53483

ИТОГИ И УРОКИ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ

Доклад

Педагогика и дидактика

Залогом победы было единство фронта и тыла сделавшее реальным лозунг военных лет: Все для фронта все для победы Трагическое начало войны поставило перед руководством страны чрезвычайно сложную задачу: переместить в глубокий тыл промышленные предприятия оборудование материальные ценности. На военное положение были переведены все рабочие и служащие: они объявлялись мобилизованными на период войны рабочий день устанавливался в 11 часов при шестидневной рабочей неделе сверхурочные становились обязательными отпуска...

Русский

2014-02-27

32 KB

0 чел.

ИТОГИ И УРОКИ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ

Великая Отечественная война 1941 —1945 гг. потребовала от общества и безоглядного мужества, и готовности сплотиться ради победы, и сверхчеловеческого напряжения сил. Залогом победы было единство фронта и тыла, сделавшее реальным лозунг военных лет: «Все для фронта, все для победы!»

   

    Трагическое начало войны поставило перед руководством страны чрезвычайно сложную задачу: переместить в глубокий тыл промышленные предприятия, оборудование, материальные ценности. Нужно было эвакуировать миллионы людей, разместить их, помочь в обустройстве. 24 июня 1941 г. был создан Совет по эвакуации, а 30 июня — Государственный Комитет Обороны. Уже к декабрю в Сибирь, на Урал, в Среднюю Азию было перемещено более полутора тысяч предприятий и 10 млн человек. На новом месте в первую очередь разворачивалось производство, трудились нередко под открытым небом, не дожидаясь, пока будут возведены стены и крыша над головой. На военное положение были переведены все рабочие и служащие: они объявлялись мобилизованными на период войны, рабочий день устанавливался в 11 часов при шестидневной рабочей неделе, сверхурочные становились обязательными, отпуска отменялись. Для снабжения тружеников тыла вводились продовольственные карточки. Нехватка мужчин компенсировалась за счет женщин и подростков, с 14—15 лет становившихся к станку. Свой вклад в победу внесли и узники ГУЛАГа, многие из которых, добившись досрочного освобождения, погибли на фронтах войны («искупили вину кровью»).

  В первые же месяцы войны под немецкой оккупацией оказались миллионы граждан СССР. Оккупанты ввели в действие так называемый план «Ост». «Расово неполноценные народы» (по терминологии авторов документа) — славяне, евреи, цыгане и др. — подлежали физическому уничтожению, превращению в рабов, угоняемых в рейх для работы на новых хозяев Европы. Концентрационные лагеря, карательные акции, казни — все это было элементом порядка, который фашисты установили на новых территориях. Трагедия людей, оказавшихся в оккупации, была тем масштабнее, что и после освобождения советские власти относились к ним с подозрением. Им пришлось привыкать жить с ощущением собственной вины, которой не было, ибо других преступлений, кроме жизни «под оккупантом», за ними не числилось.

Победа в Великой Отечественной войне была победой народа, и сегодня по праву гордого проявленными мужеством, стойкостью, героизмом, способностью к самопожертвованию. Она куплена дорогой ценой: убито, умерло от ран, погибло в плену, замучено не менее 27 млн человек; разрушено 1710 городов, более 70 тыс. сел, около 32 тыс. фабрик — не менее одной трети национального богатства СССР (не считая расходов на эвакуацию, восстановление народного хозяйства); деформированы возрастная, половая, семейно-брачная структура (из мужчин 1923 года рождения осталось в живых всего 3%, сотни тысяч женщин не смогли создать семей, не родились миллионы детей, которые должны были родиться). И это лишь части цены, заплаченной народом, от имени которого поэт-фронтовик Б. Окуджава скажет позднее так: «...нам нужна одна Победа — одна на всех, мы за ценой не постоим».

   

    Каковы же итоги Великой Отечественной и Второй мировой войны? Назовем некоторые из них:

   

    победила антигитлеровская коалиция, СССР отстоял свою государственную независимость, была восстановлена государственность народов Европы, подвергшихся фашистской агрессии;

   

    фашистская Германия и Япония потерпели военно-политическое поражение, антидемократические режимы в этих странах, а также в Италии, Румынии, Венгрии, Болгарии и др. пали;

   

    фашизм и нацизм были осуждены как идеология агрессии, насилия, расового превосходства;

   

    в Европе и на Дальнем Востоке произошли некоторые территориальные изменения (в частности, Польша получила Силезию, СССР — Восточную Пруссию, весь Сахалин, Курильские острова);

   

    вырос престиж СССР, усилилось его международное влияние, в Центральной и Юго-Восточной Европе начала формироваться система социалистических государств, находящихся под его прямым контролем;

   

    возросло и влияние США, утвердившихся в роли лидеров западного мира;

   

    был дан мощный импульс национально-освободительному движению, началось разрушение колониальной системы.

   

    К сожалению, к итогам Великой Отечественной войны относят и укрепление тоталитарного режима в СССР, возрождение политики репрессий, несколько ослабленных в военные годы.

   

    Вопрос об уроках Великой Отечественной войны остается чрезвычайно сложным. Их понимание зависит от времени, от готовности людей учиться у истории. Война и победа показали, что агрессору нельзя потакать, для борьбы с ним необходимо единство миролюбивых сил. Война, безусловно, научила человечество презирать фашизм, всеми силами противостоять ему. Урок войны, вероятно, и в том, что военно-политическую безопасность одного государства невозможно обеспечить за счет безопасности других, а насилие не может быть способом решения сложных, запутанных международных проблем.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83451. Перелік основних принципів міжнародного права. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права 38.27 KB
  Нормативний зміст основних принципів міжнародного права Відповідно до принципу незастосування сили або погрози силою всі держави зобовязані утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості та політичної незалежності інших держав або будьяким іншим чином несумісним з цілями ООН. До нормативного змісту принципу також включається: заборона окупації території іншої держави у порушення норм міжнародного права; заборона актів репресалій пов\'язаних із застосуванням сили; надання державою своєї території...
83452. Поняття та види субєктів міжнародного права 36.75 KB
  У міжнародному праві немає норми яка б містила вичерпний перелік субєктів міжнародного права. Єдиним джерелом в якому згадуються субєкти міжнародного права є стаття 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція не застосовується до міжнародних угод укладених між державами та іншими субєктами міжнародного права або між такими іншими суб\'єктами міжнародного права.
83453. Поняття та зміст міжнародної правосубєктності 33.66 KB
  Зміст міжнародної правосубєктності залежить від виду субєкта міжнародного права. Найширший він у держав, міжнародна правосубєктність якихєуніверсальною (повною) тавключаєздатністьдо:
83454. Обмеження міжнародної правосубєктності 37.78 KB
  Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету а звідси міжнародної правосуб\'єктності. Колонії це залежні території що знаходяться під владою іноземної держави метрополії без самостійної політичної та економічної влади управління якими здійснюється в особливому порядку. В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на: самоврядні колонії домініони які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб\'єктності до часткової правосуб\'єктності а згодом й до повної правосуб\'єктності;...
83455. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав 37.61 KB
  Слід підкреслити що всі держави мають статус суб\'єкта міжнародного права. Саме держави можуть створювати інші суб\'єкти міжнародного права. Єдиним міжнародним договором в якому надано дефініцію держави є Конвенція про права та обов\'язки держав 1933 р. Не дивлячись на регіональний характер цієї Конвенції в доктрині міжнародного права стаття 1 Конвенції використовується для визначення держави як суб\'єкта міжнародного права.
83456. Унітарні та складні держави 37.87 KB
  Федерація це союзна держава суб’єкти якої володіють значною самостійністю у внутріїпніх справах а зовнішні зносини віднесені до компетенції центральної влади. Суб’єкти федерації не мають права на зовнішньополітичні зносини але можуть підтримувати економічні культурні наукові стосунки з іншими державами. Суб’єктом міжнародного права виступає федерація в цілому. За принципом виділення суб’єктів федерації поділяються на: національні побудовані за національним принципом виділення суб’єктів федерації наприклад Індія; територіальні ...
83457. Правосубєктність націй і народів, що борються за національне визволення 33.91 KB
  Нації і народи, що борються за національне визволення, як субєкт міжнародного права набули актуальності в 60-ті роках XX століття в період розпаду колоніальної системи. Народ, який в процесі визвольної боротьби набуває елементи державності, створює органи.
83458. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій 37.25 KB
  Міжнародна міжурядова організація може бути визначена як формальна структура створена в рамках міжнародного договору укладеного між державамичленами організації яка має конкретну ціль що проявляється у спільному інтересі державчленів. В деяких випадках членами міжнародних організацій крім держав можуть бути також інші міжнародні організації та певні автономні утворення. На відміну від міжнародних організацій членами яких виключно або головним чином є держави і які зазвичай іменуються міжнародними міжурядовими організаціями...
83459. Міжнародна правосуб’єкгність Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Червоного Півмісяця 32.68 KB
  Наприклад Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця є організацією яку важко однозначно віднести як до одної так і до іншої групи. Складається вона з трьох складових: Міжнародного Комітету Червоного Хреста членами якого є фізичні особи громадяни Швейцарії; Ліги Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця членами яких є національні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця; Національні товариства в кількості понад 120ти. Незважаючи на це держави співпрацюють з Міжнародним Рухом Червоного Хреста та...