53533

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ СУДІ М.КИЄВА

Отчет о прохождении практики

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Суд – це термін, який вживається в кількох значеннях, а саме: установа, де працюють співробітники суду; склад суддів, які розглядають судові справи (судова колегія); судовий процес; орган держави.

Украинкский

2014-04-01

69.29 KB

26 чел.

6

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..7
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУДУ

   1.1. Нормативно-правове регулювання та основні принципи діяльності суду……………………………………………………………………………….10

   1.2. Склад Шевченківського районного суду та його повноваження…………………………………………………………………….11

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН І ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

   2.1. Робота з громадянами і оформлення документів по заявах і скаргах……………………………………………………………………………15

2.2. Порядок звернення до суду для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів………………………………………………………………16

     2.3. Підготовка справ до судового розгляду……………...…………….17

РОЗДІЛ 3. РОЗГЛЯД СПРАВ ТА ЇХ ОФОРМЛЕННЯ

   3.1. Розгляд справ в судовому засіданні……………..…………………18

   3.2. Винесення рішення по справі……………………………………....19

   3.3. Оформлення справ після їх розгляду……………………………...23

           3.4. Організація працевлаштування до судових органів України….…24 РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ          РАЙОННОМУ СУДІ М.КИЄВА

           4.1. Нормативно-правова база про охорону праці, інструкції, положення, технічна документація……………………………………………..27

4.2. Система управління охорони праці, її функції……………………28

           4.3. Планування та фінансування з охорони праці…………………….29

           4.4. Умови праці, небезпечні та шкідливі фактори та їх джерела…....30

           4.5. Заходи та засоби захисту працюючих від шкідливих небезпечних факторів………………………………………………………………………….31

           4.6. Відповідність робочих місць нормативним актам, умови праці, небезпечні та шкідливі чинники, організація захисту від них на робочому місці………………………………………………………………………………34

           4.7. Організація пожежної безпеки та режимної роботи…………..…35

           4.8. Практика застосування Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату ”працездатності”……..37

           4.9. Визначення показників соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов з охорони праці. Атестація робочого місця…………………………………………………………………………….39

           5.10. Висновки та пропозиції…………………………………………....39

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ
ВСТУП

Я, Котова Ганна Олександрівна, студентка 4-го курсу юридичного факультету Національного університету державної податкової служби України проходила виробничу практику  в Шевченківському районному суді м. Києва у відповідності з навчальним планом підготовки бакалавра за спеціальністю „Правознавство”.

Основним завданням практики було узагальнення систематизації, вдосконалення знань і навичок зі спеціальності „Правознавство”, перевірити можливість самостійної роботи у сфері юридичної практики.

В процесі проходження виробничої практики переді мною була поставлена мета:

-   поглибити і закріпити теоретичні знання, що були одержані мною при вивчені предметів навчального плану;

-   набути практичного досвіду;

-   набратись досвіду самостійно вирішувати певні питання юридичного значення;

В процесі проходження переддипломне стажування я повинна була ознайомитись з нормативними актами які регулюють діяльність Шевченківського районного суду, ознайомитися із правозастосовчою діяльністю, зокрема з порядком розгляду справ судами, із оформленням справ забезпеченням їх схоронності, ведення звітної документації, оформленням особистих справ працівників, охарактеризувати нормативно-технічні документи, стандарти з питань охорони праці, які діють в Шевченківському районному суді, вести ділову документацію (заповнити бланки різних документів).

Загальновідомо, що найбільш цивілізованим і ефективним способом захисту порушеного права людини є звернення до суду.

Суд – це термін, який вживається в кількох значеннях, а саме: установа, де працюють співробітники суду; склад суддів, які розглядають судові справи (судова колегія); судовий процес; орган держави.

Виходячи з головного змісту поняття “суд”, який заключається в тому, що суд – це орган держави, орган влади, можна виділити притаманні суду ознаки, які відрізняють його від інших органів, а саме:

  1.  . суд розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути ніякий інший орган;
  2.  . рішення суду проголошується ім’ям України. Це надає їм силу закону, обов’язковість для всіх громадян, органів, яким вони адресовані;
  3.  . розгляд справ у суді здійснюється з дотриманням особливої процедури, регламентованої законом;
  4.  . суду властива особлива самостійність при розгляді справ.

Суд як суб’єкт правосуддя має можливість впливу на поведінку людей та на процеси, що відбуваються у суспільстві. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.[9, ст. 3]

Судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції.

Судоустрій України визначається Конституцією України, Законом України “Про судоустрій та статус суддів” та іншими законодавчими актами України.

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань, закріплених у Конституції України, суспільного ладу, його політичної та економічної систем; соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України; прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій.

Усією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов’язку, поваги до прав, честі і гідності громадян.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.[1, ст. 20]

Згідно зі ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Виходячи з цього конституційного положення судочинство в Україні має проводитися українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою. Це також принципово підкреслено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.

Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.

Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Існують інші джерела поповнення доходів суду.


      РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУДУ               

1.1. Нормативно-правове регулювання та основні принципи діяльності суду.

Стаття 24 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Судова система є третьою гілкою влади, без якої нормальна діяльність як законодавчої так і виконавчої гілок та й функціонування всієї держави важко уявити. Саме тому роль судової системи, особливо при переході до ринкових відносин, є надзвичайно важливою.

Діяльність суду в Україні регламентується широким колом законодавчих актів, серед яких основними є:

  1.   Конституція України;
  2.   Закон України “Про судоустрій та статус суддів ”;
  3.   Кримінальний, Цивільний, Кримінально-процесульний кодекс України (1965 р.), Кримінально-процесульний кодекс України,  Цивільно-процесуальний кодекс Українита інші кодекси України;
  4.   Інструкція з діловодства у місцевих загальних судах;
  5.   Інші нормативно-правові акти.

Конституцією України передбачено, що система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації. Крім цього, коротко слід наголосити на принципах, на основі яких здійснюється правосуддя в Україні:

1) здійснення правосуддя виключно судами;

2) незалежність і недоторканість суддів;

3) законність;

4) одноособовий і колегіальний розгляд справ;

5) рівність всіх учасників судового розгляду перед законом і судом;

6) презумпція невинуватості;

7) забезпечення обвинуваченому права на захист;

8) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

9) державна мова судочинства;

10) обов’язковість рішень суду.

Таким чином, організація судової системи в Україні здійснюється на основі діючого законодавства, яке в більшості випадків потребує вдосконалення.

1.2. Склад Шевченківського районного суду та його повноваження.

Шевченківський районний суд здійснює свою внутрішню діяльність на основі Інструкції з діловодства у місцевих зхагальних судах. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок документування діяльності суду, регламентує методику складання документів, порядок роботи з ними від моменту надходження до передачі їх в архів, обсяг компетенції працівників канцелярії, звернення до виконання вироків, рішень, ухвал, постанов; приймання, облік і збереження речових доказів, організацію архіву.

Інструкція визначає порядок ведення загального діловодства, її положення поширюється на всю службову документацію, що не має таємного характеру. Порядок ведення таємного діловодства з документами, що мають гриф секретності, виконання судових вироків, рішень, ухвал, постанов визначається чинним законодавством. Відповідальність за організацію роботи суду в цілому, в тому числі і канцелярії, покладається на голову суду.

Голова суду має право в разі необхідності проводити перерозподіл обов'язків між працівниками суду залежно від штатної чисельності працівників та обсягу роботи.

Шевченківський районний суд   складається:

голова суду-1;

судді-36;

секретарі судових засідань-36;

старший секретар суду-4;

помічник голови суду-2

консультант-1

архіваріус-1

судовий розпорядник-3;

Голова суду здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів до усунення недоліків і упущень в її роботі. Заступники голови суду відповідають за стан діловодства у відповідних судових колегіях.

Завідуючий канцелярією організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, архіваріуса. На завідуючого канцелярією покладається:

  1.   розподіл роботи між працівниками канцелярій суду і контроль за виконанням ними своїх обов'язків;
  2.   розподіл кореспонденції, що надійшла до суду;
  3.   контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб та строками їх вирішення;
  4.   організація роботи по обліку і збереженню судових, речових доказів та канцелярського приладдя;
  5.   контроль за виконанням постанов про помилування;
  6.   контроль за своєчасною відправкою справ зі скаргами, поданням, протестами до вищої ланки суду та витребуваних для перевірки порядком нагляду;
  7.   контроль за відкликанням виконавчих документів у разі припинення виконання;
  8.   забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особистих справ та карток обліку;
  9.   ведення фінансової звітності;
  10.   контроль за веденням контрольних та зведених виконавчих проваджень;
  11.   облік явки на роботу працівників суду;
  12.   впровадження науково-технічних засобів в роботу працівників канцелярій.

На секретарів суду покладається ведення діловодства з судових справ:

  1.   реєстрація, облік і зберігання справ кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших справ і матеріалів;
  2.   ведення контролю журналів, нарядів;
  3.   оформлення документів по зверненню до виконання вироків, рішень, ухвал, постанов суду: контроль за одержанням повідомлень про виконання;
  4.   облік і зберігання речових доказів;
  5.   реєстрація і облік виконавчих документів, що передається на виконання судовим виконавцям;
  6.   ведення контрольних та зведених виконавчих проваджень;
  7.   підготовка і передача до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів;
  8.   підготовка та видача копій судових рішень та інших документів по судових справах;
  9.   виконання інших доручень голови суду, завідуючого канцелярією.

На секретаря судових засідань покладається:

  1.   виконання необхідної роботи під час прийому суддею громадян (підготовка листів, повісток);
  2.   виклик учасників процесу і свідків;
  3.   складання і вивішування списків справ призначених до розгляду в судовому засіданні;
  4.   перевірка явки осіб, які викликались в судове засідання, та зазначення на підставах часу перебування їх в суді;
  5.   ведення протоколів розпорядчих і судових засідань;
  6.   оформлення справ після їх розгляду;
  7.   ведення журналу судових засідань;
  8.   виписування виконавчих листів у справах, по яких судом допущено негайне виконання рішень;
  9.   виклик засідателів і облік їх роботи;
  10.   виконання іншої роботи за дорученням голови суду, судді, завідуючого канцелярією.

На помічника голови суду покладається:

  1.   звіт, узагальнення пропозицій та підготовка проектів плану роботи суду;
  2.   контроль за виконанням плану роботи суду;
  3.   організація та аналіз роботи з вирішення звернень громадян і юридичних осіб;
  4.   діловодство по кадрах, ведення книги наказів та інше.
    РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН І ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

2.1. Робота з громадянами і оформлення документів по заявах, скаргах.

Прийом громадян в суді здійснюється Головою суду, його заступниками, суддями в певні дні і години відповідно до графіка, затвердженого головою суду. Графік прийому громадян вивішується в приміщенні суду на видному місці.

Видача довідок і документів канцелярією суду проводиться протягом всього робочого дня.

У спеціально відведеному місці встановлюється стенд, на якому вивішується список суддів, зразки оформлення заяв, скарг тощо.

На прийомі черговий помічник судді з’ясовує позовні вимоги особи, перевіряє, чи сплачений судовий збір, а також чи всі необхідні документи додані до позовної заяви. Після помічник судді всі прийняті позовні заяви передає до цивільної канцелярії де відповідальна особа реєструє, присвоює уніфікований номер справи та провадження, заводить обліково-статистичну карту на справу та передає судді для розгляду. Справи до розгляду суддя призначає відповідно до свого власного графіку.

Секретар судового засідання при дотримання особою всіх вимог подання заяв підшиває подані стороною матеріали, зазначаючи при цьому номер справи, назву суду, який її прийняв, коротко зміст позовних вимог, час, на який призначено слухання справи.

Потім за вказівкою судді секретар судового засідання виписує повістки особам, які повинні з’явитися в судове засідання. Повістка являє собою документ встановленої форми, в якому вказується, кому вона адресована, по якій справі викликається особа, час і місце розгляду справи.

Крім того, за клопотанням сторони суддя може витребувати необхідні документи для розгляду справи по суті. Для цього секретар судового засідання виписує запити або листи.

Для контролю за доставкою повісток, запитів, листів вони відправляються, як правило, рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням.

Секретарем також робиться опис документів, які знаходяться у справі, що є заходом контролю за збереженням матеріалів справи.

2.2. Порядок звернення до суду для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Громадяни, підприємства, організації, установи звертаються  для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів до Шевченківського районного суду  з позовною заявою. Дана заява повинна бути належним чином оформлена і викладена на українській мові.

В позовній заяві зазначається:

1) назва суду в який подається дана заява;

2) назва сторін, поштові адреси позивача і відповідача, номер рахунку з якого може бути проведено відшкодування;

3) номер рахунку на який буде зарахована відшкодована сума і назва, і місце знаходження кредитних установ в яких знаходяться рахунки сторін;

4) ціна позову, якщо він підлягає оцінці;

5) текст позовної заяви. [2, ст.15]

До позовної заяви додаються всі необхідні докази, що підтверджують вимоги позивача. Позовна заява підписується керівником підприємства, організації, установи, а якщо фізична особа подає до суду позовну заяву, то тоді позивач (фізична особа) і підписує її. Після того як позовна заява надходить цінним листом в установу суду, суддя, який буде розглядати дану справу, виносить ухвалу в якій зазначається місце, дата, час розгляду тієї чи іншої справи

2.3. Підготовка справ до судового розгляду.

Справи до розгляду в суді призначаються в межах встановлених строків відповідно до графіка проведення судових засідань.

По справах, які призначено до розгляду в судовому засіданні, секретар судового засідання забезпечує виготовлення і надсилання повісток про виклик в судове засідання підсудних, потерпілих, позивача, відповідача, третіх осіб, свідків, експертів і т.д.

Повістка повинна бути виготовлена і надіслана не пізніше ніж на другий день після призначення справи до розгляду, незалежно від того, на який строк вона призначена. Як виняток, повістку можна видати особисто стороні або її представникові за їх згодою для вручення відповідним особам.

У цивільних справах відповідачу разом з повісткою надсилається копія позовної заяви, а за необхідності і копії документів, доданих до неї позивачем.

Напередодні розгляду справи секретар судового засідання складає список справ, призначених до розгляду, який вивішується на спеціально відведеному місці.

Секретар судового засідання повинен завчасно перевірити відомості про вручення повісток, копій обвинувальних висновків, актів та інших матеріалів, і за відсутності даних про їх вручення негайно доповісти судді для прийняття відповідних заходів.

Про виклик до суду громадян України або іноземних громадян, що проживають за кордоном, направляються спеціальні повідомлення, звичайною повісткою користуватись заборонено.

Отже, саме налагоджена робота судді і секретаря судового засідання по підготовці справ до судового розгляду сприяють швидкому і якісному розгляду справ.


РОЗДІЛ 3. РОЗГЛЯД СПРАВ ТА ЇХ ОФОРМЛЕННЯ.

3.1. Розгляд справ у судовому засіданні.

У день призначення до розгляду справи секретар судового засідання перед початком слухання повинен перевірити явку учасників процесу і доповісти судді.

У зал судового засідання першим входить секретар судового засідання і просить всіх встати, після цього заходить суддя.

Весь процес розгляду справи проходить за чітко визначеною процедурою, передбаченою ЦПК та КПК України. Для суддів дана процедура також чітко розписана в інструкції по веденню цивільних або кримінальних справ.

Під час розгляду справи секретар судового засідання веде протокол судового засідання, в якому відображається весь процес слухання справи. Після закінчення слухання учасники процесу мають право ознайомитися із протоколом судового засідання, і в разі незгоди подати на нього свої заперечення.

При розгляді справи суддя має право постановляти ухвали та рішення, які є процесуальними документами встановленої форми.

Крім того, необхідно зазначити, що недотримання процедури розгляду справ, а також неправильне ведення протоколу судового засідання можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Закінчується розгляд справи постановленням рішення суду. Враховуючи завантаженість суддів, технічну допомогу (друк, розсилки) суддям при постановці рішень надають помічники суддів. Помічник судді – це нова посада в системі суду, основною задачею якої є допомога суддям при постановці рішень, ухвал, слідкування за змінами законодавства, ведення обліку судової практики і т.д.

              

3.2.  Винесення рішення по справі.

Після повного, об'єктивного розгляду справи судом в судовому засіданні по цивільній справі виноситься рішення суду, а по кримінальній справі – вирок (обвинувальний або виправдувальний) суду. Рішення складається з вступної частини, описової, мотивувальної, резолютивної частини. Вирок складається з вступної, мотивувальної, резолютивної частини.

В вступній частині рішення зазначається час та місце його постановляння, найменування суду, що постановив рішення, склад суду, прізвище секретаря судового засідання, прізвище прокурора, який брав участь у справі, найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі представника громадської організації або трудового колективу. У вступній частині вироку зазначається, окрім тих відомостей, які присутні у вступній частині рішення, прізвище, ім'я, по батькові підсудного, рік, місяць, день його народження, місце народження, місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості, кримінальний закон, що передбачає злочин у вчиненні якого обвинувачується підсудний.

Описова частина рішення повинна містити в собі вказівку на вимоги позивача, заперечення відповідача і пояснення інших осіб,  які беруть участь у справі.

В мотивувальній частині рішення повинні бути наведені обставини справи, встановлені судом докази, на яких ґрунтуються висновки суду, доводи, за якими суд відхилить ті чи інші докази, а також закони,  якими керувався суд.

Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинуваченими визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини які визначають ступінь винності, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність; мотиви зміни обвинувачення; у разі визначення частини обвинувачення і у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою підставою для цього.

Суд також зобов'язаний мотивувати призначення покарання у вигляді позбавлення волі, якщо санкція кримінального закону передбачає й інше покарання, не зв'язані з позбавленням волі; застосування умовного засудження до позбавлення волі обов'язковим залученням засудженого до праці і призначення покарання нижче найнижчої мети, передбаченої кримінальним законом за даний злочин і перехід до іншого більш м'якого покарання, призначення покарання у вигляді направлення у виховно-трудовий профілакторій і вирішення питань зв'язаних з відстрочкою виконання вироку; звільнення підсудного від покарання.

В результативній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім'я, по батькові підсудного; кримінальний закон за яким підсудного визнано винним; покарання призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними і остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбуття покарання; тривалість випробувального терміну, якщо застосування умовне засудження; рішення про цивільний позов; рішення про речові докази: судові витрати; рішення про залік попереднього ув'язнення і рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили і вказівка про порядок і строк оскарження вироку.

При визнанні підсудного особливо небезпечним рецидивістом про це зазначається в резолютивній частині вироку.

Щодо засуджених до позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суд зобов'язаний визначити вид виправно-трудової чи виховно-трудової колонії, в якій засуджений повинен відбувати покарання.

В необхідних випадках у резолютивній частині обвинувального вироку викладається рішення про звернення з поданням до відповідних державних органів про позбавлення засудженого військового або соціального звання, орденів, медалей або почесного звання.

Також у резолютивній частині вироку зазначається рішення суду застосовувати до підсудного примусове лікування або встановити над ним опікування.

Міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.

Коли підсудному було пред'явлено декілька обвинувачень і деякі з них не були доведені, то у резолютивній частині вироку повинно бути зазначено, по яких з них підсудний виправданий, а по яких – засуджений.

Якщо підсудний визнається винним, але звільняється від відбуття покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку. Якщо суд визнає можливим застосувати відстрочку виконання вироку, то у резолютивній частині вироку зазначається тривалість відстрочки, обов'язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за згодою, суд покладає обов'язок по нагляду за засудженими проведенню з ним виховної роботи. Призначаючи покарання у вигляді громадської догани, суд, якщо визнає за необхідне поінформувати про це громадськість у резолютивній частині вироку зазначається спосіб доведення вироку до її відома. Якщо суд визнає за можливість застосувати умовне засудження з передачею засудженого для перевиховання і виправлення громадській організації чи трудовому колективу суд у резолютивній частині вироку зазначає, якій саме громадській організації чи трудовому колективу переданого засудженого на перевиховання і виправлення чи на який трудовий колектив чи особу, за їх згодою, покладено обов'язок по нагляду за умовно засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

В мотивувальній частині обвинувального вироку суд зобов'язаний навести мотиви призначення засудженому до позбавлення волі певного виду виправно-трудової чи виховно-трудової колонії або призначення йому, позбавлення волі у вигляді ув'язнення в тюрмі.

Якщо суд визнає необхідним застосування до підсудного примусове лікування або встановити над ним опікування, в мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви такого рішення.

Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формування обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначеним мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинуватість виправданого.

Резолютивна частина рішення повинна містити в собі висновок суду про задоволення позову або про відмову. В позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

У резолютивній частині рішення по справі наприклад про розірвання шлюбу суд повинен визначити при кому з подружжя, що розлучається, і хто з дітей залишається, а також з кого з батьків і в якому розмірі стягуються кошти на утримання дітей; встановити порядок поділу майна в натурі або в частковому відношенні між подружжям, що розлучається; визначити суму в передбачених законодавством про державне мито розмірах, яка підлягає сплаті подружжя (одним з подружжя або обома) при реєстрації розірвання шлюбу.[8, ст. 3]

Залежно від з'ясованих обставин справи суд може вийти за межі заявлених позивачем вимог, коли це необхідно для захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій або громадян.

Виконавчий лист, який виписується на рішення або вирок суду секретарем по цивільних справах, щодо рішення суду і секретарем по кримінальних справах, щодо вироку суду відноситься до вихідних документів.

Проходження вихідних документів в установі включає в себе:

1) складання проекту документа;

2) виготовлення проекту документа;

3) узгодження документа;

4) його візування;

5) підписання (в окремих випадках затвердження);

6) реєстрація і виправлення.

Після реєстрації вихідні документи передаються для відправки секретарю або експедиції. Перед відправленням вони повинні пройти експедиційну обробку, яка включає в себе:

1) фальцювання – складання документа в конверт;

2) перевірка правильності оформлення документів;

3) проставлення адреси на конверті;

4) визначення і проставлення вартості відправки;

5) складення опису заказної кореспонденції;

6) сортування документів по адресатах і видів поштових відправлень.

Виконавчий лист включає в себе:

1) номер справи, на яку виписується виконавчий лист;

2) повну назву суду, в якому виписується виконавчий лист;

3) вказується яку справу (цивільну чи кримінальну)

3.3. Оформлення справ після їх розгляду.

Після розгляду справи і постановлення судом вироку, рішення або ухвали, секретар судового засідання виконує такі дії:

  1.   підшиває до справи документи в хронологічному порядку, постанови, ухвали і листування, які передували судовому розгляду; протокол судового засідання, складений протягом трьох діб після розгляду справи і перевірений та підписаний суддею та секретарем судового засідання; всі документи, додані до справи в ході судового розгляду в порядку їх надходження, вирок, рішення або ухвалу;
  2.   продовжує нумерацію аркушів справи і складає опис документів, які знаходяться в справі, підписуючи його, а в справах з попереднім розслідуванням продовжує опис, складений органами слідства;
  3.   робить відповідний запис у журналі судових засідань про результати розгляду справи;
  4.   виписує виконавчі листи по справах, рішення по яких підлягають негайному виконанню;
  5.   забезпечує в разі необхідності ознайомлення з протоколом судового засідання протягом трьох діб з дня його складання осіб, які брали участь у судовому засіданні, про що вказані особи роблять запис на звороті останнього аркуша протоколу.

Копії вироку, рішення чи ухвали, що набрали законної сили, виготовляються секретарем судового засідання, завіряються підписом судді, печаткою суду та надсилаються за належністю.

Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони мають бути пронумеровані і скріплені печаткою із зазначенням їх кількості.

Якщо вирок, рішення чи ухвала не набрали законної сили, про це зазначається на копії, що видається.

Окрему увагу слід звернути на розгляд судами адміністративних матеріалів про накладення адміністративних санкцій за порушення правил дорожнього руху.

Після складання працівниками ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення, він подається до суду для винесення рішення, яке оформляється постановою. В ній зазначаються назва суду і суддя, який розглядає справу, відомості про правопорушника, суть правопорушення і вид адміністративного стягнення.

3.4. Організація працевлаштування до судових органів України.

Усі працівники судів України, крім допоміжного персоналу (прибиральниці, вартові, охорона та ін.), мають статус державних службовців. Державна служба в Україні базується на принципах: служіння українському народу і українській державі, демократизму, гуманізму і соціальної справедливості, верховенства права, що забезпечує пріоритет прав і свобод людини і громадянина, професіоналізму і ініціативності, чесності, особистої відповідальності за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни, гласності і підконтрольності.[7. ст.10]

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які отримали відповідну освіту та професійну підготовку і пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або відповідно до іншої процедури, передбаченої Кабінетом Міністрів України.

Прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі. Порядок проведення конкурсу для прийняття на державну службу регулюється Положенням про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. №782.

Дані відповідно вакансій посад державних службовців підлягають публікації та розповсюдженню через засоби масової інформації не пізніше ніж за один місяць до проведення конкурсу. Також дані про наявність вакантних посад доводяться до районної служби зайнятості за місцем знаходження органу, в якому проводиться конкурс.

Рішення про проведення конкурсу та його умови приймає керівник органу, в якому проводиться конкурс. Для проведення конкурсу наказом керівника створюється конкурсна комісія, яку, як правило, очолює Заступник Голови суду, і оголошується конкурс та його умови.

Кандидати на посади державних службовців, які бажають прийняти участь у конкурсі, подають на ім’я керівника органу заяву про участь у конкурсі, в якій повідомляють конкурсній комісії дані про свою освіту, а також стаж роботи. До заяви додаються особистий листок по обліку кадрів, автобіографія, копії документів про освіту, декларація про доходи за минулий рік по формі № 001-ДС.

За рішенням комісії до участі у конкурсі допускаються особи, що відповідають умовам конкурсу. Особи, що досягли віку: жінки – 55 і чоловіки – 60 років до конкурсу не допускаються. Комісія на своєму засіданні вивчає справи, моральні якості кандидатів, проводить співбесіду з кожним учасником конкурсу.

На основі вивчення представлених документів і співбесіди комісія приймає рішення відносно кожного учасника конкурсу шляхом голосування. Рішення комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами конкурсної комісії, і направляється керівнику не пізніше ніж через 2 дні після проведення голосування.

Рішення про укладення трудового договору приймає керівник апарату на основі рішення комісії стосовно переможця конкурсу. Інші учасники конкурсу можуть бути зачислені в кадровий резерв або прийняті на стажування.

При призначенні на посаду громадянин зобов’язаний представити: паспорт, трудову книжку, документи про освіту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, ксерокопію посвідчення про пільги, військовий квиток (якщо він військовозобов’язаний).

Всі вказані документи є основою для укладення трудового договору з громадянином. Укладення трудового договору оформляється наказом керівника апарата про прийняття на роботу.

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ СУДІ М.КИЄВА.

4.1.Нормативно-правова база про охорону праці, інструкції, положення, технічна документація.

 

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників інспекції у процесі трудової діяльності.

Діяльність Шевченківського районного суду м. Києва в галузі охорони праці визначається Конституцією України, законами України, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України, тривалість робочого тижня працівників Шевченківського районного суду м. Києва становить 40 годин.  [6. ст.8]

У структурних підрозділах Шевченківському районного суду м. Києва ведеться облік робочого часу працівників шляхом складання табеля. Також ведуться журнали обліку відсутності працівників Шевченківського районного суду м. Києва.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника апарата, в якому вони працюють, з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до статті 20 Закону України “Про державну службу” та ст.72 Кодексу законів про працю України.

За рішенням Голови суду державні службовці Шевченківського районного суду м. Києва можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Також державним службовцям відшкодовуються витрати на службові відрядження та виплачуються інші компенсації відповідно до законодавства про працю України.

Керівник зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.  

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Керівні працівники під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці з особовим складом суду, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці проводиться структурним підрозділом суду, на який покладена ця функція керівником.

4.2. Система управління охорони праці, її функції.

 

При управлінні охороною праці використовуються такі основні функції охорони праці:

  1.  Опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці.
  2.  Оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.
  3.  Проведення вступного інструктажу з питань охорони праці.
  4.  Складання комплексних заходів з охорони праці і розділу «Охорона праці» колективного договору.
  5.  Організація:

а) забезпечення працюючих нормативними актами з охорони праці;

б) атестація робочих місць;

в) підвищення кваліфікації і перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;

4.3. Планування та фінансування з охорони праці.

Функції по плануванню заходів з охорони праці в Шевченківському районному суді м. Києва покладені не тільки на відповідального з охорони праці, їх виконують також всі працівники суду. На працівників суду покладаються такі функції з планування охорони праці:

  1.  розробляє і вносить пропозиції по усуненню причин, що сприяють виникненню травматизму і захворювання працюючих;
  2.  вносить пропозиції по вдосконаленню управління охороною праці;
  3.  складає  плани організаційно-технічних заходів:

а) по впровадженню стандартів;

б) по виконанню приписів спеціаліста з охорони праці.

Голова суду займається загальним керівництвом охорони праці в Шевченківському районному суді м. Києва:

  1.  затверджує всі плани щодо охорони праці;
  2.  разом із спеціалістом з охорони праці виконує прогнозування потреби в матеріально-технічних засобах, використання яких забезпечує досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
  3.  розробляє плани фінансування охорони праці;
  4.  пов’язує плани з охорони праці з загальними планами роботи Шевченківського районного суду м. Києва.

В суді намагаються створити всі умови для безпечної роботи: регулярно проводяться навчання та перевірки знань з охорони праці, розроблено посадові інструкції з охорони праці для кожного робочого місця, всі працюючі забезпечені засобами індивідуального та колективного захисту.        

Такий серйозний підхід до питань охорони праці дозволив уникнути нещасних випадків та професійних захворювань – з часу створення Шевченківського районного суду м. Києва не було жодного нещасного випадку і жодного разу лікарі не встановлювали, що захворювання виникло в результаті професійної діяльності.

4.4. Умови праці, небезпечні та шкідливі фактори та їх джерела.

Умови праці – це сукупність факторів виробничої обстановки, що впливають на працездатність і здоров’я людини в процесі праці. Згідно з “Гігієнічною класифікацією умов праці параметри  трудового процесу за ступенем впливу на функціональний стан і здоров’я працюючих поділяються на 3 класи:

І клас – оптимальні умови і характер праці, при яких виключена несприятлива дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НіШВФ) на здоров’я працюючих і створюються передумови для збереження високого рівня працездатності;

ІІ клас – допустимі умови і характер праці, при яких рівень НіШВФ  не перевищує гігієнічних нормативів;

ІІІ клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких рівень НіШВФ  перевищує нормативи і викликає функціональні зміни організму.

Для поліпшення умов і безпеки праці, в Шевченківському районному суді м. Києва на даному етапі розробляється ряд заходів та умов як на робочому місці, так і в цілому в інспекції.

Ними передбачається:

  1.  забезпечити надійніший контроль з боку керівництва за створенням і забезпеченням безпечних умов праці;
  2.  забезпечити працівників суду нормативно-технічною документацією;
  3.  перевірити стан засобів індивідуального захисту і при необхідності замінити їх новими;
  4.  посилити контроль за виконанням заходів пожежної безпеки;
  5.  купівля і монтаж нових установок для кондиціонування повітря у робочих кабінетах;
  6.  введення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції;
  7.  заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.

Головна мета виконання заходів з поліпшення умов і охорони праці – це досягнення соціальної ефективності: збереження здоров’я працюючих, продовження віку активної життєдіяльності, запобігання травматизму і професійним захворюванням.

Працівники судових органів у своїй роботі використовують апарати, обладнання, де використовується електрична енергія, яка є потенційним небезпечним та уражаючим факторами. Тому, питання електробезпеки є актуальним для працівників судових органів.

4.5. Заходи та засоби захисту працюючих від шкідливих небезпечних факторів.

Зменшити негативний вплив вищеперерахованих факторів можна за рахунок правильної організації робочого місця. В Шевченківському районному суді м. Києва цьому питанню не приділяється значна увага. Основні показники користувача ЕОМ повністю не виконуються, зокрема такі як:

  1.  проведення семінарів;
  2.  площа, виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ,  складає не менше 6 кв. м, а об’єм - не менше 20 куб. м;
  3.  робочі місця з моніторами відносно вікон розміщуються так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При  розміщенні робочих місць з персональними ЕОМ виконуються наступні правила:

  1.  робочі місця з персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
  2.  відстань між бічними поверхнями моніторів різних ПЕОМ не  менша  за 1,2 м;
  3.  відстань між тильною поверхнею одного з моніторів та екраном іншого в усіх кабінетах, де ПЕОМ встановлені таким чином неменша ніж 2,5 м;
  4.  прохід між рядами робочих місць обладнаних ПЕОМ не менший 1 м. в  усіх приміщеннях;
  5.  висота робочої поверхні столів для моніторів в суді знаходиться в межах 690 - 770 мм,  ширина – 620- 1300 мм., глибина - 800 - 1000 мм;
  6.  робочі столи для моніторів мають простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 525 мм, глибиною на рівні колін не менше 460 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм;
  7.  робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПЕОМ та персональної ЕОМ має такі основні елементи: сидіння, спинку та підлокітники;
  8.  в більшості випадків робоче сидіння користувача  персональної ЕОМ є  підйомно-поворотним;
  9.  поверхня сидінь є плоскою, передній край – в основному заокругленим;
  10.  застосовуються  підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм;
  11.  принтери та інші пристрої введення-виведення інформації на робочому місці не зменшують добру видимість екрану монітора, забезпечують зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні  досяжності;
  12.  під матричні принтери підкладаються вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму;
  13.  штучне освітлення приміщень з робочими місцями, обладнаними  ЕОМ загального та персонального користування, в більшості випадків обладнане системою загального рівномірного освітлення;
  14.  рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів знаходиться в межах 300-500 лк. У приміщеннях, де неможливо забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення застосовуються світильники місцевого освітлення;
  15.  використовується система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.  

Крім того відносно будівель виконуються такі правила:

  1.  приміщення, в яких розташовуються ПЕОМ мають ступень вогнестійкості не нижче другого;
  2.  стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
  3.  у приміщеннях з ПЕОМ  щоденно проводиться вологе прибирання;
  4.  у приміщеннях з ПЕОМ знаходяться медичні аптечки першої допомоги;
  5.  приміщення з ПЕОМ оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації.

4.6. Відповідність робочих місць нормативним актам, умови праці, небезпечні та шкідливі чинники, організація захисту від них на робочому місці.

Робочі місця в кабінетах знаходяться в оптимальному стані. Розташування комп’ютерів у робочих кабінетах цілком відповідає нормативним актам. Комп’ютери знаходяться один від одного на значній відстані і природне світло падає з боку. Площа, виділена для одного робочого місця з персональним комп’ютером, відповідає нормативним вимогам:

- робочі місця з персональним комп’ютером розміщуються на відстані не  менше 1 м. від стін;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вікна збудовані у великому розмірі, це свідчить про те, що достатньо світла потрапляє у кабінети навіть при виключеному електричному освітленні. В кабінетах розташовані комфортні столи та стільці. Температура і вологість повітря впливають на функціональний стан людини позитивно, тому на робочих місцях створюються сприятливі теплові умови постійно. У приміщеннях щоденно проводиться вологе прибирання. В кабінетах розташовано багато квітів, що позитивно впливає на стан повітря.

Але є деякі недоліки, зокрема:

- у сидінь не має стаціонарних чи змінних підлокітників;

- під матричні принтери потрібно  підкладати  вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму(в кабінеті він відсутній);

- не має в кабінетах медичної аптечки першої допомоги;

- розташування ксерокопіювального апарату біля комп’ютера та взагалі в одній кімнаті з працівниками, що не допустимо за нормативними актами (встановлювати копіювальну техніку в окремих приміщеннях, контролювати вміст шкідливих речовин у повітрі, застосовувати вентиляцію, кондиціонери, нейтралізатори статичної електрики, заземлення (занулення) корпусів устаткування);

- проводи від техніки не розміщенні у спеціальній коробці;

- робочі місця не обладнанні спеціальними ізолюючими ковриками;

Щоб уникнути несприятливого впливу перерахованих недоліків, необхідно їх врахувати та виправити ситуацію у найближчі терміни.

В Шевченківському районному суді створені допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих і їх нащадків у найближчому та віддаленому періоді.

Шкідливі чинники в роботі працівників Шевченківського районного суду зумовлені використанням комп’ютерів та великим обсягом інформації та паперової роботи. Серед них виділяють: електромагнітні випромінювання низької інтенсивності, електростатичне поле, зміна хімічного складу повітря на робочому місці, фізичне перевантаження опорно-м’язової системи та кистей рук, перенапруження зорового аналізатора, нервово-психічне, інформаційне та інтелектуальне перевантаження.

4.7. Організація пожежної безпеки та режимної роботи.

Що стосується пожежної безпеки, то тут робота з охорони праці та контролю за станом пожежної безпеки, визначені у відповідності з загальнонаціональними нормативними актами та стандартами, які чинні для будь-яких підприємств та організацій, з поправкою на відповідні умови функціонування.

Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. №3745 розроблені і затверджені керівником  Шевченківського районного суду м. Києва “Інструкція з охорони праці і пожежної безпеки при роботі на копіювально-множильному апараті в приміщенні суду” та “Інструкція по додержанню правил пожежної безпеки в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва”.

Цією інструкцією визначені:

  1.  склад добровільної пожежної дружини;
  2.  особи відповідальні за пожежну безпеку в кожному приміщенні;
  3.  план евакуації людей і майна при пожежі;
  4.  місцезнаходження протипожежного інвентаря.

Дана інструкція також визначає заходи щодо підвищення протипожежної безпеки основними з яких є такі:

  1.  електромережі і оргтехніку використовувати лише в справному стані з урахуванням рекомендацій підприємств-виготовлювачів;
  2.  меблі та обладнання мають розміщуватися на відстані так, щоб евакуаційний вихід з приміщення був шириною не менше одного метру, евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно триматися вільними;
  3.  документи, папір та інші легко займисті матеріали слід зберігати на безпечній відстані від електромереж, світильників розеток та приладів опалення;
  4.  у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, подовжувачів та інших електроприладів негайно відключати їх від мережі живлення.

Особи, які приймаються на роботу проходять в пожежній частині первинний інструктаж про дотримання заходів пожежної безпеки в приміщенні.

Повторний інструктаж проводиться суддями.

Шевченківський районний суд м. Києва в достатній кількості забезпечений засобами протипожежної безпеки. Так кожен кабінет обладнано протипожежною сигналізацією, в наявності є протипожежні крани (один на поверх). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.

Одним із недоліків протипожежної охорони в Шевченківському районному суді м. Києва є те, що ємність з піском та хімічний вогнегасник, використання яких в разі загоряння електроприладів є єдино можливим знаходяться тільки на першому поверсі.

З  метою підвищення пожежної безпеки на всіх працівників Шевченківського районного суду м. Києва покладені наступні обов’язки:

  1.  знати правила та вміти користуватися засобами пожежогасіння;
  2.  знати план евакуації;
  3.  знати та вміти користуватися системою аварійного відключення електроенергії, газу і водопостачання;
  4.  вимагати від інших осіб, що перебувають в приміщенні суду, суворого дотримання правил безпеки;
  5.  при виявленні загоряння (пожежі) негайно викликати підрозділи пожежної охорони і відповідної аварійної служби.

4.8. Практика застосування Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності”.

 

Згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фонди соціального страхування від нещасних випадків здійснюються за рахунок внесків підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з ОП; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Закон України “Про страхові тарифи на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановив відповідно до класів професійного ризику виробництва страхові тарифи у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Для бюджетних установ та організацій страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян. Шевченківський районний суд м. Києва зареєстрований у Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Всі працівники суду застраховані.

Шевченківський районний суд зареєстрований в Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

Суб’єктом страхування від нещасного випадку є застрахований громадянин, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа на користь якої здійснюється страхування, страхувальником є держава в особі Шевченківського районного суду, страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Об’єктом страхування виступає життя застрахованої особи, її здоров’я та працездатність.

Обов’язковому страхуванню підлягають особи за трудовим договором, учні, студенти, аспіранти, які залучаються до будь–яких робіт під час або після занять, особи у виправних лікувально–трудових закладах.

Страхування працівників міністерства здійснюється в безособовій формі. Шевченківського районний суд щомісячно сплачує внески у Фонд соціального страхування від нещасних випадків в розмірі 0,2% від Фонду оплати праці. Всі особи вважаються застрахованими. Всі застраховані – є членами Фонду страхування від нещасних випадків.

4.9. Визначення показників соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов з охорони праці. Атестація робочого місця.

Під час проведення атестації створюється атестаційна комісія, яка виконує наступні функції:

  1.  організовує проведення інструментальних замірів, проводить гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості, небезпечності праці тощо;
  2.  складає на кожне місце “карту умов праці”;
  3.  розробляє заходи по покращенню умов праці та оздоровленню працівників Шевченківського районного суду м. Києва.

Незважаючи на деякі зауваження, зроблені атестаційною комісією, в інших відділах вони були  проігноровані.

4.10. Висновки та пропозиції.

Отже, в Шевченківському районному суді м. Києва не сталось жодного нещасного випадку, служба охорони праці працює задовільно. Для удосконалення служби охорони праці на підприємстві вважаю за доцільне розробити та вжити такі заходи:

  1.  Суддям Шевченківського районного суду м. Києва проводити з підлеглими та новоприйнятими працівниками первинні, повторні, позапланові та цільові інструктажі з питань охорони праці.
  2.  Постійно проводити роз’яснювальну та виховну роботу серед працівників Шевченківського районного суду м. Києва щодо посилення контролю за дотриманням ними правил пожежної безпеки, техніки безпеки в службових приміщеннях та місцях загального користування.
  3.  Відділу кадрів встановити порядок, згідно якого працівники, які приймаються на роботу в Шевченківського районний суд м. Києва, обов’язково проходитимуть інструктаж з питань охорони праці, техніки безпеки.
  4.  Щоквартально проводити комплексне обстеження службових приміщень (технічний стан електрообладнання, комп’ютерної та копіювальної техніки, електромережі живлення, устаткування).
  5.  Розробити, розширити або довести до працівників Шевченківського районного суду внутрішню нормативну базу щодо охорони праці, яка б відповідала Закону України “Про внесення змін до ЗУ “Про охорону праці”” від 21.11.2002 р. №229.
  6.  Більш чіткіше виділити працівників, відповідальних за охорону праці на всіх рівнях які б займалися безпосередньо питаннями охорони праці, веденням документації про порушення охорони праці, розробкою внутрішньої нормативної бази.
  7.  Запровадити систему детального планування робіт щодо охорони праці, призначення особи, відповідальної за планування заходів по покращенню умов безпеки праці.
  8.  Необхідно також провести ремонти більшості приміщень Шевченківського районного суду з використанням сучасних нешкідливих матеріалів.
  9.  Налагодити роботу служби по обслуговуванню електрообладнання.
  10.  Вчасно проводити заміну та ремонт обладнання, забезпечення витратними матеріалами.
  11.  Проводити перевірку додержання працівниками правил роботи з персональними комп’ютерами та навчання цих правил.
  12.  Слідкувати за тим, щоб робочі місця обладнані комп’ютерами були раціонально організовані (наявність стаціонарних чи змінних підлокітників, вібраційних килимків для гасіння вібрації та шуму, медичної аптечки першої допомоги, встановлювати копіювальну техніку в окремих приміщеннях, застосовувати вентиляцію, кондиціонери, нейтралізатори статичної електрики, заземлення (занулення) корпусів устаткування, наявність спеціальних ізолюючих ковриків).
  13.  Обладнати кімнату психологічного розвантаження.
  14.  Забезпечити кабінети кондиціонерами для кондиціювання повітря.
  15.  Створити та організувати діяльність санітарного та побутового обслуговування.
  16.  Проводити регулярні семінари з питань охорони праці, надавати рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження, а також комплекс фізичних вправ для зняття розумової та м’язової втоми.
  17.  Запровадити систему контролю за додержанням  та підтриманням працівниками вимог законодавства щодо безпечних умов праці, загальної техніки безпеки.

ВИСНОВКИ

Проголошення суверенітету і незалежності Української держави, верховенства права, а також реального забезпечення прав і свобод громадян зумовлюють необхідність проведення в нашій країні судово-правової реформи. У ЗУ «Про державну службу» зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і що будь-яке делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Згідно з Конституцією юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у нашій державі, тобто судовому захисту підлягають усі права, свободи та обов’язки громадян.

Цивільне процесуальне законодавство регламентує правила підсудності цивільних справ суду, надає громадянам широкі можливості для судового захисту своїх прав чи інтересів, які охороняються законом. У порядку цивільного судочинства захищаються різні права громадян. Перш за все, правосуддя з цивільних справ розраховано на розв’язання яких небудь конфліктів, що виникають між громадянами, між громадянами й організаціями.

Цивільно-правові спори – це, головним чином, спори майнового характеру:

1) спори про право власності на певне майно, про порядок користування загальним майном, про розподіл загального майна, про виділення з колгоспного двору і про виділення  долі із загального майна;

2) спори, які виникають із різних договорів (купівлі продажу, дарування, доручення та інших) ;

3) спори, які виникають внаслідок спричинення шкоди;

4) спори, які виникають з приводу авторства на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та інше.

Кримінальні справи розглядаються судами згідно з підсудністю, тобто такою сукупністю юридичних ознак (властивостей) кримінальної справи, на основі яких кримінально-процесуальний закон визначає суд, що має право розглянути її і вирішити по суті пред’явленого обвинувачення. Визначити підсудність означає встановити суд, який згідно з законом уповноважений вирішити конкретну кримінальну справу.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні господарських договорів, а також у спорах про визнання недійсними актів ненормативного характеру з підстав, зазначених законодавством, а також справи про банкрутство.

Отже, основу судової влади в Україні становлять судові органи, що є різними за своєю компетенцією та юрисдикцією. Однак усі вони мають одне призначення – захист  прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, додержання законності і справедливості. При цьому захист передбачених Конституцією прав і свобод людини і громадянина становить основний зміст діяльності органів судової влади.

Усе це свідчить про надзвичайну важливість і вагомість значення судової влади. Адже ніякий інший законодавчий чи виконавчий орган не може привласнювати собі функції і повноваження судів. Тільки суди держава наділяє правом використовувати примусові повноваження державної влади, тобто у встановленому законом порядку визнавати особу винною у вчиненні злочину і призначати  їй покарання.

Список використаних джерел :

1. Конституція України.-К.: Атіка, 1996.

2. Цивільно- процесуальний кодекс України від 01.12.2012, Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”,2013

3. Кримінально-процесуальний кодекс України в ред. 1960 р. : Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України в ред. 2012 р. : Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2013

5.Кодекс України про Адміністративні правопорушення: Офіц. видання. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004

6.Кодекс законів про працю України Редакція від 10.12.1972 р. №322-VII 

7. Закон України про Державну службу Редакція від 16.12.1993р. №3723-XII

8. Закон України про Судовий збір Редакція від 08.07.2011р. №3674-VI 

9. Закон України "Про статус суддів і судоустрій " від 07.07.,2010 р. №2453-VI

10. Бойко В.Ф. Бойко. Суд і правоосуддя в Україні. - К.: Інюре, 2001.

11. Гель А.П. Цвігун Д.П. Судова система України. - К.: Гермес, 2000.

12. Науково –практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року/За ред. М.І. Мельника,М.І. Ховранюка. –К.: Канон, 2001.

13. Коментар до Закону України  “Про судоустрій та статус суддів “ / За заг. ред. Маляренка В.Т. - К.: Юрінком інтер, 2003.

14. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. — 2002. - № 5. - С. 9.

15. Городовенко В. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише законові як один з основних принципів судочинства в Україні //Право України. – 2002. №4.-с.124-127.

16. Грошевий Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади в Україні. –К.: Юнона, 2001.

17. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності суддів України // Право України. – 2004. №2.-с72-75.

18. Кондратьєв Я. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- К.: 2002.

19. Мульченко В. Розвиток законодавства України, що забезпечує охорону правосуддя Право України.- 2003.-№1.-с.48-51.

20. Скомороха В. Окремі питання поділу влади, визначення державної та судової влади, незалежності судової влади//Вісник Конституційного Суду України. —2000,— № 1. - С. 59.

21. Скорченко Ю.О. Деякі проблеми зміцнення судової гілки влади  // Вісник Верховного Суду України.- 2003. - №2(36).

22. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини ігромадянина в Україні // Право України. – 2001. №1.

23. Штогун С.Проблеми правових гарантій незалежності суддів в Україні  Право України.- 2003.-№3.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50078. Техніка ведення мяча 22.5 KB
  Техніка ведення м’яча. Ведення м’яча здійснюється за допомогою переміщень у процесі яких застосовується біг іноді ходьба. Ведення зовнішньою частиною підйому виконується несильними ударами в нижню частину м’яча з метою надати йому зворотного руху щоб він сильно не віддалявся від гравця. При веденні внутрішньою частиною підйому футболіст спрямовує м’яч перед собою носок ноги перед доторком до м’яча трохи відводиться назовні.
50080. Циклические программы 47.5 KB
  Операторов цикла в Паскале три: for repet while. Оператор For Оператор состоит из заголовка в котором определяется порядок изменения переменной параметра цикла и тела цикла являющегося многократно повторяющимся алгоритмом. Общий вид оператора: For – параметр цикла : = начальное значение to конечное значение do оператор; {тело цикла}. Этот оператор применяется если начальное значение конечного значения; For – параметр цикла:= начальное значение downto конечное значение do оператор; применяется если начальное значение конечного значения.
50081. ПРОЧНОСТНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРИАЛОВ В РАСЧЕТАХ ПО МЕТОДУ ПРЕДЕЛЬНЫХ СОСТОЯНИЙ 51.5 KB
  Соответствующими стандартами установлены также другие нормативные характеристики материалов объемная масса модули упругости и сдвига коэффициенты трения сцепления характеристики ползучести усадки температурного расширения усушки набухания и другие. Возможные отклонения нормативных характеристик конструкционных материалов и грунтов в неблагоприятную сторону учитываются коэффициентами надежности по материалу и грунту . Эти коэффициенты учитывают ряд факторов не проявляющихся при стандартных испытаниях но встречающихся в практике...
50082. Визначення показника заломлення скляної плоскопаралельної пластинки інтерференційним методом 674 KB
  На оптичній лаві послідовно розташовані джерело світла лазер 1 типу ЛГ56 екран 2 в центрі якого розміщено мікрооб’єктив та плоскопаралельна скляна пластинка 3 товщиною d. Відбиваючись від її передньої та задньої граней промені світла накладаються і утворюють на екрані інтерференційну картину у вигляді концентричних кілець  так звані смуги однакового нахилу. В чому полягає суть методу визначення показника заломлення скляної пластинки в даній роботі Що називається явищем інтерференції світла Які хвилі називаються когерентними...
50083. Стройові вправи. Правила піднімання вантажу 61 KB
  Основи термiнологiï: положення лежачи рiвновага. Положення лежачи. Лежачи на спинi Положення при якому торкаються пiдлоги всi частини задньоï поверхнi тiла положення рук визначається вiдносно тулуба Лежачи на животi Положення при якому торкаються пiдлоги всi частини передньоï поверхнi тiла пiдборiддя теж торкається пiдлоги Лежачи на животi прогнувшись Положенняпри якому торкаються пiдлоги нижня частина грудноï клiтини живiт i таз; верхня частина тулуба i ноги знаходяться над...
50084. Ролевая теория личности. Ролевые конфликты 16.93 KB
  Ролевая концепция личности возникла в американской социальной психологии в 30-х гг. XX в. (Дж. Мид) и получила широкое распространение в различных социологических течениях, прежде всего, в структурно-функциональном анализе
50086. Создание комплексных текстово-графических материалов 78 KB
  Запустите Corel Drаw создайте новый файл. Сохраните файл под именем Верстка сверните файл но не программу. В программе Corel Drw создайте еще один файл постройте на листе по 15 горизонтальных и вертикальных направляющих Horizontl nd Verticl Guidelines: Horizontl Горизонтальные от 70 до 140 мм с шагом в 5 мм; Verticl Вертикальные от 30 до 100 мм также с шагом в 5 мм. Откройте файл Верстка импортируйте в него сохраненный кроссворд придайте ему такие же размеры и положение как на ксерокопии.