнення Ксеркаса в Грецію й переправа через Гелеспонт” та „Битва при Фермопілах” та додаткову інформацію на картці( Додаток 2).
  2.  Визначте коли відбулося друге вторгнення персів у Грецію?
  3.  Чи були готові греки до другого вторгнення? Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами?
  4.  Складіть розповідь “Битва біля Фермопіл”. 
  5.  Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?”

Завдання для ІІІ групи - „Істориків” ( Додаток 3).

  1.  Опрацюйте текст на ст.159 „Історик Геродот про навалу персів на Грецію”.
  2.  Визначте, які народи брали участь у поході проти Греції?
  3.  Що Геродот повідомляє на про озброєння цих народів?
  4.  Висловіть свою думку на питання: „Чи добровільно виступили ці народи у похід проти Греції?”

Завдання для ІV групи - „Стратегів” ( Додаток 4).

  1.  Опрацюйте текст на ст.160- 161 „Перси у Середній Греції”, „Стратег Фемістокл” та „Саламінська битва” ( Додаток 4).
  2.  Як поводилися перси у Середній Греції?
  3.  Куди греки вивезли населення Аттики?
  4.  Як стратег Фемістокл вирішив перемогти персів? Опишіть грецьку трієру.
  5.  Складіть розповідь “Саламінська битва”, використовую схему битви.
  6.   Висловіть свою думку на питання: „Чому перевага персів у кількості та величині кораблів стала причиною їхньої поразки у Саламінській битві?

Через 8-10 хв. вчитель просить представити результати роботи у групах та дати відповіді на поставленні запитання.

Під час представлення результатів роботи І групи доцільно використовувати схему Марафонської битви карти „Греко – перські війни” представлену на карті або на слайді.

  Під час розповіді про Марафонську битву діти повинні коротко розповісти про стратега Мільтіада, портрет якого доцільно показати на слайді, розкрити значення понять „гопліти” та „фаланга”, зображення яких теж виводиться на слайд під час розповіді.

      

Вчитель підводить підсумок роботи першої групи. Просить дітей визначити, у якому році відбулася Марафонська битва? Просить всіх записати дату у зошит .

    Після того як діти записали дату у зошит, вчитель просить порахувати скільки років минуло від дня Марафонської битви?

   Після того як діти визначили, що у 2010 році випонюється 2500 р. з дня Марафонської битви, вчитель вказує на той фат, що Олімпійський комітет випустив пам’ятні монети „2500 років марафонському бігові”, зображення якої теж виводиться на слайд під час розповіді.

     Під час представлення результатів роботи ІІ групи доцільно використовувати схему Фермопільської битви карти „Греко – перські війни”, яка виводиться на слайд

 

Вчитель підводить підсумок відповідей другої групи. Просить дітей  визначити, у якому році відбулася Фермопільська битва?  Діти визначають дату та записують її  у зошит .

Після того як діти записали дату у зошит, вчитель показує сучасний вид на Фермопільський прехід  на слайді. 

Розглядаючи дане питання,  доцільно подати додаткову інформацію  про те, що згодом на могилі загиблих спартанців було споруджено скульптуру — пораненого лева  з таким написом: «Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель. Вірні законам своїм,тут ми кістками полягли». Сьогодні тут знаходиться  величний монумент, зображений на слайді.

Під час представлення результатів роботи ІІІ групи доцільно використовувати слайди із зображенням грецького історика Геродота, перських воїнів та воїнів інших народів, які вимушені були іти у похід проти Греції.

                 

Під час представлення результатів роботи ІV групи доцільно використовувати слайди із зображенням портретного зображення грецького стратега Фемістокла, трієри  та схему Саламінської  битви карти „Греко – перські війни”.

 

Вчитель підводить підсумок четвертої групи. Просить дітей з 2, 3 або 4 групи визначити, у якому році відбулася Саламінська битва? Просить всіх записати дату у зошит .

  Підводячи підсумок роботи вісх чотирьох груп над другим питанням, вчитель зазначає, що  перемога у Саламінській битві мала велике значення для перебігу всієї війни. Перси втратили перевагу в морських силах. Під загрозою опинилися зворотні шляхи до Азії. Греки відчули силу й перевагу над ворогом.

При розгляді третього питання плану „Перший Афінський морський союз” доцільно   запропонувати всім чотирьом групам опрацювати текст підручника на ст.162 „Афінський морський союз”.

Підсумки роботи над цим питанням доцільно провести  методом „Продовж речення”:

1 група - У 479 р. до н. є...............................

2 група –У 478 -  479 рр. до н. е................

3 група – У 449 р. до н.е....................

4 група – Після закінчення греко – перських воєн Афінська держава зміцніла, тому що.......

Далі вчитель підводить підсумок уроку, вказуючи на те, що Греко-перські війни завершилися 449 р. до н. є. укладенням мирного договору. Егейське море та Іонійське узбережжя було цілком звільнено від персів. Фінікійським купцям заборонили навіть з'являтися тут. Егейське море стало вільним для грецької торгівлі. Знову налагодилися торгові шляхи до Понту Евксинського, а також зв'язки з колоніями на його північних берегах. Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності. Склалися умови для економічного піднесення, культурного й політичного розквіту Еллади, який розпочався в середині V ст. до н. е.

ІV. Підсумки уроку та оголошення оцінок

1. Які причини призвели до греко-перських війн? Назвіть дати початку й закінчення цих воєн.

2.   Чому грекам удалося перемогти у Марафонську битву?

3. Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?

4. які народи брали участь у поході проти Греції?

5.    Коли і як відбувся похід Ксеркса?

6.    Завдяки чому греки перемогли у  Саламінській битві?

7. Для чого було утворено  Афінський морський союз?

8. Якими були загальні наслідки греко-перських війн?

V. Оголошення домашнього завдання. Параграф 34, ст.158 – 163. напишіть невеличкий твір-роздум:”Давні греки - волелюбний народ”.

                                                                                                            

                                                                                                                Додаток 1

Марафонська битва

У 490 р. до н. е. військо персів перепливло на кораблях Егейське море і висадилось в Аттиці на Марафонській рівнині — за 42 км від Афін.

Назустріч персам вирушило 10 тис. гоплітів. їх супроводжувала нечисленна легка піхота. Кінноти в греків не було зовсім. Очолювали військо кілька стратегів (воєначальників). Найвпливовіший поміж них був Мільтіад, колишній правитель Херсонеса Фракійського. Це місто залежало від перських царів, і Мільтіад певний час перебував у них на службі. Він добре розумівся на воєнному мистецтві персів.

Уранці 12 серпня 490 р. до н. е. афіняни вишикувалися для бою у фалангу й атакували ворогів. Основну силу Мільтіад зосередив на флангах. На початку бою перси сильним натиском посунули афінян у центрі, де фаланга була слабкішою. Але сильні фланги афінян затиснули перських вояків із боків, і ті, побоюючись оточення, панічно відступили до кораблів. Зазнавши великих втрат, перси посідали на кораблі й відпливли від берега. На полі бою полягло 6400 персів і 192 грецьких гопліти. Далося взнаки те, що перські воїни майже не мали важкого озброєння. Влучні стрільці з луків, вони були слабкими в ближньому бою.

            

  1.  Визначте, яку мету ставили перси перед вторгненням у Грецію? 3.Які поліси не бажали коритися Персії?
  2.  Використавши додаткову інформацію на карточці, складіть розповідь:”Хід марафонської битви”. Під час  розповіді необхідно використа схему битви. Пояснити значення понять фаланга”, „гопліти”.
  3.  Висловіть свою думку на питання: „Чому грекам вдалося перемогти персів?

                                                                                                               

                                                                                                                          Додаток 2

  1.  Опрацюйте текст на ст.159- 160 „Вторгнення Ксеркаса в Грецію й переправа через Гелеспонт” та „Битва при Фермопілах” та додаткову інформацію на  даній картці.
  2.  Визначте коли відбулося друге вторгнення персів у Грецію?
  3.  Чи були готові греки до другого вторгнення? Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами?
  4.  Використавши додаткову інформацію на карточці, складіть розповідь “Битва біля Фермопіл”. Під час  розповіді необхідно використа схему битви.
  5.  Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?

Похід Ксеркса

Перські царі не полишили своїх прагнень завоювати Елладу. Новий цар Ксеркс (486-465 pp. до н. є.) розпочав підготовку до нападу на Грецію. Сучасні історики вважають, що армія Ксеркса сягала близько 100 тис. осіб. Це була велика бойова сила. На Елладу насувалася серйозна небезпека.

Звістка про новий похід персів не захопила еллінів зненацька. У 481 р. до н. е. поліси Еллади створили оборонний союз у складі ЗО держав Щоб не допустити ворога до Беотії, потрібно було захопити єдиний шлях через Калідромські гори, який пролягав ущелиною Фермопіли, — такою вузькою, що там не могли роз'їхатися два вози.

Поки греки з різних полісів вагались і шукали виходу, назустріч персам вирушив цар Спарти Леонід (508-480 pp. до н. є.). Геронти(старійшини) не дозволили йому ризикувати всією армією, тому Леонід пішов тільки зі своєю особистою вартою — 300 кращими воїнами. Стрімко минаючи Істмійський перешийок і Беотію, Леонід збирав додаткові сили з грецьких міст, через які проходив. Тому до Фермопіл підійшло військо кількістю 6400 гоплітів і легкої піхоти. Греки зайняли Фермопіли, на кілька годин випередивши армію Ксеркса.

Три дні загін Леоніда відбивав атаки. У вузькій ущелині спартанці стійко оборонялися від незліченного перського війська. Але на четвертий день місцевий пастух за винагороду погодився провести персів гірськими стежками в обхід ущелини. Дізнавшися про це, Леонід завчасно наказав усім еллінським загонам відступити, а сам зі своїми спартанцями залишився на позиції. Спартанські закони не дозволяли відступати без перемоги. В останньому бою Леонід загинув разом з усіма своїми воїнами.

Тіла греків залишилися непохованими. Перська армія рушила через Фермопіли, зайняла Беотію та ввійшла в Аттику. Афіни опинилися під загрозою облоги, а допомога від спартанців усе ще не надходила.

  1.  Визначте коли відбулося друге вторгнення персів у Грецію?
  2.  Чи були готові греки до другого вторгнення? Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами?
  3.  Використавши додаткову інформацію на карточці, складіть розповідь “Битва біля Фермопіл”. Під час  розповіді необхідно використа схему битви.
  4.  Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?

                                                                                                                       Додаток 3

Завдання для ІІІ групи - „Істориків” 

  1.  Опрацюйте текст на ст.159 „Історик Геродот про навалу персів на Грецію”.
  2.  Визначте, які народи брали участь у поході проти Греції?
  3.  Що Геродот повідомляє на про озброєння цих народів?
  4.  Висловіть свою думку на питання: „Чи добровільно виступили ці народи у похід проти Греції?

                                                                                                                      Додаток 4

Завдання для ІV групи - „Стратегів” 

  1.  Опрацюйте текст на ст.160- 161 „Перси у Середній Греції”, „Стратег Фемістокл” та „Саламінська битва” .
  2.  Як поводилися перси у Середній Греції?
  3.  Куди греки вивезли населення Аттики?
  4.  Як стратег Фемістокл вирішив перемогти персів? Опишіть грецьку трієру.
  5.  Складіть розповідь “Саламінська битва”, використовую схему битви.
  6.  Висловіть свою думку на питання: „Чому перевага персів у кількості та величині кораблів стала причиною їхньої поразки у саламінській битві?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18459. ПРАВОСОЗНАНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА 70.42 KB
  ТЕМА 4. ПРАВОСОЗНАНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА 4.1. Понятие правосознания и его функции 4.2. Основные виды правосознания 4.3. Правовое воспитание 4.4. Правовая культура Контрольные вопросы Темы рефератов 4.1. Понятие правосознания и его функции Будучи
18460. НОРМА ПРАВА 110.03 KB
  ТЕМА 5. НОРМА ПРАВА 5.1. Понятие и характерные черты норм права 5.2. Структура норм права 5.3. Виды норм права Контрольные вопросы Темы рефератов 5.1. Понятие и характерные черты норм права Правовая норма это исходный элемент первичная клеточка права....
18461. ИСТОЧНИКИ ПРАВА 84.52 KB
  ТЕМА 6. ИСТОЧНИКИ ПРАВА 6.1. Понятие источника права. Виды источников права 6.2. Понятие и виды законов. Конституция конституционные и обыкновенные законы 6.3. Подзаконные нормативные акты 6.4. Действие нормативного акта во времени в пространстве и по кругу лиц ...
18462. СИСТЕМА ПРАВА 38.6 KB
  ТЕМА 7. СИСТЕМА ПРАВА Контрольные вопросы Темы рефератов Система права это объективное обусловленное системой общественных отношений внутреннее строение национального права заключающееся в разделении единых по своей социальной сущности и назначению в...
18463. ПРАВООТНОШЕНИЯ. Понятие и виды правоотношений 110.67 KB
  ТЕМА 8. ПРАВООТНОШЕНИЯ 8.1. Понятие и виды правоотношений 8.2. Содержание правоотношения 8.3. Юридические факты Контрольные вопросы Темы рефератов 8.1. Понятие и виды правоотношений В процессе реализации права возникают правоотношения урегулирован
18465. ПРАВОНАРУШЕНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ 87.49 KB
  ТЕМА 9. ПРАВОНАРУШЕНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ 9.1. Понятие правонарушения 9.2. Состав правонарушения 9.3. Виды правонарушений 9.4. Понятие юридической ответственности Контрольные вопросы Темы рефератов 9.1. Понятие правонарушения Правонаруш...
18466. ЗАКОННОСТЬ И ПРАВОПОРЯДОК 41.62 KB
  ТЕМА 10. ЗАКОННОСТЬ И ПРАВОПОРЯДОК 10.1. Понятие законности и ее принципы 10.2. Правопорядок Контрольные вопросы Контрольные вопросы Темы рефератов Нормативные акты и правовая литература 10.1. Понятие законности и ее принципы Законность представля...
18467. ПРАВОТВОРЧЕСТВО. Законодательная техника 74.35 KB
  ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧЕСТВО 11.1. Понятие правотворчества и его принципы 11.2. Виды правотворческой деятельности в Российской Федерации 11.3. Основные стадии правотворческого процесса 11.4. Законодательная техника Контрольные вопросы Темы рефератов Пост...