53432

Аналогії між літературними та математичними об’єктами

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчитель математики: Іноді мені доводиться чути від учнів думку що не кожному з вас у подальшому житті знадобляться знання з математики. Перевірка домашнього завдання 5 хвилин Вчитель літератури: Спочатку перевіримо домашнє завдання: вам потрібно було підібрати прислівя в яких указувалося б на кількісні відношення. Команди по черзі називають прислівя з числами; вчитель математики на дошці записує бали кожній команді.

Украинкский

2014-02-26

745 KB

1 чел.

Конспект  інтегрованого уроку з математики та літератури

Автори: вчитель математики Драч Тамара Дмитрівна,

  вчитель української мови та літератури Штефан Любов Вікторівна

Школа: вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа № 18 м. Києва

Тема: Аналогії  між літературними та  математичними об’єктами   

     

Мета:  1) формувати уміння встановлювати асоціації та аналогії між математичними об’єктами і тими, що змальовує народна мудрість;

 2) в опосередкованій формі перевірити знання учнів з усної народної творчості та певного математичного матеріалу;

3) розвивати вміння переносити знання, здобуті під час вивчення шкільних предметів, з однієї галузі в іншу;

4) продемонструвати зв'язок між математикою і літературою, сприяти формуванню цілісного знання про всесвіт.

Обладнання: картки-консультації, схеми на дошці, вислови гуманітаріїв про математику

Хід уроку

І.Організаційний момент. – 3 хвилини

Клас ділиться на дві команди (групи).

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку і мотивація. – 2 хвилини

Вчитель математики: 

Іноді мені доводиться чути від учнів думку, що не кожному з вас у подальшому житті знадобляться знання з математики. В рамках кількох хвилин одного уроку важко аргументовано довести протилежне, хоча такі відповіді давно сформовані в афоризмах, висловлюваннях відомих людей. Колись Галілео Галілей сказав: «Математика – це мова природи». Але ви вимагаєте деталізації і розшифровки. Так виникла ідея проекту «Математика в нашому житті».

Сьогодні ми підведемо підсумки першого етапу проекту «Поєднання математики з літературою». Отже, тема нашого уроку «Аналогії між літературними та математичними об’єктами», а за мету ми ставимо:

  •  вчитись встановлювати асоціації та аналогії між математичними об’єктами і тими, що змальовує народна мудрість;
  •  в опосередкованій формі перевіримо ваші знання з усної народної творчості та певного математичного матеріалу;
  •  розвиватимемо вміння переносити знання, здобуті під час вивчення  шкільних предметів, з однієї галузі в іншу.

ІІІ. Робота в групах.

  1.  Перевірка домашнього завдання – 5 хвилин

Вчитель літератури:

Спочатку перевіримо домашнє завдання: вам потрібно було підібрати прислів’я, в яких  указувалося б на кількісні відношення.

(Команди по черзі називають прислів’я з числами; вчитель математики на дошці записує бали кожній команді. Наприклад – додаток №1).

  1.  Встановлення аналогій – 15 хвилин

Вчитель математики:

Зараз ми спробуємо формалізувати та описати мовою математики скарбниці народної мудрості. Прислів’я та приказки мають як буквальний, так і переносний, образний зміст. Історик зможе відшукати в них свідоцтва пам’ятних подій минулого, юрист – неписані закони народного життя, етнограф – зниклі традиції та обряди. А математик шукає у фольклорі ситуації, які зможе змоделювати, описати своєю мовою. Отже, почали.

- до певної групи прислів’їв подати математичний факт (додаток №2 – схеми  зображені на дошці);

- до певних математичних фактів підібрати прислів’я (додаток №3 – схеми зображені на дошці).

(Учні опрацьовують матеріал у групах, відповідають; вчитель літератури на дошці записує бали командам).

ІV. Виступ учнів з повідомленнями. – 15 хвилин

Вчитель літератури: 

Ви всі знаєте, що людський мозок складається з двох півкуль, і в залежності від того, яка з них домінує  у мозковій діяльності, ми умовно поділяємось на математиків та гуманітаріїв. Але є люди, які можуть проявляти здібності у різних галузях. Пригадаймо окремі факти з біографії деяких відомих українських письменників.

Ю.Яновський у 1922-1924 рр.  навчався у Київському політехнічному інституті на  електротехнічному факультеті.

О.Довженко – економічний факультет комерційного інституту (коли вчителював, викладав фізику, природознавство, історію, географію).

М.Рильський починав навчання (1915-1918) на медичному факультеті Київського університету, а вже потім був історико-філологічний.

І таких прикладів можна наводити безліч.

Чіткість, точність, лаконічність нам потрібні при складанні плану твору чи переказу, написанні твору (адже висловити думку письмово іноді буває важче, ніж усно), при визначенні розміру вірша і т.п. Отже, все у житті має певний зв'язок. Ми пригадали прислів’я з числами, а тепер пропонуємо вашій увазі послухати повідомлення, підготовлені в процесі роботи над проектом: як використовують математичні поняття у своїх творах письменники.

1 учень

Микола Григорович Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) – український письменник, романтик любові до життя…

Конуси. Квадрати. Призми. Б’є. Гуде. Місто. Я вже бреду по асфальтах, іду по логарифмах і слухаю пісню безмежності. Я знаю ціну Декартові системі координатів, говорю про цінності: Евклідову на площині і Лобачевского на сферичній поверхні, та абсолютної істини нема навіть у математиці, а люди всюди, завжди до смішного однакові. Так споконвіку було. Тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття…

2 учень 

Порада математика поетові

В одній із поем Альфреда Теннісона (1809-1892 рр.), англійського письменника, було таке висловлювання: "Щохвилини на землі людина вмирає і щохвилини на землі людина народжується".

Незабаром Теннісон одержав листа від одного математика: "Шановний пане, твердження, яке я прочитав у Вашій поемі, а саме: "Щохвилини на землі людина вмирає і щохвилини на землі людина народжується", - не витримує жодної критики. Коли б це було так, то, як Ви й самі повинні визнати, людство перебувало б у стані рівноваги щодо своєї кількості. Але ж доведено, що кількість людей на земній кулі постійно зростає. Тому раджу Вам у наступному виданні свого твору змінити Ваш вислів на такий: "Щохвилини на землі людина вмирає і щохвилини на землі народжується одна та одна шоста людини". Це я подав скорочено, бо повна цифра становить 1,6749 людини".

3 учень

Микола Томенко –

Площина

В житті не просто. Як не просто все –

Оці кути, трикутники, квадрати,

Де кожен щось та у собі несе

І кожен мусить щось таки тримати.

Це не абстрактний вимір – площина,

У неї є свої одвічні межі.

За неї починалася війна,

На ній здіймались до небес пожежі.

На площині твердій стоїть наш дім,

Що зветься Батьківщиною святою.

Отак було, так є, на тім стоїм

Сини твої – нескорені герої.

4 учень  Зверніть, будь ласка, увагу на вислови, що ними прикрашено сьогодні кабінет:

  1.  Півкола, прямокутники, квадрати;

будинки із бетону, криці й скла;

скрізь радіомузика, автомати,

і над усім — звитяжний знак числа.

  М. Драй-Хмара «Місто майбутнього»

  1.  А математику уже затем учить следует, что она ум в порядок приводит.

       М.Ломоносов

  1.  Поэт тем талантливее, чем более математичен его дар

     Эдгар Алан По

  1.  Вдохновение нужно в поэзии, как и в геометрии.

Вдохновение нужно в геометри, как и в поэзии.

     А.С.Пушкин

  1.  Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер

     В.Сухомлинський

  1.  Природа розмовляє мовою математики.

     Галілео Галілей

  1.  Благословенні:

 матерія і просторінь,

 число і міра.

    П.Тичина

Вчитель математики 

Задачка від М.Хвильового

Наш колгосп добре обробив землю, і треба сподіватись на великий врожай. З гектару можна буде взяти до ста пудів! А скільки в землю вкинемо? Не більш, як з вісім. Скільки ж це, виходить, ми одержимо з пуда? Більше, як 12! Та тільки чи одержимо ми до ста пудів? Вірно, на нашій землі пуд може дати більше як 10. Але в землю нашу можна вкинути не 8, а 3, скажімо пуди. Скільки ж тоді ми одержимо з гектару? Три рази хоч би й по 12? Тридцять шість пудів – так? Де ж ділись 64?..

V. Підведення підсумків. – 5 хвилин

 Оцінка роботи команд та окремих її членів. Виставлення оцінок.

Вчитель математики:

 Если конкретности хочешь,

 Математику не отвергай.

 А лучше всего пытайся

 Создать некий синтез:

 ПОЭТИКОМАТЕМАТИКУ,

 Так сказать, синтез

 Земли и Неба.

 Иначе – запомни это –

 В поэтической мгле останешься

     Э. Межелайтис

Вчитель літератури:  Пам’ятайте, що людина освічена – це ас у будь-якій галузі знань. А ці знання, як ми щойно переконались, завжди між собою пов’язані. Тож прагніть бути високоосвіченими особистостями.

Додаток 1

  1.  Одне «зараз» краще трьох «потім».
  2.  Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
  3.  День гуляє, три – слабий, а на п’ятий – вихідний.
  4.  В роботі «ох», а їсть за трьох.
  5.  П’ятий день не робимо, а два відпочиваємо.
  6.  Оце вшив – два чоботи на одну ногу.
  7.  Господиня: три городи – одна диня.
  8.  Ходив три дні, та виходив злидні.
  9.  Одна бджола мало меду наносить.
  10.  Один гусак поля не витопче.
  11.  Одним пальцем і голки не вдержиш.
  12.  Одною рукою в долоні не заплещеш.
  13.  Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять.
  14.  Схожий, як дві краплі води.
  15.  Як п’яте колесо до воза.
  16.  Розумній голові досить дві слові.
  17.  Два коти в одному мішку не помиряться.
  18.  Двоє третього не чекають.
  19.  Двом смертям не бути, а однієї не минути.
  20.  Восени день блисне, а три кисне.
  21.  Влітку один тиждень рік годує.
  22.  Одна ластівка весни не робить.
  23.  Один в полі не воїн.
  24.  Де двоє, там третій зайвий.
  25.  Два хитрих одного мудрого не переважать.
  26.  Семеро одного не чекають.
  27.  У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  28.  За одного вченого десять невчених дають.
  29.  Голова добре, а дві краще.
  30.  Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на одну пізніше.
  31.  Краще раз побачити, ніж тричі почути.
  32.  Ідеш на день – бери хліба на три дні.
  33.  Сім раз одмір, а один раз відріж.
  34.  Краще сім раз горіти, ніж один раз овдовіти.
  35.  Де одинець – хазяйству кінець, де сім – щастя всім.
  36.  Жінка за три кути хату держить, а чоловік за один.
  37.  Всім по сім, а мені таки вісім.
  38.  За двома зайцями не женись, бо й одного не піймаєш.
  39.  Як молодим бував, то сорок вареників з’їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу

п’ятдесят умелю.

  1.  Сім років минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
  2.  Сім п’ятниць на тиждень.

Додаток 2

До запропонованих приказок відшукати відповідний математичний аналог

Ні риба ні м'ясо

Ні пава ні ґава

  ОДЗ  х - 1≠0

Розв’язування дробового рівняння починається з визначення ОДЗ

Ні богу свічка, ні чорту кочерга

, три корені

 , два корені

Більше однієї істини бути не може

Взаємно обернені функції.

Театр починається з гардеробу

Неправильно розв’язана задача.

Скільки голів – стільки й розумів

Аксіоми приймаються без доведення.

Один шиє, другий поре

Дві прямі перетинаються в одній точці.

Дарованому коню в зуби не заглядають

 

При додаванні чисел з різними знаками, залишається знак того числа, модуль якого більший.

Зробив з лемеша пшик

Слабка роса проти морозу

Додаток 3

Відшукати варіанти застосування прислів’їв до пояснення деяких математичних правил і фактів

Вовк линяє, а вдачі не міняє

АВС

А1В1С1

Хоч кілка на голові теши, а він своє

АО┴α;

АВ, АС – похилі

АВ>AC, тому

ОB>OC

Море ложкою не вичерпаєш

Який пан – такий крам

, функція стала

Яке коріння – таке й насіння

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться

Нераціональним шляхом розвязана задача.

Рибалка рибалку бачить здалеку

Від поганих утік, а до добрих не пристав

По рублю продавала, по два купляла, аби свіжа копійка

Люди з людьми, гори з горами

 

PAGE   \* MERGEFORMAT 7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28946. Русь в период политической раздробленности. Основные политический центры, их государственный и общественный строй 32 KB
  Опираясь на его мощь местные князья сумели установить свою власть в каждой земле. Однако впоследствии между силившимися боярством и местными князьями возникли противоречия и борьба за власть. Боярство обладавшее значительной экономической силой сумело победить князя в борьбе за власть. Реальная же власть была сосредоточена в руках местного боярства.
28947. Борьба русских княжеств с иноземнми захватчиками в XIII веке. Установление ордынского языке и его последствия 29 KB
  Русь переживала период политической раздробленности и шанс объединить силы перед грядущей опасностью был упущен. на съезде золотоордынской знати было принято решение о походе на Русь который возглавил внук Чингисхана Батый. предпринял новый поход на Русь теперь на юг. Приняв на себя основной удар героически сопротивляясь Русь спасла Западную Европу от страшного агрессора.
28948. Возвышение Москвы. Роль московских князей в свержении ордынского ига и создании централизованного Русского государства 32 KB
  Иван I Калита которого называют первым собирателем земель русских перенёс митрополическую кафедру из Владимира в Москву московские князья в своей политике получают в союзники главу русской церкви авторитет которого в то время был очень высок. Политику Ивана I Калиты продолжили его сыновья Симеон Гордый 13401353 и Иван II Красный 1353 1359. После смерти Василия II 1462 великим князем становится его сын Иван III 1462 1505. Человек осторожный расчетливый Иван III последовательно проводил свой курс на покорение удельных княжеств...
28949. Возникновение сословно-представительной монархии в Московском государстве. Внутренняя и внешняя политики Ивана IV 48.5 KB
  Внутренняя и внешняя политики Ивана IV В 16 веке в России складывается сословнопредставительная монархия. в России уже было 25 000 стрельцов. в России разразился настоящий хозяйственный кризис. Последствия опричнины для России были трагичными: 1.
28950. Борьба политических партий за власть в 1917 г. Большевистский государственный переворот 96 KB
  От большевиков в Исполком вошли А. Было принято предложение большевиков об усилении Исполкома путем введения в него по три представителя от партий большевиков меньшевиков и эсеров. На основании этого в состав Исполкома от большевиков были дополнительно введены В. Относительная гибкость партии так же как способность улавливать преобладавшие настроения масс содействовала победе большевиков по крайней мере столько же сколько революционная дисциплина организационное единство и авторитет Ленина.
28951. Борьба политический партий за власть, большевистский государственный переворот 31.5 KB
  Следствием кризиса был Корниловский мятеж в результате которого все большую популярность получили большевики был окончательно потерян авторитет ВП. ЦИК советов и ИСКД создали чрезвычайный орган Комитет народной борьбы с контрреволюцией в который входили меньшевики эсеры и большевики. В это время большевики активизировали работу в советах стали восстанавливать отряды Красной гвардии направили своих агитаторов в корниловские войска Донскую Уссурийскую и Дикую дивизии. Укрепили свои позиции большевики возросло их влияние в народе.
28952. Возникновение советской государственности. Политика «военного коммунизма» 46.5 KB
  С приходом большевиков к власти возможность расширения правительства за счет вхождения в него других социалистических партий не была утеряна. В рядах партии имелась влиятельная группа большевиков которая отстаивала эту позицию. На заседании ЦК большевиков 1 ноября эта линия была расценена как капитулянтская переговоры были свернуты а Каменев снят с поста председателя ВЦИКа. в него было избрано 715 из800 депутатов: 370 эсеров 175 большевиков 40 левых эсеров 17 кадетов 15 меньшевиков 86 представителей национальных партий.
28953. Гражданская война и военная интервенция в России, причины и последствия 33.5 KB
  Предпосылки и причины гражданской войны После Октябрьской революции сложилась напряжённая социалполитическая ситуация Приступая к грандиозному преобразованию России большевики нуждались в спокойствии на внешних границах. Внутренняя обстановка в России была не менее напряжённой. Вводилось единое для всего населения России наименование гражданин Российской республики.
28954. Теория и практика национальной политики большевиков. Образование СССР 47 KB
  Неустойчивость международного положения молодых советских республик в условиях капиталистического окружения также диктовала потребность в объединении. Значение этого разделения возросло после окончания Гражданской войны когда встала задача восстановления разрушенного хозяйства и преодоления экономической отсталости советских республик. сложился военнополитический союз советских республик. был подписан декрет Об объединении советских республик России Украины Латвии Литвы Белоруссии для борьбы с мировым империализмом.