53861

АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ В ШКІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Багатоаспектність навчальновиховного процесу вимагає постійних резервів щодо застосування краєзнавчого матеріалу у комплексному розвитку особистості школяра. Адже актуальність питання про використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії визначається перш за все вдосконаленням системи національної освіти зокрема обумовленістю таких стратегічних цілей системи як національна спрямованість освіти її невіддільність від національного ґрунту органічне поєднання з національною історією і традиціями відтворення у...

Украинкский

2014-03-04

86.5 KB

10 чел.

АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ

В ШКІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ

Н.В.Пашковська,

вчитель географії Каховської гімназії

“Мета і завдання нашого виховання повинні

бути виведені не з чогось абстрактного,

незнайомого кожній людині,

а з нашої історії, з нашого суспільного життя”

А. Макаренко

 Багатоаспектність навчально-виховного процесу вимагає постійних резервів щодо застосування краєзнавчого матеріалу у комплексному розвитку особистості школяра. Адже актуальність питання про використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії визначається, перш за все, вдосконаленням системи національної освіти, зокрема обумовленістю таких стратегічних цілей системи, як національна спрямованість освіти, її невіддільність від національного ґрунту, органічне поєднання з національною історією і традиціями, відтворення у навчальному процесі культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних зразків. У сучасній педагогічній практиці шкільне краєзнавство грає роль «транслятора» суспільно-наукового досвіду у конкретному регіоні щодо розв'язання проблем особистісного розвитку школярів.

 Саме шкільне краєзнавство через вагомі потенційні можливості, які пов'язані з регіональною своєрідністю наукових здобутків, допомагає у розв'язанні актуальних проблем вдосконалення навчально-виховного процесу. Краєзнавчий матеріал є природним стимулюючим фактором шкільного освітнього процесу, допомагає вирішувати сучасні завдання гармонійного розвитку школярів, забезпечувати гуманізацію освіти. Тому цілком логічно, що у сучасній шкільній практиці відзначається підвищений інтерес до краєзнавчого матеріалу. Недооцінка можливостей краєзнавчого матеріалу та неналежне його використання у навчально-виховному процесі значно збіднюють краєзнавчу підготовку школярів.

А. Макаренко вважав, що людську особистість, її характер, темперамент, трудові і розумові навички слід формувати на основі того краєзнавчого матеріалу, який притаманний тому чи іншому регіону, в якому проживає вихованець, доносити до його свідомості насамперед здобутки свого народу.

Розрізняють такі принципи шкільного краєзнавства:

Принцип науковості

Відображення методологічних й теоретичних висновків та положень педагогіки в шкільному краєзнавстві: спостереження, опис об’єкта дослідження, систематизація й чітке обґрунтування узагальнень і висновків фактичними даними.

Принцип системності й послідовності

Довготривале регулярне вивчення особливостей регіону, без чого не можливо зробити висновки, узагальнення, встановити закономірності, характерні для даної території.

Відстежування взаємозв’язків і взаємозумовленостей певних явищ, предметів, подій у даному краї з такими ж в інших регіонах країни.

Принцип доступності

Через пізнання накопиченого краєзнавчого матеріалу поглиблення уявлення про краєзнавчі явища в цілому.

Виведення певних закономірностей на основі досвіду  вчителів краю, знань про конкретні прояви регіональних особливостей освіти, приклади навчання і виховання.

Принцип комплексності

Наукове і всебічне пізнання рідного краю в різних за змістом і методами досліджень напрямках шкільного краєзнавства, вивчення всіх сторін регіону у взаємозв’язку і взаємообумовленості.

Принцип індивідуалізації

Вивчення й урахування індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів, попереднього досвіду з метою підвищення якості навчання роботи з шкільного краєзнавства, всебічного розвитку учнів, розвитку їхніх  творчих здібностей.

Принцип регіональності

Врахування конкретних особливостей краю (природних,

культурних, історичних, економічних та ін.).

Принцип

дослідництва і творчості

Організація різноманітної практичної діяльності учнів,

зокрема пошук матеріалу, його аналіз, систематизація, творче переосмислення та практичне застосування.

 

До джерел шкільного географічного краєзнавства належать:

- праці прогресивних дослідників минулого;

- монографії і праці сучасних науковців у галузі краєзнавства;

- шкільні посібники та підручники різних років та періодів;

- соціологічні матеріали;

- статистичні дані різноманітних державних служб;

- матеріали періодичної преси;

- художня література;

- архівні документи. 

Зміст географічного краєзнавства визначається не лише відомостями про природу рідного краю, а й повідомленнями з його історії, культури, економіки. Крім того важливим аспектом у процесі застосування матеріалу є розуміння його функцій, принципів, їх взаємозв’язок, взаємозалежність і взаємообумовленість.

Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії, є добір його змісту за сукупністю названих критеріїв. Згідно з ними, краєзнавчий матеріал, який учитель планує використати на уроці, має бути: науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом.  Так, важливо при вивченні чинників ландшафто-, клімато-, грунтотворення, закономірностей розвитку географічної оболонки у 6-8 класах спиратися на  приклади прояву того чи іншого фактору у Херсонській області. Надзвичайно показовими і цінними є дані про вплив господарської діяльності людини на навколишнє середовище нашого краю.

 Під час процесу добору змісту краєзнавчого матеріалу важливим критерієм є також його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги, забезпечується залученням учнів до добору краєзнавчого матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки – залежно від індивідуальних особливостей школярів). Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення, готувати вікторини, навчальні ігри типу «Вірю - не вірю», «Назви за описом…», складати кросворди, ребуси, тестові запитання різного рівня складності, картосхеми на основі результатів краєзнавчих досліджень тощо.

Ще один шлях – вільний вибір учнями краєзнавчих об’єктів для спостережень з наступним обговоренням у класі їх результатів; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів. Причому, краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тому важливо спиратись на сформовані систематичною роботою вчителя вміння учнів працювати з різноманітними джерелами інформації, аналізувати, синтезувати зібрані матеріали, складати схеми і таблиці, графіки і діаграми тощо.

Цілеспрямованість процесу використання краєзнавчого матеріалу означає підпорядкування йогом меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній). При цьому потрібно виходити із багатофункціональності краєзнавчих відомостей, зумовленої специфікою їх змісту і різноплановим пізнавально-виховним навантаженням. Так, краєзнавчий матеріал, залучений до уроку, може використовуватись для:

  •  ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу;
  •  актуалізації знань учнів, їх чуттєвого досвіду;
  •  збудження інтересу учнів до нової теми;
  •  перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів;
  •  закріплення та поглиблення вивченого матеріалу;
  •  розвитку самостійності учнів і підвищення їх активності;
  •  зв’язку навчання з життям.

Поряд із навчальною краєзнавчий матеріал виконує виховну та розвивальну функції, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю,

відповідального, гуманного ставлення до природи і праці людей. Розвивальна функція краєзнавчого матеріалу полягає в стимулюванні та розвитку пізнавальних психічних процесів учнів, їх мови, спостережливості.

 Використання краєзнавчого матеріалу на уроці залежить також від віку учнів і ступеня їх обізнаності з ним. Організовуючи засвоєння географічного краєзнавчого матеріалу, можна використовувати різноманітні методи та прийоми навчання. До них належать:

  •  розповідь учителя про рідний край;
  •  бесіда, побудована на краєзнавчій основі;
  •  читання краєзнавчої літератури;
  •  спостереження над об'єктами рідної природи;
  •  сприймання ілюстративного та натурального наочного краєзнавчого матеріалу;
  •  перегляд відеофільмів та ін.

 Всі вони займають не останнє місце і не позбавляють школярів живого спілкування з рідною природою, пам'ятками культури та архітектури тощо.

Проведене опитування серед учнів 6-10 класів Каховської гімназії показало, що ефективними у стимулюванні пізнавальної діяльності учнів, процесі їх саморозвитку, вдосконаленні основних навчальних вмінь і навичок є проведення уроків у ігрових формах (наприклад, гра з різноманітними за характером виконання  і навчальним змістом завданнями «Чарівна регата»), організація конкурсів (наприклад, екологічних проектів «Місто майбутнього», «Хто найкращий фермер?»), краєзнавчих читань (наприклад, «Топоніми Херсонської області» з використанням мультимедійних учнівських проектів). Як зазначили учні, подібного роду завдання формують в них такі якості як концентрування та розподіл уваги, спостережливість, свідоме запам'ятовування, володіння своїм мовленням, жестами та мімікою, самоконтроль, абстрактне мислення, аналітичне сприймання, відчуття часу, творчості, уяви та фантазії.

 Вибравши способи опрацювання краєзнавчого матеріалу, вчитель має продумати і його місце в структурі уроку. Місцевий матеріал можна успішно використовувати на різних етапах уроку. Найчастіше це робиться, як вже було зазначено раніше, в процесі викладу основного програмового матеріалу для конкретизації та ілюстрації окремих його положень. Іноді ж доцільно за допомогою   краєзнавчих відомостей здійснити закріплення та поглиблення природничих понять, сформованих на уроці.

Перевіряючи домашнє завдання, теж можна спиратися на краєзнавчий матеріал, завдяки чому цей етап уроку виконуватиме не лише контрольну, а й пізнавальну функцію, стимулюючи цим самим увагу й активність учнів. Таке наповнення змісту навчально-виховного процесу  краєзнавчим географічним матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й сприяє формуванню їх  морально-естетичних уявлень та розвитку світогляду.

Звичайно, що найбільш глибоко і комплексно подається краєзнавчий матеріал на уроках з вивчення фізичної та економічної географії Херсонської області в межах навчальної програми курсу «Географія України» у 8-9 класах. У цьому випадку надзвичайно важливою є системна робота вчителя з впровадження краєзнавчого матеріалу у навчальний процес протягом вивчення загальної географії та географії материків та океанів у попередніх класах. Тоді учні 8-9 класів не просто вивчають географічні особливості регіону, а систематизують накопичений матеріал, вдосконалюють вміння застосовувати досвід в нових умовах, поглиблюють знання про географічні закономірності на прикладі специфічних особливостей рідного краю.

Раціональне поєднання різноманітних активних форм навчання учнів, сприяє формуванню інтересу до краєзнавчого матеріалу, готовності до самостійної пошукової діяльності окремих відомостей про природу свого регіону, її збереження та захист. Так, слід зазначити, що найдетальніше і наймасштабніше вивчення учнями краєзнавчого географічного матеріалу відбувається при написанні ними науково-дослідницької роботи в Малій академії наук. Саме в цих умовах учень працює абсолютно у усіма видами джерел краєзнавчої інформації, використовує найрізноманітніші методи досліджень, вдосконалює свої здібності на вищих когнітивних рівнях, розвиває життєво необхідні вміння і навички. Саме цей вид навчально-пізнавальної діяльності школярів на основі опрацювання географічного краєзнавчого матеріалу забезпечує стійкий процес саморозвитку, самовдосконалення учнів, і є дієвим способом забезпечення особистісної орієнтації шкільного освітнього процесу.

Стимулюють учнів до опрацювання краєзнавчого матеріалу їх участь у конкурсах «Херсонщина спілкується зі світом», «Відкрий для себе Херсонщину» (учні гімназії представляють багато років поспіль творчі роботи у вигляді наукових рефератів, документальних фільмів, мультимедійних проектів тощо), змаганнях міського рівня «Котигорошко», «Кращий козак» (краєзнавчі тури), «Кращий екскурсовод», участь в міських та обласних турах Всеукраїнських краєзнавчих експедицій тощо.

Причинами ж, що можуть ускладнити процес використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії, можуть бути:

    -   поверхнева обізнаність самих учителів з краєзнавчим матеріалом;

    -   недодержання основних програмних вимог щодо поєднання краєзнавчого

         матеріалу із загально навчальним;

  •  недосконалість підручників, оскільки вони розраховані на користування в межах всієї України, а не кожного регіону зокрема;
  •  відсутність краєзнавчої бази школи; 
  •  незнання та невдале застосування основних педагогічних умов використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії. 

Отже, підводячи підсумок, можна зазначити, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії є:    

-   дотримання   критеріїв   науковості,   доступності,  багатофункціональності,  

    емоційної насиченості та особистісної значущості краєзнавчого матеріалу для

     учнів;

-   систематичність і  цілеспрямованість використання краєзнавчих відомостей;

-   врахування    рівня  розвитку   психічних    пізнавальних  процесів школярів 

     різних вікових категорій; 

-    опір на пізнавальну активність учня.

Зміст і теми навчальної програми з географії потребують від вчителя постійного звернення до краєзнавчого матеріалу, який допомогає формувати почуття любові до рідного краю, до своєї малої Батьківщини, усвідомлене відношення до навколишнього світу.

Література:

  1.  Мемечко Э.Н. Географическое краеведение. Минск: Высшая школа, 1994.
  2.  Нагорна Г.І. Реалізація краєзнавчого принципу в навчально-виховному

    процесі. // Початкова школа. – 1999.- №7.

  1.  Огієнко Н.М. Дидактичні умови ефективного використання краєзнавчого

     матеріалу на уроках. // Початкова школа. – 1996.- №9.

  1.  Прук І.Т. Краєзнавча робота в школі. – К.: Радянська школа, 1984.
  2.  Тищенко В.Ф. Краєзнавство у вихованні дитини. // Початкова школа. –

1992.- №9.

Пашковська Наталя Василівна - вчитель географії Каховської гімназії, вища кваліфікаційна категорія, вчитель–методист, відмінник освіти України, заступник директора з науково-методичної роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25342. КОЖА И ЕЕ ПРОИЗВОДНЫЕ 30.5 KB
  Различные воздействия воспринимают расположенные в коже терморецепторы механорецепторы ноцицепторы. Первые воспринимают изменение температуры вторые прикосновения к коже третьи болевые раздражения. Расположенные на разной глубине в коже нервные окончания воспринимают прикосновения температурное чувство чувство боли. Распределены рецепторы неравномерно их много в коже кончиков пальцев рук ладоней подошв губ наружных половых органов.
25343. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ 31.5 KB
  действием на соседние клетки в пределах одного органа или ткани биологически активных веществ тканевых гормонов гистамина серотомина кининов простагландинов и продуктов клеточного метаболизма например появление при физических нагрузках молочной кислоты в мышцах ведет к расширению в них кровеносных сосудов и увеличению доставки кислорода. В современных условиях концентрацию гормонов в железах крови или моче изучают биологическими ихимическими методами используют ультразвуковое исследований применяют радиоиммунологический метод....
25344. Гипофиз 36 KB
  В аденогипофизе главную секреторную функцию выделяют 5 групп клеток которые вырабатывают 5 специфических гормонов. Среди них выделяют тропные гормоны лат. направление регулирующие функции периферических желез эффекторные гормоны непосредственно действующие на клеткимишени. К тропным гормонам относят следующие: кортикотропин илиадренокортикотропныйгормонАКТГрегулирующий функции коркового слоя надпочечников; тиреотропный гормон ТТГ активизирующий щитовидную железу; гонадотропныи гормон ГТГ влияющий на функции половых желез.
25345. ФУНКЦИИ ВИЛОЧКОВОЙ ЖЕЛЕЗЫ И ЭПИФИЗА 22.5 KB
  Функции эпифиза верхнего мозгового придатка или шишковидной железы связаны со степенью освещенности организма и соответственно имеют четкую суточную периодичность. Мелатонин угнетает функции гипофиза снижая с одной стороны выработку облегающих его функции гипоталамических либеринов а с другой непосредственно угнетая активность аденогипофиза в первую очередь подавляя образование гонадотропинов.
25346. ФУНКЦИИ ЩИТОВИДНОЙ (ТИРЕОИДНОЙ) ЖЕЛЕЗЫ 27.5 KB
  При недостаточном поступлении в организм йода возникает резкое снижение активности щитовидной железы гипотиреоз. Дефицит гормонов щитовидной железы во взрослом состоянии вызывает слизистый отек тканей микседему. Гипотиреоз может также возникать при генетических аномалиях в результате иммунного разрушения щитовидной железы и при нарушениях секреции тиреотропного гормона гипофиза.
25347. ЭНДОКРИННЫЕ ФУНКЦИИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ 30.5 KB
  Глюкагон вызывает расщепление гликогена в печени и выход в кровь глюкозы а также стимулирует расщепление жиров в печени I жировой ткани. Действуя путем повышения проницаемости клеточных мембран мышечных и жировых клеток он способствует переходу глюкозы внутрь мышечных волокон повышая мышечные запасы синтезируемого в них гликогена а в клетках жировой ткани способствует превращению глюкозы в жир. Продукция гормонов поджелудочной железы регулируется содержанием глюкозы в крови собственными особыми клетками островках Лангерганса ионами Са2...
25348. ФУНКЦИИ НАДПОЧЕЧНИКОВ 34 KB
  Кортикоиды являются жизненно необходимыми для организма гормонами их отсутствие приводит к смерти. все Процессы восприятия переработки информации и управления поведением организма. Нарушение секреции альдостерона может привести к гибели организма. Они угнетают синтез белков в печени и мышцах создают отрицательный азотистый баланс увеличивают выход свободных аминокислот их переаминирование и стимулируют образование из них ферментов необходимых для новообразования глюкозы вызывая при этом мобилизацию жиров из жировой ткани...
25349. ФУНКЦИИ ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ 26 KB
  Как в мужском так и в женском организме выра6атываются и мужские половые гормоны андрогены и женские клрогены которые отличаются по их количеству. Эстрогены обладают анаболическим действием в организме но в меньшей степени чем андрогены. Кроме гормонов эстрогенов в женском организме вырабатывается гормон прогестерон.
25350. УТОМЛЕНИЕ И ВОССТАНОВЛЕНИЕ ПРИ МЫШЕЧНОЙ РАБОТЕ 35.5 KB
  В то же время повторное утомление не доводимое до чрезмерного является средством повышения функциональных возможностей организма. Различают также острое и хроническое общее и локальное скрытое компенсируемое и явное некомпенсируемое утомление. Острое утомление наступает при относительно кратковременной работе если ее интенсивность не соответствует уровне физической подготовленности субъекта.