53485

Московське царство за Івана ІV

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Московське царство за Івана ІV Мета: ознайомити учнів зі змінами в житті Московського царства в період завершення централізації країни; розглянути основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Івана ІV; удосконалювати вміння учнів встановлювати причиннонаслідкові зв`язки працювати з історичною картою характеризувати роль історичних діячів. Правління Івана ІV Васильовича 15331584: а прихід Івана ІV до влади; б держава і церква; в реформи Вибраної ради; г зовнішня політика; д опричнина; 1. Перш ніж перейти до розгляду питання...

Украинкский

2014-02-27

58 KB

1 чел.

Урок із всесвітньої історії у 8 класі

Автор: учитель історії Миколаївської ЗШ І-ІІІ ступенів

Чуєва Тетяна Анатоліївна

Тема. Московське царство за Івана ІV

Мета: ознайомити учнів зі змінами в житті Московського царства в період

завершення централізації країни; розглянути основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Івана ІV; удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, працювати з історичною картою, характеризувати роль історичних діячів.

Обладнання: підручник, атласи, настінна карта «Держава Російська в XVІ ст», ілюстрації, репродукції картин.

Основні терміни і поняття: вотчина, служиве дворянство, бояри, опричнина, Вибрана Рада, Земський собор.

Використана література:

1. В. И. Буганов Бунтари и правдоискатели в Русской православной церкви М.: «Политиздат». – 1991. – 526с.

2. В. О. Ключевский Сочинения: в 9 т. –М.; «Мысль». -1988. –Т2.

3.Методичні рекомендації до викладання курсу «Всесвітня історія» 8 кл. //Історія в школах України, 2009. №3.

4. С. Перевезенцев Россия. Великая судьба. –М.: «Белый город». -2006. -706с

5.Творцы мировой истории. От Ренессанса до века Просвещения / Ф. Тремолье. –М.: «Арт – Родник» - 2003. -327с.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Підсумок уроку.


Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Учитель разом з учнями визначає загальні тенденції у розвитку європейських держав у XVІ – першій половині ХVІІ століття:

перехід від феодалізму до капіталізму в передових країнах;

створення нового типу держави – абсолютної монархії;

реформування церкви і загострення релігійних протиріч;

зародження світової колоніальної системи, формування світового ринку.

Чи всюди ці зміни відбувалися однаково?

(У Нідерландах, Англії та Франції капіталістичні відносини швидко розвивалися, проникаючи в міста та села. У Німеччині та Італії цей процес зустрічав завзятий опір феодалів. Міцні позиції займав феодальний лад і в Московській державі.)

Отож ми підійшли до теми нашого уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

(Оголошення теми, мети уроку та завдань які стоять перед учнями на даному занятті).

План

Московська держава в І 1/3 XVІ століття.

Правління Івана ІV Васильовича (1533-1584):

а) прихід Івана ІV до влади;

б) держава і церква;

в) реформи Вибраної ради;

г) зовнішня політика;

д) опричнина;

1. Перш ніж перейти до розгляду питання пов`язаного з безпосереднім правлінням Івана ІV з`ясуємо, що являла собою Московська держава в кінці XV – І 1/3XVІ ст.

Іван ІІІ Васильович (1462-1505)

Василь ІІІ Іванович (1505-1533).

скинули монголо-татарське іго;

подолали роздробленість країни;

розширили межі володінь (карта);

існування боярського землеволодіння ( вотчина);

посилення впливу дворян, які за службу отримували землю;

більшість населення становили селяни (панщина, оброк);

посилення процесів закріпачення як наслідок «революції цін»

Висновок: Московське царство – феодальна держава із сильною владою

великого князя.

Документ. Сигізмунд Герберштейн про владу Василя ІІІ

2. Прихід Івана ІV до влади

В шлюбі з Соломонією Сабуровою князь Василій ІІІ не мав дітей. А ось одруження Оленою Глинською принесло довгожданих синів. Та, на жаль, наприкінці 1533 року Василь ІІІ помирає. Таким чином, Іван ІV вступив на престол у трьохрічному віці.

Документ Ключевський про дитинство Івана

Питання до документу:

Які риси характеру були притаманні юному правителю?

Як змінилося життя Івана після смерті батьків?

Чи можуть умови життя в дитинстві накласти відбиток на подальше життя?

1533-1538 – правління Олени Глинської

1538-1547 – боротьба бояр за владу.

На думку істориків Іван ІV був народжений, щоб правити та життя весь час вносило свої корективи.

Документ. Карамзін про виховання Івана ІV

Зміни відбулися в 1547 році

одруження

вінчання на царство:

1) уперше великий князь Московський отримав титул «цар»;

2) зрівнявся за положенням із західними правителями;

3) різко піднявся над усією російською знаттю.

Ну, а факт отримання корони з рук митрополита Макарія підтверджував особливе становище церкви в державі. Москва взагалі претендувала на роль нового світового духовного центру. (Пояснити учням вислів « Москва – третій Рим»).

Реформи Вибраної ради

З середини XVІ ст. починається епоха реформ.

Поступово навколо царя складається урядовий кружок (родичі царя, князі, дворяни, священики), який увійшов в історію під назвою Вибраної ради

Вибрана рада:

обговорювала плани державних реформ;

вирішувала питання зовнішньої політики;

впливала на формування центрального і місцевого управління.

Найбільший вплив мали Олексій Адашев, Андрій Курбський, священик Сільвестр, митрополит Макарій. Тому зміни, які сталися в середині XVІ століття ще називаються реформам Вибраної Ради.

(Учитель пояснює суть кожної реформи, а учні по ходу розповіді складають короткі тези).

Реформи:

скликання Земського собору.

У 1549р. був скликаний Земський собор – збори представників від бояр, вищого духівництва, земельних власників, московських купців. Земські собори розглядали найважливіші загальнодержавні питання, не обмежували владу царя, а служили опорою у проведенні зовнішньої і внутрішньої політики. У Московській державі затверджувалася станово – представницька монархія. Того ж року Іван ІV виступив на Соборі, де різко засудив боярське правління в роки, що передували початку його царювання, і закликав до об’єднання зусиль щодо зміцнення держави. Були прийняті заходи для поліпшення становища дворян: вони були звільнені від підсудності боярам – намісникам із усіх судово – адміністративних справ перейшли безпосередньо у ведення держави. Це одночасно зміцнювало царську владу і послаблювало позиції бояр – намісників.

укладення нового Судебника.

Новий Судебник встановлював твердий порядок суду і правління Російською державою. Влада намісників відповідно до Судебника 1550 р. була обмежена. Справи на місцях тепер розбиралися з обов’язковою участю виборного земського старости. Були скасовані податні пільги монастирів. У такий спосіб зміцнювалася централізована влада і послаблялася матеріальна база церкви. Стосовно селян була збережена стаття попереднього Судебника (1497) про Юріїв день – час переходу кріпаків від одного власника до іншого. Судебник установив термін переходу – за тиждень до Юрієва дна (26 листопада за старим стилем) і тиждень потому – з деяким збільшенням «постоялого» (грошовий збір із селян під час відходу від землевласника). Дія статті поширювалося також на щойно приєднані землі. Посилювалася влада феодала над селянами. Судебник встановив тверді покарання для «лихих людей», обвинувачуваних у «розбоях».

оформлення Приказів.

У 1550–х рр. оформилися центральні органи управління – Прикази. У кожному з них зосереджувалася певна галузь управління: Помісний приказ завідував помісним землеволодінням феодалів; Розрядний – призначав воєвод, визначав дворянську платню, збирав боярське ополчення; зовнішньою політикою займався Посольський приказ; Розбійний приказ розшукував і судив «лихих» людей; керівники Приказів призначалися царем. Усе діловодство вели дяки, які за походженням зазвичай були з дворян. Суттєве значення боярської аристократії в центральному управлінні знизилося.

реформування місцевого управління.

Перетворення торкнулося і місцевого управління. У середині 50-х рр. XVІ ст. була ліквідована система боярських кормлінь – спосіб утримання посадових осіб (намісників) за рахунок місцевого населення. З дворян обиралися губні старости, у руках яких зосереджувалися управління і суд на місцях там, де було відсутнє дворянське землеволодіння, з посадського населення і чорносошних селян обиралися земські старости.

військові реформи.

У 50-х рр. XVІ ст. були проведені військові реформи. З нетяглих людей (звільнених від податків і таких, що не відбувають повинностей на користь держави) були створені піхотні стрілецькі полки, що поклало початок організації постійного війська. Стрільці озброювалися за рахунок держави вогнепальною зброєю (пищалями), були одягнені в сукняні каптани, оброблені поперек грудей шнурами. На голові носили гостроверхі сукняні шапки з хутряною опушкою. За службу стрільці одержували хлібну, грошову і земельну платню. У 1556 році уряд видав Уложення про службу, відповідно до якого всі поміщики і вотчинники несли обов’язкову військову службу, починаючи з 15-літнього віку. У середині XVІ ст. Іван ІV створив особисту гвардію – «Обрану тисячу» (1070 дворян), що повинна була стати опорою самодержавної влади. Були прийняті заходи для посилення артилерії. За Івана ІV вперше в історії російських збройних сил з'явилися у військах інженерні частини, що будували фортеці і рухливі облогові вежі, а також мінери-підривники.

скликання Стоглавого собору.

Тому 1551 р. з ініціативи царя і митрополита був скликаний церковний Собор, який дістав назву «Стоглавого» (його постанови складалися зі ста глав). На Соборі, крім вищого духівництва, були присутні служиві люди. Іван ІV хотів заручитися підтримкою церкви в проведених ним реформах і доповнити заходи щодо централізації держави відповідними реформами церкви. Він звернувся із закликом схвалити Судебник та інші реформи і поставив ряд питань з «виправлення» церковних справ. Собор засудив багато пороків у поводженні церковників і вжив заходів з наведення порядку в їхньому оточенні. Було продовжене формування єдиного пантеону російських «святих» з метою викорінювання місцевого сепаратизму в церковній організації. Був досягнутий компроміс із питання про церковне землеволодіння: землі, придбані церквою після Собору, поверталися колишнім власникам, а надалі придбання і продаж землі повинні були відбуватися тільки з царського дозволу. Лихварство як у грошовій, так і в натуральній формі було церковникам заборонено.

Висновок: зміцнення Московської держави, посилення військової могутності, економічних і політичних позицій дворянства

Зовнішня політика

Сам. робота з підручником та картою в групах.

Завдання: визначити основні напрямки зовнішньої політики Івана ІV, вказати які землі і коли були приєднані до Московського царства.

східний напрямок.

південний напрямок.

західний напрямок.

(Демонстрація репродукції з картини Сурикова «Підкорення Сибіру Єрмаком»).

Висновок: Московське царство – багатонаціональна держава.

Опричнина (1565-1572)

Значення терміну за словником Ожегова:

1)частина держави, яка знаходиться в безпосередньому управлінні царя.

2) спецвійська того часу.

3) за часів давньої Русі: земельний наділ вдові князя.

Причини введення

боротьба із залишками удільної старовини;

вади психіки Івана Грозного;

відмова від радників;

Основні заходи опричнини:

1.Московське царство поділялось на земщину і опричнину

Створення опричного війська, з т. п. званих «худородних дворян»

Обкладення земщини 100 тис. податком

Існування опричної думи(Басманов)

Опричний похід 1570 року в Новгород

Як людина глибоко релігійна Іван ІV заносив імена репресованих у спеціальні молитовники-синодики і роздавав у церкви, щоб їх згадували під час заупокійної молитви.(по синодиках – 22тисячі, історики - від 4 до 15 тисяч.)

Наслідки:

закріплення необмеженої влади царя;

загибель тисяч людей;

господарська і політична криза.

Демонстрація фрагменту фільму Павла Лунгіна «Цар»

Причини скасування:

невдоволення опричниною;

невдачі в Лівонській війні;

зовнішня загроза (опричне військо не змогло зупинити татар,які спалили

Москву в 1571 році.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Охарактеризувати Івана Грозного як історичного діяча.(Версії учнів)

V. Підсумок уроку

Д/з: Матеріал підручника. Творче завдання «Які події відображає картина Іллі Рєпіна «Іван Грозний і його син».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40456. Социологическая теория марксизма 15.95 KB
  Марксистское понимание сущности человека и человеческого общества возникло в рамках целостного марксистского миропонимания, развитого К. Марксом и Ф. Энгельсом. Марксизм представляет собой совокупность теорий, относящихся ко многим областям объективной действительности.