53285

Традиційне харчування українців

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учень: Локшина лапша тісто. Учень: Лемішка кашоподібна мучна страва. Учень: Соломаха – кашоподібна страва подібна до лемішки однак варили її дещо інакше. Учень: Тетеря рябко – страва типу кулешу що готувалась з пшона заправлялась рідким гречаним або житнім тістом.

Украинкский

2014-02-24

63.5 KB

1 чел.

Красноармійська райдержадміністрація

Відділ освіти

Позакласний захід на тему:

«Традиційне харчування українців»

                 

                  Підготувала

                                         вчитель англійської мови

Новоєлизаветівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                       Богданова В.П.

С. Новоєлизаветівка, 2012 р.


Традиційне харчування українців

Мета: познайомити учнів із традиційною кухнею українців, козацькою кухнею, розширити уявлення учнів про деякі рецепти наших предків; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв, обрядів нашого народу, прищеплювати навички самостійно готувати їжу.

Обладнання: Плакат «Їжте, пийте, здоровими будьте!»; буклети-подарунки із рецептами блюд, які вийшли з ужитку; книги рецептів української кухні; на столі страви української кухні, напої, хліб на вишитому рушнику.

Вчитель читає уривок з «Енеїди» І.П. Котляревського:

«Тут їли разнії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий кулик.

І кубками пили слив’янку,

Мед, пиво, брагу, сирівець,

Горілку просту і калганку,

Куривсь для духу яловець.»

Козацька кухня… Дужі, міцні козаки мали висококалорійну їжу. Цікаву характеристику козаків дав француз Боплан: «На зріст гарні, проворні, сильні… З природи мають добре здоров’я. Від хвороби вмирають дуже рідко. Хіба в дуже великій старості. Важливою умовою їх фізичного і морального здоров’я була й кухня. Проста, різноманітна, поживна, вельми смачна.»

Кухарі готували на сніданок «саламаху», на обід – тетерю, увечері – галушки з часником, гречаники або щерба (рибна юшка). Та й запивали усе нерідко медом, пивом, брагою з «михайликів» (дерев’яні черпачки).

А взимку, коли більшість поверталась до сімей, кохані дружини, люб’язні молодиці пригощали хоробрих лицарів такими наїдками, що навіть розповіді про них  примушують і в цьому по-доброму заздрити козацтву.

Призабулись деякі страви, а може стали називатись по-сучасному. Послухайте (учні по черзі розповідають про страви, демонструють їх).

Учень: Локшина (лапша, тісто). Тісто готували як для галушок, круто замісивши, старались більше покласти яєць. Згортали тісто, різали тоненько. Підсушена локшина зберігалась тривалий час. Ця страва символізувала закінчення обіду.

Учень: Лемішка – кашоподібна мучна страва. У горщик з підсоленою водою всипали підсушене  гречане борошно, постійно перемішуючи й розтираючи його кописткою, щоб не утворилися грудки. Ставили у піч, щоб упрівала. Вживали лемішку переважно у піст з олією чи «пісним» молоком з конопляного чи макового сім’я. Лемішка зараз вийшла з ужитку.

Учень: Соломаха – кашоподібна страва, подібна до лемішки, однак варили її дещо інакше. Основним компонентом соломахи також було гречане борошно, з якого розбовтували рідке тісто, вливали в підсолений окріп і заварювали розмішуючи. Коли соломаха була готова, додавали олію, а у м'ясо – смалець, затирали часником.

«Ой я молода на базар ходила»

(народна пісня)

Ой я, молода, на базар ходила,

На базар, на базар, на базар ходила я.

Ой я, молода, окуня купила,

Окуня, окуня, окуня купила я.

Ой я, молода, юшки наварила,

Юшки я, юшки я, юшки наварила я.

Ой я, молода, хлопця запросила,

Хлопця я, хлопця я, хлопця запросила я.

Він носа дере, скоса поглядає,

Не цілує, не цілує і не пригортає.

На полиці млинці — він на них моргає,

Він на них, він на них, він на них моргає.

Ой горе мені із таким коханням:

Без гарячих млинців нема женихання.

Учень: Тетеря (рябко) – страва типу кулешу, що готувалась з пшона, заправлялась рідким гречаним або житнім тістом.

Учень: Варенуха (варена, варьоха, запіканка) – безалкогольний або слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених груш, слив, протягом ночі настоювали, відціджували, додавали червоний гострий перець (щоб забило дух), м’яту, чебрець, материнку і по можливості, заморські спеції – гвоздику, корицю, духмяний перець. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи охолодженому вигляді.

Учень: Сита – нею заправляли різдвяну й хрещенську кутю. Ситою закінчувалось застілля, звідси, можливо, й виникли вислови – насититись, наїстись, досита.

Учень: Невід’ємним атрибутом їжі був хліб: «Хліб житній – батько рідний», «Без хліба нема обіду». Обрядовий хліб – дивень, верч – весільний хліб.

«Із сиром пироги»

(народна пісня)

           

Був собі гарний хлопець,

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Приспів:

Ой, чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги!

Чи теплі, чи студені,

Чи з білої муки,

Дівчина хлопця любить,

А він їсть пироги.

Із гори високої

Напали вороги,

Козак лишив дівчину

І вхопив пироги.

Козак мав довгі ноги,

Скакав через степи

Дівчину рятувати,

Бо вже з'їв пироги.

Учень: Жайворонки (сороки) – печиво, що випікають на свято Сорок Святих (19 березня).

Учень: Калита – хліб, який готували на свято Андрія (на вечорницях 12 грудня).

Учень: Калач, коровай – весільний хліб. Відсутність Короваю означала неповноцінність обряду, а людина, яка з бідності, сирітства чи якихось інших причин була позбавлена весільного калача, одержувала прізвисько (а то й прізвище) – Безкоровайний.

Учень: Корочун – випікали для вечірників і каледників. Лежень – різновид калача.

Учень: Мандрики (мандричи) – обрядове печиво, що готували на Петра (12 липня). Вироби з сиру, муки і яєць. Пекли мандрики у кожній хаті й роздавали пастухам, які наймалися пасти громадську худобу. На свято Петра переставала кувати зозуля. Люди говорили, що вона вдавилася мандриком. Мабуть, від цього слова походить прізвище Мандрика.

Учитель:

  1.  Назвіть зменшено-пестливі форми до слова хліб (хлібець, хлібчик, хлібчичок).
  2.  Назвіть  похідні до слова хліб (хлібина, паляниця, буханець, книш, калач, перепічка, бублик, пиріжок, пампушка).
  3.  Як називалася каша з кукурудзяного борошна? (мамалига)
  4.  Яка була улюблена страва у козаків? (гречаники)

«А я все дивлюся…»

(народна пісня)

Якби мені сивий кінь,

Я сідельце маю,

Поїхав би за Дунай,

Там дівчину маю.

Приспів

А я все дивлюся,

Де моя Маруся,

А я все дивлюся,

Де ж ти моя Маруся. |

Як приїхав за Дунай,

Як прийшов до хати,

Стара баба, старий дід,

Ще й дівка кирпата.

 Як прийшов я в хату,

Дали мені сісти,

Поставили бараболі,

Не лупленої їсти.

 А я тії бараболі,

По столі качаю,

На полиці паляниці,

Я до них моргаю.

Погасили каганець,

Полягали спати,

Я за тії паляниці,

Та й давай тікати.

Не попав у двері я,

А в стовп головою,

Отаке то приключилось,

Лишенько зі мною.

 Як тікав я через тин,

Через перелази,

Били мене ціпом, ціпом,

аж чотири рази.

Учень: Гарбузова каша – гарбузи використовували у кожному без винятку селянському господарстві. Печений або варений гарбуз споживали майже цілорічно – завдяки можливості тривалого зберігання.

Запечена гарбузова каша була атрибутом недільного меню.

Гарбуза дівчина підносила хлопцеві, якому відмовляла у згоді на шлюб.

«Ходить гарбуз по городу»

(народна пісня)

Ходить гарбуз по городу,

питається свого роду:

«А чи живі, чи здорові

всі родичі гарбузові?»

Обізвалась жовта диня,

гарбузова господиня:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвались огірочки,

гарбузові сини й дочки:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвались буряки,

гарбузові свояки:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвалась бараболя,

а за нею і квасоля:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвався старий біб:

- Я піддержав увесь рід!

Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові!

Ой гарбузе ти перістий,

із чим тебе будем їсти?

- Миска пшона, шматок сала –

от до мене вся приправа.

Учень: Вареники. На свято Варвари виготовляли вареники з начинкою із сухого борошна. Такий вареник називався «пирхун». Дівчата пригощали хлопців, а самі чекали, кому попадеться, того прозивали «пирхуном».

«А мій милий вареничків хоче»

(народна пісня)

Ой мій милий вареничків хоче,

Ой мій милий вареничків хоче:

"Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Та дров же немає, милий мій миленький,

Та дров же немає, голуб мій сизенький".

"Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Та й сил же немає, милий мій миленький,

Та й сил же немає, голуб мій сизенький".

"Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"А з ким будеш доживати, милий мій миленький,

А з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?"

"Із кумою, милая, із кумою, милая,

Із кумою, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Так підем же додому, милий мій миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький".

"Не балуй, милая, не балуй, милая

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая".

Учень: Послухайте, будь-ласка, гумореску, де згадуються страви, їжа:

«Вечеря»

П. Глазовий

Почалась весна: ясна,

Щедра, тиха, мила.

Баба ввечері у сад

Вікна відчинила.

Дід умився, сів за стіл.

Баба ставить їжу:

Глечик з кислим молоком

І картоплю свіжу.

Та картопля - як вогонь.

Дід очима блиска.

Стукнув-грюкнув і в вікно

Полетіла миска.

Він був добрий чоловік,

Та крутий на вдачу.

Страву їсти не любив

Надто вже гарячу.

Жаль картопельки старій,

Смажила ж на салі…

Спересердя вона глек

Кинула ще далі.

Дід полаятись хотів,

А тепер лиш мека.

- Ти навіщо у вікно

Викинула глека?

Баба каже: - За вікном

Ясно світять зорі.

Я й подумала, що ти

Їстимеш надворі.

Учитель: Конкурс загадок

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене люблять. (Хліб)

Сидить Марушка

В семи кожушках;

Хто її роздягає,

Той сльози проливає. (Цибуля)

Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

Всім обід готує мама,

Ось бере вона петрушку,

Інші додає приправи –

Будем їсти смачну... (Юшку)

 

Я росла в темній темниці,

Як зросла— взяли в світлиці,

З мене шкуру всі деруть,

Мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть.

Відгадайте, хто ж я є,

І назвіть ім’я моє. (Картопля)

Морква, біб і цибулина,

бурячок і капустина,

ще й картопля – шусть у горщик.

Ну й смачний ми зварим …  (Борщик).

Довго з тіста їх ліпили,

у окропі поварили.

Потім дружно ласували,

ще й сметанки додавали.   (Вареники)

Не вогонь, а обпікає.

Не борець, а силу має.

І якщо зачепиш ти,

Може добре допекти. (Перець)

Що за дивне створіння:

Виростає без коріння,

І не має зовсім цвіту,

А всьому потрібне світу,

Хоч родилось без води,

Пропадає, як вкинь туди. (Сіль)

Учень: Завершити наш захід пропоную словами пісні:

«Щоб всі і ми, і ви

Щасливі були,

Щоб в нас і у вас

Все було гаразд…»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81667. А.С. Пушкин как литературный критик. Проблематика его литературно-критических статей и заметок; жанровое, стилевое своеобразие. Типологический анализ одной из работ 35.6 KB
  Его статьи и художественные произведения становились итогом долгих и основательных раздумий о самых разнообразных теоретических проблемах художественного творчества о предмете и назначении искусства о взаимосвязи писателя и общества об историзме и народности литературы роли критики в развитии эстетического вкуса читателей путях становления русского литературного языка и т. В многообразном по своему составу литературнокритическом наследии Пушкина есть и опыты больших историколитературных обобщений незавершенная статья О ничтожестве...
81668. Творчество А. С. Пушкина в критике разных эпох. Сравнительный типологический анализ статей В. Г. Белинского (8-я, 9-я, из цикла «Сочинения Александра Пушкина»), Д. И. Писарева («Пушкин и Белинский»), Д. С. Мережковского («Пушкин») 39.06 KB
  Пушкина в критике разных эпох. Белинского 8я 9я из цикла Сочинения Александра Пушкина Д. Вообще творчеству Пушкина Белинский посвящает огромное количество критических статей и сочинений. Обратимся к 89 статьям сочинения Александра Пушкина.
81669. Литературно-критическое тв-во Н.В.Гоголя. Типологический анализ одной из статей 40.33 KB
  Статья Плетнева Чичиков или Мертвые души Гоголя опубликованная в июльском номере Современника за 1842 г. Плетнев как и Белинский ставил Гоголя в первый ряд среди современных писателей отмечая удивительную верность автора действительности. В произведениях Гоголя П. Вяземский решительно противился тому что именем Гоголя теоретики натуральной школы пытались придать ей идейную и эстетическую целостность.
81670. Особенности развития литературной критики в 1840-е гг. Литер.критика «Отечественных записок». Славянофильская критика. Литературно-критическая позиция журнала «Современник» 34.72 KB
  Анненков определялись противостоянием двух сформировавшихся на рубеже 1830 1840х годов течений русской общественной мысли западничества и славянофильства. отстаивали необходимость исторического движения России по европейскому пути выдвигали на первый план идею свободы и самоценности человеческой личности подчеркивали исчерпанность тех начал которые составляли основу древнерусской жизни. – публиковали свои статьи на страницах Москвитянина Московских литературных и ученых сборниковРусской беседы выступили против перенесения...
81671. Понятие о литературной критике, ее происхождение. Значение термина «критика» 28.26 KB
  Значение термина критика. В широком общекультурном смысле литературная критика обозначение восходящей к глубокой древности филологической рефлексии по поводу любого словесно-организованного текста. В современной западной культуре понятия литературная наука и литературная критика часто совпадают и употребляются на правах синонимов. В специальном литературоведческом смысле закрепленном отечественной гуманитарной традицией литературная критика род литературно-творческой и литературно-коммуникативной деятельности направленной на...
81672. Природа и предмет литературной критики. Взаимодействие критики с различными отраслями искусства и науки. Соотношение критики и литературоведения. Основные функции критики 31.97 KB
  Литературная критика двойственна по своей природе. Литературная критика естественно соотносится со многими областями науки и культуры: с филологией философией историей эстетикой герменевтикой культурологией психологией социологией книговедением с публицистикой и журналистикой с критикой художественное музыкальной театральной с кинокритикой телевизионной критикой и др. Испытывая непосредственное влияние близких или смежных гуманитарных сфер литературная критика в слою очередь способствует их развитию. Литературная критика одна...
81673. Типология литературной критики с точки зрения субъекта критической деятельности 38.99 KB
  Для критики словесного искусства нужны люди которые бы показывали бессмыслицу отыскивания мыслей в художественном произволении м постоянно руководили бы читателем в том бесконечном лабиринте сцеплений в котором и состоит сущность искусства и к тем законам которые служат основанием этих сцеплений. Сопряжение собственного эстетического опыта и литературной неизведанности явленной в оцениваемых словеснохудожественных произведениях одна из постоянно одолеваемых сложностей профессиональной литературной критики. Лидеров профессиональной...
81674. Типология литературной критики с точки зрения ее соотношения с определенными литературными направлениями 33.54 KB
  эстетические взгляды критика; Его соц. Классицистическая критика. Ломоносов Тредиаковский Сумароков Державин Херасков Лукин Плавильщиков Сентименталистская критика.Реакционная критика лагеря официальной народности.
81675. Типология литературной критики с точки зрения метода литературно-критической деятельности 31.86 KB
  эстетические взгляды критика; Его соц. В качестве рабочих определений можно предложить следующие: публицистическая филологическая и философская критика. Публицистическая критика в оценке литературных явлений идет от жизни выясняя в первую очередь их общественное звучание. Такова декабристская критика критика Белинского 1840х годов революционнодемократическая критика шестидесятников народническая марксистская критика.