53841

Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист, присвяченої творчості Ліни Костенко

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання: мультимедійна апаратура портрет Ліни Костенко виставка книг поетеси плакати з висловами: Не забувайте незабутнє І не знецінюйте коштовне Не загубіться у юрбі. Костенко Не бійся прикрого рядка Прозрінь не бійсябо вони як піки Не бійся правди хоч яка гірка Не бійся смутків хоч вони як ріки. Костенко Творчість Ліни Костенко – приклад шляхетного служіння поезії.

Украинкский

2014-03-04

108.5 KB

8 чел.

Мiнiстерство освiти, науки, молоді та спорту України

Первомайське мiське управлiння освiти

Первомайська багатопрофiльна гiмназiя

Розробка

літературно-музичної композиції

Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист, присвяченої творчості Ліни Костенко

(11 клас)

Думич Лариса Петрівна,

учитель української мови та літератури,

Первомайськ

2012


Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист

Літературно-музична композиція

Мета:   поглибити знання учнів про творчість Ліни Костенко,

ознайомити з творами авторки, покладеними на музику,

викликати інтерес до творчої спадщини поетеси, осягнути

різнобіч її таланту, через художнє слово розкрити багатство

душі поетеси.

Обладнання:  мультимедійна апаратура, портрет Ліни Костенко, виставка книг

                             поетеси, плакати з висловами:

  Не забувайте незабутнє

  І не знецінюйте коштовне,

  Не загубіться у юрбі.

  Не проміняйте неповторне

  На сто ерзаців у собі.

     Л. Костенко   

  Не бійся прикрого рядка

  Прозрінь не бійся,бо вони, як піки

  Не бійся правди, хоч яка гірка,

  Не бійся смутків, хоч вони як ріки.

  Людині бійся душу ошукать,

  Бо в цьому схибиш – то уже навіки.

     Л. Костенко                           

Творчість Ліни Костенко – приклад шляхетного служіння поезії. І докір тим, хто свою іскру божу послідовно глушив марнослів’ям кон’юнктури.

        В. Базілевський
                                       Хід заходу

 Ошатно прибрана зала. Стоять канделябри зі свічками. Великий портрет Ліни Костенко, виставка книг поетеси, ілюстрації до її творів, учнівські роботи за творчістю Ліни Костенко. На екрані демонструється фрагмент мультфільму «Снігова Королева», де Каю в очі потрапила скалка розбитого дзеркала.

Монолог Ліни Костенко

 Звучить уривок з її статті «Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала»

  •  Згадайте чарівну казку Андерсена «Снігова Королева». Там все починається з того, що один лютий чорт зробив дуже дивне дзеркало. Це дзеркало мало надзвичайну властивість: все добре і прекрасне зменшувалося в ньому до неможливого, а все негідне й погане виступало чіткіше і здавалося ще гіршим.

Поплічники чорта полетіли в небо, хотіли порозважатися. Але дзеркало відбивало такі страхіття, такі гримаси, що аж випало із їхніх рук, брязнуло об землю й розбилося  на мільйони скалок. І ці скалки наробили ще більше лиха, ніж саме дзеркало. Вони літали скрізь по світу і якщо потрапляли комусь в око, то людина з такою скалкою в очах бачила все навиворіт або тільки найгірше, бо кожна скалочка малу ту ж саму силу, що й ціле дзеркало.

Декотрим людям скалочка потрапляла в серце, як герою мультфільму Каю, і серце перетворювалося на маленьку крижинку. А по світу літають ще багато таких скалочок. Літають й досі, і люди з такими скалочками в очах бачать зовсім не ту Україну.

Звучить лірична мелодія
На сцену виходять ведучі

Ведуча. На щастя, дедалі більше людей не хочуть, щоб такі скалочки потрапляли їм в очі і в серце. І саме вірші Ліни Василівни Костенко допомагають людям зробити наше власне індивідуальне дзеркало, будувати державу, самого себе, своє життя, і гуманітарну ауру своєї нації.

Учениця читає вірш «Страшні слова, коли вони мовчать».

Звучить лірична музика

                На екрані демонструються світлини з життя Л.Костенко

Ведучий. Сьогодні ми побуваємо в гостях у Поетеси,  яку знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні.

Ведуча. Поговоримо про надзвичайну особистість, яка досконало володіє талантом – складати вірші.

Ведучий. Слухаючи її поезію, неможливо приховати захоплення красою і вишуканістю поетичного вислову. Ліну Василівну справедливо називають однією з предтеч поетів-шістдесятників. Її новий талант шукав нові теми, проблеми, нові барви, тони й напівтони для своєї творчої палітри.

Ведуча. Ще Ліну Костенко називають «Царицею поезії в Україні». Щира й безкомпромісна,  вона ніколи не продавала свого таланту, відстоювала чесність і високу художність поетичного слова.

Учениця читає вірш «Люблю слова, їх музика іскриста»

Ведучий. Якось розповідаючи про чергове громадське зібрання, один з його організаторів підкреслив, що в ньому брала участь ворохобна Ліна Костенко. Що означає слово «ворохобна»?

Ведуча. Словник тлумачить його як «непокірна», «бунтівлива», «бентежна». Кажуть, що ці епітети доволі точно характеризують поетесу.

Ведучий. Шлях поетеси у літературі був складним, неоднозначним, бо вибрала вона його сама.

Звучить пісня на слова Л. Костенко, муз. А. Литвина «Душа»

у виконанні учениць 10 класу.

Ведуча. Гаслом життя письменниці стали слова: «Бо хто, в путі надовго, на того шаром осідає пил». Все це видає натуру відкриту, емоційно палку, здатну до самопожертви і самозречення.

  Хто Я?

  Стеблинка гравітаційного поля.

  Клаптик їхніх галактик

  Злетів у мою свідомість

  Вогник земного дому

  Прихистив мою космічну бездомність.

Ведучий. Її вірші не назвеш ні трибунними, ні модними, але вони завойовують всенародне визнання, бо глибоко ліричні за своїми внутрішніми ознаками. Поетичні вечори збирають тисячні аудиторії.

Ведучі уходять зі сцени.

Звучить пісня на слова Л. Костенко у виконанні ансамблю «Вітерець»

«Хай буде легко. Дотиком пера»

Ведуча. У поетеси слово – вчинок, а життя як слово. Вражає в творчості цієї жінки те, що вона, маючи прикмети чоловічого стилю поведінки, одночасно може бути такою ніжною та недосяжною.

Образи її творчості такі зримі, що іноді їх хочеться торкнутися рукою, а торкнешся – задзвенять, і тоді ти вже сам на сам зі світом.

Виходять читці.

Читець. Різні бувають естафети.

Передать поетам поети

З душі у душу,

Із мови в мову

Свободу духу і права слова,

Не промінявши на речі тлінні –

На славолюбство і на вигоду.

І не зронивши.

Бо звук падіння, озветься болем в душі народу.

Читець. І скаже світ:

Що можеш ти, розгублене дитя,

зродити для вселюдського прогресу?

  •  Я можу тільки кинути життя

історії кривавій під колеса.

Читець. Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила,

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина.

Читець. Не треба думати мізерно…

Безсмертя є ще де-не-де…

Хтось перевіяний, як зерно,

            У грунт поезії впаде.

Читець. Крилаті з нього вродяться плоди,

І з тих плодів посіються сади.

            І вже йому ні слова, ні хула

Не може вік надборкати крила

Читець. Поезія – це свято, як любов

            О, то не є розмова побутова!

            І то не є дзвінкий асортимент

            метафор, слів, - на користь чи в дорогу.

А що, не знаю. Я лиш інструмент,

в якому плачуть сни мого народу.

Читець. Ви думали – поет

Ні за холодну воду.

Сидить собі поет

пописує «стишка»?

поети – це біографи народу,

а в нього біографія тяжка.

Звучить пісня «І все на світі треба пережити»

у виконанні ансамблю «Вересень»

Читець. Здається, часу і не гаю,

а не встигаю, не встигаю!

Щодня себе перемагаю,

від суєти застерігаю,

і знов до стрічки добігаю,

і знов себе перемагаю,

і не встигаю, не встигаю,

і ні хвилиночки ж не гаю!

Читець. Ой ні, ще рано думати про все.

Багато справ же у моєї долі.

Коли мене снігами занесе,

Тоді вже часу матиму доволі.

Читець. А поки що – ні просвітку, ні дня.

Світ мене ловить, ловить… доганя!

Час пролітає з реактивним свистом.

Жонглює будень святістю і свинством.

  •  А я лечу, лечу, лечу!

Читець. Яка різниця – хто куди пішов?

Хто що сказав, і рима вже готова

Поезія – це свято, як любов.

О, то не є розмолвка побутова!

Читець. І то не є дзвінкий асортимент

Метафор, слів, - на користь чи в догоду.

А що, не знаю, я лиш інструмент,

В якому плачуть сни мого народу.

Читець. Мені страшно признатися: я щаслива

Душа моя, аж тепер сп’янилась.

Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.

Я не скажу: «Хвилинко, спинись!»

Хвилинко, будь!

Лише не хвилиною,

а цілим життям – хвилюючи і тривож!

Читець. Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу.

Мала щастя своє, проміняла його на біду.

Голубими дощами сто раз над тобою заплачу.

Гіацинтовим сонцем сто раз над тобою зійду.

Читець. Чекаю дня, коли собі скажу:

Оця строфа, нарешті, досконала.

О, як тоді, мабуть, я затужу!

І, як захочу, щоб вона сконала.

І як злякаюсь: а куди ж тепер?!

Уже вершина, де ж мої дороги?

Читець. Поете,

вмій шукати і чекати!

Найкращий вірш ще ходить на свободі.

Звучить музика. Читці йдуть зі сцени. Виходять ведучі.

Ведучий. Справді, до чого б не зверталася вона в своїх поезіях, все оживає і проявляється несподіваними гранями. Увесь світ Ліна Костенко пропускає через себе. Це дуже важливе і складне завдання в боротьбі за цілісність людської душі.

На екрані йдуть кадри, де Богдан Ступка читає вірш

Ліни Костенко «Крила»

Ведуча. «Я-жниця поденна», - впевнено, епічно самовизначилася Ліна Костенко. «У мене в руках благодатна напруга», - уточнює вона, якнайкраще виражаючи сутність свого поетичного таланту.

Читець декламує вірш «Свої і чужі тривоги»

Ведучий. Поезії Ліни Василівни відзначаються насиченістю думки, громадським темпераметром, що вигідно підкреслює гостроту та виразність утверджуваних поетесою ексцентричних і суспільних ідеалів.

Ведуча. «Моя душа звільняється від пут», - зізнається поетеса. Її поетичне слово стало кришталево прозорим і дзвінким, душевна відкритість набирає ознак активної опозиційності до всього потворного в житті.

Звучить пісня на слова Л. Костенко «І знову пролог»

у виконанні гімназистів, на екрані демонструються світлини з зустрічейЛ.Костенко з читачами.

Ведучий. Прийнято естафету («з душі в душу, із мови в мову») великої поезії. Поетеса цілком свідома того, що прийняти цю естафету їй суджено самою Долею. Однойменний вірш, опублікований 26 січня 1962 року, належить до рідкісних творів, що і провиджують власне майбутнє, і пояснюють його.

На екрані демонструється презентація за віршем «Доля»,

звучить аудіозапис вірша

Ведуча. Ліна Костенко впевнена, що людина все зборе – скруту, лютий голод, посуху, війну і знову зведе, хай і не хороми, але чепурні оселі на ще вчора опаленій землі.

Ведучий. Для внутрішнього світу письменниці недаремно так багато важать події воєнних років! То доля цілого покоління, поетичні відкриття якого починалися в окопах.

Ведуча. Авторка вбачає високий громадський обов’язок поета – передавати тяжкий досвід поколінням, які не знали війни, підтримувати в них пам’ять про великий подвиг народу.

Читання вірша «Над берегами вічної ріки»,

на екрані демонструється презентація до вірша

Ведучий. Ліна Василівна скупа на слово, точніше – вона обачна щодо нього, завжди проминає межі зовнішньої словесної фальші. У неї слово міцне і не розмите. Як добро. Як краса.

Ведуча. Своє моральне кредо вона виражає до краю відверто й принципово. Усі помилки, стверджує поетеса, людина мусить спрямувати на творення краси майбуття, але не ідилічного, а того, що народжується нині, щодень, щомиті, твориться  кожним нашим вчинком.

«Зробити щось, лишить по собі!» - вимога й самовимога поетеси.

Звучить пісня на слова Л. Костенко «Я, що прийшла у світ

не для порад» у виконанні ансамблю «Вересень»

Ведучий. Людина, як найвища цінність, завжди перебуває в епіцентрі художніх роздумів Ліни Костенко, про що б вона не писала.

Ведуча. Письменниця багато розмірковує над тим, що ж лишає по собі людина. Як жити? Де відшукати те одвічне, що, збагативши тебе особисто, залишиться у спадок твоєму народові, а відтак і людству?

Звучить пісня на слова Л.Костенко «Між іншим»

                                             у виконанні тріо «Джерельце»

Ведучий. Час вносить свої корективи в життя поколінь, зрушує цілі пласти свідомості! Епоха технічного прогресу несе людині загрозу духовного зубожіння.

Ведуча. Людина часто буває сліпою, приносячи дріб’язкове й скороминуче до рівня ідеалу. Найсучасніша мова і найгучніша слава – то лише захоплення швидкоплинне.

Читання вірша «Вже почалось, мабуть, майбутнє»

Ведучий. Своїми віршами поетеса стверджує, що тільки почуття любові гарантує вічну тривалість життя на землі. Поетеса оспівує велике таїнство любові як могутнє джерело й оновлення людської душі, втіливши душу в народній поетесі Марусі Чурай.

Ведучі йдуть зі сцени
Інсценізація уривку з роману у віршах «Маруся Чурай»
На сцені світлиця, стіл,на стінах рушники. Біля столу стоїть Маруся. До неї підходить Грицько, падає навколішки. Грицько говорить, благально дивлячись на дівчину. Маруся не дивиться на коханого.

  •  Марусю! – каже. – Я прийшов навіки.                                          Я на коліна стану, ти простиш?
  •  Я найдорожчі сплакала літа.                   Чого вернувся до моєї хати?                 

Ми ж розлучились… Матінка свята!        Чи я ж тебе примушую кохати?!                    Коли своїм коханням поступився           заради грошей і багацьких нив,   

чи ти тоді од мене одступився,                    чи сам себе навіки обманив?

  •  Себе,  Марусю. Не дивись вороже.                           Мені ті дні повік не одболять.                               Тут двоє матерів, твоя і Божа.                             Хай нас на шлюб вони благословлять.     

…  

А мати – з дому. Плачуть, затинаються

і говорить не хочуть ні про що.                         А мати кажуть. – Руки не здіймаються.          Іди туди, і звідки ти прийшов!

  •  Я зрадив, так,                                                       Але це біль чи злочин?                                                                     Скажи всю правду, ми тепер одні.                         Кому з нас гірше? Я одвожу очі,                             а ти у вічі дивишся мені.

Тобі дано і вірити, й кохати.

А що мені? Які такі куші?

Нелегко, кажуть, жити на дві хати.

А ще не легше – жить на дві душі!

Як хочеш знати, - так, я їм продався,

але в душі на тебе я молюсь.

Маруся:

  •  Йди собі, іди!
  •  Йди до неї. Будеш між панами.

А я за тебе, Грицю, не піду.

Це ж цілий вік стоятиме між нами

А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!

Звучить пісня «Очима ти сказав мені люблю»

у виконанні учениці 11 класу

Ведуча. Інколи здається, що жінка, яка здатна на такі почуття, прийшла в наше бурхливе століття з часів лицарства і ніяк не звикне до стану емансипованої жінки, яка дала право чоловікам дивитися на неї, як на рівню. Ця жінка сумує за часом, коли її боготворили, коли вона розрахувала на силу своєї слабкості.

Звучить аудіозапис  пісні у виконанні Квітки Цісик «Коханий»,

на екрані змінюються кадри з життя Ліни Костенко.

Ведучий. Тому, коли до вас прийде кохання – «Тихе сяйво над моєю долею», справжнє, взаємне кохання, - бережіть його, а якщо воно буде нероздільним, нещасливим, то не проклинайте», – радить поетеса.

Виразне читання  віршів  «Світлий сонет» і «Це тихе сяйво над моєю долею».

Ведуча. На своєму літературному шляху Ліні Костенко довелося пережити різне: нереалізовані задуми, шістнадцятирічне мовчання, докори критиків, невизнання. Але вона не скорилася. Не зламалася, не занепала духом, а писала, шліфувала своє поетичне слово.

Ведучий. Пригадується у зв’язку з цим трохи дивний випадок. Проходив пленум правління Спілки письменників з питань поезії. Молодий літератор перевіряв запрошення учасників пленуму. І ні за що не хотів пропускати без запрошення жінку, яка виявилася Ліною Костенко. Він просто не знав її, талановиту письменницю, творчу особистість.

Під звуки скрипки учні інсценізують поезію

«Ти знов прийшла, моя печальна музо…»

Ведуча. З болем у серці сприйняла поетеса звістку про Чорнобильську катастрофу і всі ці роки вносить свою частку у ліквідацію наслідків аварії. Вона багато разів їздила в Чорнобиль, у тридцятикілометрову зону. Нею створений документальний фільм «Чорнобиль. Тризна», написана повість про цю трагедію людства.

Монолог Ліни Костенко

              - У цих експедиціях знайдено багато артефактів, а головне – «геніальний» (за визначенням Костенко) матеріал для власної творчості. «Мертве село Полісся, зима, вибиті шибки, підлога у хаті покрилась кригою… Але під цією кригою – фотокартки людей, які жили тут до аварії. І я рукою у чорній рукавичці розтираю кригу. Раптом стає моторошно: «Що я тут роблю?», - запитую себе. Так я обличчя свого народу з-під криги «добуваю!». Це рядки з твору «Записки українського самашедшего», у якому вилилися всі  «чорнобильські» радощі і біди.

Ведуча. Авторка тривожиться і за майбутнє, - як зберегти природу, як достукатися до серця людини, збудити її відповідальність за все суще на Землі.

Звучить пісня на слова Ліни Костенко

«Пісенька з варіаціями» у виконанні ансамблю «Вітерець»
На екрані демонструється кадри з документального фільму

«Творчий вечір Ліни Костенко у Харкові»

Ведуча. Мудрими людьми сказано, що нації не існують без пансіонаріїв, поетів величезного творчого початку, без людей, які є Совістю, цвітом усього народу. Добре, що наш народ має такий цвіт.              

На екрані фото Ліни Костенко.

Читець читає вірш «У анти - світі …»

У анти - світі,

  Там, де анти-я

На все дивлюся іншими очима,

мені моя малесенька Земля

всього лише у космосі мачина.

Кассіопея  просвіщає зорі.

Альдебаран п’є ночі із Ковша.

І над землею хмари непрозорі

Розсунуть хоче крилами душа.

Ведучий. Ліна Костенко – красива, мудра, мужня жінка з вічною таїною в очах, глибоко сучасна, глибоко українська поетеса. Ця жінка пише, як думає, так і живе.

Ведуча. Поезія – це неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі?! Поезія Ліни Костенко сувора і мужня, категорична і безкомпромісна, яка не прощає того, чого не можна простити або забути…

Читець читає вірш

«Подаруй мені, доля, у вікнах березу»

Подаруй мені, доле, у вікнах березу.

Хай спочине душа в оберегах беріз.

Я прийшла у цей світ, щоб пройти обережно,

не завдавши ні смутку, ні сліз.

А натомість я мушу. Усе щось я мушу.

Бог посіяв мене у жорстокі грунти.

Тут не можна пройти, не поранивши душу.

Тут свобода не сходить, тут сходять хрести.

Ведучий. Радянська влада її не любила. Але не помічати не могла. Мене дивує ця сильна духом жінка, яка в 70-і роки зазнала утисків з боку політиків.  Тільки перемогла таки вона:

Ну що ж, нехай,

Я сильна, навіть зла

Я знаю: слабкість –

Це одна з диверсій.

А я ще в диверсантах не була…
            Звучить пісня на слова Л. Костенко «І знову перелог»

у виконанні тріо «Джерельце»

Ведуча. Ще в 1987р. Ліна Василівна отримала Шевченківську премію за роман у віршах «Маруся Чурай» і за збірку «Неповторність». У 1992 отримала «Почесну відзнаку» від президента Л. Кравчука. У 2000р. стала першим лауреатом міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги. За книжку, видану в Італії в перекладах Луна Кальві, їй присуджено премію Франческо Петрарки, якою нагороджує Консорціум венеціанських видавців.

Ведучий. В історію літератури вона увійшла як загальнонаціональна поетеса. Виставлена нею планка духовності стає дороговказом наступним поколінням творчої інтелігенції. Сьогодні Європа рівної їй поетеси не має.

У виконанні ансамблю дівчат

звучить пісня на слова Л. Костенко «Лист»

На екрані демонструється кадри з документального фільму про Ліну Костенко, де поетеса звертається до своїх читачів.


Список використаних джерел

  1.  Андрусенко В. Кодекс честі як імператив життя: [Текст] // Дивослово. – 2003.- №.3. – С. 43-48.
  2.  Антонишин С М. “Над річкою буття – на березі крутому”, або лілеї для Ліни [Текст]  // Дзвін. – 2000. - № 3. – С. 125-132.
  3.  Базилевський В Поезія як мислення [Текст] // Дніпро. 1990.- № 3. – С. 106–116.        
  4.  Бакула Б. Історія і поезія [Текст] // Дивослово. – 2000. - № 3. – С. 42-45
  5.  Барабаш С. Етика поетичного живопису Ліни Костенко [Текст] // Українська мова та література. – 2003. - №.17. – С. 24-26.
  6.  Барабаш С. Так добре знати, що такі свої ми: про Ліну Костенко [Текст] // Народне слово. – 2005. – 5 квітня. – С. 3.
  7.  Башкирова О. Поліфонічна поема Ліни Костенко „Зоряний інтеграл” [Текст]  // Українська мова та література. – 2004.- №.35. – С. 15-18.
  8.  Бегебко Г. Жінка з легенди [Текст]: літературна світлиця, присвячена річниці від дня народження Ліни Василівни Костенко // Позакласний час. – 2002.- №.5. – С. 11-13.
  9.  Бей Г. Діалог через століття: урок – літературний салон [Текст] // Зарубіжна література. – 2008. - № 9. – С. 50-52.
  10.  Бондаренко А. „Усі вже звикли: геніїв немає...” [Текст]: Художнє мовомислення поетичного циклу Ліни Костенко „Силуети” // Урок української. – 2004.- №.8-9. – С. 24-27.
  11.  Бондаренко А., Бондаренко Ю. Поезія Ліни Костенко у формуванні національної самосвідомості учнів  [Текст] // Урок української. –2000. - № 2. – С. 31-35.
  12.  Бондаренко Ю. Тут споконвіку скрізь лилася кров [Текст]  // Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. - № 6. – С. 9-14.
  13.  Верхоланцева Л. Край мій зелений, край мій полтавський [Текст] // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - № 1. – С. 41-45.
  14.  Голуб О. Ліна Костенко: мудрість народжена багатством серця [Текст]  // Українська мова й література в середніх школах. – 2009. - № 1. – С. 60-64.
  15.  Гордасевич Г.  Під галактик очима карими [Текст] // Жовтень. – 1989. - № 4. – С. 114–127.
  16.  Дудіна Т. Ліна Костенко [Текст]  // Українська мова та література. – 2007. - № 45-47. – С. 16-17.
  17.  Євса К. Ліна Костенко. Пам'ять. Творчість. Любов. Природа [Текст] // Початкова освіта. – 2006. - № 10. – С. 5-6
  18.  Жулинський М.  Лицарство духа: Про творчість Ліни Костенко [Текст]  // Вітчизна. – 2000. - №3/4. – С. 2-5.
  19.  Ільницький М. З чого постає неповторність [Текст] // Українська мова та література в школі. – 1981. - № 10. – С. 9–23.
  20.  Ковалевський О. Поет і влада [Текст]: Ліна Костенко в світоглядному контексті шістдесятництва // Київ. – 2003.- №.11-12. – С. 168-176.
  21.  Ковальчук О. Життя як прозріння [Текст] // Українська мова та література. – 1997. – № 48. - С. 3-5.
  22.  Корогодський Р. Поезія історії [Текст] // Українська мова та література. – 2000. - № 11. – С. 1.
  23.  Корогодський Р. Ліна [Текст] // Українська мова та література. – 2003. - №.39-40. – С. 10-11.
  24.  Корогодський Р. Шістдесятники поза пафосом. Частина друга: [Текст] // Українська мова та література. – 2003. - № 39-40.
  25.  Кошарська Г. Ще один підхід до поезії Ліни Костенко [Текст] // Слово і час. – 1996. - № 8/9. – С. 49-32.
  26.  Краснова Л. Грані поетичної майстерності Ліни Костенко [Текст] // Слово і час. – 1995. - № 7. – С. 45-52.
  27.  Кудрявцев М. Митець і час [Текст] // Дивослово. – 1998. - № 8. – С. 11-12.
  28.  Кудрявцев М. Перед лицем епох [Текст]: до проблеми історизму творчості Ліни Костенко // Українська мова та література. – 2003. - №.17. – С. 4-7.
  29.  Лілік О. Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить [Текст]: огляд роману «Берестечко» // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. - № 7-8. – С. 38-46.
  30.  Манойлова О. Предметний світ поезії Ліни Костенко «Старий годинникар» [Текст]  // Дивослово. – 2009. - № 9. – С. 51-54.
  31.  Макаров А. Історія – сестра поезії [Текст] // Українська мова і література в школі. – 1980. - № 10. – С. 24-38.
  32.  Панченко В. «Нетанучі скульптури» Л. Костенко [Текст]  // Вітчизна. – 1988. - № 8. – С. 179-185.
  33.  Панченко В. Поезія Ліни Костенко [Текст] // Вежа. – 1996. - № 4-5. – С. 119-152.
  34.  Панченко В. Самостійність на верхів’ях [Текст]: поезія Ліни Костенко в часи «відлиги» і «заморозків» // Дивослово. – 2005. - № 3. – С. 54-59.
  35.  Прісовський Є. Оновлююча пам’ять [Текст]: рецензія на книгу «Сад нетанучих скульптур» // Вітчизна. – 1988. - № 8. – С. 175-179.
  36.  Савка М. Життя на барикадах поезії [Текст]: до ювілею Ліни Костенко  // Дивослово. – 2005. - № 3. – С. 60-63.
  37.  Саєнко В. Крізь роки і печалі [Текст]: до літературного портрету Л. Костенко // Київ. – 2005. - № 3. – С. 140-157.
  38.  Салига Т. Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу [Текст] // Літературна Україна. – 2008. – 17 липня. – С. 5.
  39.  Салига Т. Поезія – це завжди неповторність: Мотиви художнього мислення у творчості Ліни Костенко [Текст] // Вітчизна. – 1986. - № 5. – С. 164–169.
  40.  Сафонова А Особливості поетичного стилю Ліни Костенко [Текст]  // Дивослово. -2002.- №.3. – С. 30-32.
  41.  Сизоненко О. Зоря і хрест  Ліни Костенко [Текст] // Голос України. – 2005. – 26 лютого. – С. 7.
  42.  Сизоненко О. Лежать віки, як потонулі дзвони: Ліна Костенко та кінематограф [Текст]: есе // Київ. – 2005. - № 6. – С. 52-61.
  43.  Сизоненко О. Море Ліниної поезії [Текст] // Урядовий кур’єр. – 2005. – 19 березня. – С. 7.
  44.  Слабошпицький М. Її ім’я [Текст] // Українська мова і література в школі. – 1990. - № 3. – С. 4-6.


Інтернет-ресурс

  1.  Костенко Л. Вірші [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrart.lviv.ua/biblio1/kostenko.html
  2.  Костенко Л.  Лірика душі [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://muza.dp.ua/?cat=50

  1.  Костенко Л. Маруся Чурай [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ukrcenter.com/

  1.  Костенко Л  Поезії: Чорна магія ночі; Пелюстки старовинного романсу; Хай буде легко. Дотиком пера; Послухаю цей дощ… [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sherp.relline.ru/.../linalyrc.htm
  2.  Костенко Л. Поетична збірка "Відлуння десятиліть"[Електронний ресурс]. – Режим доступу: virchi.narod.ru/.../kostenko.htm
  3.  Костенко Л. Світлий сонет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sherp.relline.ru/jphome/poetry/sonnets/sn-kost.htm

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47533. Методические указания. Экономика и бухгалтерский учет 171.5 KB
  Наумова СОДЕРЖАНИЕ 1 Общие вопросы организации дипломного проектирования.4 2 Содержание дипломного проекта .1 Требования к структуре дипломного проекта .4 Требования к содержанию пояснительной записки дипломного проекта.
47534. Осложнения послеоперационного периода – роль сестринского процесса и их профилактика 2.06 MB
  Послеоперационный период - это время от момента операции до выздоровления или перевода пациента на инвалидность. В этот период пациент находится в определенном состоянии, которое обусловлено предшествующей болезнью, оперативным вмешательством по ее устранению и наркотическими средствами, применяемыми во время операции.
47536. Методические указания. Безопасность технологических процессов и производств 305 KB
  Карауш Томск 2005 Дипломное проектирование: методические указания по выполнению выпускной квалификационной работы для студентов специальности 280102 Безопасность технологических процессов и производств Сост. Володина Методические указания предназначены для студентов специальности 280102 Безопасность технологических процессов и производств всех форм обучения и слушателей Института ПК ТГАСУ при написании ими выпускной квалификационной работы. ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ ВЫПУСКНОЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ .
47539. Компютерне запезчення телекомунікацій. Методичні вказівки 1.1 MB
  Сортировку оборудования содержащегося в БД NetCrcker можно производить разными способами: Dtbse Hierrchy Types сортировка по типам оборудования Dtbse Hierrchy Vendors сортировка по фирмамизготовителям Например Вам необходим в сетевом проекте сервер компании Cry Reserch C916. Для этого в разделе Supercomputers выберем г–ппу с оборудованием компании Cry Reserch а в нижнем окне Devices сервер C916. Двойной щелчок левой кнопкой мыши вызовет страницу свойств сервера и вы увидите полный набор его технических характеристик в т....
47540. Методические рекомендации. Государственное и муниципальное управление 644 KB
  Обязанности выпускника в ходе выполнения квалификационной работы Выбор темы выпускной квалификационной работы Структура и содержание выпускной квалификационной работы Оформление выпускной квалификационной работы
47541. Методические указания. Государственное и муниципальное управление 327.5 KB
  Анализ нормативноправовой базы управления Анализ системы управления организацией. Объектами профессиональной деятельности специалиста и практики студента в соответствии с ГОС являются: различные организации и подразделения в системе государственного и муниципального управления; процессы экономической политической организационной и социальной жизни общества; проблемы функционирования и развития государства и его региональных и муниципальных образований; проблемы взаимодействия человека и общества.65 в ходе практики должен быть...