53311

Двомовне вивчення історії у 5 класі як засіб формування громадянської свідомості учнів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Методи та прийоми: інформаційно-повідомлюючий пояснювально-спонукальний частково пошуковий; бесіда колективна та самостійна робота з підручником атласом; практичне завдання в контурній карті; інтерактивні вправи дидактичні ігри. В низинах Дніпра за дніпровськими порогами пролягали безкрайні...

Украинкский

2014-02-25

56.5 KB

0 чел.

Двомовне вивчення історії у 5 класі

як засіб формування громадянської свідомості учнів

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова,

ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку

народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, та досвід.

                                                                                                Панас  Мирний

Історія України є скарбницею досвіду українського народу, має велике значення для розбудови держави, національно-патріотичного виховання громадян, становить основу гуманітарного виховання. Вона розповідає про героїчне минуле українського народу, його здобутки, а також і про гіркі втрати, вчить любити й цінувати державу. Історію України неможливо вивчати без знання рідної мови. Адже дуже багато подій в історії пов»язаних саме з бажанням українців мати свою культуру, традиції та рідну мову.

 Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Ставлення  до   рідної   мови   є   свідченням національної свідомості  і  рівня  культури  народу,  його  цивілізованості. Воістину справедливі слова О. Гончара: “Той,  хто  зневажливо  ставиться  до рідної мови, не може  й  сам  викликати  поваги  до  себе”.

В нашій країні питання мови є досить актуальним. Навколо нього вже багато років точаться запеклі дискусії в різних політичних партіях. У жителів різних регіонів України виникають свої, часто протилежні, точки зору. Слід зазначити, що не останню роль в цьому відіграли  історичні події, які свого часу вплинули на те, що деякі з українців вважають своєю рідною мовою не українську, а російську.

 Слід зазначити, що питання мови розглядається на загальнодержавному рівні досить серйозно. Так в законі України «Про мови»  визначено: 

Стаття 2. Державна мова в Україні

1. Під державною мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя.

Державною мовою в Україні є українська мова.

Але разом з тим й російській мові визначено чільне місце у державі, що визначено в пункті № 2.

2.Держава гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин України. 

Це питання чітко визначене і  в головному Законі України – Конституції.

Стаття 10  

Державною мовою в Україні є українська мова.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншинств України.

 

Я вважаю, що питання двомовного вивчення історії в школі надзвичайно актуальне для сьогодення. Цю тему я вибрала ще й тому, що вона хвилює мене особисто адже я народилася і виросла на території  центральної України (Черкаська область), де рідною мовою всі вважають українську. Але вже досить тривалий час проживаю на Донеччині та працюю у школі з російською мовою викладання. Тому проблеми двох мов мені близькі то зрозумілі.  

Відповідно до галузевої Програми поліпшення вивчення української мови  у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки (наказ МОН України від 28.05.2008 р. № 461), починаючи з 2008-2009 навчального року, у нашій школі здійснюється поступовий перехід на двомовне вивчення або застосування двомовного навчання при вивченні історії.

Двомовне навчання - це навчання, у процесі якого передбачається одночасне використання двох мов російської і української. Українська мова у цьому випадку вивчається не лише як окремий предмет, а й використовується як засіб вивчення інших предметів.  

Якою ж є кінцева мета взагалі освітнього процесу та двомовного вивчення історії зокрема? Довгий час вважалося, що це є випускник, який в повній мірі опанував знаннями у межах шкільної програми, а також навчальними вміннями і навичками. На сучасному етапі розвитку навчально-виховного процесу спостерігається відмова від пріоритетного формування знань, вмінь та навичок в чистому вигляді. Центр тяжіння переноситься на формування здібностей особи учня, особливо його здібностей до самоосвіти, до самостійного отримання знань, вмінь та відпрацювання навичок.

І тому виходячи саме з цієї мети я й визначаю свої кінцеві завдання:

● навчити учнів здобувати знання про історичне минуле своєї держави з різних джерел інформації, при цьому однаково  й правильно розуміти тексти російською й українською мовами;

● вміти аналізувати  різні події та висловлювати свою точку зору двома мовами;

● виховати в учнів почуття патріотизму, поваги до історії й культури українського народу.

На мою думку, кожна навчальна дисципліна в школі важлива, але  я вважаю, що немає предмета, який би зміг замінити історію. Тому, що саме вона допомагає учням не забути, що ми – українці.

В. Липинський сказав: « Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».

І тому  саме уроки двомовного вивчення відіграють важливу роль у виконанні цього важливого для всіх громадян України завдання.Вони є засобом формування громадянської свідомості учнів. Знання історії України є необхідним для кожного громадянина, це виховує повагу до свого народу, до своєї Держави.

Клас  5 (школа з російською мовою навчання)

Тема. Козацька Україна.  Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

Мета:зацікавити школярів важливістю вивчення теми «Козацька Україна»;ознайомити їх  із виникненням на українських землях козацтва й Запорозької Січі; формувати уявлення про запорозьких козаків як хоробрих воїнів – землеробів; розвивати вміння знаходити необхідну інформацію в історичних джерелах, аналізувати, систематизувати її та висловлювати свою точку зору; сприяти формуванню громадянської свідомості та виховувати почуття  патріотизму.

Компетентності: особистісна, комунікативна, пізнавальна

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та прийоми:  інформаційно – повідомлюючий,  пояснювально –                                                                                                                           спонукальний,частково - пошуковий; бесіда, колективна та самостійна робота з підручником,атласом;практичне завдання в контурній карті; інтерактивні вправи, дидактичні ігри.

Обладнання: підручник, контурна карта, атлас, стінна карта, роздавальний матеріал

Очікувані результати:

Учні зможуть:

1. показувати на карті місце розташування  Запорозької Січі;

2. характеризувати причини утворення козацтва;

3. застосовувати терміни та знати їх значення «клейноди», «гетьман», «курінь», «республіка» і ін..

4. давати відповіді на різні запитання за темою українською мовою;

5.на к/к визначати місця розселення козаків;

6.знати козацькі символи;

7.визначати козацький устрій

    

Хід уроку

Козаки – це вільні люди, козаки – це славні люди

Козаки – борці за волю і за кращу свою долю.

І. Організаційний момент.

1.Перевірка підготовки учнів до уроку.

2. Ознайомлення учнів з початком вивчення теми «Козацька Україна», тривалістю її вивчення та проведенням видів контролю.

3. Ознайомлення  із завданнями уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Евристична бесіда.

  1.  Яку назву мала держава центр якої знаходився у м. Києві?
  2.  Чи змінювалась територія Київської Русі за правління різних князів?

2Який період називають періодом розквіту?

  1.  Який період наз. Періодом роздробленості?
  2.  Яка князівство прийшло на зміну Київській Русі?

Фронтальне опитування. (Використання сигнальних карток)

1.На зміну Київській Русі прийшло Галицько – Волинське князівство.

2. Першим українським королем був Ярослав Мудрий.

3. Першим українським королем був Данило Галицький.

4. Золота Орда – це добрі сусіди Київської Русі.

5. Золота Орда – це військо татаро – монголів.

6. Галицько – Волинське князівство – це землі, які увійшли до складу Речі Посполитої.

7.Люблінська унія – це договір між Золотою Ордою та Володимиром Великим.

8. Люблінську унію було укладено в 1569 році.

9.Річ Посполита – це держава до якої входили частини Польських та Литовсько – Руських земель.

ІІІ.Вивчення нового матеріалу.

1. Причини виникнення козацтва.

Вже близько ХУ століття польські магнати і воєводи на українських землях стали вести себе не краще, ніж загарбники монголо – татари. Нелегко жилось українським селянам і міській бідноті під їх владою. У них відбирали землю, мало того з бідних людей вимагали платити ще й данину. Багато хто залишався голодним, не міг прогодувати свої сім»ї. Це було великою бідою……

2 Хто такі козаки.

В низинах Дніпра, за дніпровськими порогами, пролягали безкрайні степи, густо порослі травою, з багаточисленими річками та озерами……Саме на ці землі й почали тікати українські селяни й ремісники…

( Робота зі стінною картою)

Словникова робота.

Козак – це вільна, озброєна людина.

3. Запорозька Січ.

Коментоване читання тексту ст..90 І абзац.

Бесіда за запитаннями:

- Що таке зимівники?

- які землі приваблювали козаків?

- чому їх стали називати запорожцями?

Самостійна робота з підручником ст..90, ІІ абзац. « Робота в парах»

Завдання.

Прочитайте текст та підготуйте  відповіді на такі запитання:

І варіант

  •  як називалась головна фортеця козаків?

ІІ варіант

  •  Де вона була збудована?

Словникова робота

Запорозька ( за порогами Дніпра )     Січ ( сікли балки, загострювати)

4.Перший гетьман Дмитро Вишневецький (Байда).

Робота з ілюстрацією. Ст..90 «Замок – фортеця Д. Вишневецького»

  1.  Устрій Запорозької Січі.

Все козацтво називалось кіш, він поділявся на курені ( загони), слід зазначити, що кожний курінь (загін) жив у окремому житлі, яке також називали курінь.

Керував козацьким кошем гетьман або кошовий отаман.

Гетьман(кошовий отаман) – козацький кіш – курінь(загін)

  1.  Козацькі клейноди.

Клейноди – це козацькі символи, святиня Січі. Їх втрата вважалась великим позором.

Робота з ілюстраціями ст..91.

ІУ. Практична робота з  картами.

Завдання.

Атлас ст..15 Контурна карта ст..7 «Б»

(учням, що перші виконали завдання надається робота з індив. картками )

Зробити позначки та підписати назви й роки існування Січі.

V. Закріплення нових знань.

1.Групова робота. Розгадування кросворду.

2. Метод «Мікрофон» (І ряд)

Завдання.

Назвати будь – яке слово, що стосується козаків та їх життя.

Наприклад: кіш, козак,кінь, шабля і ін.

3. Дидактична гра «Чиста дошка».

Завдання: по черзі пояснити значення кожного записаного на дошці слова

(козак, Запорізька Січ, кошовий отаман, Дмитро Байда – Вишневецький, курінь, зимівники, клейноди, куліш, кіш, козацька рада, Мала Хортиця).

Індивідуальні картки

Розпорядок дня козаків

«Ранок»

Козаки по загальному сигналу вставали до схід сонця і йшли на річку купатися в будь – яку пору року. Після цього йшли до своїх куренів снідати кашу соломаху або козацький куліш. Потім обов»язково йшли до церкви молитися.

День.

Після молитви прали одяг, ремонтували зброю, лодки, вчилися битися на шаблях, їздити добре верхи на конях. Хто був не грамотний то вчився в козацькій школі писати, читати, навіть співати. По сигналу йшли обідати, а потім слухали кобзарів.

Вечір.

Частина козаків заступали на свої пости, охороняли всіх інших. А решта йшли до церкви молитися. Після молитви йшли до своїх куренів вечеряти та спати.

VІ. Підведення підсумків.

Виникнення козацтва мало визначальну роль для історії українського народу. Упродовж тривалого часу воно було надійним захисником українського народу від численних нападників. Козак – запорожець став для українців уособленням найкращих людських якостей.

Виконання учнями поставленого завдання на початку уроку (епіграф).

VІІ.Домашнє завдання.

1.Прочитати параграф 12 та оповідання «Очима чужоземця»,

2. відповідати на запитання ст.. 97;

3.Творче завдання (за вибором) скласти ребус, кросворд, загадку, вірш про козаків, їх життя.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75224. Понятие языковой ситуации. Виды ситуаций 20.93 KB
  Языковая ситуация это указание на то какие языки расположены на той или иной территории сколько их и их функции. Языковая ситуация это совокупность языков или форм существования одного языка а также социальные и функциональные отношения между ними на определенной территории. 3а Сбалансированная языковая ситуация. Языковая ситуация считается сбалансированной если входящие в ее состав языки имеют одинаковый статус и функционально имеют одинаковый статус и функционально равнозначны.
75226. Национальный язык, формы его образования и существования 21.92 KB
  Важнейшая форма существования языка национальный язык. Национальный язык это явление комплексное. языков этих стран составили Берлинский диалект северовосточный и диалект Рима.
75229. Проблемы сравнительно-исторического языкознания в 20 веке 19.93 KB
  Родственными языками считаются языки восходящие к общему предку. Инновации то что различает языки новое что возникло. В пределах индоевропеистики разработана ностратическая гипотеза: вероятно родственными были две семьи: семитские языки и индоевропейские. Представители ареальной лингвистики описывали языки на территории Европы в первую очередь создавали атласы этих языков интересовались вопросами древнего состояния.
75230. Разделы языкознания 51.5 KB
  Языкознание языковедение лингвистика наука о естественном человеческом языке вообще и о всех языках мира как индивидуальных его представителях. Психолингвистика наука изучающая процессы речеобразования а также восприятия и формирования речи в их соотнесенности с системой языка. Диалектология раздел языкознания изучающий местные территориальные разновидности языка диалекты. Подразделяется на описательную изучающую современные исследователю местные разновидности языка и историческую изучающую развитие диалектов в истории данного...