53320

Хліб – святість рідної землі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виховувати бережливе ставлення до хліба повагу до праці хліборобів до рідної землі. Хід заходу 1й ведучий Добрий день дорогі наші гості 2й ведучий Запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та сіль на слово наше щире на бесіду мудру 1й ведучий Кожен з нас знає що головний злак землі пшениця. Мабуть звідси і пішло: Хліб усьому голова 2 ведучий Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного...

Украинкский

2014-02-25

162 KB

3 чел.

Виховний захід на тему: «Хліб –святість рідної землі»

Вчитель початкових класів: Лапенко Любов Миколаївна

НВК«Покровська гімназія» Дніпропетровської області Покровського району

Мета: систематизувати і закріпити знання дітей про вирощування та використання хліба. Познайомити з обрядами та звичаями українського народу. Активізувати словник дітей прислів’ями, приказками та народними прикметами. Розвивати мовлення учнів, навички самостійності.

 Виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до праці хліборобів, до рідної землі.

Обладнання: ілюстрації, дитячі малюнки, рушники, колоски пшениці, святковий коровай, вироби з борошна, спечені за старовинними сімейними рецептами,українські костюми, макет старовинної печі.                               

                             Хід заходу

1-й ведучий

- Добрий день, дорогі наші гості!

2-й ведучий

- Запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово наше щире, на бесіду мудру!

1-й ведучий

- Кожен з нас знає, що головний злак землі - пшениця. Мабуть, звідси і пішло:

«Хліб - усьому голова»

2- ведучий

Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю. Ще з давніх-давен наші земляки знають ціну хліба. Він ніколи не діставався легко. А шматок хліба для бідної людини був дорогоцінним скарбом.

Учень

       Наче пух, мяка земля,

       Всюди краплі золоті.

       То не краплі, то зерно,

       Вийде зелено воно.

       Не лінуйся, поливай,

       Буде гарний урожай!

1-й ведучий

- Давайте покличемо дощик на наші поля, щоб він добре полив землю, щоб був гарний урожай!

(Учні виконують пісню Н. Май «Дощик» )

2-й ведучий

- Багато народних обрядів не обходиться без хліба. Хліб у кожній хаті обов’язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль.

1-й ведучий

- Із хлібом ідуть на родини. З хлібом на вишитому рушникові вирушали навесні оглядати поля, сіяти, а потім жати.

2-й ведучий

- Випікання  хліба було священним дійством. Діти допомагали матері висадити паляниці в піч. Потім виходили з хати, щоб хліб не злякати.

Мати:

        Звівсь хлібець на ніжки,

        Та мерщій із діжки!

        Печу, печу хлібчик

        Дітям на обідчик

        Беру, беру папку

        Кладу на лопатку,

        Шусть у піч!

        Біжіть, діти з хати, щоб хліб не

        Злякати!

- Коли діти чули запах спеченого хліба, то стукали у двері.

Діти:

      -Дозвольте, мамо, до хати увійти, хліб з печі вийняти допомогти!

Мати:

-Заходьте, діти, будемо хліб виймати, на рушник долі його викладати! Без ніг, без сустав - хліб на ніжки став!

(Мати подає дітям хліб, вони кладуть його на чистий рушник, прикрашають вишитим рушником)

Мати:

- Хай хліб відпочине, господаря діждеться!

Батько:

-А що то на столі лежить,ще й квітами вкрите?

Мати:

-Та то, батьку, хліб спочиває, господаря з поля чекає!

Батько:

- То треба його дітям дати!

Мати:

- Господаря просимо!

Батько:

  •  Мати у хаті – господар при хаті. Без матері - хата сирота, а без батька - вдова. Тож тобі,мати, хліб брати, дітям слово казати!

(Мати перекладає рушник з хліба через ліве плече, бере

хліб, у праву руку ніж, відрізає скибочку і говорить:)

Мати:  Оце тобі, донечко наша рідна.  

Гарною зростай, батькам допомагай.

Щоб тебе люди шанували, а хлопці цілували – ось тобі цілушечка.

А це тобі, Іванку. Рано синочок встає, всьому лад дає. Рости здоровим та дужим.

Ведучий

Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, випікали тільки круглої форми, як сонце.Тому що на хлібі і сонці тримається людське життя.

Випікали хліб у суботу. І дивилися – якщо хліб гарно вдається, то буде удача цілий тиждень, глевкий – на сльози, підгорілий – чекай новин.

Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин – на позику, бо позичати чиюсь найменовану хлібину не можна – відведеш щастя від хати.

З хати ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу.

Зі столу ніколи не прибирали  хліб, який лежав на вишитому рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.

Тільки-но з печі - скоринка в золі-

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починаю з цієї хлібини

В ній наш достаток, могутність країни

Наших морів не стривожена синь

Шлях до зірок у космічну глибінь

Кажуть в народі правдиві слова:

Хліб - годувальник-всьому голова!

В народі хліб, як матір,поважають

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп

І хай же родить більше з кожним роком його величність – годувальник – хліб!

(Дівчатка виконують танок «Рушники» музика Петра Клименка )

Захист проектних робіт

1.Звіт про роботу групи «Археологи»

2.Звіт про роботу групи «Історики»

3.Звіт про роботу групи «Етнографи»

4.Звіт про роботу групи «Фольклористи»

5. Звіт групи «Кулінари»

6.Звіт групи «Художники»

Українські  народні звичаї, пов’язані

з хліборобством та хлібом

 

З давніх  - давен  наш український народ над  усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток,сіль – гостинність і щирість, а честь– то

людська гідність. Хліб–оберіг сімї, родина– основа людського життя.У давнину вирощували хліб у тяжкій праці.Землю орали сохою, зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліби, за українським звичаєм,люди виходили в поле родиною і тричі обходили його,несучи на руках хліб і сіль,щоб виріс великий урожай. І коли приходив час  збирати врожай,то теж на поле в перший день виходили цілими сімями хлібороби, чисто одягнені, з хлібом у руках. Господар, повернувшись на схід сонця,промовляв: « Дай, Боже,час добрий,і  в пору,і в доброму здоровї пожати, та й на той новий рік почекати. Жали золоті колосочки серпом,або скошували косою. Снопи складали в копички. А перший вижатий сніп приносили додому,примощували на покуті, де він стояв до закінчення жнив.Молотили зерно ціпом,мололи на жорнах. У народі кажуть:

важка праця хліборобська,але люди раділи за свою працю, поверталися до рідної хати,де пахло любистком і мятою

    Будь – яке свято не обходиться без паляниці. Народжувалася дитина – йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу –мати  увязувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату –неодмінно приходили з книшем –хлібиною.

Житнім зерном обсипали молодих,які їхали до шлюбу,говорячи:

«Сип жито. щоб довго в парі жити, і не сип пшениці, бо буде вдовиця ». Хлібом проводжали померлих на кладовище.

    В Україні господиня, перш ніж приступити до випікання хліба,гарно вбиралася, пов ‘язувалася яскравою хустиною. Хліб пекли у печі. Для цього готували спеціальні знаряддя: коцюбу (довгу кочергу ), дерев’яну лопату,

якою і садили хліб у піч,і рогач, яким садили горщики..

      З хати ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу – на «померлі душі». Якщо першу хлібину з нового урожаю не подаруєш людям – злидні тебе будуть їсти. Якщо хліб підгорить,

то значить завелась нечиста сила в домі. Треба святити хату й хліб.

      Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишитому рушнику, або прикритий ним. щоб нечиста сила не потрапила в хату. щоб не перевівся достаток в домі.

Українські прислівя, приказки про хліб

1.Хліб усьому голова.

2.Літом сякий – такий бурянець,а хліба буханець – то й ситий чоловік.

3.Риба не хліб, ситий не будеш.

4.Бублик не хліб.

5. Звабиш калачем, не відженеш і бичем.

6.З,ївши калач, берися знов до хліба.

7.Калач за калач,а дарма нічого.

8.Калач приїсться,а хліб ніколи.

9.Нагодують калачем та й у спину рогачем.

10.Плети йому калачі,а він тобі лапті.

11.Без приправи і паляниці не зробиш.

12.Діждався раз пшеничних паляниць.

13.Із-за смичка –тонка паляничка.

14.Їв би паляниці, та зубів нема.

15.Не для Гриця паляниця.

16Або моя душа ворог цілого книша.

17.Нехай книш,аби не паляниця.

18.Паляниця – хлібові сестриця.

19.Паляниця – як пух, як дух, як милеє щастя.

20.Яка пшениця, така й паляниця.

21.Байдуже паски, аби порося.

22.Обійдеться Великдень без гречаної паски.

23.Годі з болота паску спекти.

24.Добра паска. як є ковбаска.

25.Не тобі пеклася паска, та тобі досталось їсти.

26.Паска ще в колосі.

27.Аби хліб,а зуби знайдуться.

28.Аби риба, а хліб буде.

29.А де ж той хліб. що вчора зїли.

30.Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.

31.Без хліба і води погано жити.

32.Без хліба і любов гине.

33.Без солі, без хліба нема обіда.

34.І рибка без хліба бридка.

35.Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти ні їсти.

36.Будемо постити, як хліба не стане.

37.Легкого хліба захотів.

38.Грушка-минушка, а хліб – кожен обід.

39.Дав бог хліб як зубів не стало.

40.Тоді нажив хліба. коли зубів не стало.

41.Де хліб –сіль –каша, там домівка наша.

42.Де хліб і вода. там нема голода.

43.Добрий хліб, коли нема калача.

44.Живемо – хліб жуємо,а іноді ще й присолюємо.

45.Є хліб – солі нема,є сіль – хліба нема.

46.Житній хліб пшеничному калачеві дід.

47.Жуй, тату, воду,коли хліба нічим.

48.Завжди є їдець на готовий хлібець.

49.З полови хліба не спечеш.

50.Зварили нічого, та й зїли без хліба.

51.З неба хліб не падає.

52.З чого хліб, з того й пироги.

53.З печі сирого хліба не виймають.

54.І я вчений на хліб печений,їмо хліб троякий: чорний, білий і ніякий.

55.Кий на кий вадить, а хліб на хліб не завадить.

56.Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

57.Кожному хліб не гіркий.

58.Коли б хліб та вода, то не буде  голода.

59.Як є хліба край,то і в хліві рай, а як хліба ні куска,  так і в горниці тоска.

60.Коли не стане хліба, так грінки грій.

61.Коли стало на хліб, то стане й  на обід.

62.Коли хліб на столі. то стіл – престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.

63.Коли хліб, тоді й розум.

64.Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.

65.Краще їсти хліб  з водою, ніж жити чужиною.

66.Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.

67.Люди – не татари, дадуть хліба і сметани.

68.Мова мовиться. а хліб їсться.

69.Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався.

70.Навик на білий хліб, то вже його чорний в зуби коле.

71.Найсмачніший хліб од свого мозоля.

72.На пшеничний хліб – масло, а на вівсяний – голод.

73.Небожата – діти, добре було в літі: хоч хліба не мали, та тепло знали.

74.Не будеш брикати, як прийдеться хлібець з торби смикати.

75.Не вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.

76.Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам зїм.

77.Хліб є все - роги і ноги.

78.Хліб і на ноги поставить і з ніг звалить.

79.Хліб їж, і коло хліба ходи, і хліб роби, щоб було у тебе.

80.Хліб роби, хліб і їж.

81.Хліб розбирає, хто його  має.

82.Хліб святий усьому голова.

83.Хліб святий –дар Божий.

84.Хліб убирає, хто його має.

85.Чекайте ціпи, прийде на вас осінь.

86.Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка – та й до борозни,бо і там пироги.

87.Як будуть ріжки, будеш їсти пиріжки, а як уродить метлиця, то буде й хліб сниться.

                               Загадки про хліб

1.Ріжуть мене ножакою,

Бють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять.

2.Били мене ціпами,

Ріжуть мене ножами;

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять.

3.Не живу і не гуляю

А сім бід знаю;

І від ножа умираю.

4.Мене ріжуть, мене бють,

Мучать і на порох труть,

Без перестанку гублять,

І всі мене щиро люблять.

5.Мене бють, товчуть, ріжуть,

А я все терплю

І всім добром плачу.

6.Ріжуть мене, вяжуть мене,

Бють нещадно, колесують,

Пройду вогонь і воду,

І кінець мій – ніж і зуби.

7.В землю кидалося,

На повітрі гулялося,

В печі гартувалося,

Запахом своїм всіх приваблює.

8.І грудкувате,і  ніздрювате,

І ніздрювате, і кисле і крихке,

А за все миліше.

9.В землю вкидалося,

Під сонцем гойдалося,

Запашним виймалося,

Нам з вами дісталося.

10.Маю жовтий вусок,

Запашний колосок.

Буде з мене мука

Й паляниця  м’яка.

11.В кожнім колосі зерно

Світиться янтарне,

Бо трудились на землі

Люди всі ударно.

Наче сонце, на столі

Свіжа паляниця…

То на славу уродила

Золота   …(пшениця)

12.Хоч не солодкий,

Та дуже смачний.

Хоч і дешевий,

Проте дорогий.

Сядем  обідати -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі й малі.

13.Виріс у полі

На добрій землі,

Місце найкраще

Знайшов на столі

14.Кину її в грядочку,

Нехай моя загадочка

Лежить аж до весни.

            (озимина)

15.Тисячі братів одним поясом перев’язані

                                  Лічилки

Котилася торба

З великого горба,

А в тій торбі хліб та пшениця,

З ким хочеш, з тим поділися.

Їхав піп мимо кіп,

Лічив снопи по три копи.

Одна копа ковпаком,

Друга копа ковпаком,

Третя копа ковпаком.

Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі

Хліб- паляниця,

Кому доведеться-

Той буде жмуриться.

                                       Пісеньки про хліб

Печу- печу хлібчик,

Меншому- менший,

Старшому- більший,

Шусть у піч, шусть у піч.

Гойда- да!

Хліба нема.

Був буханець,

З’їв баранець.

Була кришинка,

З’їла  дитинка.

Танцювали миші

По бабиній хижі.

Стало бабі за танець-

З’їли миші буханець.

Миша книш поточила,

Муха борщ пролила,

Півень коня задавив-

Нічим їхать до млина

Їхав заєць до млина.

П’ять пудів змолов зерна,

Цілу ніч у хатці тихо

Випікала хліб зайчиха.

Рано- вранці у хустинці

Понесли зайці гостинці

Пташенятам і звірятам,

Хлопченятам і дівчаткам.

Аж хрумтять окрайчики-

Добрий хліб від зайчика.

Звівсь хлібець на ніжки,

Та мерщій із діжки.

Печу, печу хлібчик

Підведення підсумків. Частування учнів та гостей.


         Література

  1.  Попова О. А.«Живлюще джерело українського народу», Донецьк, 2007
  2.  Шкода М. Н. «Свята і пам’ятні дати моєї країни», Донецьк, 2009
  3.  Вовк П.В. Українська дитяча література


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32982. О СПЕЦИФИКЕ П. ЗНАНИЯ. ПРИ КАКИХ УСЛОВИЯХ П. МОЖЕТ СТАТЬ НАУКОЙ (К.МАНХЕЙМ. ИДЕОЛОГИЯ И УТОПИЯ) 14 KB
  ощущал свое время как эпоху радикальной соц. перестройки Суть перестройки: переход от традиционной соц. чтобы избежать рокового развития событий необходимо регулирование даже планирование социокультурных изменений 3. австрийский социолог и политик Шеффле: общвенная и госвенная жизнь cn be разделена на 2 части: 1 повседневная госвенная жизнь=управление 2 П.
32983. ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЕСТЕСТВЕННЫХ И ГУМАНИТАРНЫХ НАУК В КОНТЕКСТЕ МИРОВОЙ СИСТЕМЫ (И.ВАЛЛЕРСТАЙН. ЭВОЛЮЦИЯ СТРУКТУР ЗНАНИЯ В МИРОСИСТЕМНОЙ ПЕРСПЕКТИВЕ) 17.06 KB
  Она синтезирует социологический исторический и экономический подходы к общвенной эволюции. Концепция Мир системная теория: мир и мировое сообщво система госв госва в этой системе располагаются по экономическому фактору госваядра центра: США Япония Зап. ввел новое понятие модернити современное индустриальное общво. Согласно их кредо по мере продвижения к правильному пониманию реального мира формируется условие для лучшего управления реальным общвом.
32984. ПОНИМАНИЕ КАК МЕТОД ПОЗНАНИЯ В СОЦ.-ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ 20.88 KB
  ПОНИМАНИЕ КАК МЕТОД ПОЗНАНИЯ В СОЦ.ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ Понимание психологическое состояние верное восприятие или интерпретация к. В психолингвистике понимание трактуется преимущественно как result смыслового восприятия речевого сообщения. Понимание как метод гуманитарных наук было противопоставлено объяснению как методу естественных наук.
32985. ПОСТНЕКЛАССИЧЕСКАЯ НАУКА: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ И ФИЛОСОФСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ 18.97 KB
  В качестве парадигмальной теории постнеклассической науки выступает синергетика теория самоорганизации изучающая поведение открытых неравновесных систем. Наиболее ценным достижением постнеклассической науки выступает предпринятая в ней попытка соединения объективного мира и мира человека. Гуманитарные и естественные науки больше не представляются разделенными непреодолимой пропастью.
32986. ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ (Ф.ФРАНК. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ) 18.2 KB
  ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ Ф. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ 1. философия всегда стремилась связать абстрактные положения науки со здравым смыслом вырабатывая тем самым единый и доступный рациональному пониманию взгляд на мир из которого вытекают определенные принципы человеческого поведения и деятти задача философии науки гуманизация науки и преодоление разрыва м у ее гуманитарными и естественнонаучными областями 2. Философия науки связующее звено способное обеспечить единое научное понимание мира и...
32987. ПРИРОДА И СУЩНОСТЬ НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ (Т.КУН. СТРУКТУРА НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ) 14.44 KB
  Развитие науки процесс поочередной смены 2х периодов: 1 нормальная наука безраздельно господствует парадигма 2 научная революция : распад парадигмы конкуренция м у альтернативными парадигмами победа одной из них переход к новому периоду нормальной науки . Свва парадигмы: 1 принята научным сообщвом как основа для дальнейшей работы; 2 содержит переменные вопросы т. Переход одной парадигмы к др. 2 Период нормальной науки : начинается с признания парадигмы формулируются и широко применяются самые многообразные и...
32988. ПРИРОДА И СУЩНОСТЬ НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ 23.48 KB
  Макс Планк старое поколение ученых не приживается к новым идеям однако они отходят от науки и умирают. компонентов науки. Есть микрореволюции в рамках той или иной науки физика биология экология; глобальные революции появление науки религии. философии проблема роста развития знания является центральной в философии науки.
32989. Общественное сознание и его структура 17.1 KB
  Конец формы Общественное сознание и его структура. Если сознание есть во многом продут социальный есть порождение общественных отношений то что такое общественные отношения общественное сознание Какова их структура Механизм работы И здесь наблюдаются определенные отличия индивидуального сознания и общественного сознания. Вопервых индивидуальное сознание имеет границы жизни обусловленные жизнью конкретного человека. Общественное же сознание может охватывать жизнь множества поколений.
32990. Структура общественного сознания и его основные формы 15.45 KB
  Обыденное и теоретическое сознание.Общественное сознание это совокупность идей взглядов и оценок свойственных данному обществу в осознании им собственного бытия.Индивидуальное сознание это совокупность идей взглядов чувств свойственных конкретному человеку.ОБЩЕСТВЕННОЕ СОЗНАНИЕ складывается на основе сознаний отдельных людей но не является их простой суммой.