ID: 53362

Название работы: Свято дитячої іграшки

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Обладнання: різноманітні іграшки іграшкові коляски з ляльками мультимедійна презентація. Отже запрошуємо всіх на свято дитячої іграшки танець Вихователь: А зараз давайте познайомимося. Буратіно: А я витягує іграшкову машину лечу по коридору на автомобілі ДАІ i пильно відслідковую порушників коридорного руху штрафую за найменшу провину конфіскую іграшки.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-02-25

Размер файла: 71.5 KB

Работу скачали: 12 чел.

Свято дитячої іграшки

Мета: ознайомити дітей з історією виникнення іграшки,  розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння висловлювати свою думку, пам'ять, комунікативні здібності; простежити за  змінами, які відбувалися з іграшками за певний історичний  час; виховувати бережне ставлення до іграшок.

Обладнання: різноманітні іграшки, іграшкові коляски з ляльками, мультимедійна презентація.

Гості: вихованці із дитячого садочка

Дійові особи: Буратіно, Мальвіна

Хід заняття:

(звучить пісня «Буратіно»)

(Буратіно і Мальвіна, дивлячись у велику книгу):

Буратіно: Запитань навкруг багато. Як на них відповісти?

                 Біля мене ти сідай і мандрівку починай.

Мальвіна: Ця сторінка, як стежинка, за стежинкою стежинка,

                     По ній котиться клубок,  незвичайний без ниток.

Буратіно: Наш клубочок залюбки поведе тебе в світи

                  І на «як?», «чому?» і «де?» завжди відповідь знайде.

Мальвіна: Щось відоме і нове зустрічатиме тебе.

                    Все уважно розглядай, Пам’ятай! Пам’ятай! Пам’ятай! Вихователь: Дитинство кожної людини тісно  пов'язане з іграшками. Про них i піде мова на нашому святі. Отже, запрошуємо всіх на свято дитячої іграшки!

(танець)

Вихователь: А зараз давайте познайомимося. Скажіть кожен своє ім’я  i назвіть улюблену іграшку. Я почну з себе.

(діти називають своє  ім’я i свою улюблену іграшку)

Буратіно: Нарешті врахували бажання учнів. Хоча я б ще відзначав День вареника (у цей день yci учні варитимуть вареники, а не сидітимуть на нудних уроках, а потім конкурс на швидке поїдання вареників); День поцілунку. Свято цукерок я б розпочав з самого ранку, а черговий учитель прямо біля входу роздавав би учням цукерки, причому на вибір.

Мальвіна: Ой ти такий мрійник. Але якщо чесно, я теж не проти, аби в школі започаткували, наприклад, Свято дитинства. Я уявляю, як у цей день діти катаються по коридору на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, хлопці запускають літаки, Саша вправно керує танком з дистанційним управлінням, а дівчата, всівшись на дивані з ляльками, співають колискових пісень.

Буратіно: А я ( витягує іграшкову машину) лечу по коридору на автомобілі  ДАІ  i пильно відслідковую порушників коридорного руху, штрафую за найменшу провину, конфіскую іграшки. Одним словом, дію як інспектор ДАІ.

Мальвіна: Ти ж знаєш, що це неможливо. Ми ж навчаємося в школі, а не відвідуємо дитячий садочок.

Буратіно: А до нас сьогодні в гості завітали вихованці дитячого садочка. То ж ми маємо право разом з ними погратися.

Гра

(Музика звучить). Отже, іграшки розставлені на столі. Діти їх уважно розглядають, i ведучий просить запам'ятати іграшки. Потім він говорить: «Відверніться i закрийте очі долоньками». Після цього ведучий забирає яку-небудь іграшку на свій розсуд. Коли дimu повернуться, вони повинні з'ясувати, якої ж іграшки  не вистачає, i назвати її. І т. д.

Вихователь:

Чи можна уявити світ, у якому не було б іграшок?

Чи є такі діти, які не люблять гратися?

Напевне, не знайдеться такої української  домівки, незалежно від того, є в ній діти, чи нема, у якій не жили б чудернацькі іграшки, куплені, подаровані, а чи виготовлені власноруч. Світ дитинства та іграшки не існують один без одного. Без іграшок  св1т був би сумним та безрадісним.

( виходять дівчатка з іграшковими колясками, дістають ляльки)

1-ша дівчинка: Є у мене люба лялька,

  Хорошая дуже!

 Може, в кого є ще й краща,

Та мені байдуже.

2-га дівчинка: Граюсь лялькою гарненько

Гарно убираю.

                                 Пограюся та i знову її   заховаю.                                                                                             3-тя дівчинка: А як дуже забажає

Братичок маленький,                         Даю йому погратися,    Стане веселенький.  Прийде мама, попитає: добре доглядала?

Скажу: « Якже ж, навіть ляльку гратися давала!»
4-та дівчинка: Є   ляля у мене

Так схожа на мене                                                — Ну просто, як менша                             Сестричка моя.                                                  В обох нас косички,                                        В обох круглі личка,                                        I нaвіть  всміхається ляля, як я.                       Однакові очі i в неї, i в мене,                           Однакові плаття: зелене й зелене,                         I в неї  косинка, i в мене косинка.                   I навіть зовуть нас Софійка й Софійка.

Буратіно:

—Коли з'явилися іграшки?

Мальвіна:

Іграшки — не просто забавка. Вони закарбували у coбi icтopiю людства. Якщо простежити за змінами у iграшкax, ми побачимо, як людство дорослішало. Первісні люди, які жили у печерах, теж мали іграшки. Вони були зовсім прості: палички, камінчики, свистунці, брязкальця. Свистунець з брязкальцями, на думку первісних людей, оберігав дитину від злих духів. Вихователь ( демонструючи ляльку - мотанку): Лялька-мотанка - берегиня роду. Лялька-мотанка - українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний o6epir.

Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв'язку між поколіннями, одна iз найдревніших iграшок i сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки icнує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати i зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив'язувала паличку i давала, як іграшку, тому в ochobі ляльки — хрест. Людина вигадувала  ляльку-мотанку, под1бну co6i, як забавку для дитини, як o6epir дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки i побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині.  Це ніби ниточка, яка зв'язувала увесь piд. Haшi пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом iз рушниками i сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову i обов'язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти. Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ. Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. I виготовляли їх на piзнi потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...

Уci елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній i майбутній; головний yбip — очіпок, стрічка чи хустка — зв'язок iз небом... Українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші — глиняні — сягають доби Трипілля! Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна piч. Вона мала прикликати дух померлого або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім'ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала. Вона виховувала. Бо уособлювала дух прадавнього Предка, а відтак не дівчинка гралася лялькою, а лялька, як стара баба, передавала досвід минулого новому поколінню.

Мальвіна: Набагато пізніше у дітей з'явилися м'ячики, кубики, ляльки, олов'яні солдатики.

Армії олов'яних солдатиків розкажуть про бої  вcix чaciв та народів.

Буратіно: -Чи замислювались ви коли-небудь, чим забавлялися маленькі королевичі Німеччини, Франції, Англії?

Мальвіна: -Син Налолеона I грався солдатиками, виконаними iз золота, Людовик XII мав колекцію з 300 срібних солдатиків. «Королівські солдатики» були точною копією справжніх, тільки зменшені у багато разів. Граючись, майбутні королі привчалися до військової справи, щоб стати головно-командувачами військ своїх держав. Фігурки, які зображують воїнів, відомi з давніх часів. (Антична Греція, Давній Рим), Їх виробляли з piзних матеріалів: олова, золота, срібла, бронзи, свинцю, глини i навіть паперу.

Механічні іграшки свідчать про винахідливість людини, їх заводять ключиком, й іграшки «оживають». Точнісінько так як i механічні лялечки.

(танець мехажчних лялечок)

Гра «Відгадай мене»                                                                                                                             ( на сцену по черзі виходять учні, переодягнені у казкових героїв i розповідають про себе)

Дюймовочка:

Я дівчинка малесенька,

Я ніжна i гарнесенька.

На світ з'явилась з квітки,

Впізнали мене, дітки?

Їжачок:

Маленька  Розб1йниця

Мене побачиш — затремтиш. Але нещодавно мені довелося відпустити моїх звірят. А змусила мене зробити це дивна д1вчинка на ймення Герда. Добра д1вчинка, але смілива, з великим серцем.

...Телячі ніжності... я так змінилась,

Що i самій мені не віриться...

Але чому ж, скажіть на милість? Адже Маленька я...             

 Снігова королева:

Котик:

(пісня «Котик»)

Ал ica

Я такого ніяк не чекала, Та однак, уявіть,— я           

попала у країну Чудес чарівну.

Там все дивне таке: ну i ну!

Я iз квітами там розмовляла,

 з Капелюшником чай розпивала.

Кіт Чешірський мені усміхався,

То зникав, то раптово з'являвся.

Королева була там азартна,

А при ній — підлабузники-карти.

Але потім прокинулась я —

I пропала країна моя.

                             Таємниці відкрилась завіса. Здогадалися, хто я?..

Попе люшка

Зазвичай я в попелі та в сажі,

Слова доброго ніхто мені не скаже:

Невесела дуже моя казка:  

Віник, піч, прання, важенна праска...

Шию, куховарю, прибираю,

Для розваги часу я не маю.

Все працюю i завжди одна, з ранньої з0pi і допізна. 

Та навіть найсумніша казка повинна мати щасливий кінець.

Як ви гадаєте? I хто знає, може, моя хрещена — добра Фея — допоможе мені? Адже вона може перетворити замурзану падчерку на чарівну принцесу. А все інше зроблять моє добре серце i чиста душа.

В здійснення мрій yciм повірить слушно.

Ви здогадались, хто я?

Білочка:

Poбін Гуд:   Завжди в зелених шатах,

У хащах лісових,

Розбійник я ошатний

I захищаю бідних вcix.

У  героїв вірте посякчас:

I тікайте вci до нас!

Підтримають у лісі,

 Навчать боротись тут

 I Джон Малий, i звісно…

Мальві на

Я Дівчинка-лялька: приємна, гарненька,

з блакитним волоссям i станом тоненьким.

є пес Артемон дуже вірний у мене.

Знайомі ми з вами — у цьому я певна. Приходьте у гості. Гостей я люблю. 

Тож з радістю чаєм ycix напою.

Але ж тільки руки iз милом помийте! Глядіть: акуратно i їжте, i пийте!

Є друзі у мене — П'єро, Буратіно.

Ви вже здогадалися, хто я?

Робінзон  Крузо

Taкi нелегкі мої будні!

Уже аж двадцять восьмий рік

Живу на острові безлюднім,

Від спілкування я відвик.

Живу у затишній neчepi,

Що, мов фортецю, укріпив.

Готую сам coбi вечерю.

Город у мене, кіз завів.

Та допекла мені добряче Самотність,— так скажу я вам! Зрадів, як слід людський побачив, Зрадів сердегам-дикунам.

Один із них тепер зi мною,

Життя йому я врятував.

 Він став i другом, i слугою,

Його я П'ятницею звав.

Ось так i живемо ми з ним на ocтpoвi, полюємо, вирощуємо рис та ячмінь. Я навчив його виготовляти примітивний хліб, робити свічки з козячого жиру, навчив говорити по-англійськи, i тепер мені  вже не так сумно. Неабиякої відваги та мужності вимагає таке життя поза цивілізацією. Кожен день я борюсь за своє життя, за виживання, наполегливо працюю.

А колись я був простим моряком iз Йорка! Скільки ж часу спливло!

Що ocтрів я покинуть зможу,

 Вже й сподіватись не резон... Вгадайте, хто я? Дуже прошу!

Я, звісно...

 Білосніжка:

 Мишка:

Чебурашка: (пісня)

 Вихователь:

-   Як би ці герої  навчалися у школі?

Вихователь: До нас у гocтi сьогодні завітав Карлсон. Biн приніс з собою загадки i хоче запропонувати їх вам.

(діти відгадують загадки про іграшки)

Вихователь: Ви, діти, гарно справилися з загадками, тому Карлсон  хоче познайомити вас зі своїми іграшками i показати їх вам.

(слайди з різними іграшками)

Вихователь:  Діти, як ви ставитеся до iграшок? (відповіді)                                   Вихователь: Діти, а хто подбав про іграшки для вас? Раніше іграшки майстрували власноруч. Тепер батьки мають змогу придбати для вас будь-які іграшки. Виготовляють їх на фабриках. Щоб іграшка була привабливою, над нею працюють художники-дизайнери, інженери, робітники. Як же слід ставитися до іграшок, створених дорослими?

— Правильно, треба берегти їх, не ламати. Стежити, щоб iграшки були чистими. Погравшись, покладіть  iграшкy у куточок, спеціально відведений для вашого цікавого «господарства».

(Частівки)

(подарунки дитсадківцям)