53473

3 історії виникнення української писемності та мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ушинський Мета: 1 ознайомити учнів із витоками з´ясувати історичний шлях розвитку української писемності та мови її місце серед інших мов; 2 сприяти формуванню елементарних вмінь аналізу різноманітної інформації закріпити навички виразного читання; 3 формувати естетичні уявлення учнів; 4 виховувати почуття патріотизму і пошану до рідної мови та літератури інтерес до історичного минулого. Ми з вами визначаємо свято – День української писемності та мови. На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь про витоки нашої мови її місце серед інших...

Украинкский

2014-02-27

78 KB

15 чел.

Дев´яте листопада

Тема: 3 історії виникнення української писемності та мови.

Коли зникає народна мова, народу нема більше…

Доки жива мова в устах народу, доти живий і народ.

І нема насильства нестерпнішого, як те,

що хоче відняти в народу спадщину,

створену багатьма поколіннями його… предків.

К. Ушинський

Мета: 1) ознайомити учнів із витоками, з´ясувати історичний шлях розвитку української писемності та мови, її місце серед інших мов;

2) сприяти формуванню елементарних вмінь аналізу різноманітної інформації, закріпити навички виразного читання;

3) формувати естетичні уявлення учнів;

4) виховувати почуття патріотизму і пошану до рідної мови та літератури, інтерес до історичного минулого.

Тип уроку: інтегрований урок-свято.

Міжпредметні зв´язки: українська література, історія.

Обладнання: виставка репродукцій; ікона; рушник; зразки абеток «глаголиця і кирилиця».

Хід уроку.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація теми уроку.

Вступне слово учителя.

Учитель української літератури: Шановні учні! Шановні наші гості!

Сьогодні у нас особливий день. Ми з вами визначаємо свято – День української писемності та мови. Подивіться – так звучить тема нашого уроку, про це йдеться в нашому епіграфі. Рідне слово… Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь про витоки нашої мови, її місце серед інших слов´янських мов, почуєте щирі слова любові й вдячності до неї.

А зараз вчитель історії – Тетяна Іллівна – познайомить нас із постановою колишнього президента України Л.Д. Кучми.

Учитель історії зачитує текст:

«На підтримку громадських організацій, з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства постановляю:

Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день шанування пам´яті Преподобного Нестора Літописця.

9 листопада 1998 р.»

Учитель літератури: вже 7 років відзначаємо ми свято, що вшановує пам´ять Нестора, отже, давайте послухаємо трохи про життя і творчість цієї людини.

Нестор

Роки життя приблизно: 1055 – 1113

Видатний український письменник і літописець. Був ченцем (монахом) Києво-Печерського монастиря. В «Читанні про життя і загублення… Бориса і Гліба» Нестор закликав князів боротися за єдність українських земель. Також він автор твору «Життя Феодосія, ігумента Печерського», «Повісті минулих літ». Видалась цьому твору дивовижна доля: став він першою книгою для всіх, хто вивчає історію нашої землі.

Протягом багатьох років, не маючи відпочинку, працював Нестор, старанно записував події від найдавніших часів до 1113 р. Користувався багатьма книгами – і чужеземними, і написаними в рідному краю, бо боявся помилитися. Проте не був він лише старанним переписувачем. Нестор – і вдумливий вчений-історик, що непокоїться долею рідної землі, і мудрець, в якого боліла душа. Що нема в світі справедливості, і поет-пісенник, зворушений красою природи і чарівливістю слова. Саме тому «Повість минулих літ» не тільки розповідає про минуле, але й вчить його заради майбутнього. На сьогодні її перекладено багатьма мовами: німецькою, французькою, швецькою, латинською, польською, чеською, датською, англійською.

Нажаль, твір не зберігся у своєму первинному вигляді, багато разів перероблявся, переписувався. Ім´я Нестора випадково збереглося лише в одному з екземплярів його твору.

Помер ченець і похований у Києво-Печерському монастирі.

III. Основна частина уроку.

Учитель літератури: подивіться друзі сьогодні ви розділилися на 4 групи, кожна з якої має свою назву:

1. Ми є діти українські;

2. Наш скраб – рідно мова;

3. З історії виникнення слов´янської писемності;

4. Скорботний шлях української мови.

А зараз я запрошую вийти до нас I групу учнів, які підготували чудові вірші. Вони доведуть нам, що бути дітьми України – це велике щастя.

1-й учень   Ми є діти українські,

                   Хлопці та дівчата.

                   Рідний край наш – Україна,

                   Красна та багата.

2-й учень   Рідне небо, ясне сонце,

                   Місяць, зорі срібні,

                   Рідний народ – українці,

                   Всі до нас подібні.

3-й учень   Рідна віра – свята Трійця

                   І Пречиста Мати.

                   Рідна мова – нею вчились

                   Бога прославляти.

4-й учень   Присягаєм наш край рідний

                   Над усе любити,

                   Рідний народ шанувати

                   І для нього жити.

5-й учень   (в руках тримає ікону та рушник)

                   Присягаєм рідну віру

                    Завжди визнавати,

                    Говорить по-українські,

                    Молитись, співати.

6-й учень    Що нам рідне, те нам буде

                     І красне, і гоже –

                     Присягаєм, що так буде,

                     Поможи нам, Боже.

Упродовж віків учених цікавлять питання коли і як народилася писемність, слов´янська абетка і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки?

Відповісти на ці запитання мені сьогодні допоможуть учні з III групи – знавці історії виникнення української писемності та мови.

1-й учень   Довгий час побутувала думка, що наша писемність з´явилася лише після хрещення Русі, тобто прийняття християнства – віри в Іісуса Христа, яке відбулося за правління київського князя Володимира у   988 р. Тоді з Візантії та Болгарії привезли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях нащі пращури, археологи знаходили на кам´яних плитах, амфорах таємничі незрозумілі знаки.

Учитель історії: дуже цікаву інформацію у продовження цієї теми підготували.

2-й учень   У народів на території України були, наприклад, знаки-символи у вигляді простих малюнків: хрести, ромби, квадрати, кола. Дедалі вони ставали складніші та різноманітніші. З´явилися зображення небесних світил  (сонце, місяць, зірки), тварин (мамонтів, оленів, вовків, львів, собак), птахів (орлів, воронів), худоби (биків, коней, вівець, кіз, свиней), ідолів (зображення язицької віри, богів). Ці знаки відображали вірування, місце проживання, деякі особливості життя та діяльність племен на території України, ще до виникнення Київської держави.

Учитель історії: Перший історик давньої слов´янської писемності, болгарський чернець (російською – монах) Чорноризець Храбр розповідає про два етапи розвитку слов´янського письма.

Перший, коли слов´яни були ще язичниками, тобто вірили в багатьох богів, ще до християнської віри, «і чертами і резами писали». Ще у      860-861 рр. У Херсонесі (зараз це частина м. Севастополь) було знайдено Євангеліє та Псалтир написані «руськими письменами». Після того було якесь «Іванове» руське письмо, бо були грамоти, про які згадується в договорі з греками 911 р. Значить грамотність була вже у IX ст..

Ми не знаємо, яке це було «Іванове письмо». Але відомо, що в II пол. IX і I пол. X ст. існували також берестяні грамоти. Багато їх знайдено в Новгороді, Звенигородці, Бересті і прочитано.

Другий етап – після прийняття християнства православного. Існували дві системи письма, які вживали в Україні. Давайте подивимося на них уважно. Зразки обох систем лежать перед вами.

Давня система – глаголиця – укладена наче Кирилом, вживалася мало, принаймні, збереглося небагато її пам´яток, хоч зустрічаються в рукописах XI – XV ст. окремі літери, речення, писані глаголицею.

У 863 р. Візантійський імператор Михайло послав ченців Кирила і Мефодія до Моравії на запрошення кн. Ростислава проповідувати християнство. Відповідь Кирила знаходимо у «Життях Кирила і Мефодія».

Зачитує учитель літератури: «Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо не мають вони абетки своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що намагатися писати на воді!».

Далі учитель історії: Кирило і Мефодій перекладали з грецької на слов´янську Біблію, вели церковну службу слов´янською мовою. Для цього їм необхідно було створити  слов´янську  писемність. Вони об´єднали примітивні старовинні писемні знаки слов´ян абеткою, що складалася із пристосованих грецьких літер та глаголиці, а також новостворених літер. Назвали її ім´ям творця – кирилицею. Придивіться уважно, літери глаголиці та кирилиці мали також числове значення. Поява ж слов´янської писемності сприяла швидкому розширенню християнства серед південних і східних слов´ян, зняла напругу у взаєминах між слов´янами і Візантії, а згодом зв´язала долю цих народів.

3-й учень   Отже, нам відомо про два види письма: глаголицю і кирилицю. Кириличний алфавіт з XI ст. Широко застосовувався в духовній і світській (тобто не церковній) лутературі. Зразки його можна також побачити в рукописах. На повсякденних побутових речах, зброї, на стінах.

Учитель історії: подивіться, в наших підручниках з історії на стр… 72, 76 є приклади таких написів (вони називаються граффіти) на стінах Софії Київської.

Далі знов 3-й учень: у середині XVI ст. У східних слов´ян виникає друкарство та алфавіт, створений з окремими змінами, на основі попереднього. Перші друковані книги з´явилися у типографії м. Львова   1574 р. – «Апостол» і «Буквар» для вивчення дітей грамоті. Від давнього періоду цей алфавіт успадкували всі три слов´янські народи: український, російський, білоруський.

У 1708 р. за реформою, проведеною Петром I, царем, імператором Росії, старий друкарський шрифт було змінено. З XVIII ст. цей шрифт поширився в Україні. Кирилиця і тоді, і нині лежить в основі нашого алфавіту.

Учитель історії: Існує 2 погляди на зародження і розвиток української мови як окремої  слов´янської:

1. вона виникла після розпаду давньоруської мови у XVI ст.

2. безпосереднім джерелом української мови, як і інших слов´янських мов, вважається прослов´янська мова, розпад якої почався у VII ст.

Питання ж сучасної української літературної мови, допоможе нам розв´язати 4-й учень:  сучасна українська літературна мова пов´язує свою історію з конкретною датою – виданням «Енеїди» Котляревського – 1798 р. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.

Учитель літератури: так, дійсно, поема Котляревського – це перший твір сучасної української літератури, який написаний живою народною мовою. З поемою «Енеїда» ми з вами познайомимось у 8-ому класі (тримає книгу в руках).

5-й учень:   Калиновою, солов´їною називали українську мову поети. Це неповторна мова Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка, Л. Українки,                         М. Коцюбинського, П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського та інших представників красного (в розумінні красивого) письменства.

Учитель літератури: Та судилась нашій мові і страдницька доля. Українська історія пам´ятає й скорботні дати. Давайте з вами ще раз звернемо увагу на епіграф нашого уроку.

А зараз запрошуємо учнів IV групи (діти виступають під піснею «Реве та стогне Дніпр широкий»).

1-й учень: Після Переяславської ради цар Олексій Михайлович проявив до України ставлення як до завойованої території. Духовні книги, видруковані в Україні, підлягали знищенню.

1654 р.

2-й учень: На Церковному соборі у Москві україно ненависникам піддано знищенню всі українські книги.

1660 р.

3-й учень: Українську церкву ліквідовано як самостійну та віддано під диктат Московського патріархату.

1685 р.

4-й учень: Російський цар Петро I заборонив друкувати книги українською мовою.

1720 р.

5-й учень: Видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та церковних книг українською мовою.

1769 р.

6-й учень: Зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

Учитель літератури: Так щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій землі – багатій і мальовничій Україні. Україна! В одному тільки слові бринить музика. Україна – це тихі води, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці. А найбільший її скарб – мова.

А зараз запрошуємо учнів II групи які доведуть, що мова наша калинова, солов´їна.

1-й учень   Ой, яка чудова українська мова!

                   Де береться все це, звідкіля і як?

                   Є в ній ліс, лісок, лісочок,

                   Пуща, гай, діброва,

                   Бір, перелісок, чорноліс

                   Є іще й байрак!

                   І така розкішна і гнучка, як мрія!

Учитель історії: Можна звідкіля і звідки,

                             Можна і звідкіль.

                             Є у ній хурделиця, віхола,

                             завія, завірюха, хуртовина,

                               хуга, заметіль.

2-й учень   Мова, що таке мова?

                   Народ говорить, що «слово

                   До слова – зложиться мова».

Т.Г. Шевченко ось що про неї каже:

                    Ну що б, здавалося, слова…

                    Слова та голос – більше нічого,

                    А серце б´ється, - ожива

                    Як їх почує!

3-й учень    Ти ось послухай, як чудово

                     Звучить українська мова,

                     Як співуча й мелодійна,

                     Як пісня мамина спокійна!

                     Як гнучка і величава,

                     Як України в світі слава!

                     Яка до болю рідна й мила!

                     О мово, ти мене зростила

                     В Україні, в ріднім краї –

                     Де сонце, як окраєць хліба сяє,

                     Де золотом пшениця родить,

                     Де п´є з Дніпра веселка воду,

                     Де на оспіваних просторах

                     Замріяні сади цвітуть!

4-й учень     Мово рідна, слово рідне,

                      Хто вас забуває,

                      Той у грудях не серденько,

                      Тільки камінь має.

5-й учень      Як ту мову можна забути,

                      Котрою учила

                      Нас усіх ненька говорити

                       Ненька наша мила?

Учитель літератури: А тепер ми знову запрошуємо учителя історії, щоб вона допомогла нам з´ясувати питання з приводу виникнення  слов´янської писемності.

Учитель історії: Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Проблема виникнення східних   слов´ян дуже складна і досі не вирішена.

1775 р.

                    ___________________________________________________

7-й учень: Указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1863 р.

                   _________________________________________________

8-й учень: Указ царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.

1876 р.

                  ____________________________________________________

9-й учень: Закрито всі українські театри.

1884 р.

                  ____________________________________________________

10-й учень: Цар Микола II ліквідує українську пресу. 

1914 р.

IV. Закріплення вивченого.

Учитель літератури: Таким, любі друзі, був довгий і непростий шлях виникнення і розвитку нашої писемності та мови. А зараз я пропоную вам звернутися до надрукованих конспектів уроку, що лежать на партах. Зверніть увагу на питання, що стоять в кінці, ви маєте дати на них письмові відповіді.

Діти виконують завдання.

V. Підсумки.

Учитель історії: втрата народом мови – це трагедія всіх традицій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований в ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає.

Учитель літератури: Кожен народ, який дбає про сьогоднішнє і майбутнє, знає до чого призводить руйнування, зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну силу, криницю – Мову, з якої черпали силу для духовного здоров´я і наснаги.

А ми сподіваємося, що довели сьогодні, що наша мова живе, ми знаємо та поважаємо її.

На цьому наше свято закінчується. У ваших конспектах позначте

VI. Д/з: повторити записи в конспекті.


Конспект інтегрованого уроку: українська література, історія.

Тема: З історії виникнення української писемності та мови.

Коли зникає народна мова, народу нема більше…

Доки жива мова в устах народу, доти живий і народ.

І нема насильства нестерпнішого, як те,

що хоче відняти в народу спадщину,

створену багатьма поколіннями його… предків.

К. Ушинський

Хід уроку.

1. Постанова колишнього президента України Л. Кучми від 9 листопада 1998 р.  «На підтримку громадських організацій, з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства постановляю:

Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день шанування пам´яті Преподобного Нестора Літописця.»

Довідка: Нестор (бл. 1055 – бл. 1113) - видатний український письменник і літописець. Був ченцем (рос. - монахом). Автор творів «Читання про життя і згублення Бориса і Гліба»,  «Житіє Феодосія, ігумента Печерського», «Повісті минулих літ». В останньому творі зв´язав історію Русі з світовою, дослідивши її від найдавніших часів до 1113 р. Помер і похований в Києво-Печерському монастирі.

2.  Читання віршів про українську мову.

3. Теорія літератури: поняття виразне читання.

Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими нисичено художній твір. У процесі такого читання виявляється особисте ставлення виконавця до виконуваного ним твору, відчувається його виконавський намір, який виливається в діяння словом (словодію).

4. Історичний шлях розвитку української писемності та мови.

988 р. – хрещення Русі кн. Володимиром. Християнство – віра в Іісуса Христа.

Два етапи розвитку української писемності – до і після прийняття християнства.

Кирило і Мефодій – творці абеток глаголиця і кирилиця (розгляд таблиць).

«Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо не мають вони абетки своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що намагатися писати на воді!» (слова Кирила, що знаходимо у «Життях Кирила і Мефодія»).

1574 р. – перші друковані книги – «Апостол» і «Буквар».

Скорботні дати на шляху розвитку української мови та писемності.

1863 р. – указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 р. - указ царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.

1884 р. - закрито всі українські театри.

1914 р. -  цар Микола II ліквідує українську пресу. 

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Дайте письмові відповіді на питання:

а) Що ви запам´ятали про Нестора Літописця? Чому саме в день ушанування його пам´яті відзначається свято української писемності та мови?

б) Із чим порівнював Кирило «просвітництво народу без письмен його мови»?

в) Коли була видана перша книга написання живою народною мовою? Назвіть цей твір?

г) Пригадайте і назвіть твори поетів і письменників про українську мову?

Домашнє завдання:


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84164. Философия французского просвещения XVIII века и ее представители 41.15 KB
  Таким образом жизнь человека определяется не Богом а его собственными делами и поэтому у церкви нет никаких оснований и никакого права насаждать предрассудки суеверия и страхи перед Богом. Равенство между людьми возможно поразному например с точки зрения естественного права равенство людей несомненно и обязательно поскольку естественные права человека проистекают из природы человека а она у всех людей одна. Но с появлением частной собственности возникла цивилизация основанная на неравенстве жестокости и эксплуатации народа и она же...
84165. Немецкая классическая философия и ее главные проблемы. Философия Канта: понятие «вещи в себе» и трансцендентального знания. Антиномии чистого разума 40.59 KB
  Поскольку познание вещи есть результат рассудочной деятельности а не просто суммой ощущений органов чувств то на первый взгляд проблема познания состоит в том насколько корректно взаимодействуют категории рассудка с чувственным сознанием снимающим информацию с вещи. В этом случае вопрос познавательной способности человека сводился бы только к тому насколько категории рассудка адекватно схватывают суть результатов чувственного познания. Вещь лишь провоцирует всплеск активности разума ощущениями которые мгновенно преобразуются в...
84166. Философия Фихте и Шеллинга. Основоположения «наукоучения» в философии Фихте. Понятие «абсолютного тождества» в философии Шеллинга 42.24 KB
  Кроме того следует признать недостаточным у Канта и то что он всего лишь только описал формы мышления умственные категории и законы мысли но не выявил основного единого общего принципа познания. Ведь только наличием подобного единого общего принципа познания можно объяснить не только слаженность форм мышления умственных категорий и законов мысли но и само их внутреннее единство между собой. И это есть вопрос не только выявления недостаточности кантовской философии это вопрос концептуальный потому что задача раскрытия данного единого...
84167. Абсолютный идеализм Гегеля. Система и метод философии Гегеля. История как процесс саморазвития «абсолютного духа» 35.72 KB
  А что же такое Абсолютный Разум сам по себе Абсолютный Разум сам по себе –это есть некая идея его самоочевидного существования идея о том что Абсолютный Разум вообще существует безотносительно того что такое есть при этом Абсолютный Разум. Но если эта идея содержит в себе самоочевидное существование Абсолютного Разума как такового то она же содержит в себе и то каков есть этот Абсолютный Разум по своей природе. Потому что если идея определяет что Абсолютный Разум есть то она же эта самая же идея определяет и то что такое есть...
84168. Антропологический принцип философии Фейербаха. Фейербах о религии как отчуждении родовой сущности человека 40.99 KB
  Фейербах о религии как отчуждении родовой сущности человека. Прежде всего духовное начало не может быть истинным бытием поскольку единственно истинным бесспорным и самоочевидным бытием является не я человека а то что ему дано в ощущениях. Кроме того органом познания является не логическое мышление а непосредственно чувства человека. Потому что не логическое мышление а именно физические чувства человека являются поставщиками бесспорных ощущений.
84169. Характеристика философии позитивизма. Основные этапы ее развития, виднейшие представители 48.8 KB
  Суть этого метода состояла в том чтобы отказаться от традиционной философии как средства познания и создать новую философию которую они называли позитивная синтетическая философия. Таким образом поскольку богословие и традиционная философия оказались практически бесполезными то от них следует отказаться а вместо них создать новую систему объединения научных знаний которая с одной стороны сохранила бы в себе всеобъемлющий характер теологии и философии но с другой стороны приобрела бы характер точной науки. Это есть её главное...
84170. Философия экзистенциализма. Понятие экзистенции. Светский (Хайдеггер, Сартр, Камю) и религиозный (Ясперс) экзистенциализм 37.5 KB
  Поскольку экзистенция есть осознание человеком своей конечности временности то основной характеристикой бытия является время. Но внутреннее переживание человеком будущего есть не что иное как страх смерти осознание человеком своей конечности. Следовательно в дорефлексионном состоянии человеческое сознание было неспособно осознавать себя и воспринимать своё индивидуальное существование и таким образом не способно было осознавать мир ибо не было индивидуальным сознанием то есть сознанием способным вмещать в себя нечто что не есть оно...
84171. Аналитическая философия ХХ столетия. Философская программа неопозитивизма и ее кризис. «Постпозитивизм» и философия науки 46.26 KB
  Постпозитивизм и философия науки. Аналитическая философия пыталась выяснить законы возникновения научного знания корни его противоречий а также причины постоянного опровержения достижений науки развитием самой же науки. Таким образом предмет философии неопозитивизма это язык который и только который является по мнению неопозитивистов виновником несовершенства и постоянной изменчивости основ науки Мур. Это позволит формировать весь язык науки только из логически обоснованных единиц так называемых атомов научных понятий.
84172. Русская философия XIX века: западничество и славянофильство 30-50 гг. Оценка исторического прошлого России и разработка славянофильской идеологии 39.27 KB
  Оценка исторического прошлого России и разработка славянофильской идеологии. Западники стремились к европеизации России к переходу русской жизни на западноевропейские образцы а славянофилы отстаивали традиционные формы национальной жизни России и боролись за ограждение их от иностранного влияния. Западники считали что Россия должна повторить исторический путь стран Западной Европы а славянофилы наоборот полагали что исторический путь России самобытен и неповторим. Проблему национальной самобытности России поставил в 2030х годах XIX...