53765

Образний зміст музики. Музичні символи України

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Посміхнись до всіх навколо Добрий ранок люба школа І веселий той дзвінок Кличе всіх нас на урок Урок музики урок музики урок музики урок. Музики поза образів не існує. Слухання музики.

Украинкский

2014-03-03

624.5 KB

9 чел.

КОНСПЕКТИ   УРОКІВ

 

З  МУЗИЧНОГО  МИСТЕЦТВА

ДЛЯ  7 КЛАСІВ

НА  ПЕРШИЙ   СЕМЕСТР

ТЕМА : Образний  зміст музики.

УРОК 1.

ТЕМА УРОКУ : Музичні  символи України.

МЕТА  УРОКУ :

Навчальна: показати учням та допомогти їм усвідомити важливе  значення музичних творів – пісень, що стали державним та духовними символами українського народу;

  •     Закріплювати розуміння учнями понять «гімн», «музичний образ», «державний Гімн»

Виховна : виховувати  патріотизм, кращі моральні та духовні  якості особистості.

  •   Вміння працювати самостійно і в колективі, вміння дотримуватися  правил під час виконання співу та музичних вправ.

Розвиваюча : розвивати інтерес до патріотичних образів у музичних творах.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники : портрет М. Лисенка, Г.М. Макаренко «Музичне мистецтво 7 клас»

Музичний  матеріал : М.Вербицький, П. Чубинський «Ще не вмерла Україна», О.Кониський, М.Лисенко «Молитва за Україну», Т.Петриненко «Україна».

ТЗН : магнітофон, музичний інструмент.

ХІД  УРОКУ :

Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Вч. На уроках  літератури  ви дізналися, що  таке «літературний образ», який  можна  уявити  за  допомогою  описання  зовнішності  героя, особливостей його мовлення, вчинків. Іноді  навіть  опис  природи  допомагає  уявити настрій героя, його  почуття, думки. Чи може, на вашу  думку, музика створити  образи? Цьому питанню ми присвятимо  всі наші уроки впродовж  семестру.

   Кожен вид мистецтва – література, театр, кіно, музика, живопис – має  на  меті передати  людям  задум  митця, його  думки та почуття, ставлення до навколишнього  світу, життя.

У мистецтві  дійсність відображається через  художні  образи. Особливість художніх  образів  полягає у  тому, що вони  є  точною  копією  життя. Митець відбирає  те, що  його найбільше  вразило, захопило, і свої  враження  втілює  в  художніх  творах. Музики поза  образів не існує. У  свідомості  композитора зароджується  музичний образ, що потім утілюється в музичному творі. Для  того  щоб  зрозуміти  музичний образ, потрібно  виявити  його  виразно – змістовну  сутність  та  розкрити  для себе, що  і  як  у ньому  відображається. Зрозуміти  музичний твір означає  зрозуміти його  життєвий  задум, як композитор «переплавив» його у своїй  творчій  свідомості, чому  втілив саме в цю, а не в якусь  іншу  художню  форму.

Яке  різноманіття музичних образів! У  межах  одного твору  цей  образ  може  змінюватися  під час варіаційного, поліфонічного  розвитку, може  виявитися в єдності  кількох  тем, музичний твір може складатися з декількох взаємопов’язаних образів.

Музичний образ – це узагальнене віддзеркалення в музиці явищ дійсності та духовного світу людини. Музичний образ  - це світ  уявлень, що формується у свідомості  слухача (уявлень про самий твір, довкілля, людей, автора і виконавців).

Під час слухання та  виконання творів ми дізнаємося про ставлення  композитора  до життєвих явищ, і завдяки  цьому можемо визначити  образний зміст  твору.                     

У  багатьох українських піснях  відображається образ  нашої Батьківщини. Найголовнішою  такою піснею  для  кожного  громадянина  України є Державний Гімн.

 У давнину гімнами  називали музичні  твори, написані  на  слова  з  Біблії, їх виконували  церковні  хори. Уперше  гімни  зявилися  у  ХVI ст..

Національний  гімн – особлива  пісня  тієї  або іншої  держави . Національний  Гімн  України – урочиста пісня – символ нашої  державної  єдності.

Державний  Гімн – це  урочиста пісня, прийнята  як офіційний  національний  символ  держави, що символізує і пропагує національні  ідеї  та ментальність  країни, якій належить.

Слухання  музики.

 Слова  національного  гімну  нашої  держави «Ще не вмерла Україна» написав   у 1850–х  роках  відомий український поет, етнограф, фольклорист П.Чубинський (1839-1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі  розійшлася  серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний  час її автором  уважали Т.Шевченка. Цей  вірш «ще  не  вмерла Україна» одразу впав в око царським  властям. Через рік  Чубинський  потрапив  до  заслання  за  свою  надмірну  любов до  України, а заборонений вірш  впродовж  тривалого  часу потайки читали і співали  на різні  мелодії.

  Музику  написав видатний  західноукраїнський  композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870). Він  тонко  відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється  популярність  його творів, особливо  пісню-хору «Ще не вмерла  Україна».

24 серпня 1991 року на  церемонії  затвердження  «Акту  проголошення незалежності  України» у залі  Верховної  ради  було  виконано  національний  гімн «Ще не вмерла  Україна». Статусу  державного  гімну  України  ця  пісня  набула 6 березня 2003 року. У  статті 1 Закону «Про Державний  Гімн  України» записано, що  Державним  гімном  України є національний  Гімн  на  музику М.М. Вербицького  зі  словами  першого  куплету  та  приспіву твору  П.П.Чубинського. Конституція  України затвердила  статус  пісні як офіційного  державного  музичного  символу.

  Мелодія  гімну   звучить під  час урочистих  заходів, державних  свят, демонстрацій, військових  парадів, ушанування  переможців  на  міжнародних  спортивних  змаганнях.

Гімн «Ще не вмерла  Україна» поряд  із  Державним  Гербом  - тризубом – і синьо – жовтим Прапором є офіційним  символом  держави. За  своїм  змістом  він є відображенням  ідей  боротьби за  національну  незалежність, гарячої любові  до  своєї  землі, її героїчної  історії.

Слухання державного  Гімну  України «Ще не вмерла  Україна» .

Поряд  із  твором «ще не вмерла  Україна» другим  національним  духовним  гімном  є  Молитва  за  Україну – «Боже Великий Єдиний».

Пісня  «Молитва  за  Україну» є  символом  духовно-патріотичних  почуттів. Цей  твір  також  здолав  довгий історичний шлях. Вірш Олександра  Кониського, написаний  у 1890-х рр.. був  призначений  для  дітей, для українських  шкіл   Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Лисенком, лунав на релігійних  святах  у  церквах  Галичини, хоча й не належав  до  канонізованих  релігійних  текстів.

Спочатку  пісня  називалась  «Боже Великий,Єдиний» і  мала  примітку  композитора  «Дитячий  гімн», а згодом отримала  назву «Молитва  за  Україну». У  передмові  до  видання  твору  автори  написали: «вкласти… хотіли  передусім в  «неложнії  уста»  дітей, від  яких  Всевишній  найскоріше  міг  почути  це  благання».

  «Молитва  за  Україну»  є  одним  із  шести  творів духовної  музики  М.Лисенка. У  ній  поєднані  ніжно-ліричне та піднесено-величне  звучання;

  Уважно  прослухайте  пісню  М.Лисенка та О. Кониського  « Молитва за  Україну».

  •  Поміркуйте, чому  «Молитва  за  Україну» є образом-символом  духовності українського  народу.

Слухання духовно  гімну «Молитва за Україну»

IV. Розучування пісні Т. Петриненка «Україна»

Багатьох  сучасних  українських композиторів  образ  України  надихає  на  творчість. Серед  таких композиторів – Тарас Петриненко, талановитий  український  композитор-пісняр, патріот  своєї  країни. Одним  із  найвідоміших  його творів є пісня  «Україна», що  стала  сучасним  музичним  символом  України.

Послухайте  цю  пісню.

  •  Як  виражає  композитор  любов  до  України  у  своєму  творі?

Слухання  пісні.

  •  За  допомогою  яких  засобів  музичної  виразності  замальовується  образ  України?

Розспівування. Розучування  пісні. (Робота  над  літературним  та  музичним  текстом  пісні (визначення структури  мелодії, руху  кожної  фрази), приспівуванням  голосних та чіткою  вимовою  приголосних  звуків.)

V . Висновок.

Вч. Кожна   українська  пісня  має  свою  історію. Доля  багатьох  із  них  схожа  на  долю  нашого  народу. Патріотичні  українські  пісня  суворо  забороняли, однак  знищити  їх  не  змогли.

Тестові  завдання

Оберіть  правильну  відповідь.

  •  Державний  гімн  - це:
  1.  народна  пісня;
  2.  урочиста  пісня, прийнята  як  офіційний  національний  символ  держави, що  символізує  і  пропагує  національні  ідеї  та  ментальність  країни, якій  належить;
  3.  музичний  твір наспівного  характеру.

Домашнє  завдання

Назвати  інші  твори, що  за  своїм  духовним  і  патріотичним  значенням  можуть  стати  музичними  символами  українського  народу.

УРОК  2 .

ТЕМА  УРОКУ: Народні  образи в операх М.В.Лисенка .

МЕТА УРОКУ  :  

Навчальна: продовжувати  ознайомлювати  з  поняттям «музичний  образ»;

  •  пояснити  визначення  понять «арія»;

Виховна : виховувати  почуття  єдності  з  музичним  образом  пісні.

Розвиваючі: розвивати  вміння  спостерігати  за  інтонаційним  розвитком  музичних образів, порівнювати  контрастні  за характером  музичні  образи, інтерпретувати  національну  специфіку  музичних  творів як відображення життя  народу;

  •  розвивати  зацікавленість українською  класичною  музикою, глибоке  відчуття  втілених у музичних  творах настроїв, почуттів  та  характеру  людини.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Портрет М.Лисенка, М.Старицького «Тарас  Бульба», І.Котляревського «Наталка - Полтавка» Г. М. Макаренко «Музичне   мистецтво» 7 клас.

Музичний матеріал: М.Лисенко Арія  Остапа та увертюри з  опери  «тарас Бульба», пісня  Наталки  з  опери «Наталка - Полтавка», Т.Петриненко «Україна»

Т. Н. З: магнітофон.

Хід  уроку.

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Ми  вже  знайомі  з  багатьма  творами  як  української  так  і  світової  музики, і ви  помітили, що в цій  музиці є багато  спільних  рис, а  саме-спільні музичні  образи.

  •  Пригадайте, у  яких  музичних  творах  мали  відображення  героїчні  образи?  (Героїчна  симфонія Л.Бетховена,  Друга (Богатирська) О.Бородіна).
  •  Пригадайте  твори  жартівливого  характеру (Й.С.Бах  «Жарт», К.Дебюссі «Сходинки  до Парнасу»).
  •  Які  образи  зустрічались у творах  М.Лисенка?  (Героїчні, казкові, ліричні, патріотичні)

Миколу Віталійовича  Лисенка   ми вважаємо  засновником  української  класичної  музики, цілою  епохою в історії  української  культури. Його  діяльність  як  видатного  композитора, піаніста, диригента, педагога, фольклориста  дала  поштовх  розвитку  професійної  музики  в Україні.

 Великою і  різноманітною  є  музична  спадщина  М. Лисенка. Він  написав  11 опер, понад  80  творів  різних  форм  на  тексти  Т.Шевченка, багатьох  інструментальних творів, музику до театральних  вистав. Він є автором таких творів як : народної  драми «Тарас бульба», лірико-побутової  опери  «Наталка-Полтавка», казково-фантастична «Різдвяна  ніч», «Утоплена», дитячі  опери «Коза-дереза», «Зима і весна», «Пан Коцький» .

  

Найвищим  досягненням  композитора  в  галузі  оперної  музики  слід  уважати  героїко-патріотичну  оперу  «Тарас  Бульба», яку  він  писав  майже  10  років (1880-1890). Ідея  любові  до  Батьківщини, непохитна  віра  у  незламну  моральну  силу  народу  насичує  весь  твір.

Оперу «тарас  Бульба» Микола  Лисенко  написав  за  однойменною  повістю  Миколи  Гоголя, у  якій  ідеться  про  боротьбу  українського  народу  проти  польських  магнатів. У  центрі  опери-героїко-патріотичні  образи. Яскравим  є  характеристики  головних  героїв  опери - Тараса Бульби  та  двох  його  синів - Остапа й Андрія.

Одна  з найкращих  сторінок  опери – лірико-драматична  арія  Остапа з v дії.

Арія - завершений  сольний  номер  з  опери, кантати, що  відрізняється  виразністю  мелодії  та  досконалістю  форми.

Арія Остапа «Що  ти  вчинив?»  звучить  у  трагічний  момент, після  загибелі  його  брата  Андрія. Скорбота, відчай, жаль  за  втраченими  честю  та  життям – основні  почуття  арії. Без  відповіді  залишаються  запитання  Остапа: «Чому  зо  мною  в  Січі, брате, не  положив  ти  голови? Чого  життя  безславно  стратив? Чого  як  зрадник  батька й брата  тут  залишив, посиротив?»

АРІЯ  ОСТАПА  З  ОПЕРИ «ТАРАС БУЛЬБА»

Хто  вбив  його? Це  ви?

Ох, тату, тату! За  що? За що?

Андрію, брате  мій! Прокинсь, поглянь!...

Пробите серце наскрізь,і на вустах ось запеклася  кров….

Що  ти  вчинив? Жіноча  чара  тебе  на  мить  перемогла.

Але  яка страшенна  кара  найкращу  квітку в нас  взяла?!

І ось лежиш тепер байдужий,мов колос скошений  трави…

Чому ж з  тобою  в січі, друже, не  положив  я  голови?

Чого  життя  безславно  стратив,

Хіба  на  світі  вже  нажив?

Чому  єдиного  ти  брата  тут  залишив, посиротив?

Прощай, прощай, мій  друже  дорогий,

Вже  не  побачимось  ніколи!

Прослухайте  арію.

  •  Якими  засобами  музичної  виразності  композитор  передає  образ  Андрія?

Слухання арії Остапа з опери М. Лисенка «Тарас Бульба».

  Опера  «Наталка - Полтавка» посідає  важливе  місце  в  історії  українського музично-театрального  мистецтва.

Основна  ідея  п’єси – соціальна  невірність, що  перешкоджає  героям  на  їх  шляху  до  щастя.

Дія п’єси  переносить  нас в українське  село. Донька  бідної  вдови  Наталка  відхиляє  залицяння  старого  і  багатого  пана  Возного,  бо  кохає  і  чекає  друга  дитинства  Петра, який  пішов  до  міста на  заробітки  і  не  подає  про  себе  звістки. Їх  кохання  взаємне. Розчулена  їх  почуттями, мати  Наталки  дає  згоду  на  шлюб, а пан  Возний  мусить  змиритися   з  цим. Пісня  Наталки  є   втіленням  ліричного  та  жартівливого  образів.  

Після  тривалих  випробувань  Наталка  все ж  таки  отримує  вистраждане  щастя – стає  нареченою  свого  коханого  Петра. Нових  рис  до  її  образної  характеристики  додає  весела  й  заповзята  пісня  «Ой, я дівчина Полтавка».

ПІСНЯ  НАТАЛКИ З ОПЕРИ «НАТАЛКА - ПОЛТАВКА»

Ой, я дівчина  Полтавка,

А  зовуть  мене  Наталка:

Дівка  проста,  не красива.

З  добрим  серцем, не спесива.

Коло  мене  хлопці  в’ються

І за мене  часто  б’ються ,

Но  я  люблю  Петра  дуже,

До  других  мені  байдуже.

Мої  подруги  пустують

І  зо  всякими  жартують,

А я без  Петра  скучаю

І  веселості  не  знаю.

Я  з  Петром  моїм  щаслива.

І  весела, й жартівлива,

Я  Петра  люблю  душею,

Він  один  владіє  нею.

Послухайте  пісню  Наталки.

  •  Як  пісня  допомагає  нам  зрозуміти  характер  Наталки?

Слухання пісні  Наталки з опери «Наталка - Полтавка».

Зробіть  порівняльну  характеристику  образів  Наталки з опери «Наталка - Полтавка», й Остапа з опери «Тарас  Бульба».

Виконання пісні Т.Петриненка «Україна»

Продовження  розучування   пісні Т.Петриненка «Україна» (Робота  над  літературним і  музичним  текстом  пісні) (визначення структури  мелодії, руху  кожної  фрази), приспівуванням  голосних та чіткою  вимовою  приголосних  звуків.)

Висновки.

Микола  Лисенко  є  визнаним  майстром  створення  правдивих  народних  образів. Прослухані  фрагменти  оперних  творів  і  представлені  в  них  образи  ще  раз  переконали  нас  у  тому, що  музика  може  виражати  характер  людини.

  Чому  образи  Наталки, Остапа  продовжують  жити  в  мистецтві  й, незважаючи  на  час, хвилюють  нас? Мабуть, тому, що  в  цих  образах  утілені  кращі  людські  риси – вірність, ніжність, доброта, гідність та   відданість.

  •  У  чому  полягає  значення  творчої  діяльності  М.Лисенка?
  •  Якою  є  його  роль  у  розвитку  української  музичної  культури?

Домашнє  завдання

Підготувати  доповідь  про  життя і  творчість  Ф.Шуберта.

УРОК  3 .

ТЕМА  УРОКУ: Пісня – балада .

МЕТА УРОКУ  :  

Навчальна: ознайомити  з  твором, що  належить  до  стилю  музичного  романтизму – баладою  Ф.Шуберта «Лісовий  цар»;

  •   сформувати  загальне  уявлення  про  стиль  музичного  романтизму  в  порівнянні  зі  стилем  класицизму;
  •  закріплювати  визначення  понять  «музичний стиль», «романтизм», «балада»;

Виховна : виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.

                - виховувати  естетичний  смак.             

Розвиваючі: розвивати  вміння  характеризувати  особливості  музичних  образів  у  їх  інтонаційному  становленні  та  розвитку  як  відображення  життєвих  явищ;

  •  розвивати  навички  втілення  емоційно- образного  змісту  музичного  твору  у  процесі  його  виконання;
  •  формувати  вдумливе  ставлення  до  музичного  мистецтва;  

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Портрет Ф.Шуберт,С.Ротару,

                    Г. М. Макаренко«Музичне   мистецтво» 7 клас.

Музичний матеріал: В. Івасюк «Балада про мальви»»,

                    Ф.Шуберт Балада «Лісовий цар».

Т. Н. З: магнітофон, інструмент.

Хід  уроку.

I. Організація  учнів  до  уроку.

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Вч. Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.

Ще в епоху Середньовіччя з’явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструменту. Нове життя цей жанр отримав у ХІХ столітті. І з тих пір живе як повноправний родич пісні та романсу; крім того, розповідає мовою різних інструментів – тобто став ще й інструментальним жанром.

 Ви  здогадалися, про що  йдеться?

  •  Пригадайте, які  жанри  пісень  ви  знаєте?

 

Допоможе  вам  у  цьому  наш  кросворд, розв’язавши  який, ви  знайдете  відповідь  на  це  запитання.

А

Н

Т

Р

С

Р

О

К

Щ

Л

Д

А

О

А

Г

Л

Д

Е

У

Т

П

М

О

І

Щ

У

Д

М

Н

Ц

А

О

М

Г

М

Р

В

Е

С

Н

Я

Н

К

А

І

А

В

А

С

Ю

М

Н

Т

В

О

О

І

Е

С

И

Ю

Л

К

М

Л

К

О

Л

Я

Д

К

А

(Романс, гімн, дума, щедрівка, веснянка, колядка )

У  ту  чи  іншу  добу  розвитку  людства  формується  певна  система  музичних  та  ідейно-художніх  ознак-стиль, тобто   напрям  у  мистецтві, зокрема  в  музичному.

Музичний  стиль – це  особливі, характерні  ознаки  музики, сукупність  певних  засобів  і  прийомів  художньої  виразності.

У  музичному  мистецтві  розрізняють  такі  стилі:

  •  історичні (класицизм, романтизм, імпресіонізм);
  •  національні (український, іспанський, східний, негритянський);
  •  індивідуальні.

 Представники  романтичного  стилю (19 ст.) найпочесніше  місце  серед  усіх  видів  мистецтва  відводили  музиці.

Складання  асоціативного  ряду

РОМАНТИЗМ…. Які  асоціації  виникають  у  нашій  уяві, коли  вимовляєте  це  слово?  Складімо  асоціативний  ряд  до  цього  поняття.

РОМАНТИЗМ – РОМАНС – ПІСНЯ – МУЗИКА – НАСТРІЙ – ЕМОЦІЇ – ПОЧУТТЯ – МРІЇ – РОМАНТИКИ  - РОМАНТИЗМ

Романтизм -  це  мистецький  напрям, що  дуже  яскраво  виявися  у  музиці  19 ст.

У  цей  період   розвиваються  малі  форми й жанри: балада, пісня, танець прелюдія, експромт.

Франц  Петер  Шуберт – народився  31 січня 1797 року  в  передмісті  Відня. Його  батько  був  шкільним  учителем. У  свята  в  будинку  збирався гурток  музикантів-любителів, сам  батько  учив  Франца  гри  на  скрипці, а один  із  братів – на  клавірі. Теорію  музики  Францу  викладав   церковний  регент, він  же  навчав  хлопчика  гри  на  органі.

 Незабаром  оточуючі  зрозуміли, що  перед  ними  незвичайно  обдарована  дитина. Коли  Шуберту  виповнилося  11  років, його  віддали  до  церковної-співецької  школи.

1810 року  Шуберт  написав  свій  перший  твір. Пристрасть  до  музики  охоплювала  його  дедалі  більше, поступово  витіснивши  інші  інтереси. Поступаючись  батьку, Франц  вступив  до  вчительської  семінарії, а потім  виконував  обов’язки  помічника  учителя  в  школі  свого  батька. Але  наміри  батька  зробити з  сина  учителя  з надійним  заробітком  не  здійснилися. 1814-1817 роки він  був  автором  5 симфоній, 7 сонат, 300 пісень. За  своє життя  він  написав 600 пісень.

Шуберт  розкриває  перед нами  внутрішній  світ  людини  з  її  почуттями  радості, смутку, любові. Велике  місце  в  його  піснях  займає  зображення  природи, основний  зміст  його  пісень – це  життя  людини, життя  почуттів.

1815  року  він  написав  пісню,  що  відкрила  нову  сторінку  не  лише  в  історії  пісні, але й  в  історії  музичного  мистецтва. На  той  час  композиторові  виповнилося  всього  17  років.

Прослухайте  цю  пісню  Ф.Шуберта, що  виконується  німецькою  мовою.

  •  Які  образи  можна  уявити  в  цій  пісні?

Слухання  пісні Ф.Шуберта  «Лісовий  цар»

  •  Яку  картину, на  вашу  думку, змальовано  в  цій  пісні?

Ви  відчули  драматичне  напруження, стрімкий  рух  музики, хвилювання, тривогу, і навіть  погрозу. Ця  пісня  називається  «лісовий  цар» на  вірші  Гете – німецького  поета.

«Лісовий  цар» - це  пісня-балада, що є  глибоко  драматичною  за  змістом.

Балада – це  віршований  твір  на  героїчну, легендарну  або  казкову  тему  розповідного  характеру. Якщо  це  вокальний  твір, то  музика  тісно  пов’язана  із  сюжетним  розвитком  поетичного  змісту.

Повторне слухання  пісні Ф.Шуберта  «Лісовий  цар» (зі словами на рос. мові)

  •  Як  ви  зрозуміли  зміст  цього  твору?
  •  Як  можна  охарактеризувати  емоційний  стан  кожного  з  трьох  персонажів  балади: батька, дитини  та  Лісового  царя?
  •  Яку  роль  відіграє  фортепіанний  супровід ?

 Характеристики  дійових  осіб  у  ній  є  дуже  контрастними: звабливе  звернення  лісового  царя  передається  мякою  і  вкрадливою  мелодією; спокійні, стримані  інтонації  батька і схвильований  плач  дитини  передано  речитативними  інтонаціями, а  фортепіанна  партія  допомагає  розкрити  характер  образу, створюючи  враження  напруженої  скачки  та  тривоги.

  Балада «Лісовий  цар»  стала  першим  прикладом  романтизму  в  музиці, адже  вона  сповнена  глибоким  інтересом  до  народного  мистецтва  і  світу  людської  душі.

IV .Розучування пісні В.Івасюка «Балада про мальви»

Жанр  балади продовжує  своє  життя  і  в  музиці  сучасних  українських  композиторів. Якщо  українська  класична  музика  почалася  з  Миколи  Лисенка, то  українська  естрадна  музика – з Володимира  Івасюка. Спільною  для  цих  митців є глибока  народнопісенна основа  їх  музики..

Творчість  чудового  майстра  української  естрадної  пісні  В.Івасюка  передусім  відома  нам  завдяки  творам «Червона  рута», «Водограй».

Володимир  Івасюк це видатний  український  поет, композитор, який  за  своє  коротке  життя  створив  приблизно  100 пісень і 50  інструментальних  творів.

«Баладу  про  мальви» Івасюк  написав  на  вірші Богдана  Гури 1975  року.

Термін  «балада»  вживають  для  пісень  розповідного  характеру. Цей  жанр  утвердився  в  епоху  Середньовіччя. Балади  розповідали  про  різні  історичні  події, лицарські  подвиги, історії  з народного  життя. Виконували  їх  у  супроводі  інструменту.

Вічно  незгасаючий  біль  матерів, діти  яких  не  повернулися  з  війни, знайшов  відображення  в «Баладі  про  мальви», що  посідає  особливе  місце  в  творчості  композитора.

Прослухайте  «Баладу  про  мальви».

  •  Що  спільного  можна  помітити  в  образах  «Балади  про  мальви» В.Івасюка  та  балади  «Лісовий  цар» Ф.Шуберта?

Слухання  «Балади  про  мальви» В.Івасюка

  •  Які  почуття  до  матері  висловлює  автор  у  цій  пісні?

Розспівування.(Розучування  пісні: у приспівах  звернути  увагу  на  ланцюгове  дихання   в  кантиленних  фразах, особливості  ритму (тріолі)  та  паузи  на  перших  долях  тактів)

V. Висновок.

Вч . Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори зверталися до нього. Наприклад, у романтичній баладі “Лісовий цар” Франца Шуберта представлені образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; в сучасній “Баладі про мальви” Володимира Івасюка – образ матері.

Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні.

Тестові  завдання

Оберіть  правильну  відповідь.

1.Музичний  стиль, що  характеризується  інтересом  до  внутрішнього  світу  людини:

  1.  романтизм;
  2.  класицизм;
  3.  бароко;
  4.  імпресіонізм

2.Балада – це:

  1.  пісня-гмн;
  2.  пісня  для  великої  групи  виконавців;
  3.  пісня розповідного  характеру;
  4.  пісня  жартівливого  характеру.

Домашнє завдання

Придумайте власний сюжет літературної чи музичної балади.

УРОК    4

ТЕМА  УРОКУ .  Образи музичних оповідань.

МЕТА УРОКУ :

Навчальна : Творчість Б. Фільц  (урок - монографія);

                    - акцентувати  увагу  на  особливостях, характерних  для  її  творчості, та  тісному  зв’язку  з  народнопісенними  джерелами;                -  визначення поняття   новелета, мініатюра  та  їх  характеристику;

                   -  палітра і життєвий зміст  музичних образів.

Виховна : виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.             

Розвиваючі: розвивати  вміння  інтерпретувати  музичні  твори, висловлюючи  судження  про  різнобарвну  палітру  і  життєвий  зміст  музичних  образів  та  порівнювати  їх;

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Портрет  Б.Фільц , Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал: Б.Фільц Закарпатська новелета №5, Закарпатська новелета № 7, В.Івасюк «Балада про мальви»

Т. Н. З :  магнітофон.

Хід  уроку.

I. Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Вч. Епоха музичного романтизму звернулась не лише до літературних балад, а й запозичила з літератури такий жанр, як новелета. Новелета в перекладі означає «невелике оповідання».

Німецький композитор Роберт Шуман, запозичивши з художньої літератури жанр новелети, створив під цією назвою фортепіанну п’єсу лірико-розповідного характеру (оповідання для фортепіано). Сьогодні ми познайомимось із сучасними новелетами і визначимо їх образи.

Відомості про Б. Фільц

Творчість нашої сучасниці Богдани Фільц є багатообразною та яскравою. Саме в цієї української композиторки можна знайти безліч музичних оповідань. Одні захоплено змальовують красу Карпат, барвистий побут їх жителів, інші розповідають про знаменну подію, пропущену крізь емоційну призму, або діляться зі слухачем певним станом чи настроєм.

Богдана  Фільц  народилася  1932  року  на  Львівщині  у  місті  Яворів. Безтурботне  дитинство  в  родині  відомого  яворівського  адвоката Михайла  Фільц  було  затьмарене  смертю   батьків. Серед  родичів,  які  опікувалися  маленькою  Богданою, була  й  відома  українська  художниця  Ярослава  Музика. Майбутня  композиторка  отримала  ґрунтовну  музичну  освіту, навчаючись  у  Львівській  десятирічній  школі  та  консерваторії. Вона  спілкувалася  з  видатними  композиторами:  С.Людкевич, М. Колесою, А.Кос-Анатольським, які  мали  неабиякий  вплив  на  формування  її  творчої  особистості.

 Фортепіанна  музика  Б.Фільц – це  яскрава  сторінка  в  сучасній  українській  інструментальній  музиці. Характерними  рисами  її  стилю  є  насичення   фортепіанних  п’єс  фольклорним  матеріалом, що  творчо  переосмислюється  засобами, притаманними  періоду  імпресіонізму.

 Фортепіанний  цикл  «десять  закарпатських  новелет»  було  створено  1962  року. Головна  тема  цього  циклу, як  і  взагалі  всій  творчості  Б.Фільц, - оспівування  краси  рідного   краю. У  музиці  відтворено   яскраві  пейзажні  картини, жанрові  музичні  сценки, побутові  замальовки.

За жанрами музичні оповідання Богдани Фільц найрізноманітніші – симфонічні, інструментальні, вокальні та хорові. Улюбленим жанром композиторки є фортепіанні мініатюри.

Мініатюра – невелика, досконала  за  формою  музична  п’єса  для  різного  виконавського  складу. За  змістом  мініатюра  може  бути  ліричною, пейзажною, зображувальною, жанровою.

Мініатюри  об’єднані в цикли: „Музичні присвяти”, „Шість візерунків”, „Калейдоскоп настроїв”, „Закарпатські новелети”, „Київський триптих”. “Закарпатські новелети” – це фортепіанний цикл із десяти п’єс.

Новелета – лірико-розповідна  (рідше драматична  або  жанрова)  інструментальна  п’єса.

Мальовнича природа та оригінальний побут Закарпаття надихнули композиторку на створення музичних оповідань. Щоб передати музикою природу та побут Закарпаття, Богдана Фільц звернулася до фольклорних джерел – використала мелодії закарпатських народних пісень, а також створила власні мелодії в народному стилі.

Послухайте  Закарпатську  новелету  №5 Б.Фільц.

  •  Який  образ  створений  у  цій  новелеті?

II .Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 5

Аналіз прослуханого твору

Легка весела мелодія на фоні стрімкого акомпанементу створює жартівливий образ. У середній частині, як тільки з’являються акордова фактура й різкі звучання гармонії, образ змінюється; в уяві постають фантастичні образи. Радісно-скерцозний настрій повертається у третій частині. Саме мелодія першої та третьої частин є запозиченою, але творчо переосмисленою.

Прослухайте  Закарпатську  новелету  №7  Б.Фільц

Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 7

Аналіз прослуханого твору

Ця новелета має зовсім інший характер, але теж написана у тричастинній репризній формі. Мелодія основної частини – вишукано-наспівна. Вона викладена одноголосно на фоні розкладених акордів. Фразування мелодії імітує народний спів; здається, що між фразами співак бере дихання. І він розповідає ліричну історію з хвилюючими подіями в середній частині.

„Закарпатські новелети” – це романтично окрилені оповідання, що оригінально передають національний колорит. На прикладі «Закарпатських новелет» ми побачили, як у творчості Богдани Фільц поєдналися любов до українського фольклору та романтична окриленість, мелодичність і витонченість.

Усю  красу  вкраїнської  землі

В себе  ввібрала  чарівна  Богдана.

І  розмаїття  трав  і  трелі  соловїв, -

Усе, що  Богом  було  дано.

А  ще  Господь  тобі  заповідав  

Ту  землю  рідну  понад  все  кохати,

Щоб  шум  дібров й чарівних  маків

Нам  у  музиці  і  пісні  передати.

Н.Бортник

.Виконання пісні В.Івасюка «Балада про мальви»

Вч. Продовжмо розучування пісні „Балада про мальви”. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання в кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

Караоке. Пісня „Балада про мальви”

Сл. Б. Гури,

муз. В. Івасюка

Висновок.

Вч. Сьогодні на уроці ми дізналися про музичний жанр новелети, а також познайомилися з творчістю композиторки Богдани Фільц та її „Закарпатськими новелетами”, що втілюють образи української природи й почуття любові до неї.

Домашнє завдання: спробуйте створити власний твір на ліричну тему у будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.

УРОК   5.

ТЕМА:  Голос  води .

Мета  уроку  :

Навчальна : показати  учням  можливості  вокальної  музики в утіленні  образів-пейзажів, поєднаних  із  почуттями  людини, через  жанр  романсу  та  пісні;

                  - закріплювати  розуміння  поняття  «романс»;

                   -  поглиблювати   знання  про  творчість  С. Рахманінова  та  музичний  жанр  романсу.

Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  виховувати  шанувальників  вокальної  музики і  творчості  С.рахманінова.             

Розвиваючі: розвивати  вміння  інтерпретувати  музичні  твори, висловлюючи  судження  про  різнобарвну  палітру  і  життєвий  зміст  музичних  образів  та  порівнювати  їх;

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Портрет  С.Рахманінова , Д.Крижанівський , Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал: С.Рахманінов Романс «Острівець», романс «Весняні води», Д.Крижанівський Т.Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий», Б.Фільц «На верховині на верхівці»

Т. Н. З :  магнітофон.

Хід  уроку.

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

У води є свій „голос”. Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі дзвенять. Скільки музичний висловів, присвячених воді, знаходимо у власній мові! А скільки поетів і композиторів передали благозвучність водної стихії мовою мистецтва.

Послухаймо, як  відобразився  цей  образ  у  музиці!

  •  Пригадайте, які   твори  С.Рахманінова  ми   слухали  раніше?
  •  Які  жанри  були  провідними  у  творчості  цього  композитора?
  •  Які  характерні  ознаки  стилю  С.Рахманінова  ви  можете  назвати?
  •  Пригадайте, які  жанри  пісень  вам  відомі.

У  попередніх  класах  ми  неодноразово  знайомилися  з  музикою  видатного  російського  композитора  кінця  19 – першої  половини  20  ст. Сергія  Рахманінова.

  •  Пригадайте  твори, які  ви  вже  чули. Як  ви  розумієте  вислів  самого  композитора: «Моя  Батьківщина  визначила  мій  талант  і  мій  світогляд»?

Сергій  Рахманінов – композитор, піаніст, диригент. Його  називали  найбільшим  піаністом  усіх  часів.

Високий, стрункий, із  відчуженим  обличчям, із  суворо-стриманими  манерами, він  своєю  грою  приголомшував  слухачів. Його  зірка  на  небосхилі  російської  музики  нестримно   зійшла  на  початку  1890-х  років. Про  нього  заговорили  відразу  як  про  музичне  диво.

 За  свою  дипломну  роботу-оперу  «Алеко» - двадцятирічний  випускник  Московської  консерваторії  отримав  золоту  медаль, а  через рік  за  сприянням  П.І.Чайковського  опера  була  поставлена  на  сцені  театру.

   Дитинство  Рахманінова  минуло  у  маєтку  його  батьків  під  Новгородом, а  потім  у  самому  Новгороді, де  він  жив  у  своєї  бабусі. У  його  родині  був  уже  прекрасний  піаніст – його  дід. Талант  Сергія  був  помічений  рано. Після  трьох  років  у  Петербурзькій  консерваторії  він  потрапив  до  Москви, де  і  тривала  його  музична  освіта.

Рахманінов  багато  гастролює  як  піаніст  і  диригент у США, Англії, Німеччині, Голандії, успішно  відбуваються  його  гастролі  в  Росії.

  У  грудні  1917  року, незабаром  після  більшовицького  перевороту, Рахманінов  від’їдає  на  гастролі  до  Норвегії  та  Швеції. До  Росії  він  більше  не  повернеться, хоча  її   доля  завжди  його  хвилюватиме.

  Помер Рахманінов  28  березня  1943 року у  Беверлі – Хіллз. Похований  на  кладовищі Кенсико  біля  Нью-Йорка.

Романс Сергія Рахманінова на вірш Персі Шеллі «Острівець» немов написаний прозорими, акварельними фарбами, музика створює спокійний, споглядальний настрій. Невелика за діапазоном, проста за інтонаційним висловлюванням, мелодія вирізняється ніжністю та ліричністю. Прозора фактура акомпанементу створює звукове враження переливання хвиль, крапель води.

Про музичні твори з подібними музичними образами – образами умиротвореної природи кажуть, що вони пасторальні. Музика пасторальних творів спокійна, мелодія плавна, в супроводі – витриманий звук. Це музичний пейзаж лірико-споглядального характеру.

Послухайте   Романс „Острівець”

  •  Яку  картину  ви  намалювали  б  під  враженням  від  цієї  музики?

Слухання  Романсу «Остівець» С.Рахманінова

Из моря смотрит островок,

Его зеленые уклоны

Украсил трав густых венок,

Фиалки, анемоны.

Над ним сплетаются листы,

Вокруг него чуть плещут волны.

Деревья грустны, как мечты,

Как статуи, безмолвны.

Здесь еле дышит ветерок.

Сюда гроза не долетает,

И безмятежный островок

Все дремлет, засыпает.

  •  Знайдіть у тексті слова, які підкреслюють особливість поетичного пейзажу
  •  . Який образ створив поет?
  •  Порівняйте поетичний та музичний образи.

Романс Сергія Рахманінова на слова Федіра Тютчева «Весняні води» не лише весняний пейзаж - це ціла поема піднесених почуттів. Скільки радісної енергії у цьому творі, у живописній картині весни! Це все завдяки музичній мові.

У мелодії переважають висхідні фрази, рішучі стрибки, закличні звороти. В акомпанементі фортепіано переважають стрімкі пасажі, що експресивно злітають догори; подекуди вони переходять у радісні дзвони. Партія фортепіано зображає голос бурхливого весняного потоку.

 Образ  весняної  повені, могутніх  сил  природи  сучасники  сприйняли  як  символ  пробудження. Романс  «Весняні  води» - це  гімн  природі, наскрізь  пронизаний  радісним  відчуттям  повнокровного  буття.

Послухайте   Романсм “Весняні води”

  •  Чому  сучасники  сприйняли  цей  романс  як  символ   пробудження?

Слухання.Сергій  Рахманінов  Романс “Весняні води”

Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять.

І сонні будять береги,

Біжать, і грають, і дзвенять.

Вони дзвенять на всі кінці:

«Іде весна, іде весна!

Весни ми юної гінці,

Вперед послала нас вона».

Іде весна, іде весна!

За нею ллється срібний спів,

То лине вслід юрба гучна

Травневих днів, веселих днів!

  •  Як  ви  вважаєте, що  є  спільного  та  відмінного   в  музичних  образах  цих  романсів?  Обґрунтуйте  свою  думку.
  •  Порівняйте  засоби  музичної  виразності, що  використовує  композитор  для  створення  образів  прослуханих  романсів.
  •  Який  із  цих  двох  романсів  ближчий  вам  за  характером? Чому?

А  тепер  поглянемо  на  репродукції  двох  картин І.Лавітана  «Весняна. Велика  вода»  та  «Рання  весна».

  •  Чи,  на  вашу  думку, відповідають  ці  картини   характеру  музики?
  •  Що  споріднює  ці  твори  образотворчого  та  музичного  мистецтва?

IV. Розучування пісні Б.Фільц “На полонині, на верхівці”

Вч . Робота над піснею “На полонині, на верхівці”

А зараз ми продовжимо розучувати пісню “На полонині, на верхівці”.

Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.

Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”

“На полонині, на верхівці”

Сл. В. Ладижця,

муз. Б. Фільц

V. Висновок .

Вч. С.Рахманінова  називали  «Левітаном  російської  музики», оскільки  значне  місце  в  його  творчості  посідають  образи  природи. Сьогодні  ми  прослухали  вокальні  образи  цього  видатного  композитора – романси. Усього  композитор  написав  приблизно  80   романсів, що  є скарбницею  настроїв  та  почуттів, у  якій  кожен  діамант  має  відточену  форму  і  глибокий  зміст.

  •  У  якому  романсі  С.Рахманінова  втілений  образ, що  має  ніжну,  ліричну  мелодію  та  прозору  фактуру  акомпанементу?
  •  У  якому  романсі  створений  образ – символ  пробудження?
  •  Як  акомпанемент  у  романсі  «Весняні  води»  допомагає  створити  образ  весняної  повені?

Домашнє  завдання

Знайти  твори  будь-якого  жанру  мистецтв, присвячені весні.

УРОК   6.

ТЕМА:  Героїчні  та патріотичні  образи ..

Мета  уроку :

Навчальна : на  прикладі  творчості Л.ван  Бетховена   ознайомити  із  жанром  програмної  увертюри;

  •    акцентувати  увагу  на  значенні  реальних  образів  та  подій у  втіленні  образного  змісту  увертюри  «Егмонт»;
  •  Закріплювати визначення   понять  музичний  образ, увертюра

Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.             

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Л.ван. Бетховена, Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал:  Л. Бетховен Увертюра «Егмонт»

                  Б.Фільц «На верховині на верхівці», Т.Петриненко «Україна»

Т. Н. З :  магнітофон.

ХІД    УРОКУ.

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Героїчні та патріотичні образи

Німецький  композитор,  сучасник  Французької  революції, музика  якого  насичена  ідеями  боротьби, героїзму, віри, протистояння… Чи  здогадалися  ви.  Про  якого  композитора  йтиметься  сьогодні  на  уроці?

 Останні  роки 18 ст. минали в Європі  під  знаком  революційних  змін – це  був  час  великих  учених, письменників, художників, час  віри  в  людський  розум. Ламалися  феодальні  засади, на  першому  плані  опинилася  буржуазія, привносячи  до  громадського  життя  нові  ідеали – свободи  і права  особистості, незалежності  й  рівності  людей. Хоча  Німеччина  і  не переживала  таких  бурхливих  подій, як  Франція, де  народ  захопив  у  Парижі  ненависну  йому  фортецю  Бастилію – символ  деспотизму, а  потім  розправився  зі  своїм  монархом, але  волелюбні  ідеї  відчувалися  тут, формуючи  світогляд  бетховена.

  Його  творчість  викликала  запеклі  суперечки. Для  прогресивно  налаштованої  публіки, особливо  молоді, його  музика  несла  в  собі  нові   думки  і  почуття, істинну  красу  і  була  суто  новаторською, для  інших же, любителів  традиційних  музичних  форм  із  мелодіями, що  тішать  слух, вона  здавалася  мало  не  безглуздим  нагромадженням  звуків.

Композиторський  авторитет  Бетховена  зростав,  а  з  ним – і  випробування. Уже  в  26  років  Людвіг  відчув, що  починає  глухнути.. Спроба  приховати  цей  тяжкий  недуг  віддалили  його  від  людей, зробила  похмурим  самітником.

Проте,  долаючи  душевну  і  творчу  кризу, він  створює  твори що  практично  в усіх  жанрах  відновлять  тогочасну  музичну  мову, будь  то  опера, симфонія, фортепіанна  соната  або  вокальний  цикл.

 Його  п’ята, шоста,  девята  симфонії, «Урочиста  меса», його  сонати, і серед  них  «патетична» й «Апосіоната», музика  до  «Егмонта» - це  світлі  вершини  людського  духу  й  одночасно – бездонні  глибини  людських  почуттів. За  музичними  образами, що  звучать  у  них, незмінно  встає  його  головний  герой – людина  мужня і безстрашна, щедра  і  добра, чуйна, іноді  беззахисна, мяка  і  вразлива; людина, яка  страждає  і  долає  власне  страждання  через  любов  до  усіх  людей, через  віру  в  добро, красу  і  божественний  початок  світу.

Слухання  музики

Бетховен  дізнався  про  історію  Егмонта  з  однойменної  трагедії  Гете, написаної 1788 року,  за  рік  до  Французької  революції. «Егмонт»  захопив  композитора  своїм  змістом, адже  героїчні  образи  Гете  були  близькими  Бетховену. Відсилаючи  Гете  свій  твір, автор  писав :  «У  найближчому  майбутньому  Ви  отримаєте …   музику  до  «Егмонта», до  цього  чудового  «Егмонта», якого  я  втілював  у  звуках  із  таким  захопленням, з  яким  я  його  читав, і  був  у  думках  та  в  почуттях  цілком  захоплений  Вами». У  листі – відповіді Гете  запросив  композитора  до  себе  у  Веймар  і  розповів  про  наміри  поставити  на  сцені  «Егмонта» саме  з  музикою  Бетховена.

    В історії кожного народу є героїчні постаті. Імена їх різні, однак у змалюванні образів ми бачимо спільні риси. Це зазвичай люди хоробрі, волелюбні та рішучі. Таким був і граф Егмонт, який очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти іспанських завойовників у XVI столітті. Повстання жорстоко придушили, а Егмонта схопили і засудили до страти. Його юна кохана, прекрасна Клерхен, теж заплатила життям за своє кохання та боротьбу. Егмонт  представлений  як  герой  війни  за  національне  визволення  Нідерландів  проти  іспанців, які  пригноблювали  голландський  народ. Бетховен  представив  Егмонта  як  символ  загальної  революційної  боротьби  проти  тиранії.

   Нащадки не забули цю історію: Йоганн Гете написав трагедію «Егмонт». Її сюжет захопив німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Він склав музику до спектаклю: окремі музичні номери, об'єднані спільними ідеєю та характером. Увертюра до трагедії живе сьогодні власним життям – її виконують як самостійний музичний твір.

Увертюра починається з повільного вступу, де композитор виразно та яскраво втілив образи іспанських завойовників та поневоленого ними народу. Контрастні за характером, вони сприймаються як образ зіткнення.

В основній частині слухачів захоплює бурхлива та стрімка стихія образу боротьби. А в кульмінаційному моменті чути короткий “вигук” струнних, за яким звучать чотири траурні акорди оркестру. Так композитор зобразив загибель Егмонта. Але смерть головного героя не означає поразки в боротьбі. Заключна частина своїм яскравим та світлим характером сповіщає про перемогу нідерландського народу.

Послухайте, як в увертюрі до трагедії Йоганна Вольфганга Гете "Егмонт" Людвіг ван Бетховен передав  три  образи зіткнення, боротьби та перемоги – це  одночасно  єдиний  героїчно-драматичний  образ  Егмонта.

Слухання. Л. ван Бетховен. „Егмонт”

 Своєю  дивовижною  музикою  Бетховен  хоче  повідомити, що  незалежно  від  страждань  і  поразок, незалежно  від  того,  скільки  героїв  ще  загине, незалежно  від  того, скільки  часу  триватиме  боротьба  і  скільки  доведеться  ще  відступати, ми  знову   і  знову  йтимемо  вперед  до  перемоги. Ця  музика  виражає  безсмертний  дух  революціїє

IV . Виконання пісні Б.Фільц “На полонині, на верхівці”

Вч . Робота над піснею “На полонині, на верхівці”

А зараз ми продовжимо розучувати пісню “На полонині, на верхівці”.

Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.

Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”

“На полонині, на верхівці”

Сл. В. Ладижця,

муз. Б. Фільц

V. Висновок .

Вч. У душі кожної людини є місце для любові до рідної землі та рішучості боротися за справедливість, є місце героїчним образам музики Людвіга ван Бетховена .

Гра  «Закінчи  речення»

  •  Сміливий  і  мужній  граф  Егмонт  очолив  героїчну  боротьбу  фламандського  народу  проти …
  •  Музику  до  трагедії  Гете  написав  німецький  композитор….
  •  Вступ  до  опери, балету, вистави  називають …
  •  Увертюра  сьогодні  є  самостійним  програмовим  твором, тобто  твором…
  •  Увертюра  «Егмонт» Л.Бетховена  втілює  образи…

Домашнє  завдання

  •  Про  кого  зі  своїх  улюблених  літературних  героїв  ви  написали б  програмну  увертюру, якби  були  композиторами?
  •  Яким  ви  собі  уявляєте  цей  твір?

УРОК   7

ТЕМА:  Образ  танцю .

Мета  уроку   :

Навчальна:  ознайомити  з творчістю  М. Равеля ;

                   -  Особливості  розвитку образу  симфонічної  п’єси  «Болеро» ;

                   -  пояснити  учням  визначення понять імпресіонізм, урбанізм, болеро, туті;

                   -  закріплювати  визначення  понять музичний  образ, варіації;

Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.             

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: портрет М. Равеля , Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал:  М. Равель Симфонічна  п’єса «Болеро», Т.Петриненко «Україна»

Т. Н. З :  магнітофон.

ХІД    УРОКУ.

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вивчення  нового  матеріалу

 Композиторів - класицистів  цікавили  високі   суспільні  ідеали, тому  вони  віддавали  перевагу  жанрам  симфонії, сонати, опери, інструментальному  концерту. Натомість  композитори – романтики  зосередили  свою  увагу  на  внутрішньому  світі  людини, любовній  ліриці  та  надали  перевагу   жанру  вокальної  та  інструментальної  мініатюри. На  межі  19-20 ст. виникає  новий  стиль – імпресіонізм.

Імпресіонізм (враження) -  напрям  у  мистецтві  кінця  19  початку  20 ст. Зявився  у  Франції  в  живописі. Він  прагнув  відтворити  раптові, короткочасні  враження  та  настрої  художника  без  заглиблення  в  їх  суть.  Напрям  характеризується  яскравістю, утіленням  скороминущих  вражень, одухотворенною  пейзажністю, колоритними  жанровими  зображеннями, музичними  портретами.

Імпресіоністи  створювали  витончені  та  одночасно  ясні  за  виразними  засобами, емоційно  стримані, безконфліктні  витвори  мистецтва. Вони  вчилися  «чути  світло», передавати  у  звуках  рух  води, коливання  листя, подих  вітру і заломлення  сонячних  променів  у  вечірньому  повітрі.

Найяскравішими  представниками  імпресіонізму  у  музиці є  Клод  Дебюссі  та  Моріс  Равель. Творчість  французького  композитора  Моріса  Равеля  припадає  на  межу  19 – 20 ст.  У  період  нових  модерністських  напрямів  його  мистецтво  відзначалося  оптимістичністю  та  класичною  ясністю. Моріс  Равель  зауважив: «Ніколи  не  перестаю  вчитись  у  Моцарта!» Їх  часто  порівнюють, адже  обидва  композитори  створили  музичний  світ  мрій,  ніжності, витонченості  та  краси.

Равель  збагатив  музичне  мистецтво  новим, оригінальним. Його  музика  відрізняється  динамічністю, ритмічною  напруженістю  та  гордістю.

 Равель  писав  твори  різних  жанрів – опери, балети,  симфонічні  та інструментальні  твори,  фортепіанну  музику, пісні. Значне  місце  серед  них  посідав  танець. Композитор  звертався  до  різноманітних  танцювальних  жанрів: менуету хабанери, вальсу, пізніше – до   фокстроту  та  блюзу.

 Дебюссі  і  Равель  вважають  представниками  імпресіоністичного  напряму.

 Равель  сприйняв  впливи  різних  музичних  течій  від  американського  джазу  до  фольклору  Європи  й  Азії.

Моріс  Равель   народився   7  березня  1875  року  в  Сибурні  поблизу  Сен-Жан-де-Люз, на  кордоні  з  Іспанією. Два  роки  Равель  навчався  в  підготовчому  класі  Паризької  консерваторії, до  якої  поступив  1889  року. До  консерваторських  років  належать  такі  відомі  твори  як  «Гра  води»  та  Струнний  квартет  фа  мажор.

 Під  час  Першої  світової  війни  (1914-1918) вступив  добровольцем  до  армії. Під  впливом  воєнних  подій  Равель  створив  глибоко  драматичні  твори, у  тому  числі  фортепіанний  концерт  для  лівої  руки, написаний  на  прохання  австрійського  піаніста  П. Вітгенштейна, який  втратив  на  фронті  праву  руку; загиблим  друзям  він  присвятив фортепіанну  сюїту  «Гробниця  Куперена».

Світова  війна  дала  поштовх  Равелю  до  пошуку  шляхів  зближення  свого  мистецтва  з  вимогами  нових  часів – його  музика  стала  демократичнішою, увібрала  в  себе  джаз, урбаністичні  елементи.

Найпопулярнішою п'єсою симфонічної музики XX століття є „Болеро” французького композитора Моріса Равеля. Російська   балерина Iда  Рубiнштейн  замовила "Болеро" для   свого   хореографічного  номера. Емоційний   вплив цього  танцю   величезний,  він   заворожує слухача неспинно наростаючою силою "машиноподібного" руху, напруженою  динамікою; закликає до грандіозного масового  ходу, в   якому   беруть   участь  тисячі   людей.

Російський поет Микола Заболоцький передав своє сприймання образу танцю у вірші „Болеро”:

Но жив народ, и песнь его жива.

Танцуй, Равель, свой исполинский танец.

Танцуй, Равель! Не унывай, испанец!

Вращай, История, литые жернова.

Будь мельничихой в грозный час прибоя!

О, Болеро, священный танец боя!

За  уявленням  самого  М.Равеля, дія «Болеро»  мала  розгортатися  під  відкритим  небом. У  поєднанні  двох  варіантів  однієї  теми, що  чергуються, він  відчував  щось  подібне  до  зєднання  кілець  ланцюга, більше  того,  безперервність  заводського  конвеєра. Тому, в  уявній  «механічності», що  породжується  багаторазовим  повторенням  мелодії, поступово  розкривається  образ  грандіозного  масового  танцю-ходи.

  Побудова  «Болеро»  є  дуже  простою:  тема, що  багаторазово  повторюється  з постійним  посиленням  звучності  та  зміною  інструментовки. Головний  засіб  розвитку  дії  в  Болеро – динамічне  й  темброве  насичення. Зміна  інструментальних  звучань  впливає  на  характер  сприйняття  музики,  що  захоплює  безперервністю  свого  розгортання.

  Ритм, мелодія  й  темп  твору  вражають  своєю  одноманітністю. Перша  частина  мелодії  сягає  корінням  стародавніх  шарів  баскського  фольклору, друга  частина  мелодії  має  цигансько-андалузькі  риси.

  З  перших  тактів  Болеро  ми  чуємо  лише  ритм, і в нашій  уяві  виникає  картина  іспанського  танцю, що  супроводжується  на  фоні  дробу  малого  барабана  плескання  в  долоні, клацання  кастаньєт, притупування  каблуками, і зрештою  виникає  мелодія  танцю, що  за  мотивами  пов’язана  з  іспанським  фольклором.

 Надзвичайна  виразність  наприкінці  твору  досягається  тим,  що  мелодія  знову  поступається  місцем  ритму, що  виконує  весь  оркестр (тутті)

Тутті - це  виконання  музики  всім  складом  оркестру, хору.

Прослухайте  «Болеро» М.Равеля

  •  Як  би  ви  розповіли  про  цю  музику?

Слухання  «Болеро» М.Равеля

  •  Які  елементи  музичної  мови  симфонічної  п’єси  «Болеро» є  незмінними?
  •  На  яких  елементах  музичної  мови  побудований  розвиток  образу?

У симфонічній п’єсі „Болеро” поєдналися простота і геніальність, недарма Сергій Прокоф’єв назвав цей танець „чудом композиторської майстерності”.

Мелодія твору і ритмічний рисунок у партії барабану є незмінними. Для цього обрана класична форма – варіації (їх вісімнадцять). Новизни образу танцю при такій кількості повторів надає динаміка, оркестровка та фактура.

  Як  відзначив  Олександр  Майкапар, «Болеро»  здобуло  особливу  популярність  завдяки  «гіпнотичному  впливу  незмінної  безлічі  разів  повторюваної  ритмічної  фігури, на  тлі  якої  дві  теми  також  проводяться  багаторазово, демонструючи  надзвичайне  зростання  емоційної  напруженості  та  вводячи в  звучання  все  нові  й  нові  інструменти».

IV Розучування  пісні  „Хай  живе  надія” 

Демонстрація пісні „Хай живе надія”

У пісні „Хай живе надія” панує світлий, ліричний образ.

 

Розучування пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Україна”

V. Висновок .

Вч. У творчості французького композитора Моріса Равеля чудово представлені образи танців. Емоційний вплив геніальної симфонічної п’єси „Болеро” настільки величезний, що гіпнотизує слухачів.

УРОК    8

 

ТЕМА: Виражальність   та зображальність  образів .

Мета  уроку :

Навчальна : різновиди  музичних образів та  форми  їх втілення, ліричні  образи ;

                   -  виражальні  та  зображальні  можливості музики ;

                   -  творчість К.Сен – Санса ;

                   -  визначення понять музичний  образ, сюїта.

 Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.             

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: портрет К.Сен – Санса , Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал:  К. Сен – Санс Сюїта «Карнавал тварин»П’єса «Лебідь», І.Білик «Хай  живе  надія»

Т. Н. З :  магнітофон.

ХІД    УРОКУ.

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

 Світ  вічних  духовних  цінностей,  правда  відчуттів, почуття  людини, емоційна  виразність – усе  це   складає  основу  романтичного  стилю. А  чи  може  ця  музика  мати  не  лише  виразний, але й  зображувальний  характер ? Про  це  ми  дізнаємося  на  уроці.

Вивчення  нового  матеріалу.

 Створений  митцем, кожен  музичний  твір  приносить  слухачам  настрої, почуття  та  емоції, виражені  музичною  мовою, що   перетворюється  на  мову  почуттів, і  саме  її  ми   маємо  навчитися  сприймати  та  розуміти, щоб  наш  духовний  світ  збагачувався  скарбами  мистецтва.

  Різноманітний  світ  романтичних  образів  ми  можемо  почути  в  музиці  композитора – романтика  19 ст. – Каміля  Сен-Санса.

  Видатний  французький  композитор, диригент, піаніст, педагог  Каміль Сен – Санс, маючи  яскраве  музичне  обдарування, ще  в  дитинстві  зажив  слави  «другого  Моцарта».

 Уже  у  віці  двох  із  половиною  років  маленький  вундеркінд  грав  на  роялі  під  керівництвом   бабусі, а в невдовзі  почав  створювати  і  записувати  музику. Перший  запис  із  тих, що  збереглися, належать  «композиторові», якому  не  виповнилося  ще й чотирьох років! У  10  років  юний  музикант  виконував  у  Парижі  концерти  Моцарта  і  Бетховена  для  фортепіано з оркестром, а  в  13 – був   студентом  Паризької  консерваторії.

 Блискучу  кар’єру  піаніста,  розпочату  в  десятирічному  віці, Каміль  продовжував  усе  життя,  гастролюючи  різними  країнами  світу. Більшу  частину  свого  життя  він  віддав  виконавській  діяльності; ще  з  дитинства  вражав  слухачів  вишуканою  і  блискучою  манерою  гри. Останній  концерт  К.Сен-Санс  дав  у  85  років.

 Творчість  Каміля  Сен-Санса   знаменує  початок  відродження  французької  фортепіанної  музики. У  своїх  творах   він  розвивав  та  збагачував  національні  музичні  традиції, узагальнював  досвід  старовинних  майстрів, розширив  тематику  і  жанри  інструментальної  музики. Інтерес  композитора  до  французької  народної  музики  виявився  у  використанні  фольклорних  інтонацій, жанрів  і  танцювальних  ритмів.

 Композитор  створив  величезну  кількість  музичних  творів:  12  опер, 3 ораторії, 4 кантати, реквієм, 5 симфоній, поеми,  сюїта, фантазія, 10  концертів – 5 фортепіанних, 3 скрипкових, 2 для  віолончелі  з  оркестром. Він  багато  подорожував, відвідував  із  концертами  країн  Європи, Північної  та  Південної  Америки, але,  як  справжній  патріот,  надавав  перевагу  музиці  французьких  композиторів, за  що  слухачі  вітали  його  вигуками : «Хай  живе  Франція!»

 Каміль  Сен-Санс  був  не  лише  композитором, але  й  піаністом, органістом  і  письменником (він  писав  вірші  та  комедії).

 Узагалі  він  був  видатною  особистістю:  від  матері-художниці  та  батька – поета  успадкував  літературні  й  живописні  здібності; йому  належать  книги  з  філософії, літератури, живопису, театру; він  відмінно  знав  астрономію, фізику, археологію,  історію  і  навіть  був  обраний  членом  Французького  астрономічного  товариства.

Найоригінальнішим  твором  Сен –Санса  є  сюїта  «Карнавал  тварин», що  має  підзаголовок  «Зоологічна  фантазія»  для  двох  фортепіано, струнного  квартету,  флейти, кларнети  і  ксилофона. У  цьому  творі  втілилися  спогади  дитинства  композитора.

Сюїта – це  цикл  різнохарактерних  інструментальних  п’єс, об’єднаних  спільним  художнім  задумом.

«Карнавал  тварин» - це  сюїта  з  13  номерів,  кожний  з  яких  має  заголовок  і  фінал,  зображає  певну  тварину, передає  її  характер  і  настрій.

 Музика  сюїти  «Карнавал  тварин» настільки  зображувальна,  що  слухачі  безпомилково  розпізнають  левів, півнів, черепаху, слона, кенгуру, віслюка  та  інш.

Прослухайте  один  із  номерів  сюїти

  •  Кого  саме  зображено  за  допомогою  музики?

Слухання. К. Сен-Санс. Сюїта „Карнавал тварин”. Уривок

  •  За   допомогою  яких  музично-зображальних  засобів  ми  побачили  у  своїй  уяві  чарівного  лебедя?

Музика  зображує  неквапливий, плавний, граціозний  і  величний  рух, виражає  світлі, замріяні, ліричні  почуття. Водночас  ми  почули  в  музиці  голос  вооди – висхідні  та  низхідні  пасажі  віолончелі.

 Отже, п’єса  Каміля  Сен- Санса  «Лебідь»  із  сюїти  «Карнавал  тварин»  - втілення  ліричного  образу. «лебідь» є однією  з  найкращих  мелодій, із  прохолодною  й  чистою,  зворушливою  поезією  якої  мало  що  можна  порівняти. Музика  вражає   своєю  щімкою  ніжністю  та  шляхетною  величністю. Твір  швидко  відокремився  від  «карнавалу  тварин» і  почав  жити  самостійно  як  концертна  п’єса .

Розучування  пісні  „Хай  живе  надія” 

Вч. Демонстрація пісні „Хай живе надія”

У пісні „Хай живе надія” панує світлий, ліричний образ.

Розучування пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Україна”

V. Висновок .

Вч. Музика буває настільки зображальною, що ми не лише чуємо, а наче бачимо образ! Наприклад, образ лебедя – ліричний образ, утілений у різних видах мистецтва: у музиці – п’єса з сюїти, у хореографії – танець, у літературі – давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився.

Домашнє завдання. Підберіть твори скульптури, живопису, в яких утілений образ лебедя.

УРОК   9.

ТЕМА : Образи  народного  життя .

Мета  уроку :  

Навчальна : образи  народного  життя угорців ;

                    -  творчість Ф.Ліста ;

                    -  різновиди музичних образів та  форми  їх  утілення ;

                   -  визначення понять  музичний  образ, рапсодія , чардаш .

 Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.             

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: портрет Ф.Ліста , Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал:  Ф.Ліст Угорська  рапсодія №2, І.Білик «Хай  живе  надія»

Т. Н. З :  магнітофон.

ХІД    УРОКУ.

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.

Саме  з  такою  музикою  ми  продовжимо  знайомитися  на  сьогоднішньому  уроці.

Яскравим  представником  романтичного  стилю  Угорщини  був  Ференц  Ліст.

   Чудовий  угорський  композитор  і  піаніст, один  із  родоначальників  програмової  музики, Ференц  Ліст  народився  в  селі  Деборьян  у  сімї  доглядача  графської  кошари. Батько  його  був  талановитим  музикантом-самоуком, і ще  в  ранньому  дитинстві  за  його   допомогою  Ференц  опанував  мистецтво  фортепіанної  гри. Перший  його  публічний  виступ  відбувся,  коли  хлопчикові  виповнилося  девять   років. Успіх  був  такий  шалений, що  Ференца  повезли  у  Відень  до  композитора, піаніста  і  педагога  К.Черні, відомого  своїми  навчальними  етюдами. Черні  охоче  взявся  за  навчання  Ліста  і  незабаром  містом   поширилася  слава  про  маленького  піаніста-віртуоза. Бетховен, який  був  присутнім  одного  разу  під  час  його  гри, передбачив  Лісту  велике  майбутнє.

  Батько  мріяв,  що  син  продовжить  освіту  в  знаменитій  паризькій  консерваторії, але  дванадцятирічному  хлопчикові  відмовили – він  був  іноземцем. Батько  і  син  все ж таки  залишилися  в  Парижі. Особливо  важкий  час  настав  через  чотири  роки,  коли  помер  батько  і  Ліст  залишився   сам. Але, живучи  бідно,  Ліст  все  ж  таки  навчався, не  маючи  регулярної  загальної  освіти, він  пішов  шляхом  самоука. Гордість  і  самолюбність  спонукали  його, і  він  жадібно  вбирав  у  себе  літературу    і  культуру   минулого  і  сьогодення, ставши  врешті-решт  одним  із  найосвіченіших  людей  свого  часу.

 Він  продовжував  удосконалюватися  як  музикант-виконавець,  пильно  вивчаючи  твори  композиторів-класиків. Ліст  багато  виступає,  і  поступово  про  нього  дізнаються  не  лише  в  Парижі, але  і  в  інших  європейських  столицях. Здавалося, на  фортепіано  для  Ліста  не  існує  технічних  труднощів. Він  нібито  по-новому  осмислив  цей  інструмент, виявив  раніше  приховані  його  можливості. Ліст  примушував  його  звучати  то  як  оркестр то  як  людський  голос.

  Ліст  виступає  з  концертами  усією  Європою. Саме  тоді  він  сам  починає  писати  музику.  Поступово  потяг  до  творчості  перевищує  інше, і  Ліст  відмовляється  від  концертної  діяльності. Оселившись  у  Веймарі, він  віддає  всі  свої  сили  композиторській, диригентській  і  педагогічній   діяльності,  допомагаючи  багатьом, навчаючи  безкоштовно – таку  клятву  він  дав  собі  ще  в  ранній  юності.

  Ліст  написав  величезну  кількість  яскравих  концертних  етюдів,  кожен  піаніст  знає  його  «Угорські  рапсодії», фортепіанні  п’єси, обєднанні  назвою  «Роки  мандрів». Особливе  місце  в  його  творчості  посідає  програмова  музика,  навіяна  творами  живопису, скульптури  або  читанням:  наприклад, соната-фантазія  «Після  читання  Данте»  або  фортепіанна  п’єса  «Мислитель», написав  під  враженням  від  скульптури  Мікеланджело.

  У  музиці  Ліста  можна  почути  мелодії  різних  народів  і  епох, перегукування  різних  культур. Його  подвижництво  на  ниві  музичної  просвіти  сприяло  заснуванню  1875  року  Будапештської  музичної  академії. Ліст  любив  і  знав  російську  музику  і  неодноразово  приїздив  із  концертами  до  Росії.

  Ференц  Ліст  відвідував  Україну. Під  час  подорожі  1847  року  він  дав  концерти  в  багатьох  українських  містах: Києві, Чернівцях, Житомирі, Бердичеві, Львові, Одесі, Миколаєві.

 Найкраща  частина  творчого  доробку  Ф.Ліста – це  його  фортепіанні  твори. Геніальний  піаніст  Ф.Ліст  оновив  звучання  фортепіано, зробивши  з  нього  «цілий  оркестр». Сучасники  композитора  говорили, що  починаючи  з  Ф.Ліста, «для  фортепіано  стало  можливим  усе».

 Улюблений  жанр  композитора – рапсодія.

  •  Пригадайте, хто  з  видатних  українських  композиторів  звертався  до  жанру  рапсодії.

Рапсодія - вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Рапсоди – у  Давній  Греції  так  називали  мандрівних співців-оповідачів, виконавців  героїчних  оповідей.

Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.

  Коли  ми  слухаємо  Другу  угорську  рапсодію  Ф.Ліста, то  уявляємо  картину  народного  гуляння. Ця  рапсодія  побудована  у  вільній  двочастинній  формі, має   кілька  епізодів-образів, відповідно  до  кількості  використаних  народних  тем – пісенних  і  танцювальних.

Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.

Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.

Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії.

Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.

 Послухайте  Другу  рапсодію  Ф.Ліста

  •  Які  засоби  музичної  виразності  створюють  образи  народного  гуляння  у  творі?

Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2

  •  Як  ви  вважаєте, чи  належить  Друга  рапсодія  Ф. Ліста  до  програмової  музики?

Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів.

Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком, і  як,  справжній  патріот, Ференц  Ліст  прославляв  свою  країну  своєю  творчістю. Недарма  він  уважав:  «Я  належу  Угорщині, доки  я  живий!»

Виконання пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Хай живе надія”

Висновок .

Вч. Сьогодні ми на прикладі творчості відомого угорського композитора Ференца Ліста дізналися, наскільки вдало можна використати образи народного життя в музичній творчості.

Тестові  завдання

Оберіть  правильну  відповідь.

1.Музичні  жанри, що  започаткував  Ф.Ліст:

  1.  Опера;
  2.  Інструментальна  рапсодія;
  3.  Симфонія;
  4.  Симфонічна  поема.

2.Рапсодія – це:

  1.  Вокальний  або  інструментальний   твір  вільної  форми, що  складається  з  кількох  контрастних  епізодів, заснованих  на  народних  темах;
  2.  Вокальний  твір  вільної  побудови, що  складається  з  кількох  контрастних  епізодів;
  3.  Інструментальний  твір  чіткої  побудови, що  складається  з  двох  контрастних  епізодів.

Домашнє  завдання

Слухати  музику  Ф.Ліста.

УРОК  10.

ТЕМА : Образи  дитинства .

Мета  уроку :

Навчальна :  «Дитячі»  образи в  музичному  мистецтві;

                    -  творчість П.Чайковського для  дітей ;

                    -  виявлення  простих  та  цікавих  музичних

                       образів ;

                   -  виражальні  та  зображальні  образи ;

                   -  інтонаційна  та  життєва  природа  музичних  образів .

Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;

                 -  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.             

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: портрет П. Чайковського, М.Вербицького, Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.

Музичний  матеріал:  П.Чубинський М.Вербицький «Ще  не  вмерла  Україна» П.Чайковський  «Дитячий  альбом». П’єси «Марш дерев’яних  солдатиків», «Нянина  казка», «Баба  яга»

Т. Н. З :  магнітофон.

ХІД    УРОКУ.

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Образи дитинства

Сьогодні ми зустрінемося з образами дитинства. Допоможе нам російський композитор, твори якого звучать у всіх куточках земної кулі, у творчості якого так багато образів дитинства. Можливо тому, що душею і серцем він був відкритим і чистим, немов дитина. Тому його музика завжди дарує „сердечну теплоту, ніжність і привітність”. Ідеться про Петра Ілліча Чайковського.

Розповідь про збірку П.Чайковського „Дитячий альбом”

Петро Ілліч Чайковський – автор опер, балетів, симфоній, концертів для фортепіано, скрипки, творів для фортепіано та романсів.

Пісні та збірку „Дитячий альбом” він адресував дітям. Найбільше Чайковський любив своїх племінників, а діти обожнювали його, адже кращого вигадника всіляких історій, пікніків, веселих вечорів із піснями та танцями вони не знали.

Діти любили і добре розуміли музику, але найбільше нею захоплювався молодший племінник Чайковського Володимир. Коли Петро Ілліч навчав його грі на фортепіано, у нього виник задум написати „Дитячий альбом”. До 1878 року ця збірка налічувала уже 24 фортепіанні п’єси. Кожна п’єса альбому – невеличкий, неповторний і живий образ дитинства. У цій збірці композитор відтворив дитячий день з усіма його радощами, печалями і турботами.

Перші три п’єси альбому („Ранкова молитва”, „Зимовий ранок” і „Мама”) пов’язані з пробудженням і ранковими враженнями.

Наступні п’єси альбому (Гра в конячки” та „Марш дерев’яних солдатиків”) розповідають про світ дитячих ігор і розваг. А далі – ціла музична поема, пов’язана з іграми дівчаток – „Нова лялька”, „Хвороба ляльки”, „Похорон ляльки”.

Однак дитячий смуток скороминучий, адже так багато вражень, які витісняють сумні спогади. Музика переносить нас в інший світ: діти вийшли на вулицю – і перед ними постала картина навколишньої дійсності. І „Російська пісня”, і „Селянин на гармошці грає”, і „Камаринська” – це живі сцени з життя російського села.

Далі – оповідання про далекі, чужі країни: „Італійська пісенька”, „Неаполітанська пісенька”, „Німецька пісенька”, „Старовинна французька пісенька”.

Наближається вечір. Час лягати спати, час казок: п’єси „Нянина казка”, „Баба Яга”. Діти лягають у ліжечка і думають про щось приємне (п’єса „Солодка мрія”) або пригадують милий серцю куточок природи (п’єса „Пісня жайворонка”).

Закінчується дитячий день, як і увесь альбом, п’єсою „В церкві”. Вона нагадує про давню традицію читання вечірньої молитви.

Слухання та аналіз. П.Чайковський. П’єси з „Дитячого альбому”

Спробуймо розпізнати образи фортепіанних п’єс «Дитячого альбому» Петра Чайковського.

Визначте образ п’єси, підберіть їй назву

Образ у прослуханій п’єсі досить зображальний: ми відчуваємо ритм карбованого кроку і дріб барабана маленької армії іграшкових солдатиків, адже це п’єса «Марш дерев’яних солдатиків». А які святкові та піднесені почуття у наших іграшкових героїв – майже як у людей!

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Яка фантастична і незвичайна музика! Що вона може розповідати? Звичайно ж, казку.

Прозвучала п’єса «Нянина казка». Неважко здогадатися, що все „найстрашніше” було в середній частині казки. Перша та третя частини – це інтонації мови няні: розповідні, застережливі.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Образ п’єси «Баба Яга», яку ми щойно прослухали, метушливий, грізний і невблаганний.

Наполегливо, різко звучать акорди, басом рокочуть пасажі, немов передають злість старої Яги.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Ми прослухали п’єсу «В церкві». Музика виражає образ щирості та сердечності. Ми почули, як мелодія римується зі словами молитви.

П’єса викладена акордовою фактурою, що імітує звучання церковного хору.

Виконання пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Хай живе надія”

Висновок .

Наша мандрівка „Дитячим альбомом” російського композитора Петра Чайковського завершується.

Домашнє завдання: поміркуйте, які образи дитинства ви взяли б для власних „Дитячих альбомів”.

УРОК   11.

ТЕМА:  Образи  війни.

Мета  уроку :

Навчальні : розуміння  життєвого  змісту  музики , що  втілює  образи  реальних  життєвих  подій – Великої  вітчизняної  війни;

  •  Поглиблювати  знання   про  творчість Д. Шостаковича;
  •  визначення  понять музичний  образ, симфонія.

Виховні: Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас,  портрет   Д.  Шостаковича,  А. Пашкевича,  вірш  С. Щипачов  «22  червня  1941  року»

Музичний  матеріал : Д. Шостакович   Епізод  нашестя  із  першої  частини  Сьомої  (Ленінградської)  симфонії,  А.  Пашкевич «Степом, степом».

Т. Н. З : магнітофон, музичний  інструмент.

ХІД  УРОКУ :

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя

Образи війни

Дитинство наших прадідів і прабабусь було захмарене війною, і на жаль, не однією. Про ті далекі часи нам розповість музика. Однак у воєнні роки люди жили не лише стражданням, злобою чи ненавистю, а й радістю, мріями та коханням.

Сьогодні ми поговоримо про композитора, музика якого під час Другої світової війни пролунала на увесь світ. Це -  Сьома  симфонія  Дмитра  Шостаковича

  •  Які  твори,  присвячені  Великій  Вітчизняній  війні, ви  знаєте?

Такою  все  дышало  тишиной,

Что  вся  земля  спала   еще, казалось,

Кто  знал, что  между  миром  и  войной

Всего  каких – то   пять  минут  осталось.

С.Щипачев  «22  июня  1941  года»

Історія написання Симфонії № 7 («Ленінградської»)

  1941 – й… Страшна  та   нищівна  війна   наближається  до  Ленінграда.

Бомби  та  снаряди    спотворюють   прекрасне  місто.  Усесвітньо  відомий  композитор, професор  Ленінградської   консерваторії  Дмитро  Шостакович   живе  в  обложеному   Ленінграді, бере  участь  у  захисті  рідного  міста. У  нього  народжується   грандіозний  задум  нового  твору,  що  відобразив  би   думки  і  почуття  мільйони  людей.

  З  незвичайним  натхненням  композитор  почав  складати  Сьому  («Ленінградську») симфонію.  Ані  голод,  ані  осінній  холод, ані  артобстріли  й  бомбування  не  змогли  завадити  натхненній  праці.

Історія світового мистецтва не знала подібного випадку, коли величний, монументальний твір так швидко народився під впливом подій, що відбувалися навколо. Достатньо було декількох місяців, щоб почуття та думки не лише художника, а й мільйонів його співгромадян втілилися в досконалі форми та високохудожні образи.

 Трагедія війни, героїзм людей, воля до перемоги – образи, що заполонили думки Шостаковича.  Спочатку він планував дати кожній із чотирьох частин програмні заголовки: „Війна”, „Спогади”, „Рідні простори” та „Перемога”. Коли композитор завершив роботу над симфонією, він відмовився від такого задуму, адже зміст музики зрозумілий і без назв.

      Загальний  зміст  симфонії – протиставлення  й  боротьба  двох  непримиренних  образів:  мирного  життя  радянського  народу  та    фашизму.

  Давайте  пригадаємо визначення  що таке  симфонія  і що таке музичний образ.

    Зміст  такий : на  фоні  таємничого  дробу  барабана  виникає  тема  ворога, суха, примітивна, ніби  автоматизована. Позбавлена  живих  людських  інтонацій. Вона  повторюється  11  разів, як  хмара  жаху, яка  невблаганно  насувається. Тема  ворога  зростає – так починається  хаос, руйнування. Музика  передає  жорстокість, сліпий  фанатизм  військової  фашистської  машини.

    Ленінградська симфонія  складна і  масштабна. Тому  ми  з  вами  послухаємо «Епізод нашестя»  з  першої частини. і  спробуємо   уявити  образ, що  змалювала  музика.

Слухання  Епізоду  нашестя  із першої частини Сьомої («Ленінградської») симфонії  Д.Шостаковича

  •  Як  передано  в  музиці  образ  руйнівної  сили?
  •  Якими  засобами  зображена  жорстокість,  сліпий  фанатизм  воєнної  машини  машини  фашизму?

    (Змінюється гармонія, склад викладу, оркестровка та динаміка (від ледь уловимого піанісимо до громового фортисимо)).

    Шостакович писав: «Нашій боротьбі з фашизмом, нашій прийдешній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію».

   Уперше її почули в серпні 1942 року. Вся  країна  слухала  трансляцію  7  симфонії  із  залу  Ленінградської філармонії. Слухачі, що сиділи в залі розпрямили плечі, підняли голови. Вони відчули, як їх сповнює новими силами ця незвичайна симфонія, симфонія гніву і боротьби, музика непереможної мужності.

Ленінградська симфонія прозвучала на увесь світ.

А  тепер   у  нас на зв’язку  наші  кореспонденти,  які   розкажуть більш детально про творчість Дмитра Шостаковича

Відомості про Д. Шостаковича

Дмитро Дмитрович Шостакович (1906 - 1975) – видатний російський композитор ХХ століття. Народився і виріс  він  у  Ленінграді. Тут  пройшло  його  дитинство,  тут  він  найшов  своє  призначення – музика.

Шостакович почав займатися музикою з дев’ятирічного віку, а вже в 14 років поступив до консерваторії на дві спеціальності – піаніста й композитора. Здібності  юного  музиканта  були  одразу  помічені. Він мав чудові здібності: слух, пам'ять, здатність  складати  музику без інструмента, імпровізувати, читати  з  листа.

Шостаковичу довелося багато пережити: смерть дружини, загибель багатьох друзів у 30-40-х роках, несправедливу критику, публічні звинувачення у формалізмі. Він належав до тих людей, які не можуть жити спокійно, поки у світі панують жорстокість, насильство та несправедливість.

   Жанровий діапазон творчості композитора дуже широкий: симфонії, інструментальні ансамблі, великі вокальні форми (ораторія, кантата, хоровий цикл); пісенні та музично-сценічні твори (опери, балети, оперета); музика до кінофільмів і театральних вистав, інструментальні концерти й невеликі п'єси.

Композитор написав 15 симфоній, першу з них – ще в 19-літньому віці.

  •  який твір ми  сьогодні  слухали  на  уроці;
  •  хто написав  7 «Ленінградську»  симфонію;
  •  які  образи висвітлені  у  7 симфонії

Розучування     пісні  «Степом,  степом».

Напевне, немає  такої  сімї , яка б  під  час  Великої  Вітчизняної  війни  не  зазнала  горя. Десятки  мільйонів  людей  не  повернулися  до  своїх  рідних  домівок. У  пісні  «Степом, степом»  композитора  А.Пашкевича   і  поета  М. Негоди  ми  бачимо  образ  матері, образ  чекання, надії  та  скорботи. Цікава  історія   створення  цієї  пісні.

    Улітку  1966  року  в  Житомирській  області  гастролював  Черкаський  український  народний  хор. В  одному  з  сіл  місцеві  жителі   показали  його   учасникам   братську  могилу  зі  скромним  обеліском, який   було  встановлено  на  згадку  про  загиблих  у  боях  за  батьківщину    в  роки  Великої  Вітчизняної  війни.

    Біля  пам’ятника, схиливши   голову, у  скорботному  мовчанні  стояла  стара  жінка. Селяни  розповіли, що  тут  похований  її  син, і  кожну  неділю  за  будь-якої  погоди  вона  приходить  сюди  за  десятки  кілометрів. Біля  могили  хор  заспівав  для  неї  кращі  свої  пісні. Ця  зустріч  надзвичайно  схвилювала   керівника   хору  Анатолія  Пашкевича. Молодий  музикант  забажав  написати  пісню, що  виражала  б  материнську  скорботу  про  загиблого  сина, пісню  про  солдатську  матір.

   Відтоді  він  утратив  спокій. Він  розмірковував  над  мелодією  майбутньої  пісні. Одного  разу  Пашкевич  поділився  своїм  задумом  із  поетом   Миколою  Негодою.  Для  Негоди  тема  пісні  була  дуже   близька, адже  будучи  підлітком, він  партизанив  у  знаменитому    Холодному  Яру,  оспіваному  ще  Тарасом  Шевченком.  Перед  його  очима  виникла  тяжка  картина , яку   довелося  бачити    в  перші  дні  війни. Солдати  йдуть  у  бій, а  навколо  шумлять  неприбрані  хліби. Ось  розірвався  ворожий  снаряд, і  молодий  боєць, убитий   осколком, намертво  падає   в  нескошене  жито….

-Я  писав  усю  ніч, - розповідає  поет. – Напишу  строфу, йду  до  Пашкевича: «Спробуй, Толю, чи  ляже  на  музику»?  Він  тихенько  награвав  на  баяні, шукав  мелодію, пробував  на  голос  кожне  слово. Уранці, коли  я  дав  Пашкевичу  готовий  текст, він  його  відразу  заспівав.

   Так  зявилася  пісня  «Степом, степом».

  Уперше  вона  прозвучала  у  виконанні  Черкаського  народного  хору  на  урочистому   концерті  6  листопада  1966  року. Під  час  святкування  днів  української  літератури  і  мистецтва  у  Москві  Український  державний  народний  хор  ім. Г.Верьовки  виконав  її  на  могилі  невідомого  солдата. Пісня  полетіла  країною,  торкнула  душ  людей, дійшла  до  їх  сердець. Андрій  Малишко  сказав  про  неї : «Я  писав  досить  багато  пісень. Та  все ж іноді  жалкую,  що  не  я  склав  «Степом, степом». Олесь  Гончар  назвав  цю  пісню  «Могутнім  реквієм  народу».

Послухайте  пісню А.Пашкевича  «Степом».

  •  Який  характер пісні.
  •  Який образ висвітлюється у пісні

Слухання  пісні А.Пашкевича «Степом»

Подивіться  на  нотний  текст  пісні

  •  розмір  пісні
  •  Диригування  у розмірі шість восьмих
  •  Що означає  крапка  біля  ноти
  •  Вистукування  ритмічного малюнку пісні

Виконання   пісні А.Пашкевича  «Степом, степом»

Тестові  завдання

1.Яка  ідея  створення  Сьомої  симфонії  Дмитра  Шостаковича .

 

2. Які  музичні  образи  втілив  автор?

3. Які  музичні  образи  створені  в  пісні  Анатолія  Пашкевича  «Степом, степом»?

Висновок.

Сьогодні  ви  переконалися  наскільки  велику  силу  має  музика. Навіть  у  часи  найбільших  лих  - вона  допомагає  людині  зберегти  віру  в  добро  та  справедливість. А  музика  Шостаковича  - це  дзеркало  епохи  воєн, страждань  і  перемог. В  епізоді  нашестя  можна  побачити  образ  зла , образ  фашизму.

Домашнє  завдання

Пригадати  твори, присвячені  Великій  Вітчизняній  війні.

УРОК  12.

ТЕМА : Піднесені   образи.

Мета  уроку   :

Навчальні : творчість Й.С. Баха;

  •  визначення  термінів  і понять  музичний образ , поліфонія , фуга;
  •  особливості  будови  і  розвитку  поліфонічного  твору.

Виховні: Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок..

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  •    корекція фонематичної і музичної памяті, уваги.
  •  корекція музичного слуху.
  •   корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Г. М. Макаренко «Музичне  мис –

                      тецтво»  7 клас. Портрет  Й. С. Баха.

Музичний  матеріал : Й. С. Бах  «Органна  фуга ля – мі –

                       нор», А. Пашкевич «Степом, степом».

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД   УРОКУ :

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Життя кожного справжнього музиканта починається з Баха, адже любити музику, не люблячи Баха, неможливо. Якщо з висоти двох століть ми дивимося на музику Баха, вона видається нам грандіозним фундаментом, на якому базується сучасна музична творчість. І композитори класичної доби, і композитори-романтики вважали Баха своїм учителем.

Сьогодні ми поговоримо про образи музики Йоганна Себастіана Баха, а також про особливості його музичного стилю. Він увійшов у світове мистецтво як майстер поліфонії – незвичайного стилю написання багатоголосної музики, де всі голоси рівноправні.

  •  Які  характерні  ознаки  має  стиль Баха?
  •  Що  таке  поліфонія?
  •  Який  інструмент  був  найулюбленішим  інструментом  Баха?
  •  Які  твори  Баха  ви  можете  пригадати?

 Інтерес  до  музики  великого  німецького  композитора  18 століття  виник  через  сто  років  після  його  смерті. У Берлінській  королівській  бібліотеці  тоді  ще   молодий  композитор і піаніст  Фелікс  Мендельсон, порсаючись  серед  старих  нот,  виявив  цілу  купу  творів  давно  забутого  органіста…  Ознайомившись  із  ним,  він  був  приголомшений  красою  і  досконалістю  музики. 1829  року  у  Берліні  під  його  керуванням  прозвучало  одне  з  найбільш  відомих  творів  Й.С.Баха  ораторія  «Пристрасті  за  Матвієм».

В  ораторії  зображені  євангельські  сюжети  про  страждання  і  смерть  Христа, і  переповнений  слухачами  зал, здавалося, перенісся  в  інший  вимір  часу… Після  чого  починається  публікація  повного  зібрання  бамівських  творів  у  60  томах, що  тривала  понад   півстоліття. Музикантів, композиторів, сучасників  Мендельсона  вражала  в  музиці  Баха  розмах, потужність, життєва  сила, мелодійна  краса, незвичайна  її  стрункість, технічна  досконалість. «Море  має  бути  йому  імя», - написав  про  Баха  Л. ван Бетховен.

 Чудові  фуги  Бах  створив  і  для  органу – «короля  всіх  інструментів». Велика  частина  творів  Баха  поліфонічного  складу.

  •  Що  називають  поліфонією? (Поліфонія  означає  багатоголосся)

 Улюблений  інструмент  Й.С.Баха – орган. Лише  «король  усіх  інструментів» (орган) був  спроможний  витримати  грандіозність  імпровізацій  композитора. Одночасно  орган  якнайкраще  передавав  піднесену  лірику  Й.С.Баха. Для  органа  Й.С.Бах  написав  багато  творів  (хоральні  прелюдї, хорали, фантазії, прелюдії  та  фуги). Більшість  із  них  викладена  в  поліфонічному  стилі.

  Великий майстер поліфонічної музики Йоганн Бах напрочуд образно пояснював поліфонію: “Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосий твір – бесіда цих особистостей, і слід взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила гарно й своєчасно, а якщо не має що сказати, то краще б мовчала й чекала, доки не дійде до неї черга”.

  Розмовляти у формі фуги – означає говорити гарно та своєчасно. Але обов’язкова умова фуги – розмова на одну тему. За правилами будови фуги початок звучить у виконанні одного голосу (співбесідника), потім по черзі приєднуються інші.

  Коли хтось зі співрозмовників проголосив тему, то має дати висловитися наступному, а сам лише підтримує розмову. Таким чином звучить протискладення. Тема, прозвучавши у всіх голосах, починає розроблятися – з’являтися з видозмінами у співрозмовників.

  •  Чим  відрізняється  поліфонічний  склад  музики  від  гомофонно-гармонічного?
  •  Які  ви  знаєте  форми  поліфонічної  музики?

Органна  фуга  ля мінор – один  із  блискучих  зразків  цього  жанру.

Фуга – це найскладніша форма поліфонічної музики, в основі побудови якої лежить послідовне проведення однієї теми в різних голосах.

Послухайте Органну фугу ля мінор і визначте, про що розмовляють голоси в музиці Баха, скільки цих голосів.

Слухання. Й. Бах. Органна фуга ля мінор

  •  Про  що  розмовляють  голоси  в  музиці  Баха? Скільки  цих  голосів?

Тема для розмови у голосів фуги ля мінор справді філософська: є в ній і спокій вічності, і безкінечність, і велич мудрості. Тому й висловитися захотіли не два, а чотири співрозмовники. Ця фуга – чотириголосна. Починає розмову верхній голос, а потім по черзі вступають усі інші. Останнім вступає найнижчий.

Правду кажуть про образи музики Баха: “Будь-яка бахівська тема – байдуже, чи виражає вона радість чи скорботу – звучить піднесено!”

Виконання пісні “Степом, степом”

Не забувайте, що особливої уваги потребує робота над ритмом, дикцією, дотриманням пауз, а також глибоке проникнення у зміст (образ) пісні.

Караоке. Пісня “Степом, степом”

„Степом, степом”

Сл. М.Негоди,

муз. А.Пашкевича

V . Висновок.

Незважаючи на те, що музика Баха створена близько трьохсот років тому, вона й зараз має вражаючий духовний вплив. Музичний геній Баха пробуджує та возвеличує душу кожної людини.

УРОК   13.

ТЕМА : Образи   різних    епох.

Мета   уроку  :

Навчальні : творчість Г. Пер села  та  гурту «Бітлз»;

  •  порівняння  образного  змісту  музики, створеної в далекому і недалекому  минулому (17- 20 ст);
  •  ознайомлення  зі  стилем  бароко;
  •  визначення  понять  гомофонія , сюїтлеманда , рок – музика , біт.

Виховні: Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Наочні  посібники: Г. М. Макаренко «Музичне  мис –

                      тецтво»  7 клас, портрет  Г. Пер села, групи «Бітлз»

Музичний  матеріал : Г. Персел «Сюїта  № 7 «Земля»,

                      Дж. Ленон, П. Маккартні «Хай буде  так».

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД  УРОКУ :

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Вч. Сьогодні ми поговоримо про образи та стилі англійської музики. У XVII столітті Англія була однією з тих країн Європи, де після розквіту музичного мистецтва в епоху Ренесансу і бароко вітчизняна музична традиція почала зникати. Один німецький музикант назвав Англію „країною без музики”.

Про класичну музику Англії знову заговорили лише з кінця ХІХ - початку ХХ століть. Англійську музику сімнадцятого століття прославив композитор Генрі Персел.

Розповідь про стиль бароко

ХVІІ століття – початок нової епохи в музиці – стилю бароко, в якому втілювалися монументальні та величні образи. Досягла своєї вершини поліфонія, але демократичність нової музики все більше прагнула до гомофонії. У гомофонії на перший план вийшла гнучка, схвильована мелодія, що панує над супроводжуючими голосами.

Важливим кроком епохи стала поява опери, світського мистецтва, яке наслідувало ідеї Відродження і поставило на перше місце ідеал краси і виразності мелодії, багатство людських почуттів. Розвиваються вокальні та інструментальні жанри. Король музичного бароко – орган – поступається місцем клавесину. Якщо органу належали піднесені та патетичні образи, то клавесину – витончені та граціозні.

Бароко – стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювалися монументальні та величні образи

Розповідь про творчість Г. Персела

Епоха бароко подарувала світу „Британського Орфея” – так називали сучасники композитора Генрі Персела. Юний Генрі навчався у двох своїх родичів, шанованих музикантів того часу. У шестирічному віці він став хористом Королівської капели, у дванадцятирічному – написав першу оду до дня народження Карла ІІ: звернення дітей Королівської капели до короля.

Персел працював для високопоставлених осіб. Серед його покровителів – чотири монархи (Карл ІІ, Джеймс ІІ, Уїльям ІІІ, Мері ІІ). Саме для них Генрі Персел створював різноманітну церемоніальну та духовну музику.

Псалми, пісні, кантати, музика для театру, інструментальні твори – у всьому відчувається натхнення і майстерність, національний колорит, свідоме використання елементів мелодики народних пісень.

Опера „Дідона та Еней”, написана для шкільного спектаклю, є першою національною оперою.

Генрі Персел писав музику для клавесина, був першокласним органістом та клавесиністом. Одним із жанрів, до якого звертався Персел у клавесинній музиці, була сюїта. Саме в цей час народився чотиричастинний цикл, куди входили чотири контрастних танці різних народів Європи: розмірена німецька алеманда, французька рухлива куранта, іспанська повільна і сумна сарабанда, а також англійська швидка жига.

Яскравий танцювальний початок – лише головна ознака, бо під сюїти, що виконували на клавесині чи лютні, ніхто не танцював. Пізніше сюїтні цикли взагалі втратили ознаки танцювальності (наприклад, „Карнавал” Сен-Санса).

Сюїта – чотиричастинний інструментальний цикл з танцювальних п’єс, контрастних за темпом і характером

ІІ . Слухання. Г. Персел. Сюїта № 7. Алеманда

Вч. Який характер і темп музики?

Уч. Відповіді.

Вч. Який вид багатоголосся використаний?

Уч. Відповіді.

Аналіз прослуханого твору

Музика Алеманди із Сьомої сюїти для клавесина стримана, спокійна, навіть сувора, велична, але під кінець стає схвильованою, драматичною. Мелодія, яка звучала у верхньому голосі, мала багато прикрас – різноманітних варіантів оспівування окремих звуків. Таким чином у музиці бароко застосовують своєрідний „декор”, немов у бароковій архітектурі. Ми чітко розрізняли головний голос та голоси, що його супроводжують. Тому музика гомофонічна.

Гомофонія – це вид багатоголосної музики, в якому один із голосів (зазвичай верхній) є головним, а інші лише акомпанують йому.

ІІІ . Теорія. Інтонаційно – виражальні  засоби  мелодії.

Вч. У   музиці, як   і   в   розмовній  мові, є    свої  інтонаційні  нюанси   та   розділові   знаки. Як  безперервний  мовний  потік  ділиться  на  слова, з  яких  складається  речення,  так  і  музична  мова  має  в  собі   менш  чи  більш  глибші  грані – цезури, що  розділяють  її  частини.

Розчленування - це  перший  крок  на  шляху  до  організації  звукового  матеріалу, щоб  упорядкувати  його  в  логічно – змістовий   художній  твір. Якими  ж  розчленувальними  засобами  володіє  музика? Це  можуть  бути  паузи, зупинки,  а  також  відносно  довгий  звук. Розчленувальною   можливістю  (дією) володіє  також  і  контраст, що  може  застосовуватись  як  у  ритмічному  рисунку  мелодії, так  і  в  регістрі, тембрі  та  силі  звучання.

IV.  Розучування пісні “Най буде”

Розповідь про рок-музику.

Вч. Якщо  ХVІІ   століття  дало  світу  стиль   бароко, то ХХ   століття – стільки  стилів  та   напрямків, що   всі важко  й   перерахувати.

Один  із   них  – рок - музика. Це  стиль   розважальної музики, що   з’явився  у  Великобританії  та  США    на межі  50 - 60-х    років. Рок -  музика  має   свої виражальні    особливості – використання   блюзових мелодичних   зворотів, перебільшене  значення   метро-ритму, застосування  тембрів  електричних   музичних інструментів, підсилювачів   звуку,   особлива (експресивна)  манера   виконання. Прослухаємо   пісню англійського  рок - гурту, що  заклав  основи  рок-музики.

Зверніть  увагу   на   виражальні  особливості   мелодії, ритму  та  тембру,  манеру   виконання.

Слухання. „Beatles”.“Let it be” «Хай  буде  так»

Розповідь про рок-гурт „Бітлз”

Рок-гурт „Beatles” – символ   молодіжної  музики   60-х, кумири  кількох   поколінь, своєрідні „класики   ХХ століття”.

Навесні  1956   року  15-літній   Джон  Леннон   утворив аматорський  гурт „The  Quarrymen”. Він  виконував  пісні  у  стилях  скіффл, кантрі  та   рок-н-рол. Через   рік до  гурту   приєднався  Пол  Маккартні. Він  грав    на гітарі  значно   краще   ніж   Леннон  і   знав   напам'ять тексти   десятків   американських   шлягерів. Ще   рік потому  „The Quarrymen”  поповнився   Джорджом Харрісоном, який  мав   досвід  роботи  в   музичному колективі. Ці  троє  музикантів  стали  ядром  гурту, назва  якого  часто   змінювалась, поки  не   залишилась знаменита   Beatles.

Восени  1959   року  „Beatles”   познайомилися   з власником   бару   „Jacaranda Club”. Він   дозволив   їм удень   репетирувати  в   його   приміщенні. На   той   час в  активі  Леннона   та   Маккартні  було  вже   більше   100   власних   пісень. Згодом   бар   став     першим ліверпульським   біт - клубом. З   появою  в   1961   році Інго  Стара  четвірка  з   Ліверпуля   з’єдналась    у „зоряному”  складі.

Гастролі, створення  власних   пісень, записи  на   студії – все   це   привело   гурт   до   успіху: з  1962   року „Beatles”  займають  перші  місця   британського   хіт-параду. Після   телевізійної   трансляції  їх   концертного виступу  в   країні   почалася  справжня    бітломанія.

З  1964   року   „Beatles”  підкорили   США – з   20  -ти позицій   американського   хіт - параду  14   займають ліверпульці.

У  1965   році   „Бітлз”  нагородили  орденом   Британської  імперії; це  свідчить  про    визнання консервативним  старшим   поколінням  англійців   нової молодіжної  культури.

У   1968  році  гурт  створив  власну   звукозаписувальну компанію   і  влаштував  „живий   концерт” на    даху студії,  який   став   останнім  спільним    виступом „Beatles”.

На   обкладинці  останнього   альбому   „Let it be”, що вийшов  на  початку   1970 року, обличчя   кожного музиканта   поміщено  в   окрему   рамку. Кожен  сам   за себе. Зрештою   музиканти   оголосили  про  розпад гурту. Усі   вони   потім   творили   самостійно, але  не досягли   того, що   здобули   разом.

Трагічна   доля  спіткала   40 - річного  Джона  Леннона – його застрелив   фанат на   порозі  власного  будинку музиканта.

Демонстрація  пісні   “Най буде”  („Let it be” в перекладі на українську)

Послухайте  знамениту „Let it be” у   перекладі   на українську  мову, визначте  її   образ.

“Най  буде”

Сл. і муз. Дж. Леннона, П. Маккартні

Розучування пісні “Най буде”

Розгляньте  нотний   текст   пісні. Зверніть   увагу    на велику   кількість  синкоп   та   залігованих    нот однакової   висоти.

Такий  ритм   переміщує   наголос   на   слабку    долю такту. Подібні   ритмічні   особливості     притаманні джазовій   та   рок -  музиці  Засвоїти  доволі   складний ритм   та   мелодичн  у лінію   нам   допоможе  не    нотний, а   графічний  запис   мелодії.

 

V . Висновок.

Вч. Англійська    музика   подарувала   нам      образи величні   та   стримані – з   ХVІІ  століття,  ліричні – з  ХХ  століття. У ХVІІІ   та   ХІХ   століттях  у   Англії існувала   музика   для   королівського   двору, музика для   театральних   вистав, народна  та    духовна. Генрі Персел  і   „Бітлз”  прославили  Англію  на   увесь  світ.

УРОК    14.

ТЕМА : Образи вокальної  музики .  

Мета  уроку  :

Навчальні : багатство  вокальних  образів ;

  •  вокальна  творчість Я. Степового ;
  •  значення  української  поезії  у вокальній  музиці  композиторів – класиків;
  •  повторення  понять романс, солоспів

Виховні: Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики.

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Наочні  посібники: Г. М. Макаренка «Музичне  мис –

                       тецтво» 7 клас, портрет Я. Степового

Музичний  матеріал : Я. Степовий романс «Степ», «Ой  три  шляхи  широкії»

                       Дж. Ленон, П. Маккартні «Хай  буде  так»

Т. Н. З : Магнітофон.

ХІД  УРОКУ :

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Ми вже знаємо стільки епох і стилів, стільки музичних жанрів, стільки образів! Образи вокальної музики найдоступніші та найзрозуміліші, адже слово якнайкраще допомагає описати образ, підкреслити його особливості. Слово й музика немов поєднують думку і почуття. Вокальна музика звучить на кожному уроці. Це пісні, що ми співаємо.

Сьогодні ми будемо слухати вокальну музику і визначати її образи. Наприклад, звернемося до творчості українського композитора-класика Якова Степового.

Розповідь про Я. Степового

Яків Степанович Степовий (1883-1921) належить до плеяди українських композиторів початку ХХ століття. Його творче життя було коротким. Степовий почав писати музику в 1905 році, а в 1921 життя композитора обірвалося. Незважаючи на це, самовіддана мистецька праця Степового поставила його в ряд фундаторів українського класичного мистецтва.

Формування таланту юного Якова відбувалося в сім’ї, де всі любили музику. У 12-річному віці хлопчика віддали на навчання до Придворної співацької капели в Петербурзі. Там він закінчив і консерваторію. Степовий викладав музику в загальній школі, згодом організовував концерти української музики в Москві та Петербурзі, записував народні пісні в Україні, публікував власні твори.

Першим значним доробком композитора стала серія вокальних творів під назвою „Барвінки”. До неї увійшли 13 солоспівів та три хори на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та М. Чернявського. Кожен солоспів – яскравий образ народного життя, сповнений веселощів чи трагізму, лірики чи епіки.

Яків Степовий створив вокальний цикл „Пісні настрою” на вірші О.Олеся, поезія якого пройнята ніжними ліричними образами.

В останні роки життя композитор займався організацією мистецької діяльності в Києві, писав вокально-ансамблеву музику, робив обробки народних пісень.

Незважаючи на те, що у своїй творчості Яків Степовий обмежився кількома жанрами (вокальним та фортепіанним), йому вдалося створити власний стиль, сказати своє оригінальне слово в музиці.

Слухання. М. Чернявський. Вірш „Степ”. Я. Степовий. Романс „Степ”

Послухайте вірш Миколи Чернявського „Степ” та солоспів Якова Степового „Степ” і поміркуйте, які образи в них утілені.

Який образ – літературний чи музичний – вас більше схвилював?

М. Чернявський. „Степ”

Степ і степ, один без краю, аж до моря берегів,

Без озер, річок, без гаю, тільки з купами стогів.

Ні гайочку, ні лісочку, всюди спалена земля...

Не шепоче в холодочку срібновода течія.

А коли, бува, з громами з моря хмари налетять,

Степ охрестять блискавками, над ланами прогримлять.

Він прокинеться, проснеться, грому груди підставля,

Заговорить, засміється, заговорить, засміється

Враз до неба вся земля.

Мертвий степ.

Його громами тільки й можна розбудить...

Так нехай же над ланами грім бажаний загримить!..

Грім бажаний загримить!..

ІІ . Слухання. Романс „Степ” Сл. М. Чернявського,

муз. Я. Степового

Аналіз прослуханого твору

Поміркуйте, які образи втілені в романсі

У солоспіві „Степ” утілений героїко-епічний образ. Романс написаний під впливом подій, що сколихнули передову творчу інтелігенцію у період революції 1905-07 років. Широкий степ характеризує образ народу, що пробуджується від мертвого сну.

За допомогою тричастинної форми твору Степовий передав динаміку емоційного розвитку: від пригніченого стану до очікування перед грозою і, нарешті, пробудження, радісного заклику: „Так нехай же над ланами грім бажаний загримить”.

Послухайте ще один романс зі збірки „Барвінки” і поміркуйте, які образи втілені в ньому.

Слухання. Романс „Ой три шляхи широкії”

Сл. Т. Шевченка,

муз. Я. Степового

Аналіз прослуханого твору

У романсі Якова Степового на слова Тараса Шевченка „Ой три шляхи широкії” втілений лірико-драматичний образ.

Драматичність більше притаманна слову, а ліричність – музиці. Ліричні образи зосереджені на розкритті внутрішнього емоційно-суб’єктивного світу людини, а драматичні передають серйозний, але не героїчний зміст, можуть розкривати важкі душевні переживання.

ІІІ. Теорія. Взаємодія  різних  елементів   музичної  мови .

Вч. Різні  елементи  музичної  мови  не  всі  є  однаково  важливими.

До  основних  належать   ті  елементи  музичної  мови, зміни  яких  радикально  впливають  на  мелодію – це  звуковисотність   і  ритм. Інші,  як  тембр, динаміка, колорит,  виконують  допоміжні  функції. Та  жоден   із  цих  виражальних  засобів   не  виступає  у  чистому  вигляді. У  різних  частинах  музичного  твору   переплетені  метр  і  ритм  у  певному  темпі , а  мелодична  лінія  подається  у   відповідному  ладі  і  тембрі. Всі  ці  елементи  музичної  мови  впливають  на  наш  слух    одночасно, і  тому  загальне  враження, яке  ми  виносимо  з  почутого, виникає  лише  у  взаємодії  всіх  цих  елементів  музичної  мови.

Визначте  розмір  і  темп  вправи. Просольфеджуйте  її.

 

IV.   Робота  над   піснею “Най буде”

Вч. Продовжмо розучувати пісню „Най буде” за допомогою графічного запису мелодії. Зверніть увагу: в мелодії другого куплету є зміни порівняно з мелодією першого. Це свідчить про імпровізаційність манери виконання пісні її авторами – Джоном Ленноном та Полом Маккартні.

Зверніть увагу і на повтор приспіву – він теж має зміни в мелодії.

Караоке. Пісня “Най буде”

“Най буде”

Сл. і муз. Дж. Леннона і П.Маккартні

V . Висновок.

Вч. Сьогодні ми переконалися, що образи вокальної музики є для нас доступними та зрозумілими завдяки поєднанню поетичного слова та музики. Допомогли нам у цьому романси на музику Якова Степового „Степ” та „Ой три шляхи широкії”.

 

УРОК    15

ТЕМА : Образи  фортепіанної  музики .

Мета  уроку  :

Навчальна : Творчість О. Скрябіна ;

  •  .Визначення понять музичний образ, прелюдія;
  •  образи фортепіанної музики.

Виховна : Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики.

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Наочні  посібники: Г. М. Макаренка «Музичне  мис –

                       тецтво» 7 клас, портрет  О. Скрябіна.

Музичний  матеріал : О. Скрябін. Твір 11.Прелюдія

                       №5О. Скрябін. Твір 11.Прелюдія  №10

                       Дж. Ленон, П. Маккартні «Хай  буде  так»

Т. Н. З : Магнітофон.

ХІД  УРОКУ :

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Фортепіано  отримало  назву  від  двох  слів, що позначають динаміку звуку, голосно і тихо. Голосно – форте, тихо – піано. За часів Моцарта та Бетховена фортепіано суттєво відрізнялося. Цей інструмент у сучасному вигляді сформувався за часів молодого Бетховена. Фортепіано дало такі великі можливості для звукозображання, що в тодішніх слухачів складалося враження, наче грає цілий оркестр. Тоді ж з’явилися педалі, які дали змогу продовжити тривалість звуків.
Більшість композиторів, що писали фортепіанну музику, були й піаністами-віртуозами. Наприклад, Бетховен, Ліст, Шопен, Рахманінов.
Сьогодні ми поговоримо про піаніста і композитора Олександра Скрябіна та образи його фортепіанної музики.

Розповідь про О. Скрябіна


Олександр Миколайович Скрябін – один із найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття.
З раннього дитинства Сашко Скрябін відрізнявся від однолітків незвичайною любов'ю до музики. Почуті твори, що сподобалися і запам'яталися хлопчикові, він прагнув зіграти на фортепіано, навіть коли ще не знав нот.
Скрябін поступив до Московської консерваторії на дві спеціальності – композиція та фортепіано. Після випуску він здійснив концертну поїздку по містах Німеччини, Франції, Бельгії та Голландії. Це стало початком інтенсивної концертної діяльності Скрябіна, початком його слави. Він не був феноменальним віртуозом-піаністом, однак мав унікальний дар захоплювати слухачів. Звісно, у виконанні його власних творів ніхто не міг перевершити автора.
На початку творчого шляху Скрябіна переважали малі форми фортепіанної музики: етюди, прелюдії, мазурки – як у Шопена. Потім він захопився більш складними формами, що повніше й багатогранніше відображають світ, – сонатами та симфоніями.
У зрілий період творчості Скрябін ставив перед собою не лише музичні завдання. Він прагнув бути не тільки композитором, а й поетом і філософом; хотів охопити думкою увесь світ: природу, людське суспільство, світ людської душі. Композитор гостро відчував протиріччя свого часу і чекав змін, вірив у їхню неминучість. Усі надії Скрябін покладав на мистецтво. Не випадково його Перша симфонія закінчується урочистим хоровим гімном:Прийдіть,
 усі народи світу,
Мистецтву славу оспіваємо...

Розповідь про світломузику О. Скрябіна


Олександр Скрябін мав рідкісну здатність – бачити в кольорі музичні образи. Це спонукало його до пошуку поєднання музики та кольору в синтетичному творі мистецтва.
Так виник задум поеми "Прометей" для симфонічного оркестру, солюючого фортепіано, хору і... світла. Це було надзвичайне явище в музичній творчості – включити до симфонічної партитури світловий рядок. На жаль, технічні умови того часу (1910 рік) не дозволили цілком реалізувати цей задум, і лише в наш час цей дивний твір був виконаний так, як мріяв Скрябін.
Зал занурений у напівморок... З першим акордом оркестру, хитким і невизначеним, на величезному екрані виникають хвилі світла, що змінюють колір, – від похмуро-фіолетового до яскравого, мов ранкова зоря. Нічого схожого на різнобарвне миготіння світла сучасних дискотек і нічого конкретно-образного – ніяких зірок, хмар чи північних сяйв. Але з кожною новою музичною темою народжується і нове світло – кольорова хвиля. І присутні в залі вже не можуть зрозуміти: чи бачать вони музику, чи чують гру світла?..
У цій світломузиці – і неясні томління, і пориви вперед і вгору, і знову розчинення в мороці невизначеності. Наприкінці – радісне звучання всього оркестру, хору і сліпуче яскраве сонячне світло, що заливає увесь екран, усю залу.
У "Прометеї" ("Поемі вогню") Скрябін не переказує сюжет античного міфу про Прометея, а передає його суть. Вогонь, який Прометей викрав у богів і віддав людям, – це символ горіння творчої думки людини, завжди спрямованої в майбутнє.

Розповідь про прелюдії О. Скрябіна


За своє сорокадвохрічне життя Скрябін написав 89 прелюдій (невеликих інструментальних п’єс). Жоден композитор із часів Баха не приділив такої великої уваги цьому жанру.
У схильності до жанру прелюдії неважко простежити риси органічної єдності Скрябіна-композитора та Скрябіна-піаніста.
Найпопулярніший цикл із 24 прелюдій, твір одинадцятий, створений у 1888-96 роках, відображає різноманітні життєві враження Скрябіна тих років.
Значення opus'a 11 визначають не тільки його високі художні якості, а й те, що він є короткою енциклопедію образів і прийомів письма раннього Скрябіна. Ці образи втілені у лаконічних формах, де настрій і думка злилися з привабливою природністю в єдине художнє ціле.

Прелюдія – невелика інструментальна п’єса

ІІ . Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 5

Твір, або латинню опус, – це порядковий номер, який надають твору чи збірці творів автори під час публікації.

Вч . Прослухайте П’яту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст. 

Аналіз прослуханого твору


П’яту прелюдію Скрябіна вважають найкращою серед творів, у яких утілений ліричний образ.
У ній панує спокійний, умиротворений настрій. Наприкінці прелюдії музика стає схвильованою, але все ж таки повертається до спокійного стану. У музиці відчутний поліфонічний діалог. Спокійна, плавна мелодія верхнього голосу „розмовляла” з ритмічноживішою, наспівною мелодією нижнього голосу.

Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 10


Сьогодні ми також прослухаємо Десяту прелюдію із твору 11 Олександра Скрябіна.

Вч. Прослухайте Десяту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст. 

Аналіз прослуханого твору


Десята прелюдія Скрябіна – втілення драматичного образу, який має свій розвиток: сурово-зосереджений спочатку і трагедійно-патетичний наприкінці. Слухаючи Скрябіна, потрібно вжитися в кожен акорд, адже його музика мерехтить і переливається найніжнішими музичними фарбами.
І Скрябіна, і Шопена, якого цей композитор дуже любив, можна назвати поетами фортепіано.

ІІІ. Теорія. Виражальна  роль ладу .

Вч. Музичний  звук має  точно  визначену висоту , тривалість , силу  та  забарвлення . Звук  в кожному  музичному  творі  розташовані  у  певному  порядку (системі), що  зветься  ладом . Одні  звуки  ладу сприймаються  як  нестійкі  ( ІІ , IV, VI,VII)та  вимагають подальшого  розвитку , інші  звуки (І , III, V) – більш  стійкі, тому  здатні  створити  відчуття  повної  або часткової  завершеності  музичної  фрази , речення , твору. Найбільш  поширеними  ладами  є  мажор і мінор . Мажорна  музика  здебільшого  урочиста  і  святкова , весела  і  радісна. В  мінорі  частіше  звучить  сумна , драматична  музика, хоч  це і не  завжди  так. Мажор і мінор самі  собою  здійснюють  сильний  вплив  на  загальний характер музики.

IV.   Робота  над   піснею “Най буде”

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона і П. Маккартні

V . Висновок.

Сьогодні ми ще раз звернулися до образів фортепіанної музики, а також познайомилися з життям і творчістю Олександра Скрябіна – одного з найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Урок 16.

ТЕМА : Палітра  музичних  образів .

Мета  уроку  :

Навчальні : Палітр музичних образів (узагальнення)

Виховні: Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики.

Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Наочні  посібники: Г. М. Макаренка «Музичне  мис –

                       тецтво» 7 клас, портрети  композиторів.

Музичний  матеріал : О. Скрябін, Й. С , Бах, Д. Шо-

                        стакович, К. Сен – Санс, Г. персел.

Т. Н. З : магнітофон.

ХІД    УРОКУ :

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Вч. У цьому півріччі  ми  багато  дізналися про   музику: наприклад, що кожен музичний твір втілює певне явище оточуючої дійсності, певний образ; що дійсність породжувала не лише образи, а й стилі; стилі бувають епохальними – відповідають рисам історичної епохи, а також композиторськими – відповідають рисам творчої особистості.

Сьогодні ми пригадаємо й уявимо палітру музичних образів. Допоможе нам у цьому музична вікторина.

Прослухайте музичні твори, визначте їх автора, назву та образ.

Вікторина «Палітра музичних образів»

Тестове завдання 1

Вид багатоголосної музики, в якому одночасно звучать декілька самостійних рівноцінних мелодій

Симфонія

Поліфонія

Гомофонія

Рапсодія

Тестове завдання 2

Стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювали монументальні та величні образи

Бароко

Класицизм

Романтизм

Модернізм

Тестове завдання 3

Вид багатоголосної музики, в якому один із голосів є головним, а інші лише акомпанують йому

Симфонія

Поліфонія

Гомофонія

Рапсодія

Тестове завдання 4

Стиль музичного мистецтва ХІХ ст., який характеризується інтересом до внутрішнього світу людини, любовної лірики

Класицизм

Імпресіонізм

Романтизм

Бароко

Тестове завдання 5

Стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років і має свої виражальні особливості: використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку; експресивна манера виконання.

Рок

Джаз

Симфоджаз

Реп

Тестове завдання 6

Позначте правильне твердження

Рапсодія – вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Рапсодія – вокальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів

Рапсодія – інструментальний твір чіткої побудови, що складається з двох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Підсумки уроку .

Вч . Сьогодні ми провели урок-узагальнення з теми „Палітра музичних образів”. Пригадали все, що вивчали в цьому семестрі; дізналися, хто краще запам’ятав усе вивчене на уроках, а хто трішки гірше.

Скоро Новий рік. Скільки світлих, святкових образів нас чекає! Нехай у Новому році музичні образи подарують усім багато приємних хвилин спілкування з мистецтвом!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71030. Развитие кадрового потенциала ОАО «ЖТК» 477.5 KB
  Изучить современные научные подходы к проблеме подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров; проанализировать состояние работы по подготовке, переподготовки и повышению квалификации руководителей и специалистов Красноярского филиала ОАО «ЖТК»; выявить проблемы организации процесса подготовки, переподготовки и повышения квалификации руководителей и специалистов Красноярского филиала ОАО «ЖТК»...
71031. Изучение основных принципов работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ на основе протокола OSPF 209 KB
  Изучение основных принципов работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ на основе протокола OSPF. В результате выполнения лабораторной работы студент получает знания по принципам построения и алгоритмам функционирования маршрутизаторов в сетях ЭВМ и навыки по выбору кратчайших путей в сети на основе протокола OSPF.
71032. Разработка универсальной модульной системы, предназначенной для организации промышленной шины 3.78 MB
  Недостатком промышленной сети является то, что при обрыве кабеля теряется возможность получать данные и управлять не одним, а несколькими устройствами (в зависимости от места обрыва и топологии сети остается возможность автономного функционирования сегмента сети и схемы управления).
71033. Информационно–справочная система архива проектно–сметной документации для Ставропольнефтегаз 16.24 MB
  Непосредственной целью данного дипломного проекта является проектирование и разработка информационно – справочной системы ведения архива проектно – сметной документации, которая будет вести учет проектно – сметной документации.
71035. ВЫБОР РАЦИОНАЛЬНОЙ ДЛИНЫ ПАКЕТА СЕТИ ЭВМ 131.5 KB
  Изучить влияние длины пакета на характеристики сети ЭВМ. Изучить методику расчёта рациональной длины пакета сети ЭВМ. Определить рациональную длину пакета сети ЭВМ. Исследовать зависимость эффективной скорости передачи данных от длины пакета для основного цифрового канала связи и канала связи тональной...
71036. ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ МАРШРУТИЗАТОРОВ НА ОСНОВЕ ПРОТОКОЛА СЕТЕВОГО УРОВНЯ OSPF СТЕКА ПРОТОКОЛОВ TCP/IP 197.5 KB
  Изучение основных принципов работы маршрутизаторов в сетях ЭВМ на основе протокола OSPF. В результате выполнения лабораторной работы студент получает знания по принципам построения и алгоритмам функционирования маршрутизаторов в сетях ЭВМ и навыки по выбору кратчайших путей в сети на основе протокола OSPF.
71037. Повірка вольтметра, амперметра і лічильника електричної енергії 258 KB
  В електронних лічильниках напруга і струм перетворюються у імпульси які перемножуються інтегруються в часі так що їх кількість пропорційна спожитій електроенергії. Дійсна стала лічильника Номінальна стала лічильника це кількість електроенергії у ватсекундах яка відповідає вказаному на лічильнику передаточному числу...
71038. Дослідження однофазного трансформатора 871.5 KB
  Вивчити будову і дослідити роботу трансформатора в режимах холостого ходу короткого замикання і під навантаженням. Механічним аналогом трансформатора може бути редуктор.1 зображені функціональні схеми трансформатора і редуктора. До трансформатора від джерела електричної енергії підводиться потужність...