53316

Хліб – годувальник, всьому голова

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: виховувати бережне ставлення до хліба повагу до хліборобів. Обладнання: у святковоприбраній світлиці на столі на вишитій скатертині скіп пшениці хлібина вироби з тіста. На землі вирощують хліб.

Украинкский

2014-02-25

38.5 KB

2 чел.

Година спілкування на тему: « Хліб – годувальник, всьому голова».

     Мета: виховувати бережне ставлення до хліба, повагу до хліборобів.

     Обладнання: у святковоприбраній світлиці на столі на вишитій скатертині  скіп пшениці, хлібина, вироби з тіста.

Хід заняття.

     Ведучий І. Споконвіків наші люди шанували землю, називали її матінкою, годувальницею.

     На землі вирощують хліб. Вирощування хліба – це велика духовна і фізична праця, велике таїнство і вміння.

     Хліб на рушнику. Чи це не найбільша повага до хліба?

З історії хліба

Ведучий ІІ.     Вперше хліб з"явився на землі 15 тисяч років тому. У пошуках їжі перші люди звернули увагу на злакові рослини - предків сучасних пшениці, жита, вівса. Тривалий час люди вживали свіжі зерна, пізніше навчилися розмелювати їх між каміннями, отримуючи крупу. Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Ручний млин, ступки були винайдені 6-5 тисяч років тому. Археологи передбачають, що одного разу каша випадково витекла і на гарячій плиті перетворилась на рум’яну паляницю. З тих пір хліб почали пекти.

     Вважають, що в Давньому Єгипті через недогляд раба тісто підкисло.

Щоб уникнути кари, раб ризикнув і випік паляницю. Та на диво вона виявилася більш рум’яною,  пишнішою, смачнішою, аніж із прісного тіста. З того часу почали пекти хліб з тіста, що перебродило.

     Мистецтво готувати хліб від давніх єгиптян перейшло до Греції та Риму. Такий хліб вважався делікатесом, був доступний тільки багатіям. Хліб прирівнювався до Сонця і до золота. На його честь складали гімни. Пекарі давніх держав користувалися великою пошаною.

     Під час розкопок в Україні знайдено залишки глиняних будинків. Окрім житлових приміщень знайдено і зерносховища, печі, зернотерки, глиняний посуд для зерна.

     Виготовлення хліба вважалося важкою і виснажливою працею аж до середини XIX століття, поки не з'явилися механізми і машини.

     Сьогодні все, починаючи від просіювання борошна і закінчуючи випічкою в газових та електроплитах, розфасовкою і розвезенням по магазинах, здійснюється за допомогою машин. Але праця хлібороба й пекаря залишається почесною, найважливішою для всіх людей.

Учень:

Хліб священний лежить на столі -

Запашний і рум’яний, високий.

Знають добре старі і малі,

Що то рук хліборобських неспокій.

Хліб священний лежить на столі,

В нього запах жнив’яного літа,

Хай завжди буде хліб на столі

І, як сонце,  сіяє над світом.

Хліб у звичаях і повір’ях

 Ведучий І.    Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст. Пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з"їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було його переступати. Треба підняти його, обтрусити й покласти не видному місці-птахам.

     За гріх уважалося надкусити й недоїсти шматок. Хліб, який залишився після поминок, роздавали людям. Не можна було його давати свиням,"бо на тому світі покійному хліба не дістанеться."

     Не позичали нікому з дому хліб, коли вперше йшли сіяти, бо не вродить. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові, щоб людям не вадило.

     Весільний хліб, коровай, шишки треба скоро з"їсти, щоб не засохли, "бо в молодих життя всохне".  По випеченому весільному короваю передбачали долю нової сім"ї.

     Цілушку давали дівчатам, щоб цілували хлопці.

     Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали й віддавали курям, а крихти свяченої паски - худобі й птиці.

     Коли господиня збиралася пекти хліб, вона одягалася в усе чисте.

     Хліб пекли для кожного члена сім"ї і декілька хлібин "на позику", або гостям у дорогу.

     Люди, які розломили буханець хліба, ставали друзями на все життя, бо хліб - посол дружби між народами.

     Із хлібом проводжали на фронт, зустрічали тих, хто повертався з війни.

     Дорогих гостей зустрічають хлібом - сіллю. Приймаючи хліб - сіль на рушнику, його потрібно поцілувати.

Прислів’я та приказки про хліб

Про хліб народ склав багато прислів’їв і приказок. Назвіть їх

Хліб - усьому голова.

Хліб житній - батько рідний, гречана каша - мати наша.

Без хліба нема обіду.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Оце тобі хліб і ніж: бери та ріж.

Хліба край, так і під ялиною рай.

Без солі не смачно, а без хліба не ситно.

Є хліб, буде і пісня.

Хліб - годувальник, святиня людська.

Щоб хліб мати, треба добре працювати.

Де хліб та вода, там нема голода.

Без хліба і любов гине.

Паляниця - хлібові сестриця.

Яка пшениця, така й паляниця.

Добрий хліб, коли нема калача.

З полови хліба не спечеш.

З неба хліб не падає.

Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска.

Коли хліб, тоді й розум.

Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.

Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.

Найсмачніший хліб од свого мозоля.

Як хліб буде, то і все буде.

Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.

Хліб в поезії

Хліб оспівано і в поезії.

(Учні читають поезії про хліб.)

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.

Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахне на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською.

Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

 Любов"ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб -

Духмяно пахне хліб!

Тільки - но з печі - скоринка в золі,

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини...

В ній - наш достаток, могутність країни.

Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

Хліб - годувальник, всьому голова!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37312. Кинематический расчет привода 1.09 MB
  Мощность двигателя зависит от требуемой мощности рабочей машины а его частота вращения от частоты вращения приводного вала рабочей машины.2 Определение передаточного числа привода и его ступеней Передаточное число привода определяется отношением номинальной частоты вращения двигателя к частоте вращения приводного вала рабочей машины при номинальной нагрузке и равно произведению передаточных чисел закрытой и открытой передач.1 Определяем частоту вращения приводного вала рабочей машины по формуле 5 где: угловая скорость рад с 2.1...
37313. Проект межхозяйственного землеустройства сельскохозяйственного предприятия «Красное» 359.5 KB
  Межхозяйственное землеустройство – это комплекс мероприятий по образованию новых, упорядочению и изменению существующих землевладений и землепользований, специальных фондов земель, установлению границ и режима использования земель административно-территориальных и других особых формирований
37315. ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ МАШИНЫ 984 KB
  Основными задачами данной общепрофессиональной дисциплины являются изучение основных принципов электромеханического преобразования энергии в электрических машинах, физических законов, лежащих в основе их работы, конструкций, видов исполнения, параметров, режимов работы, характеристик, эксплуатационных требований к ним.
37316. LiME - THE EVENT DRIVEN TRANSLATION SYSTEM 24.5 KB
  Nowadays the development of CPU with new instruction set architecture (ISA) implies that translators to this ISA assembler from the certain set of high level programming languages should be developed too. If the basic principles of the ISA are close enough to the long time used traditional CISC
37317. СОВРЕМЕННЫЙ РУССКИЙ ЯЗЫК. ЯЗЫК ЛИТЕРАТУРНЫЙ И НЕЛИТЕРАТУРНЫЕ ФОРМЫ ЯЗЫКА 163 KB
  ЯЗЫК ЛИТЕРАТУРНЫЙ И НЕЛИТЕРАТУРНЫЕ ФОРМЫ ЯЗЫКА Вопросы Русский язык и его функции. Функциональная дифференциация языка. Язык литературный и нелитературные формы языка. Функциональные стили русского языка.
37318. ОСНОВЫ ПРАВА. РАБОЧАЯ ПРОГРАММА УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ 36.04 KB
  Учебная дисциплина «Основы права» относятся к базовой части дисциплин Гуманитарного, социального и экономического цикла основной образовательной программы подготовки бакалавров по направлению 081100.62 «Государственное и муниципальное управление». Ее освоение опирается на знания, полученные в процессе освоения программы общего среднего образования, в том числе при изучении дисциплин «История», «Обществознание», «Граждановедение» и других курсов гуманитарного и социально-политического характера – «Политологии» и «Правовой акмеологии».