53285

Традиційне харчування українців

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учень: Локшина лапша тісто. Учень: Лемішка кашоподібна мучна страва. Учень: Соломаха – кашоподібна страва подібна до лемішки однак варили її дещо інакше. Учень: Тетеря рябко – страва типу кулешу що готувалась з пшона заправлялась рідким гречаним або житнім тістом.

Украинкский

2014-02-24

63.5 KB

1 чел.

Красноармійська райдержадміністрація

Відділ освіти

Позакласний захід на тему:

«Традиційне харчування українців»

                 

                  Підготувала

                                         вчитель англійської мови

Новоєлизаветівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                       Богданова В.П.

С. Новоєлизаветівка, 2012 р.


Традиційне харчування українців

Мета: познайомити учнів із традиційною кухнею українців, козацькою кухнею, розширити уявлення учнів про деякі рецепти наших предків; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв, обрядів нашого народу, прищеплювати навички самостійно готувати їжу.

Обладнання: Плакат «Їжте, пийте, здоровими будьте!»; буклети-подарунки із рецептами блюд, які вийшли з ужитку; книги рецептів української кухні; на столі страви української кухні, напої, хліб на вишитому рушнику.

Вчитель читає уривок з «Енеїди» І.П. Котляревського:

«Тут їли разнії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий кулик.

І кубками пили слив’янку,

Мед, пиво, брагу, сирівець,

Горілку просту і калганку,

Куривсь для духу яловець.»

Козацька кухня… Дужі, міцні козаки мали висококалорійну їжу. Цікаву характеристику козаків дав француз Боплан: «На зріст гарні, проворні, сильні… З природи мають добре здоров’я. Від хвороби вмирають дуже рідко. Хіба в дуже великій старості. Важливою умовою їх фізичного і морального здоров’я була й кухня. Проста, різноманітна, поживна, вельми смачна.»

Кухарі готували на сніданок «саламаху», на обід – тетерю, увечері – галушки з часником, гречаники або щерба (рибна юшка). Та й запивали усе нерідко медом, пивом, брагою з «михайликів» (дерев’яні черпачки).

А взимку, коли більшість поверталась до сімей, кохані дружини, люб’язні молодиці пригощали хоробрих лицарів такими наїдками, що навіть розповіді про них  примушують і в цьому по-доброму заздрити козацтву.

Призабулись деякі страви, а може стали називатись по-сучасному. Послухайте (учні по черзі розповідають про страви, демонструють їх).

Учень: Локшина (лапша, тісто). Тісто готували як для галушок, круто замісивши, старались більше покласти яєць. Згортали тісто, різали тоненько. Підсушена локшина зберігалась тривалий час. Ця страва символізувала закінчення обіду.

Учень: Лемішка – кашоподібна мучна страва. У горщик з підсоленою водою всипали підсушене  гречане борошно, постійно перемішуючи й розтираючи його кописткою, щоб не утворилися грудки. Ставили у піч, щоб упрівала. Вживали лемішку переважно у піст з олією чи «пісним» молоком з конопляного чи макового сім’я. Лемішка зараз вийшла з ужитку.

Учень: Соломаха – кашоподібна страва, подібна до лемішки, однак варили її дещо інакше. Основним компонентом соломахи також було гречане борошно, з якого розбовтували рідке тісто, вливали в підсолений окріп і заварювали розмішуючи. Коли соломаха була готова, додавали олію, а у м'ясо – смалець, затирали часником.

«Ой я молода на базар ходила»

(народна пісня)

Ой я, молода, на базар ходила,

На базар, на базар, на базар ходила я.

Ой я, молода, окуня купила,

Окуня, окуня, окуня купила я.

Ой я, молода, юшки наварила,

Юшки я, юшки я, юшки наварила я.

Ой я, молода, хлопця запросила,

Хлопця я, хлопця я, хлопця запросила я.

Він носа дере, скоса поглядає,

Не цілує, не цілує і не пригортає.

На полиці млинці — він на них моргає,

Він на них, він на них, він на них моргає.

Ой горе мені із таким коханням:

Без гарячих млинців нема женихання.

Учень: Тетеря (рябко) – страва типу кулешу, що готувалась з пшона, заправлялась рідким гречаним або житнім тістом.

Учень: Варенуха (варена, варьоха, запіканка) – безалкогольний або слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених груш, слив, протягом ночі настоювали, відціджували, додавали червоний гострий перець (щоб забило дух), м’яту, чебрець, материнку і по можливості, заморські спеції – гвоздику, корицю, духмяний перець. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи охолодженому вигляді.

Учень: Сита – нею заправляли різдвяну й хрещенську кутю. Ситою закінчувалось застілля, звідси, можливо, й виникли вислови – насититись, наїстись, досита.

Учень: Невід’ємним атрибутом їжі був хліб: «Хліб житній – батько рідний», «Без хліба нема обіду». Обрядовий хліб – дивень, верч – весільний хліб.

«Із сиром пироги»

(народна пісня)

           

Був собі гарний хлопець,

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Приспів:

Ой, чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги!

Чи теплі, чи студені,

Чи з білої муки,

Дівчина хлопця любить,

А він їсть пироги.

Із гори високої

Напали вороги,

Козак лишив дівчину

І вхопив пироги.

Козак мав довгі ноги,

Скакав через степи

Дівчину рятувати,

Бо вже з'їв пироги.

Учень: Жайворонки (сороки) – печиво, що випікають на свято Сорок Святих (19 березня).

Учень: Калита – хліб, який готували на свято Андрія (на вечорницях 12 грудня).

Учень: Калач, коровай – весільний хліб. Відсутність Короваю означала неповноцінність обряду, а людина, яка з бідності, сирітства чи якихось інших причин була позбавлена весільного калача, одержувала прізвисько (а то й прізвище) – Безкоровайний.

Учень: Корочун – випікали для вечірників і каледників. Лежень – різновид калача.

Учень: Мандрики (мандричи) – обрядове печиво, що готували на Петра (12 липня). Вироби з сиру, муки і яєць. Пекли мандрики у кожній хаті й роздавали пастухам, які наймалися пасти громадську худобу. На свято Петра переставала кувати зозуля. Люди говорили, що вона вдавилася мандриком. Мабуть, від цього слова походить прізвище Мандрика.

Учитель:

  1.  Назвіть зменшено-пестливі форми до слова хліб (хлібець, хлібчик, хлібчичок).
  2.  Назвіть  похідні до слова хліб (хлібина, паляниця, буханець, книш, калач, перепічка, бублик, пиріжок, пампушка).
  3.  Як називалася каша з кукурудзяного борошна? (мамалига)
  4.  Яка була улюблена страва у козаків? (гречаники)

«А я все дивлюся…»

(народна пісня)

Якби мені сивий кінь,

Я сідельце маю,

Поїхав би за Дунай,

Там дівчину маю.

Приспів

А я все дивлюся,

Де моя Маруся,

А я все дивлюся,

Де ж ти моя Маруся. |

Як приїхав за Дунай,

Як прийшов до хати,

Стара баба, старий дід,

Ще й дівка кирпата.

 Як прийшов я в хату,

Дали мені сісти,

Поставили бараболі,

Не лупленої їсти.

 А я тії бараболі,

По столі качаю,

На полиці паляниці,

Я до них моргаю.

Погасили каганець,

Полягали спати,

Я за тії паляниці,

Та й давай тікати.

Не попав у двері я,

А в стовп головою,

Отаке то приключилось,

Лишенько зі мною.

 Як тікав я через тин,

Через перелази,

Били мене ціпом, ціпом,

аж чотири рази.

Учень: Гарбузова каша – гарбузи використовували у кожному без винятку селянському господарстві. Печений або варений гарбуз споживали майже цілорічно – завдяки можливості тривалого зберігання.

Запечена гарбузова каша була атрибутом недільного меню.

Гарбуза дівчина підносила хлопцеві, якому відмовляла у згоді на шлюб.

«Ходить гарбуз по городу»

(народна пісня)

Ходить гарбуз по городу,

питається свого роду:

«А чи живі, чи здорові

всі родичі гарбузові?»

Обізвалась жовта диня,

гарбузова господиня:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвались огірочки,

гарбузові сини й дочки:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвались буряки,

гарбузові свояки:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвалась бараболя,

а за нею і квасоля:

«Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові».

Обізвався старий біб:

- Я піддержав увесь рід!

Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові!

Ой гарбузе ти перістий,

із чим тебе будем їсти?

- Миска пшона, шматок сала –

от до мене вся приправа.

Учень: Вареники. На свято Варвари виготовляли вареники з начинкою із сухого борошна. Такий вареник називався «пирхун». Дівчата пригощали хлопців, а самі чекали, кому попадеться, того прозивали «пирхуном».

«А мій милий вареничків хоче»

(народна пісня)

Ой мій милий вареничків хоче,

Ой мій милий вареничків хоче:

"Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Та дров же немає, милий мій миленький,

Та дров же немає, голуб мій сизенький".

"Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Та й сил же немає, милий мій миленький,

Та й сил же немає, голуб мій сизенький".

"Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"А з ким будеш доживати, милий мій миленький,

А з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?"

"Із кумою, милая, із кумою, милая,

Із кумою, у-ха-ха, моя чорнобривая".

"Так підем же додому, милий мій миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький".

"Не балуй, милая, не балуй, милая

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая".

Учень: Послухайте, будь-ласка, гумореску, де згадуються страви, їжа:

«Вечеря»

П. Глазовий

Почалась весна: ясна,

Щедра, тиха, мила.

Баба ввечері у сад

Вікна відчинила.

Дід умився, сів за стіл.

Баба ставить їжу:

Глечик з кислим молоком

І картоплю свіжу.

Та картопля - як вогонь.

Дід очима блиска.

Стукнув-грюкнув і в вікно

Полетіла миска.

Він був добрий чоловік,

Та крутий на вдачу.

Страву їсти не любив

Надто вже гарячу.

Жаль картопельки старій,

Смажила ж на салі…

Спересердя вона глек

Кинула ще далі.

Дід полаятись хотів,

А тепер лиш мека.

- Ти навіщо у вікно

Викинула глека?

Баба каже: - За вікном

Ясно світять зорі.

Я й подумала, що ти

Їстимеш надворі.

Учитель: Конкурс загадок

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене люблять. (Хліб)

Сидить Марушка

В семи кожушках;

Хто її роздягає,

Той сльози проливає. (Цибуля)

Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

Всім обід готує мама,

Ось бере вона петрушку,

Інші додає приправи –

Будем їсти смачну... (Юшку)

 

Я росла в темній темниці,

Як зросла— взяли в світлиці,

З мене шкуру всі деруть,

Мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть.

Відгадайте, хто ж я є,

І назвіть ім’я моє. (Картопля)

Морква, біб і цибулина,

бурячок і капустина,

ще й картопля – шусть у горщик.

Ну й смачний ми зварим …  (Борщик).

Довго з тіста їх ліпили,

у окропі поварили.

Потім дружно ласували,

ще й сметанки додавали.   (Вареники)

Не вогонь, а обпікає.

Не борець, а силу має.

І якщо зачепиш ти,

Може добре допекти. (Перець)

Що за дивне створіння:

Виростає без коріння,

І не має зовсім цвіту,

А всьому потрібне світу,

Хоч родилось без води,

Пропадає, як вкинь туди. (Сіль)

Учень: Завершити наш захід пропоную словами пісні:

«Щоб всі і ми, і ви

Щасливі були,

Щоб в нас і у вас

Все було гаразд…»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46445. Организация производственной деятельности 15.95 KB
  Любая производственная деятельность начинается с моделирования идеального проекта включающего в себя: цели и задачи деятельности; способы и средства реализации целей и задач деятельности; исполнителей решающих задачи и обеспечивающих достижение целей деятельности. Моделирование деятельности наряду с организационноэкономическим проектированием является и психологическим процессом реализации личностной активности. Своеобразная готовность реализовать в процессе деятельности весь личностный комплекс мотивационнопотребностных...
46446. Абсцессы и гангрена легких. Понятие. Классификация: клинико-морфологические формы, по этиологии, по механизму проникновения повреждающего агента, по предрасполагающим факторам, по распространению, по тяжести течения 15.98 KB
  Абсцессы А и гангрена Г легких. гангрена. По распространению:I односторонние поражения 1 абсцессы а одиночные б множественные 2 гангрена а лобарная б субтотальная в тотальная II двусторонние поражения1 абсцессы множественные 2 гангрена 3 абсц одного легк и гангрена др.
46447. Органы государственной власти 15.99 KB
  Его структура официальное наименование и численность депутатов устанавливаются конституцией уставом субъекта РФ с учетом местных национальных и иных исторических особенностей. Количество депутатов законодательного представительного органа субъекта РФ устанавливается конституцией основным законом субъекта РФ. При выборах законодательного представительного органа государственной власти субъекта РФ не менее 50 процентов депутатов данного органа должны избираться по единому избирательному округу пропорционально числу голосов...
46448. Субъекты PR и общественных коммуникаций. Общественность как объект PR-деятельности и как субъект публичных коммуникаций 16.05 KB
  Общественность как объект PRдеятельности и как субъект публичных коммуникаций. В качестве субъекта PR может выступать заказчик инициатор а также исполнитель PR – деятельности. Субъектзаказчик может быть обозначен как базисный субъект PR а исполнитель как технологический субъект PR. Базисный субъект PR – субъект публичной сферы на оптимизацию коммуникационной среды которого направлена деятельность определенной PR – структуры технологического субъекта PR.
46450. Внешнеполитическая деятельность в условиях новой геополитической ситуации 16.07 KB
  Распад СССР изменил положение России на международной арене. Прежде всего предстояло добиться признания России в качестве правоприемницы бывшего Советского Союза в ООН. В том числе о признании суверенности России о переходе к ней прав и обязанностей бывшего СССР в 19931994 гг. Правительство России присоединилось к предложенной НАТО программе Партнерство во имя мира попросив в последствии НАТО заключить с ним отдельное соглашение.
46451. Уголовное право и процесс в 1930-е годы. Советское законодательство о государственных и имущественных преступлениях как юридическая основа массовых репрессий 16.12 KB
  Основная цель уголовного права в 1930е гг. Принципы уголовного процесса: 1 неприкосновенность личности; 2 гласность; 3 участие защитника и представителей общественности в судебном разбирательстве только на стадии судебного разбирательства; 4 всестороннее и объективное исследование обстоятельств по делу; 5 свободная оценка судом доказательств. Стадии уголовного процесса: 1 возбуждение уголовного дела; 2 дознание и предварительное следствие; 3 предание суду; 4 судебное разбирательство; 5 вынесение приговора; 6 кассационное...
46452. Основные ступени в образовании понятий 16.16 KB
  Первая ступень проявляется в поведении ребенка раннего возраста образование неоформленного и неупорядоченного множества выделение кучи какихлибо предметов которые выделяются ребенком без достаточного внутреннего основания. Первый этап образования синкретического нерасчлененного образа или кучи предметов. Группа новых предметов берется ребенком наугад с помощью отдельных проб которые сменяют друг друга тогда когда обнаруживается их ошибочность. Второй этап синкретический образ или куча предметов образуется на основе...