53728

Профессиональные интересы, склонности и способности

Конспект урока

Педагогика и дидактика

План урока: Проверка готовности к уроку 1 мин. Повторение изученного материала 5 мин. Сообщение темы и целей урока 2 мин. Изучение нового материала 27 мин.

Русский

2014-03-02

49.5 KB

129 чел.

План-конспект по теме «Профессиональные интересы, склонности и способности»

Цели урока:   

образовательная -    формирование готовности к обоснованному выбору                                   профессии, карьеры с учетом своих склонностей и способностей;

воспитательная  -     способствовать формированию познавательного интереса и                                    эстетического вкуса;

развивающая      -     способствовать формированию творческого отношения к                                    труду, развитию специальных способностей;              

Тип урока: объяснение нового материала

Вид урока: урок-беседа.

Методическое оснащение: компьютер, слайды, учебник, рабочая тетрадь.

Методы проведения урока:   словесный, наглядный, практический.

План урока:

  1.  Проверка готовности к уроку (1 мин.)
  2.  Повторение изученного материала (5 мин.)
  3.  Сообщение темы и целей урока (2 мин.)
  4.  Изучение нового материала (27 мин.)
  5.  Первичное закрепление изученного материала – выполнение заданий (30 мин.)
  6.  Подведение итогов урока (5 мин.)
  7.  Домашнее задание (10 мин.)

Ход урока:

  1.  Проверка готовности к уроку (1 мин.)
  2.  Повторение изученного материала (5 мин.)
  3.  Сообщение темы и целей урока (2 мин.)
  4.  Изучение нового материала (27 мин.)

(Слайд № 2). Выбор жизненного пути во многом определяют интересы человека, его увлечения и склонности.

«Когда не получают удовлетворения потребности, жить трудно, когда не получают пищу интересы, или же их нет, жить скучно». С.Л. Рубинштейн   

(Слайд №3). Профессиональный интерес – это эмоционально окрашенное отношение человека к определенному виду деятельности. Интерес выступает как мощный побудитель активности личности и способствует повышению продуктивности работы, учебы.

(Слайд №4). С понятием «интерес» тесно связано понятие «склонность». Отличие состоит в том, что интерес – это направленность на познание, а склонность – направленность на деятельность. Склонности являются реализацией интересов в конкретном деле, они проявляются в любимых занятиях.

(Слайд №5-7). Все интересы можно классифицировать по определенным признакам:

Классификационный признак

               Виды интересов

По содержанию

Профессионально-трудовые

Познавательные

Научные

Эстетические

Спортивные

По объему

Широкие (большое количество

интересующих объектов)

Узкие (единичный интерес)

По силе устойчивости

Устойчивые (длительный интерес)

Неустойчивые (непродолжительный

интерес)

По уровню действенности и силы

Активные

Пассивные

По характеру проявления

Непосредственные ( прямо    направленные на какую-либо деятельность)

Опосредованные (направленные на процесс деятельности и ее результат)

Интересы и склонности являются сильным побудительным фактором, который влияет на выбор профессии. Интересы  и склонности характеризуют личность со стороны ее устремленности в том или ином направлении. Качество же выполненной деятельности, ее успешность зависит от способностей человека.

(Слайд №8). Способности – это индивидуальные особенности личности, обеспечивающие успех в деятельности и легкость овладения ею. От развития способностей зависит скорость, глубина, легкость и прочность процесса приобретения знаний, умений и навыков. Например, если человек хорошо различает и запоминает запахи, то это способность, важная в деятельности парфюмера, повара, химика, фармацевта, дегустатора. Способность прочно удерживать в памяти  много цифр, букв, символов и комбинировать их, нужна математику, программисту и др.

(Слайд №9). Способности можно разделить на общие и специальные. К общим относятся интеллект, работоспособность, целеустремленность и др.

К специальным - педагогические, математические, спортивные, организаторские, художественные и другие. Способности, как и другие свойства личности, не только проявляются в деятельности, но и формируются в ней. Систематические занятия  и упорные тренировки помогут в формировании недостаточно развитых способностей. Высшими уровнями развития способностей является талант и гениальность.

(Слайд №10). Способности человека не являются врожденными. Их формирование происходит  в процессе определенной деятельности на основе задатков. Задатки – это врожденные физиологические особенности человека (строение мозга, особенности органов чувств)

Высшими уровнями развития способностей является талант и гениальность.

Талант – это высшая степень развития способностей личности к определенной деятельности.

Гениальность – это наивысшая степень творческих проявлений личности.

(Слайд №11). Общую структуру способностей можно изобразить в виде схемы:

задатки – условия развития – способности – талант – гениальность

Каждый человек на что-то способен, т.е. в каждом из нас природой заложены разнообразные задатки, которые могут проявляться и развиваться только в деятельности.

  1.  Первичное закрепление изученного материала – практическая работа (30 мин.). Тестирование опросник  ДДО Е.А.Климова.
  2.  Подведение итогов урока (5 мин.)
  3.  Домашнее задание (10 мин.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...
84600. Спряження збудження та скорочення. Механізми м’язового скорочення 45.74 KB
  Механізми м’язового скорочення. Термін спряження збудження із скороченням означає взаєзв’язок збудження в скелетних м’язах виникнення та поширення ПД по мембрані волокна та його скорочення тобто актоміозинової взаємодії. При русі ПД по мембрані Ттрубочок в мембрані цистерн СПР відкриваються кальцієві канали іони Са2 по градієнту концентрації виходять з цистерн СПР у саркоплазму підвищення концентрації іонів Са2 в саркоплазмі міоцита з 10–8 до 10–5 ммоль л дифузія іонів Са2 до протофібрил взаємодія з регуляторним білком тропоніном...
84601. Види м’язових скорочень: одинокі та тетанічні; ізотонічні та ізометричні 44.03 KB
  В залежності від режимів навантаження виділяють наступні види м’язового скорочення. Ізометричного скорочення – скорочення при незмінній довжинні м’яза. В експерименті таке скорочення можна отримати якщо ізольований м’яз закріпити з двох сторін та стимулювати електричним струмом. В умовах цілісного організму ізометричне скорочення буває коли людина намагається але не може підняти вантаж.
84602. Біологічна регуляція, її види і значення. Контур біологічної регуляції. Роль зворотнього зв’язку в регуляції 46.87 KB
  Роль зворотнього зв’язку в регуляції. Перелічені вище елементи контура біологічної регуляції зв’язуються між собою каналами зв’язку якими в контурі передається інформація: канал прямого зв’язку – по ньому передається керуючий сигнал від КП до ВП підтримка заданого рівня або зміна РП; канал зворотнього зв’язку – по ньому передається інформація з СП1 в КП: про поточну величину РП; про ефективність керуючих сигналів що вироблені КП і спрямовані на усунення відхилення РП від заданого рівня або на його зміну в потрібному напрямку. КП...