53324

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Навчати давати характеристику історичній постаті на прикладі Богдана Хмельницького. Зважаючи на те що до сьогодні збереглося понад півсотні портретів Хмельницького інколи важко зрозуміти якою ж насправді була зовнішність гетьмана. Однак можна стверджувати що найточніше її відтворив на своїй гравюрі гданський майстер Гондіус адже створив він її за життя Богдана Хмельницького. Запитання для учнів: Скажіть будь ласка як на вашу думку така постать могла очолити Національну –визвольну війну відповідь учнів Зараз ми з вами послухаємо...

Украинкский

2014-02-25

151 KB

5 чел.

 

      Ми візьмемо усе найкраще в себе,

Пронесемо нащадкам крізь віки.

І щоб вони сказали нам

«Спасибі» за державу,

Яку побудувати ми змогли.

Тема уроку:  Національно-визвольна війна  українського народу

середини| ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького

Мета уроку: Сформувати початкові знання та елементарні уявлення про Національно-визвольну  війну українського народу проти польського панування як про подію, внаслідок якої було відроджено українську державність у формі Української козацької держави.  Навчати давати характеристику історичній постаті (на прикладі Богдана Хмельницького).  Навчати складати план до історичних текстів та переказувати за планом. Удосконалювати вміння черпати історичну інформацію з ілюстративних матеріалів. Виховувати толерантність, уміння перейматися позицією та переконаннями інших, у стосунках з людьми та у вивченні історії намагатися кожного зрозуміти, а не засудити. На історичних прикладах переконувати, що війна – це пережиток минулих епох, їй не місце в сучасному надто крихкому світі.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, стінна карта «Національно-визвольна війна українського народу  під проводом Б.Хмельницького», атлас, ілюстрації.

Основні поняття

і терміни: національна-визвольна війна, Українська козацька держава.

Основні дати:

1648-1657рр. – національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

1651р. - Берестецька битва

1654р. - україно-московський договір

Назву уроку, план, дати та поняття  - записати до зошита.

План.

  1.  Причини національно-визвольної війни.
  2.  Гетьман Богдан Хмельницький.
  3.  Перебіг війни та її результати.

«… його слава та імя лунають по світу»

(записати на дошці епіграфом уроку)

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізувати знання допоможе гра «СПРИНТ». Учитель ділить клас на три групи (за рядами). Кожній групі пропонується розшифрувати слово(написане окремо на аркушах питання для кожної групи), користуючись цифрово-буквенним кодом. Хто перший відгадає слово піднімає руку.

1

абв

2

ггде

3

єжз

4

иіїй

5

клм

6

ноп

7

рст

8

уфх

9

цчш

0

щьюя

А – 187875164 – завойовники, яких приваблювали багаті міста та села працелюбного українського народу, які сповідували іншу віру - бусурмани.

Б – 867467051 – війна  Туреччини проти Польщі, в якій брали участь українськи козаки – Хотинська війна.

В – 71214219611 – Хто очолював козацьке військо в Хотинській війні? – Сагайдачний.

Учні, які першими виконають завдання, виходять до дошки і будуть допомагатимуть проводити гру в ролі експертів, де вивішується своєрідна «бігова дорожка», яка складається із шости клітинок-секторів.

6

6

6

5

5

5

4

4

4

3

3

3

2

2

2

1

1

1

Експерти-помічники отримують фломастери: перший-червоний, другий-жовті, третій-сині. Учитель почергово ставить запитання   всій групі або окремим учням. Відповідь повинна бути лаконічною. Експерти-помічники визначають її правльність і закреслюють  певні клітинки на своїх «бігових доріжках», починаючи з нижньої. Якщо група не відповідає, то експерти самі роблять відповідь і якщо вона вірна, то теж закреслюють. Створена різнокольорова діаграма дає можливість легко визначити переможця. Учні, які відповідають з міст отримають кольорові фішки.

1. Представники різних народностей, проживаючих в Криму- татари

2.Вільні люди, які населяли південно-українські степи -  козаки

3. До чого призвели турецько-татарські набіги – спустошення українських земель і зменшення населення

4. Організатор морських і сухопутніх походів на початку XVII ст. проти турків і татар – Петро Конашевич-Сагайдачний

5. В  якому році відбувся похід на Кафу – 1616р.

6. Місто в Криму, де був розташований найбільший невільничий ринок – Кафа

7. Підсумок походу під керівництвом Сагайдачного на Кафу – перемога над туреччиною,визволення чимало полонених

8. Сучасна назва Кафи - Феодосія

9. Як ви зрозуміли, чому війну під Хотином уважають подією, котра уславила українських козаків як захисників Європи? – врятували Польщу від загибелі

10. У складі якої армії козаки брали участь у Хотинській війні – польській

11. Хто очолював козацьке військо в Хотинській війні – Сагайдачний

12. Чому гетьмана Сагайдачного поляки вважають своїм національним героєм – врятував Польщу 

13. Польський король виконав обіцянку перед козаками про вольності  - Ні

14. В якому віці та році відбулася Хотинська війна  - XVIIст., 1621р.

15. Коли турки запропонували переговори в Хотинській війні – кінець вересня 1621р.

16. Де розгорталися події Хотинської війни – зараз це Чернівецька область

17. У залежності від якої держави перебувало Кримське ханство - Туреччина

18. Як помер Сагайдачний – ранен у бою під Хотином, та в Києві в одному з монастирів помер

Учням, які працювали біля дошки виставляются оцінки, та тим учням, які в процесі гри отримали більше всього кольорових фішок теж ставляться оцінки, а учні, які при перевірці домашнього завдання отримали одну, дві кольорові фішки,  на слідуючому уроці допрацюють і отримають оцінку. Відповіді проаналізувати. 

ІІІ.Вивчення нового матеріалу.Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогоднішній урок є початком подорожі в часи, коли відбувалася з найважливіших подій української історії – Національно-визвольна війна проти польського панування. Наприкінці уроку ми спробуємо з вами відповісти на запитання.

Чому Національно-визвольну війну визначають як одну з найважливіших подій української історії? (запитання записати на дошці).

IV. Опрацювання нового матеріалу.

  1.  Причини національно-визвольної війни.

(розповідь вчителя)

У другій половині ХУІ ст. у житті українського суспільства відбулися важливі зміни. Польські пани, користуючись зростанням цін на хліб у Західній Європі, стали непомірно багатіти. Жадоба збагачення штовхала їх на підкорення українських земель, найкраших чорноземів Європи. Наступ польських панів супровождувався зростаннями визиску українських селян,  які потрапили в повну залежність від них. Інтереси польських панів перетнулися з інтересами українських землевласників, які хотіли самостійно панувати на своій землі. Наступ відбувся також на права й володіння козаків.

 Невдоволені й скривджені селяни, землевласники, що могли тримати в руках зброю, стали тікати  на Запоріжжя, поповнючи лави запорізького козацтва. Козацтво, що на той час являло силу, стало зі зброєю в руках обстоювати свої права та захищати православну віру й церкву. Наприкінці 16- у першій половині 17 ст. одне за одним спалахують козацькі повстання, які становляться дедалі могутнішими.

З моєї розмови ми з вами можемо вже виділити причини козацьких повстань.

Причини козацьких повстань:

  1.  Утиски козацтва, наступ на його права.

  1.  Нищення української православної церкви, спроба покатоличення українців.
  2.  Посилення утисків українського селянства з боку польських панів.

Які ж особливості мали ці козацькі повстання:

  1.  Масове позакозачення та участь селян і мещан у повстаннях.
  2.  Боротьба проти панського поневолення та встановлення козацьких порядків.
  3.  Боротьба за національне визволення й захист  православної віри.

Результати повстань:

Не зважаючи на те, що повстання були придушені, вони сприяли

  •  поширенню серед населення ідей національного визволення,
  •  набуттю досвіду збройної визвольної боротьби,
  •  козацтво остаточно сформувалося як окремий стан суспільства зі своїми правами, привілеями та інтересами.

Після придушення козацько-селянських повстань 20-30-х років 17 ст. польські пани і король вважали, що вони нарешті приборкали козацтво і всю Україну. Із більшим завзяттям вони посилали тиск на українство. Запроваджувалися нові заборони й обмеження. Тих, хто не корився, корали. Україна стогнала під гнітом поневолювачів. Під загрозою опинились православна віра, звичаї та традиції українського народу. Українці постали перед вибором: або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ, або вибороти свободу зі зброєю в руках. Для початку повстання потрібні були привід і керівник, який би спрямував цю боротьбу. Керівником повстання став Богдан Хмельницький. Історики називають цю війну Національно-визвольна -  від слів «національна», тобто всенародна, «визвольна» - поскількі її мета була визвольнити Україну від господства чужоземців.

  1.  Гетьман Богдан Хмельницький.

(Робота учнів з ілюстрацією в підручнику(автор Віктор Мисан, Київ«Ґенеза»,2005р.) та розповідь вчителя про зовнішній вигляд Б.Хмельницького)

Давайте в підручнику на стор. 91 розглянемо гравюру майстра Гондіуса – Богдан Хмельницький. Зважаючи на те, що до сьогодні збереглося понад півсотні портретів Хмельницького, інколи важко зрозуміти, якою ж насправді була зовнішність гетьмана. Однак можна стверджувати, що найточніше її відтворив на своїй гравюрі гданський майстер Гондіус, адже створив він її за життя Богдана Хмельницького. Таким чином, можемо уявити собі  зовнішній вигляд нашого видатного співвітчизника. (Портрет Б.Хмельницького на дошці)

Опис Б.Хмельницького:

Тонкі брови на втомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса,

міцно стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя. До цього можна додати свідчення сучасників, які відзначали, що Хмельницький був вище середнього зросту, мав міцну будову тіла – був «широкий у кістках».

Поведінка гетьмана засвідчувала холеричний темперамент, який досить виявлявся в рисах його характеру, так чи інакше впливав на його вчинки та дії.  Ті кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Сучасні історики зазначають, що Богданова різкість у судженнях і запальність у розмові поєднувалися з м’якістю і привітністю, дотепність – із мовчазністю, простота і щирість – з лукавством і мстивістю, доброта – з суворою вимогливостю і навіть жорстокістю. В його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з упертістю, й готовність до компромісу. Можна сказати, що це була цільна, але водночас суперечлива натура.

Запитання для учнів:

  •  Скажіть будь ласка, як на вашу думку така постать могла очолити Національну –визвольну війну? (відповідь учнів)

Зараз ми з вами послухаємо учнів (призивще учня), які нам підготували розповідь про Богдана-Зиновія Михайловича Хмельницького.

Біографія Б.Хмельницького.

Народився майбутній гетьман 27 грудня 1595 року в родині православного шляхтича Михайла Хмельницького. 27 грудня – це день святого Теодора Начертаного, і хлопчики, народжені у цей день, одержували імя Богдан. Місцем народження був Суботів.  Помітивши в сина великі здібності до навчання, Михайло Хмельницький вирішив дати йому освіту. Навчався Богдан в одній з монастирських шкіл Києва, а згодом у Львівському єзуїтському колегіумі. Здобувши грунтовну освіту, оволодівши польською та латинською мовами. Б.Хмельницький став освіченою людиною того часу. Та не в науку повела його доля.

Повернувшись зі Львова, Богдан був записаний до козацького реєстру. Разом із батьком узяв участь у війні з турками 1620-1621рр. (Хотинська війна). У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив у полон, де пробув 2 роки. Там він оволодів турецькою мовою. Повернувшись до дому, знову вступив на службу, брав участь у війнах із Московсьвою державою, Туреччиноюю. Та вірна служба польському королю не вберегла його від свавілля польських панів. Чигиринський підстароста Чаплинський зазіхався на маєток Хмельницького. Навіть грамота від короля не спинила Чаплинського. За відсутності Богдана він напав на Суботів, вигнав родину Хмельницького, а його молодшого сина забив до смерті. Так на власній долі Хмельницький зрозумів, що захистити українців від панського свавілля ніхто не зможе, крім козаків. Після цього випадку він взявся за зброю проти Польщі: «Невже залишимо в біді наших братів? Я всюди бачив страшні утиски. Нещасний народ просить допомоги…»,- із такими словами звернувся він до своїх соратників,  із вірними козаками рушив Б.Хмельницький на Січ, де козаки обрали його гетьманом і стали готуватися до війни з Польщею.

Навесні 1648р. козацьке вісько виступило в похід на чолі з Хмельницьким.

У роки війни Богдан Хмельницький виявив талант полководця і державного діяча.  Жодний з історичних діячів нашого народу не може зрівнятися з Богданом

Хмельницьким за кількістю створених праць про нього. У повсякденному житті гетьман був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання.

Гетьманський палац у Чигирині не відзначався якоюсь особливою пишністю. Хмельницький вживав ту їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв. Його захоплення були голуби. Після смачного обіду чи вечері гетьман курив турецьку люлюку, міг зіграти на бандурі. Богдан не мислив свого життя поза Богом. «Усе на світі, і добре і лихе, діється з волі Божої», - говорив гетьман. Важливе місце у житті Богдана посідала сімя.

Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 року у Чигирині. Смерть його настала, як важають деякі летописці від отруєння якимось молодим шляхтичем, що начебто підсипав під час вечері отруту у склянку Хмельницького. Є думка, що у нього скоівся крововилив, у нього до цього протягом тривалого часу боліла голова, що спричинило у 1656 році інсульт, який згодом прикував його до ліжка. Згідно з волею гетьмана, поховання відбулося в його рідному хуторі Суботові 25 серпня 1657 року, тобто через чотири тижні після кончини. Це було зроблено для того, щоб на похороні могли бути присутніми представники всього Війська запорозького. При величезному напливі народу відбулося офіційне поховання тіла Б.Хмельницького у місцевій Ільїнській церкві.

  •  (висновок зроблений вчителем) Образ гетьмана став джерелом натхнення для багатьох письменників і композиторів, художників і кінематографів. Богдан Хмельницький стояв біля витоків творення українським народом незалежної держави, і в цьому полягає великий сенс його буття, це визначило його місце в історії…
  1.  Перебіг війни та її результати.

Коментоване читання матеріалу підручника «Початок війни і перші перемоги» (стор.92-94). Під час читання з’ясовуються перші походи і перемоги війська Б.Хмельницького. Робота з картою, показати на карті основні походи та перемоги війська Б.Хмельницького(Жовті Води, Пілявці)

(розповідь вчителя)

Із прочитаної статті ми довідалися про тріумф, тобто блискучу перемогу козаків, очолених Хмельницьким у перших битвах визвольної війни. На визволених територіях вводились козацькі порядки, що свідчить про утвердження Української козацької держави, вона називались Військом Запорізьким. Війна тривала майже 10 років. Звісно, польські моновладці не збиралися зрікатися без бою своїх українських володінь. Тож війна була жорстокою та запеклою. Які випробування випадали на долю козаків-повстанців. Одним із таких випробувань стала Берестецька битва.  

Берестéцька б́итва — велика битва, що відбулась біля містечка Берестечко (сучасна Волинська область) 1651 року між військами польського короля Яна Казимира II і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками (хан Іслам-Гірей III) і тривала протягом 28 червня 10 липня.

Битва закінчилась перемогою польського війська.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.

Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким

способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.

І зараз ми з вами заслухаємо археолога, які улітку 1970 р. на місці Берестецької битви провели археологічні розкопки.

(виступ археолога)

Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви почались археологічні розкопки, результати яких дали можливість|спроможність| відтворити картину відступу козацьких військ

через болотисту річку|ріку|. Під час розкопок були знайдені останки будівль по наказу Івана Богуна дамби для відступу,скелети загиблих на переправі козаків і коней. Зібрана|повизбирувати| унікальна колекція козацьких речей, що збереглися в торфягном| грунті. Вивчаючи останки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони загинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Пощастило знайти козацький порох, козацькі речі з|із| дерева і шкіри, колекція з|із| ложок, ручки, яких прикрашені різьбленням. На місці Берестецької битви були знайдені і перші українські чоботи  17 ст. В послідуючі роки іх знайдено більш 200. Деякі чоботи до даного часу зберегли запах дьогтю, котрим змазували їх козаки.

  1.  Переяславська Рада.

(розповідь учителя) – Розтерзана, знесилена Україна шукала порятунку. Воюючи проти Польщі, Хмельницький постійно шукав союзників. На татар покластися він не міг, оскільки вони постійно зраджували козаків. З 1651 року гетьман почав вести переговори з московським царем про можливий союз. І аж в січні 1654 року  до Переяслава прибули російські посли. Богдан Хмельницький змушений був укласти угоду з Московським царством. Послухаємо дослідника, який вивчав цю подію.

( розповідь дослідника)

Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі Б. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після тривалих роздумів московський цар погодився взяти «під свою руку» Україну. Для розгляду питання протекціїї московського царя 8 січня 1654р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які завершились укладенням Березневих статей 1654р., за якими Українська держава зберігала свою територію, засади політичного і державного устрою, станові права і привілеї населення. Але українці ставали залежними від царя, що виражалось у сплаті данини, часткових обмеженнях у відносинах з сусідними державами; у Києві й Чигирині розміщувались московські війська. До того ж  у грудні 1656р. Московська держава й Польща уклали між собою перемиря, поділивши українські землі. Це

було грубе порушення положень Березневих статей. Б.Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою нічого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дозволила реалізувати плани позбутися цього союзу.

Слово вчителя

Так Б.Хмельницький надіявся, що знайде союзника в Московській державі але помилився. 27 липня Богдан Хмельницький помер. Давайте відкриємо підручник на стор.98, та прочитаємо, як описав цей сумний день козацький летописець Григорій Граб»янка.(читання статті в підручнику)

V. Закріплення нових знань учнів.

Закріпити нові знання учням допоможуть тестові завдання, які оформленні на таблиці.        Запитання:

  1.  Коли розпочалася Національно-визвольна війна?

А. 1610р.  Б. 1630р.  В. 1648р.

2. Скільки років тривала Національно-визвольна війна?

А.Два роки  Б. Пять років В. Десять років

3. Проти чийого панування була спрямована Національно-визвольна війна?

 А. Проти литовського

 Б. Проти турецького

 В. Проти польського

4. Національно-визвольну війну проти польського панування очолив

 А. Петро Сагайдачний

 Б. Дмитро Вишневецький

 В. Богдан Хмельницький

4. Чому одна з битв 1651р. увійшла в історію під назвою Берестецької?

 А. Бо відбувалася біля міста Берестя

 Б. Бо відбувалася біля містечка Берестечка

5. Чим закінчилася Берестецька битва?

 А. Жодна зі сторон не здобула перемоги

 Б. Перемогли  козаки

 В. Перемогли поляки

VI. Підсумки уроку

  1.  Наприкінці уроку вчитель повертається до запитання на дошці:

Чому Національно-визвольну війну визначають як одну з найважливіших подій української історії? (відповіді учнів)

Заключне слово вчителя

Національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. Ця війна та імя її керівника Богдана Хмельницького залишили незгладимий слід в історичній памяті українського народу. Традиції тієї звитяжної пори стали живильним середовищем для наступного розвитку визвольних змагань українців. І на прикладі

Національно-визвольної війни  мені хочеться сказати, що війна – це пережиток минулих епох, їй не місце в сучасному надто крихкому світі.

І зараз підведемо підсумок нашого уроку, учні (назвати призвища), які допомогали мені в проведенні уроку отримають по 11 балів.

Якщо залишився час можна в зошити записати тему, та дати, поняття (дивиться по залишившемуся часу)

 VII. Домашнє завдання (можна записати у щоденники на початку урока)

  1.  Опрацювати матеріал підручника стор. 89-96, читати, переказувати.
  2.  Спираючись на отриманні знання, поміркуйте, чи виправдалися сумніви Б.Хмельницького.

 

Амвросіївська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів № 6

Амвросіївської районної ради Донецької області

 

 Національно-визвольна війна

 українського народу

середини| ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького

      Учитель Амвросіївської ЗОШ №6,

      Ткаченко Наталія Михайлівна

2011р.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45246. Методика подготовки и проведения пресс-конференций 34.5 KB
  Методика подготовки и проведения пресс-конференций Тема: социально-значимая и актуальная не коммерческая дискуссионная диалог спор. Пресс-конференция проводится по мере накопления информации или при наличии глобальных новостей. Мотивация: мотивация организации пресс-конференции; мотивация журналистов статусные персоны корпоративность – присутствие всех СМИ наличие компромата самопрезентация. Прессконференция проводится при хорошем знании журналистов критическая масса – 30 – 40.
45247. Корпоративные коммуникации и материалы корпоративной прессы: виды, функции, принципы организации 34 KB
  В результате оглашения конкретных цифр и фактов сотрудники получают полное представление о готовых итогах развития и перспективах роста компании. Такой отчет может содержать: письмо руководителя в котором выражается благодарность сотрудникам и описывается работа компании ее основные достижения в течение года; отчет об использовании фондов. Этот документ часто оформляется в виде графиков и диаграмм характеризующих использование организацией поступивших средств; анализ финансового положения предприятия; отчет об участии компании в...
45248. Деятельность корпоративной радиостанции и ТВ-центра: приоритеты, аудитория, содержание коммуникации 26.5 KB
  Обычно это организаци-ипартнеры со схожими корпоративными стандартами и принципами. Приоритеты: Главным приоритетом в деятельности корпоративной радиостанции и ТВ центра является формирование корпоративной культуры организации. Сообщения транслируемые по радио и ТВ должны отвечать на следующие вопросы: что происходит в организации почему это происходит в организации что должно произойти в организации Аудитория: Обычно эти самые радиостанции пли ТВ центры находятся на территории самой компании и вещают только на их территории то...
45249. Цели и содержание деятельности корпоративного сайта 28.5 KB
  Цели которые преследуют создатели сайтов: улучшение имиджа и поднятие престижа компании; продвижение торговой марки; доступность информации о продуктах и ценах для клиентов; поддержка дилерской сети доступность информации о продуктах и ценах для дилеров; прямая продажа продукции в Internet организация виртуального магазина; доступность внутренней информации для сотрудников работающих вне офиса; другое. служит дополнительным элементом фирменного стиля; укрепляет имидж и престиж поскольку в российских условиях не каждая...
45250. Информационное, организационное и финансовое обеспечение ПР- акции 28 KB
  Информационное организационное и финансовое обеспечение ПР акции 1. Формы опосредованной маркетинговой коммуникации нередко играют важнейшую роль в обеспечении акции. 3 этап формирование плана в основе которого лежат конкретные ПР-акции которые должны быть спланированы по времени и иметь свое отражение в СМИ репортажи интервью аналитический обзор и т. Организационное обеспечение также предполагает написание сценарного плана акции который включаете: а открытие акции включая представления гостей б содержание и последовательность...
45251. Представительские акции в ПР-технологиях: функции, формы, этапы подготовки 22.5 KB
  Представительский обед 7-8 часов вечера прибытие по приглашению не более чем за 10 минут до начала не опаздывать; 1 банкетный стол или несколько; приглашение с указанием места; правила рассадки – дамы и кавалеры сидят последовательно; приветственные тосты и рассадка от самых серьезных по убыванию. Время проведения около часа с переменой блюд: горячий стол музыкальная пауза сладкий стол кофе уход. Фуршет перед началом возможны некоторые объявления пока не сели за стол.
45252. Презентация как форма PR-акции: функции, этапы разработки и реализации 33 KB
  Полная готовность к проведению презентации –11 часов на час раньше назначенного времени – остается время на устранение мелких неполадок и недочетов. Приглашенных встречает первое лицо и ведущий презентации. Модератор ведущий выступает с предварительной речью приветствие и обращение к аудитории оглашение тем презентации представление участников президиума оглашение регламента проведения презентации представительский блок. Примечание: Все участники президиума имеют на руках специально подготовленные папки с материалами презентации...
45253. Ярмарка как форма ПР акции: функции, классификация, этапы разработки и реализации 29.5 KB
  Ярмарки –- это регулярно организуемые оптово-розничные рыночные мероприятия с ограниченным временем проведения где значительное количество экспонентов реализуют характерные услуги и товары одной или нескольких отраслей. Ярмарки имеют множество сходных признаков и характеристик деятельности с выставками однако на ярмарках производится не только демонстрация выставочных образцов но и прямая продажа продукции посетителям как оптом так и в розницу. Ярмарки зародились как мероприятие рыночного характера основной целью которого являлся сбыт....
45254. Выставка как форма ПР-акции: функции, классификация, этапы разработки и реализации 30.5 KB
  Выставки позволяют наглядно показать каких достижений добилась организация показать фирму с наиболее выгодной стороны и заинтересовать потенциальных потребителей. Функции: организация выставки вызывает у общественности мнение что фирма обладает положительными качествами: солидность успешность компетентность авторитетность. создание благоприятного общественного мнения о фирме в рамках выставки. Для чего проводятся мероприятия: освещение выставки в СМИ интервью доклады выступления с сообщением о деятельности фирмы качествах...