53396

На шляху до сучасності: утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: Систематизувати узагальнити та конкретизувати знання та уявлення учнів про розвиток провідних держав світу в 2 половині ХІХ ст. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань умінь і навичок. Після цього уроку учні зможуть: Характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи та...

Украинкский

2014-02-25

91.5 KB

11 чел.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1

Бердянського міського відділу освіти

Запорізької області

Конспект уроку з всесвітньої історії

з теми

«На шляху до сучасності:

утвердження

індустріального суспільства

у провідних державах світу».

( 9 клас )

                                           

 Підготувала учитель історії

Красникова Ганна Семенівна

Вища категорія, «методист»

2010 р.

Мета уроку:

  •  Систематизувати, узагальнити та конкретизувати знання та уявлення учнів про розвиток провідних держав світу в 2 половині ХІХ ст.
  •  Проаналізувати процес завершення формування індустріального суспільства та його наслідки.
  •  Сприяти  формуванню ключових та предметних компетентностей учнів: полі культурної, комунікативної, соціальної, хронологічної, просторової, аксіологічної, понятійної, інформаційної, логічної.
  •  Виховувати  шанобливе ставлення учнів до історичного минулого інших країн та народів; формувати почуття толерантності та поваги до різних ідей, поглядів та переконань.
  •  Розвивати вміння учнів встановлювати причинно-налідкові зв’язки та оцінювати, з точки зору сучасної людини,  внесок минулого до формування світової цивілізації.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

  •  Характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи та США.
  •  Аналізувати соціальні, політичні, економічні наслідки модернізації та індустріалізації.
  •  Порівнювати  рівень розвитку провідних країн світу.
  •  Не тільки застосовувати історичну термінологію, але й знати ії походження та розуміти значення деякіх термінів в сучасному житті.
  •  Оцінювати передові досягнення того часу та роль цих досягнень у житті сучасної людини.
  •  Прогнозувати вплив минулого на майбутнє.
  •  Проводити историчні ассоціації, відчувати себе причасними до минулого, творцями майбутнього та головними діючими особами сучасності.

Основні поняття: індустріальне суспільство, модернізація, лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм, парламентаризм, вікторіанство, полікультурність.

Обладнання: опорні конспекти «Провідні країни Європи та США в 2 половині ХІХ ст», додатки до теми, мультімедійна презентація.  


Хід уроку.

І. Орієнтація. Цілепокладання (повідомлення теми, мети, завдань, проектування дільності).

Діяльність учителя

№ слайду

Технології, методі та форми роботи

Діяльність учнів.

Компетентність,що формується

1)Повідомляє тему «На шляху до сучасності: утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу.»

2)Узагальнює відповіді учнів.

3)Пояснює мету уроку та завдання.

4)Ознайомлює учнів головним методом, за допомогою якого буде організована робота на уроці-метод категоріального синтезу: багаторівневого аналізу, спрямованого на виокремлення якісно нових категорій та формулювання логічних висновків.

1

2

Метод «Мікрофон»

Висловлюють свої погляди на головну мету уроку.

Мовленнєва,

аксіологічна.

3

Мета: Повторити, узагальнити та систематизувати знання та уявлення про розвиток провідних країн світу в2 пол. ХІХ ст. та їх значення в становленні сучасної світової цивілізації.

Завдання: 1) Простежити процес формування індустріального суспільства в провідних країнах світу  в 2 пол. ХІХ ст.

2) Зробити порівняльний аналіз розвитку провідних країн світу  в 2 пол. ХІХ ст.

3) Визначити ті історичні події, явища та процеси які суттєво вплинули на формування сучасної світової цивілізації. Та надати їм історичну оцінку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Діяльність учителя

№ слайду

Технології, методи та форми роботи

Діяльність учнів.

Компетентність, що формується

1) Запитання класу:

1. З якою метою вивчаємо цю тему?

2.Яке місце вона займає в історії?

2)Учитель звертає увагу на епіграф до уроку: «История - то происходящее, которое, пересекая время, уничтожая его, соприкасается с вечным.» – К. Ясперс. 

3)Як ви вважаєте, яким чином  пов’язаний епіграф з темою нашого уроку?

4

Евристична бесіда

1)Відповідають на питання

2)Пропонують думки щодо визначення сенсу епіграфа.

Аксіологічна, коммунікативна, логічна, полікультурна.

4)Учитель підсумовує бесіду та формулює мотиваційну настанову, за допомогою проблемного питання, яке буде розв’язуватися на уроці: «Вічна цінність»історії: міф чи реальність?

5

План роботи

1) Головні діючі «особи» епохи.

2) Категорія І. Науково-технічна революція.

3) Категорія ІІ. Становлення індустріальної цивілізації.

4) Категорія ІІІ. Утвердження демократії

5) Рішення проблемного питання. Підбиття підсумків уроку.

ІІІ. Цілереалізація (узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок).

Діяльність учителя

№ слайду

Технології, методі та форми роботи

Діяльність учнів.

Компетентність, що формується

6

1) Головні діючі «особи» епохи.

1)Учитель нагадує перше питання за пропонованим планом.

2) «Візитна картка» держави.

7

8

9

10-14

«Просторові асоціації»

1)В відповідності з появленням на слайді контурів держави, називають цю держави. Після чого, держава «посідає» «своє місце на карті Європи.

2) Формулюють висновок, що в 2 пол ХІХ ст в світі утверджуються 2 осередки розвитку-Європа та США.

3)Завдання №1.

4)Презентація «Спадщина вікторіанства»

Просторова, картографічна,

логічна.

15

2) Категорія І. Науково-технічна революція.

1)Запитання, на повторення термінологічно-понятійного апарату.

1. Визначення терміну НТР

2. Скільки було НТР наприкінці ХІХ ст. В чому їх сутність.

2) Які нові галузі індустрії з’являються?

3) Наведіть приклади наукових досягнень.

4) Які з них  стали частиною сучасного життя?

5) Які країни були лідерами в науково-технічній сфері.

16

17-18

Повторювально-еврістичний полілог.

1)Учні відповідають на питання

2)Наводять приклади.

3)Формулюють висновок, що НТР 2 пол ХІХст. Заклала основи сучасного постіндустріального та інформаційного суспільств.

Передовими в розвитку науки та техніки були Германія, Англія та США.

4)Завдання №2

5) Презентація «Науково-технічні досягнення»

Понятійна, логічна, аксіологічна.

19

3)Категорія ІІ. Становлення індустріальної цивілізації

1)Визначення терміну «індустріальне суспільство»

2)Завдання класу: проаналізувати статистичні таблиці. Відповісти на запитання:

1.Проранжируйте держави за рівнем промислового виробництва у світі і Європі.

2. Яка з держав могла б вважатися найбільш розвиненою в економічному плані?

3) Які наслідки викликало становлення індустріального суспільства.

4) Які нові форми організації виробництва з’являються .

20

21

22

23-26

Додаток №1.

Частково-пошукова технологія.

Додаток №2

документ «Зміни у повсякденному житті».

1)Учні відповідають на запитання. Аргументують свою точку зору.

2)Роблять висновки, спираючись на данні таблиць

3)Характеризують зміни в соціальній структурі та зміни в повсякденному житті.

4)Визначають сутність терміну «урбанізація»

5)Наводять приклади зростання населення міст.

6)Аргументують, яка з держав була найбільш урбанізована..

7)Завдання №3

8)Презентація «Історія виникнення футболу».

Інформаційна, логічна, аксіологічна, понятійна.

соціальна

Таким чином, формування  індустріального суспільства було наслідком НТР. Утвердження індустріального суспільства призвело до змін в соціальній структурі та урбанізації

27

4) Категорія ІІІ. Демократія.

1)Повторення визначних термінів, пов’язаних з політичним життям 2 пол. ХІХ ст та сучасністю.

1. Це явище виникає в Англії, розповсюджується в передових країнах світу, утверджується в усіх сучасних державах як невід’ємна частина політичної системи. (Парламентаризм)

2. Ці явища були ознакою свого часу. Вони «відчинили» розум людини, та розширили її світогляд. Стали основою для виникнення політичних партій. В наш час характеризують не тільки сутність будь якої політичної сили але й світогляд людини. (Політичні течії та ідеї)

2)Учитель звертається до особистого досвіду учнів, пропонує визначити свій світогляд, сходячи з перелічених течій.

3)Які елементи сучасних політичних систем країн світу формуються ще в 2 пол ХІХ ст?

4)Учитель пропонує визначити значення політичних явищ 2 пол ХІХ ст. в історії сучасності.

„Незакінчене речення”.

„Історичні аналогії”

„Евристична бесіда”.

„Прес”

1) 1.Учні формулюють визначення терміну «парламентаризм»

1) 2.Учні називають  такі течії як: лібералізм, консерватизм, націоналізм та соціалізм. Стисло їх характеризують.

2)Учні подимають руки, якщо вони відносять себе до певної течії.

3)Учні називають профспілки та політичні партії

Полікультурна, соціальна, понятійна, логічна.

Демократичні інститути та сучасна політична система своїми коріннями сходять з 2 пол.ХІХст. Без цих явищ не існувала би сучасність.

IV. Рефлексійно- оцінюючий етап.

1. Підсумки уроку: роль людини на шляху від минулого-крізь сучасність-до майбутнього.

28

5) Вирішення проблемного питання. Підсумки уроку.

1)Презентує роботу за методом «Колесо життя». Пропонує заповнити простір усередині колеса тім, що на думку учнів є світовою спадщиною, яка дійшла до нас з 2 пол ХІХ ст.

2)Вирішення проблемного питання уроку  « Вічна цінність»історії: міф чи реальність?»

1. Як ви вважаєте, без чого історія може зупинити свій шлях?

2 . Кожна людина, в якому часі б вона не жила, в якої б країні не народилася, є не тільки частиною своєї нації та своєї держави. Тому, яка головна якість повинна бути притаманна людині, щоб вона змогла стати носієм цивілізації?

3. Як ви вважаєте чи існує «вічна цінність» історії і в чому вона полягає?

29

30

„Колесо життя”

„Мозковий штурм”

„Прес”

1)Завдання №4.

2)Учні висловлюють свої думки, «заповнюють колесо»:

1Електротехника, 

2.Сучасні транспортні засоби автомобілі, залізничний транспорт.

3.Засоби зв’язку телефон та телеграф. 4.Урбанізація.

5.Організація виробництва: корпорації, концерни, холдинги.

6.Суспільно-політичні ідеї.

7.Парламентаризм.

8.Принципи демократії.

3) 1.Учні передбачають, що це людина.

   2. За допомогою вчителя учні доходять висновку: що людина повинна бути полікультурною. 

    3. Розвиток всього людства не можливе якщо кожна людина не сформує в своєї свідомості полікультурність, то б то, поважне ставлення до різних культур, ідей, поглядів, розуміння історичного минулого та сучасності, толерантність та широкий світогляд.

Аксіологічна, хронологічна, логічна, полікультурна

Учні висловлюють думки про те, що це людина, освічена, толерантна та полікультурна. Тільки така людина має змогу передавати з поколінні до покоління «колесо життя» та ніколи не зупиняти його рух.

Учитель завершує урок словами В. Брюсова

«И все, что нас гнетет, снесет и свеет время,
Все чувства давние, всю власть заветных слов,
И по земле взойдет неведомое племя,
И будет снова мир таинственен и нов»

2. Рефлексія діяльності.

3. Цінування й оцінювання навчальних результатів.

4.Домашнє завдання. Написати історичний твір «Вічна цінність історії: міф чи  реальність»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14135. Створення найпростіших лінійних програм 27 KB
  Тема уроку: Створення найпростіших лінійних програм Мета уроку: Дати дитині поняття про режими роботи монітору та принципи виведення зображення на екран в цих режимах.Тип уроку: Практична робота. На початку уроку необхідно нагадати дітям правила поведінки в комп'юте
14136. Розвязування задач з лінійними алгоритмами 61 KB
  Тема уроку: Розвязування задач з лінійними алгоритмами Мета уроку: Навчитися розвязувати прості задачі з лінійними алгоритмами. Тип уроку: Практична робота. На початку уроку необхідно нагадати дітям правила поведінки в компютерному класі та правильної роботи за к
14137. Вказівка розгалуження та її опис мовою програмування. Опис умов 40.5 KB
  Тема уроку: Вказівка розгалуження та її опис мовою програмування. Опис умов. Мета уроку: Дати поняття про структурні оператори вказівку розгалуження повну та скорочену форми та поняття про прості та складені умови.Тип уроку: Лекційний з практичними прикладами. Лекц
14138. Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування 63.5 KB
  Тема уроку: Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування. Мета уроку: Навчити складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.Тип уроку: Розбір задач що потребують для свого розв'язання вказ
14139. Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування 70.5 KB
  Тема уроку: Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування. Мета уроку: Навчити створювати математичні моделі задач складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.Тип уроку: Розбір задач що
14140. Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування 69.5 KB
  Тема уроку: Запис алгоритмів з використанням вказівки розгалуження мовою програмування. Мета уроку: Навчити складати алгоритми з використанням команди розгалуження та записувати їх мовою програмування.Тип уроку: Розбір більш складних задач що потребують для свого р
14141. Вказівка повторення та її опис мовою блок-схем та мовою програмування 48.5 KB
  Тема уроку: Вказівка повторення та її опис мовою блоксхем та мовою програмування. Мета уроку: Дати поняття про вказівку повторення та її використання при розвязуванні задач про типи циклів та їх оформлення мовою програмування Паскаль та мовою блоксхем. Тип уроку: Лек
14142. Використання циклу з параметром для розвязування задач 66.5 KB
  Тема уроку: Використання циклу з параметром для розвязування задач. Мета уроку: Навчити використовувати цикл з параметром для розвязування типових задач. Тип уроку: Практичний. На початку уроку рекомендується провести письмове опитування можна у вигляді диктанту
14143. Використання циклу з передумовою для розвязування задач 66 KB
  Тема уроку: Використання циклу з передумовою для розвязування задач. Мета уроку: Навчити використовувати цикл з передумовою для розвязування типових задач. Тип уроку: Практичний. На початку уроку рекомендується провести письмове опитування можна у вигляді диктант