53337

Методична розробка виховного заходу «Було колись на Хортиці…»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Звучить мелодія української пісні Реве та стогне Дніпр широкий Ведучий: Було колись на Хортиці ревіли гармати Було колись запорожці вміли панувати. Ій ведучий: Розмовляють розказують Як Січ будували Як козаки на байдарках Пороги минали Як гуляли по синьому Грілися в скутарі то як люльки запалили В Польщі на пожарі В Україну верталися Як бенкетували. 2ий...

Украинкский

2014-02-25

1.74 MB

16 чел.

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ   ШКОЛА  14

      

Методична розробка виховного заходу

« Було колись на Хортиці…»

                            

                       Вчителя початкових класів

                       Леонової Н. А.

                      

2011-2012 навчальний рік


Зміст

                                                                                         

                                                                                                              Сторінка

Вступ                                                                                                             2

Розділ 1. Лист запорозьких козаків турецькому султану                  4

           1.1 Картина (сцена ) написання листа                                           4

           1.2  Козацький обід                                                                          8

           1.3 Ліричні картини                                                                        13

Розділ 2. Хортиця – колиска запорозького козацтва                         17

           2.1 Історія острова Хортиця                                                           17

           2.2 Прикордонна служба козаків                                                   19

 Розділ 3. Незгасима пам'ять нащадків                                                 23

            3.1 Погляд через віки                                                                      23

            3.2 Героїчне минуле в серцях молодого покоління                     27

Висновки                                                                                                      30

Список літератури                                                                                        31

Додатки                                                                                                         31

Додаток 1. Дійові особи                                                                               32

Додаток 2. Обладнання                                                                                33

Додаток 3. Список музичних творів, використаних у постанові             34


                     Вступ

 Згідно з «Законом про освіту»,  пріоритетним напрямком виховання молодого покоління є національне виховання на історичних, бойових традиціях нашого народу, традиціях козацької педагогіки, кодексу честі запорізького козацтва, інтересу до минулого, бажання жити за заповітами пращурів і кодексом честі.

Традиції героїчної спадщини, оспівування її у народному фольклорі, історична і культурна спадщина нашої державності тісно пов’язані з подіями, що відбувалися протягом минулих століть на острові Хортиця і в межах всієї України. Адже неможливо переоцінити вплив українського козацтва на формування української державності, історичні події всієї Європи.

Методична розробка виховного заходу «Було колись на Хортиці…»  музично-літературну композицію з використанням літературних та фольклорних джерел, фактів з історичного минулого, історичних ретроспектив, культурної спадщини нашого народу.

Основна мета виховного заходу:

  -        національно-патріотичне виховання підростаючого покоління,    ознайомлення з героїчним минулим українського народу, традиціями   запорізького козацтва;

     - вивчення побуту, культури, фольклорної спадщини запорізьких                козаків та селян, розвиток інтересу до історії рідного краю;

  •       безпосередня участь у відтворенні подій тієї пори шляхом виконання ролей та окремих образів самими учнями;

  •  виховання бережливого ставлення і відношення в молоді до історії України, бажання зберегти історичні події в народній пам’яті.

Крім знань з історії Запорізької Січі, в процесі проведення цього виховного заходу створюються сприятливі умови для виховання культури поведінки, пісенної творчості і в цілому, високого інтелекту учнів.

Загальне керівництво організацією та проведенням виховного заходу здійснює куратор навчальної групи, який залучає до цієї роботи музичного керівника, майстра комп’ютерного набору, художника, історика та інших помічників. Основна робота проводиться за участі самих учнів.

Розділ І. Лист запорозьких козаків турецькому

султану.

  1.  Картина ( сцена ) написання листа.

Зал обладнаний картинами з відображенням краєвидів о. Хортиця, на екрані демонструються слайд-фільм « Запорожці». Стенд з експонатами

зброї  та побутових речей. Сцена закрита.

      Виходять ведучі ( хлопець і дівчина )  у національному вбранні.

      Звучить мелодія української пісні «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Ведучий:       Було колись на Хортиці

                       ревіли гармати,

                      Було колись запорожці

                      вміли панувати.

                      Панували, добували

                      І славу, і волю –

                      Давно було, осталися,

                      Могили по полю…

                      Було колись на Хортиці

                      Лихо танцювало,

                      Журба в шинку,

                      Мед-горілку

Поставцем кружала.

Ведуча:          Забувать того не стануть

                       Наші славні земляки,

                       Як помстилися султану,

                       Запорожці - козаки.

                       То на Хортиці зібрались

                       Козарлюги неспроста,

                       Реготали – заливались,

                       Пишучи того листа.

                       Дошкульніше від заліза,

                       Від гармат, шабель усіх

                       Бив султана, пік і різав

                       Той нищівний, гострий сміх.

 Сцена відкривається. Звучить мотив пісні «Ой, на горі та й женці жнуть».

На сцені «жива» картина І. Рєпіна «Запорожці». Козаки під Запорозьким дубом пишуть листа турецькому султану. Поруч сигнальна вишка, на ній озброєний дозорний козак. 

                 (Музика поволі стихає картина «оживає»)                             

 

Козаки: - Ха-ха-ха,

                Ох-ха-ха-ха…

                 (Вартовий козак в цей час б’є в литаври)

Писар: (читає лист)  – Ти, султан, чорт турецький,

                                  проклятого чорта брат,

                                  товариш самого Люцифера,

                                  не будеш ти, сучий сину,

                                 синів християнських під собою мати…

Козаки: - Ха-ха-ха!... (литаври)

Писар:  - Твого війська ми не боїмося

             Землею і водою будем битися

             З тобою, вражий ти кухар,

             Македонський Колесник,

             Вірменська ти свиня,

             Татарський сагайдак

             І всього світу і підсвіту блазень.

             Який же ти чорта лицар,

             Якщо голим задом їжака не вб’єш?

Козаки: - Ха-ха-ха!... (литаври)

Писар: - Отак виказали запорозькі козаки,

             не будеш ти свиней християнських пасти.

              Тепер кінчаємо, бо числа не знаємо.

              А місяць у нас такий, як у вас,

              а за це поцілуйте ось куди нас…

Козаки: - Ха-ха-ха-ох!

                                                                          

Писар:           Підписали Іван Сірко з усім Кошем запорізьким.

Вигуки:         «Добре!», «Так йому бісовому синові!», «Добрий лист».

Козаки піднімаються, ходять, балакають між собою, деякі підходять до писаря ще раз прочитати листа.

І-й козак:        Та до біса того султана. Давайте краще пісню.

Виконується українська народна пісня «Ой на горі женці жнуть».

                         

     Розділ 1.2. Козацький обід.

Вартовий на вишці: /вдивляючись у далечінь/   «Бачу вершників!»

І.Сірко:           Клич но їх сюди!

Вартовий свистить, потім б'є у литавру.

Чути цокіт копит. Входять донські козаки.

Донський козак:     Чолом Вам славні лицарі Запоріжжя!

                                Привіт Вам від братів, славних донських козаків.

В справедливій борьбі проти нашого спільного

ворога-шляхти і татар будьмо ж такими ж стійкими

як оцей Вам хортицький дуб!

Запорізькі козаки:    Будьмо! Будьмо! Будьмо!

2-й козак:          А що, батьку, ради цього годилось би приготовити добру вечерю? Та не гріх мабуть і випити по кварті оковитої?!

І.Сірко:             Та мабуть прийдеться!

                         Гей, шинкарю, Меду-пива!

                         Та добру вечерю приготов.

Козаки піднімаються. Сідають за стіл. З ними сідають і гості.

Шинкар обслуговує. Починається банкет

              

Старий козак:    А молодих годилося б почастувати з запорізької миски?!

2-й козак:           Тільки з запорізької миски.

                           Приготовте мерщій галушки!

Приносять миску з галушками.

Молоді сідають кругом неї. Приносять ложки з довгими держаками.

Козаки пробують ними їсти, але нічого не получається.

Молодий козак:    Та як же їсти такими ложками.

                           

Старий козак:        Та мабуть так, як наші запорожці їли в цариці Катерини в Петербурзі. Посідали один проти одного, та через миску і годують цей того, а той того. То й  ви попробуйте.

Сміх, жарти, музика.

І.Сірко:                То такі кмітливі наші хлопці-запорожці. Гей шинкарю добавляй їм ще, а ми часом поговоримо.

Шинкар носить страви. Козаки тихо розмовляють. Звучить музика.

І-й ведучий:         Розмовляють, розказують,

Як Січ будували,

Як козаки на байдарках

Пороги минали,

Як гуляли по синьому,

Грілися в скутарі, то як люльки запалили

В Польщі на пожарі,

В Україну верталися,

Як бенкетували.

- Грай, кобзарю, лий шинкарю!-

 Козаки гукали!

 Шинкар знає, наливає

 І не схаменеться.

 Кобзар вшкварив, а козаки

 Аж Хортиця гнеться!...

  Метелицю та козачка

  Чимдуж одтинають.

Починається танець «Козачок».

Спочатку танцюють 2-3 козачки, потім всі по черзі. Танцює кошовий, І.Сірко, танцює шинкар, танцює напівголий козак з бочонком.

По закінченню танцю козаки роблять круг і строяться в шеренгу.

Виконується пісня із опери М.Лисенко «Тарас Бульба» - «Засвистали козаченьки»

1-а ведуча:          - Б’ють пороги, місяць сходить,

                           Як перше сходив…

                           Нема січі, пропав і той,

                           Що всім верховодив.

2-ий ведучий:    - Нема січі, очерети у Дніпра питають:

                           «Де то наші діти ділись, де вони гуляють?»

                            Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче,

                            Сонце гріє, вітер віє, по степу козачім.

                                         

         Виходить кошовий отаман ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ.

Кошовий отаман

Запорізької Січі:    -  Послухайте, будь-ласка, головні вимоги до того, хто вступав до коша Запорізького!

                                   Хто міг бути Запорізьким козаком!

 

                            

 

І ведуча:                     «Щоб чоловік любив свободу

І пісню, що співали мати.

Щоб за рідний край охоче

Міг живота свого віддати.

Щоб шаблю добре вмів тримати

І не давав нікому спуску,

Щоб шаткував так супостатів,

Як восени баби капусту.»

ІІ ведуча:                    «Щоб ану кулі, ані грому,

Ані начальства не боявся –

Його на кіл що садовили

А він у відповідь – сміявся.

Щоб не товстим і не худим був

І чималеньку мав він силу.

Щоб міг приборкати й чортяку

А то гляди й нечисту силу.»

І ведуча:                     «Щоб стійким був на полі брані,

Стріляв із лука і рушниці,

Щоб міг за милю, чи то й більше

Поцілить муху на дзвіниці.

Щоб спритним був – стрибав і плавав,

Знав голку, шило і точило,

Міг кухоль залпом осушити,

А буде треба, то й барило.»

                          

ІІ ведуча:                   «Щоб був і чесним, і правдивим,

Та ще й веселим, всім на втіху,

Щоб як котрусь розкаже байку –

Усі качалися від сміху. (5)

Виконується пісня « А мій миленький вареничків хоче».

Сцена закривається.


Розділ 1.3. Ліричні картини.

1 ведуча:          - У сусіда хата біла,

                         У сусіда жінка мила,

                         А у мене ні хатинки,

                         Нема щастя, нема жінки.

2 ведучий:        - Є у мене сусідонька,

                        Люба мила дівчинонька,

                        Та не знаю, що робить,

                        Бо боюсь туди ходить.

1 ведуча:         - Сідлай, хлопче, вороного,

                        А собі бери другого,

                        Та поїдем погуляєм,

                         У сусіда побуваєм.

                         Будь здорова, сусідонька,

                         Люба, мила дівчинонька.

                         Ой, яка ж ти гарнесенька,

                         Як сніжечок білесенька!

                                                                       

2 ведучий:        - Годі, годі жартувати,

                          Ось іде і стара мати.

  •  Ой, здоров будь, матусю,

                          Я приїхав по Ганнусю!

                          Хочу буть тобі ріднею,

                          Ти будь ненькою моєю!

Виконується український народний танець «Ой, на горі жито».

                                                                    

1-й ведучий:       Як відомо на Січ жінок не пускали!

Але в пониззі Дніпра, там, де  переплітаються пряні пахощі Великого Лугу і веселий спів пташок, жили сімейні козаки – гречкосії. І теплими літніми вечорами, біля крутого берега Дніпра під кучерявими вербами як маки розцвіли рожеві стрічки Запорізьких дівчат… (4)

На сцені краєвид Дніпра. Верби.

На березі сидять дівчата і плетуть вінки.

Звучить українська народна пісня «В кінці греблі шумлять верби».

                                    

2-ведучий:          Полюбила чорноброва

Козака дівчина

Полюбила не спинила

Пішов та й загинув…

Якби знала, що покине –

Була б не любила;

Якби знала, що загине, -

Була б не пустила;

Якби знала – не ходила б

Пізно за водою,

Не стояла б до півночі

З милим під вербою…

За сценою чується пісня.

Виходить дівчина і повільно наближається до дівчат,

виконує арію Оксани із опери Г.Артемовського «Запорожець за Дунаєм» – «Місяцю ясний, зірки прекрасні…».

Оксана: /по закінченню пісні/

                             Ех, Андрію, Андрієчку! Де ти тепер?

Може, де скитаєшся в нужді і горі

і проклинаєш свою долю?

А може уже й забув, що я живу на світі?

Вернись до мого серця! Нехай глянуть

очі мої на тебе ще раз і навіки закриються…

                                    

              

Дівчата обступають Оксану, співчувають їй, заспокоюють.

І дівчина:            Та годі тобі, Оксано, побиватися.

Вернеться твій суджений. Не тужи так тяжко.

Кращі ліки від туги – це хороша пісня.

Або ж давайте танцювати.

Звучить музика. Дівчата виконують танець «Горлиця».

Розділ 2. Хортиця – колиска запорозького            козацтва.

1-й ведучий:        Хортиця була колискою запорізького козацтва. Не в затишку біля домашнього вогнища, не під дзвін золотої бджоли, а під гарячий свист петлі татарського ординця і зловісний блиск турецького ятагана в орлиних гніздах Запорізької Січі народжувався героїчний епос острова Хортиця.

                           Скільки пісенних скарбів зберегла пам'ять українського народу про Запорізьких козаків, про острів Хортицю, пронесла їх через криваві січі і життєві завірюхи. (4)

2-ий ведучий:       Історики по-різному пояснюють назву Хортиці. Одні              

                          дотримуються думки, що назва пішла від давньослов’янського

                          бога Хорса, інші – що це назва від слова «хорт» - борзий    

                           собака. А переважна більшість мають думку, що назва виникла  

                           від татарсько-половецького слова «орт» - середній, розта-

                           шований між протоками.(6)

                                         

                                                    

1-ий ведучий:        На рубежі 15-16 століть у соціально-економічному житті

                           України відбулося масове закріпачення селян. Вони тікали в

                           незаселені місця південних степів і ставали вільними людьми.

                           Козак у перекладі з тюркської – « вільна людина».(8)

2-ий ведучий:       Одним із перших місць розташування козаків був острів

                           Хортиця. Де у 1553 році Д. Вишневецький (Байда) заснував

                           Першу Запорозьку Січ. (8)

1-ий ведучий:         Житло козаків було обнесено земляним валом та міцним

                            Дерев’яним тином – «засіком», звідси і пішла назва «Січ».(8)

1-ий ведучий:         Відомо декілька січей. Залишки земляних укріплень збе-

                            реглися на Хортиці і сьогодні. Це Запорозька Січ, будівництво  

                            якої здійснювалося уже в більш пізній період гетьманом

                            Сагайдачним.(8)

                                        

        Демонструються фрагменти відеофільму «Хортиця в легендах та переказах народу».

                                        

Розділ 2.2. Прикордонна служба козаків.

          Сторожовий форпост. Сигнальна вишка. На ній вартовий козак з рушницею вдивляється у далечінь. Поруч вогняно-димова споруда «фігура».  

            Біля вишки козацький роз’їзд на чолі з хорунжим. Козаки відпочивають, хто ладнає одяг, хто чистить рушницю, гострить шаблю

.                                  

           Осторонь  «жива» народна картина «Козак Мамай».

           Козак сидить під дубом, поруч стоїть келих, лежить люлька. На дереві висить зброя. Козак грає на кобзі «Ой, віє вітер, віє буйний».

Хорунжий (по закінченні пісні):

                              - Досить відпочивати!

                               Продовжуємо заняття військовою справою!

                                                

            Козаки шикуються. Роблять вправи зі списами. Два козаки проводять тренування на шаблях. Звучить пісня «Ой, на горі та й женці жнуть…»

Вартовий:             - Бачу вершників! Схоже, що татари! Точно вони!

Хорунжий:            - Давай сигнал! Запалюй фігуру!

                                         

            Два козаки запалюють сигнальну «фігуру». Лунають вибухи. Хорунжий швидко шикує козаків і веде на Січ.

            З’являються татари. Татарський загін шикується на сцені. Ведуть полонених дівчат.

            Перший татарин тягне аркан, два інших підштовхують дівчат списами. Звучить мелодія пісні на слова Т. Г. Шевченка «Думи мої, думи…»                              

І-й ведучий:        Зажурилась Україна,

Що нігде прожити.

Гей витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Гей маленьких витоптала

Великих забрала

У турецьку неволю

До хана погнала. (8)

ІІ-ведучий:          За річкою вогні горять

Там татари полон ділять.

Село наше запалили,

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть

Бо на заріз дівчат ведуть,

Коло шиї аркан в'ється,

А по ногах ланцюг б'ється. (8)

І-й ведучий:        Ой з-за гори чорна хмара

Мов хвиля іде,

То не хмара – запоріжців атаман веде,

Доганяли татар вражих,

Коло трьох могил,

А вже по тих яничарах

І пугач завив.

                                  

                                               

                                             

ІІ-ий ведучий:       Серед ночі в Дикім полі

Рушниці ревіли,

А в Очакові туркені

Від страху німіли,

А в середу із вечора

Татар обступали.

А в п'ятницю до полудня

Усіх порубали… (8)

Чується свист. Звучить мелодія «Засвистали козаченьки».

Вискакують козаки. Починається бій. Татари побиті. Козаки визволяють з полону дівчат.

1-ий ведучий:    Так родилась, гарцювала

                           Козацькая воля.

                           Там шляхтою, татарами

                           Засівала поле.

                           Засівала трупом поле

                           Поки не остило…

                           Лягла спочить… А тим часом

                           Виросла могила.

                           А над нею орел чорний

                           Сторожем літає.

                            І про неї добрим людям

                            Кобзарі співають.

                     Сцена закривається.

Розділ 3. Незгасима пам’ять нащадків.

           3.1. Погляд через віки.

1 ведуча:          Сонце гріє, вітер віє

                         На степу козачім.

                         На тім степу скрізь могили

                         Стоять та сумують.

                         Питаються у буйного:

                         «Де наші панують?

                          Де панують, бенкетують?

                          Де ви забарились?

                          Вернітеся! Дивітеся!-

                          Жита похилились!

                          Не вернуться запорожці,

                          Не встануть гетьмани,

                          Не покриють Україну

                          Червоні жупани!

                                                     

2 ведучий:         Обідрана, сирота

                          Понад Дніпром плаче,

                          Тяжко-важко сиротині,

                          А ніхто неначе…

                          Тільки ворог, що сміється…

                          Смійся, лютий враже!

                          Та не дуже, бо не гине

                          Слава, не поляже.

                          Не поляже,  а розкаже,

                          Що діялось в світі,

                          Чия правда, чия кривда,

                           А чиї ми діти.

                           Наша дума, наша пісня

                           Не вмре, не загине,

                           От де, люди, наша слава,

                           Слава Україні!   (8)

                      

                           

Лунає пісня «Сяяли на сонці шаблі запорожців…»                             

Острів Хортиця. Біля скелі сидить сліпий бандурист. Кругом нього хлопці і дівчата в українських національних костюмах.

ІІ-й ведучий:        На Хортиці кобзар сидить

На кобзі грає

Кругом хлопці та дівчата

Як мак розцвітають.

Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як татарва, турки, ляхи

Бились з козаками.

Як збиралась громадонька

В неділеньку вранці,

Як ховали козаченька

В зеленім байраці,

Грає кобзар, виспівує,

Аж лихо сміється… (8)

                             

Кобзар співає українську народну пісню «Ой літа орел, літа сизий».

Дівчата і хлопці йому підспівують

2-ий ведучий:      Вітер віє-повіває,

                             По полю гуляє.

                             На могилі кобзар сидить

                             Та на кобзі грає.

                              Кругом його степ, як море

                              Широке синіє.

                              За могилою могила,

                              А там – тільки мріє.

                              Сивий ус, стару чуприну

                              Вітер розвиває,

                              То приляже, то послуха,

                              Як кобзар співає. (8)

Мелодія пісні продовжує звучати.

                                        

1 ведуча:            Минув той час і Січі вже не стало,

                           Нові громи схрестились на мечах,

                           Ми з нею – діти одної печалі,

                           Себе читаємо в її очах.

2 ведучий:          Минають ночі думами і снами,

                           І я минаю… і минають дні…

                           А Січ мовчить думає піснями

                           І не минають лиш її пісні. (6)

        

Розділ 3.2. Героїчне минуле в серцях

                  молодого покоління.

І ведучий:           Далеко в глибинах віків народжувалась бурхлива історія острова Хортиця.

Хортиця!.. Співуча, легендарна, героїчна!.. Яких тільки образних слів не добирає народ, щоб висловити захоплення цією славною землею!

Овіяна легендами далекого минулого, сповнена героїки часів запорізького козацтва, Хортиця завжди буде близькою і дорогою українському народу.

Виконується українська народна пісня «Ой у полі вітер віє».

                                 

2 ведучий:      Вогневий вал Великої Вітчизняної війни докотився до  острова Хортиця. 18 серпня 1941 року фашисти захопили острів. Але вже в ніч з 3 на 4 вересня  вони були відкинуті на материк воїнами 274 стрілкової дивізії. Чим була надана можливість завершити евакуацію промислових підприємств. (6)

1 ведучий:     Після окупації Запоріжжя продовжувалась підпільна боротьба     

                  з фашистськими загарбниками. Члени підпільної групи школя-

                   рів «Юні чапаєвці» Володя Летяга, Льоня Панфілов, Христофор

                   Ємельянов, Віля Писаревич холодними ночами   перепливали

                   Дніпро на  зайняту  фашистами  Хортицю.   Вони    виявляли

                   замасковані вогневі точки ворога і доповідали радянському

                   командуванню.

2 ведучий:      Юні розвідники загинули, як герої. На східному узбережжі

                   Хортиці зметнувся в небо сріблястий штик. Це пам’ятник «Юним

                   Чапаєвцям».

 Звучить пісня «Ой, Дніпро, Дніпро…»

                                     

1 ведучий:    18 вересня 1965 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову

                  « Про увічнення пам’ятних  місць, пов’язаних  з історією

                  Запорізького козацтва».

                        Цією постановою територія острова Хортиця оголошена

                   Державним історико-культурним заповідником.

                         На острові діє музей історії Запорозького козацтва,

                   Завершується будівництво Історико – меморіального комплексу

                   «Запорозька Січ».

           

2 ведучий:     У серцях сучасних запоріжців острів Хортиця назавжди

                   залишиться святим легендарним місцем героїчного минулого

                   незалежної України.

     Звучить  гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

                                        

                    Висновки

 Методична розробка виховного заходу виконана у формі музично-літературної композиції. Це оригінальний посібник, який передбачає залучення широкого кола учнів до вивчення історичного матеріалу та активної участі у підготовці та проведені міроприємства.

   Не виключена можливість проведення цього заходу, при незначних

Змінах та  доповненнях, не в закритому приміщенні, а на стадіоні, спортивному майданчику, тощо.

    Більш ефективним і позитивним може бути проведення даного заходу

із залученням кількох груп у вигляді театралізованої  постанови. Це надає можливість панорамної масштабної відео зйомки і подальшого створення відеофільму, який у свою чергу можна використовувати у виховній та просвітницькій роботі.

        Використання інтерактивних методів виховання, залучення учнів до пошукової, культурно-просвітницької роботи згуртовує, викликає бажання творити, пізнавати більше про історію рідного краю, бачити і цінувати незвичне поруч, а не запозичене, нав’язане  зовні, штучне і бездуховне, створення у молоді позитивних ідеалів на основі поглибленого знайомства

з історією рідного краю.

       Вміле поєднання навчання і виховання у позаурочний час, використання різноманітних форм і методів роботи значно підвищує інтерес учнів до історії рідного  краю, надає можливість більш ефективно реалізувати концепцію національно-патріотичного виховання, відродження національної самосвідомості, народних традицій.

       Досвід засвідчує, що проведення подібних заходів має досить високу результативність, залишається у пам’яті випускників на все життя.


                              
Список літератури:

  1.  Закон України «Про освіту».

                          ( Розділ «Національно-патріотичне виховання»).

  1.  Гоголь М. В. «Тарас Бульба».

  1.  Гулак-Артемовський І. М. «Запорожець за Дунаєм».

  1.  Куценко М. В. «Хортиця в героїці та легендах».

  1.  Ребро П. П. «Вибрані твори».

  1.  Шаповал О. М. «Слідами запорожців».

  1.  Шевченко Т. Г. «Кобзар».

  1.  Яворницький Д. І. «Історія запорозьких козаків».


                                                                       Додаток 1.

                  ДІЙОВІ ОСОБИ:

Іван Сірко – кошовий отаман Запорізького війська

Писар

Кобзар

1-й козак

2-й козак

Старий козак

Шинкар

1-й ведучий

2-й ведучий

Оксана

Козаки, татари, дівчата.

                       


                                                                             Додаток  2.

                  Обладнання:

  1.  Екран мультимедійний, засоби мультимедіа.

  1.  Фотоматеріали «Рідний край».

  1.  Фото фільми «Хортиця», «Запорожці».

  1.  Кадри з фільму Є. Бортка «Тарас Бульба».

  1.  Козацький та татарський одяг, зброя. (шаровари, сорочки, свити,

                                                 булава, списи, шаблі)

  1.  Національний український жіночий одяг.

  1.  Вінки.

  1.  Козацький прапор.

  1.  Сторожова вежа ( імітація).

  1.   Диск з музичним супроводом.


                                                                          Додаток 3.

       Список  музичних творів,

       використаних у постанові:

  1.  Українська народна пісня « Ой, на горі та й женці жнуть».

  1.  «Засвистали козаченьки..» ( з опери М. Лисенка «Тарас Бульба»)

  1.  Арія Оксани з опери І, М. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

  1.  Українська народна пісня «Сяяли на сонці шаблі запорожців…»

  1.  Українська народна пісні:

  •  «А мій миленький вареничків хоче…»,

  •  «Їхав, їхав козак лісом…»,

  •  «Гей, орле, літа сизий»,

  •  «Ой, у полі вітер віє…»,

  •  «Ой, Дніпро, Дніпро..».

    6. Українські народні танці: гопак, горлиця, козачок.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62702. Театр оперы и балета 20.05 KB
  Введение новой темы Ребята кто нибудь из вас был в театре А что такое театр как вы думаете Театр мир сказок удивительных приключений и превращений мир добрых и злых волшебников. Ребята а как вы думаете что это за театр...
62703. Музыкальное путешествие в весенний лес 21.64 KB
  Ребята Послушайте загадку: Зажурчали ручейки в овражке Прилетают с юга пташки Греет солнышко с утра В гости к нам пришла Дети: Весна Ждёт нас в гости друг зелёный Ждут берёзки липы клёны Травы птицы и цветы Небывалой красоты Сосны ели до небес Ждёт...
62704. Урок музыки - основная форма организации начального процесса в музыкальном воспитании 17.53 KB
  Цель урока музыки воспитание гармонически развитой личности. В основе построения любого школьного урока лежат: Закономерности педагогического процесса А психолого-педагогические...
62706. Русские народные инструменты 17.47 KB
  Какую информацию получили из этой песни о наших предках славянах Срежу я с берёзы три пруточка Сделаю из них я три годочка Как вы думаете каким был первый музыкальный инструмент Какие знаете русские народные инструменты...
62708. WE AND MASS-MEDIA 24.27 KB
  We know about politics, crimes, cultural and sporting events. We can hardly imagine our life without Mass-Media. Mass-media has changed our lives in many ways. It has brought many positive things but also many negative things.