53388

Імпресіонізм у світовому красному письменстві («Intermezzo» М.Коцюбинського та лірика П.Верлена)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Світ природи і духовний стан ліричного героя у верленівських пейзажах душі Осіння пісня В серці і сльози і біль. Аналіз поезії Осіння пісня 1866 Що вчувається ліричному героєві в музиці осені Які спогади викликає в ньому бій годинника Як впливають на ліричного героя вітер поле жовте листя Схарактеризуйте емоційний стан ліричного героя. Ця мелодія відображає стан осінньої природи й водночас внутрішній стан ліричного героя. Водночас і нам дає зрозуміти що керує діями письменника його почуття помисли що робиться в його...

Украинкский

2014-04-01

587 KB

11 чел.

І. Організація навчальної діяльності.

Найважче тримати паузу, звук тримається сам.

Руху рухомий ритм вторить в такт небесам.

Мовчання – вічності зліпок. Виголошуючи слова

Моя всезнаюча сутність стверджує, що жива.

Тиша – прозріння пустки, де за маревом німих зірок

Єдиним істинним словом звучить невимовний Бог.  

                                                                               Н.Марченко

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Кінець ХІХ – початок ХХ століття позначається загальною кризою, яка охопила різні сфери життя – економіку, політику, культуру. Однак невпевненість у майбутньому, передчуття близьких історичних і соціальних перетворень, хоча і сповнювали тривогою душі людей, але заохочували до пошуків нових ідеалів у житті і творчості. Т.Манн відзначив «напружену гостроту кінця століття». На межі віків відбулася зміна мистецьких форм. Романтизм і реалізм відійшли на другий план, поступилися новому напряму – модернізму, який став естетичним вираженням духовного перевороту.

На зламі віків суспільство опинилось неначе на роздоріжжі, не знаючи що протиставити розпаду традиційних державних форм, моралі, віри. Мистецтво теж шукало нових засобів відображення дійсності, які відбулися передусім у людській свідомості.

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Тема. Імпресіонізм у світовому красному письменстві («Intermezzo» М.Коцюбинського та лірика П.Верлена)

Завдання:

- ознайомитись з естетикою імпресіонізму;

- дослідити еволюцію творчості М.Коцюбинського від стилю розповідного реалістичного до метафоричного, імпресіоністичного;

- охарактеризувати особливості художнього світу П.Верлена;

- з’ясувати подібність і відмінність у творчих підходах митців;

- довести єдність світового літературного процесу.

Епіграф 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1.  Генеалогія імпресіонізму як мистецького явища.

Наприкінці XIX – на початку XXст. у суспільстві поширилися занепадницькі настрої, страх перед майбутнім, розчарування в колишніх ідеалах, у сенсі буття. Тому митці, що творили у межовій ситуації, втілюють у своїх творах сум, відчай, песимізм, що заполонили людство. Дослідник Ігор Гарін писав: «Це мистецтво – зойк. Несамовитий крик безвиході й відчаю. Спустошеність. Віра втрачена. Виходу немає». Але вихід був. Прорив відбувся саме у мистецтві, яке шукало нових шляхів для всього людства, засобів духовного перетворення світу, нових прийомів зображення. Зявляється нове мистецьке явище – модернізм, що позначив великий переворот у культурі, котрий можна порівняти хіба що з революцією. Виникнення модернізму повязане з принципово новим баченням людини і мистецтва. Нове мистецтво утверджується як мистецтво синтезу, що знайшло свій вияв передусім у взаємодії різних його видів. Тому і переворот відбувався не лише в літературі, а в усіх галузях культури, що засвідчили художні відкриття П.Сезанна і П.Пікассо, П.Верлена і Г.Аполлінера, М.Равеля і І.Стравинського та ін. Як зазначав один з братів Гонкурів: «Всі на всіх впливали, і все випливало з цього впливу». Дійсно, живопис Е.Делакруа позначився на творчості Ш.Бодлера, художні досягнення Пікассо вплинули на творчу манеру Г.Аполлінера, імпресіонізм К.Моне – на художню практику П.Верлена, Р.М.Рільке, Т.С.Елірта та інших.

15 квітня 1874 року в Парижі відкрилася виставка художників, що увійшла в історію під назвою «виставка бунтівників». Репортер Луї Леруа написав статтю про цей вернісаж під заголовком «Виставка імпресіоністів», іронічно обігравши назву виставленої тут картини К.Моне «Імпресія. Схід сонця». Стаття привернула увагу публіки, виставка мала успіх, а термін, прийнятий самими художниками, став загальновизнаним.

У чому ж вбачали художники суть нового методу? Програму імпресіоністів якнайкраще сформулював у своїх статтях Е.Золя, який узяв під захист новий напрям у мистецтві. Гаслом художників стали слова Е.Золя: «Твір мистецтва є куточок природи, сприйнятий через темперамент». Митець має відображати своє ставлення до природи, показувати її такою, якою він її бачить, бо Прекрасне – це життя у своїх нескінченних проявах, мінливих та несподіваних. Як аргумент слова братів Гонкурів: « Бачити, відчувати, виражати – у цьому все моє мистецтво». Імпресіоністи були дуже різними за творчою манерою і поглядами на мистецтво, але всіх їх об’єднували відчуття поезії миттєвостей, прагнення схопити і закарбувати свої враження, зобразити повітря і колір. Художники розкладали колір на основні кольори спектра, намагаючись не змішувати їх на палітрі, використовували оптичне сприйняття ока, яке на певній відстані зливає окремі мазки у загальний кольоровий образ. Митці компонували свої картини за принципом випадково зупиненого кадру, неначе втілюючи в життя одвічне бажання людини: «Зупинись, мить, ти прекрасна!»

    

2. Основні засади імпресіонізму.

 Імпресіонізм – ( фр. Impressin – враження) – течія раннього модернізму, яка відзначається ушляхетненим, витонченим відтворенням особистісних вражень і спостережень, мінливих відчуттів і переживань. Як казав Каміль Піссарро: «Я малюю зараз те, що відчуваю».

Риси   імпресіонізму

-головне – відчуття, враження, мінливі почуття особистості, миттєві стани душі;

- суб’єктивність зображення, підкреслений ліризм;

- різнобарв’я тропів, які створюють певний настрій, посилюють емоційність почуттів і вражень;

- фрагментарність описів ( мить, епізод внутрішнього буття);

- гра кольорів та відтінків, світла й тіні;

- злиття звуків і кольорів, слів і звуків, слів і барв тощо;

- вишукана мелодика творів;

- витонченість поетичного письма;

- пейзаж не подає відомостей про ландшафт, замінюючи його звуковими враженнями;

- портрет фактично не інформативний, він складається з кольорів або колористичних деталей.

3. П.Верлен – поет-імпресіоніст.

Одним із визнаних майстрів імпресіонізму вважають французького поета Поля Верлена. Своєю творчістю він визначив подальший розвиток лірики не тільки у Франції а й в усій Європі та світі. Попри всі прикрощі долі, митець завжди ніс музику в своїй душі, чув голоси, яких ніхто до нього не чув, бачив дивовижні образи, що створювала його душа, огортаючи їх серпанком найтонших почуттів.

«Найперше – музика у слові!» - під таким гаслом проходила еволюція поета, котрий утвердив імпресіонізм і водночас був майстром символізму. Лірика Верлена відтворює складні й суперечливі переживання душі. Уже в ранніх збірках («Сатурнічні поезії») відчувається характерна ознака творчості письменника – відображення внутрішнього світу людини, які притаманний напружений драматизм морально-філософських пошуків. Згідно з уявленням астрологів Сатурн – похмура, сумна планета, і Верлен зарахував себе до людей, які не знаходять щастя, втім, ніколи не зупиняються в прагненні до нього. Печаль, розчарування, туга самотності стануть провідними мотивами поезії Верлена, які відображають біль душі, котра не знаходить себе у всесвіті, не може подолати відчуженість, зневіру, але йде далі.

3.1. Світ природи і духовний стан ліричного героя у верленівських «пейзажах душі» («Осіння пісня», «В серці і сльози, і біль…»). Музичність лірики поета.

3.1. Аналіз поезії «Осіння пісня» (1866)

Що вчувається ліричному героєві в музиці осені?

Які спогади викликає в ньому бій годинника?

Як впливають на ліричного героя вітер, поле, жовте листя?

Схарактеризуйте емоційний стан ліричного героя. Які почуття в ньому домінують?

Як на цьому творі позначилася така риса верленівської поезії, як музичність?

Наведіть приклади алітерації.

Які ще прийоми надають цій поезії ознак пісні?

Вірш увійшов до збірки «Сатурнічні поезії». Основний емоційний фон створює мелодія, що лине з кожного рядка твору – повільні і одноманітна, сумна й трохи тривожна. Струни осінніх скрипок проймають душу. Ця мелодія відображає стан осінньої природи й водночас внутрішній стан ліричного героя. Як змінюються пори року, так само змінюється людина, її почуття та настрої. Осінь – час переосмислення того, що було, й підготовки до чогось нового, незнаного й невідомого. У вірші невипадково з’являється символічний образ годинника, який відраховує миттєвості життя. У кожній строфі вірша змінюється мелодія і настрій. Якщо у перших двох тугу перериває бій годинника і заглиблення в минуле, то в третій строфі уповільнений ритм прискорює лихий вітер.

У вірші порушуються межі між простором (обєктивним і субєктивним) і часом (теперішнім, минулим, майбутнім) – характерне для естетики імпресіонізму.

У Верлена воєдино зливаються осінній пейзаж і пейзаж душі. Душа – інобуття пейзажу, а пейзаж – «стан душі».

3.2. Аналіз поезії «В серці і сльози, і біль…» (1874)

Доведіть, що митець зображує незбагненні глибини внутрішнього життя особистості.

Які художні прийоми єднають Верлена з представниками інших видів модерного мистецтва?

Вірш увійшов до збірки із символічною назвою – «Романси без слів», що відображає прагнення автора «не описати, а оспівати стан душі» (М.Вороний). У зрілий період творчості Верлен досконало оволодів засобами вираження ліризму. Здається, що в його вірші слова начебто відсутні, тут лише музика зраненого серця, яка нагадує шум дощу.

Епіграфом до твору автор узяв рядок А.Рембо: «Тихенький дощ падає на місто». Однак, якщо у Рембо ця фраза має конкретний зміст, то у Верлена вона отримує символічне значення: не тільки природа дощить, «плачеться» в людському серці. Прийом граматичного й образного паралелізму поєднує в одне ціле природний пейзаж і пейзаж душі. Смуток, плач, самотність передаються через образ дощу. Душа резонує на шум крапель. Дощ, який падає на місто, просочується в її настрій. При цьому відбувається не персоніфікація дощу, а розгортання враження від дощу і сердечних переживань в імпресіоністичну єдність зовнішнього та внутрішнього.

4. М.Коцюбинський – прозаїк-імпресіоніст.

Імпресіоністичне письмо нелегке, воно вимагає неабиякого таланту, особливої чутливості від митця, вміння сказати образно, переконливо й лаконічно. Таким майстром і став М.Коцюбинський.

Валерій Шевчук захоплео пише: «Ніхто ніколи ні до Коцюбинського, ні після нього не створював пластикою слова такого виключного враження, і саме в тому нам бачиться немеркнуча велич його художніх тканин».

5. Новела «Іntermezzo» як зразок імпресіоністичної новели в українській літературі початку ХХ ст.

5.1. Історія написання новели.

Новела написана 1908 року. Що означає для М.Коцюбинського 1908 рік? Важливі приємні і не дуже приємні події: у Чернігові було створено «Просвіту», яку очолив М.Коцюбинський. Культурно-освітня діяльність товариства занепокоїла  губернатора і жандармів, що спричинило звинувачення в революційній пропаганді. В результаті його виключають зі складу «Просвіти», що було боляче для митця.

Лист до В. Гнатюка: «Взагалі переживаються підлі часи. Суспільність забита, залякана, втомлена сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею».

Лист до О.Аплаксіної: «Я втомився душею. Не хочеться бачити людей, розмовляти з ними, а хочеться скинути з себе хвилю людського бруду, який непомітно заливає твоє серце, хочеться очиститись і відпочити».

Хвороби, які здавна підточували організм, все більше давали про себе знати. Необхідність витрачати кошти на ліки, оздоровчі поїздки дратували М.Коцюбинського.

Крім того, особиста драма у житті М.Коцюбинського: він закохався в О.Аплаксіну, молоду співробітницю статистичного бюро. Але в критичний момент їхніх стосунків, М.Коцюбинський промовить: «Я не залишу сім’ї, якщо  навіть доведеться переступити через себе».

Отже, М.Коцюбинський виснажений службою, громадською роботою, політичними обставинами, знесилений хворобами, мріяв про відпочинок.

Усе це разом узяте і виснажило письменника, який радо відгукується на пропозицію щодо відпочинку на лоні природи, наслідком якого і стало написання твору «Іntermezzo».

5.2. Пояснення назви новели.

«Іntermezzo» - з італійської «перепочинок», «пауза». У музиці це інструментальна п’єса довільної будови або окремий оркестровий епізод в опері. Таким чином, під назвою твору ми розуміємо перерву в творчості, насолоду музикою природи.

Лікар порадив письменникові відпочити на лоні природи. М.Коцюбинський гостював у с. Кононівка у відомого мецената і друга Євгена Чикаленка, в домі якого письменник провів кілька тижнів улітку 1908 року. Перебування в с. Кононівка лягло в основу новели.

Твір має присвяту: «Присвячую Кононівським полям»

Чим цікава така присвята? Про що йтиме мова в творі?

5.3. Жанр, визначення, ознаки.

Оскільки М.Коцюбинський розповідає про свої враження, то за жанром це лірична імпресіоністична новела.

Новела – короткий твір, переважно про якусь одну незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа.

Особливості новели як жанру:

  •  побудова сюжету на основі справжньої невигаданої події;
  •  більш загострений, ніж в оповіданні, конфлікт;
  •  динамічний розвиток подій;
  •  обмежена кількість головних дійових осіб (два-три);
  •  нетривалість дії;
  •  посилена увага до певних художніх деталей;
  •  невеликий обсяг;
  •  несподіване закінчення.

5.4. Робота над змістом новели.

- На початку твору автор подає список дійових осіб. Але дійові особи  - це ознака драматичного твору. Як це можна зрозуміти?

Серед образів твору ми можемо виділити зорові і слухові. Чи можна дійові особи поділити на дві групи?

«Іntermezzo» - це твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського і у всій нашій літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів та полілогів, які пожвавлюють сюжет. Є царство природи, панування Божої краси, розкіш барв і велич рідної землі. І все це об’єднуєв одне ціле зболене авторське «я», яке в обіймах природи шукає свого зцілення.

- Хто ж він – ліричний герой новели?

С.Єфремов назвав новелу «поемою душі». Справді, зміст новели – своєрідна поетична кардіограма внутрішнього стану митця. У психологічно важкий період свого життя М.Коцюбинському потрібно було прислухатись до власної душі, розібратись у собі самому, вийняти біль із серця і вилити на папір, звільнившись від нього. Водночас і нам дає зрозуміти, що керує діями письменника, його почуття, помисли, що робиться в його душі, як в ній співіснують щастя і горе, як митець бачить світ?

- Що стомило героя? В чому його трагедія?

На початку новели ми бачимо, що ліричний герой перебуває  в стані втоми, яка ось-ось має спричинити стрес і депресію: «мене втомили люди», «мені надокучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять», «я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку».

Душа героя переповнена людським горем, вона більше не спроможна сприймати і відчувати чужу істоту.

- Чому герой заздрить планетам? Бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі.

- Отже, в героя не просто втома, а стрес. З чого це видно? Згадаймо перші хвилини перебування героя в кімнаті. Він збайдужів до людей: звістку про повішених заїдає стиглою сливою: «Так взяв, знаєте,  в пальці чудову сочисту сливу… і почув у роті приємний солодкий смак». А дізнавшись про страту людей, лише ліниво позіхнув. Душа уже перенасичена стражданнями, вона нічого не може вбирати в себе, інакше – загине.

- Що здивувало героя в перші хвилини після приїзду? Героя здивувала абсолютна тиша, коли він почув навіть калатання власного серця. Не може бути такої тиші! Ось вона! Нарешті знайдено те, чого так бажалось в останні дні. Приходить заспокоєння, «утома» повільно залишає героя, зникає нервове виснаження: «Так було тихо, що мені соромно стало чути калатання власного серця».

- Серед нив приходить заспокоєння. Але абсолютного зцілення поки що немає. В якому епізоді твору це помічаємо, що змусило насторожитись? (несподівана тінь на землі, що і стривожило головного героя; але це була лише тінь від хмарини).

 

Крім образу «моєї утоми» в новелі є багато інших образів-символів:

«білі мішки» - це образ повішених, яким перед стратою накидали на голову мішки;

«залізна рука города» - потяг і саме місто, неспокійне, шумне, постають металевим страшним монстром;

«зозуля» - образ-символ, що втілює надію на життя;

образи трьох вівчарок – символічні: самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармерія (кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ Трепова, який підписував смертні вироки повстанцям), «дурний Оверко» - темне і принижене селянство, якому досить дати хоч трохи волі – і воно не кинеться вже ні на кого;

«жайворонок» - символ творчої наснаги;

«сонце» - символ вічності, космічної енергії, сили.

- Отже, серед символічних образів новели головне місце займають сонце і жайворонок. Герой дякує їм. За що?

«На небі сонце, серед нив я», - думає герой. Він кохається в сонці, вдячний йому, бо саме воно сіє в душу золотий засів, наповнює її теплом і щирістю. Його проміння здаються материнським молоком, яке ставить на ноги дитину, воно лікує  знервовану душу, вносить заспокоєння. Саме за таку манеру змалювання сонця М.Коцюбинського називають Великим сонцепоклонником.

Картина степу набуває максимальної озвученості саме там, де з’являється жайворонок – одна з дійових осіб. І цій пташині вдячний митець, бо вона натягує струни, єднає небо і землю. Якщо струни натягнуті, вони породжують прекрасну музику без фальшивої нотки. Жайворонок натягнув струни душі, яка вже співає, веселиться. Світ природи, мов струмені чистої води, змивають з душі бруд і сміття буденщини, втому і депресію.

- Отже, душа героя заспокоїлась, настала рівновага.

- Доведіть, що герой знову здатен повернутися до людей.

Зустріч з людським горем (селянином). Ліричний герой ніби перевіряє свою готовність повернутися до людей. Йому самому не віриться, що він може знову перейматися людським горем. Але раптом лунають слова: «Говори. Говори. Розпечи гнівом небесну баню. Покрий її хмарами твойого горя, щоб були блискавки і грім…»

Висновок. Ліричний герой після зцілення повертається до попереднього життя. «Душа співає, струни натягнуті…» Гармонії досягнуто.  Отже, це була не втеча, а інтермецо – тимчасовий перепочинок, під час якого приходить заспокоєння.

Новелістика М.Коцюбинського вражає нас своєю сонцебризністю  і є водночас наслідком синтезу образотворчого, музичного мистецтва з словесним.

Показ героя у зв’язку з навколишньою атмосферою, якою він дихає, його емоційного сприйняття природи, створює нову якість – ліризм, настроєвість. На початку ХХ століття в українській літературі оформлюється підвид малої прози, який можна назвати, за аналогією до пейзажної лірики, пейзажною новелою. Тому ми можемо говорити про Коцюбинського як про майстра пейзажу, який автор подає через сприйняття героя і будує на постійній взаємодії від чуттєвих вражень: «тихо пливе блакитними річками льон», пшениця «біжить за вітром, немов табун  й блистять на сонці хвилясті хребти»; герой «гладить соболину шерсть ячменів», «шовк колосистої хвилі», і просто під ноги лягає «співуча арфа». У новелі природа виступає не тлом і не контрастом до зображуваних подій, а як одна з дійових осіб, що рухають розвиток сюжету. Пейзажні малюнки психологічно вмотивовують закінчення твору – повернення героя до людей.

V. Закріплення матеріалу.

Дослідити спільне і відмінне у творчій манері лірика П.Верлена і прозаїка М.Коцюбинського як представників імпресіонізму.

1. Заглиблення у світ духовних переживань людини через показ духовного стану світу.

2. Синтез образотворчого, музичного і словесного мистецтв.

3. Поліфонізм (барви, звуки, патетика).

4. Музичність творів.

5. Творення неповторного світу особистих переживань.

6. Особа митця, його творча уява – джерело мистецтва.

VІ. Підсумок заняття.

VІІ. Домашнє завдання.

Виписати з новели М.Коцюбинського та лірики П.Верлена художні засоби, які відображають поетику імпресіонізму.


              Бродівський педагогічний коледж

                   імені Маркіяна Шашкевича

 «ІМПРЕСІОНІЗМ У СВІТОВОМУ КРАСНОМУ    

ПИСЬМЕНСТВІ («ІNTERMEZZO»                                                                                М.КОЦЮБИНСЬКОГО  ТА  ЛІРИКА  П.ВЕРЛЕНА)»

               (конспект бінарного заняття

        з української та світової літератур)

                                                                                        Підготували

                                                          Викладач світової літератури

                                                                                           Дичик Л.С.

                                                   Викладач української літератури

                                                                                           Лагола І.М.

                                       Броди

                                         2011


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63236. Греко-перські війни 19.73 KB
  Мета: визначити головні причини й розглянути основні події грекоперських війн; дати оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між людьми. Після цього уроку учні зможуть: називати час грекоперських війн...
63237. Розквіт афінської демократії 23.09 KB
  Мета: розглянути форму державного правління за часів правління Перікла що називають золотою добою Афін визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.
63238. Побут, традиції і господарювання греків 30.63 KB
  Мета: дати уявлення про релігійні вірування давніх греків порівняти їх із релігійними уявленнями інших давніх народів; простежити звязок між рівнями розвитку господарського і духовного життя в Давній Греції...
63239. Грецька культура 26.07 KB
  Мета: розглянути досягнення грецької науки літератури театру; визначити особливості формування культури Давньої Греції показати особливості грецької архітектури скульптури живопису; простежити вплив давньогрецького мистецтва на розвиток культури інших народів.
63240. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї 30.65 KB
  Мета: розглянути суспільне, господарське та духовне життя колоній, заснованих давніми греками в Північному Причорноморї; визначити причини створення грецьких колоній у Північному Причорноморї та їхній вплив на розвиток цивілізації у Давній Греції та на території сучасної України.
63241. Урок узагальнення з теми «Греція в V—IV ст. до нашої ери 21.86 KB
  Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси тиранічного й демократичного правлінь політичного устрою Афін доби Перикла; найзначніших політичних та культурних діячів Греції...
63242. Криза грецької державності і піднесення Македонії 23.04 KB
  Мета: розглянути причини занепаду Греції й піднесення Македонії; дати уявлення про Македонію як велику військову державу; удосконалити навички роботи з підручником установлення причиннонаслідкових звязків.