53866

Наш край у 60 - 90-х pp. XX - на початку XXI ст

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мій дідусь Оніщенко Костянтин Іванович народився 4 квітня 1925 року в місті Полонне Хмельницької області. Воював у Великій Вітчизняній війні з березня 1943 року до червня 1945 року в Радянських Збройних Силах. В армії Південно – Західного фронту з червня до жовтня 1943 року на посаді кулеметника.

Украинкский

2014-03-04

91.5 KB

2 чел.

Донецька загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа № 82

Методична розробка уроку

з теми

«Наш край у 60 - 90-х pp. XX - на початку XXI ст.»

Проект «Дослідження історії повсякденності на прикладі власної сім'ї»

для 11 класу

Підготувала учитель історії

Шамаєва Зоя Анатоліївна

Вища категорія,

2012 р.


Мета: залучити учнів до активного дослідження історії
 повсякденності на прикладі власної сім'ї та сприяти позитивному вивченню та ставленню до історії родини як органічної складової історії рідного краю, держави, виховати толерантне ставлення до різноманітності смаків і вподобань як основи будь-якого суспільства.

Завдання проекту.

  1.  Дослідити повсякденне життя сім і  у 60-90-х роках XX століття та співвідношення «малої» історії сім'ї та загальної історії країни.
  2.  Залучити родичів учнів до спільної пошукової діяльності, сприяти формуванню спільної історичної пам'яті.
  3.  Розвинути навички дослідження та інтерпретації історичних джерел історії повсякденності (фотографії, сімейне листування, спогади, журнали та газети різних років тощо).
  4.  Удосконалити уміння та навики співпраці у групі та членами родини.
  5.  Формувати уміння організовувати та реалізовувати діяльність.
  6.  Розвивати творчі здібності при підготовці та виготовленні матеріалів для презентації.

Цільова аудиторія: Проект призначений для класних керівників, вчителів історії.

Цільова група: учні 9-11 класів, їх родичі.

Форма вираження проекту: Усна презентація та письмовий звіт (інформаційний пакет документів - результатів проекту).

  •  Роботу, заплановану в проекті, реалізувати протягом двох місяців із подальшим висвітленням матеріалів програми у вигляді презентації.
  •  Використовувати інноваційні форми і методи роботи при реалізації проекту.

Ключове питання: Чи легко обирати життєвий шлях?

Тематичне питання: Чим цікавились та які біли пріоритети за часи наших батьків, дідусів і бабусь?

Структура проекту

Таблиця 1

Етапи

Діяльність учнів

Діяльність вчителя

Початковий

  Визначення теми проекту, цілей та завдань, пошук необхідної інформації, розроблення плану реалізації.

 Формування мотивації учасників, створення ініціативної групи, консультація відносно вибору тематики проекту, визначення загального напрямку і орієнтирів пошуку та критеріїв оцінки діяльності учнів на всіх етапах

Основний

  Збір, аналіз та систематизація інформації з проблеми, обговорення її в групах, висунення і перевірка гіпотези, оформлення макета чи моделей результатів дослідження

 Регулярна консультація відносно змісту проекту, допомога в систематизації та узагальненні матеріалів, стимулювання розумової діяльності кожного учасника.

Завершальний

 Оформлення пакета документів із проекту (письмовий звіт); підготовка усної презентації перед батьками, вчителями, учнями школи, захист проекту, рефлексія

 Допомога у підготовці презентації результатів роботи. Підготовка до усного захисту презентації, відпрацювання вміння відповідати на запитання слухачів, участь в аналізі зробленої роботи, оцінка внеску кожного з учасників.

Хід проекту

Вчителю, що прагне організувати проектне дослідження, необхідно визначити тему, яка буде відповідати індивідуально-віковим особливостям учнів, буде їм цікавою, пов'язаною з життям, а також з'ясувати дидактичне та матеріально-технічне забезпечення тощо. Однією з таких тем є тема вибору життєвого шляху, що буде досліджуватися диференційованими групами за допомогою та на прикладі власних сімей.

Традиційне викладання історії у школі не сприяє формуванню спільної історичної ідентичності, усвідомленню історичної єдності на прикладі мікрогруп, зокрема, сім'ї. Тому ми припускаємо, що проект надасть змін в освітній роботі щодо формування національної свідомості, а також створення можливостей для спільної діяльності, побудованої на взаємному інтересі, допоможе учасникам проекту відчути себе цікавими одне для одного, вплине на світогляд батьків щодо духовного збагачення учнів шляхом їх активного включення до проекту тощо. Якщо батьки учнів можуть розповісти про 80- 90 роки XX століття, то бабусі й дідусі - про 60-70-ті. У такому випадку може скластись колективний портрет епохи, який рекомендовано презентувати з участю батьків і перед батьками. Реалізація проекту сприятиме кращому порозумінню між поколіннями та відчуттю історичної єдності в умовах трансформації суспільства.

Приклад проекту

Основний зміст історії є далеко неповним без присутності в ній людини з її запитами та інтересами, думками, віруваннями, страхами, сподіваннями, приватним життям і життям у колективі. Те, що складає саме життя людини, відсутнє на сторінках наших книг та підручників.

На сучасному етапі духовного відродження незалежної України невід’ємною часткою громадського руху та наукових досліджень є історичне краєзнавство,спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування у громадян, і перед усім у молоді, любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання.

Чим більше знань ми здобудемо про свій народ, його історію, культуру, тим багатшою стане наша самосвідомість. Знання дають духовну силу, відкривають мудрість та досвід минулих епох, спрямовують нас до завтрашнього, в якому ми не будемо повторювати вчорашніх помилок. Знання допомагають знаходити друзів та застерігають від недругів, вчать толерантності. Дослідження історії своєї родини допомагає молодому поколінню усвідомити себе людиною, що знаходиться між інших людей та пов’язана з ними спільними коренями.

Більш детальніше проілюструємо наведені положення на прикладі вивчення родини одного з учнів.

«Мій дідусь Оніщенко Костянтин Іванович народився 4 квітня 1925 року в місті Полонне Хмельницької області. Його батько Оніщенко Іван Васильович був учителем математики, воював у Першій Світовій Війні та громадянській війні, мати Оніщенко Олена Миколаївна була  домогосподаркою. Він мав двох сестер: Ольгу та Тетяну.

В 1943 році Костянтин Іванович був покликаний в Збройні Сили СРСР. Проходив службу в 453 гвардійському стрілковому полку. Воював у Великій Вітчизняній війні з березня 1943 року до червня 1945 року в Радянських Збройних Силах. В армії Південно – Західного фронту з червня до жовтня 1943 року на посаді кулеметника. У складі десятої окремої винищувальної протитанкової бригади третього українського фронту був санінструктором з травня 1944 року до лютого 1945 року. Мав звання старшого лейтенанта 3 Українського фронту, Південно – Західного фронту.

Приймав участь у боях за визволення братських країн (Болгарії, Польщі, Угорщини). За часи участі в боях був двічі поранений. Першого разу в жовтні 1943 року в районі станції «Чапліно». Другого разу 18.01.1945 року поблизу міста Секешфехервар в Угорщині.

Після закінчення війни, у 1947 році вступив до Сталінського державного педагогічного інституту за фахом українська мова та література. З квітня 1947 року до вересня 1947 року був II секретарем райкому. У 1946 році вступив до професійної спілки СРСР Протягом трьох років був комсоргом факультету. Приймав активну участь у спортивному житті інституту. Грав за збірну з волейболу. Закінчив навчальний заклад у 1951 році. Від 29 червня 1951 року йому присвоєна кваліфікація викладач української мови та літератури в середній школі і звання учителя середньої школи. В серпні 1951 року його було призначено на посаду викладача української мови та літератури СШ № 78 Кіровського району міста Сталіно.

Костянтин Іванович одружився 1953 року з Оленою Венедиктівною, яка була вчителькою. Вони мають двох синів: В`ячеслава та Юрія (Юрій Костянтинович – це мій батько). 

Дідусь велику увагу приділяв вихованню свої дітей. Вони добре вчилися, займалися спортом. Мій батько надавав перевагу футболу. Він приймав участь у змаганнях першості України та першості Донецької області з футболу. Працює керівником дільниці РВР (ремонтно відновлювальних робіт) на шахті ім. А.А. Скочинського. Був чемпіоном області серед колективів фізкультури у 1981 році з футболу (грав за команду шахти ім. А.А. Скочинського). У січні 1954 року дідусь вступив до лав партії КПРС. У вересні 1955 року його переведено на посаду завідуючого учбовою частиною СШРМ (середня школа робітничої молоді) № 16. У квітні 1956 року став директором цієї школи. В серпні 1960 року був звільнений з посади директора через те, що був призначений на посаду завуча СШ № 86 м. Донецька.

У серпні 1963 року став завучем школи № 78. Також у серпні 1965 року був переведений на посаду директора цієї ж школи (до речі, деякий час він жив у цій школі. Потім переїхав до будинку, який знаходився біля цього навчального закладу).

Мав подяки за гарне ведення літературного гуртка, за постановку позакласної роботи, за організацію виставок, за якісну підготовку та проведення семінарів і багато інших подяк, бо вів активну участь у житті школи, взагалі намагався робити життя дітей у школі більш яскравішим, приймав участь у різних конкурсах, семінарах. Помер у квітні 1992 року. Похований у м. Донецьку.

Бабуся - Олена Венедиктівна народилася 1922 року. Працювала вчителькою початкових класів. Вступила до професійної спілки СРСР у 1943 році. Померла у 2009 році. Похована у місті Донецьку.

Дідусь був нагороджений багатьма медалями та орденом Вітчизняної війни I ступеня.

Нагороди Костянтина Івановича та його дружини Олени Венедиктівни.

Література:

  1.  Історія епохи очима людини. // Генеза, Київ, 2004.
  2.  100 найвідоміших українців // Автограф, Київ, 2005.
  3.  Україна Інкогнита // Українська Прес-група, Київ, 2005.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65872. МАТЕМАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ МОДЕЛИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ И СИСТЕМ 88.5 KB
  Применительно к задачам исследования качества системы математическая модель должна обеспечивать адекватное описание влияния параметров и условий функционирования на показатели ее качества. Подавая на вход системы различные входные процессы и измеряя процесс на ее выходе исследователь получает...
65873. Микросхемы и их функционирование 202.5 KB
  Если схема строится на основе микросхем то должны быть показаны номера выводов всех входов и выходов этих микросхем. Все узлы блоки части элементы микросхемы показываются в виде прямоугольников с соответствующими надписями.
65874. ПЕРВОБЫТНАЯ КУЛЬТУРА 29 KB
  Новая техника обработки камня. Гончарное производство и строительное дело говорят об оседлости. Переход от матриархата к патриархату. Развиваются условно-орнаментальные формы изображения, украшаются предметы, находившиеся в распоряжении человека.
65875. Профили стандартов жизненного цикла систем и программных средств в программной инженерии 152.5 KB
  Назначение профилей стандартов жизненного цикла в программной инженерии При создании и сопровождении сложных распределенных тиражируемых ПС требуется гибкое формирование и применение гармонизированных совокупностей базовых...
65877. СУЩНОСТЬ И ТИПЫ ГОСУДАРСТВА 142.5 KB
  Известно, что политическая или — что одно и то же — государственная власть не единственный вид общественной власти. Власть присуща любой организованной, более или менее устойчивой и целенаправленной общности людей. Она характерна как для классового...
65879. АНТИСЕПТИКА 185.5 KB
  Нельзя не отметить условности этого разделения: дренирование ран принято относить к физической антисептике, но оно приводит к механическому удалению из раны субстрата размножения бактерий; при воздействии низкочастотного ультразвука - метода физической антисептики...
65880. Культура Галицько-Волинського князівства у контексті загальноєвропейського культурного розвитку (XІІ – ХІІІ ст.) 280 KB
  Розвиток книжної справи за часів Галицько-Волинської держави. Значення культурних зв’язків Галицько-Волинського князівства з іншими руськими землями та західними державами. Врешті-решт Київ і Київська земля стали об'єктом колективного суверенітету з боку найсильніших князів Русі...