53479

Компетентності як ключ до оновлення змісту історичної освіти

Научная статья

Педагогика и дидактика

Але справжній процес реформування модернізації змісту освіти – стартував тільки сьогодні: про це свідчить впровадження з 1 вересня 2012 р Державного стандарту початкової загальної освіти на основі якого розроблено навчальні програми для початкової школи підготовлення підручників – і за формою і за змістом – нового покоління. Державний стандарт базової і повної ЗСО – ще один помітний успіх у процесі модернізації освіти. Під стандартами освіти розуміється – система основних параметрів що приймаються за Державну норму...

Украинкский

2014-04-01

80 KB

0 чел.

        

                Компетентності як ключ  до оновлення змісту історичної освіти

Сьогодні розвиток суспільства та цивілізації висуває перед освітою  принципово нові завдання, а саме: перехід освітньої системи на новий тип гуманістично - інноваційний, забезпечення її конкурентоспроможності   у європейському  та світовому освітньому просторах, формування  покоління молоді, що буде захищеним  та мобільним  на ринку праці, здатним робити  особистий духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності  для інтеграції в суспільстві.  За роки  незалежності України в галузі освітнього законодавства прийнято низку нормативно - правових актів,

які були призвані вирішити ці завдання,  визначити  основні  напрямки   та зміст  реформ в освіті України. Але справжній  процес реформування - модернізації змісту освіти –  стартував тільки сьогодні: про це свідчить впровадження з 1 вересня 2012 р Державного стандарту початкової загальної освіти, на основі якого розроблено навчальні програми для початкової школи, підготовлення  підручників – і за формою, і за змістом – нового покоління.  Державний стандарт базової і повної ЗСО, – ще один помітний успіх у процесі модернізації освіти. Поступове його впровадження розпочнеться з 1 вересня 2013 р. (основна школа) та з 1 вересня 2018 (старша школа).Нові стандарти  все-таки чіткіше дають  відповідь  на ключове питання « Чому і як  має навчати  сучасна школа?» Відповідь на це «вічне питання» дається через оцінки освітніх результатів,  як особистісних  так і метапредметних.

Під стандартами  освіти розуміється  – система основних параметрів, що приймаються за Державну норму освіченості, яка відображає соціальний ідеал і враховує можливості реальної особистості й системи освіти по досягненню цього ідеалу. Основними об’єктами стандартизації в освіти є її структура, зміст, обсяг навчального навантаження і рівень підготовки учнів. Стандарт освіти визначає обов’язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів, вимоги до рівня підготовки випускників і є основою для створення ряду нормативних документів (навчальних планів, атестації кадрів, положень про акредитацію навчальних закладів тощо).

До пріоритетних стратегічних цілей прийнятого нового Державного стандарту можна, насамперед, віднести наступні:

розвантаження та оновлення змісту освіти;

забезпечення єдиного освітнього простору;

орієнтація на реалізацію компетентнісного підходу до змісту освіти, на формування універсальних компетенцій;

створення рівних можливостей для отримання якісної освіти;

забезпечення наступності, основних освітніх галузей і ліній початкової, основної і старшої школи;

розвантаження змісту окремих освітніх галузей;

зменшення кількості предметів, що їх вивчають, ліквідування одногодинних курсів;

сприяння повноцінній реалізації ідеї особистісно-орієнтованого навчання, зокрема забезпечення його профільної спрямованості у старшій школі;

збалансування питомої ваги гуманітарного, природничо-математичного і технологічного складників у змісті освіти;

забезпечення психічного та фізичного здоров'я учнів.

Новий Державний стандарт орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі, компетентнісного та діяльного підходів навчання до їх практичного впровадження.

В основу нових стандартів покладено компетентнісний підхід. Уперше цей стрижневий підхід покладено в основу стандартів від дошкілля до старшої школи. Компетентність  розглядається як інтегрована  особистісна якість набута в процесі навчання. Вона охоплює не лише знання, уміння, навички, а й отриманий життєвий досвід, сформовані цінності, ставлення до предметів, людей.  На засадах компетентнісного  підходу освіта,  як мінімум, має реалізувати дві функції навчального процесу. Це навчити дитину вчитися  впродовж життя, щоб вона усвідомлювала необхідність отримання інформації; навчити дитину використовувати знання в практичній роботі.

Державний  стандарт подає такий ієрархічно підпорядкований  перелік компетентностей: ключова, загальнопредметна,предметна (галузева).

До ключових компетентностей належить: уміння вчитися,спілкуватися державною мовою та  іноземною мовами, математична і базові компетентності  в галузі природознавства   і  техніки, інформаційна-

комунікаційна, соціальна, громадянська,загальнокультурна,підприємницька,

здоров'язбережувальна компетентності.

Пропонований  у новому Державному стандарті освіти підхід до визначення  ключових компетентностей відповідає розумінню фундаментальних цілей і завдань освіти,  сформульованих у документах ЮНЕСКО: навчити отримувати знання (вчити вчитися); навчити працювати і заробляти( навчання для праці); навчити жити (навчання для побуту);навчити жити разом ( навчання для спільного життя), але він також відповідає і традиційним цінностям нашої освіти (  орієнтація  на розуміння наукової картини світу, на духовність, на соціальну активність).Ключові компетентності можна представити у вигляді «парасольки»над усім процесом навчання. Кожна така компетентність формується протягом життя, зокрема, й через навчання в певній освітній галузі, набуваючи в цьому процесі характеру засвоєння освітніх дій, які пов’язані з освітніми завданнями та змістом галузі.

До загально предметних (галузевих) компетентностей належать: комунікативна,  літературна,  мистецька, міжпредметна,   естетична,

природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та  інформаційно-

комунікаційна, суспільствознавча і історична компетентності .

Загальнопредметні компетентності визначаються  для кожного предмета і розвиваються протягом всього терміну його вивчення; вони відрізняються високим ступенем узагальності та комплексності.

Предметні компетентності визначаються для кожного предмета,кожного року навчання,ґрунтуючись  на загально предметних компетентностях,і є стадіями,рівнями набуття.

Орієнтація  змісту освіти на розвиток  компетентностей учнів насамперед передбачає грунтовне розроблення  системи по формуванню компетентностей різного рівня. Розглянемо систему формування компетентностей на прикладі галузі «Суспільствознавство», історичний компонент, Вступ до історії. 5 клас, враховуючи, що з 2013-2014 навчального року ми починаємо поетапне впровадження  з 5 класу.

 

Ключові компетентності

( формуються протягом всього життя)

уміння вчитися

(учень сам визначає

мету діяльності або приймає вчителеву,

проявляє зацікавленість навчанням, докладає вольових зусиль, виконує в певній послідовності розумові,

практичні дії),спілкуватися державною, рідною мовами ( учень уміє слухати, висловлювати свої думки,, уміння просити про послугу або допомогу, адекватна реакція на критику)

Математична (розрахунки, порівняння, знаходження %...) і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна(раціональне використання комп’ютера й комп’ютерних засобів, пов’язаних з опрацюванням інформації,

соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна

Галузеві компетентності

( формуються протягом  всього терміну вивчення предметів галузевого  компоненту)

«Суспільствознавство»,історичний компонент

розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;

отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;

ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;

представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми.

визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій

Предметні компетентності

( формуються протягом вивчення предмету)

            «знає і розуміє»

уміє і застосовує»

«виявляє ставлення й оцінює»

                            5 клас. Вступ до історії

знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле,

уміти і застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця

історичних подій на карті, знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованим учителем алгоритмом, зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України,

виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого

  Орієнтація  на досягнення компетентностей  задає принципово іншу логіку організації процесу навчання. Перед учителем, якщо він хоче в якості  освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати  їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу  у виконанні тих чи інших завдань, сприяти  отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і процесу їх отримання.

    Наявність  мотиваційного  компоненту в  процесі  навчання  забезпечує:

швидкість включення в навчальну діяльність,  стійкість  інтересу  до  неї,

наполегливість у вирішенні навчальних проблем.

  Серед існуючих  класифікацій методів мотивації можна виділити дві групи.

Перша підгрупа – методи стимулювання інтересу до навчання. Інтерес, як фактор, що стимулює діяльність у всіх його видах і на всіх етапах розвитку обов'язково характеризується: позитивною емоцією щодо діяльності  («я люблю цю працю»), наявністю пізнавальної сторони цієї емоції («мені

цікаво працювати»), наявністю безпосереднього мотиву, який випливає з

самої діяльності. У процесі навчання важливо забезпечити виникнення

позитивних емоцій щодо навчальної діяльності, її змісту, форм і методів реалізації. Емоційний стан завжди пов'язаний з подивом, співчуттям, радістю, гнівом. Тому важливо до процесів сприймання, осмислення, запам'ятовування підключити глибокі внутрішні переживання особистості, для чого застосовуються різні прийоми: створення ситуації новизни, актуальності, морального переживання, цікавості, подиву, образності та спеціальні методи:  пізнавальні ігри,  симуляційні ігри,  дискусії.

Друга підгрупа – методи стимулювання обов'язку і відповідальності: роз'яснення значимості навчання, пред'явлення навчальних вимог, заохочення й осудження в навчанні.

Спираючись на досвід роботи, ефективною є мотивація на початку уроку, коли учні заохочуються до того, щоб вони самі окреслювали власні цілі. Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі зможуть формувати мету. У стінах класу рекомендує проводити гру «Станція ДЧЦМЗ» – щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Знадобиться?». Ця гра дає можливість учасникам, що сидять у парах, розказати один одному і вчителеві, що вони сподіваються одержати від цього заняття (теми), нинішнього дня чи навчального року.

   Готуючись до уроку, вчитель має проаналізувати, як саме певний навчальний матеріал можна використати  для формування у учнів як предметних, галузевих, ключових компетентностей. З цією метою  до плану уроку можна внести такі компоненти:

• назва навчальної теми;

• назва компетентностей;

• назва компетенції

• мінімальний досвід або попередній етап сформованості    

  компетентностей;

• соціальна,особистісна  мотивація  необхідності формування   

   компетенції;

• способи діяльності на певному етапі компетентності;

• рефлексія ефективності отриманого результату.

Для приклада  розглянемо один з варіантів  вивчення  теми 2 «Вступу до історії 5 клас» Княжа Русь – Україна        

1)Назва навчальної теми: Держава з центром у Києві. Перші князі.

2)Назва компетентностей, які формуються під час вивчення теми:

 ключові-уміння вчитися; спілкуватися державною мовою, базова  математична, соціальна,  громадянська, здоров’язбережувальна;

      галузеві- отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та   тенденції в історії України та світу; представляти обґрунтовані та

структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного   апарату.

       предметні - уміти і застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб    

      визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік    

     із століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті,   знаходити     у підручнику  та адаптованому тексті документа

відповіді  на запитання   і складати розповідь про подію; виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у   збереженні минулого

3) Назва компетенції:співвідносити розвиток історичних процесів, явищ з географічним положенням, розглядати суспільні явища в розвитку, інтерпретувати зміст історичних джерел та відбити в них історичні факти, явища,  події; надавати усну та письмову історичну характеристику видатним діячам, складати таблиці; користуватися історичною термінологією; пояснювати факти і діяльність осіб, спираючись на набуті знання;

    4) мінімальний досвід або попередній етап сформованості компетентностей; вміють рахувати час в історії, правильно застосовують поняття, вміють працювати з текстом підручника, історичними документами, вміють показувати на карті територію  поселення  людей, напрямки походів, дають характеристику історичних осіб та подій через їх опис, пояснюють взаємозв’язок між географічним розташуванням , заняттям людей, укладом життя;

5) соціальна,особистісна  мотивація  необхідності формування компетенції- потрібна  для формування у учнів первинного  уявлення про утворення держави і ролі особистості в цьому процесі, розуміння того, чим відрізняються історичні тексти від легенд, казок,,билин,які демонструються в кінозалах по телебаченню;

6) способи діяльності на певному етапі компетентності;

Вдумливо читати, аналізувати текст, виділяти головне, робити висновки розв’язувати прості хронологічні задачі.
Показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів, опрацювання історичного документа шляхом його простого аналізу під керівництвом вчителя,характеристика  історичних осіб та подій через їх опис.

7)Рефлексія ефективності отриманого результату.

Експрес –опитування:

А Чим займалися слов’яни?

   Навіщо довкола оселень зводили захисні стіни?

   Від чого походить назва град?

    Як можна стати князем?

Б На честь кого назвали Київ?

  Як звали братів і сестру Кия?

  Коли засновано Київ?

В Назвіть засновника династії Києвичів

   Назвіть останніх князів із династії Києвичів

   Хто і як оволодів Києвом у 882 р.?

  Яке походження мали Рюриковичі?

Г   У якому році  Олег оволодів Києвом?

    Які землі князь Олег приєднав до Київської держави?

    В чому особливість походу 907 р?

    Коли помер князь Олег?

Д  В якій книжці описано найдавнішу історію Київської Русі?

   Що ви знаєте про автора « Повісті минулих літ»?

   З якою метою все записував Нестор?

 Робота в групах:

1 група

Обчисліть скільки років тому

а)князь Олег здійснив морський похід на Константинополь;

б)У Києві почала правити династія Рюриковичів..Яка з цих двох подій відбулася   раніше?

Визначте, до якого століття належить 882 рік?

Скільки років князював Олег  у Києві?

В яких століттях жив Нестор? 

2 група

На контурній карті позначте  територію заселення західнослов’янських     

племен.

Окресли територію Київської Русі при князі Олегові.

Познач на  контурній карті напрямки походів Київських князів.

3 група

За допомогою матеріалу, вміщеному   у підручнику, дослідить походження назв    слов’янських племен, які проживали на території України, за географічними   об’єктами. Під час виконання завдань користуйся картою. Поміркуйте,чому  назви  народів тісно пов’язані з географічними об’єктами.

4 група

Прочитайте  літописну  легенду  про заснування Києва.

 Трьома змістовними реченнями передайте суть прочитаної легенди.

        Вискажи власне судження. Навіщо князь Олег пішов у похід на Константинополь? Закінчи речення…

Сьогодні я дізнався…..

Було цікаво……

Мене вразило…..

Мені захотілося…..

Самооцінка.

Д/з:  Передивись м\ф  з  Добринею Никитичем  і встанови, які історичні факти в ньому використані,  склади віршовану загадку або шараду за темою уроку та інші

Наведений приклад можна розглядати як один з варіантів осмислення вчителем своїх дій в ході підготовки до уроку. Такий підхід  дає можливість учителю проаналізувати, як саме навчальний матеріал можна використати для формування в учнів групи компетентностей.

    Підсумовуючи викладене, відзначимо, що впровадження  компетентнісного підходу  не означає відкидання таких відомих підходів у педагогічній освіті  як системний, діяльнісний, когнітивний, междисциплінарний. З нашого погляду, вони певною мірою взаємодіють у процесі застосування компетентнісного підходу, який  надає можливість осучаснити всі складові навчального процесу, починаючи з його мети і змісту, дозволяє зосередитись вчителю і учневі на результативній складовій навчання, підвищує можливості для практико зорієнтованої освіти, мотивації учнів до навчання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28524. Основні поняття бізнес-моделювання. Системний підхід у моделюванні бізнес-процесів 147.5 KB
  Системний підхід у моделюванні бізнеспроцесів Термін моделювання бізнеспроцесів був придуманий у 1960ті роки в галузі інженерних систем. Моделювання бізнеспроцесів покращує адміністративний контроль полягала в том що методи для отримання більш глибокого розуміння фізичних систем управління можуть бути використані аналогічним чином для бізнеспроцесів. Нові методики такі як реорганізація бізнеспроцесів впровадження інноваційних бізнеспроцесів управління бізнеспроцесами комплексне бізнеспланування спрямовані на вдосконалення...
28525. Дані, інформація, її види та формалізація. Інформаційна технологія автоматизації процесу аналізу інформації 170.5 KB
  Технології виявлення знань в базах даних 1. Головною особливістю даних сьогодні є те що їх стає надзвичайно багато. При масовому застосуванні комп'ютерів виникла гігантська кількість джерел даних. Для прикладу можна взяти обсяг даних у всесвітній мережі Інтернет що збільшується щохвилини.
28526. Інтелектуальні технології обробки економічних даних 171.5 KB
  В першому випадку відомості містяться у різноманітних інформаційних джерелах книги документи бази даних інформаційні системи і т. Серед методів першої групи в економіці поширені методи математичної статистики що вирішують спектр задач проте не дозволяють знаходити і видобувати знання з масивів даних. Тому для аналізу сучасних баз даних методи повинні бути ефективними простими у використанні володіти значним рівнем масштабності і певною автоматизованістю.
28527. Принципы построения алгоритма шифрования ГОСТ 28147-89 32.78 KB
  ГОСТ 28147 разработан в 1989 году является блочным алгоритмом шифрования длина блока равна 64 битам длина ключа равна 256 битам количество раундов равно 32. ГОСТ 28147 использует восемь различных Sboxes каждый из которых имеет 4битовый вход и 4битовый выход. Iый раунд ГОСТ 28147 Генерация ключей проста.
28528. Основное преобразование алгоритма ГОСТ 28147–89 25.13 KB
  На самом верхнем находятся практические алгоритмы предназначенные для шифрования массивов данных и выработки для них имитовставки. В ГОСТе ключевая информация состоит из двух структур данных. Основной шаг криптопреобразования по своей сути является оператором определяющим преобразование 64битового блока данных. Определяет исходные данные для основного шага криптопреобразования: N – преобразуемый 64битовый блок данных в ходе выполнения шага его младшая N1 и старшая N2 части обрабатываются как отдельные 32битовые целые числа без знака.
28529. Режим простая замена ГОСТ 28147–89 20.97 KB
  Зашифрование в данном режиме заключается в применении цикла 32З к блокам открытых данных расшифрование – цикла 32Р к блокам зашифрованных данных. Это наиболее простой из режимов а 64битовые блоки данных обрабатываются в нем независимо друг от друга. Размер массива открытых или зашифрованных данных подвергающихся соответственно зашифрованию или расшифрованию должен быть кратен 64 битам: Tо = Tш = 64n; после выполнения операции размер полученного массива данных не изменяется. Блок данных определенной размерности в нашем случае – 4бит...
28530. Режим гаммирования ГОСТ 28147–89 РГПЧ 77.46 KB
  В данных режимах шифрование информации производится побитовым сложением по модулю 2 каждого 64битного блока шифруемой информации с блоком гаммы шифра. последовательности элементов данных вырабатываемых с помощью некоторого криптографического алгоритма для получения зашифрованных открытых данных. Для наложения гаммы при зашифровании и ее снятия при расшифровании должны использоваться взаимно обратные бинарные операции например сложение и вычитание по модулю 264 для 64битовых блоков данных. Гаммирование решает обе упомянутые проблемы:...
28531. Гаммирование с обратной связью 16.05 KB
  Данный режим очень похож на режим гаммирования и отличается от него только способом выработки элементов гаммы – очередной элемент гаммы вырабатывается как результат преобразования по циклу 32З предыдущего блока зашифрованных данных а для зашифрования первого блока массива данных элемент гаммы вырабатывается как результат преобразования синхропосылки по тому же циклу 32З. Как видно из соответствующего уравнения при расшифровании блока данных в режиме гаммирования с обратной связью блок открытых данных зависит от соответствующего и...
28532. Выработка имитовставки к массиву данных 15.64 KB
  Ранее мы обсудили влияние искажения шифрованных данных на соответствующие открытые данные. Мы установили что при расшифровании в режиме простой замены соответствующий блок открытых данных оказывается искаженным непредсказуемым образом а при расшифровании блока в режиме гаммирования изменения предсказуемы. Означает ли это что с точки зрения защиты от навязывания ложных данных режим гаммирования является плохим а режимы простой замены и гаммирования с обратной связью хорошими – Ни в коем случае.