53441

Інтегроване навчання та міжпредметні звязки на уроках: спільне, відмінне, особливості реалізації

Научная статья

Педагогика и дидактика

З’ясуємо суть понять міжпредметні зв’язкиâ€ й інтеграція†та особливості їх впровадження в навчання учнів початкової школи. Проте згодом намітилася їх диференціація: у тих випадках коли один предмет є основним а відомості з іншого викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення прискорення процесу навчання чи закріплення знань умінь і навичок є підстава говорити про міжпредметні зв’язки. Словосполучення інтеграція навчання†у Педагогічному словнику тлумачиться як відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних...

Украинкский

2014-02-26

75.5 KB

21 чел.

Інтегроване навчання та міжпредметні зв’язки на уроках:

спільне, відмінне, особливості реалізації

Ідея об’єднання в рамках одного уроку (одного предмету) декількох різних підходів та поглядів на одну й ту саму тему, поняття, процес, явище не є принципово новою. Ще в працях Я. А. Коменського акцентується увага на необхідності „завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним” [3, с. 374]. Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: „Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках” [4, с. 26].

З’ясуємо суть понять „міжпредметні зв’язки” й „інтеграція” та особливості їх впровадження в навчання учнів початкової школи.

Довгий час терміни „міжпредметні зв’язки” та „інтеграція навчального матеріалу” вживалися як синоніми. Проте згодом намітилася їх диференціація: „у тих випадках, коли один предмет є основним, а відомості з іншого викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок є підстава говорити про міжпредметні зв’язки. Інтеграція – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості” [6, с. 58].

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови зазначається, що „інтеграція це – доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи" [1, с. 401]. Словосполучення „інтеграція навчання” у Педагогічному словнику тлумачиться як „відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція); це створення інтегрованого змісту навчання – предметів, які об’єднували б в єдине ціле знання з різних галузей” [5, с. 16].

Характеризуючи міжпредметні зв’язки, слід зазначити, що у Педагогічному словнику вони тлумачаться як „дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ. В Українському педагогічному словнику міжпредметні зв’язки тлумачаться як „взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою” [2, с. 210]. На думку авторів словника, міжпредметні зв’язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами.

Питанням інтегрованого навчання та організації міжпредметних зв’язків на уроках присвячено багато праць українських вчених. Так, наприклад, уроки інтегрованого змісту та уроки з використанням міжпредметних зв’язків, О. Я. Савченко також розглядає як різні дидактичні поняття, оскільки міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення певної теми. Це, на думку науковця, окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття. Натомість під час інтегрованого уроку „учні ознайомлюються зі змістом різних предметів, включаються у несхожі між собою види діяльності, що підпорядковані одній темі” [7, с. 261].

   За М.М. Фіцулою, для інтегрованих уроків та уроків з міжпредметними зв’язками характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку й вихованню. Вказуючи на особливості цих типів уроків, він зазначає, що „міжпредметні уроки ставлять за мету „спресувати” матеріал кількох предметів, при інтегрованих уроках матеріал кількох тем подається блоками” [8, с. 167].

Враховуючи все вищесказане можна схематично зобразити порівняльну характеристику інтегрованого навчання та навчання з міжпредметними зв’язками (див. схему 1).

Схема 1

Ідея реалізації інтегративного підходу до навчання та міжпредметних зв’язків на уроках – важливий фактор, що сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу у початкових класах. Адже нині у початкових класах пріоритети надаються розвивальній функції навчання, особлива увага приділяється формуванню самостійності, навчанню критичного мислення та креативності. Тому для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують об’єктивні причини й передумови.

Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому. Так, наприклад, уроки мови і читання дають широку можливість здійснювати міжпредметні зв’язки, оскільки вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і в їх основі одні й ті ж види мовленнєвої діяльності: слухання, читання, висловлювання (усні й писемні). На уроках читання учні стикаються зі словами, правопис яких треба запам’ятати. Діти повторюють їх, записують на дошці. Коли на уроці мови учні вивчають власні назви, можна записати імена, по батькові і прізвища відомих їм з уроків читання письменників. Корисно здійснювати і зворотний процес: на уроках мови діти вчаться групувати предмети, давати їм загальні назви, використовуючи знання, вміння і навички з читання. Школярі знають, скажімо, що лопата, граблі, пилка, сокира – це знаряддя праці, а яблука, груші, сливи – фрукти; явища природи – це вітер, сніг, блискавка.

Узагальнюючи все вищесказане можна зробити висновок, що за допомогою міжпредметних зв’язків у дітей формуються види навчальної діяльності та навчально-пізнавальна культура, спільні для багатьох предметів: слухати вчителя, відповідати перед класом, читати вголос, подумки списувати з підручника, дошки, відчуття гармонії, зорової рівноваги, вміння зіставляти, доводити. Реалізація міжпредметних зв’язків та проведення інтегрованих уроків сприяє розкриттю творчих здібностей кожного вчителя, урізноманітненню методів та організаційних форм навчання для посилення інтересу учнів до знань, активізації мислення, оволодіння системою наукових знань і, зрештою, підвищення результативності всієї навчально-виховної роботи.

Література

  1.  Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
  2.  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.  
  3.  Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. – М.: 1982. – 648 с.
  4.  Коменский Я. А. Мир чувственных вещей в картинках.- Изд.2-е / Под ред. и со вст. проф. А.А. Красновского. – М.: Учпедгиз, 1957. – 351 с.
  5.  Короткий термінологічний словник з педагогіки. Укладач С.Г. Мельничук. – Кіровоград, 2004.
  6.  Лесняк Н.В. Міжпредметні зв’язки у формуванні мовленнєвих умінь майбутніх учителів початкових класів: Дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / Рівненський держ. педагогічний ін-т. – Рівне, 1997. – 181с. – Бібліогр.: С. 159-181.
  7.  Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 1999. – 368 с.
  8.  Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 528 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27325. Память и способы запоминания 34.5 KB
  По содержанию образная память моторная память эмоциональная память; по организации запоминания эпизодическая память семантическая память процедурная память; по временным характеристикам долговременная декларативная память кратковременная память ультракратковременная память; по физиологическим принципам определяемая структурой связей нервных клеток она же долговременная и определяемая текущим потоком электрической активности нервных путей она же кратковременная по наличию цели произвольная и непроизвольная; по наличию...
27326. Мышление как особый психологический процесс 35.5 KB
  К формам мышления относятся: Понятие – это форма мышления отражающая существенные свойства связи и отношения предметов и явлений. Суждения – это форма мышления позволяющая устанавливать простейшие связи между познаваемыми явлениями как связи и отношения между предметами и явлениями окружающего мира их свойствами и признаками. Умозаключение – форма мышления в которой из одного или нескольких суждений выводится новое суждение. Виды мышления чаще всего мышление подразделяют на теоретическое понятийное и образное и практическое...
27327. Педагогика в системе гуманитарных знаний и наук о человеке 20.18 KB
  Педагогика начального образования как наука о воспитании образовании и развитии младших школьников Педагогика с греческого означает детоводство дитяведение. Педагогика наука о воспитании человека совокупность теоретических и прикладных наук изучающих воспитание образование и обучение. Педагогика – это относительно самостоятельная дисциплина имеющая свой объект и предмет изучения. Педагогика в широком смысле – влияние всех внешних воздействий естественной и социальной среды.
27328. Методология и методика педагогического исследования, Методологическая культура учителя 30.65 KB
  Методы обучения т. В свою очередь возможность исследователя сформировать новые методы и подходы в своей педагогической деятельности является показателем его высокой методологической культуры. Теоретические и эмпирические методы педагогического исследования Пути способы познания объективной реальности принято называть методами исследования. Различают теоретические и эмпирические методы педагогического исследования.
27329. Система образования и ее характеристика 23.22 KB
  Ведущую роль в области образования играют принципы государственной политики. Создавать условия для общедоступности образования приспособления системы образования к уровням и особенностям развития и подготовки обучающихся воспитанников. Носить демократический характер образования и допускать автономность обр.
27330. Целостный педагогический процесс 42.13 KB
  Раскрывая вторую характерную черту педагогического процесса усовершенствование он пишет: Усовершенствование же имеет три направления: 1 устранение препятствий с пути естественного развития сил отрицательная сторона; 2 прямое положительное содействие правильному развитию наличных способностей положительная сторона; 3 искоренение недостатков и насаждений ценных свойств усовершенствование в тесном смысле. Понятие структура и функции педагогического процесса Педагогическим процессом называется развивающиеся взаимодействие...
27331. Воспитательный процесс и его характеристика 17.82 KB
  Сложность воспитательного процесса Сложность воспитательного процесса состоит и в том что его результаты не так явственно ощутимы и не так быстро обнаруживают себя как например в процессе обучения. Одна из особенностей воспитательного процесса его непрерывность. Процесс воспитания комплексный что означает единство целей задач содержания форм и методов воспитательного процесса подчиненное идее целостности формирования личности.
27332. Концепция духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России 21.42 KB
  Принципы: Организация социально открытого пространства духовнонравственного развития и воспитания личности гражданина России нравственного уклада жизни обучающихся осуществляется на основе: нравственного примера педагога; социальнопедагогического партнёрства; индивидуальноличностного развития; интегративности программ духовнонравственного воспитания; социальной востребованности воспитания. Нравственность учителя моральные нормы которыми он руководствуется в своей профессиональной деятельности и жизни его отношение к своему...
27333. Воспитательная система школы. Составляющие воспитательной системы школы 21.29 KB
  Воспитательная система школы – это такой способ организации ее жизнедеятельности который предполагает упорядоченность дидактического и воспитательного процессов их взаимопроникновение в соответствии с принятой педагогической идеей совершенствование и изменение характера сложных связей между компонентами системы И. Ее компоненты: цели выраженные в исходной концепции то есть совокупность идей для реализации которых система создается;деятельность обеспечивающая ее реализацию; субъект деятельности ее организующий и в ней участвующий;...